Нарешті я зібрався щоб написати невеличку записку про наболівше і накипівше.
Про те що дратує мене вже не один рік і з цим я не можу змиритися ні на хвилину.
Та річ,що дуже важко дається мені у розумінню і напевно дратує нічим не менше ніж корупція,брехня влади і інші чудові цікавинки буття нашої країни.
І ця річ - музика.
Так так,я саме так ставлюсь до цього.
Я та людина,якщо в поїздці в машині буде просити перемкнути або виключити якогось виконавця,що мені не подобається.
Багато стилів і жанрів я переслухав з дитинства та підліткового віку.
До сих пір намагаюся слухати різноманітну музику,читати про виконавців і розвивати смак музичний не тільки в плані прослуховування,а і в виконання)
Мене насправді по-перше дратує весь цей хайп на війні і купі смертей,так звана «байрактарсько-шароварська» музика.
Ну це взагалі для мене чиста деградація.
Відсутність смак,почуття стилю та і взагалі.
Про реп виконавців я нічого не буду казати,адже в принципі не фанат цього жанру,тим паче українською(ну уже для мене це звучить просто жахливо)
Та і сенсове навантаження.
Про гітарну сцену по типу пост панку який зараз популярний зараз,можу сказати що «вайбово» але з музичної точки зору нічим сильно не виділяється на фоні іноземних виконавців)
До важкого не мелодійного року який з 2014 року валять усіляких пузаті дядьки я теж не буду звертатися сильно.
Тут справа смаків,але на мою думку це просто маніпуляції на війскових темах от і все.
Перейду до ще одного цікавого моменту в нашій культурі зараз.
Від цього у мене «підгорає» прям давно.
Пісні з антивоєнним посилом часто використовуються в соціальних мережах і медіа в контексті, протилежному їхньому початковому значенню.
Наприклад культова пісня Fortunate Son (1969) гурту Creedence Clearwater Revival (CCR), яка була створена як протест проти соціальної нерівності та участі США у В’єтнамській війні.
Це пісня про класову нерівність у США під час призову на службу. Вона критикує те, що воювати змушували переважно бідних і людей із робітничого класу, тоді як діти політиків та заможних родин отримували звільнення від служби.
Незважаючи на очевидний антивоєнний зміст, Fortunate Son часто використовується у відео з військовою тематикою, особливо в інстаграмі,Тік Току і так далі)
В цих соцмережах існує безліч мемів, де Fortunate Son асоціюється з В’єтнамською війною (наприклад, “коли вмикається ця пісня, а ти вже у вертольоті над джунглями”). Це ще більше закріплює в культурі хибне уявлення про її сенс.
Тому що звучання для людей важливіше за текст,тому що за браком історичного контексту люди не рощуміють що пісня антивоєнна,а вони вважають її патріотичною.
Як на мене це смішно.
Це демонструє, як поп-культура та соцмережі можуть змінювати або навіть викривляти початковий сенс.
Наприклад
Born in the U.S.A. – Bruce Springsteen
War Pigs – Black Sabbath
For What It’s Worth – Buffalo Springfield
One – Metallica
(Це взагалі шедевральний перекрут,в пісні співається про паралізованого ветерана,а її використовують у військових кліпах)
Give Peace a Chance – John Lennon
(Легендарний бітл взагалі був супер пацифістом))
Багато пісень, які мають антивоєнний або протестний зміст, через свою мелодію, звучання чи окремі фрази можуть використовуватися у зовсім іншому контексті. Це хороший приклад того, як поп-культура може змінювати сприйняття твору, і як важливо звертати увагу не лише на музику, а й на її справжній зміст)
Всім дякую за ваш час,трошки написав про вітчизняну сцену,прошу зауважити без назв гуртів,бо не дивлячись на мою субєктивну думку,вони роблять двіж який роблять👌🤣🫡
Слухайте гарну музику і якщо пацани закидаєте музику під шось,цікавтесь про її сенс)
