
Робітничий Фронт України | РФУ
РФУ — організація, що займається висвітлюванням корупційних скандалів та аналітикою найактуальніших новин
@rfufeedbackbot — зворотній зв`язок
@rfufeedbackbot — зворотній зв`язок
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жері
ТілБасқа
Канал құрылған күніЧерв 07, 2019
TGlist-ке қосылған күні
Жовт 08, 2023Қосылған топ
Жазылушылар
8 154
24 сағат
150.2%Апта
7-0.1%Ай
71-0.9%
Дәйексөз индексі
0
Ескертулер1Каналдарда қайта жазылу0Каналдарда ескерту1
1 жазбаның орташа қамтуы
923
12 сағат989
7%24 сағат9230%48 сағат923
23.6%
Қатысу деңгейі (ER)
3.58%
Қайта жазылды6Пікірлер25Реакциялар27
Қамту бойынша қатысу деңгейі (ERR)
11.34%
24 сағат0%Апта
0.8%Ай
2.43%
1 жарнамалық жазбаның қамтуы
921
1 сағат15717.05%1 – 4 сағат31434.09%4 - 24 сағат43046.69%
24 сағаттағы жазбалар саны
0
Динамика
1
"Робітничий Фронт України | РФУ" тобындағы соңғы жазбалар
20.04.202513:05
🛡 Основы безопасности для революционеров. Выпуск 3
Сегодня публикуются главы из раздела II:
Глава 6. Криптоконтейнеры и удаление данных: как надёжно хранить и уничтожать свои секреты
Глава 7. Выход в сеть: прокси, VPN, Tor, а также почему они вам, возможно, не помогут
Время чтения: ~43 минуты.
🇺🇦 Читайте на сайте
🔗 Ссылка на предыдущий выпуск
#основы_безопасности_для_революционеров
Сегодня публикуются главы из раздела II:
Глава 6. Криптоконтейнеры и удаление данных: как надёжно хранить и уничтожать свои секреты
Глава 7. Выход в сеть: прокси, VPN, Tor, а также почему они вам, возможно, не помогут
Время чтения: ~43 минуты.
🇺🇦 Читайте на сайте
🔗 Ссылка на предыдущий выпуск
#основы_безопасности_для_революционеров


19.04.202516:49
🐇 Великодні свята
Ось і прийшло ще одне свято — Великдень. Багато українців уже починають накривати стіл та закуповувати основні продукти. У той самий час це чудова нагода подивитися, наскільки зросли ціни за останні кілька місяців.
💰 Цьогоріч святковий стіл у середньому обійдеться в 1660 грн, що на 17% дорожче, ніж торік. То що ж так подорожчало?
Почнемо з головного атрибута будь-якого столу — власне паски. Вартість випікання одного кілограма цього смаколика зросла на 29,6% порівняно з минулим роком і склала 232,96 грн.
📈 Основу паски складає масло, ціна на яке стрімко зростає, як і експорт цієї продукції. Цукор наші керманичі взагалі вивозили за кордон тоннами, а вдома ціна все одно підскочила — про це ми вже писали в одному з попередніх постів.
Другим традиційним продуктом на Великдень є яйця. І вони, як не дивно, теж відчутно подорожчали.
Почекайте, а може, не все так погано? От АМКУ дав «рекомендації» виробникам яєць перед святом, аби ті не завищували ціни й усе залишалося в рамках вільної конкуренції.
🥚 Правда, чомусь ці методи вкотре не спрацювали — як ціна була 70 грн за десяток, так і залишилася. Привітаємо ефективного керманича Бахматюка з черговою перемогою над безсиллям Антимонопольного комітету. Так тримати!
Якщо вам не вистачає коштів на стандартний стіл — можемо запропонувати бюджетний варіант лише за 426 грн, куди входять паска, крашанки та сіль. Мда... Невже ми повертаємось у часи Російської імперії, коли селяни взагалі не їли м’яса або лише на свята?
😇 Тож відзначимо разом велике християнське свято! Поділимо ж тягарі разом із нашим багатостраждальним народом: ми — життя на фронті й піт у праці, а пани — свою ласку. Рівноцінний обмін, чи не так?
Поділіться в коментарях, як будете святкувати цей Великдень 👇
🇺🇦 Робітничий Фронт України
Ось і прийшло ще одне свято — Великдень. Багато українців уже починають накривати стіл та закуповувати основні продукти. У той самий час це чудова нагода подивитися, наскільки зросли ціни за останні кілька місяців.
💰 Цьогоріч святковий стіл у середньому обійдеться в 1660 грн, що на 17% дорожче, ніж торік. То що ж так подорожчало?
Почнемо з головного атрибута будь-якого столу — власне паски. Вартість випікання одного кілограма цього смаколика зросла на 29,6% порівняно з минулим роком і склала 232,96 грн.
📈 Основу паски складає масло, ціна на яке стрімко зростає, як і експорт цієї продукції. Цукор наші керманичі взагалі вивозили за кордон тоннами, а вдома ціна все одно підскочила — про це ми вже писали в одному з попередніх постів.
Другим традиційним продуктом на Великдень є яйця. І вони, як не дивно, теж відчутно подорожчали.
Почекайте, а може, не все так погано? От АМКУ дав «рекомендації» виробникам яєць перед святом, аби ті не завищували ціни й усе залишалося в рамках вільної конкуренції.
🥚 Правда, чомусь ці методи вкотре не спрацювали — як ціна була 70 грн за десяток, так і залишилася. Привітаємо ефективного керманича Бахматюка з черговою перемогою над безсиллям Антимонопольного комітету. Так тримати!
Якщо вам не вистачає коштів на стандартний стіл — можемо запропонувати бюджетний варіант лише за 426 грн, куди входять паска, крашанки та сіль. Мда... Невже ми повертаємось у часи Російської імперії, коли селяни взагалі не їли м’яса або лише на свята?
😇 Тож відзначимо разом велике християнське свято! Поділимо ж тягарі разом із нашим багатостраждальним народом: ми — життя на фронті й піт у праці, а пани — свою ласку. Рівноцінний обмін, чи не так?
Поділіться в коментарях, як будете святкувати цей Великдень 👇
🇺🇦 Робітничий Фронт України


19.04.202513:58
🏦 Патріотичний іноземний банк
У попередньому пості ми говорили про найзрадницькіший банк в Україні. Тепер час перейти до найпатріотичнішого. До вашої уваги — Credit Agricole, який за сумісництвом є філією одного з найбільших банків у світі.
💰 За 2024 рік він отримав приблизно 4,1 млрд гривень, посівши 5-те місце в топі. Банк присутній на нашому ринку ледь не з моменту здобуття Україною (не)залежності. Але на відміну від Райффайзена, він заслужив свої прибутки.
По-перше, тому що Credit Agricole займається благодійністю. За останні кілька років війни було задоначено близько 144 млн гривень на дитячі лікарні, дизельні генератори для дитячих будинків.
🫡 По-друге, банк майже одразу після початку війни вийшов з російського ринку. Звісно ж, це було зроблено виключно з доброти душевної та палких патріотичних почуттів. Те, що у російському штаті Agricole було всього 170 співробітників, а мережа відділень повністю відсутня — тут абсолютно ні до чого.
Тим часом, в Україні банк мав лише фінансові зобов’язання на $1,5 млрд. То як же патріотичний банк зміг сколотити собі статки?
💰 Тут, як і у випадку з Райффайзен Банком, неабияку роль відіграла державна програма «5-7-9». Якщо коротко, то коли бізнес бере кредит у банку, держава покриває більшу частину відсоткової ставки. Бізнес же, зі свого боку, сплачує 5, 7 або 9 відсотків.
Керманичі, що в управлінні Райффайзена, що в управлінні Credit Agricole, говорять про шкідливість і згубність цієї програми. Проте цифри свідчать про протилежне: за період війни банк зумів підм’яти під себе величезну частку агропромислового комплексу й тепер тримає близько 50% кредитного портфеля у цій сфері.
🤴 І це дуже добре, що контроль над вивозом зерна потрапив саме до цих патріотів: кому, як не їм, рятувати світ від путінського голоду? Французи, до речі, наприкінці 2023 року теж так вирішили й допомогли клієнтам банку з організацією постачань по Дунаю, приславши судно для завантаження.
Чому зерно прямує саме в Європу? Як же: всі ми чули про європейський Голодомор 2023–2024 років, чи не так? Його наслідки виявилися настільки серйозними, що для забезпечення ще більшої безпеки постачань Макрон навіть пообіцяв ввести війська.
🤑 У підсумку, що зрадницький банк, що переможний — мають одну природу: отримання максимального прибутку. При цьому Credit Agricole, на відміну від Райффайзена, намагається якнайкраще приховати свою природу, прикриваючись благодійністю й патріотизмом. От тільки нам від цього не легше: плоди нашої праці все одно йдуть до найбільших фінансистів і менеджерів.
Тому ми закликаємо всіх українців не вестися на ту мішуру, якою банкіри надають «пристойного» вигляду своїй жадібності, а спрямувати все своє невдоволення на цих вампірів, що висмоктують із нас останні гроші.
🤝 Однак, щоб це невдоволення дало якийсь результат, потрібно організовуватись. І саме тому ми закликаємо вас вступити до нашого гуртка, у який якраз зараз триває набір.
🇺🇦 Робітничий Фронт України
У попередньому пості ми говорили про найзрадницькіший банк в Україні. Тепер час перейти до найпатріотичнішого. До вашої уваги — Credit Agricole, який за сумісництвом є філією одного з найбільших банків у світі.
💰 За 2024 рік він отримав приблизно 4,1 млрд гривень, посівши 5-те місце в топі. Банк присутній на нашому ринку ледь не з моменту здобуття Україною (не)залежності. Але на відміну від Райффайзена, він заслужив свої прибутки.
По-перше, тому що Credit Agricole займається благодійністю. За останні кілька років війни було задоначено близько 144 млн гривень на дитячі лікарні, дизельні генератори для дитячих будинків.
🫡 По-друге, банк майже одразу після початку війни вийшов з російського ринку. Звісно ж, це було зроблено виключно з доброти душевної та палких патріотичних почуттів. Те, що у російському штаті Agricole було всього 170 співробітників, а мережа відділень повністю відсутня — тут абсолютно ні до чого.
Тим часом, в Україні банк мав лише фінансові зобов’язання на $1,5 млрд. То як же патріотичний банк зміг сколотити собі статки?
💰 Тут, як і у випадку з Райффайзен Банком, неабияку роль відіграла державна програма «5-7-9». Якщо коротко, то коли бізнес бере кредит у банку, держава покриває більшу частину відсоткової ставки. Бізнес же, зі свого боку, сплачує 5, 7 або 9 відсотків.
