Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
yesHEis солов‘їною 🇺🇦
Дін
Разом ми допоможемо світові дізнатись про Ісуса.
Хочеш приєднатися?
Переходь за посиланням 🔗
yeshe.is/uk
Хочеш приєднатися?
Переходь за посиланням 🔗
yeshe.is/uk
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жеріУкраїна
ТілБасқа
Канал құрылған күніFeb 07, 2025
TGlist-ке қосылған күні
Jun 26, 2023Қосылған топ
yesHEis солов‘їною 🇺🇦 Chat
30
Дін
Рекордтар
11.11.202423:59
5.9KЖазылушылар01.10.202323:59
200Дәйексөз индексі01.01.202423:59
1.4K1 жазбаның қамтуы05.12.202323:59
981Жарнамалық жазбаның қамтуы19.02.202511:44
22.52%ER23.12.202323:59
30.19%ERR02.04.202511:10
«Вибач» ≠ Покаяння
Біблія дає чітке розуміння справжнього покаяння. У яких випадках слова «вибач» буває недостатньо?
🙏 Дякуємо пастору Миколі Савчуку за глибокий розбір теми!
Думаю, всі ми погодимося з очевидним фактом: гріх руйнує життя людей, калічить стосунки, ламає долі.
Те, що спочатку виглядає, як солодка цукерка, потім виявляється гіркою отрутою: приємний смак минає, а наслідки залишаються.
Здавалося б, вихід тут очевидний: «Отже, Бог, незважаючи на часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися…» (Дії 17:30).
Однак що таке покаяння, і чому частина людей потрапляє у цикл «грішу і каюсь — каюсь і грішу»? Спробуймо розібратися.
1. Визнання проблеми
«Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди.
Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності» (1 Івана 1:8-9)
Завжди слід пам’ятати: ми ніколи не змінимо того, що заперечуємо, ігноруємо чи виправдовуємо. Будь-яке лікування починається із розуміння діагнозу.
Як хтось вдало зазначив: «Якщо ти себе покриваєш, Бог буде тебе викривати. Якщо ти себе відкриваєш, то Бог покриє тебе милістю».
2. Оновлення мислення
Грецькою мовою саме слово «покаяння» («метанойя») якраз і означає «переміна розуму». Адже ми не можемо вийти із кризи із тими ж думками, які нас туди завели.
Саме тому деякі люди начебто жалкують про скоєне, але потім знову і знову повторюють власні помилки, зберігаючи неправильні внутрішні установки.
Писання невипадково говорить: «…і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!» (Івана 8:32) Однак зверніть увагу, що звільняє не істина сама по собі, а тільки її пізнання.
Мило не зробить вас чистішим, якщо ви не почнете його застосовувати, а Біблія не вплине на ваше життя, якщо просто стоятиме на полиці, припадаючи пилом.
3. Близькість зі Святим Духом
«Господь є Дух, а де Господній Дух, там свобода. Ми ж усі з відкритим обличчям, мов у дзеркалі, оглядаємо Господню славу і перетворюємося в той самий образ від слави в славу, як від Господнього Духа» (2 Кор. 3:17-18)
Після навернення до Бога і народження згори Дух Святий поселяється в нашому серці, щоб дати нам силу жити новим життям (Гал. 5:16-17).
Однак тут дуже важливою є наша готовність будувати із Ним відносини, прислухатися до Його підказок, радитися, просити про допомогу, взаємодіяти з Ним.
Тож, якщо ми хочемо по-справжньому перемогти гріх, мало сказати Господу: «Вибач…»
Необхідно стартувати із чесного визнання, далі почати змінювати своє мислення через дослідження Божого Слова і, врешті, щоденно жити у близькому контакті із нашим Творцем.
«…оце й робіть. І Бог миру буде з вами» (Фил. 4:9).
❗️Якщо тобі відгукується — став 🔥
❗️Що для тебе означає справжнє покаяння?
@yesheisua
Біблія дає чітке розуміння справжнього покаяння. У яких випадках слова «вибач» буває недостатньо?
🙏 Дякуємо пастору Миколі Савчуку за глибокий розбір теми!
Думаю, всі ми погодимося з очевидним фактом: гріх руйнує життя людей, калічить стосунки, ламає долі.
Те, що спочатку виглядає, як солодка цукерка, потім виявляється гіркою отрутою: приємний смак минає, а наслідки залишаються.
Здавалося б, вихід тут очевидний: «Отже, Бог, незважаючи на часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися…» (Дії 17:30).
Однак що таке покаяння, і чому частина людей потрапляє у цикл «грішу і каюсь — каюсь і грішу»? Спробуймо розібратися.
1. Визнання проблеми
«Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди.
Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності» (1 Івана 1:8-9)
Завжди слід пам’ятати: ми ніколи не змінимо того, що заперечуємо, ігноруємо чи виправдовуємо. Будь-яке лікування починається із розуміння діагнозу.
Як хтось вдало зазначив: «Якщо ти себе покриваєш, Бог буде тебе викривати. Якщо ти себе відкриваєш, то Бог покриє тебе милістю».
