𝐦𝐢𝐥𝐲.𝐮𝐤𝐫
20.04.202513:07
13.04.202520:44
мама Яна:
+380 (93) 909 68 35
Телефон виблядка +380 (50) 542 81 52
+380 (93) 909 68 35
Телефон виблядка +380 (50) 542 81 52
13.04.202508:50
наразі відомо щонайменше про 20 загиблих…
08.04.202515:10
🥩
Кайра бөлүшүлгөн:
Катарсис △
14.03.202510:38
В Одесі на вулиці застрелили чоловіка
Правоохоронці встановлюють обставини вбивства. Стрілець з місця злочину втік, вживаються заходи щодо його затримання.
Повідомляють, що вбили активіста Демʼяна Ганула.
Катарсис - Підписатися
Правоохоронці встановлюють обставини вбивства. Стрілець з місця злочину втік, вживаються заходи щодо його затримання.
Повідомляють, що вбили активіста Демʼяна Ганула.
Катарсис - Підписатися
Кайра бөлүшүлгөн:
RAGNAROCK PRIVET
26.02.202518:27
🦾 Богдан Кротевич «Тавр» завершує службу і залишає посаду начальника штабу «Азову».
Тавр в «Азові» з 2014 року. Він брав участь у ключових бойових операціях АТО/ООС.
З початком повномасштабного вторгнення керував обороною Маріуполя.
Тавр в «Азові» з 2014 року. Він брав участь у ключових бойових операціях АТО/ООС.
З початком повномасштабного вторгнення керував обороною Маріуполя.
14.04.202511:06
але краще б відпиздили як собак
13.04.202519:21
https://www.instagram.com/vpotokeeeeee?igsh=bXRldnNxNDRieXJ1
а ось одна з героїнь відео)
а ось одна з героїнь відео)
13.04.202508:44
кожен раз одне й те саме. йобані підараси
Кайра бөлүшүлгөн:
Mister Frostovik
09.03.202510:41
Як і обіцяв, розповім про ціну, яку ми заплатили, звільняючи Торецьк. Розкажу її через призму друга «Авеля». Спойлер: зараз з ним усе гаразд, проходить реабілітацію.
Познайомилися ми, коли я проводив у бригаді курси кулеметників. Незабаром він пройшов відбір у нашу групу «Пірати», і я одразу ж забрав його до себе у відділення.
Згодом, коли я пішов на вимушене підвищення, «Авель» очолив відділення. Він був і залишається одним із тих, у кому я ніколи не сумнівався, на кого міг покластися і чия сила волі та духу викликали в мене захоплення. Далі про цей момент з його же слів:
«...тільки-но підійшов до металевої двері сараю - удар, вивернуло шию вліво і впав на землю. Хоча зі слів хлопців він зробив ще кроків 5 назад, а вже потім упав. Лежу – запах крові, пороху, порожній шум у вухах. Бачу, як шматок мого обличчя висить переді мною на очах, і звідти ллється кров. Перші думки:
1. «Не могло цього статися зі мною»
2. «Добре, я так втомився… нарешті я помру»
3. «Мені прилетіло в голову… Я просто дивитимусь, як вмираю?»
4. Чую, як Соркс кричить, що я "300", а я в голові кричу на нього: "Я 200, дурень!"
5. Прикрив очі, ніби змирившись... Раптом різко повернулися всі звуки, зник шум, я почув, як наші відповідають чергою по підару.
6. Мене ніби струмом ударило по ногах і руках – я зрозумів, що можу рухатися. У той момент прийшла думка: "А чи не спробувати вижити? Ні, треба зробити все, щоб вижити!" Хоча я вже прийняв, що, швидше за все, помру.
7. Я відповз у гараж, "Соркс" допоміг мені встати. Поки мені накладали турнікет і намагалися викликати допомогу і зрозумів, що повернутися назад дворами не зможу. Я почав від'їжджати – сили залишилися тільки в ногах. Так, відкритим простором, прямо під вогнем противника, ривком метрів 200 я летів до будинку, де залишив більшу частину групи. Прибіг до них з боку ворога, просто впав на паркан, звідки мене затягли всередину і почали надавати першу допомогу.
