conservative.study
28.04.202517:05
29 квітня 1918 року Павло Скоропадський став Гетьманом України — у момент, коли держава балансувала на межі анархії та шансів на стабілізацію.
Нащадок козацької старшини, генерал імператорської армії, Скоропадський сприймав владу не як романтичну мрію, а як обов'язок побудови реальної держави.
Його завдання були зрозумілими: стабілізувати ситуацію, створити дієві інститути, закріпити незалежність України у світі, що стрімко розпадався.
Його результати промовисті:
▫️ створення Української академії наук та понад 150 вищих навчальних закладів;
▫️ впровадження власної валюти — гривні;
▫️ укладання міжнародних договорів, які визнавали Україну;
▫️ формування регулярної армії й державної адміністрації.
Проте правління Скоропадського викликало і чимало критики. Його звинувачували в авторитаризмі, залежності від Німеччини та Австро-Угорщини, орієнтації на старі еліти і недостатньому рівні українізації. Але ці закиди часто ігнорують реальний контекст: без жорсткої централізації, без зовнішньої підтримки та без досвідчених управлінців країна просто не мала б шансів вижити в умовах війни і хаосу. А змінити мовний ландшафт суспільства, яке століттями перебувало під імперським тиском, за кілька місяців було неможливо.
Павло Скоропадський — не лише історична фігура. Це урок: свобода без відповідальності неминуче веде до руїни. Незалежність починається не з гасел, а з сильної держави, здатної вистояти в реальному світі.
Цього тижня ми говоритимемо про нього більше.
Бо історія України — це не тільки історія революцій. Це також історія тих, хто прагнув будувати. І Скоропадський був одним із них.
Нащадок козацької старшини, генерал імператорської армії, Скоропадський сприймав владу не як романтичну мрію, а як обов'язок побудови реальної держави.
Його завдання були зрозумілими: стабілізувати ситуацію, створити дієві інститути, закріпити незалежність України у світі, що стрімко розпадався.
Його результати промовисті:
▫️ створення Української академії наук та понад 150 вищих навчальних закладів;
▫️ впровадження власної валюти — гривні;
▫️ укладання міжнародних договорів, які визнавали Україну;
▫️ формування регулярної армії й державної адміністрації.
Проте правління Скоропадського викликало і чимало критики. Його звинувачували в авторитаризмі, залежності від Німеччини та Австро-Угорщини, орієнтації на старі еліти і недостатньому рівні українізації. Але ці закиди часто ігнорують реальний контекст: без жорсткої централізації, без зовнішньої підтримки та без досвідчених управлінців країна просто не мала б шансів вижити в умовах війни і хаосу. А змінити мовний ландшафт суспільства, яке століттями перебувало під імперським тиском, за кілька місяців було неможливо.
Павло Скоропадський — не лише історична фігура. Це урок: свобода без відповідальності неминуче веде до руїни. Незалежність починається не з гасел, а з сильної держави, здатної вистояти в реальному світі.
Цього тижня ми говоритимемо про нього більше.
Бо історія України — це не тільки історія революцій. Це також історія тих, хто прагнув будувати. І Скоропадський був одним із них.
24.04.202515:51
📚 Чому варто читати класику?
(І ні, не тільки тому, що "так треба")
Учора був Всесвітній день книги.
А сьогодні — день, коли ми пояснюємо, чому класика — не мертва, а незручна для слабкого мозку.
🔹Класика — це тренажер для мозку
Читання складного тексту активує зони мозку, які не включаються під час споживання відео або соцмереж.
Це як ходити в спортзал, але замість м'язів — ти качаєш аналітичне мислення, увагу та логіку.
🔹Вона змінює спосіб мислення
Класичні твори часто конфліктні, глибокі, багатошарові.
Вони вчать мислити не "добре/погано", а бачити суть, причинність, парадокси.
Це той рівень, де ти вже не споживач інформації, а її господар.
🔹Класика формує світогляд
Коли ти читаєш Липинського, Платона чи Франка — ти не просто дізнаєшся про минуле.
Ти бачиш, як формуються ідеї, культури, держави.
І починаєш думати не "що зараз модно", а "що має сенс".
🔹Це антисистема
Класика вчить не погоджуватись одразу. Вона конфліктує з конформізмом, безхребетністю і думанням в рілсах.
Саме тому вона "незручна", "важка", "нудна" — для тих, хто хоче, щоб усе було легко.
🔹Класика розвиває емоційний інтелект
У складних творах — складні герої. І саме через них ми вчимось емпатії, розумінню себе та інших.
Не через психологічні сторіс, а через драму, біль, вибір і правду.
🖤 Класика — не для еліти. Вона для тих, хто не хоче деградувати.
(І ні, не тільки тому, що "так треба")
Учора був Всесвітній день книги.
А сьогодні — день, коли ми пояснюємо, чому класика — не мертва, а незручна для слабкого мозку.
🔹Класика — це тренажер для мозку
Читання складного тексту активує зони мозку, які не включаються під час споживання відео або соцмереж.
Це як ходити в спортзал, але замість м'язів — ти качаєш аналітичне мислення, увагу та логіку.
🔹Вона змінює спосіб мислення
Класичні твори часто конфліктні, глибокі, багатошарові.