2. Оновлення мислення
Грецькою мовою саме слово «покаяння» («метанойя») якраз і означає «переміна розуму». Адже ми не можемо вийти із кризи із тими ж думками, які нас туди завели.
Саме тому деякі люди начебто жалкують про скоєне, але потім знову і знову повторюють власні помилки, зберігаючи неправильні внутрішні установки.
Писання невипадково говорить: «…і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!» (Івана 8:32) Однак зверніть увагу, що звільняє не істина сама по собі, а тільки її пізнання.
Мило не зробить вас чистішим, якщо ви не почнете його застосовувати, а Біблія не вплине на ваше життя, якщо просто стоятиме на полиці, припадаючи пилом.
3. Близькість зі Святим Духом
«Господь є Дух, а де Господній Дух, там свобода. Ми ж усі з відкритим обличчям, мов у дзеркалі, оглядаємо Господню славу і перетворюємося в той самий образ від слави в славу, як від Господнього Духа» (2 Кор. 3:17-18)
Після навернення до Бога і народження згори Дух Святий поселяється в нашому серці, щоб дати нам силу жити новим життям (Гал. 5:16-17).
Однак тут дуже важливою є наша готовність будувати із Ним відносини, прислухатися до Його підказок, радитися, просити про допомогу, взаємодіяти з Ним.
Тож, якщо ми хочемо по-справжньому перемогти гріх, мало сказати Господу: «Вибач…»
Необхідно стартувати із чесного визнання, далі почати змінювати своє мислення через дослідження Божого Слова і, врешті, щоденно жити у близькому контакті із нашим Творцем.
«…оце й робіть. І Бог миру буде з вами» (Фил. 4:9).
❗️Якщо тобі відгукується — став 🔥
❗️Що для тебе означає справжнє покаяння?
@yesheisua
12.04.202507:33
Іноді ми не розуміємо, чому в певних ситуаціях двері зачиняються. Але Бог знає куди веде навіть коли нам здається, що все йде не так.
Чи важко тобі довіряти Богу в такі моменти?
❗️Ділися у коментарях 💬
@yesheisua
Чи важко тобі довіряти Богу в такі моменти?
❗️Ділися у коментарях 💬
@yesheisua
06.04.202507:34
Тобі не вистачає сміливості? Нічого страшного — роби вчинки, сповнені любові.
Служи своєму оточенню
Молися за друзів і колег
Запрошуй сусідів на обід
Все це — способи показати любов Ісуса 😇
❗️Згоден? Став 🔥
❗️Як ти служиш своєму оточенню? Розкажи в коментарях!
@yesheisua
Служи своєму оточенню
Молися за друзів і колег
Запрошуй сусідів на обід
Все це — способи показати любов Ісуса 😇
❗️Згоден? Став 🔥
❗️Як ти служиш своєму оточенню? Розкажи в коментарях!
@yesheisua
25.03.202512:00
Молитись як Ісус
Учні попросили Ісуса: «Навчи нас молитися» (Лк. 11:1). Він показав, що молитва — це не просто слова, а глибокий зв’язок із Отцем.
✔ З глибокою довірою
Ісус називав Бога «Отче» і говорив з Ним, як із Батьком (Мт. 6:9), підкреслюючи, що Бог цінує близькість зі Своїми дітьми.
✔ У тиші
Він шукав усамітнення, щоб бути з Отцем (Мт. 14:23).
✔ Регулярно
Ісус молився зранку (Мк. 1:35) і перед важливими подіями (Лк. 6:12) та навіть у важкі моменти (Лк. 22:41-44).
✔ За інших
Ісус молився за учнів (Лк. 22:32) і навіть вчив молитися за ворогів (Лк. 23:34).
✔ Щиро
У Гефсиманії Він казав Отцю про Своє щире бажання оминути страждання. Але все ж сказав: «Нехай буде воля Твоя» (Лк. 22:42).
❗️Актуально? Став 🔥
❗️Напиши в коментарях, що тобі допомагає молитися?
@yesheisua
Учні попросили Ісуса: «Навчи нас молитися» (Лк. 11:1). Він показав, що молитва — це не просто слова, а глибокий зв’язок із Отцем.
✔ З глибокою довірою
Ісус називав Бога «Отче» і говорив з Ним, як із Батьком (Мт. 6:9), підкреслюючи, що Бог цінує близькість зі Своїми дітьми.
✔ У тиші
Він шукав усамітнення, щоб бути з Отцем (Мт. 14:23).
✔ Регулярно
Ісус молився зранку (Мк. 1:35) і перед важливими подіями (Лк. 6:12) та навіть у важкі моменти (Лк. 22:41-44).
✔ За інших
Ісус молився за учнів (Лк. 22:32) і навіть вчив молитися за ворогів (Лк. 23:34).
✔ Щиро
У Гефсиманії Він казав Отцю про Своє щире бажання оминути страждання. Але все ж сказав: «Нехай буде воля Твоя» (Лк. 22:42).
