ЦБК
05.05.202514:04
Світлана Тихановська — до Міжнародного дня боротьби за права людей з інвалідністю
Сьогодні Світлана Тихановська нагадала про тих, чиє право на гідне життя вимагає особливої уваги та захисту. У Білорусі понад 560 тисяч людей з інвалідністю, однак їхні проблеми часто залишаються невидимими — бар’єри існують не лише на вулицях, а й у законах, освіті, медицині та на ринку праці.
Тим, хто потребує, роками не встановлюють підйомники, родини втрачають соціальні виплати через бюрократичні абсурди, а державних програм реабілітації для дорослих майже не існує.
Особливо боляче, коли люди з інвалідністю стають жертвами репресій. Відсутність медичної допомоги в тюрмах призводить до трагедій, як сталося з Ігорем Лєдніком і Миколаєм Клімовичем. Закриття Офісу прав людей з інвалідністю — ще один доказ того, що нинішня влада не бачить у них рівноправних громадян.
Але Світлана вірить: Білорусь може стати країною для всіх. Де кожен матиме змогу навчатися, працювати, жити повноцінно та отримувати якісну допомогу. Вони вже довели, що здатні співпереживати, підтримувати та діяти. Бо справжня цінність країни — в її людях. У всіх людях — без винятку.
Сьогодні Світлана Тихановська нагадала про тих, чиє право на гідне життя вимагає особливої уваги та захисту. У Білорусі понад 560 тисяч людей з інвалідністю, однак їхні проблеми часто залишаються невидимими — бар’єри існують не лише на вулицях, а й у законах, освіті, медицині та на ринку праці.
Тим, хто потребує, роками не встановлюють підйомники, родини втрачають соціальні виплати через бюрократичні абсурди, а державних програм реабілітації для дорослих майже не існує.
Особливо боляче, коли люди з інвалідністю стають жертвами репресій. Відсутність медичної допомоги в тюрмах призводить до трагедій, як сталося з Ігорем Лєдніком і Миколаєм Клімовичем. Закриття Офісу прав людей з інвалідністю — ще один доказ того, що нинішня влада не бачить у них рівноправних громадян.
Але Світлана вірить: Білорусь може стати країною для всіх. Де кожен матиме змогу навчатися, працювати, жити повноцінно та отримувати якісну допомогу. Вони вже довели, що здатні співпереживати, підтримувати та діяти. Бо справжня цінність країни — в її людях. У всіх людях — без винятку.
04.05.202514:16
Офіційний Мінськ розпочав відкриту атаку на команду Тихановської: Об’єднаний перехідний кабінет хочуть оголосити терористичною організацією.
Генеральна прокуратура Білорусі, діючи за наводкою КДБ, звернулася до Верховного суду з вимогою: повністю заборонити діяльність ОПК та внести його до списку терористичних структур. Під удар потрапила головна платформа білоруської опозиції в еміграції.
За версією білоруської влади, кабінет Тихановської нібито координується західними спецслужбами, готував насильницьке захоплення влади та має зв’язки з уже визнаними «терористичними» формуваннями — Полком Калиновського та BYPOL. Окрім того, учасників звинувачують у вербуванні, підбурюванні та «підтримці екстремізму».
Сценарій давно знайомий: у Білорусі все, що має бодай натяк на опозиційність, одразу таврується як «екстремізм» або «тероризм». Цього разу режим взявся знищити цілу опозиційну структуру.
Питання лише в одному: хто наступний стане «терористом» за версією режиму?
Генеральна прокуратура Білорусі, діючи за наводкою КДБ, звернулася до Верховного суду з вимогою: повністю заборонити діяльність ОПК та внести його до списку терористичних структур. Під удар потрапила головна платформа білоруської опозиції в еміграції.
За версією білоруської влади, кабінет Тихановської нібито координується західними спецслужбами, готував насильницьке захоплення влади та має зв’язки з уже визнаними «терористичними» формуваннями — Полком Калиновського та BYPOL. Окрім того, учасників звинувачують у вербуванні, підбурюванні та «підтримці екстремізму».
Сценарій давно знайомий: у Білорусі все, що має бодай натяк на опозиційність, одразу таврується як «екстремізм» або «тероризм». Цього разу режим взявся знищити цілу опозиційну структуру.
Питання лише в одному: хто наступний стане «терористом» за версією режиму?
01.05.202518:17
Amnesty International: «У 2024 році білоруська влада продовжувала знищувати будь-яку публічну критику»
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила щорічну доповідь про стан прав людини у світі за 2024 рік. Окремий увага в звіті присвячена Білорусі.
У звіті особливо підкреслюється, що впродовж 2024 року білоруський режим цілеспрямовано придушував будь-які форми публічної критики. Судова система активно використовувалася як інструмент для покарання за мирне інакодумство. Посилився тиск на незалежні медіа та громадянське суспільство. Катування та інші форми жорстокого поводження продовжували широко застосовуватись, а їхні виконавці залишалися безкарними.
Окрему тривогу викликає практика насильницьких зникнень ув'язнених: багато політичних в’язнів і досі утримуються в умовах повної ізоляції, без зв’язку з зовнішнім світом. Також у доповіді згадуються й випадки смерті політичних в’язнів у колоніях. Взаємодія Білорусі з системою ООН у сфері прав людини, за словами Спеціального доповідача ООН, у 2024 році досягла «найнижчої історичної позначки».
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила щорічну доповідь про стан прав людини у світі за 2024 рік. Окремий увага в звіті присвячена Білорусі.
У звіті особливо підкреслюється, що впродовж 2024 року білоруський режим цілеспрямовано придушував будь-які форми публічної критики. Судова система активно використовувалася як інструмент для покарання за мирне інакодумство. Посилився тиск на незалежні медіа та громадянське суспільство. Катування та інші форми жорстокого поводження продовжували широко застосовуватись, а їхні виконавці залишалися безкарними.
