Говорить Нептун 🔱
26.03.202518:49
Читаю заяву заступника голови Нацполіції Нєбитова — мовляв, легальна зброя призведе до зростання злочинів, убивств і випадкових поранень. Ви серйозно?
Я — військовий. У мене за плечима фронт, бойові виїзди, трофейна зброя, добута в бою. Не на плацу, не в тирі, не в донецькому університеті МВС, який ви закінчили. А на війні — справжній, кривавій, де зброя рятує, а не загрожує.
У нас — більше бойових відзнак та нагород, ніж у вас відомчих. Ми не носили автомат як аксесуар — ми з ним жили. І виживали. Ми маємо право на зброю. Бо ми довели, що вміємо з нею поводитись відповідально — набагато краще, ніж чимало ваших колег у формі.
Поки поліція в тилу патрулювала блокпости на фото, ми втрачали побратимів і гасили штурми. Тож не вам вирішувати, хто гідний права на зброю, а хто ні.
Справжня загроза — це не зброя в руках ветеранів. Це страх системи перед громадянами, які можуть себе захистити!
Я — військовий. У мене за плечима фронт, бойові виїзди, трофейна зброя, добута в бою. Не на плацу, не в тирі, не в донецькому університеті МВС, який ви закінчили. А на війні — справжній, кривавій, де зброя рятує, а не загрожує.
У нас — більше бойових відзнак та нагород, ніж у вас відомчих. Ми не носили автомат як аксесуар — ми з ним жили. І виживали. Ми маємо право на зброю. Бо ми довели, що вміємо з нею поводитись відповідально — набагато краще, ніж чимало ваших колег у формі.
Поки поліція в тилу патрулювала блокпости на фото, ми втрачали побратимів і гасили штурми. Тож не вам вирішувати, хто гідний права на зброю, а хто ні.
Справжня загроза — це не зброя в руках ветеранів. Це страх системи перед громадянами, які можуть себе захистити!
12.03.202510:30
👆🏽Війна має горіти в домі ворога! Це не право – це обов’язок!
Будь-якими засобами, будь-якими методами, не вагаючись ані секунди. Агресія має зустрічати агресію, вогонь – ще більший вогонь. Війна не виграється «правильними» рішеннями, не виграється пасивним очікуванням або спробами «зіграти за правилами». Війна виграється тоді, коли ворог відчуває її на своїй шкірі, коли страх проникає в його домівки, коли його міста палять наші ракети та безпілотники, коли його кордони палають від наших рейдів.
Саме так мало бути від самого початку. Ніякого безглуздого контрнаступу під Запоріжжям, ніякого розпорошення сил на лобові прориви проти укріпленої лінії ворога. Це була помилка, нав’язана «партнерами», які боялися реального удару по Росії більше, ніж поразки України. Якби ми одразу зробили ставку на кампанію масованих ударів по ворожій території, замість того, щоб витрачати сили та життя на міцно укріплені рубежі в степах, результат був би зовсім іншим.
Уявіть, якби замість виснажливої м’ясорубки на мінних полях ми били по військових базах ворога у Курську, Брянську, Бєлгороді, глибше в тилу, по логістиці, по паливних складах, по транспортних вузлах. Якби в кожному російському прикордонному місті панував хаос, якби залізниці перетворилися на руїни, якби військові заводи палали, а армія противника змушена була відтягувати сили від фронту, щоб гасити пожежі у власному тилу.
Ми могли це зробити. Але натомість нас змусили «зосередитися» на контрнаступі, який розбивався об стіну вогню, втрачав найкращих воїнів і змушував нас воювати так, як зручно ворогу.
Не повторювати помилок! Не грати за чужими правилами! Не давати ворогу ані дня спокою!
Масовані удари, блискавичні рейди, глибока диверсійна війна – ось що повинно було стати нашим головним фронтом. І ось що має стати ним зараз. Ніхто не змусить нас воювати за чужими сценаріями вдруге. Росія має горіти, і це лише початок!