Керманичі, що в управлінні Райффайзена, що в управлінні Credit Agricole, говорять про шкідливість і згубність цієї програми. Проте цифри свідчать про протилежне: за період війни банк зумів підм’яти під себе величезну частку агропромислового комплексу й тепер тримає близько 50% кредитного портфеля у цій сфері.
🤴 І це дуже добре, що контроль над вивозом зерна потрапив саме до цих патріотів: кому, як не їм, рятувати світ від путінського голоду? Французи, до речі, наприкінці 2023 року теж так вирішили й допомогли клієнтам банку з організацією постачань по Дунаю, приславши судно для завантаження.
Чому зерно прямує саме в Європу? Як же: всі ми чули про європейський Голодомор 2023–2024 років, чи не так? Його наслідки виявилися настільки серйозними, що для забезпечення ще більшої безпеки постачань Макрон навіть пообіцяв ввести війська.
🤑 У підсумку, що зрадницький банк, що переможний — мають одну природу: отримання максимального прибутку. При цьому Credit Agricole, на відміну від Райффайзена, намагається якнайкраще приховати свою природу, прикриваючись благодійністю й патріотизмом. От тільки нам від цього не легше: плоди нашої праці все одно йдуть до найбільших фінансистів і менеджерів.
Тому ми закликаємо всіх українців не вестися на ту мішуру, якою банкіри надають «пристойного» вигляду своїй жадібності, а спрямувати все своє невдоволення на цих вампірів, що висмоктують із нас останні гроші.
🤝 Однак, щоб це невдоволення дало якийсь результат, потрібно організовуватись. І саме тому ми закликаємо вас вступити до нашого гуртка, у який якраз зараз триває набір.
🇺🇦 Робітничий Фронт України


18.04.202517:14
🏦 Зрадо-переможний банк
У попередньому дописі ми говорили про те, як заробляють державні банки на прикладі Привату. Але справжні вершки знімають саме приватники. У цій публікації ми розглянемо четвертий у списку найприбутковіших банків — Райффайзен.
💸 За 2024 рік Райффайзен отримав близько 4,3 млрд гривень чистого прибутку. Такі величезні доходи вдалося отримати від ОВДП, про які ми говорили раніше, а також від депозитних сертифікатів (ДС) — тобто, по суті, тих самих позик, що й облігації, але від НБУ. Крім того, важливим джерелом прибутку є кредити за державною програмою «5-7-9», про які ми детальніше поговоримо в наступному дописі.
Причому сам Райффайзен Банк, отримуючи надприбутки в Україні, заробляє також і в Росії. Як кажуть: «і нашим, і вашим за копійку станцюємо».
💀 З початку війни банк щосили намагався якомога швидше покинути ринок РФ. Але війна триває вже третій рік, а банк так і не наважився піти. Адже втрачати такий ласий шматочок не можна!
А щоб український уряд відчепився від підприємливих австрійців, банк вийшов із ринку Білорусі. Щоправда, сам ринок Білорусі приносив копійки.
👮♂️ Думаєте, наша держава просто так дозволить нахабно працювати на два фронти? Звісно, ні! У 2023 році НАЗК внесло Райффайзен до списку міжнародних спонсорів війни.
Ось що пише саме агентство з цього приводу:
🤑 Ой, як же погано! Тому обов'язково треба внести банк до якогось марного списку, який жодним чином не заважає банку отримувати прибуток як з українського, так і з російського ринку.
Найсмішніше тут те, що буквально наприкінці 2023 року Австрія заблокувала 12-й пакет санкцій проти Росії. І тут наші керманичі відразу прогнулися під ЄС і призупинили статус Райффайзена як міжнародного спонсора війни. Подвійні стандарти — вони такі!
А може, це наше керівництво якесь не таке, а потужні США зможуть покарати банкірів?
🚫 За три роки війни Райффайзен отримав лише попередження про те, що можливо США обмежать доступ до доларової системи через зв’язки з РФ. Ого як! Ще трохи — і переможемо злих австрійців.
Як бачимо, що рідні, що західні керманичі — не дуже обурюються присутністю Райффайзена в Росії. Причина проста: у такій схемі всі у виграші. Принаймні ті, кого не забули спитати. А в цей коло ми з вами не входимо.
🤴 А саме до наших кишень вони лізуть, коли оплачують наслідки своїх спекуляцій. Хто, як не кінцевий споживач, заплатить вищу ціну в магазині? Якщо йому ще буде чим платити, звісно. Але так далеко наші керманичі не зазирають.
Та й яка їм різниця? Їхній голод точно не торкнеться. А от на нас ціни на продукти вже впливають. І чим далі, тим сильніше, ставлячи багатьох на межу виживання.
✊ Тож перед нами постає питання: або система нас поглине, або ми її організованою силою знесемо. Проте ламати — не будувати: треба ще щось звести на руїнах, щоб усе не повернулося на круги своя. Але що саме?
Відповідь на це питання ми разом шукаємо на наших гуртках, до яких закликаємо долучатися і вас — якраз триває набір. Думатимемо разом, як нам будувати нову цивілізацію.
🇺🇦 Робітничий Фронт України
У попередньому дописі ми говорили про те, як заробляють державні банки на прикладі Привату. Але справжні вершки знімають саме приватники. У цій публікації ми розглянемо четвертий у списку найприбутковіших банків — Райффайзен.
💸 За 2024 рік Райффайзен отримав близько 4,3 млрд гривень чистого прибутку. Такі величезні доходи вдалося отримати від ОВДП, про які ми говорили раніше, а також від депозитних сертифікатів (ДС) — тобто, по суті, тих самих позик, що й облігації, але від НБУ. Крім того, важливим джерелом прибутку є кредити за державною програмою «5-7-9», про які ми детальніше поговоримо в наступному дописі.
Причому сам Райффайзен Банк, отримуючи надприбутки в Україні, заробляє також і в Росії. Як кажуть: «і нашим, і вашим за копійку станцюємо».
💀 З початку війни банк щосили намагався якомога швидше покинути ринок РФ. Але війна триває вже третій рік, а банк так і не наважився піти. Адже втрачати такий ласий шматочок не можна!
А щоб український уряд відчепився від підприємливих австрійців, банк вийшов із ринку Білорусі. Щоправда, сам ринок Білорусі приносив копійки.
👮♂️ Думаєте, наша держава просто так дозволить нахабно працювати на два фронти? Звісно, ні! У 2023 році НАЗК внесло Райффайзен до списку міжнародних спонсорів війни.
Ось що пише саме агентство з цього приводу:
Банк на 200% скористався санкціями, які призвели до виходу з російського ринку його конкурентів. Так, у російський бюджет у 2022 році банк заплатив у 4,8 раза більше, ніж за весь довоєнний рік. Російський підрозділ Raiffeisen Bank сплатив до бюджету РФ 559 млн євро. Це дорівнює вартості близько 95 ракет «Калібр», якими держава-терорист регулярно обстрілює мирні українські міста.
🤑 Ой, як же погано! Тому обов'язково треба внести банк до якогось марного списку, який жодним чином не заважає банку отримувати прибуток як з українського, так і з російського ринку.
Найсмішніше тут те, що буквально наприкінці 2023 року Австрія заблокувала 12-й пакет санкцій проти Росії. І тут наші керманичі відразу прогнулися під ЄС і призупинили статус Райффайзена як міжнародного спонсора війни. Подвійні стандарти — вони такі!
А може, це наше керівництво якесь не таке, а потужні США зможуть покарати банкірів?
🚫 За три роки війни Райффайзен отримав лише попередження про те, що можливо США обмежать доступ до доларової системи через зв’язки з РФ. Ого як! Ще трохи — і переможемо злих австрійців.
Як бачимо, що рідні, що західні керманичі — не дуже обурюються присутністю Райффайзена в Росії. Причина проста: у такій схемі всі у виграші. Принаймні ті, кого не забули спитати. А в цей коло ми з вами не входимо.
🤴 А саме до наших кишень вони лізуть, коли оплачують наслідки своїх спекуляцій. Хто, як не кінцевий споживач, заплатить вищу ціну в магазині? Якщо йому ще буде чим платити, звісно. Але так далеко наші керманичі не зазирають.
Та й яка їм різниця? Їхній голод точно не торкнеться. А от на нас ціни на продукти вже впливають. І чим далі, тим сильніше, ставлячи багатьох на межу виживання.
✊ Тож перед нами постає питання: або система нас поглине, або ми її організованою силою знесемо. Проте ламати — не будувати: треба ще щось звести на руїнах, щоб усе не повернулося на круги своя. Але що саме?
Відповідь на це питання ми разом шукаємо на наших гуртках, до яких закликаємо долучатися і вас — якраз триває набір. Думатимемо разом, як нам будувати нову цивілізацію.
🇺🇦 Робітничий Фронт України


18.04.202514:01
🏦 Потужні прибутки банків
Нещодавно НБУ оприлюднив топ банків за отриманим чистим прибутком за 2024 рік. Загалом вони заробили 82,7 млрд гривень — вражає. Яким же чином їм це вдається в умовах війни? Давайте розбиратись!
💰 Почнемо з першої схеми — ОВДП. Якщо коротко, суть у тому, що банки дають державі в борг під вищий відсоток, ніж той, під який вони залучали кошти у населення (депозити) або ж у самої держави свого часу.
Схема працює так ефективно завдяки високій ставці та наполегливій праці НБУ. Для нас це означає ще більшу інфляцію через роздування грошової маси в обігу буквально з нічого. По суті, керманичі свідомо дають нам зубожіти: наші зароблені тяжкою працею гроші просто знецінюються, поки банкіри, маніпулюючи мільярдами гривень, компенсують собі будь-яке зростання цін.
💰 Ця «надійна, як швейцарський годинник» схема ще не розвалилася лише через те, що міжнародні кредити поповнили резерви, і це дає НБУ запас ресурсів, щоб далі так «господарювати».
Хто ж головний бенефіціар?
🏦 Перше місце в топі почесно займає ПриватБанк, який заробив 40,1 млрд гривень чистого прибутку. Щоправда, банк уже давно є державним, а тому віддає весь свій прибуток до бюджету.
Однак, для наших рідних керманичів головна проблема в тому, що на керівних посадах сидять не «свої люди», а європейці. Наприклад, з 2021 до 2024 року керівну посаду Привату займав австрійський банкір Гергард Бьош. Біографія цього пана була «чиста як скельце», а наші медіа його вихваляли як могли.
🤑 Зрозуміло, що Бьош був таким «чистим» не з доброти душевної, а з простою метою — підготувати банк до приватизації керманичами з ЄС. Про це докладніше ми писали в одному з наших НТК.
Однак у 2024 році його вдалося змістити — замість нього поставили шведського банкіра Мікаеля Бьоркнерта, який займав керівну посаду в Swedbank. Біографія у нього вже не така чиста: саме його контора допомагала відмивати гроші нашому сумнозвісному Вітьку Янику.
