Місто Марії
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрдуУкраїна
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаOct 20, 2018
TGlistке кошулган дата
Jul 14, 2023Тиркелген топ
Катталгандар
1 162
24 саат
10.1%Жума
20.2%Ай
20.2%
Цитация индекси
0
Эскерүүлөр1Каналдарда бөлүштү0Каналдарда эскерүүлөр1
1 посттун орточо көрүүлөрү
114
12 саат4620%24 саат1140%48 саат1140%
Катышуу (ER)
0.88%
Кайра посттошту0Комментарийлер0Реакциялар1
Көрүүлөр боюнча катышуу (ERR)
0%
24 саат0%Жума
10.47%Ай0%
1 жарнама посттун орточо көрүүлөрү
138
1 саат00%1 – 4 саат00%4 - 24 саат00%
Акыркы 24 саатта бардык посттор
0
Динамика
-
Жарнамаланган1 ай
0
Рекорддор
13.06.202423:59
1.2KКатталгандар26.03.202223:59
200Цитация индекси30.12.202323:59
7.7K1 посттун көрүүлөрү02.03.202514:21
1381 жарнама посттун көрүүлөрү12.03.202513:32
23.08%ER30.12.202323:59
700.91%ERR
24.03.202513:43
У Києві триває виставка «Міста без тривог»: серед експозиції - картина з Маріуполем
🏙 У столичній галереї «АВС-арт» проходить виставка «МІСТА БЕЗ ТРИВОГ», де представлені роботи українських художників, що зображують мирні міста України. Київ, Львів, Харків, Одеса, Маріуполь - на полотнах митців вони постають сповненими життя, у звичному ритмі, без тривог і руйнувань. В експозиції представлені роботи Вітольда Манастирського, Юрія Герца, Любомира Медвідя, Ольги Кравченко, Вартана Маркар’яна та інших.
🖼 Серед представлених робіт - картина, присвячена Маріуполю. Художник відтворив знайому багатьом містянам локацію – площу перед драмтеатром. Осінній день, мокрий асфальт, перехожі з парасольками, автомобілі на дорозі – усе передає атмосферу мирного міста. Це Маріуполь, яким його пам’ятають і люблять.
📅 Виставка триватиме до 5 квітня
📍 Галерея «АВС-арт», вул. Глибочицька, 32-В (3-й поверх)
Фотографії взято з Facebook-сторінки «Вечірній Київ»
🏙 У столичній галереї «АВС-арт» проходить виставка «МІСТА БЕЗ ТРИВОГ», де представлені роботи українських художників, що зображують мирні міста України. Київ, Львів, Харків, Одеса, Маріуполь - на полотнах митців вони постають сповненими життя, у звичному ритмі, без тривог і руйнувань. В експозиції представлені роботи Вітольда Манастирського, Юрія Герца, Любомира Медвідя, Ольги Кравченко, Вартана Маркар’яна та інших.
🖼 Серед представлених робіт - картина, присвячена Маріуполю. Художник відтворив знайому багатьом містянам локацію – площу перед драмтеатром. Осінній день, мокрий асфальт, перехожі з парасольками, автомобілі на дорозі – усе передає атмосферу мирного міста. Це Маріуполь, яким його пам’ятають і люблять.
📅 Виставка триватиме до 5 квітня
📍 Галерея «АВС-арт», вул. Глибочицька, 32-В (3-й поверх)
Фотографії взято з Facebook-сторінки «Вечірній Київ»
09.04.202513:21
Архітектурна жертва війни: художній музей ім. Архипа Куїнджі у маєтку Гіацинтова
🎁 Чи знали ви, що один з найвеличніших будинків Маріуполя був весільним подарунком? Його стіни пам’ятають не лише родинну історію, а й бурхливі події, які змінили місто. Маєток Гіацинтових - це більше, ніж старовинна архітектура.
🔨 Спроектований у стилі північного модерну, особняк належав Олександру Гозадінову - великому землевласнику та почесному мировому судді, який подарував його своїй доньці Надії на весілля. Її чоловік, Василь Гіацинтов, став основоположником освіти в Маріуполі, заснувавши Маріупольське реальне училище.
