Билим берүү жана көңүл ачуу
Стара Полтава
Билим берүү жана көңүл ачуу
06.05.202513:50
Ветеранський центр Полтави облаштовує кімнату відпочинку на вокзалі
Кімната для військових на залізничному вокзалі Полтави отримає нове життя. Ветеранський центр започаткував проєкт «Ветеранський хостел» і відкрив збір коштів.
Планують:
✅ замінити освітлення, встановити кондиціонери й обігрівачі;
✅ облаштувати локери, Wi-Fi, зарядні станції;
✅ оновити меблі для відпочинку.
Мета — створити комфортний простір для захисників під час подорожі. Бюджет проєкту — 206 тис. грн. Долучитися можна тут: посилання.
Кожна гривня — підтримка наших героїв.
Instagram
Кімната для військових на залізничному вокзалі Полтави отримає нове життя. Ветеранський центр започаткував проєкт «Ветеранський хостел» і відкрив збір коштів.
Планують:
✅ замінити освітлення, встановити кондиціонери й обігрівачі;
✅ облаштувати локери, Wi-Fi, зарядні станції;
✅ оновити меблі для відпочинку.
Мета — створити комфортний простір для захисників під час подорожі. Бюджет проєкту — 206 тис. грн. Долучитися можна тут: посилання.
Кожна гривня — підтримка наших героїв.
Кайра бөлүшүлгөн:
Суспільне Полтава
05.05.202510:57
У Полтаві досі тривають демонтажні роботи пам’ятника на місці відпочинку Петра І. Елементи постамента поетапно знімають і відвозять у музей Полтавської битви.
Кайра бөлүшүлгөн:
Стара Полтава
02.05.202519:37
1988 рік. Новий мікрорайон "Алмазний". Почав розбудовуватись наприкінці 1966 року навколо заводу штучних алмазів та алмазного інструменту. Будувався близько 20 років. #стараполтава
Кайра бөлүшүлгөн:Суспільне Полтава
02.05.202506:06
У Полтаві стартував демонтаж пам’ятника на місці відпочинку Петра І. Публікуємо фото початку робіт.
Кайра бөлүшүлгөн:Суспільне Полтава
01.05.202514:00
Остаточне рішення про демонтаж памятника на місці відпочинку Петра І ухвалювалося під тиском. Про це в подкасті "Стара Полтава" розповіла архітекторка Оксана Бєлявська. Після візиту гуманітарного комітету Верховної Ради та міністра культури, частина депутатів підтримала ідею збереження об'єктів, однак пролунали і радикальні заклики "знести бульдозером".
Повну версію розмови з архітекторкою можна прослухати за цим посиланням.
"Для мене це було шоком. Такі висловлювання нагадують методи радянської доби. Це дуже тривожний сигнал для незалежної України", — заявила Оксана Бєлявська.
Повну версію розмови з архітекторкою можна прослухати за цим посиланням.
+2
06.05.202508:13
23 вересня 2009-го року. Віктор Янукович в рамках передвиборної компанії плаче у Полтаві.
фото: ІВ "Полтавщина"
фото: ІВ "Полтавщина"
04.05.202517:40
У Полтаві триває демонтаж пам’ятника на місці відпочинку Петра I. Зокрема, знято шолом, щит, меч та фігурні елементи зі стилізованим пір’ям. Також 3 травня розбирали забутований пісок та цеглу в середині пам’ятника. Надалі зніматимуть прямокутну частину з орлом.
Розібраний пам’ятник зберігатимуть у фонді музею Полтавської битви.
Напередодні початку демонтажу вийшов подкаст «Старої Полтави» з архітекторкою Оксаною Бєлявською, яка розповіла, що пам’ятник необхідно зберегти, як зразок монументального мистецтва й демонтувати лише його окремі елементи.
Якщо ви ще не прослухали подкаст "Старої Полтави", то тут є пояснення фахівців, які пропонували не демонтувати повністю пам’ятник, а зняти його елементи, що підпадають під закон про деколонізацію. Зокрема, на думку інженерів, повний демонтаж зруйнував би пам'ятник, через його крихкість.
Фото Артура Арояна (ГО “Save Poltava”).
Розібраний пам’ятник зберігатимуть у фонді музею Полтавської битви.
Напередодні початку демонтажу вийшов подкаст «Старої Полтави» з архітекторкою Оксаною Бєлявською, яка розповіла, що пам’ятник необхідно зберегти, як зразок монументального мистецтва й демонтувати лише його окремі елементи.
