Коростенський район: актуально про все
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаAug 13, 2024
TGlistке кошулган дата
Jun 22, 2023Тиркелген топ
Чат Коростенський район: актуально про все
15
+6
05.04.202520:15
😭 9 дітей, яких окупанти у*или цинічним ударом балістичної ракети у Кривому Розі
Тимофій – 3 роки
Радислав – 7 років
Аріна – 7 років
Герман – 9 років
Микита – 15 років
Аліна – 15 років
Данило – 15 років
Костянтин – 16 років
Нікіта – 17 років
Щирі співчуття рідним та близьким загиблих! 🕯️
Тимофій – 3 роки
Радислав – 7 років
Аріна – 7 років
Герман – 9 років
Микита – 15 років
Аліна – 15 років
Данило – 15 років
Костянтин – 16 років
Нікіта – 17 років
Щирі співчуття рідним та близьким загиблих! 🕯️
27.03.202509:12
Сумна звістка…
Із глибоким болем повідомляємо про втрату нашого земляка, воїна, який віддав своє життя, захищаючи Україну.
БОБРОВНИЦЬКИЙ Олександр Петрович (17.01.1993 р.н.) – стрілець-номер обслуги 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону – загинув 21 березня 2025 року поблизу н.п. Олешня, Суджанського району Курської області російської федерації внаслідок артилерійського обстрілу.
Його подвиг – це приклад незламності, самопожертви та відданості присязі. Ми схиляємо голови у скорботі, вшановуючи пам’ять Героя.
Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям і всім, хто знав Олександра. Ваш біль – наш спільний біль.
🔹 Інформацію про місце і час прощання буде повідомлено додатково.
🕯 Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Із глибоким болем повідомляємо про втрату нашого земляка, воїна, який віддав своє життя, захищаючи Україну.
БОБРОВНИЦЬКИЙ Олександр Петрович (17.01.1993 р.н.) – стрілець-номер обслуги 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону – загинув 21 березня 2025 року поблизу н.п. Олешня, Суджанського району Курської області російської федерації внаслідок артилерійського обстрілу.
Його подвиг – це приклад незламності, самопожертви та відданості присязі. Ми схиляємо голови у скорботі, вшановуючи пам’ять Героя.
Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям і всім, хто знав Олександра. Ваш біль – наш спільний біль.
🔹 Інформацію про місце і час прощання буде повідомлено додатково.
🕯 Світла пам’ять і вічна слава Герою!
19.03.202514:02
🕯️З глибоким сумом повідомляємо про трагічну звістку для Олевської громади... Поблизу н.п. Червоне Краматорського району Донецької області загинув житель села Кам'янка старший солдат Козловець Микола Валентинович. Навіки 32...
Війна продовжує забирати молоді життя, цвіт нашої нації. Наш захисник завжди виявляв стійкість та мужність. Вічна пам'ять Герою.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким нашого Героя та схиляємо голови в скорботі.
Вічна і світла пам'ять 🕯️
Війна продовжує забирати молоді життя, цвіт нашої нації. Наш захисник завжди виявляв стійкість та мужність. Вічна пам'ять Герою.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким нашого Героя та схиляємо голови в скорботі.
Вічна і світла пам'ять 🕯️
31.03.202512:20
Словечанська громада втратила ще одного Героя…
Сьогодні наша громада знову в жалобі. Ми втратили мужнього захисника України – сержанта Віталія Мокійчука.
Віталій Дмитрович, 1998 року народження, житель села Листвин, вважався зниклим безвісти. 22 березня 2025 року він загинув поблизу Васюківки Бахмутського району Донецької області внаслідок ворожого удару FPV-дроном.
Словечанська громада, сільська рада, побратими та всі, хто знав Віталія, поділяють біль цієї втрати. Висловлюємо щирі співчуття його родині та близьким. Ми схиляємо голови у скорботі, вшановуючи пам’ять Героя.
💙💛 Віталій віддав своє життя за Україну, за наш мир і свободу. Його ім’я житиме в серцях людей, а його подвиг ніколи не буде забутий.
Вічна слава і пам’ять тобі, наш Захиснику. Спочивай з миром.
Сьогодні наша громада знову в жалобі. Ми втратили мужнього захисника України – сержанта Віталія Мокійчука.
