Мустафа 🇺🇦 Найєм
Being young and not revolutionary, is a genetic contradiction (c) Che
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталғанСенімділік
СенімсізОрналасқан жеріУкраїна
ТілБасқа
Канал құрылған күніNov 26, 2018
TGlist-ке қосылған күні
Jun 15, 2023"Мустафа 🇺🇦 Найєм" тобындағы соңғы жазбалар
25.03.202519:01
Ось так «непомітно» Москва пересіла з лави підсудних за стіл переговорів із прайс-листом.
І якщо США на це підуть, табличку «лідер вільного світу» сміливо можна міняти на «вільна каса».
І якщо США на це підуть, табличку «лідер вільного світу» сміливо можна міняти на «вільна каса».
25.03.202507:04
Можливо, ви це проґавили. А даремно. Журналіст "The Atlantic" випадково потрапив у закриту Signal-групу, де протягом кількох днів обговорювали майбутню військову операцію США в Ємені. Війна починається не в Пентагоні й не в Ситуаційній кімнаті Білого дому, а в месенджері. Віце-президент сперечається з міністром оборони. Обговорюються цілі, озброєння, таймінг, реакція союзників.
А за дві години по Ємену завдають реальних ударів. Група виявилася справжньою. При цьому журналіста ніхто не помічає, ніхто не запитує, хто він і що він тут робить. Ні до, ні після.
Ситуація сама по собі виглядає майже як у кіно. Але головне — не витік, а те, *як саме* обговорюються й ухвалюються рішення.
У переписці — жодної згадки про терміновість. Немає прямої загрози, немає неминучості. Є невдоволення Європою, обговорення логістики меседжів, репутаційні ризики. Міністр оборони каже, що «удар потрібен, щоб відновити стримування». Віце-президент уточнює, що «ніхто не знає, хто такі хусити», і висловлює сумнів: «а чи не суперечить це нашим словам про Європу?» Йому відповідають, що відкладати не можна — «інакше буде витік, і ми виглядатимемо слабкими».
Це не стратегічна дискусія. Це політтехнологічний розбір. Рішення про застосування сили обговорюються в логіці інформаційної кампанії. Основні категорії — не цілі й засоби, а «вчасно», «виглядатиме погано», «як пояснити», «кого звинуватити».
У якийсь момент заходить мова про те, як змусити Європу оплатити операцію — не в переносному, а в буквальному сенсі. «Якщо ми відновлюємо свободу навігації за власний рахунок, має бути компенсація». Це тон перемовин, але не між союзниками — між підрядником і клієнтом.
Ніхто не заперечує, що США мають право й ресурси захищати свої інтереси. Але риторика, на якій ґрунтується такий захист, дедалі більше нагадує не аналіз загроз, а мікс фрустрації, репутаційного розрахунку та роздратування на союзників.
Для України цей випадок — не привід для розчарування, а привід зрозуміти, як працюють механізми ухвалення рішень навіть на такому високому рівні. Це, звісно, посилює тривожність щодо рівня й форми ухвалення рішень. Але не повинно породжувати фрустрацію через те, що нас не розуміють. Не зобов’язані й не будуть. Там діють інші механізми, інша політична динаміка.
Там, де ми звикли очікувати виваженості, може домінувати чинник внутрішнього контексту, короткострокового іміджевого ефекту або інформаційного тиску. Там інша логіка, інші тригери, інші правила. І домінує внутрішній контекст — швидкий, емоційний, реактивний.
І, можливо, найпарадоксальніше в тому, що ці механізми стають дедалі менш формальними й дедалі більше схожими на ті, до яких ми самі давно звикли. Просто раніше здавалося, що «в них так не буває». Виявляється — буває.
А за дві години по Ємену завдають реальних ударів. Група виявилася справжньою. При цьому журналіста ніхто не помічає, ніхто не запитує, хто він і що він тут робить. Ні до, ні після.
Ситуація сама по собі виглядає майже як у кіно. Але головне — не витік, а те, *як саме* обговорюються й ухвалюються рішення.