8. На місці складно було щось зробити. Коли мене роздягли, побачили купу дірок у грудях – оклюзивки скочувалися разом із кров'ю. Я сидів, затискаючи рани, намагаючись не задихнутися. Врятувала евакуація – заздалегідь спланована точка, обговорена на підготовці. Бронетранспортер прилетів через 15 хвилин, і мене закинули в машину.
9. Доїхавши до стабілізаційного пункту, я, вставши на ноги, сам залетів на операційний стіл, де мені почали переливати кров. Потім побачив шприц із чимось… і привіт, кома.
Через чотири дні я прокинувся в Дніпрі, але здавалося, що минув цілий місяць. Це був нескінченний сон, у якому я постійно боровся зі смертю в різних її образах: демони, вовки, валькірії зі списами – і завжди мене жорстоко вбивали. Я згадав усіх: побратимів, наречену, сім'ю… Невже я ніколи більше їх не побачу? Невже життя після смерті виглядає саме так – і я просто буду нескінченно помирати, хапаючись за життя?
Іноді мені здавалося, що я прокидаюся і бачу близьких поруч (так і було), а потім все починалося заново, і вже неможливо було зрозуміти, де реальність, а де сон.
Коли я нарешті прокинувся, була ніч. Мені здалося, що я побачив медсестру, яка гострить ножі. Перша думка – мене хочуть порізати на органи. Я вирішив їй завадити.
Я був зв’язаний, на обличчі – киснева маска. Якимось чином мені вдалось розв'язати одну руку, коли вона підійшла ближче, я зірвав із себе маску. Вона почала мені щось говорити, але я абсолютно не розумів, якою мовою вона спілкується. Я намагався замахнутися, щоб ударити її, але, не маючи сил підняти руку, виглядав так, ніби просто судомно смикався на ліжку.
У якийсь момент я вже просто змирився...
Познайомилися ми, коли я проводив у бригаді курси кулеметників. Незабаром він пройшов відбір у нашу групу «Пірати», і я одразу ж забрав його до себе у відділення.
Згодом, коли я пішов на вимушене підвищення, «Авель» очолив відділення. Він був і залишається одним із тих, у кому я ніколи не сумнівався, на кого міг покластися і чия сила волі та духу викликали в мене захоплення. Далі про цей момент з його же слів:
«...тільки-но підійшов до металевої двері сараю - удар, вивернуло шию вліво і впав на землю. Хоча зі слів хлопців він зробив ще кроків 5 назад, а вже потім упав. Лежу – запах крові, пороху, порожній шум у вухах. Бачу, як шматок мого обличчя висить переді мною на очах, і звідти ллється кров. Перші думки:
1. «Не могло цього статися зі мною»
2. «Добре, я так втомився… нарешті я помру»
3. «Мені прилетіло в голову… Я просто дивитимусь, як вмираю?»
4. Чую, як Соркс кричить, що я "300", а я в голові кричу на нього: "Я 200, дурень!"
5. Прикрив очі, ніби змирившись... Раптом різко повернулися всі звуки, зник шум, я почув, як наші відповідають чергою по підару.
6. Мене ніби струмом ударило по ногах і руках – я зрозумів, що можу рухатися. У той момент прийшла думка: "А чи не спробувати вижити? Ні, треба зробити все, щоб вижити!" Хоча я вже прийняв, що, швидше за все, помру.
7. Я відповз у гараж, "Соркс" допоміг мені встати. Поки мені накладали турнікет і намагалися викликати допомогу і зрозумів, що повернутися назад дворами не зможу. Я почав від'їжджати – сили залишилися тільки в ногах. Так, відкритим простором, прямо під вогнем противника, ривком метрів 200 я летів до будинку, де залишив більшу частину групи. Прибіг до них з боку ворога, просто впав на паркан, звідки мене затягли всередину і почали надавати першу допомогу.
8. На місці складно було щось зробити. Коли мене роздягли, побачили купу дірок у грудях – оклюзивки скочувалися разом із кров'ю. Я сидів, затискаючи рани, намагаючись не задихнутися. Врятувала евакуація – заздалегідь спланована точка, обговорена на підготовці. Бронетранспортер прилетів через 15 хвилин, і мене закинули в машину.
9. Доїхавши до стабілізаційного пункту, я, вставши на ноги, сам залетів на операційний стіл, де мені почали переливати кров. Потім побачив шприц із чимось… і привіт, кома.