Вони вчать мислити не "добре/погано", а бачити суть, причинність, парадокси.
Це той рівень, де ти вже не споживач інформації, а її господар.
🔹Класика формує світогляд
Коли ти читаєш Липинського, Платона чи Франка — ти не просто дізнаєшся про минуле.
Ти бачиш, як формуються ідеї, культури, держави.
І починаєш думати не "що зараз модно", а "що має сенс".
🔹Це антисистема
Класика вчить не погоджуватись одразу. Вона конфліктує з конформізмом, безхребетністю і думанням в рілсах.
Саме тому вона "незручна", "важка", "нудна" — для тих, хто хоче, щоб усе було легко.
🔹Класика розвиває емоційний інтелект
У складних творах — складні герої. І саме через них ми вчимось емпатії, розумінню себе та інших.
Не через психологічні сторіс, а через драму, біль, вибір і правду.
🖤 Класика — не для еліти. Вона для тих, хто не хоче деградувати.
19.04.202518:07
Консерватизм — це не про заборони. Це про гідність, межі й відповідальність.
Коли в медіа згадують «консерваторів», зазвичай уява малює щось між церковним проповідником і старим дідом, який забороняє веселощі. Але насправді класичний консерватизм — це не про заборони. І точно не про страх.
Це про інше.
🔹 Консерватори — не вороги інновацій.
Вони не проти нового, але ставлять запитання:
«Чи не руйнує це те, що тримає нас на плаву?»
Тобто не «ні» всьому новому, а «давайте спершу подумаємо».
Сумнів — це не слабкість. Це інтелектуальна гігієна.
🔹 Консерватори — не противники свободи.
Вони просто не вірять у свободу без меж, бо це вже не свобода, а анархія.
Не культ «роби, що хочеш», а цінність «роби, що правильно».
Свобода ≠ свавілля.
Інколи межі — це не кайдани, а захист.
🔹 Консерватори — не проти прав людини.
Вони не вірять у те, що «нові права» мають знищувати відповідальність.
Бо не кожна соціальна мода — це прогрес.
Захищати гідність ≠ автоматично схвалювати все, що назвали «ідентичністю».
🔹 Консерватизм — не про контроль.
Це про відповідальність, порядок і свободу з межами.
Межі, які захищають людину від хаосу, а суспільство — від руйнування.
🔹 І ні, консерватори не мріють повернути нас у минуле.
Консерватизм — це не про страх перед новим, а про усвідомлений вибір.
Не все нове — добре. І не все старе — погане.
Його мета — не забороняти, а зберігати цінне й перевірене.
Класичний консерватизм — це:
▪️ стабільні інституції,
▪️ жива традиція, а не музей,
▪️ моральний компас, а не мінливі тренди,
▪️ людина — не «ідеальна», а така, яка є.
Іноді найбільш контркультурне — це не ламати все підряд. А зупинитися. Подумати. І зберегти.
Суспільство без орієнтирів — не вільне, а просто загублене.
Тож, можливо, час переглянути, що для нас є «консерватизмом».
Не як штамп. А як ідею, яка не вимагає забороняти — вона пропонує думати.
Коли в медіа згадують «консерваторів», зазвичай уява малює щось між церковним проповідником і старим дідом, який забороняє веселощі. Але насправді класичний консерватизм — це не про заборони. І точно не про страх.
Це про інше.
🔹 Консерватори — не вороги інновацій.
Вони не проти нового, але ставлять запитання:
«Чи не руйнує це те, що тримає нас на плаву?»
Тобто не «ні» всьому новому, а «давайте спершу подумаємо».
Сумнів — це не слабкість. Це інтелектуальна гігієна.
🔹 Консерватори — не противники свободи.
Вони просто не вірять у свободу без меж, бо це вже не свобода, а анархія.
Не культ «роби, що хочеш», а цінність «роби, що правильно».
Свобода ≠ свавілля.
Інколи межі — це не кайдани, а захист.
🔹 Консерватори — не проти прав людини.
Вони не вірять у те, що «нові права» мають знищувати відповідальність.
Бо не кожна соціальна мода — це прогрес.
Захищати гідність ≠ автоматично схвалювати все, що назвали «ідентичністю».
🔹 Консерватизм — не про контроль.
Це про відповідальність, порядок і свободу з межами.
Межі, які захищають людину від хаосу, а суспільство — від руйнування.
🔹 І ні, консерватори не мріють повернути нас у минуле.
Консерватизм — це не про страх перед новим, а про усвідомлений вибір.
Не все нове — добре. І не все старе — погане.
Його мета — не забороняти, а зберігати цінне й перевірене.
Класичний консерватизм — це:
▪️ стабільні інституції,
▪️ жива традиція, а не музей,
▪️ моральний компас, а не мінливі тренди,
▪️ людина — не «ідеальна», а така, яка є.
Іноді найбільш контркультурне — це не ламати все підряд. А зупинитися. Подумати. І зберегти.
Суспільство без орієнтирів — не вільне, а просто загублене.
Тож, можливо, час переглянути, що для нас є «консерватизмом».
Не як штамп. А як ідею, яка не вимагає забороняти — вона пропонує думати.
