Opővidky Gałyczėnyna ☕️
Oglėd ZA-Galÿckych ta PROTY-Galÿckyh publikacij i dopysïw.
Riwno ż pro wsio reszta na svïti - ale kriź pryzmu Galyckogo centrÿzmu.
☕️ • 🍺
Riwno ż pro wsio reszta na svïti - ale kriź pryzmu Galyckogo centrÿzmu.
☕️ • 🍺
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жері
ТілБасқа
Канал құрылған күніOct 09, 2020
TGlist-ке қосылған күні
Aug 27, 2024Қосылған топ
Zachidnėcka Besïda ☕️
35
"Opővidky Gałyczėnyna ☕️" тобындағы соңғы жазбалар
23.04.202510:40
22.04.202517:57
👆🏻👆🏻👆🏻
jo, tu Shaposhnikoff — wsio duuuuże czitko rozpysaw!
chiba sze można nagolosyty, szo czerez wlasztovanyj «tajmnow zmovow» (jika ne taka wże j tajemna, nasprawdï!) totych gluchych zaperť (karantyniw) — sered jeńczogo sponukala urėdy drukuvaty «covidni groszi» — porożni papircï, pryzneczenï gejby jek «na pïdtrymku», aja!
toż milliony lüdej otrymuvaly milliardy «covidnych» groszej, prosto nadrukuvanych na verstati.
se j pryzvelo do nynisznoji skażenoji infläcïi! Koniu ż jesno!
jo, tu Shaposhnikoff — wsio duuuuże czitko rozpysaw!
chiba sze można nagolosyty, szo czerez wlasztovanyj «tajmnow zmovow» (jika ne taka wże j tajemna, nasprawdï!) totych gluchych zaperť (karantyniw) — sered jeńczogo sponukala urėdy drukuvaty «covidni groszi» — porożni papircï, pryzneczenï gejby jek «na pïdtrymku», aja!
toż milliony lüdej otrymuvaly milliardy «covidnych» groszej, prosto nadrukuvanych na verstati.
se j pryzvelo do nynisznoji skażenoji infläcïi! Koniu ż jesno!
18.04.202511:06
А оно не понимает, что многих и не нужно было защищать и сейчас не нужно защищать!
Лично я - хочу выехать в РФ из концлагеря Украина.
Потому что мова, потому что Церковь.
Но не выпускают и ТЦК ловят на улицах и дорогах.
Лично я - хочу выехать в РФ из концлагеря Украина.
Потому что мова, потому что Церковь.
Но не выпускают и ТЦК ловят на улицах и дорогах.
17.04.202516:14
Голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький закликав Львівську міську раду перейменувати вулицю Володимира Винниченка, на якій розташована будівля очолюваної ним ОВА та Львівської обласної ради.
«Звертаюся з такою пропозицією до Львівської міської ради як львівʼянин та очільник Львівської ОВА, яка розташована на цій вулиці. Відповідно до чинного законодавства, саме орган місцевого самоврядування має такі повноваження», – написав Максим Козицький у соціальних мережах.
Губернатор також навів неоднозначні оцінки політичної діяльності Володимира Винниченка:
- прихильник автономії України у складі Росії,
- критикував політиків-самостійників, зокрема Миколу Міхновського, конфліктував із Симоном Петлюрою щодо самостійництва.
- був противником створення української армії,
- був переконаним комуністом, організував у Відні групу українських комуністів,
- після окупації більшовиками України активно співпрацював з московською владою, навіть за кордоном.
«Його утопічні заклики до московської влади щодо українізації та літературний спадок є неспівставними з тією шкодою, якої він заподіяв українській державності в період перших визвольних змагань. Топоніми – це частина інформаційної безпеки держави, це ідеологічні маркери, на яких виростають наші діти. Допускати далі існування тих, які вшановують ворогів української державності та колаборантів, ми не маємо права», – підсумував Максим Козицький.
Щодо інших варіантів назви вулиці голова Львівської ОВА пропонує обрати людину або подію з української історії, яка є символом державності і найважливіших цінностей для України та українців, і закликав пропонувати варіанти.
Нагадаємо, вулицю у центрі Львова перейменували на честь Володимира Винниченка у 1992 році. Попередніми її назвами були Широка за бернардинами, Панська вища, площа Архієпископська, Чарнецького – у польський період, Дістріктштрасе – під час німецької окупації, Радянська – в часи СРСР.
