Пороблено Подкаст
07.03.202509:30
Календар за донат!
Друзі, ми збираємо 13000 грн на комплектуючі до аналізаторів БПЛА (детектори дронів). Цієї суми вистачить для закупівлі деталей до 2 детекторів. Просимо вас підтримати наш збір 😊 А серед донатів від 200 грн розіграємо 10 наших гарних звичаєвих календарів (якщо донатите не з моно, залиште в примітці свій нік інста), які ми допомогли створити чудовій Марисі Рудській:
🎯Ціль: 13 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/HnB3eGWVb
💳Номер картки банки
4441 1111 2309 0387
На четвертій світлині можна побачити, який вигляд має аналізатор.
Дякую всім, хто долучається!
Друзі, ми збираємо 13000 грн на комплектуючі до аналізаторів БПЛА (детектори дронів). Цієї суми вистачить для закупівлі деталей до 2 детекторів. Просимо вас підтримати наш збір 😊 А серед донатів від 200 грн розіграємо 10 наших гарних звичаєвих календарів (якщо донатите не з моно, залиште в примітці свій нік інста), які ми допомогли створити чудовій Марисі Рудській:
🎯Ціль: 13 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/HnB3eGWVb
💳Номер картки банки
4441 1111 2309 0387
На четвертій світлині можна побачити, який вигляд має аналізатор.
Дякую всім, хто долучається!
24.02.202510:58
Як наука стає інструментом війни? Реальні історичні приклади, коли антропологи допомагали уряду.
Антропологи в нацистській Німеччині використовували свої знання для виправдання геноциду. Ті науковці, які проводили псевдонаукові дослідження та займалися вивченням «расової чистоти», чим виправдовували дискримінацію і знищення цілих народів, отримували прямий білет до блискучої наукової карʼєри.
Вчені, які не підтримували ідеологію, втрачали посади або потрапляли в концтабори.
Антропологія на службі військової розвідки США. Британський антрополог Григорій Бейтсон не знайшовши підтримки на Батьківщині, став розвідником у США. Він працював над контрпропагандою проти Японії, брав участь у бойових операціях, а після війни передбачив, що майбутні війни виграватимуть не зброєю, а маніпуляціями. Його ідеї стали основою для створення ЦРУ.
Видатна антропологиня Рут Бенедикт також працювала на уряд США. Вона досліджувала японську культуру, щоб знайти способи змусити Японію капітулювати.
«У неї замовили глибинне дослідження про Японію. Адже японці воювали не так, як американці. І щоб американський уряд зміг схилити Японію до капітуляції, потрібні були знання про японську культуру. Рут Бенедикт не мала можливості поїхати в Японію. Однак, працюючи в бібліотеках, вона змогла зібрати всі можливі та неможливі дані. Також Рут спілкувалася з родинами японців, які переїхали до Америки раніше. Зараз не дуже заведено про це говорити, але Рут також працювала з військовополоненими японцями. Звіт, який підготувала дослідниця, вплинув на хід війни й на те, що Америка не вимагала конкретних пунктів капітуляції в Японії», — ділиться антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економіки та авторка телеграм-каналу @anthropologynkaТіна Полек у випуску Пороблено.
Як звичайне наукове дослідження перетворили зброю.
У 1960-х роках двоє антропологів почали вивчати вплив стресу на людей з різних культур. Вони вважали, що знайдуть способи допомогти людям долати стресові ситуації. Під час роботи науковці встановили, що людину, ізольовану від суспільства, легше піддавати маніпуляціям. Але з’ясувалося, що фінансування їхнього дослідження надходило від ЦРУ, а отримані дані лягли в основу нових методів допитів.
Дізнайтеся більше про війну як культурний феномен у випуску «Антропологія війни: природа конфлікту, геноцид, роль пропаганди, науковці на службі урядів» з Тіною Полек та Дарʼєю Анцибор.
Дивитися епізод на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Антропологи в нацистській Німеччині використовували свої знання для виправдання геноциду. Ті науковці, які проводили псевдонаукові дослідження та займалися вивченням «расової чистоти», чим виправдовували дискримінацію і знищення цілих народів, отримували прямий білет до блискучої наукової карʼєри.
Вчені, які не підтримували ідеологію, втрачали посади або потрапляли в концтабори.
Антропологія на службі військової розвідки США. Британський антрополог Григорій Бейтсон не знайшовши підтримки на Батьківщині, став розвідником у США. Він працював над контрпропагандою проти Японії, брав участь у бойових операціях, а після війни передбачив, що майбутні війни виграватимуть не зброєю, а маніпуляціями. Його ідеї стали основою для створення ЦРУ.
Видатна антропологиня Рут Бенедикт також працювала на уряд США. Вона досліджувала японську культуру, щоб знайти способи змусити Японію капітулювати.
«У неї замовили глибинне дослідження про Японію. Адже японці воювали не так, як американці. І щоб американський уряд зміг схилити Японію до капітуляції, потрібні були знання про японську культуру. Рут Бенедикт не мала можливості поїхати в Японію. Однак, працюючи в бібліотеках, вона змогла зібрати всі можливі та неможливі дані. Також Рут спілкувалася з родинами японців, які переїхали до Америки раніше. Зараз не дуже заведено про це говорити, але Рут також працювала з військовополоненими японцями. Звіт, який підготувала дослідниця, вплинув на хід війни й на те, що Америка не вимагала конкретних пунктів капітуляції в Японії», — ділиться антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економіки та авторка телеграм-каналу @anthropologynkaТіна Полек у випуску Пороблено.
Як звичайне наукове дослідження перетворили зброю.
У 1960-х роках двоє антропологів почали вивчати вплив стресу на людей з різних культур. Вони вважали, що знайдуть способи допомогти людям долати стресові ситуації. Під час роботи науковці встановили, що людину, ізольовану від суспільства, легше піддавати маніпуляціям. Але з’ясувалося, що фінансування їхнього дослідження надходило від ЦРУ, а отримані дані лягли в основу нових методів допитів.
Дізнайтеся більше про війну як культурний феномен у випуску «Антропологія війни: природа конфлікту, геноцид, роль пропаганди, науковці на службі урядів» з Тіною Полек та Дарʼєю Анцибор.
Дивитися епізод на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
12.02.202512:02
Як реагували наші предки, якщо дитина народжувалася з зубами?
Оскільки це трапляється дуже рідко, то цьому явищу надавали магічного значення. У давнину вважали, що на таку дитину чекає особливе майбутнє — стане великою особистістю або ж матиме зв’язок із потойбічним світом.