🏛️ В 2010 році відбулась реконструкція будівлі. Тут облаштували 10 виставкових залів, зробивши музей справжнім серцем мистецького життя Маріуполя.
Яка доля спіткала музей після початку повномасштабного вторгнення? Яких ушкоджень він зазнав, як був зруйнований і які цінні експонати зникли?
👉 Читайте повну статтю на нашому сайті «Маріуполь. Туристичне місто»!
🎁 Чи знали ви, що один з найвеличніших будинків Маріуполя був весільним подарунком? Його стіни пам’ятають не лише родинну історію, а й бурхливі події, які змінили місто. Маєток Гіацинтових - це більше, ніж старовинна архітектура.
🔨 Спроектований у стилі північного модерну, особняк належав Олександру Гозадінову - великому землевласнику та почесному мировому судді, який подарував його своїй доньці Надії на весілля. Її чоловік, Василь Гіацинтов, став основоположником освіти в Маріуполі, заснувавши Маріупольське реальне училище.
🏛️ В 2010 році відбулась реконструкція будівлі. Тут облаштували 10 виставкових залів, зробивши музей справжнім серцем мистецького життя Маріуполя.
Яка доля спіткала музей після початку повномасштабного вторгнення? Яких ушкоджень він зазнав, як був зруйнований і які цінні експонати зникли?
👉 Читайте повну статтю на нашому сайті «Маріуполь. Туристичне місто»!
03.04.202511:59
Будинок з левами: архітектурна загадка Маріуполя
🏛️Його фасад прикрашений левовими маскаронами - унікальним елементом, який робить будівлю впізнаваною. Величний, вишуканий, з багатою історією, цей будинок став однією з перлин маріупольської архітектури.
✨Зведений понад століття тому, він вражає поєднанням витонченого модерну та міцності цегляної кладки. Аркові вікна, виразні пілястри та декоративні деталі створюють особливий ритм фасаду. Але головна родзинка - маскарони у вигляді левових голів, що надають будівлі характеру.
За цими стінами відбувалися події, що впливали на місто, приймалися важливі рішення, проживалося життя, наповнене великими мріями та викликами. Але разом з цим тут залишилося чимало загадок, які й досі викликають цікавість.
🤔Чому Віктор Нільсен так і не оселився у своєму першому великому проєкті? Як будинок пов’язаний із розвитком маріупольської промисловості? І які події він пережив за більш ніж сто років свого існування?
Дізнайтеся більше про його історію 👉 посилання
🏛️Його фасад прикрашений левовими маскаронами - унікальним елементом, який робить будівлю впізнаваною. Величний, вишуканий, з багатою історією, цей будинок став однією з перлин маріупольської архітектури.
✨Зведений понад століття тому, він вражає поєднанням витонченого модерну та міцності цегляної кладки. Аркові вікна, виразні пілястри та декоративні деталі створюють особливий ритм фасаду. Але головна родзинка - маскарони у вигляді левових голів, що надають будівлі характеру.
За цими стінами відбувалися події, що впливали на місто, приймалися важливі рішення, проживалося життя, наповнене великими мріями та викликами. Але разом з цим тут залишилося чимало загадок, які й досі викликають цікавість.
🤔Чому Віктор Нільсен так і не оселився у своєму першому великому проєкті? Як будинок пов’язаний із розвитком маріупольської промисловості? І які події він пережив за більш ніж сто років свого існування?
Дізнайтеся більше про його історію 👉 посилання
31.03.202512:31
Хліб Надазовських греків «Псатир» увійшов до Національного переліку культурної спадщини України 🍞
✨Маріуполь знову на карті культурних здобутків України! Традиція виготовлення обрядового хліба Надазовських греків - «Псатир» - нещодавно потрапила до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Це величезне досягнення для нашого міста та регіону, яке підкреслює важливість збереження унікальних традицій, що глибоко коріняться саме в Маріуполі та його околицях.