❗️Актуально? Став 🔥
❗️Напиши в коментарях, що тобі допомагає молитися?
@yesheisua
09.04.202510:03
❗️ Коли ти останнього разу проявляв любов у дії? Допоміг ближньому? Підтримав словом чи розповів про Ісуса?
❗️Пиши в коментарях ⤵️
@yesheisua
❗️Пиши в коментарях ⤵️
@yesheisua
21.03.202512:42
Ісус це ніколи не засуджував
🙌 Ісус не засуджує грішників, які до Нього приходили
Згадай жінку, яку привели до Ісуса за перелюб (Івана 8:1-11). Фарисеї хотіли її засудити, але Ісус сказав: «Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь». Він не виправдав її гріх, але дав їй шанс на нове життя.
Благовістя — це не засудження людей за їхнє минуле, а вказівка на Бога, Який може змінити їхнє майбутнє.
🙌 Ісус не засуджує сумніви
Фома не повірив у воскресіння Ісуса, поки не побачив Його ран (Івана 20:24-29). Ісус міг би його докорити, але натомість дав йому докази, щоб зміцнити його віру.
Якщо люди сумніваються, це не означає, що вони далекі від Бога. Важливо підтримати їх, а не критикувати.
🙌 Ісус не засуджує коли люди ставлять запитання
Нікодим, учитель Ізраїлю, прийшов до Ісуса вночі, бо боявся думки інших (Івана 3:1-21). Але Ісус не відкинув його, а спокійно пояснив, що означає народитися згори.
Коли люди ставлять питання, це можливість благовістити, а не момент для суперечки.
🙌 Ісус не засуджує труднощі на шляху довіри
Петро пішов по воді, але почав тонути через страх (Матвія 14:29-31). Ісус не засудив його, а простягнув руку й врятував.
Якщо хтось боїться довіряти Богові, підтримай його, як це зробив Ісус.
🙌 Ісус не засуджує біль та слабкість
Лазар помер, і Марія та Марта були в розпачі. Ісус знав, що воскресить його, але все одно розділив їхній біль і заплакав (Івана 11:35).
Іноді найкраще, що ми можемо зробити в благовісті, — це не говорити, а просто бути поруч.
🙌 Ісус не засуджує тих, кого відкинуло суспільство
Ісус говорив із самарянкою біля криниці (Івана 4:7-26), хоча юдеї зневажали самарян. Він не ігнорував її минуле, але дав їй нову надію.
Радісна Звістка — це для обраних, а для всіх.
🙌 Ісус не засуджує помилки
Петро тричі зрікся Ісуса, але Христос не відкинув його. Навпаки, Він відновив його і доручив пасти Своїх овець (Івана 21:15-17).
Люди роблять помилки, але Бог завжди дає шанс на відновлення.
Актуально? Став 🔥
Як ти допомагаєш іншим знайти дорогу до Бога? Напиши в коментарях!
@yesheisua
🙌 Ісус не засуджує грішників, які до Нього приходили
Згадай жінку, яку привели до Ісуса за перелюб (Івана 8:1-11). Фарисеї хотіли її засудити, але Ісус сказав: «Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь». Він не виправдав її гріх, але дав їй шанс на нове життя.
Благовістя — це не засудження людей за їхнє минуле, а вказівка на Бога, Який може змінити їхнє майбутнє.
🙌 Ісус не засуджує сумніви
Фома не повірив у воскресіння Ісуса, поки не побачив Його ран (Івана 20:24-29). Ісус міг би його докорити, але натомість дав йому докази, щоб зміцнити його віру.
Якщо люди сумніваються, це не означає, що вони далекі від Бога. Важливо підтримати їх, а не критикувати.
🙌 Ісус не засуджує коли люди ставлять запитання
Нікодим, учитель Ізраїлю, прийшов до Ісуса вночі, бо боявся думки інших (Івана 3:1-21). Але Ісус не відкинув його, а спокійно пояснив, що означає народитися згори.
Коли люди ставлять питання, це можливість благовістити, а не момент для суперечки.
🙌 Ісус не засуджує труднощі на шляху довіри
Петро пішов по воді, але почав тонути через страх (Матвія 14:29-31). Ісус не засудив його, а простягнув руку й врятував.
Якщо хтось боїться довіряти Богові, підтримай його, як це зробив Ісус.
🙌 Ісус не засуджує біль та слабкість
Лазар помер, і Марія та Марта були в розпачі. Ісус знав, що воскресить його, але все одно розділив їхній біль і заплакав (Івана 11:35).
Іноді найкраще, що ми можемо зробити в благовісті, — це не говорити, а просто бути поруч.
🙌 Ісус не засуджує тих, кого відкинуло суспільство
Ісус говорив із самарянкою біля криниці (Івана 4:7-26), хоча юдеї зневажали самарян. Він не ігнорував її минуле, але дав їй нову надію.
Радісна Звістка — це для обраних, а для всіх.