Окрему тривогу викликає практика насильницьких зникнень ув'язнених: багато політичних в’язнів і досі утримуються в умовах повної ізоляції, без зв’язку з зовнішнім світом. Також у доповіді згадуються й випадки смерті політичних в’язнів у колоніях. Взаємодія Білорусі з системою ООН у сфері прав людини, за словами Спеціального доповідача ООН, у 2024 році досягла «найнижчої історичної позначки».
29.04.202515:16
Кабанчук: не за тими білорусами слід судити про націю
Представник Об'єднаного перехідного кабінету з питань оборони Вадим Кабанчук прокоментував інформацію про 742 білорусів, які воюють за Росію в Україні. Він наголосив, що ці люди не є обличчям білоруського народу.
«Приклад — Павло Глухов, колишній в'язень за вбивство, якого завербували й кинули в "м'ясний штурм", де він загинув. Це маргіналізовані люди, часто без чіткої позиції, під впливом російської пропаганди або через бажання заробити. Багато хто з них має також російське громадянство», — зазначив Кабанчук.
Він підкреслив, що паспорт не визначає людину: «Ці "білоруси" лише формально мають білоруське громадянство. Їхня участь у війні стала можливою завдяки мовчазній згоді Лукашенка, який відкрив двері для російської агресії».
Кабанчук наголосив, що справжню Білорусь представляють білоруси, які з 2014 року добровільно воюють на боці України, як бійці Полку Калиновського та інші добровольці.
«Вони прийшли сюди за покликом серця, борються за свободу України і за майбутнє Білорусі. Ми знаємо, де правда, і маємо підтримувати тих, хто стоїть на боці свободи», — підсумував він.
Представник Об'єднаного перехідного кабінету з питань оборони Вадим Кабанчук прокоментував інформацію про 742 білорусів, які воюють за Росію в Україні. Він наголосив, що ці люди не є обличчям білоруського народу.
«Приклад — Павло Глухов, колишній в'язень за вбивство, якого завербували й кинули в "м'ясний штурм", де він загинув. Це маргіналізовані люди, часто без чіткої позиції, під впливом російської пропаганди або через бажання заробити. Багато хто з них має також російське громадянство», — зазначив Кабанчук.
Він підкреслив, що паспорт не визначає людину: «Ці "білоруси" лише формально мають білоруське громадянство. Їхня участь у війні стала можливою завдяки мовчазній згоді Лукашенка, який відкрив двері для російської агресії».
Кабанчук наголосив, що справжню Білорусь представляють білоруси, які з 2014 року добровільно воюють на боці України, як бійці Полку Калиновського та інші добровольці.
«Вони прийшли сюди за покликом серця, борються за свободу України і за майбутнє Білорусі. Ми знаємо, де правда, і маємо підтримувати тих, хто стоїть на боці свободи», — підсумував він.
27.04.202514:52
Наслідки чорнобильської катастрофи, що відбулася 39 років тому, і досі відбиваються сльозами як українському, так і білоруському народам. Але і в нас час є на території Білорусі існує ядерна загроза Білоруська атомна електростанція (БАЕС), розташована біля Островця, менш ніж за 50 км від Вільнюса, і вона викликає занепокоєння з кількох причин.
Найперше, станція перебуває під контролем російського агресора. Станція побудована російською держкорпорацією «Росатом» і фінансується Москвою, що посилює залежність Білорусі від РФ і створює потенційну гібридну загрозу. У разі чого Лукашенко, або й безпосередньо Путін, можуть використовувати АЕС як інструмент тиску, засіб політичного шантажу, погрожуючи безпеці енергопостачання чи екології сусідів.
Адже у разі серйозної аварії постраждає не лише Білорусь, а й Литва, Польща, Україна. Чи існують такі ризики – так. Адже якість будівництва залишається під сумнівом. Під час спорудження БАЕС були зафіксовані інциденти, зокрема падіння реакторного корпусу.
Враховуючи непрозорість інформації, реагування сусідів у разі проблем сильно ускладнюється. Влада Білорусі не завжди відкрито повідомляє про інциденти на станції і довіри державним структурам як РБ, так і РФ немає.
До цього можна додати, що для охолодження реактора використовується річка Вілія (Няріс), що тече до Вільнюса. Потенційне забруднення цієї річки загрожує водопостачанню литовської столиці. Також наразі відсутня чітка стратегія поводження з радіоактивними відходами, що створює довготривалий ризик.
Литва неодноразово закликала до бойкоту електроенергії з БАЕС, називаючи її «небезпечною» і «геополітичною бомбою». Лукашенко ж ігнорує претензії сусідів, продовжуючи гратися в «оточену фортецю»
Найперше, станція перебуває під контролем російського агресора. Станція побудована російською держкорпорацією «Росатом» і фінансується Москвою, що посилює залежність Білорусі від РФ і створює потенційну гібридну загрозу. У разі чого Лукашенко, або й безпосередньо Путін, можуть використовувати АЕС як інструмент тиску, засіб політичного шантажу, погрожуючи безпеці енергопостачання чи екології сусідів.
Адже у разі серйозної аварії постраждає не лише Білорусь, а й Литва, Польща, Україна. Чи існують такі ризики – так. Адже якість будівництва залишається під сумнівом. Під час спорудження БАЕС були зафіксовані інциденти, зокрема падіння реакторного корпусу.
Враховуючи непрозорість інформації, реагування сусідів у разі проблем сильно ускладнюється. Влада Білорусі не завжди відкрито повідомляє про інциденти на станції і довіри державним структурам як РБ, так і РФ немає.
До цього можна додати, що для охолодження реактора використовується річка Вілія (Няріс), що тече до Вільнюса. Потенційне забруднення цієї річки загрожує водопостачанню литовської столиці. Також наразі відсутня чітка стратегія поводження з радіоактивними відходами, що створює довготривалий ризик.
Литва неодноразово закликала до бойкоту електроенергії з БАЕС, називаючи її «небезпечною» і «геополітичною бомбою». Лукашенко ж ігнорує претензії сусідів, продовжуючи гратися в «оточену фортецю»
25.04.202514:34
У Осиповицькому районі білоруські військові тренуються штурмувати та "зачищати" окопи умовного противника — причому не самі, а у взаємодії з танковими й артилерійськими підрозділами.