🤴 Можливо, його обрали з метою в майбутньому публічно викрити й показати, які європейські монополії — зрадники, а наші хлопці-олігархи — хороші. Або ж вирішили поставити більш лояльну людину, щоб вона організовувала схеми з виведення прибутку в приватні руки. Цього ми поки що точно не знаємо.
Що ми знаємо напевно — так це те, що в чиї б руки банк не потрапив після війни, для нас це не так важливо. Віддадуть його за мінеральним договором США, чи він потрапить у руки євробюрократів — схема з ОВДП не зникне, не зникнуть і інші механізми отримання прибутку банками, нам не спишуть кредити.
💸 Банк продовжить діяти в інтересах приватних осіб, яким байдуже до нашого добробуту. Вони й надалі спекулюватимуть на ньому, дедалі глибше занурюючи нас у злидні. І їм за це в такій системі нічогісінько не буде.
Причому навіть за співпрацю з декларованим ворогом їх не покарають. Але про це — в наступному пості.
🇺🇦 Робітничий Фронт України
Нещодавно НБУ оприлюднив топ банків за отриманим чистим прибутком за 2024 рік. Загалом вони заробили 82,7 млрд гривень — вражає. Яким же чином їм це вдається в умовах війни? Давайте розбиратись!
💰 Почнемо з першої схеми — ОВДП. Якщо коротко, суть у тому, що банки дають державі в борг під вищий відсоток, ніж той, під який вони залучали кошти у населення (депозити) або ж у самої держави свого часу.
Схема працює так ефективно завдяки високій ставці та наполегливій праці НБУ. Для нас це означає ще більшу інфляцію через роздування грошової маси в обігу буквально з нічого. По суті, керманичі свідомо дають нам зубожіти: наші зароблені тяжкою працею гроші просто знецінюються, поки банкіри, маніпулюючи мільярдами гривень, компенсують собі будь-яке зростання цін.
💰 Ця «надійна, як швейцарський годинник» схема ще не розвалилася лише через те, що міжнародні кредити поповнили резерви, і це дає НБУ запас ресурсів, щоб далі так «господарювати».
Хто ж головний бенефіціар?
🏦 Перше місце в топі почесно займає ПриватБанк, який заробив 40,1 млрд гривень чистого прибутку. Щоправда, банк уже давно є державним, а тому віддає весь свій прибуток до бюджету.
Однак, для наших рідних керманичів головна проблема в тому, що на керівних посадах сидять не «свої люди», а європейці. Наприклад, з 2021 до 2024 року керівну посаду Привату займав австрійський банкір Гергард Бьош. Біографія цього пана була «чиста як скельце», а наші медіа його вихваляли як могли.
🤑 Зрозуміло, що Бьош був таким «чистим» не з доброти душевної, а з простою метою — підготувати банк до приватизації керманичами з ЄС. Про це докладніше ми писали в одному з наших НТК.
Однак у 2024 році його вдалося змістити — замість нього поставили шведського банкіра Мікаеля Бьоркнерта, який займав керівну посаду в Swedbank. Біографія у нього вже не така чиста: саме його контора допомагала відмивати гроші нашому сумнозвісному Вітьку Янику.
🤴 Можливо, його обрали з метою в майбутньому публічно викрити й показати, які європейські монополії — зрадники, а наші хлопці-олігархи — хороші. Або ж вирішили поставити більш лояльну людину, щоб вона організовувала схеми з виведення прибутку в приватні руки. Цього ми поки що точно не знаємо.
Що ми знаємо напевно — так це те, що в чиї б руки банк не потрапив після війни, для нас це не так важливо. Віддадуть його за мінеральним договором США, чи він потрапить у руки євробюрократів — схема з ОВДП не зникне, не зникнуть і інші механізми отримання прибутку банками, нам не спишуть кредити.
💸 Банк продовжить діяти в інтересах приватних осіб, яким байдуже до нашого добробуту. Вони й надалі спекулюватимуть на ньому, дедалі глибше занурюючи нас у злидні. І їм за це в такій системі нічогісінько не буде.
Причому навіть за співпрацю з декларованим ворогом їх не покарають. Але про це — в наступному пості.
🇺🇦 Робітничий Фронт України


17.04.202516:33
🇵🇪 En el nuevo artículo del Frente Obrero de Ucrania: las causas y el curso de las protestas en Perú, los fracasos del gobierno reformista de Pedro Castillo y la coalición de los «marxistas» con la ultraderecha.
В новой статье РФУ: причины и ход протестов в Перу, неудачи реформистского правительства Педро Кастильо, коалиции «марксистов» с ультраправыми.
Товарищи, мы выпускаем статью о событиях в Перу на двух языках. Если у вас есть испаноязычные знакомые, можете свободно распространить в их среде. Vive la solidaridad de los trabajadores de todas naciones y países. ¡Vive el internacional!
🇪🇸 Leer en español
🇺🇦 Читать на русском
В новой статье РФУ: причины и ход протестов в Перу, неудачи реформистского правительства Педро Кастильо, коалиции «марксистов» с ультраправыми.
Товарищи, мы выпускаем статью о событиях в Перу на двух языках. Если у вас есть испаноязычные знакомые, можете свободно распространить в их среде. Vive la solidaridad de los trabajadores de todas naciones y países. ¡Vive el internacional!
🇪🇸 Leer en español
🇺🇦 Читать на русском


17.04.202512:59
💰 Киян очікує подвоєння цін на комунальні послуги
Набридло постійне підвищення цін на продукти? Тримайте підвищення цін на комунальні послуги!
📈 Із квітня планується суттєво підвищити вартість обслуговування прибудинкових територій у Києві. Якщо раніше мешканці, наприклад, Голосіївського району, платили в середньому 5–7 гривень за квадратний метр, то тепер ця сума зросте до 12–14 гривень. Причому послуги — ті самі.
Що ж стало причиною такого різкого зростання цін? На жаль, наші керманичі не можуть це пояснити, тому давайте розберемося в ситуації самі.
🤑 Почнемо з простого питання: а кому ж підуть гроші з підвищеного тарифу? Цього року, за результатами районних конкурсів, керуюча компанія залишилася незмінною. Вона належить Київській міській раді, яку очолює незмінний та незламний мер Віталій Кличко.
Чи можна не платити цій монополії? Для того щоб відмовитися від послуг керуючої компанії, необхідно створити домові ради (ОСББ) у відповідних будинках. Завдання не з легких: потрібно зібрати погодження понад 51% власників житла. При цьому потрібні саме власники — орендарі не враховуються. Додайте сюди фактор війни та переселенців — і виходить, що створення домових рад у певних будинках буде просто неможливим.
🚫 Таким чином, їхні мешканці не мають жодних важелів впливу на вибір керуючої компанії й не мають можливості це змінити. Фактично, вони змушені погоджуватися на будь-які умови.
Відповідальним за проведення районних конкурсів із нечіткими умовами та правилами, які так «порадували» всіх мешканців Києва, був колишній голова КМВА — генерал Сергій Михайлович Попко.
Військовий, який керує комунальними послугами? Нагадує ситуацію з Держспецзв'язком (органом протидії кіберзлочинам), який займався закупівлею дронів.
🫡 У ситуації обіцяє розібратися новий голова КМВА — Тимур Тищенко, якого на цю посаду призначив сам Володимир Зеленський.
Нарешті, нові обличчя, нормальний керманич, який точно розбереться в проблемах киян!
💰 Його політичний шлях почався ще в далекому 2012 році, коли він був помічником депутата Верховної Ради. Також він балотувався сам декілька разів: спочатку — від блоку Петра Порошенка, а потім — від Кличковської партії «УДАР», проти якої він зараз виступає. І от тепер він явно підігрує нинішній правлячій партії — «Слугам народу» в кампанії проти адміністрації мера Києва.
Постає питання: маючи такий бекграунд, чи не продовжить цей керманич надалі метатися від однієї партії до іншої, отримуючи всі вершки, поки мешканці Києва страждатимуть від нічим не виправданого збільшення тарифів?
👷♂ І головне — що в такій ситуації робити нам, людям, чиї інтереси не враховуються, яким нав’язуються будь-які умови без права впливу на них? Знову сподіватися, що чергові вибори щось змінять?
Не змінять.
Під новими лозунгами та назвами до влади приходять люди, які принципово між собою не відрізняються: усі вони діють в інтересах олігархів — просто спонсори бувають різні.
Досить делегувати відповідальність! Необхідно самим організуватися та вирішити свої проблеми так, як вигідно саме нам.
🇺🇦 Робітничий Фронт України
Набридло постійне підвищення цін на продукти? Тримайте підвищення цін на комунальні послуги!
📈 Із квітня планується суттєво підвищити вартість обслуговування прибудинкових територій у Києві. Якщо раніше мешканці, наприклад, Голосіївського району, платили в середньому 5–7 гривень за квадратний метр, то тепер ця сума зросте до 12–14 гривень. Причому послуги — ті самі.
Що ж стало причиною такого різкого зростання цін? На жаль, наші керманичі не можуть це пояснити, тому давайте розберемося в ситуації самі.
🤑 Почнемо з простого питання: а кому ж підуть гроші з підвищеного тарифу? Цього року, за результатами районних конкурсів, керуюча компанія залишилася незмінною. Вона належить Київській міській раді, яку очолює незмінний та незламний мер Віталій Кличко.
Чи можна не платити цій монополії? Для того щоб відмовитися від послуг керуючої компанії, необхідно створити домові ради (ОСББ) у відповідних будинках. Завдання не з легких: потрібно зібрати погодження понад 51% власників житла. При цьому потрібні саме власники — орендарі не враховуються. Додайте сюди фактор війни та переселенців — і виходить, що створення домових рад у певних будинках буде просто неможливим.
🚫 Таким чином, їхні мешканці не мають жодних важелів впливу на вибір керуючої компанії й не мають можливості це змінити. Фактично, вони змушені погоджуватися на будь-які умови.
Відповідальним за проведення районних конкурсів із нечіткими умовами та правилами, які так «порадували» всіх мешканців Києва, був колишній голова КМВА — генерал Сергій Михайлович Попко.
Військовий, який керує комунальними послугами? Нагадує ситуацію з Держспецзв'язком (органом протидії кіберзлочинам), який займався закупівлею дронів.
🫡 У ситуації обіцяє розібратися новий голова КМВА — Тимур Тищенко, якого на цю посаду призначив сам Володимир Зеленський.
Нарешті, нові обличчя, нормальний керманич, який точно розбереться в проблемах киян!
💰 Його політичний шлях почався ще в далекому 2012 році, коли він був помічником депутата Верховної Ради. Також він балотувався сам декілька разів: спочатку — від блоку Петра Порошенка, а потім — від Кличковської партії «УДАР», проти якої він зараз виступає. І от тепер він явно підігрує нинішній правлячій партії — «Слугам народу» в кампанії проти адміністрації мера Києва.