Якщо ви ще не прослухали подкаст "Старої Полтави", то тут є пояснення фахівців, які пропонували не демонтувати повністю пам’ятник, а зняти його елементи, що підпадають під закон про деколонізацію. Зокрема, на думку інженерів, повний демонтаж зруйнував би пам'ятник, через його крихкість.
Фото Артура Арояна (ГО “Save Poltava”).
02.05.202515:49
🎶 ШУГАР у Полтаві! 🤩
📍15 травня – Полтава | Villa Крокодила | 19:00
Готуйтеся до вечора щирої музики, драйву та неймовірної атмосфери!
🎤 У програмі хіти, які знає кожен:
«Тьотя», «Олєг», «BMW», «Пані Катерино», «Токсік», «Тікток», «Мавка».
Та премʼєра нових пісень, які ще більше здивують!
🎟 Квитки вже у продажу: https://poltava.karabas.com/shuhar-34/order/ Встигніть зайняти кращі місця!
📍15 травня – Полтава | Villa Крокодила | 19:00
Готуйтеся до вечора щирої музики, драйву та неймовірної атмосфери!
🎤 У програмі хіти, які знає кожен:
«Тьотя», «Олєг», «BMW», «Пані Катерино», «Токсік», «Тікток», «Мавка».
Та премʼєра нових пісень, які ще більше здивують!
🎟 Квитки вже у продажу: https://poltava.karabas.com/shuhar-34/order/ Встигніть зайняти кращі місця!
01.05.202518:03
Закинуті сліпою долею трохи не на самий край колишньої Гетьманщини, найближчі сусіди Слобідської України, – ми, полтавці, породивши на користь рідної мови талановитого Котляревського, почали хиріти якоюсь неміччю, присипляючи у собі та покриваючи забуттям все те, що нагадувало б нам, чиїх батьків, чиї ми діти.
Все своє, все рідне ми зоставляли задля щоденних клопотів, задля хатнього життя, не турбуючись виводити його у світ, не дбаючи про те, щоб його зв’язати з розвоєм та поступом, котрий пробіг побіля нас і потяг за собою наших найталановитіших дітей на користь рідному сусідові (наприклад, ми породили Гоголя і не зберегли його задля себе).
Не нам розбирати, хто тому виною, колись історія, визбиравши непохибну правду по всіх усюдах, розкаже і покаже, чого воно так сталось, а не інше. Ми ж бачимо одно – що ми хиріємо, що нас опанувала неміч тяжка… Чи не початок це смерті?
Дехто, може, і думає так, тільки не ми. Не дивлячись на те, що вже більше віку не своя мова царює у нас по школах та в громадських справах, вона все-таки не затоптала своєї рідної, що гонобила наші дитячі літа, що чарувала нас своєю піснею і своєю казкою. Сама порода й натура наложила на нас свою одмінну ознаку, по котрій свій свого признає.
Багато того свого, прикритого зверху та примазаного зоколу, таїться по душах нашої інтелігенції, а щодо міщанства та кріпацтва, то своє, уже нічим ні прикрите, ні примазане, воно так і б’є, так і стріляє у вічі кожному. Ні залізна дорога, що своєю колією зв’язала нас з усім світом, ні воєнна повинність, що нашу молодь розтикує по всьому широкому полю Російської держави і змішує їх з чужинцями, ні школа, котра навчає грамоти не на своїй мові, ні суд, ні уряд – ніщо не зугарне знищити тих ознаків, які накладає порода.
Повештається чоловік у чужому краї, нарядиться у чужу одежу, навчиться навіть і балакати по-чужому, а вернувсь додому – і через півроку його не відрізнити від свого, – де й ділося все те принесене чуже добро, воно хіба зосталося як спогадка про те, що було колись, та минуло.
Коли усякі культурні та поступові сили не стирають з нашого народу тих ознаків, по которим він очевидячки одрізняється від других людей, як-от мова, одежа, звичай і т[аке] і[нше], то ще більш не знищити їм тих скритих ознаків, якою виявляється народна душа, – як норов, удатність до того чи іншого діла, прихильність або зневага, з малих дитячих літ вигодовані молоком матері, викохані ураженням рідної природи, ті ознаки зостаються довіку, з ними чоловік переступає й за поріг свого життя. Де б не прийшлося чоловікові повертатися, на яких значних місцях не довелося сидіти, якою просвітою огорнутися, – його порода всюди означиться: так, а не інше вона заставляє його робити, таким, а не іншим слідом простувати, того, а не іншого добиватися.
