PlanKO
TGlist рейтинг
0
0
ТипАчык
Текшерүү
ТекшерилбегенИшенимдүүлүк
ИшенимсизОрду
ТилиБашка
Канал түзүлгөн датаJan 27, 2025
TGlistке кошулган дата
Feb 18, 2025"PlanKO" тобундагы акыркы жазуулар
04.04.202520:52
А нащо цей світ, якщо космос далеко?
Хай купол розтане – і линуть комети.
Ми в купі лайна ще як впали з лелеки,
Тож сядем на шатл, заб’єм на планету.
Сузір’я над містом нам стануть намистом,
Сатурну кільце ми на палець повісим
І зникнем навмисно – наш дім, як намісник.
Десь там, в Андромеді, знайдем щастя вісник.
Хай купол розтане – і линуть комети.
Ми в купі лайна ще як впали з лелеки,
Тож сядем на шатл, заб’єм на планету.
Сузір’я над містом нам стануть намистом,
Сатурну кільце ми на палець повісим
І зникнем навмисно – наш дім, як намісник.
Десь там, в Андромеді, знайдем щастя вісник.
23.02.202513:53
✨Моя планета✨
Моє село, моя планета
Прости мрійливого поета
Шукав я долі в іншій сфері
Пройшов галактику Персея
Та кисню повна атмосфера
Лише твоя близька оселя
І пам'ятаю довгі мандри
Я міг ходити без скафандру
А тут за склом читаю мантру
Ховаюсь наче в саркофагу
Для них прибулець, саламандра
А все подібно макрофагу
Моє село, мій милий дім
Коли я був за сотні літ
Тебе ураз як прилетів
Уразив вражий космоліт
І лиш проміння від тих днів
Тримає все, як моноліт
Твоє ядро тепло давало
А тут я дров встиг наламати
Поки зігрітись намагався
Та не дають того багаття
Ці папірці яких не мало
Я без каміну не багатий
І твоя мантія ховала
Як неведимка, від утрати
Уся малесенька палала
І твоє тіло білий карлик
А книги Хокінга як факел
Та моє хокку не украли
Прости мене, я астронавт
З тобою зорі я пізнав
Тепер із зорь дивлюсь назад
В думках гадаю чи дарма
Мене зростила, а сама
Навіки стала як плацдарм
Я пам'ятаю ліс, городи
Річок твоїх прозорі води
Тепер навколо хороводи
Тут водить лиш тверда порода
І я боюся стати схожим
Коли без тебе, без природи
Моє село, моя планета
Прости мрійливого поета
Шукав я долі в іншій сфері
Пройшов галактику Персея
Та кисню повна атмосфера
Лише твоя близька оселя
І пам'ятаю довгі мандри
Я міг ходити без скафандру
А тут за склом читаю мантру
Ховаюсь наче в саркофагу
Для них прибулець, саламандра
А все подібно макрофагу
Моє село, мій милий дім
Коли я був за сотні літ
Тебе ураз як прилетів
Уразив вражий космоліт
І лиш проміння від тих днів
Тримає все, як моноліт
Твоє ядро тепло давало
А тут я дров встиг наламати
Поки зігрітись намагався
Та не дають того багаття
Ці папірці яких не мало
Я без каміну не багатий
І твоя мантія ховала
Як неведимка, від утрати
Уся малесенька палала
І твоє тіло білий карлик
А книги Хокінга як факел
Та моє хокку не украли
Прости мене, я астронавт
З тобою зорі я пізнав
Тепер із зорь дивлюсь назад
В думках гадаю чи дарма
Мене зростила, а сама
Навіки стала як плацдарм
Я пам'ятаю ліс, городи
Річок твоїх прозорі води
Тепер навколо хороводи
Тут водить лиш тверда порода
І я боюся стати схожим
Коли без тебе, без природи
Рекорддор
29.03.202523:59
11Катталгандар28.02.202523:59
400Цитация индекси06.04.202508:58
61 посттун көрүүлөрү24.04.202511:07
01 жарнама посттун көрүүлөрү06.04.202508:58
133.33%ER07.03.202508:58
66.67%ERR04.04.202520:52
А нащо цей світ, якщо космос далеко?
Хай купол розтане – і линуть комети.
Ми в купі лайна ще як впали з лелеки,
Тож сядем на шатл, заб’єм на планету.
Сузір’я над містом нам стануть намистом,
Сатурну кільце ми на палець повісим
І зникнем навмисно – наш дім, як намісник.
Десь там, в Андромеді, знайдем щастя вісник.
Хай купол розтане – і линуть комети.
Ми в купі лайна ще як впали з лелеки,
Тож сядем на шатл, заб’єм на планету.
Сузір’я над містом нам стануть намистом,
Сатурну кільце ми на палець повісим
І зникнем навмисно – наш дім, як намісник.
Десь там, в Андромеді, знайдем щастя вісник.
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.