«Псатир» - це не просто хліб. Це святковий символ, який втілює єдність громади Надазовських греків, що проживають на південному заході Донецької області, зокрема в Маріуполі. Процес його виготовлення переплітається з релігійними обрядами та старовинними звичаями, що передаються від покоління до покоління.
🙌Маріуполь - це місто, де культури перетинаються, і де кожна традиція несе в собі частинку історії. «Псатир» -
один з тих елементів, що допомагає зберігати та передавати спадщину наших предків.
Фото: Донецька ОВА
✨Маріуполь знову на карті культурних здобутків України! Традиція виготовлення обрядового хліба Надазовських греків - «Псатир» - нещодавно потрапила до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Це величезне досягнення для нашого міста та регіону, яке підкреслює важливість збереження унікальних традицій, що глибоко коріняться саме в Маріуполі та його околицях.
«Псатир» - це не просто хліб. Це святковий символ, який втілює єдність громади Надазовських греків, що проживають на південному заході Донецької області, зокрема в Маріуполі. Процес його виготовлення переплітається з релігійними обрядами та старовинними звичаями, що передаються від покоління до покоління.
🙌Маріуполь - це місто, де культури перетинаються, і де кожна традиція несе в собі частинку історії. «Псатир» -
один з тих елементів, що допомагає зберігати та передавати спадщину наших предків.
Фото: Донецька ОВА
03.04.202515:31
Історичні цікавинки | Леонтій Хонахбей – народний поет надазовських греків
📖 Леонтій Хонахбей став голосом надазовських греків, зберігаючи їхню мову та культуру у своїх піснях і віршах.
1️⃣ Дитинство без школи
Народився 1853 року в Сартані, через бідність рано пішов у наймити й не здобув освіти.
2️⃣ Мандрівний поет
Подорожуючи селами, спілкувався урумською та румейською мовами, а його пісні зробили його відомим.
3️⃣ Любов у піснях
Цикл 1871-1877 років «про Марію та Леона» розповідає про його особисте кохання.
4️⃣ Грецька «Наталка Полтавка»
У 1882 році написав драму румейською мовою, натхненну власним життям.
5️⃣ Банкрутство в музиці
Фінансовий крах 1900-1906 років став темою його пісень про життєві труднощі.
⁉️ Чули про Леонтія Хонахбея? Його твори – частина культурної спадщини Приазов’я.
🔗Дізнатися більше про біографію Леонтія Хонахбея можна за посиланням.
📖 Леонтій Хонахбей став голосом надазовських греків, зберігаючи їхню мову та культуру у своїх піснях і віршах.
1️⃣ Дитинство без школи
Народився 1853 року в Сартані, через бідність рано пішов у наймити й не здобув освіти.
2️⃣ Мандрівний поет
Подорожуючи селами, спілкувався урумською та румейською мовами, а його пісні зробили його відомим.
3️⃣ Любов у піснях
Цикл 1871-1877 років «про Марію та Леона» розповідає про його особисте кохання.
4️⃣ Грецька «Наталка Полтавка»
У 1882 році написав драму румейською мовою, натхненну власним життям.
5️⃣ Банкрутство в музиці
Фінансовий крах 1900-1906 років став темою його пісень про життєві труднощі.
⁉️ Чули про Леонтія Хонахбея? Його твори – частина культурної спадщини Приазов’я.
🔗Дізнатися більше про біографію Леонтія Хонахбея можна за посиланням.
08.04.202506:59
UNITED24 зібрали 23 000 доларів завдяки розіграшу прапора з підписами захисниць Маріуполя та астронавта NASA
🇺🇦 Ініціатива фандрейзингової платформи UNITED24 та компанії Activitis сприяла збору 23 000 доларів на підтримку медичних ініціатив в Україні через розіграш унікального артефакту - прапора, на якому залишили свої підписи захисниці Маріуполя «Нава» та «Герда» і астронавт NASA Скотт Келлі.