Постає питання: маючи такий бекграунд, чи не продовжить цей керманич надалі метатися від однієї партії до іншої, отримуючи всі вершки, поки мешканці Києва страждатимуть від нічим не виправданого збільшення тарифів?
👷♂ І головне — що в такій ситуації робити нам, людям, чиї інтереси не враховуються, яким нав’язуються будь-які умови без права впливу на них? Знову сподіватися, що чергові вибори щось змінять?
Не змінять.
Під новими лозунгами та назвами до влади приходять люди, які принципово між собою не відрізняються: усі вони діють в інтересах олігархів — просто спонсори бувають різні.
Досить делегувати відповідальність! Необхідно самим організуватися та вирішити свої проблеми так, як вигідно саме нам.
🇺🇦 Робітничий Фронт України


16.04.202517:15
🪖 Чи затягнуть строковиків на війну?
Перед демобілізацією українських строковиків згідно з указом Президента №149/2024 їхнє напіврабське положення неодноразово висвітлювали та критикували. Призвані до початку війни юнаки виконували завдання небезпечні завдання як і всі. От тільки станом на середину 2023 року грошове забезпечення контрактників і мобілізованих було в районі 17 000–20 000 грн. У той самий час строковикам нараховували від 350 грн. Не на день — на місяць!
💰 Не можна сказати, що суто медійний тиск на владу виявився вирішальним для демобілізації строковиків. Скоріше за все, держава просто вирішила «оптимізувати» витрати.
Але керманичі не перестали розглядати строковиків як резерв для ведення війни.
У квітні 2024 р. канал Дємбєля 🇺🇦 Україна поширив службове розпорядження, яке передбачало:
1️⃣ Районним ТЦК протягом квітня–травня взяти звільнених у запас строковиків на військовий облік.
2️⃣ Усіх зарахувати в оперативний резерв.
3️⃣ До 03.06.2024 р. вручити звільненим зі строкової служби мобілізаційні розпорядження з відповідними помітками у військових квитках та видати під особистий підпис повістки для прибуття 05.06.2025 р. до районних ТЦК з подальшою відправкою до військової частини.
Останній пункт — це чергова спроба держави кинути власних громадян, скориставшись їхньою безграмотністю.
🏚 Спробу швидко викрили — кидали самі себе, злегка «кинули» з цими моб розпорядженнями. Вони скористалися тим, що видача розпоряджень звільненим у запас строковикам не обмежена законодавством. Ви не знайдете відповідної норми ані в Указі Президента №149/2024, ані в Законі.
ПРОТЕ!!!
Змушувати когось підписувати мобілізаційне розпорядження з обов’язком з’явитися через рік — незаконно.
🤬 На це вказували ще рік тому в каналі дємбелів. По-перше, будь-яке мобілізаційне розпорядження дійсне лише під час воєнного стану. Термін воєнного стану продовжується на 90 днів.
Інші моменти, про які важливо пам’ятати:
1️⃣ Результат комісії дійсний рік.
На 05.06.2025 навряд чи в когось буде на руках актуальні висновки ВЛК. І якщо на цю дату когось зобов'яжуть з’явитися в рамках мобілізації, вкрай ймовірно, що медкомісія буде вже прострочена.
У цьому випадку можна спробувати довести, що це розпорядження на руках у вас сили не має. Але вам просто наново призначать медкомісію. Тому, якщо оскаржувати — то ближче до 05.06.2025.
2️⃣ Якщо щось зі здоров’ям трапилося — у вас є право на перекомісію.
Але самі розумієте, як вони перевіряти будуть. Тому краще шукати гарантовану відстрочку!
Це може бути:
⏺ підвищення рівня вищої освіти (за тим фахом, що вже є);
⏺ догляд за інвалідами в сім’ї;
⏺ багатодітність (більше трьох дітей на утриманні);
⏺ опіка над однією чи більше дітьми-сиротами.
Відстрочка у разі підвищення існуючої освіти надається, якщо ви з бакалавра подаєтеся навчатись на магістра, або, закінчивши магістратуру, вступаєте до аспірантури (для аспірантів-контрактників відстрочки не передбачено).
📃 Повний перелік умов, за яких надається відстрочка на період воєнного стану, можна переглянути в Законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 23.
Цікаво інше.
Один із демобілізованих строковиків (див. скріни) розповів, чим закінчився візит до ТЦК по моб розпорядженню. У юнака була на руках відстрочка по навчанню, а остання ВЛК визнала його тимчасово непридатним.
Результати цікаві:
🔴 Повістку прийняли, мобілізаційне розпорядження залишили.
🔴 Тимчасову непридатність ігнорували повністю, але відстрочка по навчанню у ВНЗ канає.
До того ж, зі слів представника ТЦК:
🤔 Який висновок?
Бронь та наявні підстави для відстрочки — головні запобіжники від мобілізації для строковика. Рідних керманичів цікавить, як вам викрутити руку й закинути на нуль.
✊ Не поступайтеся своїми правами, не піддавайтеся на відвертий обман та тиск!
Якщо потребуєте юридичної консультації та роз’яснень по вашій ситуації — напишіть нам в @rfu_labour_bot.
🇺🇦 Робітничий Фронт України
Перед демобілізацією українських строковиків згідно з указом Президента №149/2024 їхнє напіврабське положення неодноразово висвітлювали та критикували. Призвані до початку війни юнаки виконували завдання небезпечні завдання як і всі. От тільки станом на середину 2023 року грошове забезпечення контрактників і мобілізованих було в районі 17 000–20 000 грн. У той самий час строковикам нараховували від 350 грн. Не на день — на місяць!
💰 Не можна сказати, що суто медійний тиск на владу виявився вирішальним для демобілізації строковиків. Скоріше за все, держава просто вирішила «оптимізувати» витрати.
Але керманичі не перестали розглядати строковиків як резерв для ведення війни.
У квітні 2024 р. канал Дємбєля 🇺🇦 Україна поширив службове розпорядження, яке передбачало:
1️⃣ Районним ТЦК протягом квітня–травня взяти звільнених у запас строковиків на військовий облік.
2️⃣ Усіх зарахувати в оперативний резерв.
3️⃣ До 03.06.2024 р. вручити звільненим зі строкової служби мобілізаційні розпорядження з відповідними помітками у військових квитках та видати під особистий підпис повістки для прибуття 05.06.2025 р. до районних ТЦК з подальшою відправкою до військової частини.
Останній пункт — це чергова спроба держави кинути власних громадян, скориставшись їхньою безграмотністю.
🏚 Спробу швидко викрили — кидали самі себе, злегка «кинули» з цими моб розпорядженнями. Вони скористалися тим, що видача розпоряджень звільненим у запас строковикам не обмежена законодавством. Ви не знайдете відповідної норми ані в Указі Президента №149/2024, ані в Законі.
ПРОТЕ!!!
Змушувати когось підписувати мобілізаційне розпорядження з обов’язком з’явитися через рік — незаконно.
🤬 На це вказували ще рік тому в каналі дємбелів. По-перше, будь-яке мобілізаційне розпорядження дійсне лише під час воєнного стану. Термін воєнного стану продовжується на 90 днів.
Інші моменти, про які важливо пам’ятати:
1️⃣ Результат комісії дійсний рік.
На 05.06.2025 навряд чи в когось буде на руках актуальні висновки ВЛК. І якщо на цю дату когось зобов'яжуть з’явитися в рамках мобілізації, вкрай ймовірно, що медкомісія буде вже прострочена.
У цьому випадку можна спробувати довести, що це розпорядження на руках у вас сили не має. Але вам просто наново призначать медкомісію. Тому, якщо оскаржувати — то ближче до 05.06.2025.
2️⃣ Якщо щось зі здоров’ям трапилося — у вас є право на перекомісію.
Але самі розумієте, як вони перевіряти будуть. Тому краще шукати гарантовану відстрочку!
Це може бути:
⏺ підвищення рівня вищої освіти (за тим фахом, що вже є);
⏺ догляд за інвалідами в сім’ї;
⏺ багатодітність (більше трьох дітей на утриманні);
⏺ опіка над однією чи більше дітьми-сиротами.
Відстрочка у разі підвищення існуючої освіти надається, якщо ви з бакалавра подаєтеся навчатись на магістра, або, закінчивши магістратуру, вступаєте до аспірантури (для аспірантів-контрактників відстрочки не передбачено).
📃 Повний перелік умов, за яких надається відстрочка на період воєнного стану, можна переглянути в Законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 23.
Цікаво інше.
Один із демобілізованих строковиків (див. скріни) розповів, чим закінчився візит до ТЦК по моб розпорядженню. У юнака була на руках відстрочка по навчанню, а остання ВЛК визнала його тимчасово непридатним.
Результати цікаві:
🔴 Повістку прийняли, мобілізаційне розпорядження залишили.
🔴 Тимчасову непридатність ігнорували повністю, але відстрочка по навчанню у ВНЗ канає.
До того ж, зі слів представника ТЦК:
Є вказівка прогнати всіх строковиків до кінця червня. З’ясувати, що в них по ВЛК, обговорити контракти, перевірити відстрочки та з’ясувати, де вони зараз знаходяться.
🤔 Який висновок?
Бронь та наявні підстави для відстрочки — головні запобіжники від мобілізації для строковика. Рідних керманичів цікавить, як вам викрутити руку й закинути на нуль.
✊ Не поступайтеся своїми правами, не піддавайтеся на відвертий обман та тиск!
Якщо потребуєте юридичної консультації та роз’яснень по вашій ситуації — напишіть нам в @rfu_labour_bot.
🇺🇦 Робітничий Фронт України
15.04.202516:04
👍 Зрада відміняється, влада працює!
Дорогі українці, ми врешті-решт дочекалися цього дня!!! Покидькам, що брали участь у скандалі з «яйцями по 17», оголосили... Ні, не тюрму, штрафи чи інше суворе покарання, а підозру у розкраданні державних коштів. Зокрема, підозри отримали: колишній керівник Департаменту Міноборони, власниця пов’язаних компаній-постачальників, два керівники цих компаній та деяка фізична особа.
👮♂️ Ось тільки чомусь головних фігурантів справи, а саме Рєзнікова та Замлинського, у списку немає. Але потужне НАБУ обов’язково все розслідує, ви не сумнівайтеся.
Але вже ж два роки минуло з моменту відомого скандалу. Держава не сиділа склавши руки та «давила гнид»? Давайте поцікавимося.
💼 Почнемо з Олексія Юрійовича. Він пішов з посади міністра оборони лише через пів року після викриття схеми. До цього часу він, мабуть, і не припиняв займатися розкраданням бюджету. Щоправда, наш потужний лідер нації теж заперечував корупцію з боку Рєзнікова, а його звільнення пояснював якимось загадковим «суто українським кейсом».