Віталій Дмитрович, 1998 року народження, житель села Листвин, вважався зниклим безвісти. 22 березня 2025 року він загинув поблизу Васюківки Бахмутського району Донецької області внаслідок ворожого удару FPV-дроном.
Словечанська громада, сільська рада, побратими та всі, хто знав Віталія, поділяють біль цієї втрати. Висловлюємо щирі співчуття його родині та близьким. Ми схиляємо голови у скорботі, вшановуючи пам’ять Героя.
💙💛 Віталій віддав своє життя за Україну, за наш мир і свободу. Його ім’я житиме в серцях людей, а його подвиг ніколи не буде забутий.
Вічна слава і пам’ять тобі, наш Захиснику. Спочивай з миром.
Кайра бөлүшүлгөн:
Zelenskiy / Official
+6
19.03.202514:14
Сьогодні ще один день, коли Україна повертає своїх. 175 наших захисників звільнено з російського полону. Ще 22 захисники повертаються додому завдяки заходам поза обмінами. Серед них важкопоранені та воїни, яких Росія переслідувала за вигадані злочини. Усім невідкладно буде надана необхідна медична та психологічна допомога.
Це один із найбільших обмінів. Повертаються наші солдати, сержанти та офіцери. Воїни, які боролися за нашу свободу в лавах Збройних Сил, ВМС, Нацгвардії, Сил територіальної оборони та прикордонної служби. Захищали Україну на різних напрямках – у Маріуполі, на «Азовсталі», на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, а також Харківщині, Миколаївщині, Запоріжжі, Сумщині та Курщині.
Дякую нашій команді, яка займається пошуком українських полонених та обмінами, за цю важливу роботу, за результати, які дають надію. І ми вдячні всім нашим партнерам, особливо Об'єднаним Арабським Еміратам, за те, що сьогоднішній обмін став можливим.
Україна пам’ятає кожного й кожну з наших героїв, і ми обов’язково повернемо всіх наших людей додому.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Це один із найбільших обмінів. Повертаються наші солдати, сержанти та офіцери. Воїни, які боролися за нашу свободу в лавах Збройних Сил, ВМС, Нацгвардії, Сил територіальної оборони та прикордонної служби. Захищали Україну на різних напрямках – у Маріуполі, на «Азовсталі», на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, а також Харківщині, Миколаївщині, Запоріжжі, Сумщині та Курщині.
Дякую нашій команді, яка займається пошуком українських полонених та обмінами, за цю важливу роботу, за результати, які дають надію. І ми вдячні всім нашим партнерам, особливо Об'єднаним Арабським Еміратам, за те, що сьогоднішній обмін став можливим.
Україна пам’ятає кожного й кожну з наших героїв, і ми обов’язково повернемо всіх наших людей додому.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
14.03.202516:14
Шановна громадо!
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – у бою за Україну загинув наш земляк, житель міста Малин, військовослужбовець ЗСУ Андрій Володимирович Виговський (1982 р.н.), водій-радіотелефоніст штурмового спеціалізованого батальйону «Шквал».
12 березня, виконуючи бойове завдання поблизу Покровська на Донеччині, Андрій віддав своє життя за нашу свободу та незалежність.
Закликаємо всіх віддати останню шану Захиснику. 15 березня о 10:00 долучайтеся до живого коридору від аптеки «Нікон» до Школи мистецтв та візьміть участь у мітингу-реквіємі. Після цього, о 10:30, відбудеться відспівування та поховання Героя на Алеї Героїв.
Андрій Виговський був мужнім воїном, вірним другом, відданим патріотом. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.
Світла пам’ять! Вічна слава!
Щирі співчуття рідним та всім, хто знав Андрія…
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – у бою за Україну загинув наш земляк, житель міста Малин, військовослужбовець ЗСУ Андрій Володимирович Виговський (1982 р.н.), водій-радіотелефоніст штурмового спеціалізованого батальйону «Шквал».
12 березня, виконуючи бойове завдання поблизу Покровська на Донеччині, Андрій віддав своє життя за нашу свободу та незалежність.
Закликаємо всіх віддати останню шану Захиснику. 15 березня о 10:00 долучайтеся до живого коридору від аптеки «Нікон» до Школи мистецтв та візьміть участь у мітингу-реквіємі. Після цього, о 10:30, відбудеться відспівування та поховання Героя на Алеї Героїв.
