17.04.202516:21
Дякую #Котолиси (Таня та Іляна) за такий чудовий подарунок ❤️
13.04.202511:29
Тільки сьогодні не столиця, а Суми .... 💔
Стрижень столиці
сутінки стискають списами
серце сенс список...
сподівань
сідають сирою сірістю суджень...
самотність...
скоріш
Стій!
слухай свисти
сиплих страховищ сирени
сміх ситої смерті
сльози сиріт старих синів
сивих сімей стогони страчених
світанків...
спалах сплітає спогади
стерті
синизною свічадо спостерігає
свідомо стає свідком
страху
сон...сон...сон...
Суми (13.04.2025 💔)
21.09.2023, ЮІ
Стрижень столиці
сутінки стискають списами
серце сенс список...
сподівань
сідають сирою сірістю суджень...
самотність...
скоріш
Стій!
слухай свисти
сиплих страховищ сирени
сміх ситої смерті
сльози сиріт старих синів
сивих сімей стогони страчених
світанків...
спалах сплітає спогади
стерті
синизною свічадо спостерігає
свідомо стає свідком
страху
сон...сон...сон...
Суми (13.04.2025 💔)
21.09.2023, ЮІ
Медиа контентке кире албай жатабыз
04.04.202518:29
Брудним черевиком розчавлюю чрева.
Просякнуті куривом нутрощі гетто
З'їдають ядушливі смороди стерва.
Лише у чернетках накреслюють червень.
У шкірах прожитих ховається етнос.
Дві тисячі двісті двадцять четвертий.
У папках поховані коди відроджень –
Позначені спамом "порочні чатботи".
Хто чинить супротив, стинають у жорнах
Протектори часу, чипований кожний.
Пологи в підвалі – початок свободи.
Сталеві протектори стоптують простір.
Останнього вільного стану титани.
Манкурти у куртках з емблемою карми
Крокують в неонових кубах реклами.
Систему компаній ламають – незламну.
Їх більш не існує у всесвіті даних.
З обличчям бінарним керують програми.
Стираючи з пам'яті змісти створіння,
Полюють на людство з поміткою "вірю",
З поміткою "вірність", хто відданий інь/ян.
У зародку з думкою "I am the winner".
У стадії розвитку — загнані звірі.
Будується хмарного сховища вирій.
У тінях залізних прокинеться тіло.
Мисливці під наглядом Ока повсюди.
Безшумно шмигають pro.вірусні стріли.
Мутація кави світанок зігріла.
Без опію шиємо рани – ми Люди.
Дві тисячі двісті двадцять... останній.
01.02.2025, ЮІ
#кіберпанк #соборпоезії
#колибали
Просякнуті куривом нутрощі гетто
З'їдають ядушливі смороди стерва.
Лише у чернетках накреслюють червень.
У шкірах прожитих ховається етнос.
Дві тисячі двісті двадцять четвертий.
У папках поховані коди відроджень –
Позначені спамом "порочні чатботи".
Хто чинить супротив, стинають у жорнах
Протектори часу, чипований кожний.
Пологи в підвалі – початок свободи.
Сталеві протектори стоптують простір.
Останнього вільного стану титани.
Манкурти у куртках з емблемою карми
Крокують в неонових кубах реклами.
Систему компаній ламають – незламну.
Їх більш не існує у всесвіті даних.
З обличчям бінарним керують програми.
Стираючи з пам'яті змісти створіння,
Полюють на людство з поміткою "вірю",
З поміткою "вірність", хто відданий інь/ян.
У зародку з думкою "I am the winner".
У стадії розвитку — загнані звірі.
Будується хмарного сховища вирій.
У тінях залізних прокинеться тіло.
Мисливці під наглядом Ока повсюди.
Безшумно шмигають pro.вірусні стріли.
Мутація кави світанок зігріла.
Без опію шиємо рани – ми Люди.
Дві тисячі двісті двадцять... останній.
01.02.2025, ЮІ
#кіберпанк #соборпоезії
#колибали


27.03.202505:45
З Міжнародним днем театру!!!
Shakespeare's Globe (London)
Shakespeare's Globe (London)


09.03.202514:56
Переможцем Шевченківської премії 2025 у номінації "Література" оголошено поета і збурювача поборників суспільної моралі Юрія Іздрика. Його відзначили за книгу поезій "Колекція".
14.02.202512:39
Шукаєш шлях у світі та світах,
У задзеркаллі схиблених свічад,
Поміж свічок, що плавляться й сичать
В очах святих – де молиться свята.
Ти дим без диму – дим моїх клітин,
Дива вдихаєш диханням дитини.
Ми – диптих, світлотінь, безмежна днина,
А наодинці вічний часоплин.
Вивчай мене, вигадуй, віднайди,
На вигоні, в невидимих вигнаннях,
У вимірах, де перша і остання
Туманність. Вирій. Невідóмий дим.
Шукаю шлях у негурах густих,
У гуркотінні грому горілиць,
У гулі горлиць. Гулей ніжний клич
Розтанув на губах твоїх – застиг.