Вже третій місяць поспіль режим перевіряє боєготовність армії. Перша "перевірка" стартувала 3 лютого, а наступна почалася ще до завершення попередньої — 24 березня.
Причому лукашисти завжди аргументують це зовнішньою загрозою для країни, але в даному випадку мова йде явно не просто про оборону: чи не можна це розцінювати як підготовку до участі в наступальних діях разом із Росією?
Вже третій місяць поспіль режим перевіряє боєготовність армії. Перша "перевірка" стартувала 3 лютого, а наступна почалася ще до завершення попередньої — 24 березня.
Причому лукашисти завжди аргументують це зовнішньою загрозою для країни, але в даному випадку мова йде явно не просто про оборону: чи не можна це розцінювати як підготовку до участі в наступальних діях разом із Росією?
05.05.202512:26
Пенсіонери будуть складати третину населення Білорусі
Один із найболючіших пунктів Національної стратегії сталого розвитку Білорусі до 2040 року — утримання чисельності населення хоча б на рівні 9 мільйонів. Прогнози невтішні: більш ніж у 85% районів країни до 2040 року населення стане нижче критичного для економіки рівня.
Для того щоб базові адміністративно-територіальні одиниці (118 районів і 10 обласних міст) могли функціонувати стабільно, потрібно щонайменше 20 тисяч мешканців у кожному. Але ця межа для багатьох уже стає недосяжною.
За наступні 15 років Білорусь може втратити до 5% свого трудового потенціалу. Найгостріше це відчуватиметься в сільській місцевості. Кількість районів, де людей працездатного віку залишиться менше половини, зросте майже в 6 разів. А кожен третій мешканець країни буде пенсіонером.
І що ж пропонують "господарники" як вирішення демографічної кризи? Якісь заходи для того, щоб повернути білорусів в рідну країну? Ні. Залучення замість них мігрантів.
Один із найболючіших пунктів Національної стратегії сталого розвитку Білорусі до 2040 року — утримання чисельності населення хоча б на рівні 9 мільйонів. Прогнози невтішні: більш ніж у 85% районів країни до 2040 року населення стане нижче критичного для економіки рівня.
Для того щоб базові адміністративно-територіальні одиниці (118 районів і 10 обласних міст) могли функціонувати стабільно, потрібно щонайменше 20 тисяч мешканців у кожному. Але ця межа для багатьох уже стає недосяжною.
За наступні 15 років Білорусь може втратити до 5% свого трудового потенціалу. Найгостріше це відчуватиметься в сільській місцевості. Кількість районів, де людей працездатного віку залишиться менше половини, зросте майже в 6 разів. А кожен третій мешканець країни буде пенсіонером.
І що ж пропонують "господарники" як вирішення демографічної кризи? Якісь заходи для того, щоб повернути білорусів в рідну країну? Ні. Залучення замість них мігрантів.
03.05.202517:43
Схоже, тріщить основа основ лукашенківського агрорейху. Услід за проблемами з картоплею Білорусі загрожує дефіцит цибулі.
У TikTok білоруси масово скаржаться, що не можуть знайти цибулю ні в «Євроопті», ні в «Мартіні», ні в «Санті». Хтось обійшов три магазини й зміг купити лише дорогу імпортну червону цибулю, інші ж знаходять лише пророслу або зіпсовану.
У коментарях підтверджують: у Молодечно, Вітебську, Сморгоні й Слуцьку цибулі або немає зовсім, або вона дорога, млява і гнила. На ринку цибуля ще є, але вже за ціною від 1,80 до 3 рублів за кілограм.
Люди обурюються: «Тепер картопля є, а цибулі — немає!», жартують про новий сезон білоруського серіалу і підозрюють, що дефіцит створено навмисно — щоб підняти ціни.
Дехто радить не панікувати, шукати цибулю на «Куфарі» або вирощувати самому.
До чого ж іще може довести лукашенківське ручне керування економікою?
У TikTok білоруси масово скаржаться, що не можуть знайти цибулю ні в «Євроопті», ні в «Мартіні», ні в «Санті». Хтось обійшов три магазини й зміг купити лише дорогу імпортну червону цибулю, інші ж знаходять лише пророслу або зіпсовану.
У коментарях підтверджують: у Молодечно, Вітебську, Сморгоні й Слуцьку цибулі або немає зовсім, або вона дорога, млява і гнила. На ринку цибуля ще є, але вже за ціною від 1,80 до 3 рублів за кілограм.
Люди обурюються: «Тепер картопля є, а цибулі — немає!», жартують про новий сезон білоруського серіалу і підозрюють, що дефіцит створено навмисно — щоб підняти ціни.
Дехто радить не панікувати, шукати цибулю на «Куфарі» або вирощувати самому.
До чого ж іще може довести лукашенківське ручне керування економікою?
01.05.202513:06
Першотравень під радіоактивною хмарою
1 травня 1986 року в Києві, Мінську та багатьох інших містах СРСР, як і щороку, відбулися першотравневі демонстрації. Люди вийшли на вулиці з дітьми, не знаючи, що повітря навколо вже забруднене радіацією — шість днів тому вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. День був сонячний, атмосфера святкова — ніхто ще не чув слова «Чорнобиль».
Особливо трагічною виглядає ситуація в містах, що опинилися у зоні найсильнішого зараження. Паради не скасували ані в Гомелі, ані в Хойниках, Наровлі, Браґіні чи Ветці — навіть попри те, що вони були серед найбільш постраждалих. Колони людей йшли під прапорами, а над їхніми головами вже завис радіоактивний пил.
Учасників демонстрацій обирали з-поміж найкращих працівників, студентів і селян. Вони йшли під гаслами ударної праці й соціалістичного змагання. На трибунах обов’язково виступали представники різних соціальних груп: спочатку партійний лідер, потім — від робітників, від інтелігенції, від молоді.
