Анонімний автор 18 століття
07.05.202512:35
Список сільських професій Харківської губернії кінця 19 століття.
02.05.202509:24
І для ілюстрації, десь той самий час, Полтавщина.
28.04.202519:15
І ілюстрація: шторт, реґал і скрипка з віолою (хоча цим словом могли назвати якийсь інший різновид, цього сходу не скажу).
23.04.202506:57
Я писав про кобузи часів Монгольської імперії. Звідки про них відомо? Є китайські згадки про "хуобуси", є зображення, і є цей інструмент під різними назвами в Непалі, Тибеті і в народу нахі в Китаї. Може кругла форма української кобзи походить звідти.
https://youtu.be/A5Xf--90u_o?si=pWDZjmELRxPsUXlW
https://youtu.be/A5Xf--90u_o?si=pWDZjmELRxPsUXlW
20.04.202508:18
Стихири Пасхи. Київський знаменний наспів. З давнього українського рукописного ірмологіона 1675-1700 року.
https://youtu.be/sEvwSlIdOjM?si=O5FLGeBH17Jl-nBN
https://youtu.be/sEvwSlIdOjM?si=O5FLGeBH17Jl-nBN
11.04.202518:48
От розгадка, як віл по смерті в коршмі гуляв!
06.05.202505:36
А це Єгор Мовчан – про турецьку неволю.
https://youtu.be/MvQ2FKHGCtc?si=z4aF79oW-pMt1yhG
https://youtu.be/MvQ2FKHGCtc?si=z4aF79oW-pMt1yhG
02.05.202509:23
В Івана Нечуя-Левицького є гарна замальовка про ярмарок в Білій Церкві 1902 року. Є там і дві цитати по темі мого блогу:
«…Мене притягують співи лірників і якесь гудіння серед густого натовпу на широкому пішоході… Я насилу пропхався туди.
Чую, гуде органчик і співа приємний тенор зовсім не по-лірницькій… Насилу я пропхався поміж молодицями й дядьками. На пішоході стоїть не органчик, а фісгармонія чимала, така завбільшки як піяніно. Сидів і грав якийсь сліпець, таранкуватий і не старий. Він і пригравав акомпанементя. Чую, співає партесні церковні співи: херувимської — Бортнянського, «Тебе поем…». Встав він, сів на зміну другий сліпець, молодий красунь, білявий. Обидва в сіртучках, знать безталанні сірачкові шляхтичі — чиншовики. Після цього сіла грати сліпчиха, ще не стара, з очима, виїденими, очевидячки, віспою. Ця вже заспівала чернецький романс про «Скорбь и печаль жизни та суєту». Голос альтовий, мелодійний. Це, певно, найновіша спілка старців з полупанків. Народ коло їх стовпився, неначе в церкві. Кидають копійки в мальовані дерев’яні мисочки, поставлені на фісгармонії по обидва боки. А десь поблизу в шумі та гамі дзенькають та гудуть ліри. Чуть, як ніби плачуть прохачі й прохачки — сліпці. А органчик гуде та гуде… Неначе десь поблизу стоїть якесь католицьке абатство, всунулось у цей ярмарковий натовп, і ллються через одчинені двері гуки органа…»
«...От іде дві сліпчихи — молодиці з дівчиною поводатаркою, і обидві співають гарними м’якими голосами в дует «Ісусе мій прелюбезний» — Дмитрія Ростовського… їм акомпанує безперестану густе гудіння ярмаркове…»
«…Мене притягують співи лірників і якесь гудіння серед густого натовпу на широкому пішоході… Я насилу пропхався туди.