14.02.2025, ЮІ
У задзеркаллі схиблених свічад,
Поміж свічок, що плавляться й сичать
В очах святих – де молиться свята.
Ти дим без диму – дим моїх клітин,
Дива вдихаєш диханням дитини.
Ми – диптих, світлотінь, безмежна днина,
А наодинці вічний часоплин.
Вивчай мене, вигадуй, віднайди,
На вигоні, в невидимих вигнаннях,
У вимірах, де перша і остання
Туманність. Вирій. Невідóмий дим.
Шукаю шлях у негурах густих,
У гуркотінні грому горілиць,
У гулі горлиць. Гулей ніжний клич
Розтанув на губах твоїх – застиг.
14.02.2025, ЮІ
16.04.202507:23


07.04.202506:51
Пролог
Оракул спить, допоки світ частує.
Він бачив все: початок і кінець.
Лиш люд бентежний витрачає всує
Відлюдний час, який стирає буйні,
Палкі серця до праху, нанівець.
Пророцтво
Пронизує пророцтво пах пустелі,
Сіяч у простір жереб порошить,
Володар проросте, і трон постелять
Із тисячі мечів – бездонна велич,
Боги натягнуть доленосну нить.
Літає міт чи поголос повір'я:
Що син вовчиці та дракона тінь,
Великий воїн чахлого поріддя
Новітній стяг пошиє і примірить –
Обіцяний кронпринц семи сторін.
Він/Вона/Інші
Терпка земля із присмаком металу,
Набитий сказом рот до хрипоти,
На пагорбі стоїть звитяжець сталий,
Як масло, місяць на світанку тане,
Гієни крадуть ненаситну тиш.
Воїтелька. Чи ворог чи примара?
Танок драконів на її плечах,
Тисячолітня дужа пала брама,
Хижак несамовитий твердь затьмарив,
Над градом градом чорний сніг сичав.
Кривавий шлях по сходах до престолу:
Між зрад, облуди, фальші почуттів.
Приносить чорну звістку білий голуб,
Що армія мерців уже навколо,
І подих "інших" шириться до стін.
Фінал
Невже тріумф – це лиш безмежна влада?
В'язниця волі, розуму пітьма.
Коли на сході розіллється спадень,
І повернеться в небо зорепадом,
Скінчиться варта, й оживе вона.
Епілог (пророцтво)
Вставай звитяжцю! Сяєво зимóве!
Яке ім'я запишуть у скрижаль?
Коли з тобою стрінемося знову,
Прадавній ліс розкинеться навколо,
Тварини й діти серед тисяч мальв.
P.s. переказ )
07.03.2025, ЮІ
#конкурс #зимаблизько #хрампоезії
#соборпоезії #фінал #переказ
Оракул спить, допоки світ частує.
Він бачив все: початок і кінець.
Лиш люд бентежний витрачає всує
Відлюдний час, який стирає буйні,
Палкі серця до праху, нанівець.
Пророцтво
Пронизує пророцтво пах пустелі,
Сіяч у простір жереб порошить,
Володар проросте, і трон постелять
Із тисячі мечів – бездонна велич,
Боги натягнуть доленосну нить.
Літає міт чи поголос повір'я:
Що син вовчиці та дракона тінь,
Великий воїн чахлого поріддя
Новітній стяг пошиє і примірить –
Обіцяний кронпринц семи сторін.
Він/Вона/Інші
Терпка земля із присмаком металу,
Набитий сказом рот до хрипоти,
На пагорбі стоїть звитяжець сталий,
Як масло, місяць на світанку тане,
Гієни крадуть ненаситну тиш.
Воїтелька. Чи ворог чи примара?
Танок драконів на її плечах,
Тисячолітня дужа пала брама,
Хижак несамовитий твердь затьмарив,
Над градом градом чорний сніг сичав.
Кривавий шлях по сходах до престолу:
Між зрад, облуди, фальші почуттів.
Приносить чорну звістку білий голуб,
Що армія мерців уже навколо,
І подих "інших" шириться до стін.
Фінал
Невже тріумф – це лиш безмежна влада?
В'язниця волі, розуму пітьма.
Коли на сході розіллється спадень,
І повернеться в небо зорепадом,
Скінчиться варта, й оживе вона.
Епілог (пророцтво)
Вставай звитяжцю! Сяєво зимóве!
Яке ім'я запишуть у скрижаль?
Коли з тобою стрінемося знову,
Прадавній ліс розкинеться навколо,
Тварини й діти серед тисяч мальв.
P.s. переказ )
07.03.2025, ЮІ
#конкурс #зимаблизько #хрампоезії
#соборпоезії #фінал #переказ
Кайра бөлүшүлгөн:
Віршопліткарка FM



02.04.202509:36
Результати весняного набору на плейлист🎧
🏜 Юрій Іванов — Тринадцятий місяць, 44 бали.
🤵 Ірина Білик — Як тебе звати, 43 бали.
🚤 Немаксим — Вигризні, 42 бали.
🏠 Юліан Матюк — Злет і падіння халабуди, 41 бал.
🌃 Теплий Сніг — Завтра, 41 бал.
🫂 Катерина Цимбал — Там, 40 балів.