🌍 Цей символ незламності був розгорнутий під час експедиції до Антарктиди в грудні 2024 року, де Скотт Келлі підписав його, висловлюючи підтримку Україні на світовій арені. Після цього прапор став частиною благодійної ініціативи, організованої компанією Activitis.
🙌 Для участі в акції благодійники робили донати від $12 на медичну допомогу Україні. Зібрані кошти допоможуть українським медикам і постраждалим, забезпечуючи важливу підтримку у цей складний час.
📸 Фото: Shotam.info
🇺🇦 Ініціатива фандрейзингової платформи UNITED24 та компанії Activitis сприяла збору 23 000 доларів на підтримку медичних ініціатив в Україні через розіграш унікального артефакту - прапора, на якому залишили свої підписи захисниці Маріуполя «Нава» та «Герда» і астронавт NASA Скотт Келлі.
🌍 Цей символ незламності був розгорнутий під час експедиції до Антарктиди в грудні 2024 року, де Скотт Келлі підписав його, висловлюючи підтримку Україні на світовій арені. Після цього прапор став частиною благодійної ініціативи, організованої компанією Activitis.
🙌 Для участі в акції благодійники робили донати від $12 на медичну допомогу Україні. Зібрані кошти допоможуть українським медикам і постраждалим, забезпечуючи важливу підтримку у цей складний час.
📸 Фото: Shotam.info
23.04.202511:44
Андрій Бєдняков: «Мені буквально сьогодні вночі снився сон про Маріуполь…»
🎤У новому інтерв’ю для «Громадського радіо» телеведучий Андрій Бєдняков поділився особистими спогадами про Маріуполь.
💔За кілька днів до початку повномасштабного вторгнення Бєдняков приїхав до Маріуполя, щоб побачити маму. Він застав місто мирним - таким, яким воно було до «великої темряви».
💬«Після 2014 року набагато стало більше людей, які зрозуміли, що вони живуть в Україні», - згадує телеведучий. Він розповідає про біль втрати, про знайомих, які перейшли на бік окупантів, але й підкреслює: у місті залишилось багато тих, хто тримає зв’язок з Україною попри все.
Також Андрій подякував усім, хто боронив Маріуполь, і нагадав про важливість підтримки полонених захисників «Азовсталі».
📌Більше про спогади Андрія, про його ставлення до Маріуполя, війну та російських колег - читайте у повному інтерв’ю за посиланням.
🎤У новому інтерв’ю для «Громадського радіо» телеведучий Андрій Бєдняков поділився особистими спогадами про Маріуполь.
💔За кілька днів до початку повномасштабного вторгнення Бєдняков приїхав до Маріуполя, щоб побачити маму. Він застав місто мирним - таким, яким воно було до «великої темряви».
💬«Після 2014 року набагато стало більше людей, які зрозуміли, що вони живуть в Україні», - згадує телеведучий. Він розповідає про біль втрати, про знайомих, які перейшли на бік окупантів, але й підкреслює: у місті залишилось багато тих, хто тримає зв’язок з Україною попри все.
Також Андрій подякував усім, хто боронив Маріуполь, і нагадав про важливість підтримки полонених захисників «Азовсталі».
📌Більше про спогади Андрія, про його ставлення до Маріуполя, війну та російських колег - читайте у повному інтерв’ю за посиланням.
26.03.202511:15
Російське «тревел-шоу» на руїнах: як пропаганда підміняє реальність
Росія продовжує будувати пропагандистську картину світу, знімаючи постановочні сюжети в окупованих містах. Тепер вони запустили «аналог» українського тревел-шоу «Орел і решка», у якому намагаються показати «відновлення» Маріуполя та інших зруйнованих територій.
Ведучі розповідають про «друге дихання» міста, проте замовчують, що відновлювати довелося після його тотального знищення російськими військами. Вони використовують кадри вцілілих пам’яток архітектури, подаючи їх як частину нібито «нового життя», хоча, наприклад, водонапірна вежа Маріуполя існує понад 100 років, і до її створення чи реконструкції росіяни не мають жодного стосунку.