11.04.202511:25
Лекція Петра Іванишина
"Причини та перспективи російсько-української війни"
Чому Росія веде війну проти України? Що стало її справжньою причиною — лише політика, чи щось глибше: ідеологія, історія, незавершена деколонізація?
Письменник, публіцист і філософ Петро Іванишин представить авторське бачення війни як прояву імперської агресії та боротьби за вихід України з багаторічного неоколоніального впливу Росії.
"Із здобуттям Україною Незалежності у 1991 році на карті світу з’явилась нова держава, котра, на жаль, неухильно перетворювалась на неоколонію."
— Петро Іванишин
Україна тривалий час залишалася у зоні контролю Росії — економічно, культурно, політично. Повномасштабна війна — це не початок, а загострення давнього протистояння.
Про це, а також про можливі сценарії майбутнього — на лекції.
Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/w1aUWVE3L2fXSNp36
📍 Conservative Hall
🗓 16 квітня, 18:30
🎟 Вхід вільний за умови попередньої реєстрації
"Причини та перспективи російсько-української війни"
Чому Росія веде війну проти України? Що стало її справжньою причиною — лише політика, чи щось глибше: ідеологія, історія, незавершена деколонізація?
Письменник, публіцист і філософ Петро Іванишин представить авторське бачення війни як прояву імперської агресії та боротьби за вихід України з багаторічного неоколоніального впливу Росії.
"Із здобуттям Україною Незалежності у 1991 році на карті світу з’явилась нова держава, котра, на жаль, неухильно перетворювалась на неоколонію."
— Петро Іванишин
Україна тривалий час залишалася у зоні контролю Росії — економічно, культурно, політично. Повномасштабна війна — це не початок, а загострення давнього протистояння.
Про це, а також про можливі сценарії майбутнього — на лекції.
Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/w1aUWVE3L2fXSNp36
📍 Conservative Hall
🗓 16 квітня, 18:30
🎟 Вхід вільний за умови попередньої реєстрації
07.03.202516:24
✨🎓Запрошуємо вас на відкриту лекцію Сергія Чаплигіна на актуальну тему "Від пуритан до Трампа: історія американського консерватизму"
🗓 12.03, 18:30
📍 Conservative Hall
📢 Лектор: Сергій Чаплигін – кандидат філософських наук, громадський діяч, соціолог та структурний лінгвіст
Основні тези, які плануємо обговорити на лекції:
🔎 Три хвилі консерватизму в США:
📌 Революційний – протест проти королівських зловживань у дусі англійських традицій
📌 Протидія Новому курсу – реакція на політику Рузвельта у 30-х роках ХХ століття
📌 Консервативне об'єднання після Другої світової війни – синтез лібертаріанства, традиціоналізму та антикомунізму
🔥 Також розглянемо:
✔️ Як пуритани вплинули на формування консерватизму
✔️ Чому американські віги стали республіканцями
✔️ Як Вільям Баклі-молодший об’єднав правих США
✔️ Скільки тривала “Ера Рейгана” та що таке “Революція Ґінгріча”
✔️ Хто такі фузіоністи, неокони та палеоконсерватори?
📩Реєстрація на лекцію обов'язкова! Посилання: https://forms.gle/ohDgjXhgTsGXrfBZ6
🗓 12.03, 18:30
📍 Conservative Hall
📢 Лектор: Сергій Чаплигін – кандидат філософських наук, громадський діяч, соціолог та структурний лінгвіст
Основні тези, які плануємо обговорити на лекції:
🔎 Три хвилі консерватизму в США:
📌 Революційний – протест проти королівських зловживань у дусі англійських традицій
📌 Протидія Новому курсу – реакція на політику Рузвельта у 30-х роках ХХ століття
📌 Консервативне об'єднання після Другої світової війни – синтез лібертаріанства, традиціоналізму та антикомунізму
🔥 Також розглянемо:
✔️ Як пуритани вплинули на формування консерватизму
✔️ Чому американські віги стали республіканцями
✔️ Як Вільям Баклі-молодший об’єднав правих США
✔️ Скільки тривала “Ера Рейгана” та що таке “Революція Ґінгріча”
✔️ Хто такі фузіоністи, неокони та палеоконсерватори?
📩Реєстрація на лекцію обов'язкова! Посилання: https://forms.gle/ohDgjXhgTsGXrfBZ6
21.02.202505:51
🚀 «Книги, що формують націю»!
📚УІКДІ започатковує рубрику, присвячену українським книгам про консерватизм!
І перша книга, з якої ми хочемо почати – це «Сучасний український консерватизм» автора Георгія Щокіна.
🔎Це глибокий аналіз ідеології сучасного українського консерватизму, який розглядається як основа національної ідеї.
Автор підкреслює, що український консерватизм принципово відрізняється від космополітичного лібералізму та інтернаціонального соціалізму. Він пропонує власний погляд на те, як традиційні цінності, історична спадщина та національна ідентичність можуть стати основою для розвитку України.
📖 Чому варто прочитати цю книгу?
🔹Вона допомагає зрозуміти, що таке український консерватизм і чому він важливий для нашого суспільства.
🔹Автор розглядає консерватизм не як застарілу ідею, а як сучасний інструмент для побудови сильної держави.