🐋 Юлія Кірюхіна — Хованка, 40 балів.
✅ Таблиця з оцінками суддів 👉 тиць сюди
Суддівські коментарі: Оксана Приходченко, Марк Лафер, Олена Галунець (заміна Михайла Жаржайла)
Загальний файл із переможними віршами➡️ тут
Вітаю переможців і переможниць весняного конкурсу! До кінця квітня опублікую аудіодекламації на ваші чудові вірші.
Готуйтеся до літнього конкурсу!
@virshoplitkarka #плейлиствіршопліткарки
🏜 Юрій Іванов — Тринадцятий місяць, 44 бали.
🤵 Ірина Білик — Як тебе звати, 43 бали.
🚤 Немаксим — Вигризні, 42 бали.
🏠 Юліан Матюк — Злет і падіння халабуди, 41 бал.
🌃 Теплий Сніг — Завтра, 41 бал.
🫂 Катерина Цимбал — Там, 40 балів.
🐋 Юлія Кірюхіна — Хованка, 40 балів.
✅ Таблиця з оцінками суддів 👉 тиць сюди
Суддівські коментарі: Оксана Приходченко, Марк Лафер, Олена Галунець (заміна Михайла Жаржайла)
Загальний файл із переможними віршами➡️ тут
Вітаю переможців і переможниць весняного конкурсу! До кінця квітня опублікую аудіодекламації на ваші чудові вірші.
Готуйтеся до літнього конкурсу!
@virshoplitkarka #плейлиствіршопліткарки
20.03.202511:57
На жаль, немає можливості долучитися до читання поезії.
Друзі, тому нова декламація.
Вірш: В. Стус. "Гойдається вечора зламана віть".
Декламація: Юрій Іванов.
Друзі, тому нова декламація.
Вірш: В. Стус. "Гойдається вечора зламана віть".
Декламація: Юрій Іванов.
09.03.202508:28
Авторство: Іванов Юрій
Назва вірша: Тринадцятий місяць
Тема: Моє вчора тепер уже завтра
Моя смерть тепер це любов
Пісня, альбом:
Schmalgauzen - Твій Віль del.1, Сон Амур.
Ми збігали удвох у печеру під назвою... "червень".
Ні...
Це так місяць підходить і рима, що б'ється у чреві,
Це бажання стрибнути атлетом, заритись під ребра,
Корабель твій чекати у черзі в покинутій верфі.
Ми примари пустелі. Пускалися першим промінням
По холодних пісках, у колючих потрісканих тінях
Забарився під лінзами спалаху, й впала світлина,
Я трофеєм на ній у клешні скорпіона загинув.
Ми у мушлях плили. Золотий неосяжний перетин
У колóворот коди вплітав дострокової смерті,
Щоб воскреснути разом, тобою, в тобі – з палімпсеста,
І стікати дощем, і на стінах застигти у фресках.
Ми спогадували годували тринадцятий місяць.
Так...
Не могли пригадати ім'я, лиш розпечені вістря,
Що весь рік тесеракт виміряли – непройдену відстань,
Випивали з-під ребер вино, де колись я зарився.
Назва вірша: Тринадцятий місяць
Тема: Моє вчора тепер уже завтра
Моя смерть тепер це любов
Пісня, альбом:
Schmalgauzen - Твій Віль del.1, Сон Амур.
Ми збігали удвох у печеру під назвою... "червень".
Ні...
Це так місяць підходить і рима, що б'ється у чреві,
Це бажання стрибнути атлетом, заритись під ребра,
Корабель твій чекати у черзі в покинутій верфі.
Ми примари пустелі. Пускалися першим промінням
По холодних пісках, у колючих потрісканих тінях
Забарився під лінзами спалаху, й впала світлина,
Я трофеєм на ній у клешні скорпіона загинув.
Ми у мушлях плили. Золотий неосяжний перетин
У колóворот коди вплітав дострокової смерті,
Щоб воскреснути разом, тобою, в тобі – з палімпсеста,
І стікати дощем, і на стінах застигти у фресках.
Ми спогадували годували тринадцятий місяць.
Так...
Не могли пригадати ім'я, лиш розпечені вістря,
Що весь рік тесеракт виміряли – непройдену відстань,
Випивали з-під ребер вино, де колись я зарився.
08.02.202507:27
Сьогодні у чарівної крутої авторки День народження!
Оксана Приходченко вітаю! Чекаю на твої круті нові вірші ❤️🔥
ТГ Оксани ➡️ (тут поезія):
https://t.me/literospletinnia
Десь поміж уламків планет та космічного пилу,
Де зорі палають суцвіттями квітів астральних.
І час-чарівник своїм чином у просторі плине,
У Космоса донька зростала, красуня грайлива.
Та відчай підточував сили — роки все минали,
А мрії дівочі лишалися мріями далі.
Космея вдягала у шлейфи швидкі метеори.
Та іскор чимало вплітала у вітер, щоб потім
Він нісся щосили, і бачили ми неповторні
Узори над обрієм, поки у сни ніч не горне.
Наважилась дівчина із персеїдним ескортом
В дорогу крізь вічність. Хоч батько і був цього проти.
