Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Карап чыгуу

Николаевский Ванёк

Карап чыгуу

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Карап чыгуу

Труха⚡️Україна

Карап чыгуу

Николаевский Ванёк

Карап чыгуу

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.

TGlist рейтинг

ТипАчык

Текшерүү

Текшерилбеген

Ишенимдүүлүк

Ишенимсиз

Орду

ТилиБашка

Канал түзүлгөн датаMar 20, 2020

TGlistке кошулган дата

Sep 19, 2023

Мен каналдын ээсимин

Өзгөрүүлөр тарыхы

Тиркелген топ

Orientalist notes Chat

Telegram каналы Нотатки орієнталіста. Orientalist notes статистикасы

Толугураак

Катталгандар

1 643

24 саат

10%Жума

10.1%Ай

60.3%

Цитация индекси

0

Эскерүүлөр2Каналдарда бөлүштү0Каналдарда эскерүүлөр2

1 посттун орточо көрүүлөрү

183

12 саат5690%24 саат1830%48 саат2610%

Катышуу (ER)

13.66%

Кайра посттошту5Комментарийлер0Реакциялар20

Көрүүлөр боюнча катышуу (ERR)

0%

24 саат0%Жума0%Ай

26.62%

1 жарнама посттун орточо көрүүлөрү

183

1 саат275150.27%1 – 4 саат17796.72%4 - 24 саат00%

Толугураак

Биздин ботту каналыңызга кошуп, анын аудиториясынын жынысын билүү.

Акыркы 24 саатта бардык посттор

0

Динамика

"Нотатки орієнталіста. Orientalist notes" тобундагы акыркы жазуулар

Бардык посттор

23.04.202510:48

Ще наприкінці 2024 року долучився до створення аудіоуроків про історію та культуру кримських татар для проєкту «Вчися вухами». Чудова ініціатива, завдяки якій школярі, вчителі, методисти та інші зацікавлені у освіті люди можуть у форматі подкасту прослухати короткі (10-15 хв.), але змістовні випуски на різні теми і з різними авторами. Я долучився до створення сценаріївта та запису 8 уроків. Поки публікую перший блок з історичною тематикою. Випуски
розраховані на учнів, але думаю будуть цікаві не лише їм. Студійний аудіозапис був для мене трохи новим досвідом, але вийшло ніби цікаво. Продовження буде:

1. Кримський ханат: держава, влада, політичний
устрій.
https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/krymskyj-khanat-derzhava-vlada-politychnyj-ustrij/
При висвітленні історії Кримського ханату переважно оминають увагоютакі фундаментальні теми, як політичні структури та соціальний устрій держави Ґераїв. Учням можуть давати цілий набір фрагментарної інформації: факти про події чи біографії кримських ханів, союзи з козаками, або ж «екзотичні цікавинки» (в стилі – «а от ви не знали, але саме в Криму…»). Ця інформація не дає цілісного уявлення про те, як же була влаштована державна структура Кримського ханату та хто нею управляв? Тож, мені дуже хотілось у стислій і доступній формі зробити акцент на «структурах», політичній традиції та системі управління держави, яка протягом XV–XVIII століть впливала на долю багатьох сусідніх народів, а політичний центр цієї держави розташовувався на півдні сучасної України:

2. Військове мистецтво Кримського ханату.
https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/vijskove-mystetstvo-krymskoho-khanatu/
Коли мова заходить про армію Кримського ханату, більшість уявляє її великою хвилею войовничих, погано озброєних і недисциплінованих вершників, що сунуть безкраїми степами немов «стихійне лихо». Цей літературний та орієнтальний образ століттями застосовують для більшості «східних» армій, змінюючи лише їх назви (від скіфів до ногайців). Але чимало історичних джерел того часу зображують військо Ґераїв організованою та боєздатною силою, яку в часи розквіту не оминали останні досягнення військової науки – в томучислі вогнепальної зброї, яка з’явилась під впливом османів. Тож, у випуску пробуємо розібратись з яких підрозділів складалось військо Кримського ханату, як воно було організоване в походах та під час бою.

