У рідному місті попрощалися з 9-річним Германом — хлопчиком, чиє життя трагічно обірвалося внаслідок ракетного удару.
Кривий Ріг. У погожий вечір на майданчику з друзями тієї фатальної п’ятниці гуляв 9-річний Герман. З ним поряд був батько. Все сталося миттєво, згадує хрещена мати хлопчика Інна.
«Ми це бачили з вікна. Батько почав кричати, і сестра його прибігла. Вона сказала, що дуже все погано. Мати кинулась, і я її тримала з усіх сил. Вона дуже кричала. Потім Германа відкачували в лікарні. Коли ми приїхали - там сказали, що черепно-мозкова травма, несумісна з життям».
Сьогодні Германа проводжають в останню путь. У розпачі вся родина. Тітка Ілона не стримує сліз.
«В мене донька 13 років вони дуже любили один одного. Сьогодні вона попросила: «Мамо, можна я не піду на похорон». Залишила її вдома. За всі ці дні вона надивилася на наше горе. Зараз живемо всі разом, бо там немає вікон, там холодно. Донька практично не їсть і не спить, не знаю, як це пережити».
Герман навчався у третьому класі. Був захоплений конструкторами, у спілкуванні - по-дорослому врівноважений.
«Золота дитина. Він так любив життя. У нього завжди були всі друзі. Він ніколи навіть не бешкетував. Був спокійний, врівноважений, у нього своя думка завжди була. З ним ми всі розмовляли як з дорослим. Я його хрестила. А доводиться ще й хоронити», - гірко каже хрещена мати.
Герман був довгоочікуваною дитиною у родині. Він зʼявився на світ, коли його матері було 40 років. Російська ракета забрала у неї єдину дитину, увесь її світ. Його загибель стала болем не лише для близьких, а й для всієї громади.
На похороні зібралися рідні, друзі та небайдужі люди, аби провести в останню путь добру, розумну й світлу дитину, яка була справжнім сонцем для своєї родини. Світла пам’ять.