На Землю спустилась. Яке чарівне розмаїття
Пейзажів на схилах, у лоні долин очі бавить!
І так вона рада була дивосвіт цей зустріти!
І тут оселилась, бо вабила серце тендітна,
Незнана краса, що ховалася у зелентравах.
Лиш мало для неї було осередків яскравих.
Дивилась Космея у ніч, що тремтіла й тікала,
Коли доторкалось до неї ранкове проміння.
Немає світанок для ліній заграви лекало —
Як темрява тане, накреслює він унікальні
Фігури у небі. Від батька у плямах кармінних
Читала послання: "Я поруч! Роби, що умієш!"
Взялася за справу — у гаю гаптований настил
З'явився уранці. Та дух її вгору все линув,
До рідного краю. Вона у зірок, що погасли,
Зернятка взяла, і прокинулись промені айстри.
І бігли Землею вогні чорнобривців та циній.
Були і космеї — родина зростала невпинно.
*Космея, або космос (лат. Cosmos) — рід однорічних та багаторічних рослин родини айстрових.
Оксана Приходченко ©
Оксана Приходченко вітаю! Чекаю на твої круті нові вірші ❤️🔥
ТГ Оксани ➡️ (тут поезія):
https://t.me/literospletinnia
Десь поміж уламків планет та космічного пилу,
Де зорі палають суцвіттями квітів астральних.
І час-чарівник своїм чином у просторі плине,
У Космоса донька зростала, красуня грайлива.
Та відчай підточував сили — роки все минали,
А мрії дівочі лишалися мріями далі.
Космея вдягала у шлейфи швидкі метеори.
Та іскор чимало вплітала у вітер, щоб потім
Він нісся щосили, і бачили ми неповторні
Узори над обрієм, поки у сни ніч не горне.
Наважилась дівчина із персеїдним ескортом
В дорогу крізь вічність. Хоч батько і був цього проти.
На Землю спустилась. Яке чарівне розмаїття
Пейзажів на схилах, у лоні долин очі бавить!
І так вона рада була дивосвіт цей зустріти!
І тут оселилась, бо вабила серце тендітна,
Незнана краса, що ховалася у зелентравах.
Лиш мало для неї було осередків яскравих.
Дивилась Космея у ніч, що тремтіла й тікала,
Коли доторкалось до неї ранкове проміння.
Немає світанок для ліній заграви лекало —
Як темрява тане, накреслює він унікальні
Фігури у небі. Від батька у плямах кармінних
Читала послання: "Я поруч! Роби, що умієш!"
Взялася за справу — у гаю гаптований настил
З'явився уранці. Та дух її вгору все линув,
До рідного краю. Вона у зірок, що погасли,
Зернятка взяла, і прокинулись промені айстри.
І бігли Землею вогні чорнобривців та циній.
Були і космеї — родина зростала невпинно.
*Космея, або космос (лат. Cosmos) — рід однорічних та багаторічних рослин родини айстрових.
Оксана Приходченко ©
16.04.202507:23
Дякую за таку декламацію Дмитру та Олені!
06.04.202510:15
Софія Іванова "Вовк". Абстракція. 2.2 роки
Марк Іванов "Будинок". Кубізм. 6 років.
Марк Іванов "Будинок". Кубізм. 6 років.
Кайра бөлүшүлгөн:
Віршопліткарка FM

30.03.202512:18
Під час нещодавнього шaхедного oбстрілу Дніпра згорів будинок чудової поетки, переможниці Плейлиста й судді Оксани Приходченко🥺
Оксана, її рідні цілі, але їх позбавили оселі. Будь-яка сума вашої допомоги важлива й прискорить відновлення житла🙏
🔗Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/7gzb6omBL
💳Номер картки банки
4441 1111 2392 4759
Оксана, її рідні цілі, але їх позбавили оселі. Будь-яка сума вашої допомоги важлива й прискорить відновлення житла🙏
🔗Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/7gzb6omBL
💳Номер картки банки
4441 1111 2392 4759
19.03.202506:09
До ДН Ліни Костенко ❤️
Так, цю декламація вже 100 разів постив.
Так, цю декламація вже 100 разів постив.
24.02.202506:56
03.02.202514:27
Ось іде караван по пустелі
Несе ціле місто на своїх горбах
Спокуси
Розваги
Таємниці
У пекельних вітрах грішники не ллють сльози
Не шукають прощення
Життя миттю – миттєве життя
Повне піску та ейфорії
Лине однією хвилиною.
Так бачить Далі.
Ось схід сонця над самотнім човном
Стинають над річкою тріски
Стежкою летять і лише на хвилину
фарбують луску
Ледь помітні брижі.
Так бачить Моне.
Міріади мрій вимірює час.
Кожне місто містить силу-силенну
порталів до них.
У пошуках свого забираюсь
на найвищий дах
І тепер – це поле
безкрайній простір
Тривимірний пагорб.
Стрибаю
і торкаюсь руками хмар
Стрибаю
і вже туман під моїми ногами
Роблю світлину як з літака
/колись знов полетить він і буду
прощатися з рідним містом лише на тиждень/
Роблю колесо на цьому неосяжному роздоллі
Встаю на руки /догори дриґом/ щоб побачити
Як дійсно усміхається веселка.
