o.poetry kma
поетичний простір o.poetry
зв'язок: @barvysta
inst_: https://instagram.com/o.poetry.kma?igshid=MzRlODBiNWFlZA==
зв'язок: @barvysta
inst_: https://instagram.com/o.poetry.kma?igshid=MzRlODBiNWFlZA==
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаNov 04, 2019
TGlistке кошулган дата
Oct 10, 2023Тиркелген топ
друзі o.poetry!
7
"o.poetry kma" тобундагы акыркы жазуулар
20.12.202411:34
друже,
хочемо запросити тебе на наш канал у WhatsApp у звʼязку з переходом могилянської спільноту з платформи телеграм. вже скоро там з'явиться дещо нове й цікаве від нашої команди. важливо також зазначити, що з 1 січня ми повністю переходимо на нову платформу й не дублюватимемо інформації тут.
залишайтеся з нами, надихайтеся та продовжуйте творити поезію!
love,
o.poetry
хочемо запросити тебе на наш канал у WhatsApp у звʼязку з переходом могилянської спільноту з платформи телеграм. вже скоро там з'явиться дещо нове й цікаве від нашої команди. важливо також зазначити, що з 1 січня ми повністю переходимо на нову платформу й не дублюватимемо інформації тут.
залишайтеся з нами, надихайтеся та продовжуйте творити поезію!
love,
o.poetry
02.12.202416:36
друже,
коли зима огортає світ тишею, приходить час для розслаблення та натхнення. запрошуємо тебе на медитативні читання
коли: 7 грудня
о котрій: 16:00
вхід: донат від 50 грн на збір для 125-тої бригади ТрО на ремонт дронів.
додаємо посилання на пост в інстаграмі.
формочка для реєстрації.
закликаємо підібрати 1-2 вірші, що здаються тобі медитативними та поділитися своїми знахідками з іншими, налаштовуючи спільний спокій.
також на читаннях буде зона музики та спілкування. глюкофон і калімба – звуки, що ллються медитаціями.
приходь з віршами та настроєм, а ми в свою чергу радо поділимося тишею та гармонією.
love,
o.poetry
ми у WhatsApp
коли зима огортає світ тишею, приходить час для розслаблення та натхнення. запрошуємо тебе на медитативні читання
коли: 7 грудня
о котрій: 16:00
вхід: донат від 50 грн на збір для 125-тої бригади ТрО на ремонт дронів.
додаємо посилання на пост в інстаграмі.
формочка для реєстрації.
закликаємо підібрати 1-2 вірші, що здаються тобі медитативними та поділитися своїми знахідками з іншими, налаштовуючи спільний спокій.
також на читаннях буде зона музики та спілкування. глюкофон і калімба – звуки, що ллються медитаціями.
приходь з віршами та настроєм, а ми в свою чергу радо поділимося тишею та гармонією.
love,
o.poetry
ми у WhatsApp
28.11.202411:38
друже,
поки триває сесія, ми раді повідомити, що готуємо для тебе щось особливе.
медитативні читання – хороший спосіб розслабитися після тривалої праці. тож залиш вечір 7 грудня вільним і незабаром очікуй більше деталей.
до зустрічі і успіхів із сесією!
love,
o.poetry
поки триває сесія, ми раді повідомити, що готуємо для тебе щось особливе.
медитативні читання – хороший спосіб розслабитися після тривалої праці. тож залиш вечір 7 грудня вільним і незабаром очікуй більше деталей.
до зустрічі і успіхів із сесією!
love,
o.poetry
13.11.202414:36
друже,
у дні холодні, нудні й не милосердні,
з радістю хочемо запросити тебе на подію, присвячену “Мертвому півню” та літературній групі Бу-Ба-Бу. ми разом відкриємо їхню історію та поринемо у рядки необарокової поезії та музики. до того ж тут ти зможеш презентувати свої вірші або озвучити ті, що вразили твоє серце! та щоб осінні холоди не завадили зародженню нашої магії, зігріємо тебе теплим чаєм та пригостимо смаколиками.