Перше офіційне звернення від тодішнього генсеку Горбачова щодо аварії відбулося аж 14 травня — через 19 днів після катастрофи. У своєму виступі він висловив співчуття родинам загиблих, подякував ліквідаторам і запевнив: «Найгірше вже позаду. Ситуація під контролем».
Хіба хтось сумнівається, шо сьогоднішній людожерський режим Лукашенка вчинив би так само?
1 травня 1986 року в Києві, Мінську та багатьох інших містах СРСР, як і щороку, відбулися першотравневі демонстрації. Люди вийшли на вулиці з дітьми, не знаючи, що повітря навколо вже забруднене радіацією — шість днів тому вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. День був сонячний, атмосфера святкова — ніхто ще не чув слова «Чорнобиль».
Особливо трагічною виглядає ситуація в містах, що опинилися у зоні найсильнішого зараження. Паради не скасували ані в Гомелі, ані в Хойниках, Наровлі, Браґіні чи Ветці — навіть попри те, що вони були серед найбільш постраждалих. Колони людей йшли під прапорами, а над їхніми головами вже завис радіоактивний пил.
Учасників демонстрацій обирали з-поміж найкращих працівників, студентів і селян. Вони йшли під гаслами ударної праці й соціалістичного змагання. На трибунах обов’язково виступали представники різних соціальних груп: спочатку партійний лідер, потім — від робітників, від інтелігенції, від молоді.
Перше офіційне звернення від тодішнього генсеку Горбачова щодо аварії відбулося аж 14 травня — через 19 днів після катастрофи. У своєму виступі він висловив співчуття родинам загиблих, подякував ліквідаторам і запевнив: «Найгірше вже позаду. Ситуація під контролем».
Хіба хтось сумнівається, шо сьогоднішній людожерський режим Лукашенка вчинив би так само?
29.04.202514:26
З'явилася інформація про розстріл уродженця Білорусі Павла Глухова російськими військовими за відмову брати участь у «м’ясному штурмі» на Донбасі. Про це повідомили в українському проєкті «Хочу жити», пише білоруська служба «Радіо Свобода».
Глухов народився 8 червня 1985 року в білоруському селі Зорка. До вербування в російську армію він відбував покарання за вбивство в колонії №7 в Удмуртії. Його зарахували до полку 1437, який комплектують переважно завербованими в’язнями. Саме в цьому полку вояків змушують іти в лобові атаки без належної підготовки й екіпірування, а за відмову чи спробу відступити — розстрілюють.
Про жорстоке поводження у цьому підрозділі розповідали й інші білоруси, які потрапили в український полон, зокрема Сергій Шустов та Андрій Лапатньов.
28 квітня проєкт «Хочу жити» оприлюднив список 742 громадян Білорусі, які з 2023 року воюють на боці Росії проти України. 96 із них уже загинули. Більшість завербували через спеціальні відбіркові пункти в Москві, Підмосков’ї та Ростові, причому серед них багато колишніх ув'язнених.
Глухов народився 8 червня 1985 року в білоруському селі Зорка. До вербування в російську армію він відбував покарання за вбивство в колонії №7 в Удмуртії. Його зарахували до полку 1437, який комплектують переважно завербованими в’язнями. Саме в цьому полку вояків змушують іти в лобові атаки без належної підготовки й екіпірування, а за відмову чи спробу відступити — розстрілюють.
Про жорстоке поводження у цьому підрозділі розповідали й інші білоруси, які потрапили в український полон, зокрема Сергій Шустов та Андрій Лапатньов.
28 квітня проєкт «Хочу жити» оприлюднив список 742 громадян Білорусі, які з 2023 року воюють на боці Росії проти України. 96 із них уже загинули. Більшість завербували через спеціальні відбіркові пункти в Москві, Підмосков’ї та Ростові, причому серед них багато колишніх ув'язнених.
26.04.202516:01
Лукашэнку аказалася мала абяцаных 150 тысяч пакістанскіх рабочых, дзеля прыезду якіх ужо давялося і пагражаць, і апраўдвацца. Цяпер у Беларусь збіраюцца яшчэ і індыйскія студэнты. Пасол Беларусі ў Індыі Міхаіл Касько абмеркаваў з прадстаўніком індыйскага міністэрства пытанні супрацоўніцтва ў сферы жывёлагадоўлі, экспарту і сертыфікацыі прадукцыі, а таксама навучання індыйцаў у беларускіх аграрных ВНУ. Вельмі «своечасовы» шматхадовік: на фоне напружанасці паміж Індыяй і Пакістанам прыезд студэнтаў з абедзвюх краін можа справакаваць міжэтнічныя канфлікты ўнутры Беларусі.
Кайра бөлүшүлгөн:
ВІЛЬНА БІЛОРУСЬ
25.04.202513:09
Ёсць добрая навіна!
Сёння адбылася сустрэча з Прадстаўніком Упаўнаважанага
у Львоўскай вобласці Тарасам Подвірным.
Па выніках праведзенага намі у Львове круглага стала, на падставе аналізу індывідуальных зваротаў і кейсаў, Прадстаўніком Упаўнаважанага у Львоўскай вобласці былі выяўлены сістэмныя праблемы, з якімі сутыкаюцца грамадзяне Рэспублікі Беларусь падчас спроб легалізаваць сваё знаходжанне ва Украіне і рэалізоўваць базавыя правы.
У сувязі з чым, па сістэмных праблемах прававога статусу грамадзян Рэспублікі Беларусь ва Украіне, Упаўнаважанаму Вярхоўнай Рады Украіны па правах чалавека Дзмітрыю Лубінцу перададзена, СЛУЖБОВАЯ ЗАПІСКА.
Выказваем словы падзякі Прадстаўніку Упаўнаважанага
у Львоўскай вобласці Тарасу Подвірнаму за праведзеную працу. Рашэнне праблем звязаных з прававым статусам беларусаў, якія знаходзяцца зараз ва Украіне, вельмі важнае. Асабліва гэта датычыцца беларускіх добраахвотнікаў і валанцёраў.
Працуем далей!