січень 2025, ЮІ
#фінал_міжсезоння_котолиси
Несе ціле місто на своїх горбах
Спокуси
Розваги
Таємниці
У пекельних вітрах грішники не ллють сльози
Не шукають прощення
Життя миттю – миттєве життя
Повне піску та ейфорії
Лине однією хвилиною.
Так бачить Далі.
Ось схід сонця над самотнім човном
Стинають над річкою тріски
Стежкою летять і лише на хвилину
фарбують луску
Ледь помітні брижі.
Так бачить Моне.
Міріади мрій вимірює час.
Кожне місто містить силу-силенну
порталів до них.
У пошуках свого забираюсь
на найвищий дах
І тепер – це поле
безкрайній простір
Тривимірний пагорб.
Стрибаю
і торкаюсь руками хмар
Стрибаю
і вже туман під моїми ногами
Роблю світлину як з літака
/колись знов полетить він і буду
прощатися з рідним містом лише на тиждень/
Роблю колесо на цьому неосяжному роздоллі
Встаю на руки /догори дриґом/ щоб побачити
Як дійсно усміхається веселка.
січень 2025, ЮІ
#фінал_міжсезоння_котолиси
Кайра бөлүшүлгөн:
Рими в ритмі серця❤️🔥 (Олеся Репа)



15.04.202507:22
Цей неймовірний день настав!!! 💜💜💜
Світ побачила моя книга поезій "Віршолегіт безмежжя"
Я щаслива, що наважилась!
180 сторінок моєї душі, 155 віршів мого серця, збірка моїх думок!
Від видавництва:
«Віршолегіт безмежжя» – третя збірка харківської поетки Олесі Репи. Для авторки вірші – не просто захоплення, а частина душі. Поезія інтелектуальна, наповнена змістами та потаємними сенсами. Входять тексти за період з 2022 по 2024 роки.
Книга поділена на розділи, названі за вітрами різних видів та сили, що відкриватимуть нову тематику. Неодмінно віднесе вас у світ української сучасної поезії, змусить ставити питання та шукати відповіді. Тут романтичні переживання, біль війни, любов до природи та Всесвіту, філософські роздуми, рефлексії, цікаві літературні техніки, казкові та міфічні сюжети – все є у більш ніж півтори сотні поезій.
Читайте з насолодою та знаходьте близькі собі рядки.
Придбати книгу можна на сайті видавництва ТВОРИ, за посиланням:
https://shop.tvoru.com.ua/books/item/8
Світ побачила моя книга поезій "Віршолегіт безмежжя"
Я щаслива, що наважилась!
180 сторінок моєї душі, 155 віршів мого серця, збірка моїх думок!
Від видавництва:
«Віршолегіт безмежжя» – третя збірка харківської поетки Олесі Репи. Для авторки вірші – не просто захоплення, а частина душі. Поезія інтелектуальна, наповнена змістами та потаємними сенсами. Входять тексти за період з 2022 по 2024 роки.
Книга поділена на розділи, названі за вітрами різних видів та сили, що відкриватимуть нову тематику. Неодмінно віднесе вас у світ української сучасної поезії, змусить ставити питання та шукати відповіді. Тут романтичні переживання, біль війни, любов до природи та Всесвіту, філософські роздуми, рефлексії, цікаві літературні техніки, казкові та міфічні сюжети – все є у більш ніж півтори сотні поезій.
Читайте з насолодою та знаходьте близькі собі рядки.
Придбати книгу можна на сайті видавництва ТВОРИ, за посиланням:
https://shop.tvoru.com.ua/books/item/8


06.04.202507:04
Ця трилогія написана випадково 🏴☠️
Частина 1.
Крафтовий чай обліпихою змащує губи,
Треба знайти зарядний пристрій, бо світ тебе загубить.
Спочатку чекатиме, потім загуглить,
Не знайде локації, буде волати у труби,
А потім, як зниклу субстанцію, зовсім розлюбить.
Дві тисячі двісті сімнадцять ночей від початку,
О скільки хлопчиків народилось, скільки дівчаток!
Перші хотіли війн, мирні жителі чахли,
Другі хотіли кохання, як завжди, невчасно.
Всі залишили в глобальній системі печатки.
Як тепер розібратися, де люди, де клони?
Кажуть, перші на шиї носять дорогоцінні кулони,
Але другі так гостро заточили свої долоні,
Що можуть робити підробки вже в материнському лоні –
Справжні прогресивні сини і доні.
Один до одного копії, не відрізнити,
На них документи є, подані необхідні звіти,
То ж цей процес клонування ніяк не спинити.
Навіщо робити це? Твій клон завжди ситий.
Він ідеальний, якщо налаштування не збиті.
Можуть бути збиті коліна, лікті, носи – не питання.
Питання: що робити, коли збиті налаштування?
Коли переповнена пам'ять дві тисячі двісті сімнадцяти осередків,
Коли збиті у гонці онлайн навіть куплені кеди,
Коли будні ввібрали у себе дозвілля вікендів,
Коли клони виходять вперед і забарвлюють рейтинг.