«Також часто говорили, що це може бути відьмак чи навіть дводушник. Вірили, що ця людина не така, як всі, та володіє знаннями, недоступними звичайним смертним. І ці знання вона, скоріш за все, отримала від нечистого», — розповідає Дарʼя Анцибор у випуску «Народні знання про зуби: символіка, вірування, лікування».
Приміром, у деяких легендах згадується, що начебто Чингісхан народився з повним набором зубів.
Зуби, що ростуть у два ряди або мають незвичайну форму, також сприймалися як знак містичної обраності. Наші предки вважали, що такі люди мають зв’язок з потойбічним світом.
🦷 Хто займався лікуванням зубів, якщо стоматологів не було?
🦷 Як мерці допомагали побороти зубний біль?
🦷 Що робили, коли випадав перший молочний зуб?
🦷 Чому могли носити на шиї вовчі зуби?
Про це і не тільки — у нашому новому епізоді з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор:
https://www.youtube.com/watch?v=9mObvNI7SEA
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Оскільки це трапляється дуже рідко, то цьому явищу надавали магічного значення. У давнину вважали, що на таку дитину чекає особливе майбутнє — стане великою особистістю або ж матиме зв’язок із потойбічним світом.
«Також часто говорили, що це може бути відьмак чи навіть дводушник. Вірили, що ця людина не така, як всі, та володіє знаннями, недоступними звичайним смертним. І ці знання вона, скоріш за все, отримала від нечистого», — розповідає Дарʼя Анцибор у випуску «Народні знання про зуби: символіка, вірування, лікування».
Приміром, у деяких легендах згадується, що начебто Чингісхан народився з повним набором зубів.
Зуби, що ростуть у два ряди або мають незвичайну форму, також сприймалися як знак містичної обраності. Наші предки вважали, що такі люди мають зв’язок з потойбічним світом.
🦷 Хто займався лікуванням зубів, якщо стоматологів не було?
🦷 Як мерці допомагали побороти зубний біль?
🦷 Що робили, коли випадав перший молочний зуб?
🦷 Чому могли носити на шиї вовчі зуби?
Про це і не тільки — у нашому новому епізоді з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор:
https://www.youtube.com/watch?v=9mObvNI7SEA
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
30.01.202516:32
Коли й навіщо людина почала ходити у паломництво? Які в Україні найбільш знані місця серед прочан? Звідки взялося таке популярне сьогодні поняття “місце сили”? Де в Україні з’явився Шлях Якова і чому це важливо? Для того, розібратися у цих та інших питаннях ми запросили релігієзнавця, кандидата філософських наук і автора @obranciduchiv Віталія Щепанського.
Анна Ніколаєва розпитала пана Віталія про християнські, хасидські, мусульманські, а також про нью-ейдж паломницькі місця.
Вмикайте наш новий випуск, щоб дізнатися:
🧷 Як місця чудес стають місцями паломництва?
🧷 Звідки прийшов термін “місце сили” і до чого тут кедри Сибіру?
🧷 Навіщо ходити до мавзолеїв і чи це теж паломництво?
🧷 Що роблять паломники на могилі Оскара Вальда?
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=lC0vv_oKyWk
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Анна Ніколаєва розпитала пана Віталія про християнські, хасидські, мусульманські, а також про нью-ейдж паломницькі місця.
Вмикайте наш новий випуск, щоб дізнатися:
🧷 Як місця чудес стають місцями паломництва?
🧷 Звідки прийшов термін “місце сили” і до чого тут кедри Сибіру?
🧷 Навіщо ходити до мавзолеїв і чи це теж паломництво?
🧷 Що роблять паломники на могилі Оскара Вальда?
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=lC0vv_oKyWk
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
16.01.202517:36
Чи памʼятаєте колискові, що співали вам у дитинстві? А що співали чи співаєте ви своїм своїм дітям?
На жаль, тема першої пісні є малодослідженою, проте надзвичайно цікавою в музичній фольклористиці. Для того, щоб поринути у світ традиційних колискових ми запросили в гості до «Пороблено» етномузикологиню та кандидатку музикознавства Маргариту Скаженик і фольклориста й засновника Музею колискової @kolyskovamuseum Олега Коробова.
Вмикайте новий епізод і дізнавайтеся:
🛌Що таке колискова та до чого тут гіпноз?
🛌Що несуть мелодії та тексти першої пісні малюка?
🛌Чи існують їхні регіональні особливості?
🛌Навіщо нам Музей колискової і чому він на часі?
🛌Чому коти так часто фігурують у текстах цих пісень?
А ще розберемося, що ж таке смертельні колискові та які незвичайні тексти можуть ставати колисковими.
Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=AMoEHvOLCpI
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
На жаль, тема першої пісні є малодослідженою, проте надзвичайно цікавою в музичній фольклористиці. Для того, щоб поринути у світ традиційних колискових ми запросили в гості до «Пороблено» етномузикологиню та кандидатку музикознавства Маргариту Скаженик і фольклориста й засновника Музею колискової @kolyskovamuseum Олега Коробова.
Вмикайте новий епізод і дізнавайтеся:
🛌Що таке колискова та до чого тут гіпноз?
🛌Що несуть мелодії та тексти першої пісні малюка?
🛌Чи існують їхні регіональні особливості?
🛌Навіщо нам Музей колискової і чому він на часі?
🛌Чому коти так часто фігурують у текстах цих пісень?
А ще розберемося, що ж таке смертельні колискові та які незвичайні тексти можуть ставати колисковими.
Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=AMoEHvOLCpI
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
02.01.202518:57
Традиційно українці колядують до Водохреща, а подекуди до Стрітення. Тож ми продовжуємо тему різдвяних обходів.
У новому епізоді розбираємося з етнологинею, кандидаткою історичних наук Наталею Громовою, що таке сучасний вертеп та як колядують на Бойківщині й Гуцульщині.
Вмикайте, щоб дізнатися:
✨ Як готувалися до колядування,
✨ Чи можна за ніч обійти все село з колядками,
✨ Як виглядає бойківський вертеп і без яких персонажів його неможливо уявити,
✨ Що не так з традиційними пригощаннями і збитками ватаг,
✨ Як війна впливає на вертеп.
Серед найцікавіших коментарів про ваш досвід колядування й вертепів ми виберемо один і подаруємо звичаєвий календар Марисі Рудської, до створення якого “Пороблено” долучилося консультаціями.
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=o3QdtO-UOlY
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
У новому епізоді розбираємося з етнологинею, кандидаткою історичних наук Наталею Громовою, що таке сучасний вертеп та як колядують на Бойківщині й Гуцульщині.