Андрій Виговський був мужнім воїном, вірним другом, відданим патріотом. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.
Світла пам’ять! Вічна слава!
Щирі співчуття рідним та всім, хто знав Андрія…
02.04.202514:00
Чоповицька громада у скорботі…
Знову чорна звістка, знову біль, який розриває серце… 30 березня 2025 року не стало нашого земляка, Івана Васильовича Лавренчука-Ожоганича – уродженця села Владівка, солдата танкової роти.
Йому було лише 30… Молодий, сильний, сповнений мрій, які обірвала війна. Ще один Герой, ще одна родина, що осиротіла, ще одне серце, що перестало битися за нашу свободу.
💔 Схиляємо голови у глибокій скорботі. Світла і вічна пам’ять тобі, Іване…
Знову чорна звістка, знову біль, який розриває серце… 30 березня 2025 року не стало нашого земляка, Івана Васильовича Лавренчука-Ожоганича – уродженця села Владівка, солдата танкової роти.
Йому було лише 30… Молодий, сильний, сповнений мрій, які обірвала війна. Ще один Герой, ще одна родина, що осиротіла, ще одне серце, що перестало битися за нашу свободу.
💔 Схиляємо голови у глибокій скорботі. Світла і вічна пам’ять тобі, Іване…
15.03.202510:08
Коростенська громада втратила Героя… 🕯️
З невимовним болем повідомляємо про тяжку втрату: 12 березня 2025 року, захищаючи Україну, загинув Микола Васильович Білошицький (03.02.1980 р.н.) – водій аеромобільного відділення. Його життя обірвалося в районі населеного пункту Олексіївка, Волноваського району, Донецької області.
💔 Рідні, друзі, земляки – вся громада схиляє голови у скорботі. Ми поділяємо Ваше горе, висловлюємо щирі співчуття родині та близьким і дякуємо за жертовність, яку неможливо оцінити словами. Нехай світлі спогади про Миколу назавжди залишаться в наших серцях і стануть джерелом сили для його рідних.
Прощання з Героєм
📍 16 березня 2025 року
⏰ 10:30 – вул. Богдана Хмельницького, 6
⏰ 11:00 – біля Міського палацу культури ім. Т.Г. Шевченка
⚰️ Поховання – на Алеї Героїв
🕯️ Вічна пам’ять і слава українському солдату. Ми пам’ятатимемо… 💙💛
З невимовним болем повідомляємо про тяжку втрату: 12 березня 2025 року, захищаючи Україну, загинув Микола Васильович Білошицький (03.02.1980 р.н.) – водій аеромобільного відділення. Його життя обірвалося в районі населеного пункту Олексіївка, Волноваського району, Донецької області.
💔 Рідні, друзі, земляки – вся громада схиляє голови у скорботі. Ми поділяємо Ваше горе, висловлюємо щирі співчуття родині та близьким і дякуємо за жертовність, яку неможливо оцінити словами. Нехай світлі спогади про Миколу назавжди залишаться в наших серцях і стануть джерелом сили для його рідних.
Прощання з Героєм
📍 16 березня 2025 року
⏰ 10:30 – вул. Богдана Хмельницького, 6
⏰ 11:00 – біля Міського палацу культури ім. Т.Г. Шевченка
⚰️ Поховання – на Алеї Героїв
🕯️ Вічна пам’ять і слава українському солдату. Ми пам’ятатимемо… 💙💛
20.03.202518:14
🕯 Світла пам’ять Герою!
Микола Васильович Гарбар – людина, яка віддала своє життя в боротьбі за Україну, ставши жертвою жорстоких катувань російськими окупантами. Його історія – це історія відданості, мужності та любові до своєї землі, родини й близьких.
Народився в селі Буда Лугинського району Житомирщини, а з дитинства мешкав у Норинську. Після строкової служби оселився в Херсоні, де створив родину й почав нове життя.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Микола не залишився осторонь. Він, як і багато патріотів, прагнув вступити до лав Збройних Сил України, але, не чекаючи відповіді, разом із однодумцями організував місцеву тероборону.