#УІКДІ #консерватизм #УкраїнськийКонсерватизм #КнигиПроКонсерватизм #ГеоргійЩокін #УКМ #нація
📚УІКДІ започатковує рубрику, присвячену українським книгам про консерватизм!
І перша книга, з якої ми хочемо почати – це «Сучасний український консерватизм» автора Георгія Щокіна.
🔎Це глибокий аналіз ідеології сучасного українського консерватизму, який розглядається як основа національної ідеї.
Автор підкреслює, що український консерватизм принципово відрізняється від космополітичного лібералізму та інтернаціонального соціалізму. Він пропонує власний погляд на те, як традиційні цінності, історична спадщина та національна ідентичність можуть стати основою для розвитку України.
📖 Чому варто прочитати цю книгу?
🔹Вона допомагає зрозуміти, що таке український консерватизм і чому він важливий для нашого суспільства.
🔹Автор розглядає консерватизм не як застарілу ідею, а як сучасний інструмент для побудови сильної держави.
#УІКДІ #консерватизм #УкраїнськийКонсерватизм #КнигиПроКонсерватизм #ГеоргійЩокін #УКМ #нація
28.04.202517:05
24.04.202515:51
Кайра бөлүшүлгөн:
Той самий Кухарчук
19.04.202517:27
Сюрреалізм четвертого року повномасштабної війни.
Під стінами приміщення з пафосною табличкою «Культурно-мистецький центр НаУКМА» зібралося студенство Києво-Могилянської академії. Саме тієї Могилянки, яка з 1632 року була осередком українства і несла правильні сенси там, де їх не було.
Але сьогодні студенти стоять під стінами, а не всередині. Бо двері для них — зачинені.
Керівництво академії — в особах Сергія Квіта, Дмитра Мазіна і Владислави Осьмак — заборонило лекцію українського військового, який пройшов пекло найгарячіших ділянок фронту. Йому відмовили через висновок так званого “комітету з етики” — мовляв, він занадто правий, аби читати в академії лекції.
Тема лекції: «Героїчна порода: від старої України до Третіх визвольних змагань».
Я особисто мав розмову з Мазіним і Осьмак. Звертався до них від імені командування 3-го Армійського корпусу. Попереджав про недопустимість ситуацій, у яких люди, що боронили Київ, не мають змоги прочитати лекцію в цьому ж Києві. Але марно.
Сьогоднішня Києво-Могилянка перетворилася на режимний об’єкт, який більше нагадує університет епохи Януковича, ніж простір вільної думки.
Звертаюся до всієї військової і освітньої спільноти:
Це вимагає публічної оцінки. Бо питання не лише в одній відмові — питання в тому, чому сьогодні військовий — ворог в академії, яка завжди була оплотом українського духу.
Чому ці люди беруть участь в освітньому процесі?
Чого вони навчать студентів?
Ненавидіти армію? Зневажати жертву? Цуратися правди, якщо вона незручна?
Прошу про максимальний розголос.
Під стінами приміщення з пафосною табличкою «Культурно-мистецький центр НаУКМА» зібралося студенство Києво-Могилянської академії. Саме тієї Могилянки, яка з 1632 року була осередком українства і несла правильні сенси там, де їх не було.
Але сьогодні студенти стоять під стінами, а не всередині. Бо двері для них — зачинені.
Керівництво академії — в особах Сергія Квіта, Дмитра Мазіна і Владислави Осьмак — заборонило лекцію українського військового, який пройшов пекло найгарячіших ділянок фронту. Йому відмовили через висновок так званого “комітету з етики” — мовляв, він занадто правий, аби читати в академії лекції.
Тема лекції: «Героїчна порода: від старої України до Третіх визвольних змагань».
Я особисто мав розмову з Мазіним і Осьмак. Звертався до них від імені командування 3-го Армійського корпусу. Попереджав про недопустимість ситуацій, у яких люди, що боронили Київ, не мають змоги прочитати лекцію в цьому ж Києві. Але марно.
Сьогоднішня Києво-Могилянка перетворилася на режимний об’єкт, який більше нагадує університет епохи Януковича, ніж простір вільної думки.
Звертаюся до всієї військової і освітньої спільноти:
Це вимагає публічної оцінки. Бо питання не лише в одній відмові — питання в тому, чому сьогодні військовий — ворог в академії, яка завжди була оплотом українського духу.
Чому ці люди беруть участь в освітньому процесі?
Чого вони навчать студентів?
Ненавидіти армію? Зневажати жертву? Цуратися правди, якщо вона незручна?
Прошу про максимальний розголос.
09.04.202516:01
"Убити дракона: московський міф та його ліквідація"
творча зустріч з Петром Іванишиним
Московський міф — не про Пушкіна і не про братні народи.
Це глибоко вкорінена система ідей, фраз, “нейтральних” уявлень, що роками формували підсвідомість українців.
📖 Петро Іванишин — український літературознавець, експерт УІКДІ, культуролог і публіцист, доктор філологічних наук, професор, дослідник національної ідентичності в літературі..
Досліджує колоніальний вплив у культурі, мові й історії.