Вмикайте, щоб дізнатися:
✨ Як готувалися до колядування,
✨ Чи можна за ніч обійти все село з колядками,
✨ Як виглядає бойківський вертеп і без яких персонажів його неможливо уявити,
✨ Що не так з традиційними пригощаннями і збитками ватаг,
✨ Як війна впливає на вертеп.
Серед найцікавіших коментарів про ваш досвід колядування й вертепів ми виберемо один і подаруємо звичаєвий календар Марисі Рудської, до створення якого “Пороблено” долучилося консультаціями.
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=o3QdtO-UOlY
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
06.03.202517:34
Наш ювілейний випуск присвячений українським жінкам і їхній боротьбі за власний голос. У гостях у “Пороблено” Ірина Ніколайчук – літературознавиця, критикиня, головна редакторка видавництва “Creative women publishing”. У цьому епізоді нас особливо цікавлять:
👱♀️ боротьба зі стереотипами довкола 8 березня,
👱♀️ історія зародження українського фемінізму,
👱♀️ як і коли постало Товариство руських женщин,
👱♀️ навіщо потрібен був жіночий альманах “Перший вінок”,
👱♀️ стосунки тих, хто був залучений у процес видання (запасіться попкорном і келихом вина!).
Вмикайте випуск, щоб дізнатися про закручені перипетії у підготовці видання, за що би могли закенселити Івана Франка сьогодні та які токсичні стосунки могла би обговорювати Леся Українка зі своїм психотерапевтом:
https://www.youtube.com/watch?v=NGi9sy1FRO0
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
А ще у вас є змога виграти історичне перевидання «Першого вінка» та «Ті, хто творили "Перший вінок"» від Creative Women Publishing. Для цього треба лишити коментар під відео про українську письменницю, чиї твори повпливали на вас особливим чином.
👱♀️ боротьба зі стереотипами довкола 8 березня,
👱♀️ історія зародження українського фемінізму,
👱♀️ як і коли постало Товариство руських женщин,
👱♀️ навіщо потрібен був жіночий альманах “Перший вінок”,
👱♀️ стосунки тих, хто був залучений у процес видання (запасіться попкорном і келихом вина!).
Вмикайте випуск, щоб дізнатися про закручені перипетії у підготовці видання, за що би могли закенселити Івана Франка сьогодні та які токсичні стосунки могла би обговорювати Леся Українка зі своїм психотерапевтом:
https://www.youtube.com/watch?v=NGi9sy1FRO0
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
А ще у вас є змога виграти історичне перевидання «Першого вінка» та «Ті, хто творили "Перший вінок"» від Creative Women Publishing. Для цього треба лишити коментар під відео про українську письменницю, чиї твори повпливали на вас особливим чином.
20.02.202517:46
Остання декада лютого закарбувалася як найтемніший час у новітній українській історії. Розстріли Небесної сотні на Майдані, початок російсько-української війни, анексія Криму, повномасштабне вторгнення, і ось нині черговий надскладний період, пов’язаний із тиском щодо перемовин. Війни супроводжують людство впродовж усієї його історії. У цьому випуску “Пороблено” антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економіки та авторка телеграм-каналу @anthropologynka Тіна Полек розповідає, чому люди починають війни, якою є природа насилля і як її вивчають антропологи.
У цьому епізоді ви дізнаєтеся:
📍 Що таке антропологія війни?
📍 Чому стає можливий геноцид?
📍 Яка в ньому роль пропаганди?
📍Як антропологи співпрацювали з урядами в часи воєнні та післявоєнні та що з цього вийшло?
📍 Як змінилося ставлення до українських і російських науковців з початком повномасштабного вторгнення?
Дивитися епізод на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
У цьому епізоді ви дізнаєтеся:
📍 Що таке антропологія війни?
📍 Чому стає можливий геноцид?
📍 Яка в ньому роль пропаганди?
📍Як антропологи співпрацювали з урядами в часи воєнні та післявоєнні та що з цього вийшло?
📍 Як змінилося ставлення до українських і російських науковців з початком повномасштабного вторгнення?
Дивитися епізод на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
06.02.202516:08
Зуби в традиційній культурі... Саме цій темі присвячений новий випуск “Пороблено”. Cьогодні з зубами досі пов’язують море уявлень і пересторог, а стоматологічні кабінети на кожному кроці слугують цьому красномовним підтвердженням.
🦷 Чому до зубів прикута така прискіплива увага?
🦷 Які є повір’я, пов’язані з ними?
🦷 Що традиційно роблять з першим випавшим зубом?
🦷 Якими магічними текстами пробували зупинити біль і до кого взагалі раніше зверталися по допомогу?
Вмикайте наш новий випуск, щоб дізнатися про це і трішки більше:
https://www.youtube.com/watch?v=9mObvNI7SEA
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
🦷 Чому до зубів прикута така прискіплива увага?
🦷 Які є повір’я, пов’язані з ними?
🦷 Що традиційно роблять з першим випавшим зубом?
🦷 Якими магічними текстами пробували зупинити біль і до кого взагалі раніше зверталися по допомогу?
Вмикайте наш новий випуск, щоб дізнатися про це і трішки більше:
https://www.youtube.com/watch?v=9mObvNI7SEA
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
23.01.202518:11
Ми часто чуємо метафору, що живемо у страшному затяжному сні. Для багатьох лютий триває досі, ми потрапили у позачасся, породжене війною. Як у цьому стані нам допомагають сни? Як і навіщо їх досліджувати фольклористам?
Гостя нового епізоду “Пороблено” – Оксана Кузьменко, докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства, дійсна членкиня Наукового товариства імені Шевченка.
З нею поговоримо про те:
Коли антропологи й фольклористи почали звертати увагу на сни?
Чому такий особливий інтерес до снів з’являється саме в кризові часи?
Які образи характерні для снів у часи великої війни та чи є паралелі з текстами столітньої давнини?
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=xlJv3AVcGRw
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Гостя нового епізоду “Пороблено” – Оксана Кузьменко, докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства, дійсна членкиня Наукового товариства імені Шевченка.
З нею поговоримо про те:
Коли антропологи й фольклористи почали звертати увагу на сни?
Чому такий особливий інтерес до снів з’являється саме в кризові часи?
Які образи характерні для снів у часи великої війни та чи є паралелі з текстами столітньої давнини?
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=xlJv3AVcGRw
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
13.01.202512:11
Лукашенко якось заявив: «Білоруси — це росіяни зі знаком якості».
Євген Магда, історик, кандидат політичних наук та директор Інституту світової політики в новому випуску Пороблено розповідає «Це неправда. Насправді білоруси — це європейці, які живуть у державі з глибокими європейськими традиціями. Їхня історія тісно пов’язана з європейськими процесами та культурою».