P.S. Фото нашої групи після вдалого нальоту на ворожі позиції на початку контр-наступальної операції, Запорізька область, Оріхово, 2023 рік. Молот 💔
Будь-якими засобами, будь-якими методами, не вагаючись ані секунди. Агресія має зустрічати агресію, вогонь – ще більший вогонь. Війна не виграється «правильними» рішеннями, не виграється пасивним очікуванням або спробами «зіграти за правилами». Війна виграється тоді, коли ворог відчуває її на своїй шкірі, коли страх проникає в його домівки, коли його міста палять наші ракети та безпілотники, коли його кордони палають від наших рейдів.
Саме так мало бути від самого початку. Ніякого безглуздого контрнаступу під Запоріжжям, ніякого розпорошення сил на лобові прориви проти укріпленої лінії ворога. Це була помилка, нав’язана «партнерами», які боялися реального удару по Росії більше, ніж поразки України. Якби ми одразу зробили ставку на кампанію масованих ударів по ворожій території, замість того, щоб витрачати сили та життя на міцно укріплені рубежі в степах, результат був би зовсім іншим.
Уявіть, якби замість виснажливої м’ясорубки на мінних полях ми били по військових базах ворога у Курську, Брянську, Бєлгороді, глибше в тилу, по логістиці, по паливних складах, по транспортних вузлах. Якби в кожному російському прикордонному місті панував хаос, якби залізниці перетворилися на руїни, якби військові заводи палали, а армія противника змушена була відтягувати сили від фронту, щоб гасити пожежі у власному тилу.
Ми могли це зробити. Але натомість нас змусили «зосередитися» на контрнаступі, який розбивався об стіну вогню, втрачав найкращих воїнів і змушував нас воювати так, як зручно ворогу.
Не повторювати помилок! Не грати за чужими правилами! Не давати ворогу ані дня спокою!
Масовані удари, блискавичні рейди, глибока диверсійна війна – ось що повинно було стати нашим головним фронтом. І ось що має стати ним зараз. Ніхто не змусить нас воювати за чужими сценаріями вдруге. Росія має горіти, і це лише початок!
P.S. Фото нашої групи після вдалого нальоту на ворожі позиції на початку контр-наступальної операції, Запорізька область, Оріхово, 2023 рік. Молот 💔
09.03.202508:18
27.02.202514:40
Генштаб Франції опублікував відео, присвячене трьом рокам підготовки та підтримки ЗСУ🫡
Коли ворог прийшов на нашу землю зі зброєю та ненавистю, світ розділився на тих, хто вагався, і тих, хто простягнув руку допомоги. Франція була серед перших, хто не лише повірив у нашу боротьбу, а й підставив надійне плече.
Три роки вони допомагали гартувати нашу армію, передавали безцінний бойовий досвід, забезпечували технікою та озброєнням. Три роки французькі інструктори, офіцери та фахівці допомагали нам ставати сильнішими. Caesar, AMX-10RC, снаряди, ППО, інструктори, розвідка — усе це врятувало тисячі життів і допомогло нищити ворога.
Рішучість Франції дала нам змогу стояти міцніше. Україна воює, але не сама. І ми ніколи не забудемо, хто був поруч у цей найтемніший час.
Merci, Франціє! Разом ми пишемо історію.
Коли ворог прийшов на нашу землю зі зброєю та ненавистю, світ розділився на тих, хто вагався, і тих, хто простягнув руку допомоги. Франція була серед перших, хто не лише повірив у нашу боротьбу, а й підставив надійне плече.
Три роки вони допомагали гартувати нашу армію, передавали безцінний бойовий досвід, забезпечували технікою та озброєнням. Три роки французькі інструктори, офіцери та фахівці допомагали нам ставати сильнішими. Caesar, AMX-10RC, снаряди, ППО, інструктори, розвідка — усе це врятувало тисячі життів і допомогло нищити ворога.
Рішучість Франції дала нам змогу стояти міцніше. Україна воює, але не сама. І ми ніколи не забудемо, хто був поруч у цей найтемніший час.
Merci, Франціє! Разом ми пишемо історію.