Через це ми і не можемо сказати, що теперішня наша неміч є початком смерті. Ми тепер хоріємо, недугуємо, а бог знає, які ще випадуть на нашу долю часи.
Історія нам доводе, що деякі народи були в гірших, ніж ми, обставинах, а настав час – і вони опинилися на сам перед поступового розвою.
Яка нас жде доля, яку ми займемо постать на тому неомірному лану, що зоветься історією, – про те скажуть нам будущі літа чи віки, а теперішній доводить нам, що ми стоїмо на одному місці, дожидаючи, як той справжній хлібороб, доброго поліття. Буде воно – розворушить нашу сонну неміч, і ми спогадаємо наші давні часи, виложимо все, що нам досталось доброго в нащадок від їх, приточимо те, що самі нажили чи наживемо, і понесемо на користь собі і людям.
Панас Мирний (П. Я. Рудченко). 1890-1900-ті роки.
Все своє, все рідне ми зоставляли задля щоденних клопотів, задля хатнього життя, не турбуючись виводити його у світ, не дбаючи про те, щоб його зв’язати з розвоєм та поступом, котрий пробіг побіля нас і потяг за собою наших найталановитіших дітей на користь рідному сусідові (наприклад, ми породили Гоголя і не зберегли його задля себе).
Не нам розбирати, хто тому виною, колись історія, визбиравши непохибну правду по всіх усюдах, розкаже і покаже, чого воно так сталось, а не інше. Ми ж бачимо одно – що ми хиріємо, що нас опанувала неміч тяжка… Чи не початок це смерті?
Дехто, може, і думає так, тільки не ми. Не дивлячись на те, що вже більше віку не своя мова царює у нас по школах та в громадських справах, вона все-таки не затоптала своєї рідної, що гонобила наші дитячі літа, що чарувала нас своєю піснею і своєю казкою. Сама порода й натура наложила на нас свою одмінну ознаку, по котрій свій свого признає.
Багато того свого, прикритого зверху та примазаного зоколу, таїться по душах нашої інтелігенції, а щодо міщанства та кріпацтва, то своє, уже нічим ні прикрите, ні примазане, воно так і б’є, так і стріляє у вічі кожному. Ні залізна дорога, що своєю колією зв’язала нас з усім світом, ні воєнна повинність, що нашу молодь розтикує по всьому широкому полю Російської держави і змішує їх з чужинцями, ні школа, котра навчає грамоти не на своїй мові, ні суд, ні уряд – ніщо не зугарне знищити тих ознаків, які накладає порода.
Повештається чоловік у чужому краї, нарядиться у чужу одежу, навчиться навіть і балакати по-чужому, а вернувсь додому – і через півроку його не відрізнити від свого, – де й ділося все те принесене чуже добро, воно хіба зосталося як спогадка про те, що було колись, та минуло.
Коли усякі культурні та поступові сили не стирають з нашого народу тих ознаків, по которим він очевидячки одрізняється від других людей, як-от мова, одежа, звичай і т[аке] і[нше], то ще більш не знищити їм тих скритих ознаків, якою виявляється народна душа, – як норов, удатність до того чи іншого діла, прихильність або зневага, з малих дитячих літ вигодовані молоком матері, викохані ураженням рідної природи, ті ознаки зостаються довіку, з ними чоловік переступає й за поріг свого життя. Де б не прийшлося чоловікові повертатися, на яких значних місцях не довелося сидіти, якою просвітою огорнутися, – його порода всюди означиться: так, а не інше вона заставляє його робити, таким, а не іншим слідом простувати, того, а не іншого добиватися.
Через це ми і не можемо сказати, що теперішня наша неміч є початком смерті. Ми тепер хоріємо, недугуємо, а бог знає, які ще випадуть на нашу долю часи.
Історія нам доводе, що деякі народи були в гірших, ніж ми, обставинах, а настав час – і вони опинилися на сам перед поступового розвою.
Яка нас жде доля, яку ми займемо постать на тому неомірному лану, що зоветься історією, – про те скажуть нам будущі літа чи віки, а теперішній доводить нам, що ми стоїмо на одному місці, дожидаючи, як той справжній хлібороб, доброго поліття. Буде воно – розворушить нашу сонну неміч, і ми спогадаємо наші давні часи, виложимо все, що нам досталось доброго в нащадок від їх, приточимо те, що самі нажили чи наживемо, і понесемо на користь собі і людям.