Однак навіть після запізнілого звільнення правоохоронці не завітали до Рєзнікова — навпаки: йому запропонували тепленьке місце директора безпекових і оборонних програм в Українському інституті майбутнього. Напевно, він там відповідає за кафедру корупційної нахабності, бо що ж це таке: роки йдуть, а крадуть по-старому? Сам він, звісно, мільйони там вкрасти не зможе, навіть якщо дуже захоче, але це все одно непогано.
🤑 Не забула наша влада і про його заступника Ростислава Замлинського, який займався фінансовими питаннями. Саме він погоджував грабіжницькі контракти. Тепер цей потужний керманич, замість того щоб відпочивати на нарах, обіймає досить приємну посаду першого заступника голови Держспецзв’язку. Так-так, тієї самої агенції, яка займалася розкраданням бюджету на фортифікаціях та дронах. Потужності просто немає межі.
Ось що з цього приводу каже «непідкупний» Шабунін:
😢 Ох, серце кров’ю обливається, коли читаєш коментарі голови ЦПК.
Про героїчні подвиги Федорова у нас уже колись був пост. Мабуть, заряду потужності Шабуніну вистачає лише на критику одних корупціонерів на користь інших таких самих, а не на реальне вирішення проблеми.
🤴 Ще смішніше в цій ситуації те, що Шабунін сам не чистий на руку і має декілька підозр у незаконному збагаченні! Детальніше про це можна почитати тут.
Тож готуємося до нових схем на забудовах, дорогах, дронах та, врешті-решт, харчах для ЗСУ. Поки пан Шабунін буде продовжувати прикривати свою нікчемність викриттям бодай кількох корупційних схем, тисячі підприємців та їхніх посіпак остаточно не знищать Україну.
🤔 Чим же тоді табір Шабуніна принципово відрізняється від табору Рєзнікова, який вони критикують?
Принципово нічим: головний редактор Цензор.нет — такий самий бізнесмен, як і наш корупціонер. Тільки якщо останній отримує відкати з наших грошей, витрачених на закупівлі для ЗСУ, то перший за наші гроші «викриває» схеми одного бариги і просуває іншого.
❓ Але як же реально побороти корупцію?
Для цього треба позбутися її джерела — великого бізнесу, який потребує таких людей у державі заради свого збагачення. От якщо ми самі, прості трударі, будемо керувати підприємствами, то вже хоча б буде кому справді боротися.
✊ Але Рєзнікови та Шабуніни просто так свої пожитки нам віддавати не збираються. Тому єдине, що нам залишається, — організована боротьба. І першим кроком до неї можуть стати наші гуртки. Тільки разом ми зможемо побудувати нову цивілізацію!
🇺🇦 Робітничий Фронт України
Дорогі українці, ми врешті-решт дочекалися цього дня!!! Покидькам, що брали участь у скандалі з «яйцями по 17», оголосили... Ні, не тюрму, штрафи чи інше суворе покарання, а підозру у розкраданні державних коштів. Зокрема, підозри отримали: колишній керівник Департаменту Міноборони, власниця пов’язаних компаній-постачальників, два керівники цих компаній та деяка фізична особа.
👮♂️ Ось тільки чомусь головних фігурантів справи, а саме Рєзнікова та Замлинського, у списку немає. Але потужне НАБУ обов’язково все розслідує, ви не сумнівайтеся.
Але вже ж два роки минуло з моменту відомого скандалу. Держава не сиділа склавши руки та «давила гнид»? Давайте поцікавимося.
💼 Почнемо з Олексія Юрійовича. Він пішов з посади міністра оборони лише через пів року після викриття схеми. До цього часу він, мабуть, і не припиняв займатися розкраданням бюджету. Щоправда, наш потужний лідер нації теж заперечував корупцію з боку Рєзнікова, а його звільнення пояснював якимось загадковим «суто українським кейсом».
Однак навіть після запізнілого звільнення правоохоронці не завітали до Рєзнікова — навпаки: йому запропонували тепленьке місце директора безпекових і оборонних програм в Українському інституті майбутнього. Напевно, він там відповідає за кафедру корупційної нахабності, бо що ж це таке: роки йдуть, а крадуть по-старому? Сам він, звісно, мільйони там вкрасти не зможе, навіть якщо дуже захоче, але це все одно непогано.
🤑 Не забула наша влада і про його заступника Ростислава Замлинського, який займався фінансовими питаннями. Саме він погоджував грабіжницькі контракти. Тепер цей потужний керманич, замість того щоб відпочивати на нарах, обіймає досить приємну посаду першого заступника голови Держспецзв’язку. Так-так, тієї самої агенції, яка займалася розкраданням бюджету на фортифікаціях та дронах. Потужності просто немає межі.
Ось що з цього приводу каже «непідкупний» Шабунін:
Уряд забрав з-під віцепремʼєра ДССЗЗІ і звільнив звідти команду Федорова: 50 млрд грн бюджету на дрони переходять в руки не те щоб доброчесних управлінців.
Ну, от щоб що? Навіщо ламати те, що працює? Причому працює значно ефективніше за всіх ставлеників Єрмака в Міноборони та інших його призначенців.
Наразі росіянам є що святкувати: ми втратили найефективнішого ТОПа в оборонних інноваціях, а корупція в закупівлях ДССЗЗІ, припускаю, вже за кілька місяців гримітиме в медіа. Це рішення послабило оборону.
😢 Ох, серце кров’ю обливається, коли читаєш коментарі голови ЦПК.
Про героїчні подвиги Федорова у нас уже колись був пост. Мабуть, заряду потужності Шабуніну вистачає лише на критику одних корупціонерів на користь інших таких самих, а не на реальне вирішення проблеми.
🤴 Ще смішніше в цій ситуації те, що Шабунін сам не чистий на руку і має декілька підозр у незаконному збагаченні! Детальніше про це можна почитати тут.
Тож готуємося до нових схем на забудовах, дорогах, дронах та, врешті-решт, харчах для ЗСУ. Поки пан Шабунін буде продовжувати прикривати свою нікчемність викриттям бодай кількох корупційних схем, тисячі підприємців та їхніх посіпак остаточно не знищать Україну.
🤔 Чим же тоді табір Шабуніна принципово відрізняється від табору Рєзнікова, який вони критикують?
Принципово нічим: головний редактор Цензор.нет — такий самий бізнесмен, як і наш корупціонер. Тільки якщо останній отримує відкати з наших грошей, витрачених на закупівлі для ЗСУ, то перший за наші гроші «викриває» схеми одного бариги і просуває іншого.
❓ Але як же реально побороти корупцію?
Для цього треба позбутися її джерела — великого бізнесу, який потребує таких людей у державі заради свого збагачення. От якщо ми самі, прості трударі, будемо керувати підприємствами, то вже хоча б буде кому справді боротися.
✊ Але Рєзнікови та Шабуніни просто так свої пожитки нам віддавати не збираються. Тому єдине, що нам залишається, — організована боротьба. І першим кроком до неї можуть стати наші гуртки. Тільки разом ми зможемо побудувати нову цивілізацію!
🇺🇦 Робітничий Фронт України


Қайта жіберілді:
Батов

15.04.202512:39
Пока Егор Иванов раздаёт заслуженные оплеухи фанату Геббельса и неуклюжему фальсификатору истории Александру Штефанову, я напомню несколько фактов о грязной истории под названием "Катынь".
С 1990 года геббельсовская версия (поляков расстреляло НКВД!) является в нашей стране официальной. При Борисе Николаевиче Ельцине было само собой разумеющимся, что надо бить поклоны и каяться за это чудовищное преступление.
Но когда к власти пришёл настоящий патриот и государственник Владимир Владимирович Путин, то... ничего не изменилось. Не ранее 2005 года Генпрокуратура РФ всё снова подтвердила ужасы советского тоталитаризма. В 2010 году сам Владимир Владимирович твёрдо и чётко высказался, что ответственность лежит на СССР. Преступлениям тоталитарного режима не может быть никаких оправданий, а массовые расстрелы вполне могли стать местью Сталина. Таким образом, стряпня доктора Геббельса, нацистского министра пропаганды, продолжала существовать в качестве официально признанной российской версии.
Оно и неудивительно: Владимир Владимирович — преемник, избранный лично Борисом Николаевичем, достойный продолжатель его дела.
Естественно, хор придворных "историков" тщательно вылизывал и облагораживал стряпню нацистского пропагандиста. За примерами далеко ходить не надо — Дюков не даст соврать.
...И лишь когда конъюнктура разительно изменилась, когда надежды на договорнячок с европейскими партнёрами окончательно растаяли, когда возникла острая нужда взбодрить население очередным "патриотическим" фокусом, — только тогда кремлёвские обитатели решили переобуться. Два года назад самая-самая серьёзная спецслужба Российской Федерации ВНЕЗАПНО опубликовала "уникальные архивные документы", из коих следовало, что всё-таки поляков расстреляли гитлеровцы. Не прошло и тридцати лет, как говорится...
Когда будете в очередной раз слушать по телеящику наших великих радетелей за Россию-матушку, вспомните эту историю. Их "патриотизм" такой же продажный и лживый, как и изысканные блюда доктора Геббельса.
С 1990 года геббельсовская версия (поляков расстреляло НКВД!) является в нашей стране официальной. При Борисе Николаевиче Ельцине было само собой разумеющимся, что надо бить поклоны и каяться за это чудовищное преступление.
Но когда к власти пришёл настоящий патриот и государственник Владимир Владимирович Путин, то... ничего не изменилось. Не ранее 2005 года Генпрокуратура РФ всё снова подтвердила ужасы советского тоталитаризма. В 2010 году сам Владимир Владимирович твёрдо и чётко высказался, что ответственность лежит на СССР. Преступлениям тоталитарного режима не может быть никаких оправданий, а массовые расстрелы вполне могли стать местью Сталина. Таким образом, стряпня доктора Геббельса, нацистского министра пропаганды, продолжала существовать в качестве официально признанной российской версии.
Оно и неудивительно: Владимир Владимирович — преемник, избранный лично Борисом Николаевичем, достойный продолжатель его дела.
Естественно, хор придворных "историков" тщательно вылизывал и облагораживал стряпню нацистского пропагандиста. За примерами далеко ходить не надо — Дюков не даст соврать.
...И лишь когда конъюнктура разительно изменилась, когда надежды на договорнячок с европейскими партнёрами окончательно растаяли, когда возникла острая нужда взбодрить население очередным "патриотическим" фокусом, — только тогда кремлёвские обитатели решили переобуться. Два года назад самая-самая серьёзная спецслужба Российской Федерации ВНЕЗАПНО опубликовала "уникальные архивные документы", из коих следовало, что всё-таки поляков расстреляли гитлеровцы. Не прошло и тридцати лет, как говорится...