24.03.202520:12
74 прокурорських тіла, які симулювали інвалідність під час війни — це не просто гниль. Це відверті, смердючі покидьки, які мають бути або в окопі, або в могилі.
Вони не каліки. Вони не поранені. Вони — імітація людей.
Поки ми збираємо свої кістки по полях Донеччини, ці тварюки в погонах купують собі “інвалідність”, щоб сидіти вдома й бухати, поки ми закриваємо собою країну.
Це не ухилення. Це не корупція. Це — свідома зрада під час війни.
Це — моральне дезертирство й симулянтство з прицілом у спину.
74 персонажі, які мали б давно гнити в ямі або стікати кров’ю на передку, як це робимо ми.
Кожен фейковий довідочник, кожна куплена “комісія”, кожна сфабрикована довідка — це ще один мертвий побратим. Бо поки ці виродки “лікувались”, хтось замість них йшов у штурм і вже не повернувся.
В країні, яка воює, за таке мали б стріляти в потилицю. Без суду, без слідства. Просто за фактом.
Так, ми жорстокі. Бо війна нас такими зробила.
І кожен симулянт у прокурорському кріслі — наш особистий ворог.
І коли ця війна закінчиться, не всім вдасться пересидіти. Ми не забудемо. І ми повернемось.
Вони не каліки. Вони не поранені. Вони — імітація людей.
Поки ми збираємо свої кістки по полях Донеччини, ці тварюки в погонах купують собі “інвалідність”, щоб сидіти вдома й бухати, поки ми закриваємо собою країну.
Це не ухилення. Це не корупція. Це — свідома зрада під час війни.
Це — моральне дезертирство й симулянтство з прицілом у спину.
74 персонажі, які мали б давно гнити в ямі або стікати кров’ю на передку, як це робимо ми.
Кожен фейковий довідочник, кожна куплена “комісія”, кожна сфабрикована довідка — це ще один мертвий побратим. Бо поки ці виродки “лікувались”, хтось замість них йшов у штурм і вже не повернувся.
В країні, яка воює, за таке мали б стріляти в потилицю. Без суду, без слідства. Просто за фактом.
Так, ми жорстокі. Бо війна нас такими зробила.
І кожен симулянт у прокурорському кріслі — наш особистий ворог.
І коли ця війна закінчиться, не всім вдасться пересидіти. Ми не забудемо. І ми повернемось.
Қайта жіберілді:
Dnipro Osint ⟨ Гарбуз ⟩
12.03.202510:00
Тепер вже точно можна казати що сили оборони покидають Курщину, це було очевидно з перших днів заходу наших сил, і стояло лише питання «коли?», і чесно кажучи, ніхто такого успіху не очікував принаймні в моєму "робочому" оточенні. Україна тримали райцентр, м. Суджа 218 днів, це трохи менше ніж росіяни тримала Херсон (254 дні). На мій погляд операція гарно спланована та себе виправдала.
Росіяни з резервів та інших напрямків зняли угрупування у близько 50 тисяч осіб, серед них "елітні" бригади морської піхоти та ВДВ, а також одні з найкращих дроноводів окупаційної армії. Більшість цих "елітних підрозділів" (які відрізняються від звичайних наявністю військової техніки, а не жигулів), тільки за geoint-інформацією в Курьскій області залишили більше 500 од. тільки військового металобрухту, без врахування цивільних авто, які росіяни використовують частіше за військові
Наші втрати в основному були цілком помірними для такого роду операцій
Ця операція показала нам як варто проводити наступальні оперції. В умовах інформаційної тиші, реальної, а не дешевий фальш як у випадку з Запорізьким контрнаступом. В умовах прикриття наступаючих сил з повітря, і це я навіть не про авіацію. Скільки "крил" було збито розрахунками зенітних FPV? Багато, достатньо багато щоб забезпечити угрупуванню безпечне пересування, але ненадовго.
Ми могли б тримати Курщину й далі, але є 2 фактора які на це вплинули - військовий і політичний.