Такі сюжети є частиною системної пропаганди. Реальність сьогодення зовсім інша.
Поки росіяни влаштовують «туризм на кістках», журналісти та волонтери фіксують справжній стан українських міст і життя їхніх мешканців.
🔗Один з таких сюжетів ви можете переглянути за посиланням:
Росія продовжує будувати пропагандистську картину світу, знімаючи постановочні сюжети в окупованих містах. Тепер вони запустили «аналог» українського тревел-шоу «Орел і решка», у якому намагаються показати «відновлення» Маріуполя та інших зруйнованих територій.
Ведучі розповідають про «друге дихання» міста, проте замовчують, що відновлювати довелося після його тотального знищення російськими військами. Вони використовують кадри вцілілих пам’яток архітектури, подаючи їх як частину нібито «нового життя», хоча, наприклад, водонапірна вежа Маріуполя існує понад 100 років, і до її створення чи реконструкції росіяни не мають жодного стосунку.
Такі сюжети є частиною системної пропаганди. Реальність сьогодення зовсім інша.
Поки росіяни влаштовують «туризм на кістках», журналісти та волонтери фіксують справжній стан українських міст і життя їхніх мешканців.
🔗Один з таких сюжетів ви можете переглянути за посиланням:
10.04.202510:29
Історичні цікавинки | Митрополит Ігнатій
Маловідомий релігійний діяч, який пройшов шлях від навчання у Венеції до духовного лідера кримських християн. Він змінив ім’я, піднявся на вершину православної ієрархії та навіть після переселення своєї пастви зберіг титул. Що ще варто знати? 👇
1️⃣ Походження та освіта
Народився як Іаков Гозадіно на острові Кіфнос у родині колишніх італійців. Навчався у венеціанському грецькому колегіумі.
2️⃣ Шлях у монахи
На Афоні прийняв чернечий постриг і став Ігнатієм.
3️⃣ Кар’єра у Константинополі
Став священиком і членом патріаршого синкліту.
4️⃣ Місія в Криму
У 1769 році його призначили митрополитом Готфейським та Кафайським.
5️⃣ Життя після переселення
Переїхав разом із паствою, зберіг титул і оточив себе родичами, які стали важливими фігурами в новому регіоні.
Як думаєте, чи легко було йому відстоювати статус у нових умовах? 🤔
Маловідомий релігійний діяч, який пройшов шлях від навчання у Венеції до духовного лідера кримських християн. Він змінив ім’я, піднявся на вершину православної ієрархії та навіть після переселення своєї пастви зберіг титул. Що ще варто знати? 👇
1️⃣ Походження та освіта
Народився як Іаков Гозадіно на острові Кіфнос у родині колишніх італійців. Навчався у венеціанському грецькому колегіумі.
2️⃣ Шлях у монахи
На Афоні прийняв чернечий постриг і став Ігнатієм.
3️⃣ Кар’єра у Константинополі
Став священиком і членом патріаршого синкліту.
4️⃣ Місія в Криму
У 1769 році його призначили митрополитом Готфейським та Кафайським.
5️⃣ Життя після переселення
Переїхав разом із паствою, зберіг титул і оточив себе родичами, які стали важливими фігурами в новому регіоні.
Як думаєте, чи легко було йому відстоювати статус у нових умовах? 🤔
27.03.202514:57
Історичні цікавинки | Надазовські дворяни. Дмитро Петрович Шаповалов
Серед надазовських греків кінця XIX – початку XX століття мало хто мав дворянський титул. Але Дмитро Шаповалов, виходець із заможного урзуфського роду, став одним із небагатьох винятків.
1️⃣ Походив із «рибних магнатів» Надазов’я
Рід Шаповалових володів рибальськими заводами та скуповував великі земельні ділянки.
2️⃣ Обрав військову кар’єру, а не родинний бізнес
Замість керування господарством Дмитро Шаповалов здобув військову освіту та служив у кавалерійському полку.
3️⃣ Став одним із перших дворян серед надазовських греків
На межі XIX–XX століть Правлячий Сенат затвердив його у дворянському статусі.