Наприклад, чи доводилось вам чути про білоруських магнатів Радзивілів та Сапег? Колись їхні імена асоціювалися з впливом, розкішшю та політичною вагою в Європі. Вони були не просто багатими родинами, а справжніми творцями історії.
Томаш Радзивіл, ймовірний сучасний представник історичної династії, нині є польським політиком і підтримує білоруські демократичні сили.
Чому без демократичної Білорусі немає безпечної Європи? Як змінювалося ставлення українців до білорусів? Чому білоруські добровольці ризикують життям заради України?
Більше про європейську сторону Білорусі, революції, Лукашенка, мову, культуру та нашу спільну історію — у новому випуску з Анною Ніколаєвою та істориком, кандидатом політичних наук і директором Інституту світової політики Євгеном Магдою «Така близька й така далека Білорусь: хто такі білоруси?».
А в коментарях напишіть, як ви сприймаєте білорусів після повномасштабного вторгнення?
Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/hSFWjpt5_Sg
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Євген Магда, історик, кандидат політичних наук та директор Інституту світової політики в новому випуску Пороблено розповідає «Це неправда. Насправді білоруси — це європейці, які живуть у державі з глибокими європейськими традиціями. Їхня історія тісно пов’язана з європейськими процесами та культурою».
Наприклад, чи доводилось вам чути про білоруських магнатів Радзивілів та Сапег? Колись їхні імена асоціювалися з впливом, розкішшю та політичною вагою в Європі. Вони були не просто багатими родинами, а справжніми творцями історії.
Томаш Радзивіл, ймовірний сучасний представник історичної династії, нині є польським політиком і підтримує білоруські демократичні сили.
Чому без демократичної Білорусі немає безпечної Європи? Як змінювалося ставлення українців до білорусів? Чому білоруські добровольці ризикують життям заради України?
Більше про європейську сторону Білорусі, революції, Лукашенка, мову, культуру та нашу спільну історію — у новому випуску з Анною Ніколаєвою та істориком, кандидатом політичних наук і директором Інституту світової політики Євгеном Магдою «Така близька й така далека Білорусь: хто такі білоруси?».
А в коментарях напишіть, як ви сприймаєте білорусів після повномасштабного вторгнення?
Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/hSFWjpt5_Sg
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
30.12.202416:45
Чому різдвяний павук не міг бути настільки поширеним явищем в українській традиції, як це подають зараз?
Традиційно павуки (та й витинанки), не були таким масовим явищем, як може здатися сьогодні. Ці прикраси почали з'являтися в оселях українців завдяки модним віянням, що переймалися від інших культур, зокрема від польської інтелігенції.
Насправді виготовлення подібного декору потребувало чимало вільного часу й відповідних матеріалів. Приміром, для витинанок треба папір, який в той час був справжньою розкішшю для багатьох селян.
Марія Куряча, етнологиня й популяризаторка науки, авторка @bez_verby_i_kalyny, розповідає: «Ситуація з різдвяними павуками схожа. Попри доступність матеріалу — соломи, у сільському побуті можливості для їх виготовлення були обмеженими. Бракувало часу, адже плетіння павука — це довгий і кропіткий процес. Крім того, в хатах через недостатнє освітлення складно було навіть побачити, куди вставляти ту нитку».
Як виготовляли дідух?
Чому його плели ще влітку, і що з ним робили після свят?
Що означало сіно на різдвяному столі?
Як ці традиції з’явилися, трансформувалися й чому вони важливі навіть сьогодні?
Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете у нашому випуску «Солом’яні символи Різдва. Як і коли насправді робили дідухи та павуки?».
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=IoLaJdenAwY
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Традиційно павуки (та й витинанки), не були таким масовим явищем, як може здатися сьогодні. Ці прикраси почали з'являтися в оселях українців завдяки модним віянням, що переймалися від інших культур, зокрема від польської інтелігенції.
Насправді виготовлення подібного декору потребувало чимало вільного часу й відповідних матеріалів. Приміром, для витинанок треба папір, який в той час був справжньою розкішшю для багатьох селян.
Марія Куряча, етнологиня й популяризаторка науки, авторка @bez_verby_i_kalyny, розповідає: «Ситуація з різдвяними павуками схожа. Попри доступність матеріалу — соломи, у сільському побуті можливості для їх виготовлення були обмеженими. Бракувало часу, адже плетіння павука — це довгий і кропіткий процес. Крім того, в хатах через недостатнє освітлення складно було навіть побачити, куди вставляти ту нитку».
Як виготовляли дідух?
Чому його плели ще влітку, і що з ним робили після свят?
Що означало сіно на різдвяному столі?
Як ці традиції з’явилися, трансформувалися й чому вони важливі навіть сьогодні?
Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете у нашому випуску «Солом’яні символи Різдва. Як і коли насправді робили дідухи та павуки?».
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=IoLaJdenAwY
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
05.03.202509:20
Приємний запах людини вказував на те, що вона веде правильний спосіб життя. Чому запахи були настільки важливі для кримських татар?
У мусульманській традиції запахи чітко поділяються на хороші та погані. Вважалось, що праведна людина повинна добре пахнути, адже це свідчить про її дисциплінованість, чистоту та високі моральні якості. А ще про заможність, адже “пахощі”, або ж “бахури” – річ у всі часи не дешева.
Ще за часів Кримського ханства, а також в XIX – на початку XX століття пахощі використовувалися повсюдно у публічних місцях: у мечетях та медресе, щоб створити атмосферу духовного піднесення, у Дюрбе (усипальницях роду Гераїв), у палацах та домівках, а також банях.
Олексій Савченко, історик, кандидат історичних наук, дослідник історії та культури кримських татар та автор телеграм-каналу "Нотатки орієнталіста" @orientalistnotes, розповідає: «Турецький мандрівник Евлія Челебі, який відвідував Крим у XVII столітті, писав, що у банях Бахчисарая були спеціальні слуги, які ходили з курильницями. Вони розкурювали пахощі алое, лаванди та інших ароматичних рослин, щоб допомогти людям розслабитися».
Запахи навіть використовували як інструмент дипломатії. Приміром, згадується, що, коли до двору кримського хана прибував посол, його спочатку окурювали пахощами. Це допомагало освіжити його після дороги та створити приємне враження, очистити розум, відігнати погані думки, негативну енергію та налаштувати людину на правильний лад.
Дивіться повний випуск «Символи кримськотатарської культури: кава, одяг, прикраси, аромати та ритуали», щоб дізнатися ще більше:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
У мусульманській традиції запахи чітко поділяються на хороші та погані. Вважалось, що праведна людина повинна добре пахнути, адже це свідчить про її дисциплінованість, чистоту та високі моральні якості. А ще про заможність, адже “пахощі”, або ж “бахури” – річ у всі часи не дешева.
