Notcoin Community
Notcoin Community
Whale Chanel
Whale Chanel
Proxy MTProto | پروکسی
Proxy MTProto | پروکسی
Whale Chanel
Whale Chanel
Proxy MTProto | پروکسی
Proxy MTProto | پروکسی
iRo Proxy | پروکسی
iRo Proxy | پروکسی
Long Telegram avatar

Long Telegram

Блогтар
Блог Антона Процюка. Ділюся цікавими статтями і вартими уваги ідеями.
Багато про медіа і технології; деколи про американську політику; зрідка — (несмішні) меми.
Ваші коментарі, побажання і критика — @protanton
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
Расталмаған
Сенімділік
Сенімсіз
Орналасқан жеріУкраїна
ТілБасқа
Канал құрылған күніБер 09, 2020
TGlist-ке қосылған күні
Черв 22, 2023
Қосылған топ

Telegram арнасы Long Telegram статистикасы

Жазылушылар

882

24 сағат
3
-0.3%Апта
2
-0.3%Ай
1
-0.1%

Дәйексөз индексі

0

Ескертулер1Каналдарда қайта жазылу0Каналдарда ескерту1

1 жазбаның орташа қамтуы

171

12 сағат1710%24 сағат1710%48 сағат3940%

Қатысу деңгейі (ER)

6.43%

Қайта жазылды2Пікірлер0Реакциялар8

Қамту бойынша қатысу деңгейі (ERR)

0%

24 сағат0%Апта0%Ай
0.04%

1 жарнамалық жазбаның қамтуы

0

1 сағат00%1 – 4 сағат00%4 - 24 сағат00%
Каналға біздің ботымызды қосып, осы каналдың аудиториясын біліңіз.
24 сағаттағы жазбалар саны
1
Динамика
1

"Long Telegram" тобындағы соңғы жазбалар

Ідіосинкратична підбірка — три цікаві (для мене, не обов'язково для вас) англомовні інтерв'ю, які я прослухав за останній тиждень:

▪️Інтелектуал і полімат Тайлер Ковен розповідає, як він використовує штучний інтелект.

▪️Community notes — один з небагатьох по-справжньому успішних продуктів Твіттеру. Його творці детально розповідають, як він працює.

▪️Інтерв'ю з головним редактором культового журналу The New Yorker Девідом Ремніком про те, як його видання почуває себе в момент свого 100-річчя.
Трампісти і особисто Маск атакують не лише українську суб’єктність і компетентне урядування у США. Ще одна їхня ціль — Вікіпедія.

Загалом вони давно не люблять Вікіпедію — нібито за дискримінацію консерваторів, а насправді за відданість нейтральності і авторитетним джерелам.

Для контексту можна почитати детальний матеріал про це, який вчора вийшов у The New Yorker.

Як пише авторка, «у момент, коли інші соціальні мережі відмовилися від [і так слабких] засобів захисту від міс- та дезінформації... Вікіпедія є бастіоном прозорості, скрупульозності та доступності знань. Тож, не дивно, що Ілон Маск останнім часом знаходить час у своєму напруженому розкладі, заповненому демонтажем федерального уряду, разом з багатьма урядовими джерелами достовірної інформації, щоб атакувати Вікіпедію».

Хороша новина в тому, що фінансування Вікіпедії не залежить від американського уряду, тому Маск і його (буквально) молода команда не можуть просто взяти і перерізати його, як це зробили з програмами USAID. Погана новина в тому, що є багато інших способів тиску, які вони можуть і будуть пробувати застосувати.
Головна новина цього ранку (майже) — штучний інтелект тепер пише кращі вірші, ніж найгірший поет в історії Британії
Пару тижнів тому OpenAI запустили Deep Research — функціонал, який дозволяє створювати детальні аналітичні звіти на основі інформації, яка доступна онлайн. Як пише журналіст Кейсі Ньютон, «за своєю швидкістю та середньою якістю аналізу він є величезним кроком вперед».

Очевидно, що за якістю він ще далекий від ідеалу, але вже точно може замінити багато функцій, які виконують аналітики у різних сферах, наприклад фінанси і право.

(Наразі Deep Research від OpenAI доступний лише у версії за $200 на місяць, тому я особисто ще не пробував. Пробував схожу функцію від гуглівського Gemini і залишився трохи розчарованим якістю, але кажуть, що версія OpenAI значно розумніша).

Найбільш прониклива стаття на тему — від аналітика Бена Томпсона. Він розбирає на своєму досвіді, як працює Deep Research, і якими можуть бути його довгострокові наслідки.