PS
jek baczymo, sisej zaklyk z boku Kozyćkogo — jde ne vid tego, szo v nemu raptovo sï prokynuw, zkażimo, jikyś pryspanyj Galyckyj patrïotyzm, zowsïm nė!
Vin prosto chocze buty bilszym ukrajińczikom, nïż jiden z providnych dijacziw U.N.R. — Vinnyczenko!
Ale do baranėczoji golovy Kozyćkogo tak dosï i nïek ne dojde, że jeńczych ukrajińczikiw ZA VYZNACZINĖM osoblyvo i ne bulo!
Szo w UNR, szo w teperisznij б/уССР...
«Звертаюся з такою пропозицією до Львівської міської ради як львівʼянин та очільник Львівської ОВА, яка розташована на цій вулиці. Відповідно до чинного законодавства, саме орган місцевого самоврядування має такі повноваження», – написав Максим Козицький у соціальних мережах.
Губернатор також навів неоднозначні оцінки політичної діяльності Володимира Винниченка:
- прихильник автономії України у складі Росії,
- критикував політиків-самостійників, зокрема Миколу Міхновського, конфліктував із Симоном Петлюрою щодо самостійництва.
- був противником створення української армії,
- був переконаним комуністом, організував у Відні групу українських комуністів,
- після окупації більшовиками України активно співпрацював з московською владою, навіть за кордоном.
«Його утопічні заклики до московської влади щодо українізації та літературний спадок є неспівставними з тією шкодою, якої він заподіяв українській державності в період перших визвольних змагань. Топоніми – це частина інформаційної безпеки держави, це ідеологічні маркери, на яких виростають наші діти. Допускати далі існування тих, які вшановують ворогів української державності та колаборантів, ми не маємо права», – підсумував Максим Козицький.
Щодо інших варіантів назви вулиці голова Львівської ОВА пропонує обрати людину або подію з української історії, яка є символом державності і найважливіших цінностей для України та українців, і закликав пропонувати варіанти.
Нагадаємо, вулицю у центрі Львова перейменували на честь Володимира Винниченка у 1992 році. Попередніми її назвами були Широка за бернардинами, Панська вища, площа Архієпископська, Чарнецького – у польський період, Дістріктштрасе – під час німецької окупації, Радянська – в часи СРСР.
PS
jek baczymo, sisej zaklyk z boku Kozyćkogo — jde ne vid tego, szo v nemu raptovo sï prokynuw, zkażimo, jikyś pryspanyj Galyckyj patrïotyzm, zowsïm nė!
Vin prosto chocze buty bilszym ukrajińczikom, nïż jiden z providnych dijacziw U.N.R. — Vinnyczenko!
Ale do baranėczoji golovy Kozyćkogo tak dosï i nïek ne dojde, że jeńczych ukrajińczikiw ZA VYZNACZINĖM osoblyvo i ne bulo!
Szo w UNR, szo w teperisznij б/уССР...
Қайта жіберілді:
Реальний Тернопіль | Новини
17.04.202510:50
😂💯Тернопіль відкрив Лондон, а Чортків Чикаго
✉️Надіслати новину
✅ ПІДПИСАТИСЯ
✉️Надіслати новину
✅ ПІДПИСАТИСЯ
Қайта жіберілді:
Івано-Франківськ Реальний
17.04.202510:46
😳 Чоловік кидався лайном по поліцейській машині у Коломиї
📬 Надіслати новину
✅👉🏽 ПІДПИСАТИСЬ
📬 Надіслати новину
✅👉🏽 ПІДПИСАТИСЬ
16.04.202522:58
"Справедлывість" для українських музикантів - це було б можливістю нарівні з росіянами гастролювати.
Щомісяця росіяни дають десяткі концертів у Варшаві, де пополам з білорусами їх заповнюють українці. Бо українськи артисти для українців не приїзджають.
Заміщеня українського, російським культурним продуктом у українців за кордоном іде поаним ходом: рок, класика, модні вистави і лекціі, телеведучі і ютуб блогери, комікі і все шо ви тількі можете і не можете уявити. Наче в Пітєрє живеш.
І повторюсь, основний споживач українці та білоруси. І так всюди де в основному зараз живуть українці.
І це не якісь "українці", а величезна кількість тих хто виїхав після війни. 30-50% реального споживача українського конценту від усього що існує в світі. Бо бабусь і дітей не беремо, бо вони не монетизують творчій продукт.