У переписці — жодної згадки про терміновість. Немає прямої загрози, немає неминучості. Є невдоволення Європою, обговорення логістики меседжів, репутаційні ризики. Міністр оборони каже, що «удар потрібен, щоб відновити стримування». Віце-президент уточнює, що «ніхто не знає, хто такі хусити», і висловлює сумнів: «а чи не суперечить це нашим словам про Європу?» Йому відповідають, що відкладати не можна — «інакше буде витік, і ми виглядатимемо слабкими».
Це не стратегічна дискусія. Це політтехнологічний розбір. Рішення про застосування сили обговорюються в логіці інформаційної кампанії. Основні категорії — не цілі й засоби, а «вчасно», «виглядатиме погано», «як пояснити», «кого звинуватити».
У якийсь момент заходить мова про те, як змусити Європу оплатити операцію — не в переносному, а в буквальному сенсі. «Якщо ми відновлюємо свободу навігації за власний рахунок, має бути компенсація». Це тон перемовин, але не між союзниками — між підрядником і клієнтом.
Ніхто не заперечує, що США мають право й ресурси захищати свої інтереси. Але риторика, на якій ґрунтується такий захист, дедалі більше нагадує не аналіз загроз, а мікс фрустрації, репутаційного розрахунку та роздратування на союзників.
Для України цей випадок — не привід для розчарування, а привід зрозуміти, як працюють механізми ухвалення рішень навіть на такому високому рівні. Це, звісно, посилює тривожність щодо рівня й форми ухвалення рішень. Але не повинно породжувати фрустрацію через те, що нас не розуміють. Не зобов’язані й не будуть. Там діють інші механізми, інша політична динаміка.
Там, де ми звикли очікувати виваженості, може домінувати чинник внутрішнього контексту, короткострокового іміджевого ефекту або інформаційного тиску. Там інша логіка, інші тригери, інші правила. І домінує внутрішній контекст — швидкий, емоційний, реактивний.
І, можливо, найпарадоксальніше в тому, що ці механізми стають дедалі менш формальними й дедалі більше схожими на ті, до яких ми самі давно звикли. Просто раніше здавалося, що «в них так не буває». Виявляється — буває.
22.03.202519:17
Я не знаю, як ви, але історія з портретом тримала мене в ступорі весь ранок.
Я вирішив витратити час і передивився все інтерв’ю спецпредставника президента США Стивена Уїткоффа повністю.
І я в шоці.
Не від цинізму, ми виросли за ці два місяці і цим вже нікого не здивуєш. Хоча так і не зрозуміло, у який момент ми перейшли від риторики Росія – країна-агресор до порівняння України з Хамасом (там є і таке).
Шок – від загальної картини, яка вимальовується в головах людей, що реально впливають на світ. Уже навіть не важливо, як ми дійшли до цієї точки. Але по тому як саме вони моделюють реальність в Україні добре видно глибину зсуву у зовнішньополітичному мисленні найбільшої економіки планети.
Стивен Уїткофф – не просто чиновник. Це, ймовірно, найдавніший і найближчий друг Дональда Трампа в нинішній адміністрації. Вони знайомі ще з 1980-х, коли Уїткофф був юристом у справах нерухомості, а Трамп – його клієнтом. Їхній зв’язок давно став особистим. І сьогодні саме Уїткофф виконує найделікатніші доручення президента. Він озвучує не лише своє бачення, а й настрій у самому центрі нової політики США.
За цим посиланням – повна розшифровка блоку, що стосується України і окремих цитат Стіівена Уїткоффа. Якщо маєте час – раджу прочитати.
Якщо ж коротко, то у інтервʼю Уїткофф називає головною темою цієї війни «п’ять регіонів», де відбулися «референдуми», на яких «80–90% людей висловилися за те, щоб бути під владою Росії». У його риториці немає жодного сумніву в легітимності цих процесів – це називається «волевиявленням». Натомість слова “окупація” чи “анексія” не вживаються взагалі.