🙌 Ісус не засуджує помилки
Петро тричі зрікся Ісуса, але Христос не відкинув його. Навпаки, Він відновив його і доручив пасти Своїх овець (Івана 21:15-17).
Люди роблять помилки, але Бог завжди дає шанс на відновлення.
Актуально? Став 🔥
Як ти допомагаєш іншим знайти дорогу до Бога? Напиши в коментарях!
@yesheisua
01.04.202510:30
Неочевидні питання, з яких можна почати розмову про Ісуса
👉 Що дає тобі надію, коли все йде не так?
Це допоможе зрозуміти, на що людина покладається — і поділитися тим, що твоя надія в Христі.
👉 Як ти справляєшся зі стресом?
Ти можеш розповісти, як молитва та Божа присутність допомагають тобі проходити важкі моменти.
👉 В тебе був момент, коли ти відчув щось більше, ніж просто випадковість?
Це допомагає говорити про Божу дію в житті людей, навіть якщо вони ще не називають це Його іменем.
👉 Що б ти запитав у Бога, якби міг?
Таке питання відкриває двері до розмови про віру і про те, що Бог насправді не мовчить.
👉 Як ти думаєш, у житті є щось більше, ніж просто робота і побут?
Це гарний місток до розмови про сенс життя, душу і вічність.
👉 Ти коли-небудь читав Біблію? Що про неї думаєш?
Навіть якщо людина невіруюча, Біблія зазвичай викликає цікавість — це може стати гарним стартом для діалогу.
❗️Якщо скористаєшся цими запитаннями, став 🔥
❗️Напиши в коментарях: з чого ти починаєш розмову про віру?
@yesheisua
👉 Що дає тобі надію, коли все йде не так?
Це допоможе зрозуміти, на що людина покладається — і поділитися тим, що твоя надія в Христі.
👉 Як ти справляєшся зі стресом?
Ти можеш розповісти, як молитва та Божа присутність допомагають тобі проходити важкі моменти.
👉 В тебе був момент, коли ти відчув щось більше, ніж просто випадковість?
Це допомагає говорити про Божу дію в житті людей, навіть якщо вони ще не називають це Його іменем.
👉 Що б ти запитав у Бога, якби міг?
Таке питання відкриває двері до розмови про віру і про те, що Бог насправді не мовчить.
👉 Як ти думаєш, у житті є щось більше, ніж просто робота і побут?
Це гарний місток до розмови про сенс життя, душу і вічність.
👉 Ти коли-небудь читав Біблію? Що про неї думаєш?
Навіть якщо людина невіруюча, Біблія зазвичай викликає цікавість — це може стати гарним стартом для діалогу.
❗️Якщо скористаєшся цими запитаннями, став 🔥
❗️Напиши в коментарях: з чого ти починаєш розмову про віру?
@yesheisua
17.04.202511:00
Є ти, твоє бажання — і рішення діяти. Бо найкращий час — не тоді, коли все ідеально, а коли ти починаєш.
❗️Було актуально? Став 🔥
@yesheisua
❗️Було актуально? Став 🔥
@yesheisua
08.04.202510:00
Люди бачать Христа у твоїх вчинках
Більшість з нас знають, що слова підтримки чи проста допомога можуть відкрити серце людини для Євангелія. Але коли настає момент діяти, ми вагаємось — страх і невпевненість стримують нас.
Ми хочемо нагадати тобі: Бог готовий діяти через тебе, коли ти наважуєшся говорити про Нього. Сьогодні поділимося свідченнями звичайних людей, які проявили благовістя через свої дії👇
1. Минулої суботи я нарешті зустрівся з Ростиславом. Ми говорили про його життя, труднощі та радощі.
Я слухав і ділився своїми думками. А потім розповів йому про Ісуса. Він уважно він уважно слухав і навіть сказав, що хоче зустрітися зі мною ще, щоб говорити про віру. Впевнений, Бог змінюватиме його серце крок за кроком.
2. Я викладаю стоматологію в університеті. Для мене це не просто робота, а покликання.
Щороку зустрічаю безліч студентів і намагаюся показати їм Божу любов. Але молодь змінюється — довгі розмови про богослов’я не завжди їх зачіпають. Я зрозумів, що потрібно говорити про Ісуса просто та щиро. Тому я використовую креативний контент, соцмережі та реальні історії. І це працює! Христос живий у кожній розмові, якщо вона наповнена любов’ю.
3. Одного разу я сказала своїй дитині: «Слава Богу, що водій зупинився і дав тобі перейти дорогу!»
Несподівано 10-річний хлопчик, який був поруч, почув це й запитав мене про Бога та створення світу. Ми почали говорити, а згодом підійшла і його мама. Виявилося, що вони втратили житло й жили в машині… Я поділилася їжею, помолилася за них. Такі моменти підживлюють мій вогонь.
Нехай ці історії надихнуть тебе благовістити — сміливо, щиро, по-справжньому. А Бог завжди поруч.
❗️Подумай, як ти можеш показати Христа сьогодні через свої вчинки?