17 серпня 2022 року його викрали окупанти, дізнавшись про його спротив. Дружина місяцями шукала чоловіка, сподіваючись на диво, але лише у вересні 2024 року його рештки були знайдені та ідентифіковані.
Микола Васильович був людиною великої душі – любив життя, родину, природу. Під час окупації, ризикуючи собою, щодня діставався підприємства, щоб годувати покинутих собак.
Його мужність і самопожертва не були марними. Сьогодні його сини Ігор та Максим, брат Віктор і племінник Іван продовжують боротьбу за Україну в лавах ЗСУ.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Поховання відбудеться на кладовищі в селі Норинськ. Час прощання буде повідомлено додатково.
Микола Васильович Гарбар – людина, яка віддала своє життя в боротьбі за Україну, ставши жертвою жорстоких катувань російськими окупантами. Його історія – це історія відданості, мужності та любові до своєї землі, родини й близьких.
Народився в селі Буда Лугинського району Житомирщини, а з дитинства мешкав у Норинську. Після строкової служби оселився в Херсоні, де створив родину й почав нове життя.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Микола не залишився осторонь. Він, як і багато патріотів, прагнув вступити до лав Збройних Сил України, але, не чекаючи відповіді, разом із однодумцями організував місцеву тероборону.
17 серпня 2022 року його викрали окупанти, дізнавшись про його спротив. Дружина місяцями шукала чоловіка, сподіваючись на диво, але лише у вересні 2024 року його рештки були знайдені та ідентифіковані.
Микола Васильович був людиною великої душі – любив життя, родину, природу. Під час окупації, ризикуючи собою, щодня діставався підприємства, щоб годувати покинутих собак.
Його мужність і самопожертва не були марними. Сьогодні його сини Ігор та Максим, брат Віктор і племінник Іван продовжують боротьбу за Україну в лавах ЗСУ.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Поховання відбудеться на кладовищі в селі Норинськ. Час прощання буде повідомлено додатково.
28.03.202518:42
🕯 Війна знову забрала молоде життя…
Поблизу села Щербаківка на Харківщині загинув солдат Андрій Михайлович Романчук, житель села Майдан Олевської громади. Йому було лише 33…
Жодні слова не зменшать біль утрати. Разом із рідними й близькими схиляємо голови в скорботі.
Його мужність, відданість і самопожертва назавжди залишаться у наших серцях. Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Поблизу села Щербаківка на Харківщині загинув солдат Андрій Михайлович Романчук, житель села Майдан Олевської громади. Йому було лише 33…
Жодні слова не зменшать біль утрати. Разом із рідними й близькими схиляємо голови в скорботі.
Його мужність, відданість і самопожертва назавжди залишаться у наших серцях. Світла пам’ять і вічна слава Герою!
03.04.202511:17
Війна – велике горе, страшне лихо, яке безжально забирає життя.
Під час ведення бойових дій, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, 22 березня 2025 року загинув житель Жеревецького старостинського округу Тимошенко Юрій Валентинович, 1970 року народження.
Завтра, 04 квітня 2025 року, відбудеться поховання загиблого захисника України. Просимо зустріти героя "живим коридором" орієнтовно о 09.45 год на початку села Запілля.
Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Сумуємо за нашим захисником. Світла пам’ять Герою Тимошенку Юрію Валентиновичу!
Під час ведення бойових дій, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, 22 березня 2025 року загинув житель Жеревецького старостинського округу Тимошенко Юрій Валентинович, 1970 року народження.
Завтра, 04 квітня 2025 року, відбудеться поховання загиблого захисника України. Просимо зустріти героя "живим коридором" орієнтовно о 09.45 год на початку села Запілля.
Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Сумуємо за нашим захисником. Світла пам’ять Герою Тимошенку Юрію Валентиновичу!
20.03.202515:59
Вічна пам’ять Герою…
З глибоким сумом повідомляємо, що 18 жовтня 2024 року у бою за Україну загинув наш земляк, Тягур Дмитро Миколайович (03.11.1991 р.н.), житель м. Овруч. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Богоявленка на Донеччині.
Дмитро народився і виріс у Овручі, навчався у загальноосвітній школі №1 та ПТУ №35. У 2010 році вступив до Харківського індустріально-педагогічного технікуму, здобувши професійну освіту. Працював у різних сферах: в Овруцькому державному лісгоспі, на залізниці, а останнім часом – майстром виробничого навчання у професійному ліцеї м. Овруч.