Чую, гуде органчик і співа приємний тенор зовсім не по-лірницькій… Насилу я пропхався поміж молодицями й дядьками. На пішоході стоїть не органчик, а фісгармонія чимала, така завбільшки як піяніно. Сидів і грав якийсь сліпець, таранкуватий і не старий. Він і пригравав акомпанементя. Чую, співає партесні церковні співи: херувимської — Бортнянського, «Тебе поем…». Встав він, сів на зміну другий сліпець, молодий красунь, білявий. Обидва в сіртучках, знать безталанні сірачкові шляхтичі — чиншовики. Після цього сіла грати сліпчиха, ще не стара, з очима, виїденими, очевидячки, віспою. Ця вже заспівала чернецький романс про «Скорбь и печаль жизни та суєту». Голос альтовий, мелодійний. Це, певно, найновіша спілка старців з полупанків. Народ коло їх стовпився, неначе в церкві. Кидають копійки в мальовані дерев’яні мисочки, поставлені на фісгармонії по обидва боки. А десь поблизу в шумі та гамі дзенькають та гудуть ліри. Чуть, як ніби плачуть прохачі й прохачки — сліпці. А органчик гуде та гуде… Неначе десь поблизу стоїть якесь католицьке абатство, всунулось у цей ярмарковий натовп, і ллються через одчинені двері гуки органа…»
«...От іде дві сліпчихи — молодиці з дівчиною поводатаркою, і обидві співають гарними м’якими голосами в дует «Ісусе мій прелюбезний» — Дмитрія Ростовського… їм акомпанує безперестану густе гудіння ярмаркове…»
28.04.202519:14
Польська пісня 17 сттоліття, з рукописного польсько-українського збірника. Традиційний сміх про те, шо старим жінкам достається хіба те, шо лишається непотрібне молодим: паннам, заміжнім і вдовам. З хліба – сухарі, з дичини – сороки, кажани і кнурі.
Мені тут цікавий ранжир інструментів, шо трохи дає заглянути в музичний побут Речі Посполитої: шторт, скрипка і віола – добре. Реґал – зле. Пишуть, шо реґали були дуже примхливі. Це різновид кімнатного органа з очеретяними пищиками – і ці пищики хотіли весь час, шоб їх підстроювали.
Мені тут цікавий ранжир інструментів, шо трохи дає заглянути в музичний побут Речі Посполитої: шторт, скрипка і віола – добре. Реґал – зле. Пишуть, шо реґали були дуже примхливі. Це різновид кімнатного органа з очеретяними пищиками – і ці пищики хотіли весь час, шоб їх підстроювали.
22.04.202517:24
Цікавий факт: Чернівці якийсь час були передовим центром науки криміналістики. Там в університеті в 1898-1902 роках викладав і видавав спеціальний журнал засновник криміналістики Ганс Ґрос.
17.04.202507:14
Тримаю в руках перевидання більшої частини музикознавчої спадщини Асана Рефатова. Для мене велика честь хоч трохи, але долучитись до неї.
Жаль, шо для видавців це просто одноразовий проект під грант УКФ з мізерним накладом. Навіть не всі дослідники можуть працювати з книжкою.
Жаль, шо для видавців це просто одноразовий проект під грант УКФ з мізерним накладом. Навіть не всі дослідники можуть працювати з книжкою.
11.04.202518:48
Не тільки )
Західне Поділля 40ві роки
Західне Поділля 40ві роки
06.05.202505:35
Взагалі мелодії канторських пісень типу Мікіти ближчі не до кобзарських дум, а до румунських дойн. І це мене наштовхнуло на відкриття, про яке здається ніхто ніде не пише: дума і дойна дуже похожі, і це скоріше не просто збіг.
Дума – це пісня про якусь трагічну історію, виконується на типову жалобну мелодію, поєднує речитатив і спів.
Дойна – це пісня на різні теми, з різними мелодіями, поєднує речитатив і спів. Але серед дойн є і трагічні сюжети, і історії про гайдуків, і шо не менше цікаво – жалобні мелодії близькі до дум. От самі порівняйте, це Марія Тенасе співає про нещасливу любов:
https://youtu.be/bEX5ugnuP9o?si=JDyZ-CHKo_eVpp9l
Дума – це пісня про якусь трагічну історію, виконується на типову жалобну мелодію, поєднує речитатив і спів.
Дойна – це пісня на різні теми, з різними мелодіями, поєднує речитатив і спів. Але серед дойн є і трагічні сюжети, і історії про гайдуків, і шо не менше цікаво – жалобні мелодії близькі до дум. От самі порівняйте, це Марія Тенасе співає про нещасливу любов:
https://youtu.be/bEX5ugnuP9o?si=JDyZ-CHKo_eVpp9l
29.04.202508:22
Традиційне весняне. Ви вже трубили в кульбабу цього року?
