
🔴 LAVRA Live
Вся актуальная информация о захвате Киево-Печерской Лавры.
Вся актуальна інформація про захоплення Києво-Печерської Лаври.
All relevant information about the burial of the Kyiv-Pechersk Lavra.
Вся актуальна інформація про захоплення Києво-Печерської Лаври.
All relevant information about the burial of the Kyiv-Pechersk Lavra.
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаSep 16, 2024
TGlistке кошулган дата
Sep 19, 2023Катталгандар
4 241
24 саат
10%Жума
6-0.2%Ай
60.1%
Цитация индекси
0
Эскерүүлөр1Каналдарда бөлүштү0Каналдарда эскерүүлөр1
1 посттун орточо көрүүлөрү
2 622
12 саат2 056
5%24 саат2 6220%48 саат2 6630%
Катышуу (ER)
3.66%
Кайра посттошту37Комментарийлер0Реакциялар59
Көрүүлөр боюнча катышуу (ERR)
61.8%
24 саат
0.01%Жума
4.08%Ай
7.53%
1 жарнама посттун орточо көрүүлөрү
934
1 саат17919.16%1 – 4 саат00%4 - 24 саат33936.3%
Акыркы 24 саатта бардык посттор
0
Динамика
4
"🔴 LAVRA Live" тобундагы акыркы жазуулар
09.04.202512:28
У Черкасах назріває серйозний конфлікт навколо двох храмів – Різдва Христового та Святого Апостола Андрія.
Повідомляється про підготовку до "передачі" цих храмів до рук ПЦУ.
За інформацією з місцевих джерел, представники ПЦУ спільно з представниками міської влади та силових структур можуть бути причетні до захоплення цих храмів.
Молимося за вірних УПЦ 🙏
Повідомляється про підготовку до "передачі" цих храмів до рук ПЦУ.
За інформацією з місцевих джерел, представники ПЦУ спільно з представниками міської влади та силових структур можуть бути причетні до захоплення цих храмів.
Молимося за вірних УПЦ 🙏
09.04.202512:00
Грищук продовжує пробивати дно!
Виявляється, він вночі прийшов до храму з ломом і болгаркою, щоб... відслужити молебінь!
Тепер ми точно знаємо, що для таких "молебнів" у представників ПЦУ є вже навіть спецодяг - светр з капішоном!
Ну а замість хреста вони використовують біти, якими "благословляють" голови віруючих...
Виявляється, він вночі прийшов до храму з ломом і болгаркою, щоб... відслужити молебінь!
Тепер ми точно знаємо, що для таких "молебнів" у представників ПЦУ є вже навіть спецодяг - светр з капішоном!
Ну а замість хреста вони використовують біти, якими "благословляють" голови віруючих...


Кайра бөлүшүлгөн:
Перший Козацький

09.04.202509:14
ЧОМУ Я НЕ ПЕРЕХОДЖУ ДО ПЦУ? ВОЛИНСЬКІ СВЯЩЕНИКИ УПЦ
Священнослужителі Волинської та Володимир-Волинської єпархій Української Православної Церкви розповіли про те, чому не хочуть переходити до ПЦУ. Волинське духовенство вважає, що священик не може змінювати своїх переконань через політику, тож вважають за краще залишатися вірними присязі, а не йти на пропозиції влади змінити конфесію. Про це вони розповіли в інтерв’ю виданню “Сила правди”.
«Я складав присягу в Українській Православній Церкві, я став священиком, викладачем. Половина Волині – мої вихованці. Викладаю загальноцерковну історію. То я кудись бігати буду? Щоб мої хлопці на мене дивилися і казали: “Ага, влада змінюється?”
Хочуть зробити нас нижчою кастою, ніби ми якісь гірші, погані, ми не патріоти чи ще щось. Ну, нехай кажуть. Я знаю, що в мене в душі і в серці», – настоятель Свято-Іоанно-Богословського храму в селі Борохів Олександр Кратюк.
Свяшеник Свято-Воскресенського собору УПЦ в місті Ковелі Максим Руденок розповів про те, що за ініціативою місцевої влади на парафії розглядалося питання про перехід до ПЦУ, однак більшість вірян виступила проти такої ідеї:
«Це питання розглядалося. Так би мовити, минула влада пропонувала людям переходити в нову церкву. Але парафіяни, які тут працюють, у цьому соборі співають, доглядають за ним, одноголосно вирішили, що їм нема чого змінювати. Вони вважають себе українцями, їхні діти воюють на фронті».