На зустрічі поговоримо про:
— Що таке московський міф: історія, структура, механізми
— Чому українська культура не зможе відбутись без прямої деколонізації
— І чому “вбити дракона” — це не про агресію, а про інтелектуальну гігієну
🔗Посилання для реєстрації на подію: https://forms.gle/MF2gM8YkUzdwB5zx8
📅 Дата: вівторок, 15 квітня
🕖 Час: 19:00
📍 Місце: Книголенд, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60
🎟 Вхід вільний, за умови попередньої реєстрації.
📢 Подія організована за сприяння видавництва “Крила”
творча зустріч з Петром Іванишиним
Московський міф — не про Пушкіна і не про братні народи.
Це глибоко вкорінена система ідей, фраз, “нейтральних” уявлень, що роками формували підсвідомість українців.
📖 Петро Іванишин — український літературознавець, експерт УІКДІ, культуролог і публіцист, доктор філологічних наук, професор, дослідник національної ідентичності в літературі..
Досліджує колоніальний вплив у культурі, мові й історії.
На зустрічі поговоримо про:
— Що таке московський міф: історія, структура, механізми
— Чому українська культура не зможе відбутись без прямої деколонізації
— І чому “вбити дракона” — це не про агресію, а про інтелектуальну гігієну
🔗Посилання для реєстрації на подію: https://forms.gle/MF2gM8YkUzdwB5zx8
📅 Дата: вівторок, 15 квітня
🕖 Час: 19:00
📍 Місце: Книголенд, м. Київ, вул. Жилянська, 5/60
🎟 Вхід вільний, за умови попередньої реєстрації.
📢 Подія організована за сприяння видавництва “Крила”
01.03.202516:30
🇺🇦✨Запрошуємо вас на відкриту зустріч з відомим українським політиком, громадським діячем, науковцем Сергієм Джерджем!
❗Тема зустрічі: "Україна та НАТО: шлях до повноправного членства"
Захід присвячений стратегічно важливій темі для майбутнього України — її шляху до повноправного членства в НАТО!
Сергій Джердж — голова Української республіканської партії та Громадської ліги "Україна — НАТО", кандидат політичних наук.
На лекції ми глибоко зануримося в питання, які стосуються кожного українця:
🔹Чому НАТО? Розберемо, чому членство в Альянсі є ключовим для національної безпеки та стабільності України.
🔹Поговоримо про те, як Україна йшла до цього рішення, починаючи з 1990-х років, і які етапи вже пройдено.
🌟Буде цікаво! 🌟
📍Зустрічаємось 5 березня о 18:30 в Conservative Hall.
👉Реєстрація на зустріч обов'язкова за посиланням - https://forms.gle/5HmpMpu3UtyUsLwe6
#УкраїнаНАТО #ЄвроатлантичнаІнтеграція #СергійДжердж #УІКДІ #Лекція
❗Тема зустрічі: "Україна та НАТО: шлях до повноправного членства"
Захід присвячений стратегічно важливій темі для майбутнього України — її шляху до повноправного членства в НАТО!
Сергій Джердж — голова Української республіканської партії та Громадської ліги "Україна — НАТО", кандидат політичних наук.
На лекції ми глибоко зануримося в питання, які стосуються кожного українця:
🔹Чому НАТО? Розберемо, чому членство в Альянсі є ключовим для національної безпеки та стабільності України.
🔹Поговоримо про те, як Україна йшла до цього рішення, починаючи з 1990-х років, і які етапи вже пройдено.
🌟Буде цікаво! 🌟
📍Зустрічаємось 5 березня о 18:30 в Conservative Hall.
👉Реєстрація на зустріч обов'язкова за посиланням - https://forms.gle/5HmpMpu3UtyUsLwe6
#УкраїнаНАТО #ЄвроатлантичнаІнтеграція #СергійДжердж #УІКДІ #Лекція
19.02.202521:09
🔉🇺🇦Гібридна війна — це новий вимір сучасних конфліктів, де традиційні збройні дії поєднуються з інформаційними, психологічними, економічними та кібернетичними атаками. Україна, як ніхто інший, стала полем битви для таких методів ведення війни.
🔎Український інститут консервативних досліджень та інновацій ініціює публічне обговорення цієї теми та запрошує вас на відкриту зустріч з Юрієм Ірхіним — кандидатом психологічних наук, експертом УІКДІ, науковим співробітником Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, автором понад 150 наукових публікацій.
♟️Тема зустрічі: "Психологія гібридних воєн. Український контекст".
👉Про що будемо говрити?
🔹Що таке гібридна війна?
🔹Психологічні операції. Як ворог використовує інформацію, пропаганду та маніпуляції?
🔹Які конкретні приклади гібридних атак застосовувалися проти України?
🔹Як Україна може протистояти цим загрозам?
📍Чекаємо вас 26 лютого о 18:30 у Conservative Hall!
🔹 Реєстрація обов'язкова!
🔎Український інститут консервативних досліджень та інновацій ініціює публічне обговорення цієї теми та запрошує вас на відкриту зустріч з Юрієм Ірхіним — кандидатом психологічних наук, експертом УІКДІ, науковим співробітником Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, автором понад 150 наукових публікацій.
♟️Тема зустрічі: "Психологія гібридних воєн. Український контекст".
👉Про що будемо говрити?
🔹Що таке гібридна війна?
🔹Психологічні операції. Як ворог використовує інформацію, пропаганду та маніпуляції?
🔹Які конкретні приклади гібридних атак застосовувалися проти України?