26.04.202506:26
1754 рік, в офіційному османському документі вживається назва "Запорог казаги" і перський варіант "казаг-и Запорог". Цікаво, не знав раніше.
22.04.202512:38
Ця картинка цікава не тільки для історії кримської музики, а і для української. Внизу справа в червоно-зеленому вбранні стоїть музика з копузом. Це один з предків української кобзи, і більше того: саме в ці роки турецький копуз був в моді в Україні. Владислав Безпалько і покійний Іван Кузьмінський найшли кілька згадок про "кобзу турецькую" в волинських документах кінця 16 століття. Перед тим на дуже похожих кобузах грали і монголи, того може українська традиція кобзи почалась навіть раніше.
Звук в такого інструмента дуже приємний. І хоч ні в турків, ні в українців він не зберігся саме таким, можна послухати наприклад єменський канбус – він законсервувався таким, як був 500 років назад.
https://youtu.be/-FUkb_Aach0?si=d-v2ArgH-UxuedcU
Звук в такого інструмента дуже приємний. І хоч ні в турків, ні в українців він не зберігся саме таким, можна послухати наприклад єменський канбус – він законсервувався таким, як був 500 років назад.
https://youtu.be/-FUkb_Aach0?si=d-v2ArgH-UxuedcU
12.04.202506:48
Іспанський чи португальський (?) сліпий музикант Антоніо Монтаньйо (помер в 1816 р.) і його інструмент, "гітара-тіорба" (guitarra-tiorba). Зображення знаходиться в Національній бібліотеці Іспанії.
П.с. хто послухав подкаст про прошаків – мені буде цікаво взнати вашу думку, ваші питання і зауваження.
П.с. хто послухав подкаст про прошаків – мені буде цікаво взнати вашу думку, ваші питання і зауваження.
11.04.202517:18
Добрий вечір, загадка для вас, з минулих століть:
Як уродицця — у штире труби грає; виросте — гори перевартає, а по смерті у коршмі гуляє.
Як уродицця — у штире труби грає; виросте — гори перевартає, а по смерті у коршмі гуляє.
03.05.202506:46
А це єврейська канторська пісня Мікіта, співає Мордехай Гершман з Чернігова. В хасидизмі є скількись пісень на мовах сусідів – в них містики бачать заховані від простих людей знаки божественної мудрості. До оригіналу додаються якісь чисто єврейські мотиви, фрази з Тори. Отут явно християнинові Мікіті співають, шо він же не зможе спастись після смерті, бо не зможе по правильному ритуалу попасти на той світ.
Цікаво, шо фольклористи сто років назад бачили в цій пісні пародійну кобзарську думу. Може бути, шо спочатку так і було, але до нас дойшла тільки єврейська версія.
https://www.youtube.com/watch?v=9n2iClkFnB4
Цікаво, шо фольклористи сто років назад бачили в цій пісні пародійну кобзарську думу. Може бути, шо спочатку так і було, але до нас дойшла тільки єврейська версія.
https://www.youtube.com/watch?v=9n2iClkFnB4
29.04.202507:30
Рукопис, з якого взята ця пісня зберігається в Бібліотеці Ягеллонського університету в Кракові. В 1927 році з ним працював і опублікував найцікавіше Михайло Возняк. Серед українських пісень особливо цінні дві, складені в кобзарському стилі, і відомі з записів 19-20 століть.
В самому рукописі є записи на полях, зроблені в 1690х роках. Якшо і пісні записані тоді саме – це справді унікальна штука. Возняк, до речі, не публікував факсиміле, і пізніше ніхто наче спеціально рукописом не займався, та ше й бібліотека не виставила скан на публіку. То мене взяла така сверблячка, шо замовив скан цікавих сторінок. Бо вся збірка – 109 аркушів, в мене зараз стільки грошей не буде.
П.с. заодно нагадую, може хто забув подивитись – отут я балакаю всяке різне про кобзарів:
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
В самому рукописі є записи на полях, зроблені в 1690х роках. Якшо і пісні записані тоді саме – це справді унікальна штука. Возняк, до речі, не публікував факсиміле, і пізніше ніхто наче спеціально рукописом не займався, та ше й бібліотека не виставила скан на публіку. То мене взяла така сверблячка, шо замовив скан цікавих сторінок. Бо вся збірка – 109 аркушів, в мене зараз стільки грошей не буде.