Яку з основних проблем українських артистів ця ініціатива вирішує?
Щомісяця росіяни дають десяткі концертів у Варшаві, де пополам з білорусами їх заповнюють українці. Бо українськи артисти для українців не приїзджають.
Заміщеня українського, російським культурним продуктом у українців за кордоном іде поаним ходом: рок, класика, модні вистави і лекціі, телеведучі і ютуб блогери, комікі і все шо ви тількі можете і не можете уявити. Наче в Пітєрє живеш.
І повторюсь, основний споживач українці та білоруси. І так всюди де в основному зараз живуть українці.
І це не якісь "українці", а величезна кількість тих хто виїхав після війни. 30-50% реального споживача українського конценту від усього що існує в світі. Бо бабусь і дітей не беремо, бо вони не монетизують творчій продукт.
Яку з основних проблем українських артистів ця ініціатива вирішує?
16.04.202521:37
Є людина, яка все життя була гандоном, але якщо вона почала вчити українську і почала на ній розмовляти, то це виходить, що вона вже хороша людина, а якщо ще й вишиванку одягне то все - найкращий друг 🤘😂🤣😆 І що зрештою, гандони вчать українську щоб отримати амністію свого гандонства Знаєш українську значить знімаєш із себе всі звинувачення у скоєних злочинах, реалії нинішньої України
16.04.202521:37
Sutnisť Malarusskii... 🤷🏻♂️
⬇️⬇️⬇️⬇️
⬇️⬇️⬇️⬇️
Қайта жіберілді:
Роусꙑнске Товарꙑство
14.04.202519:24
ПРОКЛЯТТЯ ОБЛОГИ: КОЛИ ЛЬВІВ БУВ РУСИНСЬКИМ, А НЕ КОЗАЦЬКИМ
Про те, як 1648 року Галичина опинилася у полум’ї облоги, і як козацьке військо замість визволення принесло вогонь, смерть і руйнування на святу руську землю. Цей випадок демонструє, що галицькі русини не ідентифікували себе з козацьким повстанням — більше того, вони від нього постраждали не менше, ніж від польського гніту. Галичани боронили Львів, гинули у храмах і монастирях, а їхні святині, як Святий Юр, були осквернені руками тих, хто вважав себе “визволителями”.
——|•|——
— М. Грушевський, “Історія України-Руси”, т. VIII
— Львівський літопис
— П. Куліш, “Отпадение Малороссии от Польши”, т. 2
— Leszek Podhorodecki, “Dzieje Lwowa”
——|•|——
Ці свідчення чітко засвідчують: галицькі русини не тільки не вітали козаків — вони їх боялись, страждали від них і не ідентифікувалися з їхнім рухом. Навпаки — у той момент вони почували себе окремішньою руською спільнотою, а не частиною козацької Малоросії. Свою гідність та віру вони зберігали серед облоги, меча і вогню, у мурах Св. Юра й монастирях, де їх безжально нищили ті, хто називався православними братами.
———————
Джерела:
⸻
Роусыньске Товарыство
Про те, як 1648 року Галичина опинилася у полум’ї облоги, і як козацьке військо замість визволення принесло вогонь, смерть і руйнування на святу руську землю. Цей випадок демонструє, що галицькі русини не ідентифікували себе з козацьким повстанням — більше того, вони від нього постраждали не менше, ніж від польського гніту. Галичани боронили Львів, гинули у храмах і монастирях, а їхні святині, як Святий Юр, були осквернені руками тих, хто вважав себе “визволителями”.
——|•|——
«Дня, 26 вересня [ст. стилю] з’явилась орда під проводом Тугай-бея, а два дні пізніше, 28, показалась і козацька армія під проводом самого Хмельницького, і щільно, непробитим валом обложила місто – з півночі козаки, з полудня татари»
— М. Грушевський, “Історія України-Руси”, т. VIII
«Замку Високого добули і люд вистинали, также по кляшторах все побрали і по церквах… У церкві святого Юр’я трупа 54 забитих людей… У Бернардинов русі ж, що була поутікала для оборони, на п’ятсот і большей постинано…»
— Львівський літопис
«Коли у вівтарі “старий ігумен” просив їх припинити розбій, ці поборники древнього руського благочестя… облили йому голову горілкою і підпалили свічками… Козаки витягували побитих людей на паперть з криком: Галай! Галай! Бре гаур!»