Когда будете в очередной раз слушать по телеящику наших великих радетелей за Россию-матушку, вспомните эту историю. Их "патриотизм" такой же продажный и лживый, как и изысканные блюда доктора Геббельса.
14.04.202516:06
🇸🇩 Каков же итог дарфурского сопротивления?
Что САО, что НАОС, что ДСР — в своей основе тот же Башир, только в немного ином обличии: продажные политиканы и военачальники, готовые ради своих керманичей отказаться от любых принципов.
🇷🇺 Никто не будет спорить, что во всех этих движениях действительно состоят люди и части, ставящие в приоритет безопасность своего села, своих людей, прекращение геноцида. Однако этого недостаточно: чтобы избавиться от причин, породивших Джанджавид и Дарфурскую войну как таковую, нужно нечто большее, чем группы самообороны.
Именно крупные организации и должны были стать той силой, которая поведёт народ по пути войны за радикальные изменения. Однако какой народ пойдёт за людьми, выбравшими в качестве стратегии договорняк с врагом, который не оставил камня на камне от их деревень?
🤴 Более того, в то время как Джанджавид продолжал резню, один из лидеров САО Сулейман Минави стал губернатором Дарфура. Как можно понять, на такой должности его, если и не устраивает отношение центра к местному населению, то только на словах.
Весьма закономерный итог, на самом деле: сама природа этих движений такова, что им ближе сиюминутная выгода спонсоров, нежели какие-то глобальные цели. Из-за этого, как только та же САО достигала каких-то крупных успехов, начиналась грызня между «султанами», которая вновь разрушала армию и препятствовала объединению народа: экономические связи между сёлами оставались столь же незначительными.
🪖 Так что сконцентрировать достаточную силу никто не мог: у них просто не было ничего, что могло бы объединить всех суданцев в борьбе с исламистом Баширом и его керманичами. Люди вступали в организации преимущественно не потому, что хотели изменений, а чтобы банально не умереть от голода.
Таким образом, Дарфурская война превратилась в вялотекущую масштабную бойню без надежды на скорейшее окончание: ни одна из сторон не могла достичь критического перевеса в борьбе.
🕊 В нулевых было, конечно, несколько попыток заключить перемирие (ссылка на пост №3) с повстанцами, однако фактически это не принесло никаких плодов. Подписанные бумажки так и остались просто бумажками: ни Джанджавид не соблюдал соглашения, ни сами повстанцы. Даже если верхушка и хотела примирения, контроль у неё был далеко не над всеми участниками. А тем, в свою очередь, было крайне сложно делать приветливое лицо при виде предавших их вождей и игнорировать регулярные рейды Джанджавада на свои сёла: слишком уж громкими были крики сожжённых заживо.
Однако вот что соглашению удалось — так это вызвать раскол внутри части движений. Часть той же САО под руководством Минави, как уже было сказано, стала сотрудничать с центром, а часть ушла в горы Марра — основную крепость движения ещё со времён его формирования. Там она и находится по сей день.
🛢 Тем временем в Дарфуре обнаружили нефть, которая весьма заинтересовала иностранных инвесторов. Казалось бы, в кое-то веки в окраины полились деньги, однако керманичей сильно беспокоила потенциальная угроза, исходящая от местных племён: центр и его инвесторов они сильно недолюбливали.
Конечно же, аль-Башир не мог остаться безучастным, и к рейдам Джанджавада добавились ещё и полноценные этнические чистки. Таким образом, бездействие повстанцев ещё сильнее ударило по их авторитету: ведь раскол пришёлся как раз на этот момент.
🤑 Тем не менее, интенсивность конфликта удалось несколько снизить, ибо всё свелось в основном к сопротивлению отдельных групп самообороны. Только вот правящему режиму от этого легче не стало: он продолжал деградировать и самораспадаться, ведь Дарфур — далеко не главная его проблема.
Однако о падении режима аль-Башира и движении, которое встало у руля — в следующих постах.
🇺🇦 Робітничий Фронт України
Что САО, что НАОС, что ДСР — в своей основе тот же Башир, только в немного ином обличии: продажные политиканы и военачальники, готовые ради своих керманичей отказаться от любых принципов.
🇷🇺 Никто не будет спорить, что во всех этих движениях действительно состоят люди и части, ставящие в приоритет безопасность своего села, своих людей, прекращение геноцида. Однако этого недостаточно: чтобы избавиться от причин, породивших Джанджавид и Дарфурскую войну как таковую, нужно нечто большее, чем группы самообороны.
Именно крупные организации и должны были стать той силой, которая поведёт народ по пути войны за радикальные изменения. Однако какой народ пойдёт за людьми, выбравшими в качестве стратегии договорняк с врагом, который не оставил камня на камне от их деревень?
🤴 Более того, в то время как Джанджавид продолжал резню, один из лидеров САО Сулейман Минави стал губернатором Дарфура. Как можно понять, на такой должности его, если и не устраивает отношение центра к местному населению, то только на словах.
Весьма закономерный итог, на самом деле: сама природа этих движений такова, что им ближе сиюминутная выгода спонсоров, нежели какие-то глобальные цели. Из-за этого, как только та же САО достигала каких-то крупных успехов, начиналась грызня между «султанами», которая вновь разрушала армию и препятствовала объединению народа: экономические связи между сёлами оставались столь же незначительными.
🪖 Так что сконцентрировать достаточную силу никто не мог: у них просто не было ничего, что могло бы объединить всех суданцев в борьбе с исламистом Баширом и его керманичами. Люди вступали в организации преимущественно не потому, что хотели изменений, а чтобы банально не умереть от голода.
Таким образом, Дарфурская война превратилась в вялотекущую масштабную бойню без надежды на скорейшее окончание: ни одна из сторон не могла достичь критического перевеса в борьбе.
🕊 В нулевых было, конечно, несколько попыток заключить перемирие (ссылка на пост №3) с повстанцами, однако фактически это не принесло никаких плодов. Подписанные бумажки так и остались просто бумажками: ни Джанджавид не соблюдал соглашения, ни сами повстанцы. Даже если верхушка и хотела примирения, контроль у неё был далеко не над всеми участниками. А тем, в свою очередь, было крайне сложно делать приветливое лицо при виде предавших их вождей и игнорировать регулярные рейды Джанджавада на свои сёла: слишком уж громкими были крики сожжённых заживо.
Однако вот что соглашению удалось — так это вызвать раскол внутри части движений. Часть той же САО под руководством Минави, как уже было сказано, стала сотрудничать с центром, а часть ушла в горы Марра — основную крепость движения ещё со времён его формирования. Там она и находится по сей день.
🛢 Тем временем в Дарфуре обнаружили нефть, которая весьма заинтересовала иностранных инвесторов. Казалось бы, в кое-то веки в окраины полились деньги, однако керманичей сильно беспокоила потенциальная угроза, исходящая от местных племён: центр и его инвесторов они сильно недолюбливали.
Конечно же, аль-Башир не мог остаться безучастным, и к рейдам Джанджавада добавились ещё и полноценные этнические чистки. Таким образом, бездействие повстанцев ещё сильнее ударило по их авторитету: ведь раскол пришёлся как раз на этот момент.
🤑 Тем не менее, интенсивность конфликта удалось несколько снизить, ибо всё свелось в основном к сопротивлению отдельных групп самообороны. Только вот правящему режиму от этого легче не стало: он продолжал деградировать и самораспадаться, ведь Дарфур — далеко не главная его проблема.
Однако о падении режима аль-Башира и движении, которое встало у руля — в следующих постах.
🇺🇦 Робітничий Фронт України
14.04.202514:00
🇸🇩 Исламская оппозиция
Окромя НАОС и САО, против центральной власти Судана воевала ещё одна группировка. Что удивительно — это были исламисты. Казалось бы, Хартум вводит законы шариата — что им может не нравиться?
☪️ Чтобы понять, откуда у аль-Башира взялась оппозиция, нужно немного углубиться в историю Братьев-мусульман, которых он представляет.
Свой путь они начали с организации школ и лечебниц для жителей провинции. В ней же их представители и оставались после прихода к власти их ставленника аль-Башира. Там они помогали народу, популяризируя вместе с тем ислам.
🤴 При этом Башир и его команда ориентировались в первую очередь на интересы крупнейших керманичів, сосредоточивших своё богатство прежде всего в Хартуме. То есть о поддержке окраин можно было забыть.
Далеко не все, теперь уже бывшие соратники, приняли такой поворот: массовая оппозиция зародилась даже в среде исламистов-арабов — как в самой правящей партии, так и за её пределами. Она опиралась прежде всего на керманичів поменьше: султанов окраин и недостаточно крупных землевладельцев.
🕌 Одним из её представителей стал Ибрагим Халиль. Этот человек долгое время работал в социальной сфере — сначала в Дарфуре, затем восточнее, в штате Голубой Нил. Там же он оброс связями, в основном с оппозиционными аль-Баширу силами.
Недовольный тем, как поступают с его братьями по вере, он принимает активное участие в написании «Чёрной книги». Казалось бы, простой статистический сборник, однако он явно указывал на неравенство в стране — как на уровне расслоения общества в целом, так и на уровне отношений между центром и периферией.
🇷🇺 Эта книга стала идеологической базой для Движения за справедливость и равенство — ДСР, ещё одной группы, воюющей в Дарфуре против центра.
Опираясь на всех угнетённых, движение обещало создать правильный исламский Судан — без сконцентрированной в центре экономики и без расизма по отношению к неарабским народам. А раз речь идёт только об исламе, то почему наши действия должны быть направлены лишь на Судан? Даёшь объединение всех мусульман!
🪖 Наполеоновские планы Халиля мало кого интересовали — его движение привлекало другим: в отличие от лидеров того же САО, у Ибрагима и его сторонников был политический опыт, а также чёткое видение устройства Судана после свержения аль-Башира. Да и в отличие от армий Дарфура и Южного Судана, у ДСР имелась чёткая структура. Но главное — движение предлагало солдатам большее жалование и гораздо лучшее содержание. Это стало возможным как раз за счёт политических связей Халиля с не последними государственными мужами.
Так оно было на бумаге. В реальности же та же программа ДСР вызывала серьёзные сомнения.
✝ Возьмём вопрос религии: что будет в новом Судане с христианами, например? ДСР отвечает, что законы шариата будут применяться только на тех территориях, где массово проживают мусульмане.
Только вот после гражданской войны на юге, войны в Дарфуре, Чаде и начала приватизации, народ совершенно разных религий стал массово переселяться в тот же центр, из-за чего религиозный состав стал значительно разнообразнее. Да и чем законы шариата в руках аль-Башира лучше, чем те же законы в руках Халиля?