❗️ Ділися у коментарях! 🔥👇
@yesheisua
Більшість з нас знають, що слова підтримки чи проста допомога можуть відкрити серце людини для Євангелія. Але коли настає момент діяти, ми вагаємось — страх і невпевненість стримують нас.
Ми хочемо нагадати тобі: Бог готовий діяти через тебе, коли ти наважуєшся говорити про Нього. Сьогодні поділимося свідченнями звичайних людей, які проявили благовістя через свої дії👇
1. Минулої суботи я нарешті зустрівся з Ростиславом. Ми говорили про його життя, труднощі та радощі.
Я слухав і ділився своїми думками. А потім розповів йому про Ісуса. Він уважно він уважно слухав і навіть сказав, що хоче зустрітися зі мною ще, щоб говорити про віру. Впевнений, Бог змінюватиме його серце крок за кроком.
2. Я викладаю стоматологію в університеті. Для мене це не просто робота, а покликання.
Щороку зустрічаю безліч студентів і намагаюся показати їм Божу любов. Але молодь змінюється — довгі розмови про богослов’я не завжди їх зачіпають. Я зрозумів, що потрібно говорити про Ісуса просто та щиро. Тому я використовую креативний контент, соцмережі та реальні історії. І це працює! Христос живий у кожній розмові, якщо вона наповнена любов’ю.
3. Одного разу я сказала своїй дитині: «Слава Богу, що водій зупинився і дав тобі перейти дорогу!»
Несподівано 10-річний хлопчик, який був поруч, почув це й запитав мене про Бога та створення світу. Ми почали говорити, а згодом підійшла і його мама. Виявилося, що вони втратили житло й жили в машині… Я поділилася їжею, помолилася за них. Такі моменти підживлюють мій вогонь.
Нехай ці історії надихнуть тебе благовістити — сміливо, щиро, по-справжньому. А Бог завжди поруч.
❗️Подумай, як ти можеш показати Христа сьогодні через свої вчинки?
❗️ Ділися у коментарях! 🔥👇
@yesheisua
14.04.202511:30
Слово Боже — це зерно, а не цегла. Сій з любов’ю
Господь закликає нас ділитися вірою не з позиції сили, а з позиції серця. Бо наша ціль — не «перемогти» у розмові, а відкрити двері до істини з терпінням і повагою.
🙏 Роздумуємо про це разом з пастором Миколою Савчуком!
Можливо, ви теж чули жарт про те, як хороший і поганий хлопчик кидалися один в одного цеглинами: «Поганий попав всього два рази, а хороший — п’ять. Висновок? Добро завжди перемагає зло!»
І це було б по-справжньому смішно, якби не було так сумно. Адже, як відомо, форма полеміки нерідко затьмарює собою її суть.
На жаль, інколи стається так, що наше щире бажання донести комусь істину переростає у нав’язування в стилі: «Я точно правий, а значить ти мусиш зі мною погодитися!»
Однак при цьому ми випускаємо з виду той факт, що право бути почутим і прийнятим спершу потрібно заслужити. Та й замість того, щоб вибити двері, значно мудріше підібрати до них ключ.
1. Перш ніж говорити самому, поцікавтеся думкою іншого.
Бог не випадково подарував нам аж два вуха і тільки один язик: «Кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів» (Якова 1:19). Тим більше, що немає сенсу пропонувати «лікування», не зрозумівши, з якою саме проблемою ми зіштовхнулися.
2. Поясніть свої погляди, не атакуючи при цьому співрозмовника.
Уникайте вживання категоричних фраз: «Ви помиляєтеся… Це не так…», натомість скажіть: «Я думаю дещо інакше… З християнського погляду… Мені здається…» Це одразу пом’якшить тон і знизить градус потенційного протистояння.
Памʼятайте, наша ціль — не у тому, щоб переконати людину, а лише в тому, щоб надати їй переконливі аргументи для власного виваженого рішення. Навіть Господь нікого не примушує (Второзаконня 30:19).
Чим агресивніше ми будемо тиснути, тим більшим буде ризик того, що опонент інстинктивно займатиме захисну позицію, адже ніхто не любить програвати та відчувати себе приниженим.
3. Обовʼязково поділіться своїм досвідом.
Хтось зазначив, що ми покликані бути не суддями, не прокурорами та навіть не адвокатами, а лише свідками (Дії 1:8) — тобто розповідати про те, «що почули, що побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого доторкнулися наші руки» (1 Івана 1:1).
Можна довго вести дебати з приводу доречності різних доказів, але практично неможливо сперечатися з реальними життєвими випадками: «Одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу!» (Івана 9:25).
Окрім того, люди, скоріше за все, забудуть наші абстрактні ідеї, але запам’ятають конкретні історії про відповіді на молитви, зцілення, звільнення, втішення, Божу підтримку.
Але повернімося до аналогії, з якої ми починали. Насіння спершу видається дрібним і слабким, але має силу із часом проростати. Тоді як цеглина дає миттєвий «результат», збиваючи суперника із ніг, проте чи варто воно того в довгостроковій перспективі?
