«Національна гвардія створила два корпуси, це частина загальної реформи, у рамках якої Збройні сили України переходять від тимчасових органів управління військами – оперативно-тактичних угруповань і тактичних груп до корпусної системи», – зазначив Олександр Півненко.
Відповідаючи на питання, хто призначений командирами корпусів, командувач НГУ повідомив, що це Редіс та Корнет: «Наші бригади мають значний досвід, командири досвідчені і користуються авторитетом не тільки в Нацгвардії, а й у Збройних силах».
«Процеси тривають. Всі штати погоджені, всі розподіли зроблені. Армійські корпуси матимуть власні штаби, розвідувальні, артилерійські та логістичні підрозділи, що підвищить їхню самостійність у виконанні бойових завдань без необхідності постійного залучення вищого командування на таких етапах. Корпусна структура розподіляє навантаження між командуваннями різних рівнів”, – додає Олександр Півненко.
«Корпуси передбачають об’єднання кількох бригад НГУ та допоміжних підрозділів під єдиним командуванням. Це дозволяє ефективніше координувати дії на великих ділянках фронту, оптимізувати логістику та управління ресурсами», – зазначив командувач.
Українське оборонне виробництво за повномасштабну фазу війни виросло в 35 разів. Уже зараз 40% озброєння у Силах оборони – українського виробництва. Понад те, Україна має стати Арсеналом вільного світу – справжньою кузнею ефективної, надійної та інноваційної зброї.
«Коли вже стало абсолютно зрозуміло, що ворог почне наступ на Харків, […] я доповів президенту і ми висунули всі наші резерви до кордону.
Узагалі головна ідея противника полягала в тому, що цей стратегічний наступ вони планували провести після бойового злагодження 44-го армійського корпусу. Він складав основу цього угруповання. Був повністю знову сформований, тобто це було нове об'єднання. І чисельність цього угруповання, наскільки я пам'ятаю, коливалась у межах 140–160 тисяч, це дуже багато. Вони планували наступати на двох напрямках: Харківському й Сумському.
Коли ми почали висувати наші частини до державного кордону – а цей корпус [44-й] ще не закінчив бойового злагодження, його частини були на полігонах, – російське командування у відповідь на наші дії, які для них були неочікуваними, прийняло рішення наступати тими силами, які були в них. За нашими даними, це десь 46 тисяч у районі Бєлгорода і 23–26 тисяч на Сумському напрямку.
Далі ви знаєте – розпочалися дії, вони виявилися загалом невдалими, тому що ворог зав'яз у Вовчанську. Вони просунулися на дев'ять кілометрів у районі Липців біля Харкова, але потім нам вдалося відкинути їх на два кілометри і фактично лінія стабілізувалася.
Противник зазнав дуже великих втрат і поступово почав перекидати ті частини, які готувалися до наступу на Суми, на Харківський напрямок. Так вони теж втягнулися і зав'язли. Таким чином цей наступ, скажімо так, провалився».
• державна нагорода – медаль «Захиснику Вітчизни»
• відзнака Президента України «За оборону України»
• відзнаки командувача Національної гвардії України – нагрудний знак «За доблесну службу», медалі «За нескореність», «За звитягу», «За бездоганну службу»
• відзнаки Міністерства оборони України
• відзнаки Головнокомандувача Збройних Сил
• відзнака командира ОТУ Харків