3. Польсько-литовські татари в історії України.
https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/polsko-lytovski-tatary-v-istorii-ukrainy/
Випускп рисвячений спільноті польсько-литовських татар та історичному феномену «служивих татар» - вихідців з Криму та інших регіонів Степового кордону, які розселилася на теренах Великого князівства Литовського і Королівства Польського. З кінця XIV століття ця спільнота здобула славу вмілих дипломатів, перекладачів зі «східних» мов та хоробрих воїнів, які охороняли кордони своєї нової Вітчизни. Проживши довгий час серед предків сучасних українців, поляків, литовців та білорусів, польсько-литовські татари змогли зберегти власну релігію, звичаї та ідентичність. І що важливо – пам’ять про історичне походження, тісно пов’язанез Кримом. Сьогодні на території України залишилось не так багато нащадків
польсько-литовських татар, чому виною буремні й трагічні події ХХ століття. Аленагадуванням про наше близьке сусідство досі служать історичні топоніми як-от «Татарська вулиця», які довгий час існували, а подекуди й досі існують убагатьох українських містах. Серед них Львів, Кам’янець-Подільський, Острог, Старокостянтинів, Ювківці та інші. Через стислий формат зробив лише кількаакцентів, але думаю що для учнів ця тема стане справжнім відкриттям. Тож, бажаючі
зможуть знайти й інші мої матеріали та публікації.
#Крим #кримські_татари #татари_липки #аудіо

12.04.202514:15

Завтра о 13.00 кураторська екскурсія виставкою Miras. Приєднуйтесь😊
https://nmiu.org/events/excursions-and-activities/184?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR54fBspQzN2rct9tCC8qe16hPzZQTZhOP2ZdXysT42EYzoNXa-yEyTMHC-3sg_aem_qKM8xBHXlpWB6qBhCNVziQ

04.04.202507:34

Жінки за чаєм (1905), від Мохаммеда Алі Нагаша, сучасного іранського художника.
#чай #Іран

03.04.202509:25

Зараз маю завершити одразу кілька статей, тож поки канал не дуже активний. Але нещодавно були запитання з приводу інтерв’ю на тему колоніалізму, деколонізації та спадщини корінних народів в музеї. Вирішив зробити підбірку своїх і партнерських матеріалів, заснованих на досвіді виставки «Miras. Спадщина», який з жовтня 2022 р. ми втілюємо спільно з кримськотатарською ГО "Алєм":

🎥Відео на дружньому каналі "Porobleno", де ми говоримо про колоніальні образи, осмислення Криму та погляд на культурну спадщину корінних народів. Трохи емоційна, але щира розмова:
https://www.youtube.com/watch?v=IJQikanOsI0

🎥Ще один випуск на Porobleno про культуру кримських татар, зв'язок живих традицій зі "спадщиною", а також взаємозв'язок спадщини "матеріальної" та "нематеріальною":
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8

🎥Серія з 10 роликів для проєкту "У пошуках ідентичності", про Крим, постколоніалізм, деколонізацію, ідентичність та їх зв'язок з культурною спадщиною. Кожен ролик тривалістю від 3 до 5 хвилин (даю одне посилання на весь плейлист). Вперше знімався у такому форматі, трохи хвилювався, але вийшло змістовно:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw&list=PLpBRE6fTmetprLF1D4bl_LdZmq6zofg8s

🎙️Інтерв'ю (аудіо) на "Українському радіо", про видання "Спадщина. Miras. The Heritage". Що ми розуміємо під словом "Спадщина"? Як музейні колекції й артефакти пов'язані з живими людьми? Що ці артефакти розповідають про культуру, світогляд та спосіб життя носіїв культури кримськотатарського народу? Як артефакти дають можливість осмислювати власну ідентичність, говорити про долі окремих людей та цілого народу? Чому важливо говорити не лише про факти і події, але й про сенси?:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4044478&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2IHDi4kLYjEFxAS7SuPtkvAGglr40AtFlaTw9yh7Va-kDiHKChjfFIpNI_aem_PC8N2JGqhTAZifF3pw844Q

📝Інтерв'ю (текст) для "Кримськотатарського ресурсного центру", про досвід виставки й видання "Miras": "Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької цінності завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, "археологічних культур".
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag

📝Інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко з Мурвет Аметовою, яка розповідає про історію своєї родини через призму збережених сімейних фотографій. Готуючи ілюстації для виставки "Miras" ми збирали фотографії з родинних колекцій, щоб відвідувачі могли дізнаватись про спадщину кримських татар саме через призму особистих історій, а не "типажів" (з листівок чи безконтекстних "фото з інтернету"). Чому важливо зберігати, фіксувати та осмислювати особистий досвід старшого покоління? Можете дізнатись на прикладі цього інтерв'ю:
https://nmiu.org/posts/105