Військовий фактор полягає в тому що росіяни знову нам перерізали головні логістичні артерії, що і змусило нас виводити сили в Сумську область, всі російські "заходи" у села Курщині останніми днями це заходи майже в пусті села, які можна було б відбити як би не довелося виводити війська
Це нажаль наша головна причина відходу з багатьох окупованих н.п. та головна російська тактика. Так було з з Северодонецьком, Бахмутом, Курахово, Вугледаром, теж саме росіяни намагалися та ще будуть намагатися провернути з Покровськом та Куп'янськом, але наразі сили оборони цьому запобігають.
"В лоб" у росіяни захоплювати міста майже ніколи не виходить так швидко, подивіться на Вовчанськ, Торецьк або Часів Яр.
В загалому - це успішна операція, вічна слава всім хто віддав своє життя за Україну, вгризнувшись на територію ворога
🅰️Dnipro Osint | Чат
Росіяни з резервів та інших напрямків зняли угрупування у близько 50 тисяч осіб, серед них "елітні" бригади морської піхоти та ВДВ, а також одні з найкращих дроноводів окупаційної армії. Більшість цих "елітних підрозділів" (які відрізняються від звичайних наявністю військової техніки, а не жигулів), тільки за geoint-інформацією в Курьскій області залишили більше 500 од. тільки військового металобрухту, без врахування цивільних авто, які росіяни використовують частіше за військові
Наші втрати в основному були цілком помірними для такого роду операцій
Ця операція показала нам як варто проводити наступальні оперції. В умовах інформаційної тиші, реальної, а не дешевий фальш як у випадку з Запорізьким контрнаступом. В умовах прикриття наступаючих сил з повітря, і це я навіть не про авіацію. Скільки "крил" було збито розрахунками зенітних FPV? Багато, достатньо багато щоб забезпечити угрупуванню безпечне пересування, але ненадовго.
Ми могли б тримати Курщину й далі, але є 2 фактора які на це вплинули - військовий і політичний.
Військовий фактор полягає в тому що росіяни знову нам перерізали головні логістичні артерії, що і змусило нас виводити сили в Сумську область, всі російські "заходи" у села Курщині останніми днями це заходи майже в пусті села, які можна було б відбити як би не довелося виводити війська
Це нажаль наша головна причина відходу з багатьох окупованих н.п. та головна російська тактика. Так було з з Северодонецьком, Бахмутом, Курахово, Вугледаром, теж саме росіяни намагалися та ще будуть намагатися провернути з Покровськом та Куп'янськом, але наразі сили оборони цьому запобігають.
"В лоб" у росіяни захоплювати міста майже ніколи не виходить так швидко, подивіться на Вовчанськ, Торецьк або Часів Яр.
В загалому - це успішна операція, вічна слава всім хто віддав своє життя за Україну, вгризнувшись на територію ворога
🅰️Dnipro Osint | Чат
09.03.202503:59
Найкращі квіти на 8 березня для українських жінок - ті, що на могилах росіян.
Қайта жіберілді:
Бавовна △
23.02.202512:00
В Антарктиці, над українською станцією «Академік Вернадський» здійняли прапор бригади «Азов», щоб вшанувати її військових та втілити мрію захисниці Маріуполя Валерії «Нави» Суботіної.
У травні 2022 року, перебуваючи на «Азовсталі», Валерія написала нашим полярникам, що мріє поїхати в Антарктику, і це дає їй додаткову мотивацію вистояти. Потрапивши в полон, вона думала про крижаний континент.
Навесні 2023 року Нава повернулася в Україну, а в грудні 2024-го частина її мрії здійснилася. Разом із Марією «Гердою» Чех, яка також пройшла полон, вони вирушили до Антарктики завдяки UNITED24, Скотту Келлі та НАНЦ.
Фінальною точкою мав стати візит на станцію «Академік Вернадський», але через шторм судно змушене було повернутися. Попри це, прапор «Азова» дістався станції з українською експедицією. Його підняв полярник Юрій Лишенко – ветеран, який після тяжкого поранення повернувся до «Вернадського» на протезі.