— П. Куліш, “Отпадение Малороссии от Польши”, т. 2
«В разі упадку міста втратили би все майно, а навіть життя… Русини виголосили готовність до боротьби з загарбниками»
— Leszek Podhorodecki, “Dzieje Lwowa”
——|•|——
Ці свідчення чітко засвідчують: галицькі русини не тільки не вітали козаків — вони їх боялись, страждали від них і не ідентифікувалися з їхнім рухом. Навпаки — у той момент вони почували себе окремішньою руською спільнотою, а не частиною козацької Малоросії. Свою гідність та віру вони зберігали серед облоги, меча і вогню, у мурах Св. Юра й монастирях, де їх безжально нищили ті, хто називався православними братами.
———————
Джерела:
• М. Грушевський —
Історія України-Руси
, т. VIII
•
Львівський літопис
• П. Куліш —
Отпадение Малороссии от Польши
, т. 2
• L. Podhorodecki —
Dzieje Lwowa
⸻
Роусыньске Товарыство
14.04.202519:24
Dlia Galycko-centrycznych lüdej — zagalom dawno wże vidomo pro kossacku rizanynu vi Lvovi 1648 roku!
Ale nagaduvaty pro sise tra' postijno, bo sssoborysska prorpaġandoloġija sej fakt posylenno zamowczuje!
Riwnoż jek zamowczuje i fakt pro drugu oblogu Lvova tym samym Bodeju Cmelėm, ale wże ne Tuġan-Bejem, a z... moskalmy razom!
Ale pro toto — wże jekoś jeńczym razom... A zara — rik 1648, Lviw / Lwów / Lemberg....
👇🏻👇🏻👇🏻👇🏻
Ale nagaduvaty pro sise tra' postijno, bo sssoborysska prorpaġandoloġija sej fakt posylenno zamowczuje!
Riwnoż jek zamowczuje i fakt pro drugu oblogu Lvova tym samym Bodeju Cmelėm, ale wże ne Tuġan-Bejem, a z... moskalmy razom!
Ale pro toto — wże jekoś jeńczym razom... A zara — rik 1648, Lviw / Lwów / Lemberg....
👇🏻👇🏻👇🏻👇🏻
14.04.202512:07
У Люксембурзі використовується три мови.
Люксембурзька мова, яка раніше вважалась одним з діалектів німецької, є мовою, яку більшість Люксембуржців вчать з раннього дитинства у себе вдома.
У початкових школах викладають в основному люксембурзькою, в середніх школах — французькою або німецькою. Люксембуржці володіють люксембурзькою та французькою мовами на рівні рідної мови, більшість володіють, більшою чи меншою мірою, німецькою.
Газети друкують статті переважно німецькою мовою, але часто також французькою і люксембурзькою. Люксембурзькі канали телебачення мовлять майже виключно люксембурзькою, але доступні також іноземні канали французькою та німецькою мовами.
Відповідно до численних досліджень, 75 % люксембуржців щодня спілкуються люксембурзькою, молодь пише текстові повідомлення цією мовою, люксембурзька звучить і в роботі парламенту, хоча всі закони написані французькою мовою. Для набуття громадянства необхідно скласти державний іспит з люксембурзької мови.
Люксембурзька мова була стандартизована тільки в сімдесятих роках і з того часу переживає відродження, також і серед молодого покоління.
Відомі факти, коли у період між Першою і Другою світовою війнами у Люксембурзі були сім'ї, в яких батьки говорили з дітьми французькою, аби вона стала для них рідною. Однак ці спроби не мали широкого успіху, бо погане володіння люксембурзькою викликало у оточення негативну реакцію.
У 1948 році, під час конституційної реформи, розглядалося питання про надання люксембурзькій мові статусу, який мали німецька і французька. З 1984 року люксембурзька мова є державною (національною) мовою Люксембургу.
Французька мова не є рідною мовою для люксембуржців, а є для кожного з них лише мовою, яку краще або гірше було вивчено в школі. Через це у Люксембурзі немає місцевого варіанту французької мови, як, наприклад, у Канаді. Французька мова люксембуржців може відрізнятися лише помилками, викликаними недостатнім оволодінням мови. Окремі верстви населення, наприклад, селяни взагалі погано володіють нею. Багато люксембуржців не мають постійної практики використання французької мови.
Німецька мова, так само як і французька, не є рідною мовою люксембуржців. У офіційно-адміністративній сфері німецька мова використовується менше, ніж французька, однак люксембуржці, як правило, володіють нею краще, ніж французькою.