Одна з ключових думок — більшою цінністю стає секретність і закритий доступ до інформації. «Сила ШІ, принаймні на його нинішній траєкторії, походить від здатності охопити всі знання. У відповідь багато хто (можливо, без шансів на успіх) намагатиметься будувати стіни, встановлювати платні входи та створювати маркетплейси, щоб захистити свої людські напрацювання та отримати зиск із них».
Цікавий новий матеріал від The Fix:

Понад 30 років журнал Internazionale перекладає найкраще з міжнародної преси на італійську.

Здавалося би, в епоху інтернету (і все якіснішого автоматичного перекладу) його модель похитнеться. Але навпаки він у хорошому стані. Має 140 тисяч платних підписників (85 тисяч на друковану+цифрову версію і 55 тисяч на цифрову) і заробляє 9 мільйонів євро щорічно.

Як це вдається? За словами головного редактора:

«Ми залишаємося актуальними, тому що ми більше, ніж просто стерильний дайджест світових новин, ми — журнал для допитливих і відкритих. Наші читачі знають, що Internazionale принесе їм несподівані теми та незвичні ракурси, експерименти з новими форматами та ідеями. Вони довіряють нашій кураторській експертизі та підбору контенту»
В епоху ютубу приємно почитати хороший текстовий репортаж — про Запоріжжя під час війни, про Тімоті Снайдера й Михайла Федорова і трохи про українську освіту.
Якщо ви прокинулися з несвідомим бажанням прочитати п’ять тисяч слів про минуле і майбутнє авторських прав — ось чудовий кандидат: детальний матеріал на тему від The New Yorker (формально огляд книжки, але фактично пристойний лонгрід сам по собі).

Основні тези:
▪️Ми живемо в епоху, коли інтелектуальна власність — це «нова нафта». Наприклад, вона є основним джерелом статків для половини найбагатших людей світу.
▪️Але з поточною системою багато проблем. Скажімо, тривалий період захисту творів авторським правом: якщо на зорі існування США робота могла бути під копірайтом 14-28 років, то зараз 70 років після смерті автора, а для корпорацій — аж до 95-120 років. Також система стає складнішою і більш заплутаною, все важче визначити межу між прийнятним запозиченням (fair use) і крадіжкою.
▪️Епоха штучного інтелекту підважує систему, яка склалася зараз. З появою генеративного штучного ШІ виникають нові складні питання: чи можна використовувати захищені твори для тренування моделей? Хто володіє правами на те, що створює ШІ? «Життя у світі штучного інтелекту буде дуже хорошим для юристів. Якщо, звісно, їх не замінять машини».
Для порівняння трохи даних про Le Monde, найбільшу газету Франції і одну з найбільших у Європі:
▪️660 тисяч платних підписників, з них майже 90% цифрових.
▪️Переважна більшість з них платять за основну версію французькою мовою. Le Monde останні кілька років розвивають міжнародну версію англійською, але там поки тільки 12 тисяч підписників.
▪️77% доходів компанії — напряму від читачів. У 2024 році дохід від цифрових підписок досяг €63 мільйони.
▪️У виданні працює понад 560 штатних журналістів. [У NYT — 1700 журналістів і понад 4000 інших працівників станом на два роки тому, зараз майже точно більше].

До речі, в той час як The New York Times судиться з ШІ-компаніями, Le Monde стала однією з перших великих європейських медіакомпаній, яка уклала угоду з OpenAI.
Кілька цифр з нового квартального звіту New York Times, однієї з найбільших медіакомпаній світу:
▪️Загалом компанія має 11.4 мільйони платних підписників. З них 95% цифрові підписники і 5% — передплатники паперової газети.
▪️Додали 1.1 мільйона нових цифрових підписників за 2024 рік і 350 тисяч за останні три місяці року.
▪️Дохід за 2024 рік — $2.6 мільярда. Прибуток — $455.4 мільйона.
▪️Два основні джерела доходу — підписки ($466.6 мільйона у четвертому кварталі 2024 року) і реклама ($165.1 мільйона у четвертому кварталі).
▪️Третина з цифрових підписників не підписані на основний новинний продукт. Платять за побічні сервіси (які все більш важливі для NYT) — спортивне видання The Athletic, ігри, рецепти, рекомендації продуктів тощо.

📍Джерела: новини від New York Times + Press Gazette
Қайта жіберілді:
Вікімедіа Україна avatar
Вікімедіа Україна
​​🤖 Як використовувати генеративний штучний інтелект грамотно і з користю для роботи та життя?

На вебінарі в середу 12 лютого о 18:00 розповімо про 10 прикладів застосування генеративного ШІ та дамо 5 порад. Буде мінімум теорії і максимум практичних прикладів.

🧑‍💻 Подію проведе координатор програм ГО «Вікімедіа Україна», адміністратор української Вікіпедії Антон Процюк. Він розповість про свій досвід використання ШІ-інструментів у роботі з Вікіпедією, проєктами «Вікімедіа Україна» та в інших випадках.