Фактичну анексію територій він описує як «повернення»: “Росія повернула ці п’ять регіонів. У неї є Крим. Вона отримала те, що хотіла.” Це формулювання – не випадковість. Воно відображає те, як конфлікт бачиться з Вашингтона: як вже вирішене питання, яке потрібно політично зафіксувати, але проблемою на цьому шляху є «слон в кімнаті» – Конституція України.
Далі – пряме порівняння: вступ України до НАТО прирівнюється до присутності ХАМАС на кордоні з Ізраїлем. У цій логіці – Україна не має права на безпекові союзи, бо це «загроза».
Прямо звучить майже погроза щодо проведення виборів, мовляв “Україна буде подолана”, Володимир Зеленський може не втриматись, бо “проти нього – ядерна держава з населенням у чотири рази більше”. І “зараз – найкращий час укладати угоду”, оскільки “Путін протягнув руку через стіл» Дональду президенту Трампу.
Що цікаво, Уїткофф впевнений, що весь час війни американці “терпіли цензуру”, яка не дозволяла їм “почути іншу сторону”. Тобто – Росію, яку тепер треба вислухати, тому що світ давно хоче бачити, як США і Росія «роблять добрі справи разом»: координують енергетику в Арктиці, ділять морські шляхи, постачають LNG-газ до Європи, розвивають штучний інтелект і ведуть діалог щодо Ірану.
Повна розшифровка блоку, що стосується України.
Я вирішив витратити час і передивився все інтерв’ю спецпредставника президента США Стивена Уїткоффа повністю.
І я в шоці.
Не від цинізму, ми виросли за ці два місяці і цим вже нікого не здивуєш. Хоча так і не зрозуміло, у який момент ми перейшли від риторики Росія – країна-агресор до порівняння України з Хамасом (там є і таке).
Шок – від загальної картини, яка вимальовується в головах людей, що реально впливають на світ. Уже навіть не важливо, як ми дійшли до цієї точки. Але по тому як саме вони моделюють реальність в Україні добре видно глибину зсуву у зовнішньополітичному мисленні найбільшої економіки планети.
Стивен Уїткофф – не просто чиновник. Це, ймовірно, найдавніший і найближчий друг Дональда Трампа в нинішній адміністрації. Вони знайомі ще з 1980-х, коли Уїткофф був юристом у справах нерухомості, а Трамп – його клієнтом. Їхній зв’язок давно став особистим. І сьогодні саме Уїткофф виконує найделікатніші доручення президента. Він озвучує не лише своє бачення, а й настрій у самому центрі нової політики США.
За цим посиланням – повна розшифровка блоку, що стосується України і окремих цитат Стіівена Уїткоффа. Якщо маєте час – раджу прочитати.
Якщо ж коротко, то у інтервʼю Уїткофф називає головною темою цієї війни «п’ять регіонів», де відбулися «референдуми», на яких «80–90% людей висловилися за те, щоб бути під владою Росії». У його риториці немає жодного сумніву в легітимності цих процесів – це називається «волевиявленням». Натомість слова “окупація” чи “анексія” не вживаються взагалі.
Фактичну анексію територій він описує як «повернення»: “Росія повернула ці п’ять регіонів. У неї є Крим. Вона отримала те, що хотіла.” Це формулювання – не випадковість. Воно відображає те, як конфлікт бачиться з Вашингтона: як вже вирішене питання, яке потрібно політично зафіксувати, але проблемою на цьому шляху є «слон в кімнаті» – Конституція України.
Далі – пряме порівняння: вступ України до НАТО прирівнюється до присутності ХАМАС на кордоні з Ізраїлем. У цій логіці – Україна не має права на безпекові союзи, бо це «загроза».
Прямо звучить майже погроза щодо проведення виборів, мовляв “Україна буде подолана”, Володимир Зеленський може не втриматись, бо “проти нього – ядерна держава з населенням у чотири рази більше”. І “зараз – найкращий час укладати угоду”, оскільки “Путін протягнув руку через стіл» Дональду президенту Трампу.