📝Ще одне інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко, цього разу зі мною: про колоніалізм, деколонізацію та "музей, як контактну зону". Знову ж таки - через призму спадщини кримських татар та досвіду виставки "Miras":
https://nmiu.org/posts/384

📌Дякую моїм друзям і колегам за інтерес до цієї теми й надану можливість поділитись своїми роздумами. А ще - відвідувачам виставки, які за час її існування з жовтня 2022 р. привнесли багато "особистого" у наші заходи. Далі буде.
#колоніалізм #деколонізація #інтервю #відео #постколоніалізм #роздуми #Крим #кримські_татари

Кайра бөлүшүлгөн:

Обранці духів ✙

27.03.202509:42

В суботу 29 березня, о 18:00 в Музеї-майстерні АРВМ (Київ, вул. Малопідвальна, 10Б) відбудеться лекція на тему «Птах-Творець: космогонічні міфи корінних народів Північної Азії».

Мабуть, кожен із нас бодай раз чув про шаманські традиції народів Півночі або бачив їхнє зображення у книгах чи фільмах. Напевно, вам знайомі мотиви Світового Дерева або легенди про Ворона Кутха. Однак не всі знають, що в багатьох космогонічних міфах цих народів ключову роль відіграє саме Птах – як творець або посланець Творця світу, посередник між світами, носій мудрості й трикстер.

Корінні народи Північної Азії – евенки, якути, нанайці, чукчі та інші – здавна переказували історії про птаха, який пірнав у первісний океан і здіймав землю з дна, або ж про Ворона Кутха з його неймовірними пригодами.

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe9AtmSASyICzlxA06jyJwsp2cbnWl51L_mdpDmqPteYzgnZA/viewform

Лектор: Віталій Щепанський, кандидат філософських наук (Ph.D.), релігієзнавець.

15.03.202513:01

«Для нас деколонізація обумовлена необхідністю виживання»
✍️"Такий (наш - авт.) досвід є новим для багатьох провідних музеїв світу. Ба більше, досвід, який ми здобуваємо й осмислюємо нині, майже не зрозумілий багатьом нашим колегам в Європі чи Америці. Адже для них «наука поза політикою», а деколонізація – це просто науково-філософська концепція, у якій ідеться про минуле, а не про сьогодення. Але для нас деколонізація ініційована історичною необхідністю виживання. Це не "примха" чи "тренд". Це те, що необхідно зробити зараз, бо для наступних поколінь може бути запізно...".
📌Поговорили трохи з колегою Марією про "деколонізацію", "музей, як контактну зону" та спадщину корінних народів (зокрема досвід виставки "Miras. Спадщина"). Вийшло ціле інтерв'ю для музейного блогу, з яким запрошую ознайомитись:
#музей #деколонізація #постколоніалізм #текст #Крим #кримські_татари #роздуми #контактна_зона
https://nmiu.org/posts/384

13.03.202515:05

🎙Інтерв'ю на "Українському радіо" з Юрієм Радченком, про караїмів у Центрально-Східній Європі. Короткий виклад нашої вчорашньої розмови. Фото: Караїмський сквер в м. Тракай, у Литві.
#караїми #інтервю #Крим #Україна
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4285000&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR1hT8eO_MCbj8ESYbb6YxLWpSc5SBDm8eEnjGOhs0gkKk-hiRiABLhx7mg_aem__ByTOZQfXZ3mEd6ZJ_ZPPA

04.03.202511:07

Запрошую на цікаву лекцію в рамках "Історичного клубу" від Польського інституту в Києві, присвячену одному з корінних народів України. Цього разу тема розмови: "Караїми у Центрально-Східній Європі: культура, релігія, ідентичність". Буду на цій події модератором, тож побачимось.
📌12 березня о 19:00;
📌Книгарня Сенс, вул. Хрещатик, 34.
Реєстрація обов'язкова:
#караїми #Крим #лекція #анонс
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeic6wGlD7cbIH7Psc9g2SkXWK5o0RY5siwtJcCoqEW5RiJMQ/viewform?