Не знайду я зарядного. Пошук: шукай мене, де ти?
Оксана Мовчан
«Кіберпанк».
Частина 2.
Брудним черевиком розчавлюю чрева.
Просякнуті куривом нутрощі гетто
З'їдають ядушливі смороди стерва.
Лише у чернетках накреслюють червень.
У шкірах прожитих ховається етнос.
Дві тисячі двісті двадцять четвертий.
У папках поховані коди відроджень –
Позначені спамом "порочні чатботи".
Хто чинить супротив, стинають у жорнах
Протектори часу, чипований кожний.
Пологи в підвалі – початок свободи.
Сталеві протектори стоптують простір.
Останнього вільного стану титани.
Манкурти у куртках з емблемою карми
Крокують в неонових кубах реклами.
Систему компаній ламають – незламну.
Їх більш не існує у всесвіті даних.
З обличчям бінарним керують програми.
Стираючи з пам'яті змісти створіння,
Полюють на людство з поміткою "вірю",
З поміткою "вірність", хто відданий інь/ян.
У зародку з думкою "I am the winner".
У стадії розвитку — загнані звірі.
Будується хмарного сховища вирій.
У тінях залізних прокинеться тіло.
Мисливці під наглядом Ока повсюди.
Безшумно шмигають pro.вірусні стріли.
Мутація кави світанок зігріла.
Без опію шиємо рани – ми Люди.
Дві тисячі двісті двадцять... останній.
01.02.2025, ЮІ
#кіберпанк #соборпоезії
#колибали
Частина 3.
Каштанове танго танцюють титани,
Дістануться ґрунту, завзяток дістануть
Від знакових цяток родинних проталин
До битих у битвах дзеркальних порталів.
Титани повстануть.
Повстануть хустини рум'яно-картаті,
Повстануть, щоб волю на волі тримати,
Щоб горлиця горя заплакана мати
На груди під пір'я наклеїла пластир,
Щоб тілом не впасти.
І збільшиться, збільшиться стукіт каштанів,
Зміцніє їх єдність, покращиться пам'ять,
Збереться у низку в бою до останку,
Аби після ночі засяяв світанок,
Аби тільки ранок.
Волають від ребер, шепочуть вустами,
Зриваються зливами, снігом не тануть.
«А хто це? – стирчить історичне питання, –
Міфічні істоти фізично зі сталі?»
Родина Титанів.
Ковтають надію і вирок ковтають,
Готові на все і на все вони здатні,
Бо вартість на всіх та усі її варті,
Кривавий вогонь із льодами стікає
У пісні гармати.
Оксана Мовчан
Спін-офф
Частина 1.
Крафтовий чай обліпихою змащує губи,
Треба знайти зарядний пристрій, бо світ тебе загубить.
Спочатку чекатиме, потім загуглить,
Не знайде локації, буде волати у труби,
А потім, як зниклу субстанцію, зовсім розлюбить.
Дві тисячі двісті сімнадцять ночей від початку,
О скільки хлопчиків народилось, скільки дівчаток!
Перші хотіли війн, мирні жителі чахли,
Другі хотіли кохання, як завжди, невчасно.
Всі залишили в глобальній системі печатки.
Як тепер розібратися, де люди, де клони?
Кажуть, перші на шиї носять дорогоцінні кулони,
Але другі так гостро заточили свої долоні,
Що можуть робити підробки вже в материнському лоні –
Справжні прогресивні сини і доні.
Один до одного копії, не відрізнити,
На них документи є, подані необхідні звіти,
То ж цей процес клонування ніяк не спинити.
Навіщо робити це? Твій клон завжди ситий.
Він ідеальний, якщо налаштування не збиті.
Можуть бути збиті коліна, лікті, носи – не питання.
Питання: що робити, коли збиті налаштування?
Коли переповнена пам'ять дві тисячі двісті сімнадцяти осередків,
Коли збиті у гонці онлайн навіть куплені кеди,
Коли будні ввібрали у себе дозвілля вікендів,
Коли клони виходять вперед і забарвлюють рейтинг.
Не знайду я зарядного. Пошук: шукай мене, де ти?
Оксана Мовчан
«Кіберпанк».
Частина 2.
Брудним черевиком розчавлюю чрева.
Просякнуті куривом нутрощі гетто
З'їдають ядушливі смороди стерва.
Лише у чернетках накреслюють червень.
У шкірах прожитих ховається етнос.
Дві тисячі двісті двадцять четвертий.
У папках поховані коди відроджень –
Позначені спамом "порочні чатботи".
Хто чинить супротив, стинають у жорнах
Протектори часу, чипований кожний.
Пологи в підвалі – початок свободи.
Сталеві протектори стоптують простір.
Останнього вільного стану титани.
Манкурти у куртках з емблемою карми
Крокують в неонових кубах реклами.
Систему компаній ламають – незламну.
Їх більш не існує у всесвіті даних.
З обличчям бінарним керують програми.
Стираючи з пам'яті змісти створіння,
Полюють на людство з поміткою "вірю",
З поміткою "вірність", хто відданий інь/ян.