Настоятель храму на честь благовірного князя Олександра Невського протоієрей Дмитро Григорчук переконаний, що перехід до ПЦУ – це зрада. Священик стверджує, що патріотизм абсолютно не дисонує з приналежністю до УПЦ, як це намагаються подати суспільству.
«Я священик у четвертому поколінні. Кого я маю зраджувати? Свого прадідуся, який народився ще за царської Русі? Дід мій був гнаний комуністами. Куди я маю перейти? Дідуся свого зрадити? У мене тато з Тернопільської області. Він націоналіст. Повірте, він пісень народних, козацьких знає більше, ніж будь-який депутат, який носить вишиванку і з жовто-блакитним прапором бігає. Куди мій тато має переходити? Куди? Скажіть, від кого він має бігти? Від свого коріння?» – каже отець Дмитрій.
Священик торкнувся теми вшанування святого благовірного князя Олександра Невського: переконаний, рішення відмовитися від вшанування Олександра Невського є прихованою боротьбою з власною історією.
«Князь Олександр, якого Невським уже за Петра І назвали, носив титул князя київського і новгородського. Він наш, і ми маємо пишатися, що нашими були землі від Києва до Новгорода. А ми: “Ой, не треба нам князя Олександра, тому що він святий Російської православної церкви“»
Настоятель Покровського храму в селі Піддубці, протоієрей Микола Лафета каже, після прийняття закону щодо механізму переходу громад, у парафії відбулося голосування. І ті, хто захотів доєднатися до ПЦУ, були в меншості.
«У нас вийшло 85 на 15, може, й на 90... Ще раз повторюю: син священника, якось мені переходити – істину свою взяти і знівечити. От я служу тут 34-й рік уже… І сказати, що я піду за когось, бо комусь захотілося зробити ці розколи…»
Настоятель храму в громаді Свято-Миколаївської церкви в Ковелі Іоанн Кудласевич.
«Це не маму поміняти чи тата, це віру поміняти. Дехто каже, що ми нічого не міняємо, тільки юрисдикцію: виходимо з Московського і йдемо в Турецький патріархат. Але ми не були в Московському, я особисто в цьому переконаний. Ніколи ніяких грошей не передавали, ніяких звітів не давали. Тому ми себе до них не відносимо. Ні до одних, ні до інших. Переходити з чогось одного в інше, я вважаю, не зовсім правильно».
Священнослужителі Волинської та Володимир-Волинської єпархій Української Православної Церкви розповіли про те, чому не хочуть переходити до ПЦУ. Волинське духовенство вважає, що священик не може змінювати своїх переконань через політику, тож вважають за краще залишатися вірними присязі, а не йти на пропозиції влади змінити конфесію. Про це вони розповіли в інтерв’ю виданню “Сила правди”.
«Я складав присягу в Українській Православній Церкві, я став священиком, викладачем. Половина Волині – мої вихованці. Викладаю загальноцерковну історію. То я кудись бігати буду? Щоб мої хлопці на мене дивилися і казали: “Ага, влада змінюється?”
Хочуть зробити нас нижчою кастою, ніби ми якісь гірші, погані, ми не патріоти чи ще щось. Ну, нехай кажуть. Я знаю, що в мене в душі і в серці», – настоятель Свято-Іоанно-Богословського храму в селі Борохів Олександр Кратюк.
Свяшеник Свято-Воскресенського собору УПЦ в місті Ковелі Максим Руденок розповів про те, що за ініціативою місцевої влади на парафії розглядалося питання про перехід до ПЦУ, однак більшість вірян виступила проти такої ідеї:
«Це питання розглядалося. Так би мовити, минула влада пропонувала людям переходити в нову церкву. Але парафіяни, які тут працюють, у цьому соборі співають, доглядають за ним, одноголосно вирішили, що їм нема чого змінювати. Вони вважають себе українцями, їхні діти воюють на фронті».
Настоятель храму на честь благовірного князя Олександра Невського протоієрей Дмитро Григорчук переконаний, що перехід до ПЦУ – це зрада. Священик стверджує, що патріотизм абсолютно не дисонує з приналежністю до УПЦ, як це намагаються подати суспільству.
