Кітаптар
Мовний дощ📓🌧
Кітаптар
17.10.202308:44
досі вважаю естетику останнього випуску фензіну Бабая злизаною з Mork Borg, бо занадто вже збіг
Қайта жіберілді:
EX LIBRIS Abraham Hosebr
13.12.202309:37
How well I knew such surroundings, those deep interiors of dream where everything is saturated with unreality and more or less dissolves under a direct gaze. I could tell how neatly this particular interior was arranged—pictures perfectly straight and tight against the walls, well-dusted figurines arranged along open shelves, lace-fringed tablecovers set precisely in place, and delicate silk flowers in slim vases of colored glass. Yet there was something so fragile about the balance of these things, as if they were all susceptible to sudden derangement should there be some upset, no matter how subtle, in the secret system which held them together
Це мало колись статися і врешті, сталося.
Читаю Ліґотті!
Сергію, знаю, що ти мені давно його рекомендував, як і Дансейні (автор, котрий перевершив для мене Толкіна) і Піка (загалом найкраще фентезі, котре я читав у житті).
Враження: це без перебільшення найкращий горрор з того, що мені доводилося читати, змагатися може хіба Лавкрафтіаський "Сновидний цикл".
Світи Томаса Ліґотті це безкінечні борхесівсько-кафкіанські міста населені маріонетками, його герої - шукачі забороненого гнозису, відвідувачі закинутих окультних бібліотек, поети, візіонери, лікарі.
Благо Ліґотті - можливість Небуття, життя в смерті, в оболонці ляльки, котра повністю втілює безглуздість існування.
Улюблне оповідання - "Vastarien". Про чоловіка, котрий шукає Інше Місто, чимось за атмосферою схоже на "Сновидні пошуки недовідомого Кадату" Лавкрафта, але з моторошною кінцівкою. Також сподобалась думка про те, що існують книги, котрі не розповідають про речі, а самі і є речами, предметами пошуку і сенсу, а не провідниками до них.
Це дуже дивний збіг обставин, адже саме в "Тетраморфеусі", серцевина світу і сама його квітесенція це книга-лабіринт котра через свою красу, сенси, та барокові множинні форми дивує і приводить до божевілля кожного читача-мандрівника.
For there are certain places that exist on the wayside of the real: a house, a street, even entire towns which have claims upon them by virtue of some nameless affinity with the most remote orders of being. They are, these places, fertile ground for the unreal and retain the minimum of immunity against exotic disorders and aberrations. Their concessions to a given fashion of reality are only placating gestures, a way of stifling it through limited acceptance.
19.11.202311:16
19.10.202316:04
13.12.202309:37
Зараз читаю дружині вголос Лавкрафта (вона не читала, експеримент суто освітній), а сам оце думаю, чи не пошукати, що я міг пропустити в Ліґотті...
19.10.202307:43
Хтось би хотів сьогодні ввечері (від 20:00) зібратися на BGA у щось з нещодавно доданих настілок? Маю віднайдений профіль із нулячою статистикою ігор, а зате у спільноті та з можливістю збирати стіл на преміум ігри
17.10.202308:41
Ще б колись був переклад системи
«Морк Бор'ї» - геніальний та трешовенький олдскул, який я міг би назвати «100 Bucket List of the Dark Fantasy Apocalypse». Для знайомства новачків з НРІ саме то
27.11.202317:34
30.10.202315:51
*у везен теж можна текстом, як і в заборонені землі, воно ще й на одному рушії, ласкаво прошу, зголошуйтесь*
17.10.202312:59
15.10.202317:41
Көрсетілген 1 - 24 арасынан 43
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.