Німецька мова у Люксембурзі не має своєї якоїсь особливої форми, тут використовується літературна німецька мова. Однак, разом з тим, функціонуючи в багатомовному суспільстві, вона інколи використовується з відхиленнями від німецької мови, які можна розглядати як помилки. Особливості німецької мови можна спостерігати на фонологічному рівні, у лексико-семантичній сфері мови, словотворенні тощо.
Попри функціональну поширеність французької і німецької мов, єдиною рідною мовою люксембуржців є люксембурзька. Французька і німецька є фактично іноземними мовами, які вивчаються у школі.
Погіршує стан люксембурзької мови наявність у країні великої кількості іноземців: до 25 % у 1980-х роках і 38 % у 2016 році.
WIKI
Люксембурзька мова, яка раніше вважалась одним з діалектів німецької, є мовою, яку більшість Люксембуржців вчать з раннього дитинства у себе вдома.
У початкових школах викладають в основному люксембурзькою, в середніх школах — французькою або німецькою. Люксембуржці володіють люксембурзькою та французькою мовами на рівні рідної мови, більшість володіють, більшою чи меншою мірою, німецькою.
Газети друкують статті переважно німецькою мовою, але часто також французькою і люксембурзькою. Люксембурзькі канали телебачення мовлять майже виключно люксембурзькою, але доступні також іноземні канали французькою та німецькою мовами.
Відповідно до численних досліджень, 75 % люксембуржців щодня спілкуються люксембурзькою, молодь пише текстові повідомлення цією мовою, люксембурзька звучить і в роботі парламенту, хоча всі закони написані французькою мовою. Для набуття громадянства необхідно скласти державний іспит з люксембурзької мови.
Люксембурзька мова була стандартизована тільки в сімдесятих роках і з того часу переживає відродження, також і серед молодого покоління.
Відомі факти, коли у період між Першою і Другою світовою війнами у Люксембурзі були сім'ї, в яких батьки говорили з дітьми французькою, аби вона стала для них рідною. Однак ці спроби не мали широкого успіху, бо погане володіння люксембурзькою викликало у оточення негативну реакцію.
У 1948 році, під час конституційної реформи, розглядалося питання про надання люксембурзькій мові статусу, який мали німецька і французька. З 1984 року люксембурзька мова є державною (національною) мовою Люксембургу.
Французька мова не є рідною мовою для люксембуржців, а є для кожного з них лише мовою, яку краще або гірше було вивчено в школі. Через це у Люксембурзі немає місцевого варіанту французької мови, як, наприклад, у Канаді. Французька мова люксембуржців може відрізнятися лише помилками, викликаними недостатнім оволодінням мови. Окремі верстви населення, наприклад, селяни взагалі погано володіють нею. Багато люксембуржців не мають постійної практики використання французької мови.
Німецька мова, так само як і французька, не є рідною мовою люксембуржців. У офіційно-адміністративній сфері німецька мова використовується менше, ніж французька, однак люксембуржці, як правило, володіють нею краще, ніж французькою.
Німецька мова у Люксембурзі не має своєї якоїсь особливої форми, тут використовується літературна німецька мова. Однак, разом з тим, функціонуючи в багатомовному суспільстві, вона інколи використовується з відхиленнями від німецької мови, які можна розглядати як помилки. Особливості німецької мови можна спостерігати на фонологічному рівні, у лексико-семантичній сфері мови, словотворенні тощо.
Попри функціональну поширеність французької і німецької мов, єдиною рідною мовою люксембуржців є люксембурзька. Французька і німецька є фактично іноземними мовами, які вивчаються у школі.
Погіршує стан люксембурзької мови наявність у країні великої кількості іноземців: до 25 % у 1980-х роках і 38 % у 2016 році.
WIKI
Қайта жіберілді:
НОВИНИ ПРАВДИ: блог Олешко
14.04.202511:12
Діти Швайка з ВО Свобода прислухались до батька, який заявив що служити мають всі без виключення. Закрили свої соцмережі та повертаються з Барселони до України на службу!
Так?
@NovynyPravdy
Так?