🔹Як Україна може протистояти цим загрозам?
📍Чекаємо вас 26 лютого о 18:30 у Conservative Hall!
🔹 Реєстрація обов'язкова!
26.04.202510:02
Чорнобиль: Біль, що об'єднав світ
Факт 1:
Радіаційний викид Чорнобиля був у 400 разів більший за бомбу в Хіросімі.
Факт 2:
Першими про аварію дізналися у Швеції.
Шведські вчені зафіксували підвищення рівня радіації 28 квітня і запідозрили витік — саме тоді СРСР змушений був визнати факт катастрофи.
Факт 3:
Ліквідатори отримали різні дозиметри — щоб зменшити паніку.
У багатьох випадках обладнання або не працювало, або спеціально показувало занижені показники опромінення.
Факт 4:
"Рудий ліс" — перший знак катастрофи.
Хвойний ліс поблизу реактора загинув від надзвичайно високого рівня радіації буквально за кілька днів — дерева стали рудого кольору.
Факт 5:
"Міст смерті" у Прип’яті.
Місцеві мешканці спостерігали за пожежею на АЕС із залізничного мосту. Багато хто з них отримав смертельні дози радіації того вечора.
Факт 6:
Реактор №4 досі небезпечний.
Попри саркофаги та "Укриття-2", всередині залишаються тонни розплавленого паливного матеріалу.
Факт 7:
Чорнобиль став домівкою для диких тварин.
Попри радіаційний фон, у зоні відчуження нині мешкають вовки, рисі, зубри, коні Пржевальського та сотні видів птахів.
🕯 Пам'ятаємо. Шануємо. Вчимося.
Щороку ми згадуємо Чорнобиль, вшановуючи пам'ять загиблих і тих, хто врятував світ. Ми зобов'язані пам'ятати, щоб ніколи не допустити подібного знову.
Факт 1:
Радіаційний викид Чорнобиля був у 400 разів більший за бомбу в Хіросімі.
Факт 2:
Першими про аварію дізналися у Швеції.
Шведські вчені зафіксували підвищення рівня радіації 28 квітня і запідозрили витік — саме тоді СРСР змушений був визнати факт катастрофи.
Факт 3:
Ліквідатори отримали різні дозиметри — щоб зменшити паніку.
У багатьох випадках обладнання або не працювало, або спеціально показувало занижені показники опромінення.
Факт 4:
"Рудий ліс" — перший знак катастрофи.
Хвойний ліс поблизу реактора загинув від надзвичайно високого рівня радіації буквально за кілька днів — дерева стали рудого кольору.
Факт 5:
"Міст смерті" у Прип’яті.
Місцеві мешканці спостерігали за пожежею на АЕС із залізничного мосту. Багато хто з них отримав смертельні дози радіації того вечора.
Факт 6:
Реактор №4 досі небезпечний.
Попри саркофаги та "Укриття-2", всередині залишаються тонни розплавленого паливного матеріалу.
Факт 7:
Чорнобиль став домівкою для диких тварин.
Попри радіаційний фон, у зоні відчуження нині мешкають вовки, рисі, зубри, коні Пржевальського та сотні видів птахів.
🕯 Пам'ятаємо. Шануємо. Вчимося.
Щороку ми згадуємо Чорнобиль, вшановуючи пам'ять загиблих і тих, хто врятував світ. Ми зобов'язані пам'ятати, щоб ніколи не допустити подібного знову.
23.04.202515:46
📚 Лекція Едуарда Юрченка
«Гетьманська ідея в контексті європейського консерватизму та реалій третього тисячоліття»
У той час, коли політична думка часто замикається на короткотермінових інтересах, саме історичні архетипи здатні запропонувати нам альтернативу. Гетьманська ідея — це не лише сторінка з минулого, а й спроба сформулювати відповідь на запити сучасності: потребу в ієрархії, відповідальності, державницькому мисленні.
👤 Едуард Юрченко — політичний філософ, публіцист, автор досліджень про український консерватизм — пропонує поглянути на гетьманство як на один із можливих векторів постліберальної трансформації.
У центрі лекції порівняльний аналіз гетьманської ідеї та класичних європейських консервативних концепцій у контексті сучасних викликів: від кризи національної ідентичності до деградації політичного представництва.
🔗
https://forms.gle/Ffma7H4nMaYdpJCv7
📍 Де: Conservative Hall
🗓 Коли: 30.04, 18:30
🎟 За реєстрацією вхід вільний
«Гетьманська ідея в контексті європейського консерватизму та реалій третього тисячоліття»
У той час, коли політична думка часто замикається на короткотермінових інтересах, саме історичні архетипи здатні запропонувати нам альтернативу. Гетьманська ідея — це не лише сторінка з минулого, а й спроба сформулювати відповідь на запити сучасності: потребу в ієрархії, відповідальності, державницькому мисленні.
👤 Едуард Юрченко — політичний філософ, публіцист, автор досліджень про український консерватизм — пропонує поглянути на гетьманство як на один із можливих векторів постліберальної трансформації.
У центрі лекції порівняльний аналіз гетьманської ідеї та класичних європейських консервативних концепцій у контексті сучасних викликів: від кризи національної ідентичності до деградації політичного представництва.