Кстати, как он собирается устранять имущественное неравенство, на которое «Чёрная книга» совершенно справедливо указывает как на одну из главных проблем страны? Это ведь не злой Башир его придумал — оно является следствием наличия керманичів с одной стороны и трудящихся на них простых суданцев — с другой. Именно из-за этого ислам и стал необходимым народу опиумом: им он ослабляет боль от жизни, которой его «наградили» султаны, вожди и олигархи.
Что до «чёткой структуры», то и здесь не всё гладко: будучи самым влиятельным среди оппозиции аль-Баширу, Ибрагим Халиль фактически стал основным каналом связи организации со спонсорами и стал ее главой.
В итоге ДСР страдает от всех тех же проблем, что и НАОС с САО: цепляясь за интересы части керманичів, они этими рамками и ограничиваются. А в таких условиях не может идти и речи о масштабных реформах, которые действительно нужны народу Судана.
#Судан
🇺🇦 Робітничий Фронт України
Окромя НАОС и САО, против центральной власти Судана воевала ещё одна группировка. Что удивительно — это были исламисты. Казалось бы, Хартум вводит законы шариата — что им может не нравиться?
☪️ Чтобы понять, откуда у аль-Башира взялась оппозиция, нужно немного углубиться в историю Братьев-мусульман, которых он представляет.
Свой путь они начали с организации школ и лечебниц для жителей провинции. В ней же их представители и оставались после прихода к власти их ставленника аль-Башира. Там они помогали народу, популяризируя вместе с тем ислам.
🤴 При этом Башир и его команда ориентировались в первую очередь на интересы крупнейших керманичів, сосредоточивших своё богатство прежде всего в Хартуме. То есть о поддержке окраин можно было забыть.
Далеко не все, теперь уже бывшие соратники, приняли такой поворот: массовая оппозиция зародилась даже в среде исламистов-арабов — как в самой правящей партии, так и за её пределами. Она опиралась прежде всего на керманичів поменьше: султанов окраин и недостаточно крупных землевладельцев.
🕌 Одним из её представителей стал Ибрагим Халиль. Этот человек долгое время работал в социальной сфере — сначала в Дарфуре, затем восточнее, в штате Голубой Нил. Там же он оброс связями, в основном с оппозиционными аль-Баширу силами.
Недовольный тем, как поступают с его братьями по вере, он принимает активное участие в написании «Чёрной книги». Казалось бы, простой статистический сборник, однако он явно указывал на неравенство в стране — как на уровне расслоения общества в целом, так и на уровне отношений между центром и периферией.
🇷🇺 Эта книга стала идеологической базой для Движения за справедливость и равенство — ДСР, ещё одной группы, воюющей в Дарфуре против центра.
Опираясь на всех угнетённых, движение обещало создать правильный исламский Судан — без сконцентрированной в центре экономики и без расизма по отношению к неарабским народам. А раз речь идёт только об исламе, то почему наши действия должны быть направлены лишь на Судан? Даёшь объединение всех мусульман!
🪖 Наполеоновские планы Халиля мало кого интересовали — его движение привлекало другим: в отличие от лидеров того же САО, у Ибрагима и его сторонников был политический опыт, а также чёткое видение устройства Судана после свержения аль-Башира. Да и в отличие от армий Дарфура и Южного Судана, у ДСР имелась чёткая структура. Но главное — движение предлагало солдатам большее жалование и гораздо лучшее содержание. Это стало возможным как раз за счёт политических связей Халиля с не последними государственными мужами.
Так оно было на бумаге. В реальности же та же программа ДСР вызывала серьёзные сомнения.
✝ Возьмём вопрос религии: что будет в новом Судане с христианами, например? ДСР отвечает, что законы шариата будут применяться только на тех территориях, где массово проживают мусульмане.
Только вот после гражданской войны на юге, войны в Дарфуре, Чаде и начала приватизации, народ совершенно разных религий стал массово переселяться в тот же центр, из-за чего религиозный состав стал значительно разнообразнее. Да и чем законы шариата в руках аль-Башира лучше, чем те же законы в руках Халиля?
Кстати, как он собирается устранять имущественное неравенство, на которое «Чёрная книга» совершенно справедливо указывает как на одну из главных проблем страны? Это ведь не злой Башир его придумал — оно является следствием наличия керманичів с одной стороны и трудящихся на них простых суданцев — с другой. Именно из-за этого ислам и стал необходимым народу опиумом: им он ослабляет боль от жизни, которой его «наградили» султаны, вожди и олигархи.
Что до «чёткой структуры», то и здесь не всё гладко: будучи самым влиятельным среди оппозиции аль-Баширу, Ибрагим Халиль фактически стал основным каналом связи организации со спонсорами и стал ее главой.
В итоге ДСР страдает от всех тех же проблем, что и НАОС с САО: цепляясь за интересы части керманичів, они этими рамками и ограничиваются. А в таких условиях не может идти и речи о масштабных реформах, которые действительно нужны народу Судана.
#Судан
🇺🇦 Робітничий Фронт України


13.04.202516:58
🗿 Невероятные приключения Улисса
В новом письме от подписчика: невероятная история Улисса в стране короля Антиноя, Троянская Волшебная Операция, психушка у Калипсо и добрый врач психиатр.
Время чтения: ~27 минут.
🇺🇦 Читать на сайте
🗯 Поделиться собственной историей
В новом письме от подписчика: невероятная история Улисса в стране короля Антиноя, Троянская Волшебная Операция, психушка у Калипсо и добрый врач психиатр.
Время чтения: ~27 минут.
🇺🇦 Читать на сайте
🗯 Поделиться собственной историей


13.04.202514:54
🇸🇩 Суданская армия освобождения
Когда на юге началась гражданская война, для дарфурцев кочевники стали ещё большей проблемой, чем ранее, ибо теперь у них была поддержка со стороны государства. Дошло даже до применения бомбардировщиков против крестьян.
🇷🇺 Поэтому местный народ был вынужден ещё активнее формировать группы самообороны — вооружённое ополчение. Вскоре они стали координировать свою деятельность друг с другом, и появилось первое подспорье для создания полноценного движения сопротивления.
Война тем временем велась ещё и на уровне государственного аппарата: как только у аль-Башира появился Джинджавад, он сразу же начал проводить административные реформы в Дарфуре. Территории разделили на княжества и даровали арабским вождям. Должность султана превратилась в выборную: титул предоставлялся на 7 лет, однако мог быть бессрочно продлён центром. То есть теперь на неё можно было продвинуть лояльного керманича хоть из арабов, хоть даже из местных.
🪖 Все эти условия привели к появлению такой организации, как ДФО — Дарфурский фронт освобождения. Он включал в себя три основных клана региона: Фур, Масалит и Загава.
Первые два состоят из крестьян и живут на юге региона, последний — северные неарабские кочевники. Его территории разделены пополам между Суданом и Чадом, а часть политической элиты последнего происходит из этого клана. Так что с Джинджавадом у Загавы вражда ещё со времён Чадской войны, когда последние боролись против Каддафи. Да и в принципе они, как кочевники, часто воевали с арабами за территории.
🤬 С объединением возникли трудности: Фур и Загава по своим силам примерно равны, поэтому их керманичі не могли окончательно поделить власть — то один клан пытался заполучить больше влияния в организации, то другой.
Ситуацию вроде бы удалось стабилизировать, когда в управляющий орган избрали равное количество представителей всех народов. Только вот источник проблемы от этого не исчез.
🎖️ Какое-то время дела у организации шли в гору: её ряды пополняли дезертиры из ВС Судана, которые не захотели участвовать в операциях против своих кланов. Также к ней присоединялись городские неравнодушные — часто те же люди, что раньше ушли из своих деревень в поисках работы. Удалось даже организовать относительно регулярные рейды на гарнизоны ВС Судана, Джинджавада и полиции. Однако чем дальше, тем активнее становились боевые действия: арабы получали всё новое вооружение, а у ДФО больше ресурсов не становилось.
При этом нужно было ещё как-то привлекать народ, который мог выбрать НАОС вместо Дарфурского фронта. Южане обещали масштабные реформы (ссылка на пост №2) по всей стране, что звучало намного привлекательнее какой-то там автономии одного региона, не так ли? Поэтому ДФО переименовался в САО — Суданскую армию освобождения — и тоже добавил к своим требованиям глобальные реформы.
🤔 Казалось бы, теперь в их программах разница лишь косметическая — почему бы им не объединиться?
На бумаге их, конечно, могло интересовать многое, но по факту у той же САО на первом месте всегда были интересы дарфурских султанов и бизнесменов. В то же время НАОС отстаивал интересы южных керманичів — так что организации объединял разве что общий враг. В такой ситуации вполне закономерно, что после договорённости с севером южане бросили своих теперь уже бывших союзников.
✊Сама же САО продолжала стагнировать и разлагаться изнутри. Султаны и военачальники, ожидая новых приобретений, начали борьбу друг с другом, в первую очередь — представители племён фур и загава, которых уже мало что объединяло.
Тем временем избранная верхушка оставалась всё той же, несмотря на то что организация значительно расширилась. К тому же среди частей распространилась дедовщина, что сильно сократило количество желающих вступать в её ряды.
🤑 Как мы видим, ни САО, ни НАОС не смогли достичь обещанного результата: всё, что у них получилось — с переменным успехом обогащать своих керманичів. Однако, может, хотя бы религия сможет объединить и освободить народ?
#Судан
🇺🇦 Робітничий Фронт України
Когда на юге началась гражданская война, для дарфурцев кочевники стали ещё большей проблемой, чем ранее, ибо теперь у них была поддержка со стороны государства. Дошло даже до применения бомбардировщиков против крестьян.
🇷🇺 Поэтому местный народ был вынужден ещё активнее формировать группы самообороны — вооружённое ополчение. Вскоре они стали координировать свою деятельность друг с другом, и появилось первое подспорье для создания полноценного движения сопротивления.
Война тем временем велась ещё и на уровне государственного аппарата: как только у аль-Башира появился Джинджавад, он сразу же начал проводить административные реформы в Дарфуре. Территории разделили на княжества и даровали арабским вождям. Должность султана превратилась в выборную: титул предоставлялся на 7 лет, однако мог быть бессрочно продлён центром. То есть теперь на неё можно было продвинуть лояльного керманича хоть из арабов, хоть даже из местных.
🪖 Все эти условия привели к появлению такой организации, как ДФО — Дарфурский фронт освобождения. Он включал в себя три основных клана региона: Фур, Масалит и Загава.
Первые два состоят из крестьян и живут на юге региона, последний — северные неарабские кочевники. Его территории разделены пополам между Суданом и Чадом, а часть политической элиты последнего происходит из этого клана. Так что с Джинджавадом у Загавы вражда ещё со времён Чадской войны, когда последние боролись против Каддафи. Да и в принципе они, как кочевники, часто воевали с арабами за территории.