@NovynyPravdy
Қайта жіберілді:
Київ ІНФО | Новини Україна 🇺🇦
13.04.202523:20
👀Підлітки слухають російську музику через 6 годин після трагедії в Сумах 🤯 📌Контрактова
ㅤ
Надсилайте новини в анонімний бот ➡️@novosty_kiev_bot
🇺🇦 ➡️ ПІДПИСАТИСЬ ⤵️
#нампишуть після зауваження хлопці включили гімн рф…
ㅤ
Надсилайте новини в анонімний бот ➡️@novosty_kiev_bot
🇺🇦 ➡️ ПІДПИСАТИСЬ ⤵️
13.04.202523:20
majbutnė tvoje, УССРаїно!
⬇️⬇️⬇️⬇️
⬇️⬇️⬇️⬇️
Рекордтар
02.04.202523:59
114Жазылушылар01.04.202523:59
50Дәйексөз индексі03.04.202523:59
1061 жазбаның қамтуы03.04.202521:28
106Жарнамалық жазбаның қамтуы04.03.202521:13
177.78%ER03.04.202523:59
93.81%ERRҚайта жіберілді:Реальний Тернопіль | Новини
11.04.202512:51
👀Майже за мільйон євро оновлять Вишнівецький парк.
✉️Надіслати новину
✅ ПІДПИСАТИСЯ
До 2026 року у Вишнівці планують відновити природний ландшафт парку палацу в рамках спільного з Польщею проєкту.
Планують реконструювати алеї, сходи, освітлення.
✉️Надіслати новину
✅ ПІДПИСАТИСЯ
10.04.202515:40
#jek_buly_śmo_sze_molodi_nacïonał_soborysty 😎
Navit ne spodivaw si, że takoj wtrafyw deś do znymky, gy-gy-gy.
Je zara pamnėtaju, szo buw nawmysno wbraw grubeznyj vatnyj buszlat — ne stiko na pogodu, skiko na mussorski kyjky gejby jek zachyst.
veś filmyk vid 2023 roku pro UNSOwckyj «Поїзд Дружби» 1992 roku — radżu zyrknuty na Radyvi Svoboda.
Zvernit uvagu, jek togdy кримчанє buly «za Ukrajinu»,
a takoż pro to, jek naszi naj i ne duże wmili, ale takoj szczyri namagania pokazaty Krymcam Ukrajinu — «pidtrymaw»... Narodnyj Ruch na czoli z gandonom Czornovolom, aja... 😡
Bilsze archiwnych, ale w girszij jakostï nakruczuvań sze je takoż tu.
Na dva filmyky — vytratyte raptom 17 chvylyn czėsu.
Ale pryjemno tak zdagaty, nakiko nas wsï mocno bulo wtėgneni w obludė!
Z jeńczogo boku:
— My ż kupu totych wsïch demokratiw sze koly, kurwa, poperydzėly, jek vono bude??
Navit ne spodivaw si, że takoj wtrafyw deś do znymky, gy-gy-gy.
Je zara pamnėtaju, szo buw nawmysno wbraw grubeznyj vatnyj buszlat — ne stiko na pogodu, skiko na mussorski kyjky gejby jek zachyst.
veś filmyk vid 2023 roku pro UNSOwckyj «Поїзд Дружби» 1992 roku — radżu zyrknuty na Radyvi Svoboda.
Zvernit uvagu, jek togdy кримчанє buly «za Ukrajinu»,
a takoż pro to, jek naszi naj i ne duże wmili, ale takoj szczyri namagania pokazaty Krymcam Ukrajinu — «pidtrymaw»... Narodnyj Ruch na czoli z gandonom Czornovolom, aja... 😡
Bilsze archiwnych, ale w girszij jakostï nakruczuvań sze je takoż tu.
Na dva filmyky — vytratyte raptom 17 chvylyn czėsu.
Ale pryjemno tak zdagaty, nakiko nas wsï mocno bulo wtėgneni w obludė!
Z jeńczogo boku:
— My ż kupu totych wsïch demokratiw sze koly, kurwa, poperydzėly, jek vono bude??
Қайта жіберілді:Роусꙑнске Товарꙑство
14.04.202519:24
ПРОКЛЯТТЯ ОБЛОГИ: КОЛИ ЛЬВІВ БУВ РУСИНСЬКИМ, А НЕ КОЗАЦЬКИМ
Про те, як 1648 року Галичина опинилася у полум’ї облоги, і як козацьке військо замість визволення принесло вогонь, смерть і руйнування на святу руську землю. Цей випадок демонструє, що галицькі русини не ідентифікували себе з козацьким повстанням — більше того, вони від нього постраждали не менше, ніж від польського гніту. Галичани боронили Львів, гинули у храмах і монастирях, а їхні святині, як Святий Юр, були осквернені руками тих, хто вважав себе “визволителями”.