«Я священик у четвертому поколінні. Кого я маю зраджувати? Свого прадідуся, який народився ще за царської Русі? Дід мій був гнаний комуністами. Куди я маю перейти? Дідуся свого зрадити? У мене тато з Тернопільської області. Він націоналіст. Повірте, він пісень народних, козацьких знає більше, ніж будь-який депутат, який носить вишиванку і з жовто-блакитним прапором бігає. Куди мій тато має переходити? Куди? Скажіть, від кого він має бігти? Від свого коріння?» – каже отець Дмитрій.
Священик торкнувся теми вшанування святого благовірного князя Олександра Невського: переконаний, рішення відмовитися від вшанування Олександра Невського є прихованою боротьбою з власною історією.
«Князь Олександр, якого Невським уже за Петра І назвали, носив титул князя київського і новгородського. Він наш, і ми маємо пишатися, що нашими були землі від Києва до Новгорода. А ми: “Ой, не треба нам князя Олександра, тому що він святий Російської православної церкви“»
Настоятель Покровського храму в селі Піддубці, протоієрей Микола Лафета каже, після прийняття закону щодо механізму переходу громад, у парафії відбулося голосування. І ті, хто захотів доєднатися до ПЦУ, були в меншості.
«У нас вийшло 85 на 15, може, й на 90... Ще раз повторюю: син священника, якось мені переходити – істину свою взяти і знівечити. От я служу тут 34-й рік уже… І сказати, що я піду за когось, бо комусь захотілося зробити ці розколи…»
Настоятель храму в громаді Свято-Миколаївської церкви в Ковелі Іоанн Кудласевич.
«Це не маму поміняти чи тата, це віру поміняти. Дехто каже, що ми нічого не міняємо, тільки юрисдикцію: виходимо з Московського і йдемо в Турецький патріархат. Але ми не були в Московському, я особисто в цьому переконаний. Ніколи ніяких грошей не передавали, ніяких звітів не давали. Тому ми себе до них не відносимо. Ні до одних, ні до інших. Переходити з чогось одного в інше, я вважаю, не зовсім правильно».
09.04.202506:50
Офіційно запитуємо у "капелана" Романа Грищука: пане Романе, а де ви були вчора ввечері? Є у вас алібі?
Бо ця людина на фото когось нам дуже сильно нагадує 🤔
І друге питання: невже ви серйозно вважаєте, що все те, що ви коїте на Буковині, залишиться для вас без наслідків?
Бо ця людина на фото когось нам дуже сильно нагадує 🤔
І друге питання: невже ви серйозно вважаєте, що все те, що ви коїте на Буковині, залишиться для вас без наслідків?
09.04.202506:45
А тепер, друзі, уважно подивіться на це рило лице, яке керувало НІЧНИМ захопленням храму УПЦ на Буковині!
Саме під його проводом (і за його участі) було осквернено Святий Вівтар.
Саме його настановами керуються ті, хто розбиває голови вірянам УПЦ.
Він дуже хотів залишитися непоміченим. Ну, тому що звик порушувати Заповіді Божі так, щоб не бачили люди (саме тому, для порушення Заповіді "не вкради" він облачився у звичний для злодія одяг).
Нікого не нагадує???
Саме під його проводом (і за його участі) було осквернено Святий Вівтар.
Саме його настановами керуються ті, хто розбиває голови вірянам УПЦ.
Він дуже хотів залишитися непоміченим. Ну, тому що звик порушувати Заповіді Божі так, щоб не бачили люди (саме тому, для порушення Заповіді "не вкради" він облачився у звичний для злодія одяг).
Нікого не нагадує???






09.04.202506:42
Одній жінці "капелани" ПЦУ, які прийшли захоплювати храм у Верхніх Станівцях, розбили голову бітою.
Цікаво, хто їх вчить цьому? Де, в якій церковній книзі вони про це прочитали?
З іншого боку, ще раз запитуємо у пропагандистів, упоротих маніпуляторів і всіх інших прибічників структури Думенко: хто створює такі картинки (з розбитими головами)?
Віруючі УПЦ, яких бʼють, чи банди адептів ПЦУ?