🔗
Посилання на реєстрацію:https://forms.gle/Ffma7H4nMaYdpJCv7
📍 Де: Conservative Hall
🗓 Коли: 30.04, 18:30
🎟 За реєстрацією вхід вільний
Кайра бөлүшүлгөн:
Руслан Кухарчук ➕
19.04.202512:52
Все, як завжди. Мирний протест з проукраїнськими і просімейними гаслами в Україні заборонений. Біля кінотеатру "Жовтень", де проходить лгбт-кінофестиваль, у тому числі з програмою для дітей, акція протесту простояла хвилини три. І відразу була знесена поліцією у максимально свавільний спосіб без жодної причини.
Поширте це, бдлск.
Гомодикатутра - це не фігура мови, це проза життя.
P.S. У відео я помилково називаю кінотеатр "Дружба".
Поширте це, бдлск.
Гомодикатутра - це не фігура мови, це проза життя.
P.S. У відео я помилково називаю кінотеатр "Дружба".
07.04.202517:03
Кожного дня у медійному просторі або ж просто у суспільстві ми чуємо багато фраз, які на перший погляд здаються нам буденними, нейтральними або навіть пасивними. Але саме у цих цитатах продовжують жити московитські наративи, які насаджувалися українцям століттями. І, що найстрашніше — вони продовжують діяти.
✔️"Пушкін — це класика, навіщо його викорінювати"
✔️"А яка різниця, хто там буде при владі, головне щоб спокійно жилося"
✔️"У нас же спільна історія і культура!"
Це все не просто слова. Це — сліди імерії, закладені на рівні культури, освіти, мови, інтонацій.
Це — московький міф. Продуманий, ідеологічно витончений. Той, що проникає у свідомість. І ми зобов'язані його викорінити.
📣Саме ця тема і ляже в основу творчої зустрічі з Петром Іванишиним “Убити дракона: московський міф та його ліквідація”.
Чекайте анонс у наших соц.мережах найближчим часом!
✔️"Пушкін — це класика, навіщо його викорінювати"
✔️"А яка різниця, хто там буде при владі, головне щоб спокійно жилося"
✔️"У нас же спільна історія і культура!"
Це все не просто слова. Це — сліди імерії, закладені на рівні культури, освіти, мови, інтонацій.
Це — московький міф. Продуманий, ідеологічно витончений. Той, що проникає у свідомість. І ми зобов'язані його викорінити.
📣Саме ця тема і ляже в основу творчої зустрічі з Петром Іванишиним “Убити дракона: московський міф та його ліквідація”.
Чекайте анонс у наших соц.мережах найближчим часом!
25.02.202506:42
🚨 Новини з Німеччини: дострокові вибори та новий канцлер! 🇩🇪
23 лютого 2025 року в Німеччині відбулися дострокові парламентські вибори. За попередніми результатами ХДС/ХСС (консервативний блок) переміг із 28,5–29% голосів.
Новим канцлером стане Фрідріх Мерц, лідер ХДС/ХСС, відомий своїми консервативними поглядами.
Що це означає для України?
🔹 Мерц неодноразово відвідував Україну під час повномасштабного вторгнення та підтримує надання як гуманітарної, так і військової допомоги.
🔹 Він виступає за передачу Україні крилатих ракет Taurus з радіусом дії 500 км.
🔹 Мерц вважає, що Україні слід дозволити використовувати німецьку зброю для ударів по цілях на території Росії, адже нинішні обмеження змушують Україну «воювати однією рукою, прив’язаною за спиною».
🔹 Він переконаний, що членство України в ЄС – реальне, а рух до НАТО – «невідворотний».
#УІКДІ #консерватизм #консерватори #Німеччина #Вибори2025 #Мерц #ХДС #Україна #ЄС #НАТО #Taurus #СолідарністьЗУкраїною
23 лютого 2025 року в Німеччині відбулися дострокові парламентські вибори. За попередніми результатами ХДС/ХСС (консервативний блок) переміг із 28,5–29% голосів.
Новим канцлером стане Фрідріх Мерц, лідер ХДС/ХСС, відомий своїми консервативними поглядами.
Що це означає для України?
🔹 Мерц неодноразово відвідував Україну під час повномасштабного вторгнення та підтримує надання як гуманітарної, так і військової допомоги.
🔹 Він виступає за передачу Україні крилатих ракет Taurus з радіусом дії 500 км.
🔹 Мерц вважає, що Україні слід дозволити використовувати німецьку зброю для ударів по цілях на території Росії, адже нинішні обмеження змушують Україну «воювати однією рукою, прив’язаною за спиною».
🔹 Він переконаний, що членство України в ЄС – реальне, а рух до НАТО – «невідворотний».
#УІКДІ #консерватизм #консерватори #Німеччина #Вибори2025 #Мерц #ХДС #Україна #ЄС #НАТО #Taurus #СолідарністьЗУкраїною
19.02.202515:42
26.04.202510:02
19.04.202518:07
17.04.202510:14
Лекція Едуарда Юрченка «Темне Просвітництво: прихована загроза чи нова надія?»
У ХХІ столітті світ переживає глибоку кризу ідей. Багатовікова віра в прогрес, свободу та демократію дає тріщини — і на цьому тлі з’являється нове, загадкове і тривожне явище: Темне Просвітництво.