Ще за часів Кримського ханства, а також в XIX – на початку XX століття пахощі використовувалися повсюдно у публічних місцях: у мечетях та медресе, щоб створити атмосферу духовного піднесення, у Дюрбе (усипальницях роду Гераїв), у палацах та домівках, а також банях.
Олексій Савченко, історик, кандидат історичних наук, дослідник історії та культури кримських татар та автор телеграм-каналу "Нотатки орієнталіста" @orientalistnotes, розповідає: «Турецький мандрівник Евлія Челебі, який відвідував Крим у XVII столітті, писав, що у банях Бахчисарая були спеціальні слуги, які ходили з курильницями. Вони розкурювали пахощі алое, лаванди та інших ароматичних рослин, щоб допомогти людям розслабитися».
Запахи навіть використовували як інструмент дипломатії. Приміром, згадується, що, коли до двору кримського хана прибував посол, його спочатку окурювали пахощами. Це допомагало освіжити його після дороги та створити приємне враження, очистити розум, відігнати погані думки, негативну енергію та налаштувати людину на правильний лад.
Дивіться повний випуск «Символи кримськотатарської культури: кава, одяг, прикраси, аромати та ритуали», щоб дізнатися ще більше:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
19.02.202520:35
Чоловічі привороти: були чи ні? Чи вдавались хлопці до магії, щоб закохати в себе омріяну дівчину?
Виявляється, парубки також хитрували у справі кохання. Однак, більшість етнографічних записів свідчать, що чоловіки значно рідше практикували приворотну магію самостійно. Натомість вони зверталися до ворожок чи ромок, які готували для них особливі любовні зілля, замовляння або навіть амулети.
«Але, як мені здається, в Україні все ж переважала жіноча любовна магія, принаймні згідно з класичними етнографічними записами», — розповідає фольклорист та кандидат філологічних наук Михайло Красиков.
Більше про те, як волосся, піт і навіть менструальна кров ставали зброєю у боротьбі за серце коханого — у випуску «"Ой не ходи, Грицю": менструальна кров, кістки кажана, запечені сліди як способи приворожити коханих».
https://youtu.be/OKYZSJfFX6E
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Виявляється, парубки також хитрували у справі кохання. Однак, більшість етнографічних записів свідчать, що чоловіки значно рідше практикували приворотну магію самостійно. Натомість вони зверталися до ворожок чи ромок, які готували для них особливі любовні зілля, замовляння або навіть амулети.
«Але, як мені здається, в Україні все ж переважала жіноча любовна магія, принаймні згідно з класичними етнографічними записами», — розповідає фольклорист та кандидат філологічних наук Михайло Красиков.
Більше про те, як волосся, піт і навіть менструальна кров ставали зброєю у боротьбі за серце коханого — у випуску «"Ой не ходи, Грицю": менструальна кров, кістки кажана, запечені сліди як способи приворожити коханих».
https://youtu.be/OKYZSJfFX6E
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
05.02.202508:33
Нью-ейдж паломництво: духовний пошук чи тренд?
Що спільного між людьми, які пішки йдуть до Почаєва, та тими, хто приносить подарунки на могили рок-зірок чи письменників? Усі вони паломники — але кожен по-своєму.
В Україні є чимало місць, які паломники-ньюейджери вважають особливими/магічними.
🌟Кам’яне село (Житомирщина), де знаходяться велетенські валуни. За легендою, колись це було село, яке Бог за гріхи перетворив на камінь.
🌟Буша (Вінниччина) — місце стародавніх поховань. «Крім історичних поховань та храмів, які там дійсно були, туди навезли купу всього іншого, чого ніколи не було і не могло бути. І починають все це просувати», — зазначає релігієзнавець, кандидат філософських наук, автор @obranciduchiv Віталій Щепанський.
🌟Також поховання Шевченка на Чернечій горі в Каневі, де особлива активність паломників спостерігається в шевченківські дні.
Цікаво, що навіть у давнину паломництво було не лише духовним актом, а й потужною економічною діяльністю. У середньовічній Європі монастирі та храми конкурували за паломників, бо це означало потік грошей. В Україні й зараз у популярних святинях продають цілющі обереги. А в Умані щорічне паломництво хасидів щедро поповнює бюджет міста.
Дізнайтесь більше у нашому новому епізоді.
Де знайти популярний шлях Святого Якова в Україні, чи справді Японія має могилу Ісуса та з чого все почалося — яким було перше паломництво.
Про все це і не тільки — у випуску «Паломництво: місця сили, віра в дива і пошук життєвих рішень».
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=lC0vv_oKyWk
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Що спільного між людьми, які пішки йдуть до Почаєва, та тими, хто приносить подарунки на могили рок-зірок чи письменників? Усі вони паломники — але кожен по-своєму.
В Україні є чимало місць, які паломники-ньюейджери вважають особливими/магічними.
🌟Кам’яне село (Житомирщина), де знаходяться велетенські валуни. За легендою, колись це було село, яке Бог за гріхи перетворив на камінь.
🌟Буша (Вінниччина) — місце стародавніх поховань. «Крім історичних поховань та храмів, які там дійсно були, туди навезли купу всього іншого, чого ніколи не було і не могло бути. І починають все це просувати», — зазначає релігієзнавець, кандидат філософських наук, автор @obranciduchiv Віталій Щепанський.
🌟Також поховання Шевченка на Чернечій горі в Каневі, де особлива активність паломників спостерігається в шевченківські дні.
Цікаво, що навіть у давнину паломництво було не лише духовним актом, а й потужною економічною діяльністю. У середньовічній Європі монастирі та храми конкурували за паломників, бо це означало потік грошей. В Україні й зараз у популярних святинях продають цілющі обереги. А в Умані щорічне паломництво хасидів щедро поповнює бюджет міста.
Дізнайтесь більше у нашому новому епізоді.
Де знайти популярний шлях Святого Якова в Україні, чи справді Японія має могилу Ісуса та з чого все почалося — яким було перше паломництво.
Про все це і не тільки — у випуску «Паломництво: місця сили, віра в дива і пошук життєвих рішень».
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=lC0vv_oKyWk
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
21.01.202508:02
Що роблять котик сіренький та гулі в колискових? Чому саме ці тварини так часто фігурують у текстах?
Колискові — це не лише спосіб заспокоїти дитину перед сном, а й особливий пласт народної творчості, наповнений символами та глибоким значенням.
«Часто доводиться чути, що в колискових якби гукають тварин або птахів на поміч, щоб вони опікувалися дитиною», — розповідає етномузикологиня та кандидатка музикознавства Маргарита Скаженик.