Цікаво, хто їх вчить цьому? Де, в якій церковній книзі вони про це прочитали?
З іншого боку, ще раз запитуємо у пропагандистів, упоротих маніпуляторів і всіх інших прибічників структури Думенко: хто створює такі картинки (з розбитими головами)?
Віруючі УПЦ, яких бʼють, чи банди адептів ПЦУ?


09.04.202506:38
Найстрашніше це те, що ті вуйки з ПЦУ, не знаючи, як звʼязати два слова докупи, дуже добре знають, як бити та принижувати людей.
Наприклад, вчора увечір вони вдерлися до храму УПЦ в Верхніх Станівцях на Буковині. Саме вдерлися - перелізли через хвіртку, позрізали замки, виламали двері.
Більше того, жорстко побили жінок, одній з який - розбили голову ціпком.
Також, осквернили та розгромили святий вівтар, поскидавши все з престолу, в тому числі, СВЯТІ ДАРИ!
Наприклад, вчора увечір вони вдерлися до храму УПЦ в Верхніх Станівцях на Буковині. Саме вдерлися - перелізли через хвіртку, позрізали замки, виламали двері.
Більше того, жорстко побили жінок, одній з який - розбили голову ціпком.
Також, осквернили та розгромили святий вівтар, поскидавши все з престолу, в тому числі, СВЯТІ ДАРИ!
07.04.202514:06
Наприклад, цей вуйко каже:
1. «Живемо у смиренні, у любові один до одного…».
Серйозно? Ви тільки-но вигнали з храму громаду УПЦ, яка молилася тут десятиліттями. Прийшли під акомпанемент лайок, прокльонів і тиску. А тепер закликаєте до любові й смирення?
2. «Приємно, що ви чуєте молитву українською… Бог чує і чуває… бо для Бога нема мови незрозумілої».
Так ви вирішіть вже, будь ласка. То Бог чує всі мови чи тільки українську? Якщо немає мови чужої для Бога — навіщо цей національний наголос? Чому мова стала індикатором “справжнього християнина”?
3. «Мама нас годувала груддю, отою Божою благодаттю… щоб ми були справжніми християнами і справжніми українцями».
Пробачте, якщо мати навчала любити ближнього, то вона також навчала ламати замки на храмах і виганяти звідти віруючих?
4. «З нас тут зробили яничарів. Не люблять своє. Не люблять державу. Не люблять мову»
Класика популізму. Поділ на “ми” і “вони”. Хто не з нами — яничар. Хто не говорить українською — раб. Хто не перейшов до ПЦУ — зрадник.
5. «Маємо будувати Україну справжню, щоб наші хлопці там на фронті бачили, що ми тут щось робимо».
Будувати через злочин? Хлопці на фронті мають побачити приклад "беспрєдєлу" з боку ПЦУ і повернувшись, робити що? Наслідувати йому? Чи покарати тих, хто його чинив?
Одним словом, всі 11 хвилин — це спроба намацати "емоційну точку" вірян: то про маму, то про війну, то про мову, то про Богородицю, то про католиків... ВІн все зробив, все згадав, що знав, щоб довести людей до сліз. Не довів.
Зате довів свою недолугість і вчергове показав, що в ПЦУ навіть близько нема того, що можна було б назвати богослівʼям чи хоча б елементарним знанням основ християнства.
Є каша з політики, гасел, закликів і кліше. Якщо з цієї "проповіді" забрати політичну складову, то ми почуємо тільки про те, що "мама нас груддю кормила" і чогось там "не вчила".
Потуги цього чоловіка хоч якось щось зліпити, що було б схоже на проповідь, виглядали б смішно, якби не були свідченням того дна, з якого "віщають" до простих українців представники ПЦУ.
Це не слово пастиря. Це — спектакль. І не духовний, а політичний. Ось, що є найстрашнішим...
1. «Живемо у смиренні, у любові один до одного…».
Серйозно? Ви тільки-но вигнали з храму громаду УПЦ, яка молилася тут десятиліттями. Прийшли під акомпанемент лайок, прокльонів і тиску. А тепер закликаєте до любові й смирення?
2. «Приємно, що ви чуєте молитву українською… Бог чує і чуває… бо для Бога нема мови незрозумілої».