хай наші поетичні зустрічі тривають, а ми пропонуємо зробити корисну справу, щоб подякувати за можливість бачити одне одного в цей казковий вечір. тому твоїм квиточком на подію буде донат від 30 гривень на збір від Взаємодопомоги НаУКМА:
"Закликаємо кожну та кожного долучитися до збору на Mavic 3t та батареї для друга могилянкині Аліни Орлюк «Сендмана» ", – з допису.
для реєстрації заповни формочку
місце та час зустрічі: Студентський театр КМЦ 17 листопада о 16:00.
чекаємо тебе, щоб увічнити наше тепло разом! 🤍
love,
o. poetry
у дні холодні, нудні й не милосердні,
з радістю хочемо запросити тебе на подію, присвячену “Мертвому півню” та літературній групі Бу-Ба-Бу. ми разом відкриємо їхню історію та поринемо у рядки необарокової поезії та музики. до того ж тут ти зможеш презентувати свої вірші або озвучити ті, що вразили твоє серце! та щоб осінні холоди не завадили зародженню нашої магії, зігріємо тебе теплим чаєм та пригостимо смаколиками.
хай наші поетичні зустрічі тривають, а ми пропонуємо зробити корисну справу, щоб подякувати за можливість бачити одне одного в цей казковий вечір. тому твоїм квиточком на подію буде донат від 30 гривень на збір від Взаємодопомоги НаУКМА:
"Закликаємо кожну та кожного долучитися до збору на Mavic 3t та батареї для друга могилянкині Аліни Орлюк «Сендмана» ", – з допису.
для реєстрації заповни формочку
місце та час зустрічі: Студентський театр КМЦ 17 листопада о 16:00.
чекаємо тебе, щоб увічнити наше тепло разом! 🤍
love,
o. poetry
03.09.202413:37
друже,
буремний вступ привів тебе до Могилянки, а з ним прийшло і багато змін у життя✨
поетичний віщун шепоче, що наступна станція ФрешФест, який відбудеться 7 вересня о 12 годині. запрошуємо тебе в спільну подорож, аби разом поринути у вир пригод і подивитись, куди тебе заведе життя цього разу
можливо, це буде локація o.poetry. а може, дещо набагато античніше — що існує довше за Могилянку…
love,
o.poetry
буремний вступ привів тебе до Могилянки, а з ним прийшло і багато змін у життя✨
поетичний віщун шепоче, що наступна станція ФрешФест, який відбудеться 7 вересня о 12 годині. запрошуємо тебе в спільну подорож, аби разом поринути у вир пригод і подивитись, куди тебе заведе життя цього разу
можливо, це буде локація o.poetry. а може, дещо набагато античніше — що існує довше за Могилянку…
love,
o.poetry
23.08.202406:48
22.08.202406:58
Дай мені руку — і підемо
вуличками старого Києва,
бо лише взимку так сильно
руки шукають рук.
Аттила Могильний
І ось ми в місті, де рік за роком жила, навчалась та об’єднувалась зі спільною метою українська інтелігенція. Тут зародився рух шістдесятництва. Тут розвивалися різні мистецькі течії, як-от Київська школа неокласиків — а в ній, окрім відомого усім "Ґрона п’ятірного" (Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт, Максим Рильський), було ще близько 40 творців українського слова.
Нумо разом із поетами регіону досліджувати контури Київщини.
Прекрасний Києве на предковічних горах!
Многострадальному хвала тобі, хвала!
Хай на просторищах, де смерть, як ніч, пройшла,
Воскресне день життя і весен неозорих!
Першим слід розповісти про поета, якому вдалося уникнути репресій каральної радянської системи, — про Максима Рильського. Він, як і більшість тогочасних поетів, зазнавав критики від радянської влади й за свої погляди якось таки потрапив до в’язниці. Та зрештою з бунтівного неокласика Максим Тадейович став радянським поетом — був двічі лауреатом Сталінської премії, депутатом Верховної Ради УРСР. (Подейкують, що таким різким перемінам в житті посприяв Остап Вишня.)