Сёння адбылася сустрэча з Прадстаўніком Упаўнаважанага
у Львоўскай вобласці Тарасам Подвірным.
Па выніках праведзенага намі у Львове круглага стала, на падставе аналізу індывідуальных зваротаў і кейсаў, Прадстаўніком Упаўнаважанага у Львоўскай вобласці былі выяўлены сістэмныя праблемы, з якімі сутыкаюцца грамадзяне Рэспублікі Беларусь падчас спроб легалізаваць сваё знаходжанне ва Украіне і рэалізоўваць базавыя правы.
У сувязі з чым, па сістэмных праблемах прававога статусу грамадзян Рэспублікі Беларусь ва Украіне, Упаўнаважанаму Вярхоўнай Рады Украіны па правах чалавека Дзмітрыю Лубінцу перададзена, СЛУЖБОВАЯ ЗАПІСКА.
Выказваем словы падзякі Прадстаўніку Упаўнаважанага
у Львоўскай вобласці Тарасу Подвірнаму за праведзеную працу. Рашэнне праблем звязаных з прававым статусам беларусаў, якія знаходзяцца зараз ва Украіне, вельмі важнае. Асабліва гэта датычыцца беларускіх добраахвотнікаў і валанцёраў.
Працуем далей!
Кайра бөлүшүлгөн:ВІЛЬНА БІЛОРУСЬ
05.05.202509:53
5 трайня 2022 года на «Азоўсталі»
загінуў 27-гадовы Яўген Логінаў, беларускі Герой, сяржант, камандзір узвода «Азову».
Пасмяротна узнагароджаны
ордэнам «За мужнасць» 3-й ступені.
У горадзе Мікалаеве ў гонар Героя перайменавана вуліца.
Слава Герою!
загінуў 27-гадовы Яўген Логінаў, беларускі Герой, сяржант, камандзір узвода «Азову».
Пасмяротна узнагароджаны
ордэнам «За мужнасць» 3-й ступені.
У горадзе Мікалаеве ў гонар Героя перайменавана вуліца.
Слава Герою!
03.05.202513:57
Уже восени в білоруських школах запроваджують факультатив «Основи управління квадрокоптерами» — для учнів 8–9 класів. На заняттях учні вчитимуться керувати дронами — спершу на симуляторах, потім — у реальному режимі.
За офіційною версією, це нібито для «популяризації інженерних професій». Проте насправді все виглядає дещо інакше, адже паралельно в країні діє сувора заборона на дрони для звичайних громадян: за зберігання чи використання — штраф або в'язниця. А ось силовикам Лукашенко навпаки — спростив закупівлі дронів, у тому числі бойових FPV з ШІ, тепловізорами й лазерними дальномірами.
Тож це історія не про освіту, а про мілітаризацію дітей і перетворення школи на полігон. І це — справжній злочин.
Міноборони вже планує купити понад пів тисячі безпілотників — офіційно для війська, неофіційно — для тотального контролю та придушення протестів. Їх будуть використовувати для стеження, ідентифікації учасників акцій, а в разі потреби — скидати сльозогінний газ просто в натовп.
За офіційною версією, це нібито для «популяризації інженерних професій». Проте насправді все виглядає дещо інакше, адже паралельно в країні діє сувора заборона на дрони для звичайних громадян: за зберігання чи використання — штраф або в'язниця. А ось силовикам Лукашенко навпаки — спростив закупівлі дронів, у тому числі бойових FPV з ШІ, тепловізорами й лазерними дальномірами.
Тож це історія не про освіту, а про мілітаризацію дітей і перетворення школи на полігон. І це — справжній злочин.
Міноборони вже планує купити понад пів тисячі безпілотників — офіційно для війська, неофіційно — для тотального контролю та придушення протестів. Їх будуть використовувати для стеження, ідентифікації учасників акцій, а в разі потреби — скидати сльозогінний газ просто в натовп.
01.05.202506:40
Підтримка вільної Білорусі — це стратегічна інвестиція в безпеку Європи. Без демократичної Білорусі неможливий довготривалий мир у регіоні. Про це заявила Світлана Тихановська на конгресі Європейської народної партії у Валенсії.
«Про Білорусь майже не згадують у контексті мирних переговорів, хоча йдеться не лише про майбутнє України, а про всю Східну Європу — включно з Білоруссю, Молдовою, Грузією та Вірменією. Для Путіна ми — неслухняні діти, яких потрібно покарати. Але ми — суверенні європейські народи, які мають право самі вирішувати свою долю. Попри тиск і терор, ми продовжуємо боротьбу.
Мир не може бути тимчасовим компромісом. Він має бути справедливим і тривалим — а отже, без вільної Білорусі він неможливий. Як слушно зауважив президент Зеленський, східний кордон Білорусі — це і східний кордон Європи. Це не просто лінія на мапі. Європі слід позбутися ілюзій: Путін і Лукашенко не прагнуть миру. Війна — джерело їхньої влади й репресій. Тому відступати не можна.
Коли диктатори об'єднуються, маємо об’єднуватися і ми. Європа — це спільний простір цінностей, і білоруси готові зробити свій внесок. Бо сила — не лише в озброєнні, а у волі людей захищати свободу», — наголосила вона.
«Про Білорусь майже не згадують у контексті мирних переговорів, хоча йдеться не лише про майбутнє України, а про всю Східну Європу — включно з Білоруссю, Молдовою, Грузією та Вірменією. Для Путіна ми — неслухняні діти, яких потрібно покарати. Але ми — суверенні європейські народи, які мають право самі вирішувати свою долю. Попри тиск і терор, ми продовжуємо боротьбу.
Мир не може бути тимчасовим компромісом. Він має бути справедливим і тривалим — а отже, без вільної Білорусі він неможливий. Як слушно зауважив президент Зеленський, східний кордон Білорусі — це і східний кордон Європи. Це не просто лінія на мапі. Європі слід позбутися ілюзій: Путін і Лукашенко не прагнуть миру. Війна — джерело їхньої влади й репресій. Тому відступати не можна.