«Нехай спрямує Господь ваші серця до Божої любові та до Христової терпеливості» (2 Солунян 3:5).
@yesheisua
Господь закликає нас ділитися вірою не з позиції сили, а з позиції серця. Бо наша ціль — не «перемогти» у розмові, а відкрити двері до істини з терпінням і повагою.
🙏 Роздумуємо про це разом з пастором Миколою Савчуком!
Можливо, ви теж чули жарт про те, як хороший і поганий хлопчик кидалися один в одного цеглинами: «Поганий попав всього два рази, а хороший — п’ять. Висновок? Добро завжди перемагає зло!»
І це було б по-справжньому смішно, якби не було так сумно. Адже, як відомо, форма полеміки нерідко затьмарює собою її суть.
На жаль, інколи стається так, що наше щире бажання донести комусь істину переростає у нав’язування в стилі: «Я точно правий, а значить ти мусиш зі мною погодитися!»
Однак при цьому ми випускаємо з виду той факт, що право бути почутим і прийнятим спершу потрібно заслужити. Та й замість того, щоб вибити двері, значно мудріше підібрати до них ключ.
1. Перш ніж говорити самому, поцікавтеся думкою іншого.
Бог не випадково подарував нам аж два вуха і тільки один язик: «Кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів» (Якова 1:19). Тим більше, що немає сенсу пропонувати «лікування», не зрозумівши, з якою саме проблемою ми зіштовхнулися.
2. Поясніть свої погляди, не атакуючи при цьому співрозмовника.
Уникайте вживання категоричних фраз: «Ви помиляєтеся… Це не так…», натомість скажіть: «Я думаю дещо інакше… З християнського погляду… Мені здається…» Це одразу пом’якшить тон і знизить градус потенційного протистояння.
Памʼятайте, наша ціль — не у тому, щоб переконати людину, а лише в тому, щоб надати їй переконливі аргументи для власного виваженого рішення. Навіть Господь нікого не примушує (Второзаконня 30:19).
Чим агресивніше ми будемо тиснути, тим більшим буде ризик того, що опонент інстинктивно займатиме захисну позицію, адже ніхто не любить програвати та відчувати себе приниженим.
3. Обовʼязково поділіться своїм досвідом.
Хтось зазначив, що ми покликані бути не суддями, не прокурорами та навіть не адвокатами, а лише свідками (Дії 1:8) — тобто розповідати про те, «що почули, що побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого доторкнулися наші руки» (1 Івана 1:1).
Можна довго вести дебати з приводу доречності різних доказів, але практично неможливо сперечатися з реальними життєвими випадками: «Одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу!» (Івана 9:25).
Окрім того, люди, скоріше за все, забудуть наші абстрактні ідеї, але запам’ятають конкретні історії про відповіді на молитви, зцілення, звільнення, втішення, Божу підтримку.
Але повернімося до аналогії, з якої ми починали. Насіння спершу видається дрібним і слабким, але має силу із часом проростати. Тоді як цеглина дає миттєвий «результат», збиваючи суперника із ніг, проте чи варто воно того в довгостроковій перспективі?
«Нехай спрямує Господь ваші серця до Божої любові та до Христової терпеливості» (2 Солунян 3:5).
@yesheisua
10.04.202513:30
Байдужість — антонім любові
У суспільстві набуло популярності твердження, що справжня протилежність любові — не ненависть, а байдужість.
Проте, чи погоджується з цим Біблія? Розберімося! 😉
В історії про доброго самарянина, священник і левит бачили пораненого, але пройшли повз. Так, вони не зробили йому зла, але й не допомогли. Саме їхня байдужість зробила їх не менш винними за розбійників. Лише самарянин зупинився і проявив приклад любові через свої дії.
Схожий принцип Ісус пояснює в Євангелії: «Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене; чужинцем був, а ви не прийняли Мене; нагим був, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене (Мт. 25:41-45).
Ці люди не робили активного зла. Але вони і нічого не зробили для тих, хто був у потребі. Їхня байдужість стала вироком для них самих.
Байдужість небезпечна тим, що вона не кричить, не бореться — вона просто мовчить і робить нас пасивними. Адже якщо ми знаємо правду, але мовчимо, це теж прояв байдужості. Якщо бачимо людей, яким потрібен Христос, і не ділимося з ними Євангелієм, ми, фактично, відмовляємося любити.
Подумай, кому ти міг би послужити?
- Час діяти.
- Час любити.
- Байдужість — не варіант.
А як ти думаєш, байдужість — це дійсно антонім любові? Ділися думками в коментарях 💬
@yesheisua
У суспільстві набуло популярності твердження, що справжня протилежність любові — не ненависть, а байдужість.
Проте, чи погоджується з цим Біблія? Розберімося! 😉
В історії про доброго самарянина, священник і левит бачили пораненого, але пройшли повз. Так, вони не зробили йому зла, але й не допомогли. Саме їхня байдужість зробила їх не менш винними за розбійників. Лише самарянин зупинився і проявив приклад любові через свої дії.