Наприклад, голуби в колискових можуть не тільки заколисувати, а й годувати та охороняти:
"Сіли гулі на люлі, в червоних чоботях,
Стали думати-гадать, чим дитину годувать".
Натомість коти настільки часто згадуються в текстах, що іноді на колискові навіть можуть казати «співати кота». Нерідко їх запрошують до колиски, щоб заколисувати дитину.
"Киця сірий, киця білий, киця волохатий,
Не ходи по хаті, а ходи до нас,
Будеш Ганю колихать, будеш пісеньку співать".
Коти в українській традиції здавна уособлюють домашній затишок, тепло та безпеку. Вони також мають особливе значення в інших сімейних звичаях: наприклад, котів першими запускають у нову домівку, щоб принести гармонію та добробут.
Чи знали ви, що колискові можуть бути як замовляннями на щастя та здоровʼя дитини, так і на смерть? Що спільного між посмертними голосіннями та колисковими? Як колискові допомагають мамам? Як звучать і чим відрізняються колискові різних регіонів України?
Більше про магію колискових — у нашому випуску«"Ой ходить сон коло вікон": українські колискові».
Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=AMoEHvOLCpI
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Колискові — це не лише спосіб заспокоїти дитину перед сном, а й особливий пласт народної творчості, наповнений символами та глибоким значенням.
«Часто доводиться чути, що в колискових якби гукають тварин або птахів на поміч, щоб вони опікувалися дитиною», — розповідає етномузикологиня та кандидатка музикознавства Маргарита Скаженик.
Наприклад, голуби в колискових можуть не тільки заколисувати, а й годувати та охороняти:
"Сіли гулі на люлі, в червоних чоботях,
Стали думати-гадать, чим дитину годувать".
Натомість коти настільки часто згадуються в текстах, що іноді на колискові навіть можуть казати «співати кота». Нерідко їх запрошують до колиски, щоб заколисувати дитину.
"Киця сірий, киця білий, киця волохатий,
Не ходи по хаті, а ходи до нас,
Будеш Ганю колихать, будеш пісеньку співать".
Коти в українській традиції здавна уособлюють домашній затишок, тепло та безпеку. Вони також мають особливе значення в інших сімейних звичаях: наприклад, котів першими запускають у нову домівку, щоб принести гармонію та добробут.
Чи знали ви, що колискові можуть бути як замовляннями на щастя та здоровʼя дитини, так і на смерть? Що спільного між посмертними голосіннями та колисковими? Як колискові допомагають мамам? Як звучать і чим відрізняються колискові різних регіонів України?
Більше про магію колискових — у нашому випуску«"Ой ходить сон коло вікон": українські колискові».
Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=AMoEHvOLCpI
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
09.01.202516:38
З Білоруссю Україна має понад тисячу кілометрів спільного кордону та стільки ж років тісних культурно-історичних зв’язків. Білоруси – також заручники ідеї про триєдність народів і старшого російського брата. Утім, ми все одно вкрай мало знаємо одне про одного. У гості до “Пороблено” завітав історик, кандидат політичних наук і директор Інституту світової політики Євген Магда, щоб розповісти, що ж насправді спільного й відмінного між українцями та білорусами.
Вмикайте випуск для того, щоб дізнатися:
🧷 Чому ми нічого не знаємо про сусідню Білорусь?
🧷 Якими були рухи білорусів за свою незалежність раніше?
🧷 Що відбувається з білоруською мовою?
🧷 Яка специфіка боротьби проти Лукашенка зараз є і якою вона могла би бути?
🧷 Як українці можуть підтримати сусідів і для чого це робити?
🧷 Чого ми можемо повчитися в білорусів?
Дивитися епізод на YouTube:
https://youtu.be/hSFWjpt5_Sg
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Вмикайте випуск для того, щоб дізнатися:
🧷 Чому ми нічого не знаємо про сусідню Білорусь?
🧷 Якими були рухи білорусів за свою незалежність раніше?
🧷 Що відбувається з білоруською мовою?
🧷 Яка специфіка боротьби проти Лукашенка зараз є і якою вона могла би бути?
🧷 Як українці можуть підтримати сусідів і для чого це робити?
🧷 Чого ми можемо повчитися в білорусів?
Дивитися епізод на YouTube:
https://youtu.be/hSFWjpt5_Sg
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
23.12.202416:19
А ви кладете сокиру під стіл на Святвечір? Чи, можливо, обвʼязуєте ніжки ланцюгом?
Ці незвичні різдвяні звичаї побутують серед бойків. Сокира під столом — більш поширений, в той час, як ланцюги побачити складніше.
Наталя Громова, етнологиня, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету, зазначає: «Ніколи не зустрічала вживу, але чула від людей та бачила фотографію якогось чеського чи німецького дослідника, де зображений обряд обвʼязування ніжок ланцюгом. Тобто до Другої Світової це робили масово, а коли прийшли "совєти", то почали викорінювати».
Навіщо класти під святковий стіл металевий ланцюг чи сокиру? Що символізує метал на Святвечір?
🌟Силу та здоровʼя: щоб ноги були міцними, як залізо, а зуби – здоровими.
🌟Захист: метал вважається потужним оберегом від усього злого.
🌟Родинну єдність: як ланцюг зв’язує ніжки столу, так і сім’я має завжди триматися разом.
Як бойки святкують Різдво?
Чому «лякають» дерева сокирою, а кутю підкидають до стелі?
Чому цілий день уникають слова «мак», а гриби шукають у соломі?
Зануртеся в обряди, які живуть століттями у випуску з Анною Ніколаєвою та Наталею Громовою «Традиційне Різдво у бойків: підкидання куті, походи на цвинтар, лякання дерев, годування померлих».
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=K6uyGN7lcEw
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Ці незвичні різдвяні звичаї побутують серед бойків. Сокира під столом — більш поширений, в той час, як ланцюги побачити складніше.
Наталя Громова, етнологиня, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету, зазначає: «Ніколи не зустрічала вживу, але чула від людей та бачила фотографію якогось чеського чи німецького дослідника, де зображений обряд обвʼязування ніжок ланцюгом. Тобто до Другої Світової це робили масово, а коли прийшли "совєти", то почали викорінювати».
Навіщо класти під святковий стіл металевий ланцюг чи сокиру? Що символізує метал на Святвечір?
🌟Силу та здоровʼя: щоб ноги були міцними, як залізо, а зуби – здоровими.
🌟Захист: метал вважається потужним оберегом від усього злого.
🌟Родинну єдність: як ланцюг зв’язує ніжки столу, так і сім’я має завжди триматися разом.