Панас Мирний (П. Я. Рудченко). 1890-1900-ті роки.
Кайра бөлүшүлгөн:Суспільне Полтава
01.05.202512:45
У Полтаві на площі біля Спаської церкви після демонтажу пам’ятника на місці відпочинку Петра І планують встановити новий монумент. Як розповіла архітекторка Оксана Бєлявська в подкасті "Стара Полтава", місто чекає відкритий конкурс на кращий проєкт. Пам’ятник має бути виразним з усіх боків та відповідати обмеженням по висоті й габаритах. Серед ідей — присвятити його Конституції Пилипа Орлика.
Послухати подкаст можна за посиланням
Послухати подкаст можна за посиланням
07.05.202505:28
9 років тому...
фото: Полтавщина
фото: Полтавщина
05.05.202520:27
«Посилаю Вам, голубе, свою обіцянку — полеміку про постройку нової Полт[авської] губ[ернської] земської управи, а до того добавлю, що мене, як розворушившого це питання, запросили на засідання строїтельної комісії, де були, крім перших 3-х проєктів, ще 3 нових.
Горлаті люди були проти проєкту в українському стилі, але коли пішло на критику і спор, то я побачив, що дехто вагається туди і сюди, тоді, даючи свої пояснення, я почав гаряче боронити проєкт пана Кричевського, і після трьох годин колотнечі назначили голосування, на велике чудо, вийшло, що 8 голосів було за проєкт і тільки 2 проти його! Думаю, що се ми зробили велике культурне придбання — історичний крок, який буде видно на весь світ!».
Мистець Опанас Сластьон у листі до письменника Бориса Грінченка. 1903-й рік.
Горлаті люди були проти проєкту в українському стилі, але коли пішло на критику і спор, то я побачив, що дехто вагається туди і сюди, тоді, даючи свої пояснення, я почав гаряче боронити проєкт пана Кричевського, і після трьох годин колотнечі назначили голосування, на велике чудо, вийшло, що 8 голосів було за проєкт і тільки 2 проти його! Думаю, що се ми зробили велике культурне придбання — історичний крок, який буде видно на весь світ!».
Мистець Опанас Сластьон у листі до письменника Бориса Грінченка. 1903-й рік.
Кайра бөлүшүлгөн:Стара Полтава
04.05.202507:41
Виїзд пожежної команди по тривозі, південна залізниця м. Полтава, 30-ті роки.
фото: Жанна Пікалова
#стараполтава
фото: Жанна Пікалова
#стараполтава
Кайра бөлүшүлгөн:
Українська естетика
+4
02.05.202513:59
Нижньоворсклянський регіональний ландшафтний парк
Полтавщина
Джерело
Полтавщина
Джерело
01.05.202514:39
Як ви, мабуть, здогадались, сьогодні дропнувся новий епізод нашого подкасту з архітекторкою Оксаною Бєлявською! Ми говорили про те, якою стане площа біля Спаської церкви після демонтажу пам'ятника Петру І, яким має бути новий монумент і як Полтава шукає баланс між історією та сучасністю.
Мені ця розмова дуже зайшла — пані Оксана цікаво й доступно пояснює складні речі про архітектуру міста. Обговорили і майбутній конкурс проєктів, і більш глобальні речі для Полтави. Куди ми прямуємо/тікаємо?
Слухайте, буде цікаво!
🎧 Apple Podcasts
🎧 Spotify
🎧 Soundcloud
🎧 Castbox
🎧 Pocket Casts
🎧 YouTube
Мені ця розмова дуже зайшла — пані Оксана цікаво й доступно пояснює складні речі про архітектуру міста. Обговорили і майбутній конкурс проєктів, і більш глобальні речі для Полтави. Куди ми прямуємо/тікаємо?
Слухайте, буде цікаво!
🎧 Apple Podcasts
🎧 Spotify
🎧 Soundcloud
🎧 Castbox
🎧 Pocket Casts
🎧 YouTube
Кайра бөлүшүлгөн:Стара Полтава
01.05.202510:50
Ймовірно найстаріше фото біля Альтанки з усіх, що збереглися.