«Ця подорож ще попереду. А поки що наш стяг замайорів над станцією – ще один спосіб нагадати світу про війну та нашу незламність», — зазначила Нава.
19.03.202523:31
Архів. Червень двадцять першого. Підготовка до першого проф боя. Спаринги.
Незабаром почну писати про свій життєвий шлях саме з цих подій (не рахуючи події «02.05.14»). Вирішив що не можу оминути найщасливіші моменти мого життя.
Незабаром почну писати про свій життєвий шлях саме з цих подій (не рахуючи події «02.05.14»). Вирішив що не можу оминути найщасливіші моменти мого життя.
11.03.202520:12
Корупція під час війни – це державна зрада. За це має бути розстріл!
Поки ми воюємо, поки хлопці щодня гинуть за цю країну, поки ми закриваємо збори на дрони, пікапи й медикаменти – у Київраді продовжують дерибанити бюджет!
Розслідування Bihus.Info чітко показує, як “столична банда” Кличка перетворила Київ на годівницю для своїх схем. Земля, комунальна власність, відкати з тендерів – мільярди, які мали йти на оборону, розходяться по кишенях “еліт”.
І що найцинічніше? В сесійній залі Київради висять прапори бойових бригад. Символіка тих підрозділів, що зараз у пеклі тримають фронт, поки ці покидьки тут крадуть і збагачуються!
Такі дії під час війни – це не просто злодійство. Це зрада. І покарання має бути відповідним. Військовий час вимагає військових рішень. Розстріл за корупцію під час війни – це необхідність!
Ми не маємо мовчати! Ми не для того кладемо життя, щоб ці щури продовжували наживатися на нашій крові!
P.S. дата цієї фотографії 27 квітня 2022-го року лінія Миколаївської та Херсонської області, пʼємо компот на штурмі населеного пункту Олександрівка.
Болгар, Косой і Ден. Так, тот самий Ден Бігус.
Це я так наперед для петушков типу «чому не на фронті».
Поки ми воюємо, поки хлопці щодня гинуть за цю країну, поки ми закриваємо збори на дрони, пікапи й медикаменти – у Київраді продовжують дерибанити бюджет!
Розслідування Bihus.Info чітко показує, як “столична банда” Кличка перетворила Київ на годівницю для своїх схем. Земля, комунальна власність, відкати з тендерів – мільярди, які мали йти на оборону, розходяться по кишенях “еліт”.
І що найцинічніше? В сесійній залі Київради висять прапори бойових бригад. Символіка тих підрозділів, що зараз у пеклі тримають фронт, поки ці покидьки тут крадуть і збагачуються!
Такі дії під час війни – це не просто злодійство. Це зрада. І покарання має бути відповідним. Військовий час вимагає військових рішень. Розстріл за корупцію під час війни – це необхідність!
Ми не маємо мовчати! Ми не для того кладемо життя, щоб ці щури продовжували наживатися на нашій крові!
P.S. дата цієї фотографії 27 квітня 2022-го року лінія Миколаївської та Херсонської області, пʼємо компот на штурмі населеного пункту Олександрівка.
Болгар, Косой і Ден. Так, тот самий Ден Бігус.
Це я так наперед для петушков типу «чому не на фронті».
Қайта жіберілді:
Реальна Війна
07.03.202508:21
💔 Вже два роки минуло з дня загибелі Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайло — він був перший, хто з добровольців отримав звання «Героя України» при житті
На захист держави Дмитро став ще у 2014 році і вже у 21 рік був наймолодшим командиром 1-ї штурмової роти Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».
Його життя обірвалось через обстріл «Градом» під Бахмутом. Тоді Герой отримав осколкове поранення у шию, що було не сумісно з життям. Коцюбайло на той момент командував і досі діючим батальйоном «Вовки Да Вінчі».
Вічна шана та слава Герою України! 🕯️
🇺🇦Реальна Війна | Підписатись
На захист держави Дмитро став ще у 2014 році і вже у 21 рік був наймолодшим командиром 1-ї штурмової роти Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».
