Жузе Сарамаґу — Бунт речей
3/25
Прочитав коротку книжечку з ранніми оповіданнями Сарамаґу, не знаючи на що підписався. Благо була передмова перекладачки звідки я дізнався про Португалію двадцятого століття більше, ніж знав до того. Чомусь у мене Європа ніби по дефолту асоціювалась з демократією, типу хоп друга світова закінчилась і всі одразу пиздують на вибори і ніякої диктатури. В той же час Іспанія Франко така прівєт із закутків пам’яті.
Коротше хто любе Сарамаґу тому зайде оповідання «Речі», «Ембарго» та «Рефлюкс» це прям класика стилю. «Стілець» описує буквально секундне падіння зі стільця португальського диктатора, така собі суперслоу сатира з довгими реченнями та підрядностями на максималках. «Кентавр» та «Відплата» — дуже цікаво але нічо не поняв (метафора на коня + мужика, який намагається дістатись до моря у першому та відрубування яєць у кабанчика у другому).
А ще це дуже гарна книга у поліграфічному вимірі. Ілюстрації топ, жодного верстального пройоба не помітив (а я це бачу майже завжди на жаль). Я б таке дарував на ювілеї