Також буде можливість поставити запитання і поділитися власним досвідом.

▪️Дата: 12 лютого 2025
▪️Час: 18:00—19:00
▪️Формат: до 30 хвилин презентації + 15-30 хвилин спілкування та обміну досвідом

Участь безкоштовна, але охочим потрібно обов’язково наперед зареєструватися за посиланням

📄 За бажанням можна буде отримати електронний сертифікат про участь від ГО «Вікімедіа Україна». Для цього треба взяти участь у вебінарі наживо і виконати домашнє завдання після нього.

Запрошуємо до участі освітян вікіспільноти та всіх охочих!

Маєте запитання чи потребуєте додаткової інформації? Пишіть на edu@wikimedia.org.ua
Зупинка американського фінансування — один із найсильніших ударів по незалежних українських медіа за останній час. Українські видання постраждали особливо сильно, але зачепило увесь регіон.

Трохи детальніше — у моїй короткій замітці для The Fix.
Цей тиждень у нашій нерегулярній рубриці «і для такого медіапродукту знайдеться ринок у США»:

1. Видання Semafor запустило розсилку для генеральних директорів великих компаній. Щоб потрапити, треба бути CEO компанії, яка заробляє принаймні $500 мільйонів щорічно.

Розсилка безкоштовна, монетизувати планують через спонсорські угоди (спочатку безпосередньо в розсилці, на перспективу розширяться до подій та відео/аудіо-продуктів). Це загальна бізнес-модель Semafor і багатьох нішевих/B2B медіа — зібрати читачів, чиї час та увага унікально цінні для рекламодавців — але тут це зведено до абсолюту.

Кількість підписників не розкривають, але стверджують, що “it’s going very well”.

2. Журналіст Джадд Леґум запустив видання (також в форматі розсилки) Musk Watch, яке писатиме конкретно про Ілона Маска. Автор не приховує, що це буде adversarial journalism.

І справді логічно, що з’явилося медіа про Маска — у нього унікальний масштаб влади і впливу на США і світ: економічно (найбагатша людина світу), політично (близький соратник американського президента), технологічно (власник кількох важливих технокомпаній), медійно (власник популярної соцмережі).

Наразі на Musk Watch підписалися вже 15 тисяч людей. Поки що розсилка безкоштовна, але через кілька місяців стане платною.
У НВ вийшло велике інтерв'ю зі мною про Вікіпедію.

«Антон Процюк, історик-американіст за освітою, який багато років просуває україномовну Вікіпедію, у великому інтервʼю NV розповів про “внутрішню кухню” популярної платформи, мотивацію постійних авторів і можливу конкуренцію з ШІ».

Текст під пейволом, але якщо маєте підписку, раджу почитати.
🎥До теми альтернативної історії — цього року відкрив для себе американський серіал For All Mankind, який виходить на Apple TV+.

Усе починається з того, що Радянський Союз першим висадився на Місяць. Це мотивує американців поставитися до космічної гонки значно серйозніше, ніж в нашому світі. Як результат, у 1980-их роках обидві країни мають постійні бази на Місяці, а у 1990-их починають освоювати Марс.

Якісний серіал з хорошою комбінацією історії, політики і технологій. Поки вийшло чотири сезони і планується ще кілька

Рекордтар

10.04.202423:59
940
Жазылушылар
07.03.202323:59
200
Дәйексөз индексі
07.03.202523:59
370
1 жазбаның қамтуы
30.04.202423:59
152
Жарнамалық жазбаның қамтуы
18.10.202323:59
16.03%
ER
07.03.202523:59
41.81%
ERR
Жазылушылар
Цитата индексі
1 хабарламаның қаралымы
Жарнамалық хабарлама қаралымы
ER
ERR
СІЧ '23СІЧ '24СІЧ '25

Long Telegram танымал жазбалары

17.02.202509:04
В епоху ютубу приємно почитати хороший текстовий репортаж — про Запоріжжя під час війни, про Тімоті Снайдера й Михайла Федорова і трохи про українську освіту.
18.02.202509:23
Цікавий новий матеріал від The Fix:

Понад 30 років журнал Internazionale перекладає найкраще з міжнародної преси на італійську.

Здавалося би, в епоху інтернету (і все якіснішого автоматичного перекладу) його модель похитнеться. Але навпаки він у хорошому стані. Має 140 тисяч платних підписників (85 тисяч на друковану+цифрову версію і 55 тисяч на цифрову) і заробляє 9 мільйонів євро щорічно.