——|•|——
— М. Грушевський, “Історія України-Руси”, т. VIII
— Львівський літопис
— П. Куліш, “Отпадение Малороссии от Польши”, т. 2
— Leszek Podhorodecki, “Dzieje Lwowa”
——|•|——
Ці свідчення чітко засвідчують: галицькі русини не тільки не вітали козаків — вони їх боялись, страждали від них і не ідентифікувалися з їхнім рухом. Навпаки — у той момент вони почували себе окремішньою руською спільнотою, а не частиною козацької Малоросії. Свою гідність та віру вони зберігали серед облоги, меча і вогню, у мурах Св. Юра й монастирях, де їх безжально нищили ті, хто називався православними братами.
———————
Джерела:
⸻
Роусыньске Товарыство
Про те, як 1648 року Галичина опинилася у полум’ї облоги, і як козацьке військо замість визволення принесло вогонь, смерть і руйнування на святу руську землю. Цей випадок демонструє, що галицькі русини не ідентифікували себе з козацьким повстанням — більше того, вони від нього постраждали не менше, ніж від польського гніту. Галичани боронили Львів, гинули у храмах і монастирях, а їхні святині, як Святий Юр, були осквернені руками тих, хто вважав себе “визволителями”.
——|•|——
«Дня, 26 вересня [ст. стилю] з’явилась орда під проводом Тугай-бея, а два дні пізніше, 28, показалась і козацька армія під проводом самого Хмельницького, і щільно, непробитим валом обложила місто – з півночі козаки, з полудня татари»
— М. Грушевський, “Історія України-Руси”, т. VIII
«Замку Високого добули і люд вистинали, также по кляшторах все побрали і по церквах… У церкві святого Юр’я трупа 54 забитих людей… У Бернардинов русі ж, що була поутікала для оборони, на п’ятсот і большей постинано…»
— Львівський літопис
«Коли у вівтарі “старий ігумен” просив їх припинити розбій, ці поборники древнього руського благочестя… облили йому голову горілкою і підпалили свічками… Козаки витягували побитих людей на паперть з криком: Галай! Галай! Бре гаур!»
— П. Куліш, “Отпадение Малороссии от Польши”, т. 2
«В разі упадку міста втратили би все майно, а навіть життя… Русини виголосили готовність до боротьби з загарбниками»
— Leszek Podhorodecki, “Dzieje Lwowa”
——|•|——
Ці свідчення чітко засвідчують: галицькі русини не тільки не вітали козаків — вони їх боялись, страждали від них і не ідентифікувалися з їхнім рухом. Навпаки — у той момент вони почували себе окремішньою руською спільнотою, а не частиною козацької Малоросії. Свою гідність та віру вони зберігали серед облоги, меча і вогню, у мурах Св. Юра й монастирях, де їх безжально нищили ті, хто називався православними братами.
———————
Джерела:
• М. Грушевський —
Історія України-Руси
, т. VIII
•
Львівський літопис
• П. Куліш —
Отпадение Малороссии от Польши
, т. 2
• L. Podhorodecki —
Dzieje Lwowa
⸻
Роусыньске Товарыство
Қайта жіберілді:
Інформер | Україна
04.04.202507:48
🔹Замість копійок будуть «Шаги»: вже цього року планується випустити 20 мільйонів монет номіналом 50 «шагів», – голова НБУ Пишний
Наступний тираж українських монет буде вже не в копійках, а в шагах. Старі монети також залишаться в обігу.
Інформер | Україна ❤️
Наступний тираж українських монет буде вже не в копійках, а в шагах. Старі монети також залишаться в обігу.
Інформер | Україна ❤️
Қайта жіберілді:
Будни Ухилянта
09.04.202505:59
Якийсь недолугий поц заливає про агітацію йти утилізуватися
Ото замість тієї маячні краще впроваджують більш потрібні предмети - посилене вивчення польської, німецької, італійської та інших європейських мов.
Бо переважна більшість учнів виїде при першій можливості з вашого концтабору і вже не повернеться.