Що цікаво, Уїткофф впевнений, що весь час війни американці “терпіли цензуру”, яка не дозволяла їм “почути іншу сторону”. Тобто – Росію, яку тепер треба вислухати, тому що світ давно хоче бачити, як США і Росія «роблять добрі справи разом»: координують енергетику в Арктиці, ділять морські шляхи, постачають LNG-газ до Європи, розвивають штучний інтелект і ведуть діалог щодо Ірану.
Повна розшифровка блоку, що стосується України.
13.03.202516:47
Ну що ж, Путін відповів у своєму стилі - довго і заплутано, але якщо прибрати словесну мішуру, суть стає очевидною: Москва не хоче перемир’я, але не говорить про це прямо. Натомість Кремль робить вигляд, що начебто згоден, але висуває такі умови, які завідомо нездійсненні.
«МИ ЗА ПЕРЕМИР’Я, АЛЕ ТІЛЬКИ ЯКЩО ВОНО БУДЕ ПРАВИЛЬНИМ»
Росія загалом не проти припинити бойові дії, але лише за умови, що це призведе до «довгострокового миру» і усуне «першопричини кризи».
Що це означає насправді: Під «усуненням причин кризи» Кремль має на увазі свої вимоги, які Україна ніколи не прийме — капітуляцію, відмову від територій чи незалежної політики. Фактично, Кремль каже: «Перемир’я можливе, але тільки якщо ми виграли». Такий підхід робить будь-які переговори безглуздими.
«УКРАЇНА НЕ ВИРІШУЄ САМА, ЗА НЕЇ ГОВОРИТЬ ВАШИНГТОН»
Україна нібито не просто пішла на переговори, а «благає» США про перемир’я. Це результат американського тиску, а не самостійне рішення Києва.
Що це означає насправді: Стара кремлівська мантра: Україна — не країна, а пішак Заходу. Такою риторикою Кремль заздалегідь знецінює будь-які пропозиції Києва і натякає, що домовлятися треба не із Зеленським, а з Білим домом. А отже, будь-які реальні переговори можна відкладати до безкінечності.
«НАШІ ВІЙСЬКА ПЕРЕМАГАЮТЬ, А УКРАЇНСЬКІ ЗАГНАНІ В КУТ»
Російські війська повністю контролюють ситуацію на фронті, особливо в Курській області. Українське угруповання оточене, виходу в нього немає, техніка покинута, залишається або здатися, або загинути.
Що це означає насправді: Це класична спроба Кремля показати, що перемир’я потрібно тільки Україні, а Росія, мовляв, і так перемагає. Логіка проста: якщо все так добре, навіщо зупинятися? Насправді ж ситуація на фронті далеко не така однозначна, і подібні заяви — просто спосіб уникнути переговорів.
«ПЕРЕМИР’Я — ЦЕ ПАСТКА, УКРАЇНА НАС ОБМАНЕ»
Якщо дати Україні 30 днів перемир’я, вона використає цей час для мобілізації, отримання озброєнь і підготовки нових підрозділів.
Що це означає насправді: Цей аргумент Кремль використовує завжди, коли йдеться про мирні ініціативи. Логіка проста: будь-які переговори — це обман, будь-яка пауза — хитрий український трюк. Причому цей аргумент універсальний: навіть якщо Україна запропонує механізми контролю, Кремль просто заявить, що їм не можна довіряти.
«ХТО ВЗАГАЛІ КОНТРОЛЮВАТИМЕ ПЕРЕМИР’Я? ЦЕ НЕРЕАЛЬНО»
Як можна гарантувати дотримання припинення вогню на фронті протяжністю 2000 км? Хто стежитиме за порушеннями? Хто за це відповідатиме?
Що це означає насправді: Ще одна зручна відмовка. Путін свідомо ускладнює ситуацію, щоб показати, що перемир’я — це надто заплутаний процес, який неможливо організувати. Хоча у світі давно існують механізми контролю за такими угодами, Кремль удає, що нічого подібного не існує.