Так ви вирішіть вже, будь ласка. То Бог чує всі мови чи тільки українську? Якщо немає мови чужої для Бога — навіщо цей національний наголос? Чому мова стала індикатором “справжнього християнина”?
3. «Мама нас годувала груддю, отою Божою благодаттю… щоб ми були справжніми християнами і справжніми українцями».
Пробачте, якщо мати навчала любити ближнього, то вона також навчала ламати замки на храмах і виганяти звідти віруючих?
4. «З нас тут зробили яничарів. Не люблять своє. Не люблять державу. Не люблять мову»
Класика популізму. Поділ на “ми” і “вони”. Хто не з нами — яничар. Хто не говорить українською — раб. Хто не перейшов до ПЦУ — зрадник.
5. «Маємо будувати Україну справжню, щоб наші хлопці там на фронті бачили, що ми тут щось робимо».
Будувати через злочин? Хлопці на фронті мають побачити приклад "беспрєдєлу" з боку ПЦУ і повернувшись, робити що? Наслідувати йому? Чи покарати тих, хто його чинив?
Одним словом, всі 11 хвилин — це спроба намацати "емоційну точку" вірян: то про маму, то про війну, то про мову, то про Богородицю, то про католиків... ВІн все зробив, все згадав, що знав, щоб довести людей до сліз. Не довів.
Зате довів свою недолугість і вчергове показав, що в ПЦУ навіть близько нема того, що можна було б назвати богослівʼям чи хоча б елементарним знанням основ християнства.
Є каша з політики, гасел, закликів і кліше. Якщо з цієї "проповіді" забрати політичну складову, то ми почуємо тільки про те, що "мама нас груддю кормила" і чогось там "не вчила".
Потуги цього чоловіка хоч якось щось зліпити, що було б схоже на проповідь, виглядали б смішно, якби не були свідченням того дна, з якого "віщають" до простих українців представники ПЦУ.
Це не слово пастиря. Це — спектакль. І не духовний, а політичний. Ось, що є найстрашнішим...
07.04.202514:00
Підбритий чоловік в підряснику, що назває себе "священиком" ПЦУ, говорить "проповідь" в храмі в Дубівцях. В храмі, який він і його поплічники щойно забрали у вірних УПЦ.
Не полініться, послухайте цю маніпулятивну маячню, замішану на протиріччях, образах, побутовому наборі кліше та політичній риториці.
Не полініться, послухайте цю маніпулятивну маячню, замішану на протиріччях, образах, побутовому наборі кліше та політичній риториці.
07.04.202512:12
Чому тоді ця “Церква” приходить до тих храмів і монастирів, які ніколи не належали їй? Чому туди, де споконвіку жили іноки УПЦ, куди з покоління в покоління приходили люди за молитвою, втіхою, словом духовним — туди приходить не нове життя, а чиновник із папером, поліція з ломами і натовп з криками? Хіба так приходить Церква? Хіба Христос приходив до Своїх із супровідними силами? Чи, навпаки, тихо входив у серце, стукаючи: “Се, стою при дверях і стукаю” (Об’явл. 3:20)?
Храми не беруть силою, якщо вони твої. Монастирі не захоплюють, якщо вони виросли в твоєму лоні. Адже справжня Церква не потребує “перереєстрацій” і “рішень сесій”. Вона має свою сім’ю — духовну, не адміністративну. Вона не пише заяв на чужі святині, бо має свої. Вона не воює з тими, кого вважає відпалою гілкою, бо знає: дерево правди росте, а не валиться на інше.
Істинна Церква Христова — це не назва, не реєстр, не політична воля. Це Тіло Христове, що живе в Євхаристії, молитві, покаянні, святому Переданні і апостольській спадкоємності. Її не будують указами, а народжують сльозами. Її не створюють політики, а благословляють святі.
І саме тому УПЦ — як справжня Церква Київської Русі — має ці монастирі. Не бо тому що хтось “передав” чи “записав”, а тому що вони виросли в її утробі, вони її діти. А СЦУ (ПЦУ), не маючи свого тіла, шукає чуже — щоб присвоїти, переписати, змінити вивіску.
Але святиня не живе табличкою. Вона живе молитвою. І святиня не визнає чужого духу, як дитина не визнає чужої матері.