4️⃣ Опікувався освітою та податковою системою
Був піклувальником двох шкіл в Урзуфі, входив до податкових органів влади.
5️⃣ Відповідав за військові справи Маріупольського повіту
Як член Маріупольської повітової земської управи організовував призов до армії та військово-кінську повинність.
Серед надазовських греків кінця XIX – початку XX століття мало хто мав дворянський титул. Але Дмитро Шаповалов, виходець із заможного урзуфського роду, став одним із небагатьох винятків.
1️⃣ Походив із «рибних магнатів» Надазов’я
Рід Шаповалових володів рибальськими заводами та скуповував великі земельні ділянки.
2️⃣ Обрав військову кар’єру, а не родинний бізнес
Замість керування господарством Дмитро Шаповалов здобув військову освіту та служив у кавалерійському полку.
3️⃣ Став одним із перших дворян серед надазовських греків
На межі XIX–XX століть Правлячий Сенат затвердив його у дворянському статусі.
4️⃣ Опікувався освітою та податковою системою
Був піклувальником двох шкіл в Урзуфі, входив до податкових органів влади.
5️⃣ Відповідав за військові справи Маріупольського повіту
Як член Маріупольської повітової земської управи організовував призов до армії та військово-кінську повинність.
02.04.202511:50
Російська пропаганда знову використовує культуру для виправдання окупації та контролю над захопленими територіями.
Окупанти заявляють про «відновлення» краєзнавчого музею та художніх майстерень у Маріуполі, але замовчують, що саме росія їх зруйнувала. Вона знищила десятки історичних пам’яток, а тепер вибірково «відбудовує» окремі об’єкти – під своїм прапором та з потрібною ідеологією.
Це не збереження історії, а створення вигідної Кремлю версії минулого. Серед «врятованих» експонатів – радянські пам’ятники, але ні слова про українські артефакти, які могли бути вкрадені чи знищені.
Росія вкотре прикриває агресію гаслами про «культуру». Але справжнє відродження Маріуполя настане лише після його звільнення.
Окупанти заявляють про «відновлення» краєзнавчого музею та художніх майстерень у Маріуполі, але замовчують, що саме росія їх зруйнувала. Вона знищила десятки історичних пам’яток, а тепер вибірково «відбудовує» окремі об’єкти – під своїм прапором та з потрібною ідеологією.
Це не збереження історії, а створення вигідної Кремлю версії минулого. Серед «врятованих» експонатів – радянські пам’ятники, але ні слова про українські артефакти, які могли бути вкрадені чи знищені.
Росія вкотре прикриває агресію гаслами про «культуру». Але справжнє відродження Маріуполя настане лише після його звільнення.
16.04.202514:05
Уперше після знищення Маріупольського краєзнавчого музею світ побачить відновлену колекцію унікальних писанок «Іканича» — символу культурної ідентичності надазовських греків і всього Маріуполя.
Це не просто виставка — це акт культурного спротиву.
Це доказ того, що маріупольська спадщина жива.
🖌 Центральне місце в експозиції займає відтворена колекція писанок, створених заслуженою майстринею народної творчості України Зоєю Сташук. Виставка також включає кураторські екскурсії, лекції та серію майстер-класів з писанкарства.
📅 24 квітня 2025 року
🕔 17:00
📍 Музей Івана Гончара, Київ (вул. Лаврська, 19)
Збережімо разом те, що ворог намагався знищити.
Це не просто виставка — це акт культурного спротиву.
Це доказ того, що маріупольська спадщина жива.
🖌 Центральне місце в експозиції займає відтворена колекція писанок, створених заслуженою майстринею народної творчості України Зоєю Сташук. Виставка також включає кураторські екскурсії, лекції та серію майстер-класів з писанкарства.
📅 24 квітня 2025 року
🕔 17:00
📍 Музей Івана Гончара, Київ (вул. Лаврська, 19)
Збережімо разом те, що ворог намагався знищити.
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.