Джерело: німецький фотоаукціон
Фото 1909 - 1915
#стараполтава
Джерело: німецький фотоаукціон
Фото 1909 - 1915
#стараполтава
06.05.202517:45
Біла Альтанка. Наші дні.
фото: Олександр Розум
фото: Олександр Розум
05.05.202516:12
2006-й рік. Полтава. Кільцевий.
фото Антон Кочуров
#стараполтава
фото Антон Кочуров
#стараполтава
03.05.202505:20
У новому епізоді подкасту "Стара Полтава" говоримо з архітекторкою Оксаною Бєлявською про демонтаж пам’ятника на місці відпочинку Петра І — що це означає для міста в цілому.
Обговорюємо роботу експертної групи, технічні особливості процесу, збереження культурної спадщини й подальшу долю демонтованого монумента.
Також міркуємо, чому Полтаві потрібна власна візія розвитку, чи вистачає у місті інтелектуальних ресурсів для змін і як архітектурні конкурси можуть перетворити вільні простори на місця сили.
🎧 Apple Podcasts
🎧 Spotify
🎧 Soundcloud
🎧 Castbox
🎧 Pocket Casts
🎧 YouTube
або просто шукайте "Стара Полтава".
Не забувайте, писати нам відгуки і ставити 5 зірочок на платформах, де ви слухаєте подкаст. Розповідайте про нас своїм друзям.
І ще у нас є Patreon, де можна задонатити на каву для наших гостей. Або стати спонсором нашого каналу на YouTube
Обговорюємо роботу експертної групи, технічні особливості процесу, збереження культурної спадщини й подальшу долю демонтованого монумента.
Також міркуємо, чому Полтаві потрібна власна візія розвитку, чи вистачає у місті інтелектуальних ресурсів для змін і як архітектурні конкурси можуть перетворити вільні простори на місця сили.
🎧 Apple Podcasts
🎧 Spotify
🎧 Soundcloud
🎧 Castbox
🎧 Pocket Casts
🎧 YouTube
або просто шукайте "Стара Полтава".
Не забувайте, писати нам відгуки і ставити 5 зірочок на платформах, де ви слухаєте подкаст. Розповідайте про нас своїм друзям.
І ще у нас є Patreon, де можна задонатити на каву для наших гостей. Або стати спонсором нашого каналу на YouTube
Кайра бөлүшүлгөн:
Тралік на Огнівку
02.05.202513:27
Пам’ятник на місці відпочинку Петра І демонтовано — з дотриманням музейних стандартів. — Катерина Ямщикова
Відео: Суспільне Полтава
01.05.202514:33
Статистика прослуховувань подкасту "Стара Полтава" на Spotify. Епізод про "Підземелля Полтави" це ще з першого нашого сезону епізод з Олександром Супруненком досі в лідерах. Раптом, хто не слухав - дуже раджу.
п.с. І до речі, у Олександра Борисовича (археолог, а нині директор нашого Краєзнавчого музею) сьогодні День народження. Раз я всіх вітаю на каналі сьогодні, то і йому теж надсилаю привітання 🫶 і від підписників Старої Полтави.
п.с. І до речі, у Олександра Борисовича (археолог, а нині директор нашого Краєзнавчого музею) сьогодні День народження. Раз я всіх вітаю на каналі сьогодні, то і йому теж надсилаю привітання 🫶 і від підписників Старої Полтави.
01.05.202508:51
Сьогодні день народження у мого друга і чудового екскурсовода з Чернівців — Ярослава! 🎉
Ярослав — людина, яка щиро закохана в своє місто і вміє цією любов'ю захопити інших. Вітаю його й бажаю натхнення, нових відкриттів і вдячних слухачів!
Ділюся посиланням на його Telegram: (є він і в інших соцмережах теж).
Якщо будете в Чернівцях — обов'язково сходіть на екскурсію з Ярославом. А якщо ще не планували — саме час! На мою особисту думку, Чернівці — найцікавіше місто на Правобережжі.
Ярослав — людина, яка щиро закохана в своє місто і вміє цією любов'ю захопити інших. Вітаю його й бажаю натхнення, нових відкриттів і вдячних слухачів!
Ділюся посиланням на його Telegram: (є він і в інших соцмережах теж).
Якщо будете в Чернівцях — обов'язково сходіть на екскурсію з Ярославом. А якщо ще не планували — саме час! На мою особисту думку, Чернівці — найцікавіше місто на Правобережжі.
Көрсөтүлдү 1 - 24 ичинде 3 380
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.