Як бойки святкують Різдво?
Чому «лякають» дерева сокирою, а кутю підкидають до стелі?
Чому цілий день уникають слова «мак», а гриби шукають у соломі?
Зануртеся в обряди, які живуть століттями у випуску з Анною Ніколаєвою та Наталею Громовою «Традиційне Різдво у бойків: підкидання куті, походи на цвинтар, лякання дерев, годування померлих».
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=K6uyGN7lcEw
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
27.02.202516:18
26 лютого відзначається День кримського спротиву російській окупації. Тож сьогоднішній 99-й епізод “Пороблено” ми присвячуємо кримським татарам та їхній багатій культурі. Говоримо з Олексієм Савченком @orientalistnotes — істориком, кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Скарбниці Національного музею історії України, дослідником історії та культури кримських татар про таке:
Яким був традиційний одяг кримських татар і татарок?
Що можна було зчитати з їхнього зовнішнього вигляду?
Які деталі одягу спеціально готували до весілля?
Які прикраси їх оточували?
Яке значення вони мали в обрядах та в повсякденному житті?
Якого значення надавали запахам у культурі кримських татар?
Скільки ритуальних кавових церемоній існує в цього народу та чим заміняли каву в найскрутніші часи?
Сьогодні за допомогою цих речей ми можемо говорити про кримськотатарську історію. Ознайомитися з багатою спадщиною цього народу можна, відвідавши виставку “Miras. Спадщина” в Скарбниці Національного музею історії України, співкуратором якої виступив Олексій. А ми запрошуємо вас переглянути цей неймовірно цікавий епізод:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
Яким був традиційний одяг кримських татар і татарок?
Що можна було зчитати з їхнього зовнішнього вигляду?
Які деталі одягу спеціально готували до весілля?
Які прикраси їх оточували?
Яке значення вони мали в обрядах та в повсякденному житті?
Якого значення надавали запахам у культурі кримських татар?
Скільки ритуальних кавових церемоній існує в цього народу та чим заміняли каву в найскрутніші часи?
Сьогодні за допомогою цих речей ми можемо говорити про кримськотатарську історію. Ознайомитися з багатою спадщиною цього народу можна, відвідавши виставку “Miras. Спадщина” в Скарбниці Національного музею історії України, співкуратором якої виступив Олексій. А ми запрошуємо вас переглянути цей неймовірно цікавий епізод:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
13.02.202516:41
Чи завжди кохання тільки взаємне? А якщо ні? Що роблять для того, щоб привернути увагу об’єкта своєї любові? Ми запросили в гості фольклориста, кандидата філологічних наук Михайла Красикова, щоб розповісти вам про любовну магію.
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки — чарівниці.
Котра дівчина чари добре знала,
Вона ж того Гриця та й причарувала.
Анна Ніколаєва розпитала пана Михайла про те:
❤️🔥звідки взялося поняття сохнути за кимось?
❤️🔥у яких літературних творах згадуються привороти і які саме?
❤️🔥чи причаровували чоловіки?
Вмикайте новий випуск до Дня Валентина, щоб дізнатися про найбільш поширені методи любовної магії:
https://youtu.be/OKYZSJfFX6E
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки — чарівниці.
Котра дівчина чари добре знала,
Вона ж того Гриця та й причарувала.
Анна Ніколаєва розпитала пана Михайла про те:
❤️🔥звідки взялося поняття сохнути за кимось?
❤️🔥у яких літературних творах згадуються привороти і які саме?
❤️🔥чи причаровували чоловіки?
Вмикайте новий випуск до Дня Валентина, щоб дізнатися про найбільш поширені методи любовної магії:
https://youtu.be/OKYZSJfFX6E
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Кайра бөлүшүлгөн:
Лабораторія
31.01.202519:04
Чи задумувалися ви колись, як дослідити історію власної родини? Сьогодні знайомимо вас з авторкою Лабораторії, яка допоможе це зробити🧡
Анна Ніколаєва — етнологиня, кандидатка історичних наук та співавторка подкасту й ютуб-каналу «Пороблено». Її захоплення історією власної родини стало основою для створення книжки-путівника про дослідження минулого свого роду. Як зазначає сама авторка: «Вивчення сімейної історії може стати чудовим інструментом для самопізнання, терапії або рефлексії. Розповідаючи у своїй книжці про різні історичні періоди, я намагалася занурити читача у різні досвіди, провести паралелі з нашою сучасністю й надихнути на повноцінне дослідження себе через історію своєї родини».
📙 «А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?» стане справжнім дороговказом у світ сімейної історії. Книжка дасть покрокову інструкцію, з чого почати, де шукати інформацію, як працювати з архівами та родинними таємницями, а головне — чому варто почати вже зараз. Анна зазначає: «Ми часто усвідомлюємо значення історії нашої родини, коли вже нікого не залишилося, щоб розпитати. Ця книжка — нагадування про те, що варто встигнути почати вчасно».
Незабаром ми розкажемо більше про цю унікальну книжку та відкриємо передпродаж🙌
Анна Ніколаєва — етнологиня, кандидатка історичних наук та співавторка подкасту й ютуб-каналу «Пороблено». Її захоплення історією власної родини стало основою для створення книжки-путівника про дослідження минулого свого роду. Як зазначає сама авторка: «Вивчення сімейної історії може стати чудовим інструментом для самопізнання, терапії або рефлексії. Розповідаючи у своїй книжці про різні історичні періоди, я намагалася занурити читача у різні досвіди, провести паралелі з нашою сучасністю й надихнути на повноцінне дослідження себе через історію своєї родини».
📙 «А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?» стане справжнім дороговказом у світ сімейної історії. Книжка дасть покрокову інструкцію, з чого почати, де шукати інформацію, як працювати з архівами та родинними таємницями, а головне — чому варто почати вже зараз. Анна зазначає: «Ми часто усвідомлюємо значення історії нашої родини, коли вже нікого не залишилося, щоб розпитати. Ця книжка — нагадування про те, що варто встигнути почати вчасно».
Незабаром ми розкажемо більше про цю унікальну книжку та відкриємо передпродаж🙌
20.01.202517:56
08.01.202519:24
Чому образ єврея в українському вертепі настільки ексцентричний та яскраво карикатурний?
У вертепі кожна деталь зовнішності Єврея «кричить» про стереотипність. Костюм навмисно зношений, на голові — високий, обірваний капелюх, а в руках — максимально негарна, пошарпана валіза.
В деяких селах можна побачити, як заходячи до хати, Мошко має перечепитися через поріг і впасти, розпластатися на підлозі, щоб всі сміялися. Також він шепелявить, а ще говорить про себе в середньому роді, наприклад: «Я гнало, попихало».