Схожий принцип Ісус пояснює в Євангелії: «Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене; чужинцем був, а ви не прийняли Мене; нагим був, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене (Мт. 25:41-45).
Ці люди не робили активного зла. Але вони і нічого не зробили для тих, хто був у потребі. Їхня байдужість стала вироком для них самих.
Байдужість небезпечна тим, що вона не кричить, не бореться — вона просто мовчить і робить нас пасивними. Адже якщо ми знаємо правду, але мовчимо, це теж прояв байдужості. Якщо бачимо людей, яким потрібен Христос, і не ділимося з ними Євангелієм, ми, фактично, відмовляємося любити.
Подумай, кому ти міг би послужити?
- Час діяти.
- Час любити.
- Байдужість — не варіант.
А як ти думаєш, байдужість — це дійсно антонім любові? Ділися думками в коментарях 💬
@yesheisua
13.04.202507:33
Зізнавайтесь, хто теж таке проживає? Ви не одні в цьому 😅
Духовна дисципліна — це процес, а не ідеал. Навіть якщо ранок не склався, Бог все ще поруч. І ще чекає твою увагу сьогодні.
👉 А як проходять твої ранки з Богом?
👉 Пиши у коментарях!
@yesheisua
Духовна дисципліна — це процес, а не ідеал. Навіть якщо ранок не склався, Бог все ще поруч. І ще чекає твою увагу сьогодні.
👉 А як проходять твої ранки з Богом?
👉 Пиши у коментарях!
@yesheisua
03.04.202510:30
Як Ісус благовістив за обідом
Ісус часто проповідував під час трапез.
🍽️ Він їв із митниками та грішниками (Мт. 9:10) — не для того, щоб засуджувати, а щоб показати їм любов.
🍽️ Він запросив себе в дім Закхея (Лк. 19:5-9) — і це змінило життя того чоловіка.
🍽️ Він розділив вечерю з учнями перед Своїми стражданнями (Лк. 22:14-20) — щоб залишити їм символ нового Завіту.
Їжа була не просто фоном — вона допомагала створювати атмосферу відкритості та довіри.
1. Спільний обід — це неформальна атмосфера
Дослідження показують, що люди розслабленіші й відкритіші до нової інформації, коли їдять разом. Спільні трапези активують ендорфінову систему мозку, що зміцнює соціальні зв'язки та робить спілкування більш довірливим.
2. Їжа зближує
Коли ти запрошуєш когось на каву чи обід, ти не просто розмовляєш — ти створюєш дружбу. Це простий, але потужний спосіб будувати довірливі стосунки, в яких можна говорити й про віру.
3. Благовістя — це не завжди публічна проповідь
Іноді воно починається з простої вечері та щирої розмови про життя. Ти не мусиш одразу пояснювати богословські концепти — просто слухай людину, цікався її історією, і тоді зможеш природно поділитися тим, у що віриш.
4. Будь милосердним у своєму благовісті
Він сідав за стіл навіть із тими, кого суспільство відкидало. Його спільні трапези з людьми означали: «Я приймаю тебе. Я хочу бути з тобою. Ти важливий для Мене».
Як ти можеш застосувати це у своєму житті? 🙌
👉 Запроси когось на каву чи обід — це вже перший крок.
👉 Почни розмову про глибші теми, запитай, у що людина вірить і що для неї важливо.
👉 Молися перед їжею, навіть якщо ви в кафе. Це простий, але промовистий знак твоєї віри.
Якщо актуально, став 🔥
З ким би ти хотів поговорити про віру за чашкою кави?
@yesheisua
Ісус часто проповідував під час трапез.
🍽️ Він їв із митниками та грішниками (Мт. 9:10) — не для того, щоб засуджувати, а щоб показати їм любов.
🍽️ Він запросив себе в дім Закхея (Лк. 19:5-9) — і це змінило життя того чоловіка.
🍽️ Він розділив вечерю з учнями перед Своїми стражданнями (Лк. 22:14-20) — щоб залишити їм символ нового Завіту.
Їжа була не просто фоном — вона допомагала створювати атмосферу відкритості та довіри.
1. Спільний обід — це неформальна атмосфера
Дослідження показують, що люди розслабленіші й відкритіші до нової інформації, коли їдять разом. Спільні трапези активують ендорфінову систему мозку, що зміцнює соціальні зв'язки та робить спілкування більш довірливим.
2. Їжа зближує
Коли ти запрошуєш когось на каву чи обід, ти не просто розмовляєш — ти створюєш дружбу. Це простий, але потужний спосіб будувати довірливі стосунки, в яких можна говорити й про віру.
3. Благовістя — це не завжди публічна проповідь
Іноді воно починається з простої вечері та щирої розмови про життя. Ти не мусиш одразу пояснювати богословські концепти — просто слухай людину, цікався її історією, і тоді зможеш природно поділитися тим, у що віриш.