Коли диктатори об'єднуються, маємо об’єднуватися і ми. Європа — це спільний простір цінностей, і білоруси готові зробити свій внесок. Бо сила — не лише в озброєнні, а у волі людей захищати свободу», — наголосила вона.
28.04.202514:26
Білоруська спільнота в Україні активно вшановує пам’ять про спільні трагедії та героїчні сторінки історії.
У Львові білоруси вшанували пам'ять ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Біля пам’ятника були покладені квіти, прикрашені біло-червоно-білою стрічкою. Саме 26 квітня 1986 року сталася трагедія на Чорнобильській АЕС, яка назавжди залишила слід у пам’яті народів. Через десять років після аварії Чорнобильський Шлях наголосив, що білоруси пережили дві катастрофи — Чорнобиль і прихід до влади Лукашенка.
На кордоні між Україною та Білоруссю встановили два інформаційні білборди, присвячені пам’яті Чорнобильської трагедії. Зображення наголошують, що наразі минуло 39 років, однак ані радіація, ані загроза нових катастроф не зникли.
Також завершилася виставка «З Україною в серці» в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Вона присвячена білоруським героям і викликала щиру зацікавленість у місцевих жителів. У межах співпраці з навчальними закладами було організовано 8 екскурсій, під час яких виставку відвідали 178 школярів.
У Львові білоруси вшанували пам'ять ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Біля пам’ятника були покладені квіти, прикрашені біло-червоно-білою стрічкою. Саме 26 квітня 1986 року сталася трагедія на Чорнобильській АЕС, яка назавжди залишила слід у пам’яті народів. Через десять років після аварії Чорнобильський Шлях наголосив, що білоруси пережили дві катастрофи — Чорнобиль і прихід до влади Лукашенка.
На кордоні між Україною та Білоруссю встановили два інформаційні білборди, присвячені пам’яті Чорнобильської трагедії. Зображення наголошують, що наразі минуло 39 років, однак ані радіація, ані загроза нових катастроф не зникли.
Також завершилася виставка «З Україною в серці» в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Вона присвячена білоруським героям і викликала щиру зацікавленість у місцевих жителів. У межах співпраці з навчальними закладами було організовано 8 екскурсій, під час яких виставку відвідали 178 школярів.
Кайра бөлүшүлгөн:
Позірк. Навіны пра Беларусь
26.04.202515:06
На мяжы паміж Украінай і Беларуссю ўстаноўленыя інфармацыйныя білборды, прысвечаныя памяці Чарнобыльскай трагедыі
На іх напісана: "Разом подолали загрозу". "Не допусти новой".
Так аўтары праводзяць паралель паміж аварыяй на ЧАЭС і размяшчэннем тактычнай ядзернай зброі на тэрыторыі Беларусі.
📷 Вільна Білорусь
На іх напісана: "Разом подолали загрозу". "Не допусти новой".
Так аўтары праводзяць паралель паміж аварыяй на ЧАЭС і размяшчэннем тактычнай ядзернай зброі на тэрыторыі Беларусі.
📷 Вільна Білорусь
25.04.202512:45
Незалежні експерти ООН засудили примусове психіатричне лікування в Білорусі
Після виборів 2020 року щонайменше 33 критика режиму Лукашенка зазнали примусового психіатричного лікування, заявили 20 незалежних експертів ООН з прав людини. Серед них — п’ятеро жінок, а найстаршому постраждалому було 77 років.
Експерти наголошують, що судові процеси відбуваються за зачиненими дверима, рішення непрозорі, а мотиви — радше політичні, ніж медичні. Осіб, направлених на таке лікування, тримають ізольовано під повним контролем головного лікаря. На відміну від в’язнів, вони не мають права на амністію чи дострокове звільнення.
Станом на зараз звільнено лише 8 осіб. Ще щонайменше 25 людей залишаються без зв’язку із зовнішнім світом — експерти занепокоєні їх можливим насильницьким зникненнями.
Після виборів 2020 року щонайменше 33 критика режиму Лукашенка зазнали примусового психіатричного лікування, заявили 20 незалежних експертів ООН з прав людини. Серед них — п’ятеро жінок, а найстаршому постраждалому було 77 років.
Експерти наголошують, що судові процеси відбуваються за зачиненими дверима, рішення непрозорі, а мотиви — радше політичні, ніж медичні. Осіб, направлених на таке лікування, тримають ізольовано під повним контролем головного лікаря. На відміну від в’язнів, вони не мають права на амністію чи дострокове звільнення.
Станом на зараз звільнено лише 8 осіб. Ще щонайменше 25 людей залишаються без зв’язку із зовнішнім світом — експерти занепокоєні їх можливим насильницьким зникненнями.
04.05.202515:31
Білоруський поет Сергій Прилуцький пішов воювати за Україну
Сергій Прилуцький уже понад два тижні перебуває в Інтернаціональному легіоні ЗСУ. Поет багато років живе в Україні, у Бучі. Під час російського вторгнення в 2022 році він разом із сім’єю зміг евакуюватися, а згодом повернувся додому, попри те, що в його будинок заходили російські військові — зокрема, винесли ікону.
Ще в 2022 році Сергій хотів піти до війська, але через стан здоров’я не потрапив під мобілізацію. У 2024 році, після ухвалення нового закону, він поновив облік у Бучі й сам шукав, де саме може служити. Вибрав Інтернаціональний легіон — як представник нацменшини, за порадою друзів, які там вже служать.
Найближчим часом у нього почнеться 45-денне навчання. Його семирічний син сумує, але розуміє, чому тато пішов на війну.
Сергій Прилуцький уже понад два тижні перебуває в Інтернаціональному легіоні ЗСУ. Поет багато років живе в Україні, у Бучі. Під час російського вторгнення в 2022 році він разом із сім’єю зміг евакуюватися, а згодом повернувся додому, попри те, що в його будинок заходили російські військові — зокрема, винесли ікону.