Улюбленими темами для віршів до перетворення на радянського поета у Рильського були теми природи та людських почуттів.
Максим Рильський також був одним з київських неокласиків, і єдиним, хто пережив репресії радянської влади.
Живе і творить дотепер у Києві неперевершена Ліна Костенко. Жінка, майстерність слова якої сколихує нутрощі. Цікавим є те, що її поезія попри страшні радянські часи ніколи не була пропартійною. Вона була всеохопною: мотиви віршів варіюються від людських почуттів до долі України.
Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Народилася майбутня поетка у місті Ржищеві в сім’ї інтелігенції. Пізніше родина переїхала в селище на Трухановому острові, який жінка поетично охрестила "Київською Венецією" у своєму вірші. За своє життя вона пройшла багато переламних подій, серед яких жахи Другої світової та погром друзів-шістдесятників. Радянська влада забрала в поетки не лише можливість друкувати свої вірші, вступити до престижного університету, а й батька.
Напевно, найбільшим співцем Києва з переліку є Аттила Могильний. Поет, чиї рядки огортають місто невимовною любов’ю з кожною наступною сторінкою збірки. В його творчості Київ постає центральною темою багатьох віршів. Поет належить до вісімдесятників. Народився 1963 року в Києві. Як це часто було у відомих поетів, Аттила здобув освіту філолога. Де навчався, там потім і викладав — у Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка.
Помер у віці 44 років уві сні.
Оскільки роками Київ чарував не лише мешканців міста, а й гостей регіону, його можемо побачити й у віршах митців з інших регіонів. Наприклад, у Стуса.
За мною Київ тягнеться у снах.
Зелена глиця і темнава червінь
достиглих черешень. Не зрадьте, нерви:
попереду — твій край, твій крах, твій прах.
Дай віри, Києве! Моє життя!
Білоколонний, ти наснився ніби,
Як вітражів багатобарвні шиби.
А у листі до Євгена Сверстюка Стус писав: «Київ мене приголомшив. Із нього вирвано серце серця — бачу закривавлені груди співочого, веселого, дурнувато-божевільного града».
#поетична_подорож
авторка допису: @conceptual_artist
авторка ілюстрації: @semechkasenya
вуличками старого Києва,
бо лише взимку так сильно
руки шукають рук.
Аттила Могильний
І ось ми в місті, де рік за роком жила, навчалась та об’єднувалась зі спільною метою українська інтелігенція. Тут зародився рух шістдесятництва. Тут розвивалися різні мистецькі течії, як-от Київська школа неокласиків — а в ній, окрім відомого усім "Ґрона п’ятірного" (Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт, Максим Рильський), було ще близько 40 творців українського слова.
Нумо разом із поетами регіону досліджувати контури Київщини.
Прекрасний Києве на предковічних горах!
Многострадальному хвала тобі, хвала!
Хай на просторищах, де смерть, як ніч, пройшла,
Воскресне день життя і весен неозорих!
Першим слід розповісти про поета, якому вдалося уникнути репресій каральної радянської системи, — про Максима Рильського. Він, як і більшість тогочасних поетів, зазнавав критики від радянської влади й за свої погляди якось таки потрапив до в’язниці. Та зрештою з бунтівного неокласика Максим Тадейович став радянським поетом — був двічі лауреатом Сталінської премії, депутатом Верховної Ради УРСР. (Подейкують, що таким різким перемінам в житті посприяв Остап Вишня.)
Улюбленими темами для віршів до перетворення на радянського поета у Рильського були теми природи та людських почуттів.
Максим Рильський також був одним з київських неокласиків, і єдиним, хто пережив репресії радянської влади.
