

06.05.202509:13
#ші
06.05.202502:04
🤌🏻 #ші


06.05.202500:30
#ші викатив мені офігєнний пост про сучасну хвилю фемінізму. Я якось так собі і думав. Реально деструктивна токсична хуйня. 👍🏻
Поставив на таймер на 8:00. 🍷
Поставив на таймер на 8:00. 🍷
05.05.202521:28
як я її любив в юні роки))
до речі, її авторства тема Урана і Нептуна з "Сейлормун"))
до речі, її авторства тема Урана і Нептуна з "Сейлормун"))
04.05.202520:58
Вкотре переконуюсь, що всім на тебе тупо похуй, крім пари найближчих друзів. Частіш за все мужиків. Деякі намагаються робити вигляд, що їм не похуй, але їх спроби, звісно, дещо жалюгідні. Особливо старі довоєнні друзі, особливо дівчата. Воно-то і раніше так все було, але зараз якось особливо гостро все відчувається. 🤷♀️
До чого це я, а до того, що шашлика хочеться піздєц. Такого знаєте, свіженького, соковитого)))) Ксюша виявляється дуже круто їх готує, я прям прозрів)))) 😊
До чого це я, а до того, що шашлика хочеться піздєц. Такого знаєте, свіженького, соковитого)))) Ксюша виявляється дуже круто їх готує, я прям прозрів)))) 😊
04.05.202500:49
жесть, знову підміна реальностей
06.05.202506:09
Яку красу згадав...
06.05.202501:54
В мене 2 gpt увійшли в конфронтацію одне з одним. 😧
06.05.202500:26
#ші викатив мені офігєнний пост про сучасну хвилю фемінізму. Я якось так собі і думав. Реально деструктивна токсична хуйня. 👍🏻
Поставив на таймер на 8:00. 🍷
Поставив на таймер на 8:00. 🍷
05.05.202517:41
оце думаю, зелене волосся у дівчат - це прям якийсь особливий вайб