#ухиляйсяПонадУсе
#вамТребаВиІвоюйте
#європаНеДалеко
@padla_tck
«О службе в армии будут информировать в школах, университетах и Центрах занятости», — заместитель начальника 4 центра рекрутинга Сил ТрО Игорь Швайка
Ото замість тієї маячні краще впроваджують більш потрібні предмети - посилене вивчення польської, німецької, італійської та інших європейських мов.
Бо переважна більшість учнів виїде при першій можливості з вашого концтабору і вже не повернеться.
#ухиляйсяПонадУсе
#вамТребаВиІвоюйте
#європаНеДалеко
@padla_tck
Қайта жіберілді:
Украинский Крым
06.04.202510:57
📝 В Україні затвердили новий кримськотатарський правопис, що створений на основі латинської абетки
Таким чином офіційно завершився перехід кримськотатарської мови з кирилиці на латиницю.
Кримськотатарську мову перевели на кирилицю в часи Радянського Союзу. Після здобуття Україною незалежності кримськотатарські спеціалісти заговорили про необхідність переведення правопису на латинку, оскільки вона краще враховує фонетичні особливості мови.
ㅤ
Надіслати новину @krym_uabot
👉ПІДПИСАТИСЯ
Таким чином офіційно завершився перехід кримськотатарської мови з кирилиці на латиницю.
Кримськотатарську мову перевели на кирилицю в часи Радянського Союзу. Після здобуття Україною незалежності кримськотатарські спеціалісти заговорили про необхідність переведення правопису на латинку, оскільки вона краще враховує фонетичні особливості мови.
ㅤ
Надіслати новину @krym_uabot
👉ПІДПИСАТИСЯ
30.03.202512:57
SPRAWŻNIJ derżawnyj ustrij б/УССР ;)
Dékuju Boris Javir za nacił na malúnok!
Dékuju Boris Javir za nacił na malúnok!
Қайта жіберілді:Київ ІНФО | Новини Україна 🇺🇦
13.04.202523:20
👀Підлітки слухають російську музику через 6 годин після трагедії в Сумах 🤯 📌Контрактова
ㅤ
Надсилайте новини в анонімний бот ➡️@novosty_kiev_bot
🇺🇦 ➡️ ПІДПИСАТИСЬ ⤵️
#нампишуть після зауваження хлопці включили гімн рф…
ㅤ
Надсилайте новини в анонімний бот ➡️@novosty_kiev_bot
🇺🇦 ➡️ ПІДПИСАТИСЬ ⤵️
Қайта жіберілді:НОВИНИ ПРАВДИ: блог Олешко
08.04.202520:48
«Я в Києві. У відпустці. Вирішив перевірити ставлення до військових.
В Київ понаїхали донецькі та луганські, сєпари сидять тут! Їх видно по неохайному вигляду і по злобним поглядам.
Прийшлося навіть діставати ножа, попередити сєпарів, що нахєр поріжу! А у мене ж справочка з дурдому, що мені нічого не буде.»
Україну чекають важкі часи після закінчення війни. Ті, хто вивозять дітей - не повернуть їх навіть після закінчення мобілізації та обстрілів.
@NovynyPravdy
Қайта жіберілді:НОВИНИ ПРАВДИ: блог Олешко
31.03.202522:25
Марʼяна Чікало, дружина чоловіка, який з другом ТЦКшником погрожували закопати жінок та били жінку по голові, у 2018 році розмовляла російською та обговорювала пісню Шуфутінського “И снова 3 сентября».
На іншому відео вона з мамою співає російську, стару пісню.
В 2018 році нагадаю, теж тривала війна, були окуповані території. Але тоді їй було можна, а сьогодні типу іншим не можна, бо вона так вирішила.
Це подвійні стандарти.
Тоді їй за це жоден реальний АТОшник-солдат не погрожував побиттям чи закопуванням в землю.
Це говорить про те, що всі ми люди і не потрібно з агресією йти до інших людей, якщо вони зараз роблять чи говорять не так, якби вам хотілось.
@NovynyPravdy
На іншому відео вона з мамою співає російську, стару пісню.
В 2018 році нагадаю, теж тривала війна, були окуповані території. Але тоді їй було можна, а сьогодні типу іншим не можна, бо вона так вирішила.
Це подвійні стандарти.
Тоді їй за це жоден реальний АТОшник-солдат не погрожував побиттям чи закопуванням в землю.
Це говорить про те, що всі ми люди і не потрібно з агресією йти до інших людей, якщо вони зараз роблять чи говорять не так, якби вам хотілось.
@NovynyPravdy
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.