Ще в 2022 році Сергій хотів піти до війська, але через стан здоров’я не потрапив під мобілізацію. У 2024 році, після ухвалення нового закону, він поновив облік у Бучі й сам шукав, де саме може служити. Вибрав Інтернаціональний легіон — як представник нацменшини, за порадою друзів, які там вже служать.
Найближчим часом у нього почнеться 45-денне навчання. Його семирічний син сумує, але розуміє, чому тато пішов на війну.
02.05.202515:59
Представники російської влади вже відверто говорять, що мріють про повне поглинання Білорусі з боку РФ.
Так, заступник «губернатора» російської окупаційної адміністрації Херсонської області Володимир Баделан в інтерв’ю білоруському держканалу «Білорусь 1» заявив, що мріє про зникнення незалежності Білорусі.
Баделан зазначив, що народився в СРСР і не бачить різниці між білорусами, росіянами, українцями чи казахами.
«Ми передусім бачимо друзів, партнерів, наших рідних — скажімо так, сімейних друзів — із територій таких країн, як Білорусь та інших сусідів, які наразі ще залишаються незалежними державами. Але в майбутньому, я думаю, ми знову об’єднаємося й створимо одне велике суспільство», — сказав він.
Поки що такі вислови дозволяють собі здебільшого маргінали від російської влади, такі от місцеві "заступники гауляйтерів", але загальний вектор агресивних прагнень Росії приховується все менше.
Так, заступник «губернатора» російської окупаційної адміністрації Херсонської області Володимир Баделан в інтерв’ю білоруському держканалу «Білорусь 1» заявив, що мріє про зникнення незалежності Білорусі.
Баделан зазначив, що народився в СРСР і не бачить різниці між білорусами, росіянами, українцями чи казахами.
«Ми передусім бачимо друзів, партнерів, наших рідних — скажімо так, сімейних друзів — із територій таких країн, як Білорусь та інших сусідів, які наразі ще залишаються незалежними державами. Але в майбутньому, я думаю, ми знову об’єднаємося й створимо одне велике суспільство», — сказав він.
Поки що такі вислови дозволяють собі здебільшого маргінали від російської влади, такі от місцеві "заступники гауляйтерів", але загальний вектор агресивних прагнень Росії приховується все менше.
30.04.202512:38
Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що Варшава відреагує на спільні військові навчання Росії та Білорусі «Захід-2025», заплановані на вересень. Польща проведе власні масштабні навчання, зокрема за участі НАТО.
За словами Томчика, навчання «Захід» не становитимуть безпосередньої загрози для Польщі, оскільки НАТО має суттєву перевагу над РФ. Він нагадав, що 2024 року відбулися найбільші в історії навчання Альянсу — Steadfast Defender із залученням близько 100 тисяч військових.
Росія та Білорусь традиційно проводять такі маневри кожні чотири роки з 2009-го. Попередні навчання «Захід-2021» стали найбільшими з часів СРСР — понад 200 тисяч учасників — і передували вторгненню в Україну.
Нинішні ж маневри викликають занепокоєння у країн-сусідів щодо можливих інцидентів. У Литві наголошують: у разі порушень реагуватимуть жорстко. Водночас, як зазначає радник президента Литви Матульоніс, наразі розвідка НАТО не фіксує загрози з боку навчань.
За словами Томчика, навчання «Захід» не становитимуть безпосередньої загрози для Польщі, оскільки НАТО має суттєву перевагу над РФ. Він нагадав, що 2024 року відбулися найбільші в історії навчання Альянсу — Steadfast Defender із залученням близько 100 тисяч військових.
Росія та Білорусь традиційно проводять такі маневри кожні чотири роки з 2009-го. Попередні навчання «Захід-2021» стали найбільшими з часів СРСР — понад 200 тисяч учасників — і передували вторгненню в Україну.
Нинішні ж маневри викликають занепокоєння у країн-сусідів щодо можливих інцидентів. У Литві наголошують: у разі порушень реагуватимуть жорстко. Водночас, як зазначає радник президента Литви Матульоніс, наразі розвідка НАТО не фіксує загрози з боку навчань.
28.04.202514:07
Поки Лукашенко розповідає про Білорусь як про «обложену фортецю», на яку нібито з усіх боків збираються нападати, сусіди на всякий випадок готуються до оборони.
Так, Командування Національних збройних сил Латвії оголосило про плани зміцнити кордони з Білоруссю та Росією шляхом створення 30-кілометрової оборонної смуги.
Латвійський інформаційний портал LSM наводить слова командувача Каспарса Пуданіса про те, що Міністерство оборони розробило законопроєкт, який дозволить використовувати земельні ділянки для потреб оборони. Закон передбачає механізм передачі необхідних ділянок у державну власність.
Планується, що оборонна зона проходитиме не лише вздовж лінії кордону, а й заглиблюватиметься на 30 кілометрів у територію Латвії. Сучасні загрози вимагають не формальної лінії на карті, а реального глибокого захисту.
Для створення «ефективної лінії оборони» передбачено будівництво укріплень, примусове відчуження нерухомості та швидке розгортання протитанкових споруд, які вже накопичені на складах. Також Міністерство оборони Латвії планує закупити міни та сенсорні системи.
На зміцнення східних кордонів у 2025 році Латвія виділить 45 мільйонів євро. У подальшому ця оборонна смуга стане частиною загальної Балтійської оборонної лінії, до якої також увійдуть Литва й Естонія, які розробляють власні програми.
Фактично дії Латвії є відповіддю не стільки на конкретні загрози, скільки на загальний фон: агресивна риторика з боку Мінська і Москви змушує країни Балтії заздалегідь готуватися до найгірших сценаріїв. Поки Мінськ зайнятий черговим нагнітанням істерії, у Ризі роблять ставку на практичну безпеку.
Так, Командування Національних збройних сил Латвії оголосило про плани зміцнити кордони з Білоруссю та Росією шляхом створення 30-кілометрової оборонної смуги.
Латвійський інформаційний портал LSM наводить слова командувача Каспарса Пуданіса про те, що Міністерство оборони розробило законопроєкт, який дозволить використовувати земельні ділянки для потреб оборони. Закон передбачає механізм передачі необхідних ділянок у державну власність.