🤬 С объединением возникли трудности: Фур и Загава по своим силам примерно равны, поэтому их керманичі не могли окончательно поделить власть — то один клан пытался заполучить больше влияния в организации, то другой.
Ситуацию вроде бы удалось стабилизировать, когда в управляющий орган избрали равное количество представителей всех народов. Только вот источник проблемы от этого не исчез.
🎖️ Какое-то время дела у организации шли в гору: её ряды пополняли дезертиры из ВС Судана, которые не захотели участвовать в операциях против своих кланов. Также к ней присоединялись городские неравнодушные — часто те же люди, что раньше ушли из своих деревень в поисках работы. Удалось даже организовать относительно регулярные рейды на гарнизоны ВС Судана, Джинджавада и полиции. Однако чем дальше, тем активнее становились боевые действия: арабы получали всё новое вооружение, а у ДФО больше ресурсов не становилось.
При этом нужно было ещё как-то привлекать народ, который мог выбрать НАОС вместо Дарфурского фронта. Южане обещали масштабные реформы (ссылка на пост №2) по всей стране, что звучало намного привлекательнее какой-то там автономии одного региона, не так ли? Поэтому ДФО переименовался в САО — Суданскую армию освобождения — и тоже добавил к своим требованиям глобальные реформы.
🤔 Казалось бы, теперь в их программах разница лишь косметическая — почему бы им не объединиться?
На бумаге их, конечно, могло интересовать многое, но по факту у той же САО на первом месте всегда были интересы дарфурских султанов и бизнесменов. В то же время НАОС отстаивал интересы южных керманичів — так что организации объединял разве что общий враг. В такой ситуации вполне закономерно, что после договорённости с севером южане бросили своих теперь уже бывших союзников.
✊Сама же САО продолжала стагнировать и разлагаться изнутри. Султаны и военачальники, ожидая новых приобретений, начали борьбу друг с другом, в первую очередь — представители племён фур и загава, которых уже мало что объединяло.
Тем временем избранная верхушка оставалась всё той же, несмотря на то что организация значительно расширилась. К тому же среди частей распространилась дедовщина, что сильно сократило количество желающих вступать в её ряды.
🤑 Как мы видим, ни САО, ни НАОС не смогли достичь обещанного результата: всё, что у них получилось — с переменным успехом обогащать своих керманичів. Однако, может, хотя бы религия сможет объединить и освободить народ?
#Судан
🇺🇦 Робітничий Фронт України


13.04.202512:00
🇸🇩 Джинджавад
С началом очередной гражданской войны контроль над Дарфуром стал критически важным для центра.
👑 Ранее там безраздельно властвовали султаны — местные неарабские землевладельцы, опиравшиеся на родовые традиции и институты давно ушедших времён. По сути, такие же лендлорды, как и те, что скупали землю в центре.
Чтобы ослабить их власть, государство пыталось провести там административную реформу. Она позволила бы внедрить своих чиновников в местные органы управления. Однако реформа оказалась неудачной: султаны согласились бы отдать власть только под дулом пистолета — а где взять это дуло?
🤝 Можно было бы обратиться к местным кочевникам — так и поступил аль-Башир.
Во-первых, с дарфурскими крестьянами и султанами у них уже давно шла борьба за землю, о чём мы уже писали ранее.
🇷🇺 Во-вторых, многие из них имели обширный боевой опыт: кочевники воевали в составе армии Каддафи, когда тот пытался установить контроль над Чадом. Их использовали для подавления вражеского сопротивления на прифронтовых территориях, что и требовалось хартумскому правительству.
Там же они активно подвергались воздействию религиозной и националистической пропаганды лидера Джамахирии. Она хорошо ложилась на их положение: с одной стороны, кочевники были загнаны отступниками от истинной веры из центра, с другой — неарабами с окраин.
🪖 При этом ряды их войска постоянно пополнялись: война принесла разруху в Чад, из-за чего народ был вынужден бежать в Судан за убежищем, часто — в Дарфур. Там они до поры до времени жили в лагерях беженцев.
Возвращаться назад — не вариант, ибо возвращаться по факту некуда. Оставалось два пути: либо осесть на неплодородной земле с сомнительными перспективами, либо присоединиться к кочевникам и заняться пустынным пиратством.
👊 Но вот началась гражданская война, исламизация — в самом разгаре. У власти появилась потребность в лояльных и специально обученных войсках, которые в случае необходимости не побрезгуют вырезать целое село ради подавления дарфурских султанов. При этом эти войска не должны были быть напрямую связаны с самим правительством.
Таким образом, кочевники-арабы идеально подошли под все требования. Они стали получать материальную помощь, оружие и технику, за государственный счёт им организовывали военные базы и тренировочные лагеря.
🐎 Так и появилось ополчение Джанджавид — «дьяволы на лошадях» в переводе.
Там, где они проходили, от деревень оставались лишь фундаменты домов. Тысячи были вынуждены бежать уже в разрушенный Чад от бедствий, принесённых ополченцами.
🤴 Благодаря своему статусу они никак не были ограничены рамками законности. Более того, правительство, зная о бесчинствах, не просто закрывало глаза, а лишь подстёгивало их, отдавая соответствующие приказы. А те были не против их исполнять: какое дело кочевникам до оседлых крестьян, с которыми они никак не связаны?
Помогло ли арабам участие в резне? Конечно, это жестоко, но ведь и награбить удалось немало, разве нет?
🎖️ Кому-то, как, например, военачальнику Мусе Хилалю, это помогло достичь невероятных карьерных высот: его армия насчитывала 20 тысяч солдат в начале 2000-х, его тренировочный центр был одним из немногих мест в Судане, где имелось электричество, а сам он имел выходы на топ-чиновников правящей партии.
А вот простым арабам повезло гораздо меньше: давление как со стороны местных крестьян, так и со стороны крупных землевладельцев лишь усиливалось. Таким образом, из способов заработка оставался лишь грабёж, да и то — большую часть награбленного в основном забирал себе главарь банды. При этом ходить без оружия стало просто опасно, ибо благодаря резне появилось множество желающих отомстить за убитых близких. Да и неясно, с какими намерениями пришёл араб в село: грабить или купить провианта в дорогу?
🤑 В итоге обманутым остался вновь-таки лишь простой народ. Арабы повелись на уловки исламистов и превратились в оружие обогащения их керманичей, тогда как сами стали козлами отпущения.
А что же угнетаемые дарфурцы и их сопротивление?
#Судан
🇺🇦 Робітничий Фронт України
С началом очередной гражданской войны контроль над Дарфуром стал критически важным для центра.
👑 Ранее там безраздельно властвовали султаны — местные неарабские землевладельцы, опиравшиеся на родовые традиции и институты давно ушедших времён. По сути, такие же лендлорды, как и те, что скупали землю в центре.
Чтобы ослабить их власть, государство пыталось провести там административную реформу. Она позволила бы внедрить своих чиновников в местные органы управления. Однако реформа оказалась неудачной: султаны согласились бы отдать власть только под дулом пистолета — а где взять это дуло?
🤝 Можно было бы обратиться к местным кочевникам — так и поступил аль-Башир.
Во-первых, с дарфурскими крестьянами и султанами у них уже давно шла борьба за землю, о чём мы уже писали ранее.
🇷🇺 Во-вторых, многие из них имели обширный боевой опыт: кочевники воевали в составе армии Каддафи, когда тот пытался установить контроль над Чадом. Их использовали для подавления вражеского сопротивления на прифронтовых территориях, что и требовалось хартумскому правительству.
Там же они активно подвергались воздействию религиозной и националистической пропаганды лидера Джамахирии. Она хорошо ложилась на их положение: с одной стороны, кочевники были загнаны отступниками от истинной веры из центра, с другой — неарабами с окраин.
🪖 При этом ряды их войска постоянно пополнялись: война принесла разруху в Чад, из-за чего народ был вынужден бежать в Судан за убежищем, часто — в Дарфур. Там они до поры до времени жили в лагерях беженцев.
Возвращаться назад — не вариант, ибо возвращаться по факту некуда. Оставалось два пути: либо осесть на неплодородной земле с сомнительными перспективами, либо присоединиться к кочевникам и заняться пустынным пиратством.
👊 Но вот началась гражданская война, исламизация — в самом разгаре. У власти появилась потребность в лояльных и специально обученных войсках, которые в случае необходимости не побрезгуют вырезать целое село ради подавления дарфурских султанов. При этом эти войска не должны были быть напрямую связаны с самим правительством.
Таким образом, кочевники-арабы идеально подошли под все требования. Они стали получать материальную помощь, оружие и технику, за государственный счёт им организовывали военные базы и тренировочные лагеря.
🐎 Так и появилось ополчение Джанджавид — «дьяволы на лошадях» в переводе.
Там, где они проходили, от деревень оставались лишь фундаменты домов. Тысячи были вынуждены бежать уже в разрушенный Чад от бедствий, принесённых ополченцами.
🤴 Благодаря своему статусу они никак не были ограничены рамками законности. Более того, правительство, зная о бесчинствах, не просто закрывало глаза, а лишь подстёгивало их, отдавая соответствующие приказы. А те были не против их исполнять: какое дело кочевникам до оседлых крестьян, с которыми они никак не связаны?
Помогло ли арабам участие в резне? Конечно, это жестоко, но ведь и награбить удалось немало, разве нет?
🎖️ Кому-то, как, например, военачальнику Мусе Хилалю, это помогло достичь невероятных карьерных высот: его армия насчитывала 20 тысяч солдат в начале 2000-х, его тренировочный центр был одним из немногих мест в Судане, где имелось электричество, а сам он имел выходы на топ-чиновников правящей партии.
А вот простым арабам повезло гораздо меньше: давление как со стороны местных крестьян, так и со стороны крупных землевладельцев лишь усиливалось. Таким образом, из способов заработка оставался лишь грабёж, да и то — большую часть награбленного в основном забирал себе главарь банды. При этом ходить без оружия стало просто опасно, ибо благодаря резне появилось множество желающих отомстить за убитых близких. Да и неясно, с какими намерениями пришёл араб в село: грабить или купить провианта в дорогу?
🤑 В итоге обманутым остался вновь-таки лишь простой народ. Арабы повелись на уловки исламистов и превратились в оружие обогащения их керманичей, тогда как сами стали козлами отпущения.
А что же угнетаемые дарфурцы и их сопротивление?
#Судан
🇺🇦 Робітничий Фронт України


Рекордтар
06.03.202502:37
8.3KЖазылушылар11.01.202523:59
300Дәйексөз индексі09.02.202518:33
25.6K1 жазбаның қамтуы03.02.202509:21
3KЖарнамалық жазбаның қамтуы14.02.202523:59
1640.00%ER10.02.202514:00
310.00%ERRКөбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.