Живе і творить дотепер у Києві неперевершена Ліна Костенко. Жінка, майстерність слова якої сколихує нутрощі. Цікавим є те, що її поезія попри страшні радянські часи ніколи не була пропартійною. Вона була всеохопною: мотиви віршів варіюються від людських почуттів до долі України.
Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Народилася майбутня поетка у місті Ржищеві в сім’ї інтелігенції. Пізніше родина переїхала в селище на Трухановому острові, який жінка поетично охрестила "Київською Венецією" у своєму вірші. За своє життя вона пройшла багато переламних подій, серед яких жахи Другої світової та погром друзів-шістдесятників. Радянська влада забрала в поетки не лише можливість друкувати свої вірші, вступити до престижного університету, а й батька.
Напевно, найбільшим співцем Києва з переліку є Аттила Могильний. Поет, чиї рядки огортають місто невимовною любов’ю з кожною наступною сторінкою збірки. В його творчості Київ постає центральною темою багатьох віршів. Поет належить до вісімдесятників. Народився 1963 року в Києві. Як це часто було у відомих поетів, Аттила здобув освіту філолога. Де навчався, там потім і викладав — у Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка.
Помер у віці 44 років уві сні.
Оскільки роками Київ чарував не лише мешканців міста, а й гостей регіону, його можемо побачити й у віршах митців з інших регіонів. Наприклад, у Стуса.
За мною Київ тягнеться у снах.
Зелена глиця і темнава червінь
достиглих черешень. Не зрадьте, нерви:
попереду — твій край, твій крах, твій прах.
Дай віри, Києве! Моє життя!
Білоколонний, ти наснився ніби,
Як вітражів багатобарвні шиби.
А у листі до Євгена Сверстюка Стус писав: «Київ мене приголомшив. Із нього вирвано серце серця — бачу закривавлені груди співочого, веселого, дурнувато-божевільного града».
#поетична_подорож
авторка допису: @conceptual_artist
авторка ілюстрації: @semechkasenya
22.08.202406:57
21.08.202406:22
16.08.202405:28
05.07.202407:01
друже,
перший місяць літа промайнув повз нас швидко, заклопотаний складанням сесії та закінченням навчального року. тепер перші дні липневої спеки нагадують нам про відпочинок. чи не час дати собі видихнути і втекти від залізної руки города?
хочемо тобі повідомити, що o.poetry також бере паузу, щоб відпочити і зібратися з силами для нових подій. нетерпляче чекатимемо нашої зустрічі у перші дні серпня.
love,
o.poetry ♡
перший місяць літа промайнув повз нас швидко, заклопотаний складанням сесії та закінченням навчального року. тепер перші дні липневої спеки нагадують нам про відпочинок. чи не час дати собі видихнути і втекти від залізної руки города?
хочемо тобі повідомити, що o.poetry також бере паузу, щоб відпочити і зібратися з силами для нових подій. нетерпляче чекатимемо нашої зустрічі у перші дні серпня.
love,
o.poetry ♡
03.07.202408:13
Люблю чернігівську дорогу —
весною, влітку, восени
Там досі моляться Стрибогу
високі в сонці ясени.
Ліна Костенко
Зустрічає нас поет, якого зневажали сучасники. Насправді ж усе — від друзів до його сонцеликого слова — у нього забрала радянська влада. «Соняшні кларнети», барвисті, як акварель, вона замінила на білила та малярський пензлик для парканів – радянське цензуроване та безталанне слово.
Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.
Стигнуть зорі, як пшениця:
Буду я журиться.
Павло Тичина народився в Пісках на Чернігівщині — там провів дитинство, там навчався в Чернігівській духовній семінарії. Пізніше він вступив на економічний факультет у Києві.
Доля його воістину трагічна: помер він двічі. Вперше як поет, вдруге як людина. Смерть як українського поета знаменувала збірка «Чернігів».
Нехай Європа кумкає
а в нас одна лиш думка є
одна одна турбація
традицій підрізація
колективізація
Лише як минули літа, безсмертний класик української поезії відкрився для людей по-новому: прийшло розуміння, що Тичина став таким під тиском радянської влади.