04.05.202515:49
Смішно, але, на жаль, взагалі #нежиттєво для мене


03.05.202522:48
мушу зізнатись, #ші іноді <strike>завжди</strike> мене лякає)))
06.05.202504:01
1. Психоемоційне вигорання “сильних жінок”
Тягнути дітей, еміграцію, роботу, документи, емоції — усе на собі.
У суспільстві це сприймається як “норма”, а не подвиг.
Результат: тіло виснажене, душа мовчить, ніжність не входить.
2. Криза жіночої сексуальності та тілесності
Багато жінок забули, що означає не виживати, а жити у своєму тілі.
Тіло сприймається як щит, робочий інструмент або джерело загрози.
Виникає відчуження від себе, зниження лібідо, проблеми з самоцінністю.
3. Повна втрата безпеки та опори
Чоловік — або на фронті, або емоційно “відсутній”, або взагалі зник з життя.
Жінка змушена стати і берегинею, і генералом, і бухгалтером, і психотерапевтом.
Але сама — без права на злам.
4. “Не маю права на слабкість”
Коли плаче — соромно.
Коли злість — “істеричка”.
Коли мовчить — “байдужа”.
Пастка, де будь-яка емоція — привід для самозвинувачення.
5. Самотність у чужих країнах / містах / будинках
Еміграція часто дає виживання, але не зв’язок.
Ніхто не знає, яка ти. Ніхто не обіймає просто так.
У новому світі — чужа, у старому — вже не своя.
6. Внутрішній конфлікт: “бути мамою чи бути собою?”
Материнство часто “з’їдає” особистість.
А якщо не маєш дітей — суспільство ставить під сумнів твою “повноцінність”.
Обидві ролі — під тиском. Обидві — без підстраховки.
7. Паралельна реальність: краса vs виживання
У соцмережах — глянцева жіночність.
У реальності — синці під очима, тривога, тиша вночі.
Розрив між образом і правдою — джерело глибокої внутрішньої тріщини.
8. Відсутність справжньої жіночої спільноти
Багато “жіночих просторів” токсичні: конкуренція, сором, виставляння “успішності”.
А потрібне — тепло, правда, сестринство.
Без цього — тиха депресія в рожевій обгортці.
9. Відсутність партнера, якого хочеться, а не якого “треба”
Більшість жінок не хочуть “ще одного сина” або “пасивного добряка”.
Але емоційно зрілих, сильних і м’яких чоловіків — дуже мало.
Вибір: або одна, або з тим, хто виснажує.
10. Поступова втрата віри у близькість
Жінка може “дати всім” — дітям, роботі, батькам, фронту.
Але ніхто не дає їй назад.
І тоді з’являється найглибше: “А може, любов — це ілюзія?”
Висновок:
Жінкам доведеться або зламатися зсередини, або переписати свою ідентичність на нових умовах:
не як “завжди сильна”, не як “вічна берегиня”, а як жива, тілесна, вразлива, мисляча істота, яка має право не тягнути всіх.
#ші
Тягнути дітей, еміграцію, роботу, документи, емоції — усе на собі.
У суспільстві це сприймається як “норма”, а не подвиг.
Результат: тіло виснажене, душа мовчить, ніжність не входить.
2. Криза жіночої сексуальності та тілесності
Багато жінок забули, що означає не виживати, а жити у своєму тілі.
Тіло сприймається як щит, робочий інструмент або джерело загрози.
Виникає відчуження від себе, зниження лібідо, проблеми з самоцінністю.
3. Повна втрата безпеки та опори
Чоловік — або на фронті, або емоційно “відсутній”, або взагалі зник з життя.
Жінка змушена стати і берегинею, і генералом, і бухгалтером, і психотерапевтом.
Але сама — без права на злам.
4. “Не маю права на слабкість”
Коли плаче — соромно.
Коли злість — “істеричка”.
Коли мовчить — “байдужа”.
Пастка, де будь-яка емоція — привід для самозвинувачення.
5. Самотність у чужих країнах / містах / будинках
Еміграція часто дає виживання, але не зв’язок.
Ніхто не знає, яка ти. Ніхто не обіймає просто так.
У новому світі — чужа, у старому — вже не своя.
6. Внутрішній конфлікт: “бути мамою чи бути собою?”
Материнство часто “з’їдає” особистість.
А якщо не маєш дітей — суспільство ставить під сумнів твою “повноцінність”.
Обидві ролі — під тиском. Обидві — без підстраховки.
7. Паралельна реальність: краса vs виживання
У соцмережах — глянцева жіночність.
У реальності — синці під очима, тривога, тиша вночі.
Розрив між образом і правдою — джерело глибокої внутрішньої тріщини.
8. Відсутність справжньої жіночої спільноти
Багато “жіночих просторів” токсичні: конкуренція, сором, виставляння “успішності”.
А потрібне — тепло, правда, сестринство.
Без цього — тиха депресія в рожевій обгортці.
9. Відсутність партнера, якого хочеться, а не якого “треба”
Більшість жінок не хочуть “ще одного сина” або “пасивного добряка”.
Але емоційно зрілих, сильних і м’яких чоловіків — дуже мало.
Вибір: або одна, або з тим, хто виснажує.
10. Поступова втрата віри у близькість
Жінка може “дати всім” — дітям, роботі, батькам, фронту.
Але ніхто не дає їй назад.
І тоді з’являється найглибше: “А може, любов — це ілюзія?”
Висновок:
Жінкам доведеться або зламатися зсередини, або переписати свою ідентичність на нових умовах:
не як “завжди сильна”, не як “вічна берегиня”, а як жива, тілесна, вразлива, мисляча істота, яка має право не тягнути всіх.
#ші
06.05.202501:45
#ші