Планується, що оборонна зона проходитиме не лише вздовж лінії кордону, а й заглиблюватиметься на 30 кілометрів у територію Латвії. Сучасні загрози вимагають не формальної лінії на карті, а реального глибокого захисту.
Для створення «ефективної лінії оборони» передбачено будівництво укріплень, примусове відчуження нерухомості та швидке розгортання протитанкових споруд, які вже накопичені на складах. Також Міністерство оборони Латвії планує закупити міни та сенсорні системи.
На зміцнення східних кордонів у 2025 році Латвія виділить 45 мільйонів євро. У подальшому ця оборонна смуга стане частиною загальної Балтійської оборонної лінії, до якої також увійдуть Литва й Естонія, які розробляють власні програми.
Фактично дії Латвії є відповіддю не стільки на конкретні загрози, скільки на загальний фон: агресивна риторика з боку Мінська і Москви змушує країни Балтії заздалегідь готуватися до найгірших сценаріїв. Поки Мінськ зайнятий черговим нагнітанням істерії, у Ризі роблять ставку на практичну безпеку.
26.04.202508:54
39 років назад відбулася Чорнобильська катастрофа.
Білоруська РСР, хоч і не була епіцентром аварії, стала однією з головних жертв. Уже в перші години після вибуху 26 квітня 1986 року радіоактивна хмара, зміщуючись на північ, накрила значну частину Гомельської та Могильовської областей.
Білорусь і білоруси зазнали найбільших втрат серед усіх постраждалих республік — як людських, так і екологічних
Офіційно влада не інформувала населення про масштаби аварії, але білоруські метеорологи та фахівці вже 27–28 квітня фіксували критичні рівні радіоактивного забруднення.
Зусилля білорусів були ключовими у перші дні ліквідації, хоч і замовчувалися радянською владою. Білорусь направила понад 100 тисяч ліквідаторів на місця аварії — військових, міліціонерів, медиків, інженерів, будівельників. Серед них були мобілізовані з усього СРСР, але велика частина — саме з Гомельської, Мінської та Могильовської областей.
Близько 70% радіоактивного викиду ЧАЕС осіло на території Білорусі, зокрема в районах Полісся. Місцева влада була змушена розгортати величезні зусилля щодо дезактивації ґрунтів, евакуації сіл, а згодом — й будівництва нових поселень для переселенців. Було евакуйовано понад 138 тисяч осіб з 470 населених пунктів.
Білорусь втратила до 25% свого сільськогосподарського потенціалу. Поля, ліси, водойми на великій території визнані непридатними для використання на десятиліття.
Білоруська РСР, хоч і не була епіцентром аварії, стала однією з головних жертв. Уже в перші години після вибуху 26 квітня 1986 року радіоактивна хмара, зміщуючись на північ, накрила значну частину Гомельської та Могильовської областей.
Білорусь і білоруси зазнали найбільших втрат серед усіх постраждалих республік — як людських, так і екологічних
Офіційно влада не інформувала населення про масштаби аварії, але білоруські метеорологи та фахівці вже 27–28 квітня фіксували критичні рівні радіоактивного забруднення.
Зусилля білорусів були ключовими у перші дні ліквідації, хоч і замовчувалися радянською владою. Білорусь направила понад 100 тисяч ліквідаторів на місця аварії — військових, міліціонерів, медиків, інженерів, будівельників. Серед них були мобілізовані з усього СРСР, але велика частина — саме з Гомельської, Мінської та Могильовської областей.
Близько 70% радіоактивного викиду ЧАЕС осіло на території Білорусі, зокрема в районах Полісся. Місцева влада була змушена розгортати величезні зусилля щодо дезактивації ґрунтів, евакуації сіл, а згодом — й будівництва нових поселень для переселенців. Було евакуйовано понад 138 тисяч осіб з 470 населених пунктів.
Білорусь втратила до 25% свого сільськогосподарського потенціалу. Поля, ліси, водойми на великій території визнані непридатними для використання на десятиліття.
24.04.202515:21
Сёлета лукашысты не проста актыўна святкавалі дзень Леніна — яны яшчэ і масава прыцягнулі да гэтага дзяцей.
Паколькі камуністычныя «скрэпы» вывелі святкаванне юбілею Леніна на афіцыйны ўзровень, ускладанне кветак да помнікаў вырашылі зрабіць больш урачыстым. Напрыклад, у Ветцы каля помніка выстраілі піянераў. Раённая адміністрацыя паведаміла, што «працоўныя калектывы і неабыякавыя грамадзяне сабраліся каля помніка вождзю рэвалюцыі, каб аддаць яму пашану і ўшанаваць памяць».
Аднак нават па фотаздымках відаць, што большасць прысутных прывялі па распараджэнні.
Паводле звестак «Добрушскага камунальніка», каля помніка Леніну на гэты раз таксама выстраілі школьнікаў. Дзяцей на такія мерапрыемствы пачалі выкарыстоўваць упершыню з савецкіх часоў. Адразу становіцца зразумела, у якім кірунку часу рухаецца краіна.
Паколькі камуністычныя «скрэпы» вывелі святкаванне юбілею Леніна на афіцыйны ўзровень, ускладанне кветак да помнікаў вырашылі зрабіць больш урачыстым. Напрыклад, у Ветцы каля помніка выстраілі піянераў. Раённая адміністрацыя паведаміла, што «працоўныя калектывы і неабыякавыя грамадзяне сабраліся каля помніка вождзю рэвалюцыі, каб аддаць яму пашану і ўшанаваць памяць».
Аднак нават па фотаздымках відаць, што большасць прысутных прывялі па распараджэнні.
Паводле звестак «Добрушскага камунальніка», каля помніка Леніну на гэты раз таксама выстраілі школьнікаў. Дзяцей на такія мерапрыемствы пачалі выкарыстоўваць упершыню з савецкіх часоў. Адразу становіцца зразумела, у якім кірунку часу рухаецца краіна.
Көрсөтүлдү 1 - 24 ичинде 166
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.