Думки Фронтовика ∆
Позивний Тінь. Ніхто не помічає, але я завжди поруч.
Мелітополь 🍒
На цьому каналі публікуються актуальні події та думки бійців, що знаходяться на фронті
Запропонувати свою думку: @andrey0178
Підтримати канал - https://t.me/donat_Dumky_Frontovika
Мелітополь 🍒
На цьому каналі публікуються актуальні події та думки бійців, що знаходяться на фронті
Запропонувати свою думку: @andrey0178
Підтримати канал - https://t.me/donat_Dumky_Frontovika
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаЖовт 24, 2023
TGlistке кошулган дата
Трав 22, 2024Тиркелген топ
Чат Фронтовиків
175
Жарнамаланган5 ай
0
Жарнамаланган12 ай
12
Рекорддор
13.03.202503:38
58.5KКатталгандар28.02.202523:59
775Цитация индекси13.08.202423:59
86.7K1 посттун көрүүлөрү15.08.202423:59
48K1 жарнама посттун көрүүлөрү09.10.202423:59
19.41%ER09.08.202423:59
332.51%ERRӨнүгүү
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
12.04.202515:00
Глибокий уклін і безмежна шана Герою. Його подвиг — не просто сторінка в історії, а символ мужності, самовідданості та вірності Батьківщині. Кожен виліт, кожна мить у небі були сповнені віри в перемогу й любові до України.
Він не просто захищав небо — він оберігав мрії мільйонів про мирне майбутнє. Його життя стало щитом для тих, хто залишився на землі. Завдяки таким як він — Україна стоїть, бореться і неодмінно переможе.
Вічна памʼять герою. Нехай його імʼя навіки буде вписане в серце нації як приклад сили духу та справжнього патріотизму.
Вічна Слава Герою 🕯
Він не просто захищав небо — він оберігав мрії мільйонів про мирне майбутнє. Його життя стало щитом для тих, хто залишився на землі. Завдяки таким як він — Україна стоїть, бореться і неодмінно переможе.
Вічна памʼять герою. Нехай його імʼя навіки буде вписане в серце нації як приклад сили духу та справжнього патріотизму.
Вічна Слава Герою 🕯
05.04.202504:31
Поки в цій війні страждають діти - ворог не має права на існування.
Кривий Ріг.
Думки Фронтовика ∆ | Підписатись
Кривий Ріг.
Думки Фронтовика ∆ | Підписатись
10.04.202505:59
Покровськ. Величезна болюча кривава рана.
Мій заїзд в місто разом із героями з 93ї бригади планувався кілька діб і кілька разів відкладався. Всі логістичні артерії під контролем ворожих фпв на оптоволокні, чиї нескінченні нитки вздовж міста неприродньо виблискують на фоні холодного Покровського неба. Дорога смерті тут - кожна дорога. Засідки фпв на оптоволокні - це нові реалії цієї війни. Тож всі пересування перетворились на лотерею, фактично напряму залежну від погоди, вітру та удачі.
Через відсутність логістики те, що відбувається зараз в місті, вже сміливо можна назвати гуманітарною катастрофою. Ті, хто залишився в Покровську - гинуть від щоденних обстрілів: КАБи стирають район за районом, по 30-60 ударів на день. Попереду, якщо нічого не зміниться, голод та хвороби.
Тіла цивільних вже можна зустріти повсюди. Вивозити їх більше немає можливості та й немає кому. В кращому випадку - наспіх прикопують сусіди у дворах. В гіршому - вони просто лишаються там, де їх зустріла смерть від російського снаряду: вдома чи на вулиці. Від цього неможливо сховатись.
Разом із розвідкою з 93ї бригади під нашестя квітневого снігу я виходжу на прогулянку містом, бігом від підʼїзду до підʼїзду до наступного дзижчання ворожого фпв. Всі ці місця ще зовсім недавно я бачив цілими. Тут завжди пив каву, тут - незмінно обідав після виїзду в Авдіївку. Нічого більше немає.
Джерело
Думки Фронтовика ∆ | Підписатись
Мій заїзд в місто разом із героями з 93ї бригади планувався кілька діб і кілька разів відкладався. Всі логістичні артерії під контролем ворожих фпв на оптоволокні, чиї нескінченні нитки вздовж міста неприродньо виблискують на фоні холодного Покровського неба. Дорога смерті тут - кожна дорога. Засідки фпв на оптоволокні - це нові реалії цієї війни. Тож всі пересування перетворились на лотерею, фактично напряму залежну від погоди, вітру та удачі.
Через відсутність логістики те, що відбувається зараз в місті, вже сміливо можна назвати гуманітарною катастрофою. Ті, хто залишився в Покровську - гинуть від щоденних обстрілів: КАБи стирають район за районом, по 30-60 ударів на день. Попереду, якщо нічого не зміниться, голод та хвороби.
Тіла цивільних вже можна зустріти повсюди. Вивозити їх більше немає можливості та й немає кому. В кращому випадку - наспіх прикопують сусіди у дворах. В гіршому - вони просто лишаються там, де їх зустріла смерть від російського снаряду: вдома чи на вулиці. Від цього неможливо сховатись.
Разом із розвідкою з 93ї бригади під нашестя квітневого снігу я виходжу на прогулянку містом, бігом від підʼїзду до підʼїзду до наступного дзижчання ворожого фпв. Всі ці місця ще зовсім недавно я бачив цілими. Тут завжди пив каву, тут - незмінно обідав після виїзду в Авдіївку. Нічого більше немає.
Джерело
Думки Фронтовика ∆ | Підписатись
18.04.202508:59
*Хлопці розповідали, що момент після поранення, коли вони можуть нарешті видихнути й відчути себе в безпеці — це коли відчиняються двері броні, і вони бачать евак з ульфами (медики медичної служби Ульф, батальйону Вовки Да Вінчі)
«Тоді вперше з’являється відчуття, що ти справді в безпеці.»
«Тоді вперше з’являється відчуття, що ти справді в безпеці.»
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.
