Завтра в Лондоні – ключові консультації партнерів щодо подальших кроків у війні. Від них залежить не лише позиція нашої держави, а й стратегія Заходу.
А сьогодні КАБи летять по Дніпропетровщині, Новопавлівці, Межовій. Обстріли Запоріжжя, Харкова. Росія демонструє «готовність до переговорів», паралельно вбиваючи цивільних і б’ючи по багатоповерхівках.
Це – умисний тиск перед перемовинами, звична стратегія Москви.
Так навіщо Європі Україна?
Бо без України Європа не зможе гарантувати свою безпеку та суб’єктність у новому світовому порядку. А без підтримки Європи Україна не витримає цієї війни у разі зменшення ролі США.
Україна – це відповідь на стратегічні слабкості Європейського Союзу.
Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році стало очевидно: Європа беззбройна перед реальною загрозою. Критичні елементи безпеки досі зосереджені поза межами ЄС – у США, у НАТО, в окремих союзників.
А США вже вимагають збільшення фінансування. Після повернення Трампа це стало не порадою, а ультиматумом: «Європа має платити».
І тут – Україна.
Не член ЄС. Не член НАТО (куди нас не беруть, і це рішення Вашингтона). Але ми стали фронтиром. Ми – щит Європи.
Ми не просто стримуємо одну з найбільших армій світу – ми створили нову модель дії: сучасні технології, БПЛА, антикризове управління за хвилини, а не за години. Україна на своєму досвіді фактично сформувала нову військову школу.
Росія хоче нав’язати світові свою модель «багатополярності», де вона – один із «полюсів» сили. Її мета – диктувати умови сусідам. І саме Україна стала головною перешкодою цьому сценарію. Ми не підкорились. Наш спротив блокує реалізацію російських імперських планів у Європі.
У нас атомна енергетика, продовольство, логістика. Повний ядерний цикл. 40% запасів урану Європи. Родючі ґрунти. Критичні матеріали. Вода. Аграрна промисловість.
Хто це контролює, той формує завтрашній день Європи.
Ми вийшли з орбіти Росії. І з 2014 року тримаємо лінію оборони не лише за себе, а й за всіх, хто ще не усвідомив масштаб загрози.
Президент Володимир Зеленський веде переговори на всіх геополітичних рівнях – щодо зброї, підтримки, гарантій. І робить це тоді, коли ворог тисне не лише ракетами, а й політично, дипломатично, через усі можливі важелі. Коли ламається сама система міжнародного права.
Незважаючи на безпрецедентні виклики – Україна сьогодні формує порядок денний.
Путін розраховує, що саме Трамп стане «розв’язкою» війни – не через перемогу на полі бою, а через вимушене визнання нових «реалій» Україною під тиском США.
Так, нам складно, але стратегічно РФ уже програла. Вона ізольована, має економічні проблеми, залежить від Китаю. Але зберігає військовий (ядерний) потенціал і не втратила здатності завдавати шкоди.
Україна стала ключовим фактором безпеки Європи. Підтримка нашої держави – питання виживання для самого ЄС.