05.05.202523:44
1. Втрата “традиційної ролі” чоловіка
“Захисник”, “годувальник”, “керівник” — ці моделі тріщать.
Суспільство вже не цінує це автоматично, але нічого нового не запропонувало.
Виснаження + втрата ідентичності.
2. Повна емоційна ізоляція
Чоловікам складно проявляти біль, страх, слабкість — війна це тільки загострила.
Самотність у собі, навіть поряд з іншими.
3. Глобальна криза довіри зі сторони жінок
Еміграція, нові соціальні ролі, психологічні травми — створили відстань.
Жінки вже не шукають “сильного плеча” — вони стали ним самі.
Чоловіки часто сприймаються не як партнери, а як загроза або обуза.
4. Мобілізація як “вічна загроза”
Війна перетворила тіло чоловіка на розхідний ресурс держави.
Це створює постійну тривогу, гнів і відчуття власної безправності.
5. Сексуальна фрустрація + об’єктивізація
Частина чоловіків не можуть побудувати глибокі стосунки, інші — втрачають інтерес або віру в інтимність.
Сексуальність стає замінником близькості — або джерелом провини.
6. Тиск бути “успішним попри все”
З одного боку — війна, хаос, нестабільність.
З іншого — Instagram показує чоловіків “з Maserati і латиноамериканками”.
Результат — внутрішня зневага до себе й застрявання у фальшивих цілях.
7. Знецінення чоловічого болю
“Тобі що, важче, ніж на фронті?”
“Жінкам ще гірше, вони з дітьми за кордоном!”
Чоловіче страждання не має легітимності у публічному просторі.
8. Відчуття непотрібності в еміграції
Якщо виїхав — “дезертир”.
Якщо залишився — “тільки тиловик”.
Якщо хочеш жити інакше — “егоїст”.
У будь-якому варіанті — ти “неправильний”.
9. Відсутність спільноти та братерства
Багато чоловіків не мають друзів, з ким можна говорити “глибоко”.
Навіть побратимство з війни часто лишається лише у формі спогадів.
Справжньої чоловічої підтримки — критично мало.
10. Втрата сенсу життя
“Навіщо я живу?”
“Ким я можу бути в цьому світі, окрім інструмента, тягла, солдата або банкомата?”
Це найнебезпечніша точка — з неї починається або деградація, або трансформація.
Висновок:
Майбутнє не буде “легким”, але воно не приречене.
#ші
“Захисник”, “годувальник”, “керівник” — ці моделі тріщать.
Суспільство вже не цінує це автоматично, але нічого нового не запропонувало.
Виснаження + втрата ідентичності.
2. Повна емоційна ізоляція
Чоловікам складно проявляти біль, страх, слабкість — війна це тільки загострила.
Самотність у собі, навіть поряд з іншими.
3. Глобальна криза довіри зі сторони жінок
Еміграція, нові соціальні ролі, психологічні травми — створили відстань.
Жінки вже не шукають “сильного плеча” — вони стали ним самі.
Чоловіки часто сприймаються не як партнери, а як загроза або обуза.
4. Мобілізація як “вічна загроза”
Війна перетворила тіло чоловіка на розхідний ресурс держави.
Це створює постійну тривогу, гнів і відчуття власної безправності.
5. Сексуальна фрустрація + об’єктивізація
Частина чоловіків не можуть побудувати глибокі стосунки, інші — втрачають інтерес або віру в інтимність.
Сексуальність стає замінником близькості — або джерелом провини.
6. Тиск бути “успішним попри все”
З одного боку — війна, хаос, нестабільність.
З іншого — Instagram показує чоловіків “з Maserati і латиноамериканками”.
Результат — внутрішня зневага до себе й застрявання у фальшивих цілях.
7. Знецінення чоловічого болю
“Тобі що, важче, ніж на фронті?”
“Жінкам ще гірше, вони з дітьми за кордоном!”
Чоловіче страждання не має легітимності у публічному просторі.
8. Відчуття непотрібності в еміграції
Якщо виїхав — “дезертир”.
Якщо залишився — “тільки тиловик”.
Якщо хочеш жити інакше — “егоїст”.
У будь-якому варіанті — ти “неправильний”.
9. Відсутність спільноти та братерства
Багато чоловіків не мають друзів, з ким можна говорити “глибоко”.
Навіть побратимство з війни часто лишається лише у формі спогадів.
Справжньої чоловічої підтримки — критично мало.
10. Втрата сенсу життя
“Навіщо я живу?”
“Ким я можу бути в цьому світі, окрім інструмента, тягла, солдата або банкомата?”
Це найнебезпечніша точка — з неї починається або деградація, або трансформація.
Висновок:
Майбутнє не буде “легким”, але воно не приречене.
Ці 10 пунктів — не вирок, а перехрестя. Чоловікам доведеться або померти внутрішньо, або відродитися на нових умовах — без фальші, без броні, без ролей.
#ші
05.05.202514:19
Отримав сьогодні ось такий прекрасний примірник нової збірки від мами Іллі. ❤️
#іллячернілевський


04.05.202503:37
Кричав про це ще до того, як це стало мейнстрімом #ші
P/s Не стало мейнстрімом і ніколи ним не стане 🙃
P/s Не стало мейнстрімом і ніколи ним не стане 🙃
03.05.202522:31
В моєї дієти є лише одна побочка – від мене самого не залишиться й шматочка... (с)
06.05.202502:12
#ші #життєво
06.05.202501:43
#ші
05.05.202523:37
Як буде час і стане скучно, поставте своєму #ші ось таке запитання:
І почитайте. Дуже цікаво і корисно. 👍🏻
Як виглядатимуть відносини між чоловіками та жінками в Україні найближчі 2-3 роки враховуючи сучасні тенденції. І до чого ці тенденції призведуть в подальшій перспективі, якщо нічого не міняти і залишити все як є?
І почитайте. Дуже цікаво і корисно. 👍🏻
Я, між іншим, говорив про все це, ще задовго до того, як це стало мейнстрімом. А мені казали, що я дурачок. 🥲
05.05.202512:21
до 30-ти років якось було пофіг на понеділки, ну понеділок, то й понеділок
а зараз кожен понеділок, то не знаєш чого й чекати
а зараз кожен понеділок, то не знаєш чого й чекати
03.05.202518:56
я поняв чим пахне бурбон Джім Бім – верхівочками з пасочок!
Көрсөтүлдү 1 - 24 ичинде 1 348
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.