П.с. заодно нагадую, може хто забув подивитись – отут я балакаю всяке різне про кобзарів:
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
24.04.202511:25
До чого мій цей огляд азійських родичів давньої кобзи? В першу чергу мені цікаво, чого саме цей інструмент став в Україні популярний в ту добу, яку прийнято називати Ренесансом. Але так само цікаво з експериментального погляду: взяти інструменти епохи, підібрати мелодії – і зробити українську ренесансну музику. Цілком реальна задача, в мене в голові все звучить як треба.
п.с. на закінчення – афганський рубаб, теж родич, через сельджуків і різні перські держави.
https://youtu.be/a1vWL1F2Db8?si=A-wp8NRZCjA7CYTY
п.с. на закінчення – афганський рубаб, теж родич, через сельджуків і різні перські держави.
https://youtu.be/a1vWL1F2Db8?si=A-wp8NRZCjA7CYTY
21.04.202516:34
Ілюстрація 1582 року, святкування сюннету (церемонії обрізання) османського шегзаде Мехмеда.
Десь на таких саме інструментах грали тоді і в Криму. Для них в цей же час писав свою музику і кримський хан Бора Гази ІІ Ґерей. Шо цікаво: це все класичний перський ансамбль, який існував ше в 14 столітті. Але в 17 столітті мода почала мінятись, змінились основні інструменти.
Цікаво, шо в турецькій класичній музиці 20 століття знов вернулись частина з цих інструментів. А в Криму навпаки була певна консервація з 18 століття. Того на початок 20 століття класичні інструменти в Стамбулі і в Криму були вже різні.
Десь на таких саме інструментах грали тоді і в Криму. Для них в цей же час писав свою музику і кримський хан Бора Гази ІІ Ґерей. Шо цікаво: це все класичний перський ансамбль, який існував ше в 14 столітті. Але в 17 столітті мода почала мінятись, змінились основні інструменти.
Цікаво, шо в турецькій класичній музиці 20 століття знов вернулись частина з цих інструментів. А в Криму навпаки була певна консервація з 18 століття. Того на початок 20 століття класичні інструменти в Стамбулі і в Криму були вже різні.
11.04.202518:52
А це запис гри музиканта, який грав на тій дуді, Івана Шамлія.
https://on.soundcloud.com/FCUvth7LnPwKNFYm8
https://on.soundcloud.com/FCUvth7LnPwKNFYm8
Кайра бөлүшүлгөн:
Гриби, гроби і дисертації
10.04.202515:47
Біжу до вас з нашим новим випуском на @poroblenopodcast. Дуже вболіваю за цей випуск, бо в ньому море дуже крутої унікальної інформації про те, як насправді жили кобзарі та лірники, чи був той розстріляний з'їзд, що таке ті думи та до чого там серіали і хто зараз пробує все це діло відродити.
Звісно, про все це я розпитувала свого друга дослідника історії традиційної музики Ігоря Ходжаніязова:
🪕Хто йшов у кобзарі, лірники, бандуристи?
🪕Що насправді нам відомо про їхні музичні інструменти?
🪕Як приймали у цех та що там із таємною мовою?
🪕Чи були співці незрячими жебраками?
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
🪕Ігор Ходжаніязов — дослідник історії традиційної музики, музикант, автор телеграм-каналу “Анонімний автор 18 ст.” @anonimny_avtor — долучився до лав ЗСУ і зараз охороняє небо над українським Півднем. Просимо підтримати підрозділ, в якому він служить:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
Звісно, про все це я розпитувала свого друга дослідника історії традиційної музики Ігоря Ходжаніязова:
🪕Хто йшов у кобзарі, лірники, бандуристи?
🪕Що насправді нам відомо про їхні музичні інструменти?
🪕Як приймали у цех та що там із таємною мовою?
🪕Чи були співці незрячими жебраками?
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
🪕Ігор Ходжаніязов — дослідник історії традиційної музики, музикант, автор телеграм-каналу “Анонімний автор 18 ст.” @anonimny_avtor — долучився до лав ЗСУ і зараз охороняє небо над українським Півднем. Просимо підтримати підрозділ, в якому він служить:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
Көрсөтүлдү 1 - 24 ичинде 106
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.