Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Қарау

Николаевский Ванёк

Қарау

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Қарау

Труха⚡️Україна

Қарау

Николаевский Ванёк

Қарау

kann 🫐

🔞, rus dni
щп: https://t.me/kannbergri_sp
twt: https://x.com/kannbergri

TGlist рейтингі

ТүріҚоғамдық

Растау

Расталмаған

Сенімділік

Сенімсіз

Орналасқан жері

ТілБасқа

Канал құрылған күніJan 25, 2025

TGlist-ке қосылған күні

Mar 13, 2025

Мен каналдың иесімін

Өзгерістер тарихы

Қосылған топ

kann (chat)

Telegram арнасы kann 🫐 статистикасы

Толығырақ

Жазылушылар

359

24 сағат

20.5%Апта

123.6%Ай

191113.9%

Дәйексөз индексі

0

Ескертулер0Каналдарда қайта жазылу0Каналдарда ескерту0

1 жазбаның орташа қамтуы

133

12 сағат1330%24 сағат133

37.5%48 сағат2130%

Қатысу деңгейі (ER)

0.94%

Қайта жазылды3Пікірлер0Реакциялар27

Қамту бойынша қатысу деңгейі (ERR)

59.66%

24 сағат0%Апта

1.66%Ай

14.47%

1 жарнамалық жазбаның қамтуы

106

1 сағат6258.49%1 – 4 сағат00%4 - 24 сағат3230.19%

Толығырақ

Каналға біздің ботымызды қосып, осы каналдың аудиториясын біліңіз.

24 сағаттағы жазбалар саны

1

Динамика

"kann 🫐" тобындағы соңғы жазбалар

Барлық жазбалар

21.04.202523:59

я вже цю картінку в третьому фендомі перемальовую і ніяк не намалюю. хоча дік на монстросіті кріпі штукі встає міцно як завжди.

Қайта жіберілді:

З життя зайобаних

20.04.202513:20

Христос воскрес і автор теж

#jezuxy_art #hsr

Қайта жіберілді:

костолом

20.04.202512:00

20.04.202511:57

тупой і єщьо тупєє але я фізично не можу не взяти перо раз в тиждень, тому якісь почиркушки по приколу є.

20.04.202511:56

20.04.202500:27

19.04.202515:46

Қайта жіберілді:

акваріум( хуй там плавав)

19.04.202515:46

Квіти посаджені ніжними руками повелительки мертвих не пахнуть, але Мідей все одно прикриває очі, вдаючи що річка мертвих шумить, а великі фіолетово-рожеві суцвіття мають ніжний, солодкий аромат. Світ неживих зустрічає його холодними обіймами та м'яким поглядом Касторіс - тисяча незмінних дзеркал що відображають породження темряви та безумства які заражають кожний шар реальності, не залишаючи жодного місця крім Стіксії для відпочинку.

Вниз, вниз, вниз за рікою.

Ніч у покоях де править кінець життя завжди молода, наче знак що більшість душ опиняються тут зарано і Мідей не виключення, навіть якщо він валиться у квіткові поля втомленим наче старець, від років боротьби, з слабкою посмішкою та довгим розпущеним волоссям. Кроки Касторіс тихі, як і світ навколо, адже мертвих не повинно щось тривожити, жоден звук не сміє пробудити душі навколо що сплять, дрімають марячи про щасливе життя, де їх дорогі люди нарешті переступлять поріг будинку.

— Лорд Файнон так і не був знайдений? — голос дівчини схожий на звук вітру і з ним колихають голівками квітки, повертаються наче до сонця.

Мідей мовчить, лише дивиться у безкрайній горизонт полів всіяних сплячими духами та метеликами з золотої крові, які кружляють над їх головами, сідають, невідчутні, на тіла. Титан Смерті більше нічого не каже, лише присідає поряд з його тілом. Він знає що вона побачить — шрами і ще свіжі рани, розкроєні, широкі порізи від стріл та списів більше не болять, не залишаючи за собою навіть примарного спогаду про відчуття.

Її присутність заспокоює, змушує повіки ставати важче, спокушає відпочити хоча б на хвильку серед пурпурового моря пелюсток. Мідей позіхає, прикриваючи долонею в пошкоджених латах рота і влаштовується зручніше, сяючий мідний лев серед ягнят, який прийняв свою долю. Місячне сяйво поглядає на них з жалем — молоді та ніжні душі вимушені відмовитися від солодкого нектару життя так рано, замість цього ковтаючи гірке та металеве на смак горе.

— Не буди мене, залиш... тут... щоб зустрів його у мріях — говорить чоловік, уже засинаючи, молячи себе не думати про наповнені непролитими сльозами очі Касторіс та зникаюче відчуття обіймів, останнього тепла перед вічним холодом.

Файнон посміхається та тягне його за руку вперед, вічно нестримний у своїй цікавості, він надуває губи, виглядаючи наче ображений пес якщо Мідей відмовить. Ера процвітання зупинила час у достатку та вічному літі, але їх обох морозить, кусає холодом під час дотиків під сумними, всезнаючими поглядами Касторіс та Аґлаї.

Қайта жіберілді:

костолом

17.04.202513:50

🐟

15.04.202514:14

неочікувано адміна ножем в спину ударило дохуя роботи, адмін вимушено бере паузу від малювання на пару тижнів. артблок таємно і підступно скоопєрірувався з реальним життям.

13.04.202517:39

в цій хаті артблок або інші види кризи намагаються лупашити в обличчя.

13.04.202517:36

сук, мене так розчаровують малюнки останні, що я тупо хочу малювати ще, допоки нарешті хоч одна робота мене не влаштує достатньо, щоб взяти павзу ментальну. оце грінд.