Його життя обірвалось через обстріл «Градом» під Бахмутом. Тоді Герой отримав осколкове поранення у шию, що було не сумісно з життям. Коцюбайло на той момент командував і досі діючим батальйоном «Вовки Да Вінчі».
Вічна шана та слава Герою України! 🕯️
🇺🇦Реальна Війна | Підписатись
14.03.202520:31
Вбивство Ганула – сигнал для всіх нас!
Вбивство Ганула – це не випадковість. Це результат безкарності злочинців, які роками роздирають Україну зсередини. Труханівська мафія, що давно перетворила Одесу на свою вотчину, не терпить тих, хто їм заважає. Вони бояться правди більше, ніж кулі. Але замовні вбивства не зупинять тих, хто справді любить цю землю!
У цій країні тебе можуть вбити лише за те, що ти не мовчиш. Ворог вже давно ходить одеськими дворами, він не десь у Кремлі – він у владних кабінетах, він у міських радах, він кришує бізнес, суди, поліцію. І єдина мова, яку цей ворог розуміє – це сила.
Це має стати уроком для кожного!
Будь завжди озброєний. Будь завжди готовий!
Ніхто не прийде нас рятувати, окрім нас самих.
Вічна памʼять Ганул Демʼян 🇺🇦
Вбивство Ганула – це не випадковість. Це результат безкарності злочинців, які роками роздирають Україну зсередини. Труханівська мафія, що давно перетворила Одесу на свою вотчину, не терпить тих, хто їм заважає. Вони бояться правди більше, ніж кулі. Але замовні вбивства не зупинять тих, хто справді любить цю землю!
У цій країні тебе можуть вбити лише за те, що ти не мовчиш. Ворог вже давно ходить одеськими дворами, він не десь у Кремлі – він у владних кабінетах, він у міських радах, він кришує бізнес, суди, поліцію. І єдина мова, яку цей ворог розуміє – це сила.
Це має стати уроком для кожного!
Будь завжди озброєний. Будь завжди готовий!
Ніхто не прийде нас рятувати, окрім нас самих.
Вічна памʼять Ганул Демʼян 🇺🇦
10.03.202507:56
Світ став порожнішим без тебе.
Він був легендою. Справжнім воїном життя, вірним серцем, душею компанії. Він запалював вогонь у серцях побратимів, сміявся так, що здавалося, ніби сам світ стає яскравішим.
Гренка, не боявся труднощів, не згинався під ударами долі. Він жив так, як мріють жити інші — сміливо, без страху, до останнього подиху. Його шлях був яскравим, його присутність — безцінною, а його втрата — болючою раною, яка не загоїться.
Небо стало багатшим на ще одну зірку. Ми ж — біднішими на одного справжнього чоловіка, друга, брата.
Спочивай з миром, легендо. Пам’ятаємо. Бережемо в серцях🫡
Він був легендою. Справжнім воїном життя, вірним серцем, душею компанії. Він запалював вогонь у серцях побратимів, сміявся так, що здавалося, ніби сам світ стає яскравішим.
Гренка, не боявся труднощів, не згинався під ударами долі. Він жив так, як мріють жити інші — сміливо, без страху, до останнього подиху. Його шлях був яскравим, його присутність — безцінною, а його втрата — болючою раною, яка не загоїться.
Небо стало багатшим на ще одну зірку. Ми ж — біднішими на одного справжнього чоловіка, друга, брата.
Спочивай з миром, легендо. Пам’ятаємо. Бережемо в серцях🫡
Қайта жіберілді:
Говорять Снайпер ✙
03.03.202514:04
І взагалі, не чекайте ТЦК, беріть в руки свої яйця і піздуйте в 🌊АЗОВ.
Досвідчені навчать, ідейні не пустять на мʼясо, сміливі поведуть в бій, а розумні забезпечать.
Всім бадьорого дня.
Досвідчені навчать, ідейні не пустять на мʼясо, сміливі поведуть в бій, а розумні забезпечать.
Всім бадьорого дня.
Көрсетілген 1 - 14 арасынан 14
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.