Тож відповідь проста: якщо ПЦУ була би історичною Церквою Русі, її храми і монастирі виростали б з неї, і були б її невід'ємною частиною, і їх не потрібно було б захоплювати і переписувати.
Якщо ж вона змушена забирати — значить, не має свого, а отже, є новоствореною структурою.
І це найбільший доказ, що вона не Церква — а проєкт. Не мати — а чужа.
Храми не беруть силою, якщо вони твої. Монастирі не захоплюють, якщо вони виросли в твоєму лоні. Адже справжня Церква не потребує “перереєстрацій” і “рішень сесій”. Вона має свою сім’ю — духовну, не адміністративну. Вона не пише заяв на чужі святині, бо має свої. Вона не воює з тими, кого вважає відпалою гілкою, бо знає: дерево правди росте, а не валиться на інше.
Істинна Церква Христова — це не назва, не реєстр, не політична воля. Це Тіло Христове, що живе в Євхаристії, молитві, покаянні, святому Переданні і апостольській спадкоємності. Її не будують указами, а народжують сльозами. Її не створюють політики, а благословляють святі.
І саме тому УПЦ — як справжня Церква Київської Русі — має ці монастирі. Не бо тому що хтось “передав” чи “записав”, а тому що вони виросли в її утробі, вони її діти. А СЦУ (ПЦУ), не маючи свого тіла, шукає чуже — щоб присвоїти, переписати, змінити вивіску.
Але святиня не живе табличкою. Вона живе молитвою. І святиня не визнає чужого духу, як дитина не визнає чужої матері.
Тож відповідь проста: якщо ПЦУ була би історичною Церквою Русі, її храми і монастирі виростали б з неї, і були б її невід'ємною частиною, і їх не потрібно було б захоплювати і переписувати.
Якщо ж вона змушена забирати — значить, не має свого, а отже, є новоствореною структурою.
І це найбільший доказ, що вона не Церква — а проєкт. Не мати — а чужа.
07.04.202512:11
Якщо ПЦУ — історична справжня Церква в Україні, то чому вона захоплює храми і монастирі?
Справжня Церква не забирає — вона народжує. Вона не захоплює — вона вирощує. Як у живому організмі, в істинній Церкві храми та монастирі народжуються з її нутра — через благодатне життя, молитву, сльози, подвижництво і святість. Вони не чужі їй, бо вона їхня мати.
А тепер запитаймо себе прямо: якщо т. зв. ПЦУ є тією самою історичною Церквою, яка начебто має глибоке коріння в українській землі, то чому ми не бачимо в її “утробі” жодного великого монастиря, який би сам виріс у її лоні, з її духу, з її святого коріння?
Чому вона не має своїх Почаєвів, Зимнен, Глинських пустиней, Києво-Печерських лавр, де би впродовж століть кипіла Іісусова молитва, народжувалися преподобні, де би життя було пронизане постом, тишею, духовною боротьбою і благодаттю?
Справжня Церква не забирає — вона народжує. Вона не захоплює — вона вирощує. Як у живому організмі, в істинній Церкві храми та монастирі народжуються з її нутра — через благодатне життя, молитву, сльози, подвижництво і святість. Вони не чужі їй, бо вона їхня мати.
А тепер запитаймо себе прямо: якщо т. зв. ПЦУ є тією самою історичною Церквою, яка начебто має глибоке коріння в українській землі, то чому ми не бачимо в її “утробі” жодного великого монастиря, який би сам виріс у її лоні, з її духу, з її святого коріння?
Чому вона не має своїх Почаєвів, Зимнен, Глинських пустиней, Києво-Печерських лавр, де би впродовж століть кипіла Іісусова молитва, народжувалися преподобні, де би життя було пронизане постом, тишею, духовною боротьбою і благодаттю?


04.04.202506:28
Якщо комусь важко читати саму статтю, то ось відео:
https://www.youtube.com/watch?v=EYk_mXjaFPQ
https://www.youtube.com/watch?v=EYk_mXjaFPQ
03.04.202508:57
Радимо прочитати статтю про монашество в ПЦУ та в УПЦ
ПЦУ всебічно підтримує влада, але монахів там майже немає. В той же час у переслідуваній УПЦ кожні кілька днів відбуваються постриги. Чому?