У зародку з думкою "I am the winner".
У стадії розвитку — загнані звірі.
Будується хмарного сховища вирій.
У тінях залізних прокинеться тіло.
Мисливці під наглядом Ока повсюди.
Безшумно шмигають pro.вірусні стріли.
Мутація кави світанок зігріла.
Без опію шиємо рани – ми Люди.
Дві тисячі двісті двадцять... останній.
01.02.2025, ЮІ
#кіберпанк #соборпоезії
#колибали
Частина 3.
Каштанове танго танцюють титани,
Дістануться ґрунту, завзяток дістануть
Від знакових цяток родинних проталин
До битих у битвах дзеркальних порталів.
Титани повстануть.
Повстануть хустини рум'яно-картаті,
Повстануть, щоб волю на волі тримати,
Щоб горлиця горя заплакана мати
На груди під пір'я наклеїла пластир,
Щоб тілом не впасти.
І збільшиться, збільшиться стукіт каштанів,
Зміцніє їх єдність, покращиться пам'ять,
Збереться у низку в бою до останку,
Аби після ночі засяяв світанок,
Аби тільки ранок.
Волають від ребер, шепочуть вустами,
Зриваються зливами, снігом не тануть.
«А хто це? – стирчить історичне питання, –
Міфічні істоти фізично зі сталі?»
Родина Титанів.
Ковтають надію і вирок ковтають,
Готові на все і на все вони здатні,
Бо вартість на всіх та усі її варті,
Кривавий вогонь із льодами стікає
У пісні гармати.
Оксана Мовчан
Спін-офф
Кайра бөлүшүлгөн:
Чорно-Білий Будинок ◾️◽️



27.03.202511:24
Завіса нового театру відкриється скоро,
Почнеться сучасна комедія жанру дель арте,
Своїх глядачів розглядає личина — потвора.
Кого він сьогодні зіграє: Брігеллу? Доттóре?
Чи може позичить героя з комедії Данте.
Можливо поважним й скупим Панталоне він стане,
Червоний пасує химерно-шаленому сміху.
Як вийти у люди в такому безумному стані?
Не може проспатися той, хто ніколи не п'яний,
Не зможеш з'явитись митцем, якщо маскою дихав.
Напруга зростає – зривається поглум оскалом,
У жаху застигло дівоче обличчя служниці*,
Заплакані очі коханця в колоді шукали:
Немає ніде Арлекіна, а тільки дві пари* –
Слабка комбінація, жарти невдалі – побиті.
Виставу закінчено. Знято костюми й машкáри.
У кожного жанру в житті і на сцені свій почерк.
Хтось бачить мету, хтось в амбіціях власної драми,
Хтось грає у покер, комусь вистачає бравади.
Монархом і блазнем воднóчас буває лиш Джокер.
* дівоче обличчя – обличчя Коломбіни;
* дві пари – слабка комбінація у покері, з якою часто програють сильнішим
©️ серпень 2023, ЮІ
Почнеться сучасна комедія жанру дель арте,
Своїх глядачів розглядає личина — потвора.
Кого він сьогодні зіграє: Брігеллу? Доттóре?
Чи може позичить героя з комедії Данте.
Можливо поважним й скупим Панталоне він стане,
Червоний пасує химерно-шаленому сміху.
Як вийти у люди в такому безумному стані?
Не може проспатися той, хто ніколи не п'яний,
Не зможеш з'явитись митцем, якщо маскою дихав.
Напруга зростає – зривається поглум оскалом,
У жаху застигло дівоче обличчя служниці*,
Заплакані очі коханця в колоді шукали:
Немає ніде Арлекіна, а тільки дві пари* –
Слабка комбінація, жарти невдалі – побиті.
Виставу закінчено. Знято костюми й машкáри.
У кожного жанру в житті і на сцені свій почерк.
Хтось бачить мету, хтось в амбіціях власної драми,
Хтось грає у покер, комусь вистачає бравади.
Монархом і блазнем воднóчас буває лиш Джокер.
* дівоче обличчя – обличчя Коломбіни;
* дві пари – слабка комбінація у покері, з якою часто програють сильнішим
©️ серпень 2023, ЮІ
10.03.202520:14
Погорою, а потім пониззям,
попри мури, і вежі, й дроти
забудованим полем Елізію
він заходився од німоти.
З перерізаним горлом, як півень,
відчайдушно лопоче крильми,
осоромою тільки й живий він
і розверстими навстіж грудьми.
Світ залито густою смолою
передум, перезла, перемсти.
Тож існуй під своєю золою,
тож волай, і клени, і прости.
Цей світанок, що схожий на Ліра
божевільного, тіпає жах.
Сподівання його і зневіра
ізійшлись на двожалих ножах.
Шепотіла галактика стиха:
знай — набралися смерком світи,
а вельможне просториться лихо,
наче світ, наче тінь, наче ти.
25.11.1972
Стус Василь.
попри мури, і вежі, й дроти
забудованим полем Елізію
він заходився од німоти.
З перерізаним горлом, як півень,
відчайдушно лопоче крильми,
осоромою тільки й живий він
і розверстими навстіж грудьми.