04.03.202511:07

Кайра бөлүшүлгөн:

Пороблено Подкаст

27.02.202517:33

26 лютого відзначається День кримського спротиву російській окупації. Тож сьогоднішній 99-й епізод “Пороблено” ми присвячуємо кримським татарам та їхній багатій культурі. Говоримо з Олексієм Савченком @orientalistnotes — істориком, кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Скарбниці Національного музею історії України, дослідником історії та культури кримських татар про таке:

Яким був традиційний одяг кримських татар і татарок?
Що можна було зчитати з їхнього зовнішнього вигляду?
Які деталі одягу спеціально готували до весілля?
Які прикраси їх оточували?
Яке значення вони мали в обрядах та в повсякденному житті?
Якого значення надавали запахам у культурі кримських татар?
Скільки ритуальних кавових церемоній існує в цього народу та чим заміняли каву в найскрутніші часи?

Сьогодні за допомогою цих речей ми можемо говорити про кримськотатарську історію. Ознайомитися з багатою спадщиною цього народу можна, відвідавши виставку “Miras. Спадщина” в Скарбниці Національного музею історії України, співкуратором якої виступив Олексій. А ми запрошуємо вас переглянути цей неймовірно цікавий епізод:

https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8

14.02.202511:50

✍Запрошуємо на презентацію нашого науково-популярного видання «Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє» («Кліо», 2024). На заході можна буде поспілкуватися з авторами видання (в тому числі і зі мною), а також придбати примірник у представників видавництва.
📌19 лютого в Національному музеї історії України за адресою вул. Володимирська, 2. Початок о 16:00.
Вхід на подію вільний. Деталі по подію, авторів і партнерів видання за посиланням:
#анонс #книга #презентація #Хотин_1621
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%96/483933474570240/

13.02.202509:41

📚Запрошую на презентацію історичних романів Олександри Шутко про Крим - «Кривава Кафа. Перерваний шлях Шехзаде» і «Кривава Кафа. Війна за османський трон». Я буду тут модератором, тож побачимось.
📌15 лютого (субота), 17:00
📌Адреса музею: м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 12 (на території Києво-Печерської Лаври). Вхід вільний.
Деталі за посиланням:
#анонс #Крим #презентація
https://facebook.com/events/s/%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0-%D1%88%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%94-%D1%96%D1%81%D1%82/605693138768913/

Кайра бөлүшүлгөн:

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

12.02.202508:40

У продовження теми нещодавньої лекції «Польсько-литовські татари в історії України» записали розмову про соціальний, мілітарний, культурний вплив польсько-литовських та кримських татар. Підняли багато цікавих тем:
про феномен «татарського осадництва» на українських землях Великого князівства Литовського й Речі Посполитої (як «півночі», так і степових рубежів»), «Татарські вулиці» в українських містах, татарських воїнів, дипломатів і тлумачів на службі у князів і шляхти; Ну і звісно – про долю татарських осадників на Київщині, Волині, Поділлі, Галичині;
Обговорили й більш ширші теми про дипломатичні взаємини, фронтирні спільноти, комунікації\взаємини на Степовому кордоні Європи. А також стереотипи про те, що активні контакти зі «Сходом» мала лише «південна периферія»;
Трохи переживав за те, щоб висвітлити таку багатогранну та цікаву тему лаконічно, але вийшло ніби добре. Дякую Євгену Мочалову та команді проєкту за професіоналізм і змістовну розмову. Далі буде🙂
#Україна #Крим #кримські_татари #татари_липки #відео #інтервю
https://www.youtube.com/watch?v=tTY5XKgKX0M&t=2643s

12.02.202508:40

Нагадую також подивитись випуск і за моєї участі, раптом хтось пропустив😊

12.02.202508:33

На дружньому каналі Історія без міфів вийшов новий випуск, присвячений феномену українського козацтва: політичній традиції, військовій культурі, суспільній організації. Гість випуску, Олексій Сокирко, приділяє особливу увагу також і глобальній мілітарній революції та її впливу на "степову війну" у Східній Євопі, яка фактично й поклала кінець Степовому кордону наприкінці 17 ст. Хто ще не придбав нову книгу пана Олексія про "Козацький Марс" - дуже раджу це зробити.
#відео #фронтир #Україна
https://www.youtube.com/watch?v=rboeHIBlC1s

Бардык посттор