Через чотири дні я прокинувся в Дніпрі, але здавалося, що минув цілий місяць. Це був нескінченний сон, у якому я постійно боровся зі смертю в різних її образах: демони, вовки, валькірії зі списами – і завжди мене жорстоко вбивали. Я згадав усіх: побратимів, наречену, сім'ю… Невже я ніколи більше їх не побачу? Невже життя після смерті виглядає саме так – і я просто буду нескінченно помирати, хапаючись за життя?
Іноді мені здавалося, що я прокидаюся і бачу близьких поруч (так і було), а потім все починалося заново, і вже неможливо було зрозуміти, де реальність, а де сон.
Коли я нарешті прокинувся, була ніч. Мені здалося, що я побачив медсестру, яка гострить ножі. Перша думка – мене хочуть порізати на органи. Я вирішив їй завадити.
Я був зв’язаний, на обличчі – киснева маска. Якимось чином мені вдалось розв'язати одну руку, коли вона підійшла ближче, я зірвав із себе маску. Вона почала мені щось говорити, але я абсолютно не розумів, якою мовою вона спілкується. Я намагався замахнутися, щоб ударити її, але, не маючи сил підняти руку, виглядав так, ніби просто судомно смикався на ліжку.
У якийсь момент я вже просто змирився...
24.02.202500:48
4012 днів. Це дуже великий відрізок часу. Страшний він тому, що протягом усіх цих днів Росія забирає життя українців. 4012 днів, як українські герої віддають здоров’я і, найголовніше, життя заради миру в Україні.
Не менш боляче бачити, як дуже велика кількість людей поклала х*й на всі ці події, мовляв: «Мені що, тепер не жити?» Але поки вони подібними словами знімають із себе відповідальність, хтось і справді втрачає життя. Можливо, це утопія, і досягти повної єдності неможливо, але я би хотів, щоб якнайбільше українців єдналися, бо в цей час це дуже необхідно, щоб це не було чимось тимчасовим, а стало в онснові характеру всіх українців. І щоб це були не просто слова про єдність, а насамперед дія, яку відчуватимуть військові, які роблять усе для існування держави та її громадян.
Будьте вдячними, не будьте байдужими.
Не менш боляче бачити, як дуже велика кількість людей поклала х*й на всі ці події, мовляв: «Мені що, тепер не жити?» Але поки вони подібними словами знімають із себе відповідальність, хтось і справді втрачає життя. Можливо, це утопія, і досягти повної єдності неможливо, але я би хотів, щоб якнайбільше українців єдналися, бо в цей час це дуже необхідно, щоб це не було чимось тимчасовим, а стало в онснові характеру всіх українців. І щоб це були не просто слова про єдність, а насамперед дія, яку відчуватимуть військові, які роблять усе для існування держави та її громадян.
Будьте вдячними, не будьте байдужими.
14.04.202510:32
не буду геройствувати, і плюватись слиною з приводу того, шо їх не відпиздили, але має зʼявитись хочаб один подібний приклад, шоб недумали, шо запишеться вибачення, і на цьому кінець вистави. хай радіють, шо прикладам не стали вони.
13.04.202516:33
аморальні, бухі хуєсоси. чмо просто після зауваження вмикає гімн підарів. яким хуєм подібний скот живий? тупа біомаса яка не робить і кроку в сторону розвитку. я блять зроблю так, щоб вас побачили, бляді.
08.04.202515:45
бля, ну хто ці ідіоти
02.04.202513:40
⚒️
04.03.202519:03
«Хант»
25.01.202517:30
у мене вже немає сил писати про подібне, я в ахуї з хохлов.
14.04.202510:30
Кайра бөлүшүлгөн:RAGNAROCK PRIVET
13.04.202509:26
⚠️ Кадри строго 18+.
На цю хвилину відомо про 21 загиблого та щонайменше 20 поранених.
На цю хвилину відомо про 21 загиблого та щонайменше 20 поранених.
01.04.202517:00
Кайра бөлүшүлгөн:
WarLife 18+ Украина Россия Война 18+
27.02.202512:08
Группа украинских спецназовцев попадает в засаду во время боевого задания на Кременском направлении (ранее не публиковавшиеся архивные кадры)
WarLife 18+
WarLife 18+
Көрсөтүлдү 1 - 23 ичинде 23
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.