Коли в наш час хтось вирішує відмовитися від сім'ї, кар'єри, матеріальних благ і зручностей «раціонального світу» на користь молитовної келії, це завжди викликає подив. Але саме такі люди – монахи – стають найяскравішим свідченням того, що Церква не просто існує, а дихає, бореться і перемагає. Монахом може стати лише та людина, яка, за словами святого Діадоха Фотикийського, «смакувала солодощі Божі в цілісному відчутті повноти».
По суті, монашество – це особливий спосіб життя, який включає в себе смирення, покаяння і духовну боротьбу. Його мета – повне вручення себе Богу. Монах присвячує своє життя молитві, посту і вдосконаленню своєї душі. Стати монахом «випадково» просто неможливо. Адже перед постригом потрібно пройти досить довгий шлях, який включає в себе життя в Церкві, спілкування з Богом у її Таїнствах, молитву і відмову від мирської марноти. Також важливим фактором, який допомагає прийняти рішення про монаший постриг, можна назвати приклад тих, хто вже став монахом.
Монашество – це відповідь на благодать. Коли людина відчуває, як Христос торкається її серця, вона більше не може жити як раніше, жити як усі. А значить, Церква жива не тоді, коли у неї величезні храми або розвинені соціальні програми, а коли в ній є люди, які відповіли «так» на заклик Христа. Тому що, якщо люди не хочуть повністю віддавати своє життя Богу, значить, вони не довіряють духовному досвіду Церкви, в якій поки ще знаходяться.
Найяскравішим прикладом такої «Церкви» можна назвати ПЦУ.
Судіть самі: за офіційними даними за 2021 рік (пізніше вони не публікувалися), у всій ПЦУ – 233 монаха. Якщо відняти з цієї кількості «єпископів» (які називаються «монахами» за посадою), то отримаємо цифру в 171 особу.
Цікаво, що перед злиттям розкольницьких структур України, тобто до 2018 року, ця цифра була дещо більшою – 240 осіб (219 в УПЦ КП і 21 в УАПЦ). Тобто за 7 років чисельність «монахів» тепер вже «єдиної» ПЦУ зменшилася на 7 осіб. Підкреслимо, не зросла, а зменшилася. Про що говорить ця динаміка? Про те, що люди не бажають пов'язувати себе обітницями в «Церкві», якій вони не довіряють.
Свідченням плачевного стану «монашества» в структурі Думенка може служити і недавно проведений у лаврі «форум монахів», в якому взяли участь аж… 4–5 осіб, які прийняли «постриг».
ПЦУ всебічно підтримує влада, але монахів там майже немає. В той же час у переслідуваній УПЦ кожні кілька днів відбуваються постриги. Чому?
Коли в наш час хтось вирішує відмовитися від сім'ї, кар'єри, матеріальних благ і зручностей «раціонального світу» на користь молитовної келії, це завжди викликає подив. Але саме такі люди – монахи – стають найяскравішим свідченням того, що Церква не просто існує, а дихає, бореться і перемагає. Монахом може стати лише та людина, яка, за словами святого Діадоха Фотикийського, «смакувала солодощі Божі в цілісному відчутті повноти».
По суті, монашество – це особливий спосіб життя, який включає в себе смирення, покаяння і духовну боротьбу. Його мета – повне вручення себе Богу. Монах присвячує своє життя молитві, посту і вдосконаленню своєї душі. Стати монахом «випадково» просто неможливо. Адже перед постригом потрібно пройти досить довгий шлях, який включає в себе життя в Церкві, спілкування з Богом у її Таїнствах, молитву і відмову від мирської марноти. Також важливим фактором, який допомагає прийняти рішення про монаший постриг, можна назвати приклад тих, хто вже став монахом.
Монашество – це відповідь на благодать. Коли людина відчуває, як Христос торкається її серця, вона більше не може жити як раніше, жити як усі. А значить, Церква жива не тоді, коли у неї величезні храми або розвинені соціальні програми, а коли в ній є люди, які відповіли «так» на заклик Христа. Тому що, якщо люди не хочуть повністю віддавати своє життя Богу, значить, вони не довіряють духовному досвіду Церкви, в якій поки ще знаходяться.
Найяскравішим прикладом такої «Церкви» можна назвати ПЦУ.