🔔 Що це?
Це інтелектуальний рух, що критикує самі засади сучасного світу — демократію, рівність, лібералізм, гуманізм. Його представники вважають, що Західна цивілізація втратила орієнтири, і пропонують альтернативу — холодну, елітарну, технологічну й іноді відверто антиутопічну.
📣 Про що буде лекція?
Політичний філософ, публіцист і дослідник сучасних ідеологій Едуард Юрченко:
🔍 Чи це — виклик гуманізму та ліберальному порядку?
💡 А може, це — тверезий аналіз кризи Західної модерності?
⚖️ І головне: Темне Просвітництво — це загроза чи нова надія?
🔗Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/CC7tVKyNjaqmmEjV6
🗓 Дата та час: 23.04, 18:30
📍 Місце проведення: Conservative Hall
🎟 Вхід: вільний за реєстрацією
У ХХІ столітті світ переживає глибоку кризу ідей. Багатовікова віра в прогрес, свободу та демократію дає тріщини — і на цьому тлі з’являється нове, загадкове і тривожне явище: Темне Просвітництво.
🔔 Що це?
Це інтелектуальний рух, що критикує самі засади сучасного світу — демократію, рівність, лібералізм, гуманізм. Його представники вважають, що Західна цивілізація втратила орієнтири, і пропонують альтернативу — холодну, елітарну, технологічну й іноді відверто антиутопічну.
📣 Про що буде лекція?
Політичний філософ, публіцист і дослідник сучасних ідеологій Едуард Юрченко:
🔍 Чи це — виклик гуманізму та ліберальному порядку?
💡 А може, це — тверезий аналіз кризи Західної модерності?
⚖️ І головне: Темне Просвітництво — це загроза чи нова надія?
🔗Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/CC7tVKyNjaqmmEjV6
🗓 Дата та час: 23.04, 18:30
📍 Місце проведення: Conservative Hall
🎟 Вхід: вільний за реєстрацією
Кайра бөлүшүлгөн:
Права Молодь Київ
11.03.202512:10
Добровольці – перші у бою, перші в безсмерті!
З перших днів війни українські добровольці стали щитом нації, стали мечем, що нищив ворога.
Вони обрали бій, а не рабство. Смерть, а не ганьбу.
14 березня – День Українського Добровольця⚔️
Це день тих, хто віддав себе без залишку.
Тих, хто навчив нас, що таке жертовність.
Тих, кого ми не маємо права забути.
🕙 Час: 16:45
📍 Місце буде повідомлено згодом
Прийди. Вшануй. Пам’ятай.
Бо забуття – це другий постріл у спину.
Права Молодь | Instagram
З перших днів війни українські добровольці стали щитом нації, стали мечем, що нищив ворога.
Вони обрали бій, а не рабство. Смерть, а не ганьбу.
14 березня – День Українського Добровольця⚔️
Це день тих, хто віддав себе без залишку.
Тих, хто навчив нас, що таке жертовність.
Тих, кого ми не маємо права забути.
🕙 Час: 16:45
📍 Місце буде повідомлено згодом
Прийди. Вшануй. Пам’ятай.
Бо забуття – це другий постріл у спину.
Права Молодь | Instagram
24.02.202516:53
14.02.202506:25
🇺🇦Сьогодні Україна стикається з викликами, які вимагають не лише швидких рішень, але й глибокого переосмислення своїх цінностей та ідеалів. Війна, економічна нестабільність, культурна криза — все це змушує нас шукати нові підходи до побудови сильного суспільства.
⁉Чи може консерватизм стати відповіддю на ці виклики?
У статті директора Українського інституту консервативних досліджень та інновацій Михайла Шевченка, консерватизм розглядається як світогляд, який об’єднує людей навколо любові до традицій, поваги до національної ідентичності та прагнення до стабільності.
🔹Чому консерватизм важливий саме зараз?
🔹Як він може допомогти зберегти національну ідентичність, історію та культуру у світі, де сучасні ліберальні ідеології часто це заперечують?
На ці питання знайдете відповіді у статті Михайла Шевченка "Консерватизм: шлях до відновлення і сили нації".
#УІКДІ #Консерватизм #Україна #НаціональнаІдентичність #Традиції #Економіка #Культура #Релігія #МайбутнєУкраїни #Спадкоємність #МихайлоШевченко
⁉Чи може консерватизм стати відповіддю на ці виклики?
У статті директора Українського інституту консервативних досліджень та інновацій Михайла Шевченка, консерватизм розглядається як світогляд, який об’єднує людей навколо любові до традицій, поваги до національної ідентичності та прагнення до стабільності.
🔹Чому консерватизм важливий саме зараз?
🔹Як він може допомогти зберегти національну ідентичність, історію та культуру у світі, де сучасні ліберальні ідеології часто це заперечують?
На ці питання знайдете відповіді у статті Михайла Шевченка "Консерватизм: шлях до відновлення і сили нації".
#УІКДІ #Консерватизм #Україна #НаціональнаІдентичність #Традиції #Економіка #Культура #Релігія #МайбутнєУкраїни #Спадкоємність #МихайлоШевченко
Көрсөтүлдү 1 - 24 ичинде 92
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.