Звідки таке досить негативне ставлення?
Українці, як гноблений народ, спрямовували накопичений негатив на євреїв, які були на той час ще більш пригніченими. Крім того, заздрили їхньому вмінню займатися торгівлею. Тому за сценарієм, Мошко завжди намагається щось продати або обміняти, чим викликає водночас і сміх, і осуд.
«Друга причина в тому, що євреїв не люблять у християнському світі, бо вони не прийняли Ісуса Христа. І не просто не прийняли, а ще й віддали на розпʼяття. Тому в образі єврея присутні горб та вигнута палиця, які символізують "покручену" віру», — розповідає етнологиня, кандидатка історичних наук Наталя Громова.
✨ Як готуються вертепи та хто створює їхні яскраві костюми?
✨ Що робить український вертеп особливим?
✨ Чому господарі розвертають холодильники до стіни перед приходом вертепу?
✨ Хто важливіший: колядники чи вертеп?
✨ Як війна вплинула на звичаї?
Зазирніть за лаштунки традиції різдвяних обходів разом з Наталею Громовою та Дарʼєю Анцибор у випуску «Як колядують і водять вертепи: підготовка ватаг, нічні обходи, образ єврея, алкоголь і збитки».
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=o3QdtO-UOlY
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
У вертепі кожна деталь зовнішності Єврея «кричить» про стереотипність. Костюм навмисно зношений, на голові — високий, обірваний капелюх, а в руках — максимально негарна, пошарпана валіза.
В деяких селах можна побачити, як заходячи до хати, Мошко має перечепитися через поріг і впасти, розпластатися на підлозі, щоб всі сміялися. Також він шепелявить, а ще говорить про себе в середньому роді, наприклад: «Я гнало, попихало».
Звідки таке досить негативне ставлення?
Українці, як гноблений народ, спрямовували накопичений негатив на євреїв, які були на той час ще більш пригніченими. Крім того, заздрили їхньому вмінню займатися торгівлею. Тому за сценарієм, Мошко завжди намагається щось продати або обміняти, чим викликає водночас і сміх, і осуд.
«Друга причина в тому, що євреїв не люблять у християнському світі, бо вони не прийняли Ісуса Христа. І не просто не прийняли, а ще й віддали на розпʼяття. Тому в образі єврея присутні горб та вигнута палиця, які символізують "покручену" віру», — розповідає етнологиня, кандидатка історичних наук Наталя Громова.
✨ Як готуються вертепи та хто створює їхні яскраві костюми?
✨ Що робить український вертеп особливим?
✨ Чому господарі розвертають холодильники до стіни перед приходом вертепу?
✨ Хто важливіший: колядники чи вертеп?
✨ Як війна вплинула на звичаї?
Зазирніть за лаштунки традиції різдвяних обходів разом з Наталею Громовою та Дарʼєю Анцибор у випуску «Як колядують і водять вертепи: підготовка ватаг, нічні обходи, образ єврея, алкоголь і збитки».
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=o3QdtO-UOlY
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
04.12.202411:49
🌟Zagoriy Foundation випустили 3-й путівник “Витоки” – українські звичаї зимового циклу свят, до створення якого радо долучилася й наша команда "Пороблено".
Це посібник, який складається з 3-х розділів:
1) Есеї дослідників про зимові свята та традиції
2) Сценарії для бізнесу (і не лише)
3) Рекомендації з посиланнями українських брендів, майстрів та проєктів.
Тренд на українське — це вже не просто тренд. Інтегрувати українські традиції в бізнес — це шукати опору в кризовий час, це гуртуватися у спільноти та віднаходити звʼязок з самістю, що дає силу жити.
Путівник спокійно можна використати і для домашнього вжитку, читаючи про традиції дітям, проводячи час з друзями за запропонованими сценаріями чи переглядаючи рекомендовані матеріали за обідом.
Путівник вже доступний за посиланням:
https://vytoky.com/series/vytoky-putivnyk-ukrayinskymy-zvychaya/.
Автори: ДАРʼЯ АНЦИБОР, ІРИНА БАРАМБА, ОЛЕНА БРАЙЧЕНКО, АННА НІКОЛАЄВА, ЯРИНА ЗАКАЛЬСЬКА, НАТАЛІЯ ХОМЕНКО, ВОЛОДИМИР ЩИБРЯ, ЯРИНА СІЗИК, АЛІНА БОЖНЮК, ХРИСТИНА ЧУБРЕЙ, АНДРІЙ МІЩЕНКО
Проєктний менеджмент: ЮЛІЯ НАКАЛЮЖНА
Ідея та супервізія: ОКСАНА ЛИХОЖОН
Ілюстрації: МАРГАРИТА ЯКИМЕНКО та ДАРИНА ПАВЛЮК
Верстка та дизайн: ЯНА ПІЯВСЬКА
Редагування та копірайтинг: ІННА КІСКА
Це посібник, який складається з 3-х розділів:
1) Есеї дослідників про зимові свята та традиції
2) Сценарії для бізнесу (і не лише)
3) Рекомендації з посиланнями українських брендів, майстрів та проєктів.
Тренд на українське — це вже не просто тренд. Інтегрувати українські традиції в бізнес — це шукати опору в кризовий час, це гуртуватися у спільноти та віднаходити звʼязок з самістю, що дає силу жити.
Путівник спокійно можна використати і для домашнього вжитку, читаючи про традиції дітям, проводячи час з друзями за запропонованими сценаріями чи переглядаючи рекомендовані матеріали за обідом.
Путівник вже доступний за посиланням:
https://vytoky.com/series/vytoky-putivnyk-ukrayinskymy-zvychaya/.
Автори: ДАРʼЯ АНЦИБОР, ІРИНА БАРАМБА, ОЛЕНА БРАЙЧЕНКО, АННА НІКОЛАЄВА, ЯРИНА ЗАКАЛЬСЬКА, НАТАЛІЯ ХОМЕНКО, ВОЛОДИМИР ЩИБРЯ, ЯРИНА СІЗИК, АЛІНА БОЖНЮК, ХРИСТИНА ЧУБРЕЙ, АНДРІЙ МІЩЕНКО
Проєктний менеджмент: ЮЛІЯ НАКАЛЮЖНА
Ідея та супервізія: ОКСАНА ЛИХОЖОН
Ілюстрації: МАРГАРИТА ЯКИМЕНКО та ДАРИНА ПАВЛЮК
Верстка та дизайн: ЯНА ПІЯВСЬКА
Редагування та копірайтинг: ІННА КІСКА
Көрсөтүлдү 1 - 24 ичинде 78
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.