Як це вдається? За словами головного редактора:

«Ми залишаємося актуальними, тому що ми більше, ніж просто стерильний дайджест світових новин, ми — журнал для допитливих і відкритих. Наші читачі знають, що Internazionale принесе їм несподівані теми та незвичні ракурси, експерименти з новими форматами та ідеями. Вони довіряють нашій кураторській експертизі та підбору контенту»
09.03.202507:18
Ідіосинкратична підбірка — три цікаві (для мене, не обов'язково для вас) англомовні інтерв'ю, які я прослухав за останній тиждень:

▪️Інтелектуал і полімат Тайлер Ковен розповідає, як він використовує штучний інтелект.

▪️Community notes — один з небагатьох по-справжньому успішних продуктів Твіттеру. Його творці детально розповідають, як він працює.

▪️Інтерв'ю з головним редактором культового журналу The New Yorker Девідом Ремніком про те, як його видання почуває себе в момент свого 100-річчя.
06.03.202516:06
Трампісти і особисто Маск атакують не лише українську суб’єктність і компетентне урядування у США. Ще одна їхня ціль — Вікіпедія.

Загалом вони давно не люблять Вікіпедію — нібито за дискримінацію консерваторів, а насправді за відданість нейтральності і авторитетним джерелам.

Для контексту можна почитати детальний матеріал про це, який вчора вийшов у The New Yorker.

Як пише авторка, «у момент, коли інші соціальні мережі відмовилися від [і так слабких] засобів захисту від міс- та дезінформації... Вікіпедія є бастіоном прозорості, скрупульозності та доступності знань. Тож, не дивно, що Ілон Маск останнім часом знаходить час у своєму напруженому розкладі, заповненому демонтажем федерального уряду, разом з багатьма урядовими джерелами достовірної інформації, щоб атакувати Вікіпедію».

Хороша новина в тому, що фінансування Вікіпедії не залежить від американського уряду, тому Маск і його (буквально) молода команда не можуть просто взяти і перерізати його, як це зробили з програмами USAID. Погана новина в тому, що є багато інших способів тиску, які вони можуть і будуть пробувати застосувати.
19.02.202511:47
Пару тижнів тому OpenAI запустили Deep Research — функціонал, який дозволяє створювати детальні аналітичні звіти на основі інформації, яка доступна онлайн. Як пише журналіст Кейсі Ньютон, «за своєю швидкістю та середньою якістю аналізу він є величезним кроком вперед».

Очевидно, що за якістю він ще далекий від ідеалу, але вже точно може замінити багато функцій, які виконують аналітики у різних сферах, наприклад фінанси і право.

(Наразі Deep Research від OpenAI доступний лише у версії за $200 на місяць, тому я особисто ще не пробував. Пробував схожу функцію від гуглівського Gemini і залишився трохи розчарованим якістю, але кажуть, що версія OpenAI значно розумніша).

Найбільш прониклива стаття на тему — від аналітика Бена Томпсона. Він розбирає на своєму досвіді, як працює Deep Research, і якими можуть бути його довгострокові наслідки.

Одна з ключових думок — більшою цінністю стає секретність і закритий доступ до інформації. «Сила ШІ, принаймні на його нинішній траєкторії, походить від здатності охопити всі знання. У відповідь багато хто (можливо, без шансів на успіх) намагатиметься будувати стіни, встановлювати платні входи та створювати маркетплейси, щоб захистити свої людські напрацювання та отримати зиск із них».
04.03.202507:47
Головна новина цього ранку (майже) — штучний інтелект тепер пише кращі вірші, ніж найгірший поет в історії Британії
16.02.202508:17
Якщо ви прокинулися з несвідомим бажанням прочитати п’ять тисяч слів про минуле і майбутнє авторських прав — ось чудовий кандидат: детальний матеріал на тему від The New Yorker (формально огляд книжки, але фактично пристойний лонгрід сам по собі).

Основні тези:
▪️Ми живемо в епоху, коли інтелектуальна власність — це «нова нафта». Наприклад, вона є основним джерелом статків для половини найбагатших людей світу.
▪️Але з поточною системою багато проблем. Скажімо, тривалий період захисту творів авторським правом: якщо на зорі існування США робота могла бути під копірайтом 14-28 років, то зараз 70 років після смерті автора, а для корпорацій — аж до 95-120 років. Також система стає складнішою і більш заплутаною, все важче визначити межу між прийнятним запозиченням (fair use) і крадіжкою.
▪️Епоха штучного інтелекту підважує систему, яка склалася зараз. З появою генеративного штучного ШІ виникають нові складні питання: чи можна використовувати захищені твори для тренування моделей? Хто володіє правами на те, що створює ШІ? «Життя у світі штучного інтелекту буде дуже хорошим для юристів. Якщо, звісно, їх не замінять машини».
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.