4. Будь милосердним у своєму благовісті
Він сідав за стіл навіть із тими, кого суспільство відкидало. Його спільні трапези з людьми означали: «Я приймаю тебе. Я хочу бути з тобою. Ти важливий для Мене».
Як ти можеш застосувати це у своєму житті? 🙌
👉 Запроси когось на каву чи обід — це вже перший крок.
👉 Почни розмову про глибші теми, запитай, у що людина вірить і що для неї важливо.
👉 Молися перед їжею, навіть якщо ви в кафе. Це простий, але промовистий знак твоєї віри.
Якщо актуально, став 🔥
З ким би ти хотів поговорити про віру за чашкою кави?
@yesheisua
30.03.202508:58
Який варіант обираєш ти — бути активним чи покладатися на випадковість? Пиши в коментарях!
@yesheisua
@yesheisua
21.03.202517:30
Впевненість тиха. Невпевненість галаслива.
Справжня впевненість у Бозі проявляється не в суперечках, а в житті. Ця істина стара як світ — твоє життя говорить голосніше, ніж твої слова.
Коли людина не вкорінена у своїй вірі, вона може голосно й нав'язливо доводити свій погляд, намагаючись переконати співрозмовника. Але в цьому мало сенсу.
Проте якщо ти зрілий у своїй вірі, тобі не потрібно нічого доводити. Ти говориш про істину, але не вплутуєшся в суперечки.
Справжня впевненість у Бозі проявляється в житті, а не в дискусіях.
Тобі не потрібно кричати про свою праведність. Ти просто живеш так, як бажає Бог, навіть якщо ніхто цього не бачить.
Через Слово та молитву ти щодня нагадуєш собі, що спасенний Його благодаттю — тому тобі не потрібно демонструвати свою праведність.
Ісус не витрачав час на доведення того, що Він правий.
Коли Пилат запитав: «Що таке істина?» — Ісус не вступив у суперечку. Він знав, Ким є, і не намагався виправдовуватися перед людьми.
Весь Його земний шлях свідчив про істину, і Йому не потрібно було доводити її словами.
Твоє життя говорить голосніше, ніж твої слова.
Ти можеш розповідати про Божу любов, але якщо в тобі немає любові до ближніх — тебе не будуть слухати.
Ти можеш проповідувати про милість, але якщо сам засуджуєш інших — люди не приймуть твої слова.
Ти можеш говорити про вірність, але якщо тобі не можна довіряти — твої слова втрачають силу.
Щоб бути переконливим у благовісті, живи тим, про що говориш.
- Люди помітять твій мир у серці, навіть якщо ти не намагаєшся їх переконати.
- Вони побачать твою любов, навіть якщо ти не кажеш гучних слів.
- Вони звернуть увагу на твою впевненість у Бозі, навіть якщо ти не доводиш свою правоту.
Будь впевнений у Бозі — і твоє життя саме стане свідченням.
Актуально? Став 🔥
Які якості в людях переконують тебе більше за слова? Обговорімо в коментарях!
@yesheisua
Справжня впевненість у Бозі проявляється не в суперечках, а в житті. Ця істина стара як світ — твоє життя говорить голосніше, ніж твої слова.
Коли людина не вкорінена у своїй вірі, вона може голосно й нав'язливо доводити свій погляд, намагаючись переконати співрозмовника. Але в цьому мало сенсу.
Проте якщо ти зрілий у своїй вірі, тобі не потрібно нічого доводити. Ти говориш про істину, але не вплутуєшся в суперечки.
Справжня впевненість у Бозі проявляється в житті, а не в дискусіях.
Тобі не потрібно кричати про свою праведність. Ти просто живеш так, як бажає Бог, навіть якщо ніхто цього не бачить.
Через Слово та молитву ти щодня нагадуєш собі, що спасенний Його благодаттю — тому тобі не потрібно демонструвати свою праведність.
Ісус не витрачав час на доведення того, що Він правий.
Коли Пилат запитав: «Що таке істина?» — Ісус не вступив у суперечку. Він знав, Ким є, і не намагався виправдовуватися перед людьми.
Весь Його земний шлях свідчив про істину, і Йому не потрібно було доводити її словами.
Твоє життя говорить голосніше, ніж твої слова.
Ти можеш розповідати про Божу любов, але якщо в тобі немає любові до ближніх — тебе не будуть слухати.
Ти можеш проповідувати про милість, але якщо сам засуджуєш інших — люди не приймуть твої слова.
Ти можеш говорити про вірність, але якщо тобі не можна довіряти — твої слова втрачають силу.
Щоб бути переконливим у благовісті, живи тим, про що говориш.
- Люди помітять твій мир у серці, навіть якщо ти не намагаєшся їх переконати.
- Вони побачать твою любов, навіть якщо ти не кажеш гучних слів.
- Вони звернуть увагу на твою впевненість у Бозі, навіть якщо ти не доводиш свою правоту.
Будь впевнений у Бозі — і твоє життя саме стане свідченням.
Актуально? Став 🔥
Які якості в людях переконують тебе більше за слова? Обговорімо в коментарях!
@yesheisua
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.