Цікавим і сумним фактом є те, що Тичина завжди лягав спати в одязі — очікуючи, що за ним прийдуть.
Наступному поету доля відвела лише вісімнадцять років земного життя. Василь Чумак народився в місті Ічня. Поет входив у літературне угрупування «Гарт» і працював секретарем у журналі «Мистецтво». Його поезія сповнена імпресіоністичних мотивів.
Люблю. Лелію. Обів’ю.
її — прозоро-мармурову,
свою весну таку вирову
в жагучі сонця переллю —
весну свою;
Доробок поета не дуже великий, адже епоха не дозволила прожити йому повноцінне життя: у 18 років його розстріляли денікінці.
Останнім поетом, що представляє регіон, є Кость Москалець. Багатьом він відомий як автор пісні «Вона» — творець не лише тексту, а й музики. Народився поет біля Батурина.
Він також успішний прозаїк, літературний критик. Його проза перекладена декількома мовами.
Голосніше за життєпис автора говорять уривки з його поезії:
холодний падолист вологі пасма диму
сурма над водами проклятими і міст
далеко в небі сяє аметист
розкішного утраченого риму
#поетична_подорож
авторка допису: @conceptual_artist
авторка ілюстрації: @semechkasenya
весною, влітку, восени
Там досі моляться Стрибогу
високі в сонці ясени.
Ліна Костенко
Зустрічає нас поет, якого зневажали сучасники. Насправді ж усе — від друзів до його сонцеликого слова — у нього забрала радянська влада. «Соняшні кларнети», барвисті, як акварель, вона замінила на білила та малярський пензлик для парканів – радянське цензуроване та безталанне слово.
Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.
Стигнуть зорі, як пшениця:
Буду я журиться.
Павло Тичина народився в Пісках на Чернігівщині — там провів дитинство, там навчався в Чернігівській духовній семінарії. Пізніше він вступив на економічний факультет у Києві.
Доля його воістину трагічна: помер він двічі. Вперше як поет, вдруге як людина. Смерть як українського поета знаменувала збірка «Чернігів».
Нехай Європа кумкає
а в нас одна лиш думка є
одна одна турбація
традицій підрізація
колективізація
Лише як минули літа, безсмертний класик української поезії відкрився для людей по-новому: прийшло розуміння, що Тичина став таким під тиском радянської влади.
Цікавим і сумним фактом є те, що Тичина завжди лягав спати в одязі — очікуючи, що за ним прийдуть.
Наступному поету доля відвела лише вісімнадцять років земного життя. Василь Чумак народився в місті Ічня. Поет входив у літературне угрупування «Гарт» і працював секретарем у журналі «Мистецтво». Його поезія сповнена імпресіоністичних мотивів.
Люблю. Лелію. Обів’ю.
її — прозоро-мармурову,
свою весну таку вирову
в жагучі сонця переллю —
весну свою;
Доробок поета не дуже великий, адже епоха не дозволила прожити йому повноцінне життя: у 18 років його розстріляли денікінці.
Останнім поетом, що представляє регіон, є Кость Москалець. Багатьом він відомий як автор пісні «Вона» — творець не лише тексту, а й музики. Народився поет біля Батурина.
Він також успішний прозаїк, літературний критик. Його проза перекладена декількома мовами.
Голосніше за життєпис автора говорять уривки з його поезії:
холодний падолист вологі пасма диму
сурма над водами проклятими і міст
далеко в небі сяє аметист
розкішного утраченого риму
#поетична_подорож
авторка допису: @conceptual_artist
авторка ілюстрації: @semechkasenya
Рекорддор
22.03.202523:59
657Катталгандар03.07.202423:59
0Цитация индекси16.11.202423:59
5201 посттун көрүүлөрү30.11.202423:59
5201 жарнама посттун көрүүлөрү07.09.202423:59
15.67%ER07.09.202423:59
21.82%ERRКөбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.