💙💛 27 липня 2024 року він добровільно став на захист Батьківщини, адже щиро любив Україну, пишався її історією, культурою та прагнув зробити свій внесок у її майбутнє.
Він був людиною честі, працьовитою та відданою, завжди ставив обов’язок вище за особисте. Залишив по собі світлу пам’ять у серцях тих, хто його знав, працював із ним, дружив і любив.
Щирі співчуття матері Ларисі Володимирівні, доньці Марії Дмитрівні, брату Григорію Миколайовичу, вітчиму Адаму Олексійовичу, рідним, близьким, бойовим побратимам та всім, хто знав Дмитра.
Низький уклін і вічна шана Герою, який віддав своє життя за свободу України. Світла пам’ять і вічна слава! 🕯
Про час зустрічі Героя «на щиті» та чин поховання буде повідомлено додатково.
З глибоким сумом повідомляємо, що 18 жовтня 2024 року у бою за Україну загинув наш земляк, Тягур Дмитро Миколайович (03.11.1991 р.н.), житель м. Овруч. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Богоявленка на Донеччині.
Дмитро народився і виріс у Овручі, навчався у загальноосвітній школі №1 та ПТУ №35. У 2010 році вступив до Харківського індустріально-педагогічного технікуму, здобувши професійну освіту. Працював у різних сферах: в Овруцькому державному лісгоспі, на залізниці, а останнім часом – майстром виробничого навчання у професійному ліцеї м. Овруч.
💙💛 27 липня 2024 року він добровільно став на захист Батьківщини, адже щиро любив Україну, пишався її історією, культурою та прагнув зробити свій внесок у її майбутнє.
Він був людиною честі, працьовитою та відданою, завжди ставив обов’язок вище за особисте. Залишив по собі світлу пам’ять у серцях тих, хто його знав, працював із ним, дружив і любив.
Щирі співчуття матері Ларисі Володимирівні, доньці Марії Дмитрівні, брату Григорію Миколайовичу, вітчиму Адаму Олексійовичу, рідним, близьким, бойовим побратимам та всім, хто знав Дмитра.
Низький уклін і вічна шана Герою, який віддав своє життя за свободу України. Світла пам’ять і вічна слава! 🕯
Про час зустрічі Героя «на щиті» та чин поховання буде повідомлено додатково.
12.03.202514:50
Коростенська громада у скорботі…
💔 Війна забирає найкращих…
З глибоким сумом Коростенська громада сповіщає про героїчну загибель нашого земляка – молодшого сержанта Юрія Олександровича Брицуна. Воїн, захисник, патріот – він віддав своє життя, виконуючи бойове завдання на околицях населеного пункту Роботине, Запорізької області. Трагедія сталася 2 березня 2025 року.
Юрій Брицун, народжений 17 листопада 1982 року, був оператором відділення РЕБ 1 механізованого батальйону. Він боронив нашу землю, нашу свободу, наше майбутнє.
Немає слів, які могли б зменшити біль цієї втрати… Разом із рідними схиляємо голови в скорботі, розділяючи цей невимовний сум.
🔹 Прощання із Героєм – інформація буде повідомлена додатково.
🕊️ Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті, у вдячних серцях свого народу. Вічна шана і слава захиснику України!
💔 Війна забирає найкращих…
З глибоким сумом Коростенська громада сповіщає про героїчну загибель нашого земляка – молодшого сержанта Юрія Олександровича Брицуна. Воїн, захисник, патріот – він віддав своє життя, виконуючи бойове завдання на околицях населеного пункту Роботине, Запорізької області. Трагедія сталася 2 березня 2025 року.
Юрій Брицун, народжений 17 листопада 1982 року, був оператором відділення РЕБ 1 механізованого батальйону. Він боронив нашу землю, нашу свободу, наше майбутнє.
Немає слів, які могли б зменшити біль цієї втрати… Разом із рідними схиляємо голови в скорботі, розділяючи цей невимовний сум.
🔹 Прощання із Героєм – інформація буде повідомлена додатково.
🕊️ Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті, у вдячних серцях свого народу. Вічна шана і слава захиснику України!
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.