Судіть самі: за офіційними даними за 2021 рік (пізніше вони не публікувалися), у всій ПЦУ – 233 монаха. Якщо відняти з цієї кількості «єпископів» (які називаються «монахами» за посадою), то отримаємо цифру в 171 особу.
Цікаво, що перед злиттям розкольницьких структур України, тобто до 2018 року, ця цифра була дещо більшою – 240 осіб (219 в УПЦ КП і 21 в УАПЦ). Тобто за 7 років чисельність «монахів» тепер вже «єдиної» ПЦУ зменшилася на 7 осіб. Підкреслимо, не зросла, а зменшилася. Про що говорить ця динаміка? Про те, що люди не бажають пов'язувати себе обітницями в «Церкві», якій вони не довіряють.
Свідченням плачевного стану «монашества» в структурі Думенка може служити і недавно проведений у лаврі «форум монахів», в якому взяли участь аж… 4–5 осіб, які прийняли «постриг».
02.04.202506:21
Дивіться, що получається.
Якийсь чиновник з Черкасс прямо закликає захоплювати храми УПЦ. При цьому, цей заклик супроводжується агресивною риторикою і висловами, які явно розпалюють ненависть і ворожнечу по відношенню до віруючих УПЦ.
Він називає їх ворогами, сепаратистами, нечистю і московськими гнидами. Звісно, що робить він це для того, щоб ненависть виливалась у конкретні справи.
Відтак, люди, які прийдуть захоплювати храми, будуть "заряжені" діяти проти прихожан УПЦ так, як вони діяли раніше - бити, травити газом і так далі.
Коли це звірство потрапить в Інтернет (а воно потрапить), то той самий чиновник, а також всі інші, будуть кричати, що віруючі УПЦ "створили картинку" для російської пропаганди.
Стоп-стоп! Хто створив? Віруючі УПЦ, чи цей чиновник, який ЗАКЛИКАВ зачистити місто від них???
Це ж очевидно. І не бачити цього може лише ворог України.
Іншими словами, коли наша держава перебуває в стані війни проти РФ, коли керівництво в Києві говорить про необхідність єднання і таке інше, чиновники на місцях роблять все, щоб це керівництво дискредитувати. І для того, щоб створити картинку для російської пропаганди.
Якийсь чиновник з Черкасс прямо закликає захоплювати храми УПЦ. При цьому, цей заклик супроводжується агресивною риторикою і висловами, які явно розпалюють ненависть і ворожнечу по відношенню до віруючих УПЦ.
Він називає їх ворогами, сепаратистами, нечистю і московськими гнидами. Звісно, що робить він це для того, щоб ненависть виливалась у конкретні справи.
Відтак, люди, які прийдуть захоплювати храми, будуть "заряжені" діяти проти прихожан УПЦ так, як вони діяли раніше - бити, травити газом і так далі.
Коли це звірство потрапить в Інтернет (а воно потрапить), то той самий чиновник, а також всі інші, будуть кричати, що віруючі УПЦ "створили картинку" для російської пропаганди.
Стоп-стоп! Хто створив? Віруючі УПЦ, чи цей чиновник, який ЗАКЛИКАВ зачистити місто від них???
Це ж очевидно. І не бачити цього може лише ворог України.
Іншими словами, коли наша держава перебуває в стані війни проти РФ, коли керівництво в Києві говорить про необхідність єднання і таке інше, чиновники на місцях роблять все, щоб це керівництво дискредитувати. І для того, щоб створити картинку для російської пропаганди.
02.04.202505:24
В Черкасах місцевий чиновник закликає до захоплення храмів УПЦ, називаючи віруючих "гнидами" і "ворогами".
Якщо це не дно, то що таке дно???
Якщо це не дно, то що таке дно???
Рекорддор
18.09.202423:59
4.4KКатталгандар25.03.202523:59
400Цитация индекси05.11.202423:59
7.2K1 посттун көрүүлөрү08.12.202423:59
3.3K1 жарнама посттун көрүүлөрү15.03.202506:11
34.90%ER09.11.202423:59
165.36%ERRӨнүгүү
Катталуучулар
Citation индекси
Бир посттун көрүүсү
Жарнамалык посттун көрүүсү
ER
ERR
Канал өзгөрүүлөр тарыхы
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.