Світ залито густою смолою
передум, перезла, перемсти.
Тож існуй під своєю золою,
тож волай, і клени, і прости.
Цей світанок, що схожий на Ліра
божевільного, тіпає жах.
Сподівання його і зневіра
ізійшлись на двожалих ножах.
Шепотіла галактика стиха:
знай — набралися смерком світи,
а вельможне просториться лихо,
наче світ, наче тінь, наче ти.
25.11.1972
Стус Василь.
Кайра бөлүшүлгөн:
Чорно-Білий Будинок ◾️◽️

15.02.202510:12
Повесні білі простирадла сходять
Ріками
Квітами
Голосять тільки трембіти
Грають цілий рік богам
Луною
Проводять
Замолюють
Гріхи
Первородний та останній
/"Ой, на кого ти нас лишив..."/.
Час летить
Покоління збігають
Залишають тільки імена
Та хто їх завтра згадає?
/"Господи, сохрани і заступи сина мого..., пом'яни душі дітей моїх..."/.
А ці голоси не сплутати ні з чим
Ніхто не зможе їх повторити
Ні люди
Ні мольфари
Ні боги.
А коней все женуть і женуть
Зав'язують очі
Не бійтеся
Попереду не прірва — переправа
/"Ой, за гіллям місяченько,
За гіллям,
Ой, ти собі молоденька,
Засілля.
Ой, сідлали сиві коні,
Сідлали...."/.
Брехня.
Собаки брешуть
Неможливо слухати цей гавкіт
Намисто падає
Червоні коралі
по всій обóрі
по всім плаям
Всі гори багряні
/"Ой пішов я в полонинку,
В полонинці чічка.
Ой що робиш, поробляєш..."/.
І раптом Тиша
тииишшшааа
тшшшшшшш
Ти чуєш?
Зараз вони грають тільки для тебе
Вони кличуть
Біжи скоріше
Біжи що є сил
Не обертайся – за спиною ти все вже бачив
Не зупиняйся
/...../
Вона чекає....
Юрій Іванов, листопад 2023
Ріками
Квітами
Голосять тільки трембіти
Грають цілий рік богам
Луною
Проводять
Замолюють
Гріхи
Первородний та останній
/"Ой, на кого ти нас лишив..."/.
Час летить
Покоління збігають
Залишають тільки імена
Та хто їх завтра згадає?
/"Господи, сохрани і заступи сина мого..., пом'яни душі дітей моїх..."/.
А ці голоси не сплутати ні з чим
Ніхто не зможе їх повторити
Ні люди
Ні мольфари
Ні боги.
А коней все женуть і женуть
Зав'язують очі
Не бійтеся
Попереду не прірва — переправа
/"Ой, за гіллям місяченько,
За гіллям,
Ой, ти собі молоденька,
Засілля.
Ой, сідлали сиві коні,
Сідлали...."/.
Брехня.
Собаки брешуть
Неможливо слухати цей гавкіт
Намисто падає
Червоні коралі
по всій обóрі
по всім плаям
Всі гори багряні
/"Ой пішов я в полонинку,
В полонинці чічка.
Ой що робиш, поробляєш..."/.
І раптом Тиша
тииишшшааа
тшшшшшшш
Ти чуєш?
Зараз вони грають тільки для тебе
Вони кличуть
Біжи скоріше
Біжи що є сил
Не обертайся – за спиною ти все вже бачив
Не зупиняйся
/...../
Вона чекає....
Юрій Іванов, листопад 2023
Кайра бөлүшүлгөн:
КОТОЛИСИ

03.02.202514:10
ЛЮБІ ВЕРЛІБРОЛИСИЦІ І ВЕРЛІБРОЛИСИКИ!
🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️
Настала довгоочікувана мить оголошення місць фіналістів🏆
Але хочу сказати, що всі просто неймовірні, особливо ціную те, що підтримали нашу авантюру зі створенням нового жанру😘
Також хочу подякувати всім, хто пройшов випробування чарівного лісу у Міжсезоння, незважаючи навіть на негоду⚡🌬️🌧️
🌳 1 місце — Оксана Приходченко — 52 бали
🌳 2 місце — Олена Галунець — 51 бал
🌳 3 місце — Юрій Іванов — 43 бали
🌳 4 місце — Анна Ничипорчук — 37 балів
ВІТАЄМО!
Таблиця результатів — тут
🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️🫶⚜️
Настала довгоочікувана мить оголошення місць фіналістів🏆
Але хочу сказати, що всі просто неймовірні, особливо ціную те, що підтримали нашу авантюру зі створенням нового жанру😘
Також хочу подякувати всім, хто пройшов випробування чарівного лісу у Міжсезоння, незважаючи навіть на негоду⚡🌬️🌧️
🌳 1 місце — Оксана Приходченко — 52 бали
🌳 2 місце — Олена Галунець — 51 бал
🌳 3 місце — Юрій Іванов — 43 бали
🌳 4 місце — Анна Ничипорчук — 37 балів
ВІТАЄМО!
Таблиця результатів — тут
Көрсөтүлдү 1 - 24 ичинде 27
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.