ОТЖЕ
Кремль не проти паузи в бойових діях, але є нюанс: якщо перемир’я не веде до перемоги Росії, значить, це змова Заходу. А якщо веде, то навіщо воно взагалі потрібне?
Загалом, Москва не проти зупинитися, але тільки якщо це не завадить їй наступати.
«МИ ЗА ПЕРЕМИР’Я, АЛЕ ТІЛЬКИ ЯКЩО ВОНО БУДЕ ПРАВИЛЬНИМ»
Росія загалом не проти припинити бойові дії, але лише за умови, що це призведе до «довгострокового миру» і усуне «першопричини кризи».
Що це означає насправді: Під «усуненням причин кризи» Кремль має на увазі свої вимоги, які Україна ніколи не прийме — капітуляцію, відмову від територій чи незалежної політики. Фактично, Кремль каже: «Перемир’я можливе, але тільки якщо ми виграли». Такий підхід робить будь-які переговори безглуздими.
«УКРАЇНА НЕ ВИРІШУЄ САМА, ЗА НЕЇ ГОВОРИТЬ ВАШИНГТОН»
Україна нібито не просто пішла на переговори, а «благає» США про перемир’я. Це результат американського тиску, а не самостійне рішення Києва.
Що це означає насправді: Стара кремлівська мантра: Україна — не країна, а пішак Заходу. Такою риторикою Кремль заздалегідь знецінює будь-які пропозиції Києва і натякає, що домовлятися треба не із Зеленським, а з Білим домом. А отже, будь-які реальні переговори можна відкладати до безкінечності.
«НАШІ ВІЙСЬКА ПЕРЕМАГАЮТЬ, А УКРАЇНСЬКІ ЗАГНАНІ В КУТ»
Російські війська повністю контролюють ситуацію на фронті, особливо в Курській області. Українське угруповання оточене, виходу в нього немає, техніка покинута, залишається або здатися, або загинути.
Що це означає насправді: Це класична спроба Кремля показати, що перемир’я потрібно тільки Україні, а Росія, мовляв, і так перемагає. Логіка проста: якщо все так добре, навіщо зупинятися? Насправді ж ситуація на фронті далеко не така однозначна, і подібні заяви — просто спосіб уникнути переговорів.
«ПЕРЕМИР’Я — ЦЕ ПАСТКА, УКРАЇНА НАС ОБМАНЕ»
Якщо дати Україні 30 днів перемир’я, вона використає цей час для мобілізації, отримання озброєнь і підготовки нових підрозділів.
Що це означає насправді: Цей аргумент Кремль використовує завжди, коли йдеться про мирні ініціативи. Логіка проста: будь-які переговори — це обман, будь-яка пауза — хитрий український трюк. Причому цей аргумент універсальний: навіть якщо Україна запропонує механізми контролю, Кремль просто заявить, що їм не можна довіряти.
«ХТО ВЗАГАЛІ КОНТРОЛЮВАТИМЕ ПЕРЕМИР’Я? ЦЕ НЕРЕАЛЬНО»
Як можна гарантувати дотримання припинення вогню на фронті протяжністю 2000 км? Хто стежитиме за порушеннями? Хто за це відповідатиме?
Що це означає насправді: Ще одна зручна відмовка. Путін свідомо ускладнює ситуацію, щоб показати, що перемир’я — це надто заплутаний процес, який неможливо організувати. Хоча у світі давно існують механізми контролю за такими угодами, Кремль удає, що нічого подібного не існує.
ОТЖЕ
Кремль не проти паузи в бойових діях, але є нюанс: якщо перемир’я не веде до перемоги Росії, значить, це змова Заходу. А якщо веде, то навіщо воно взагалі потрібне?
Загалом, Москва не проти зупинитися, але тільки якщо це не завадить їй наступати.
10.03.202517:56
Вибачте, а якщо Північна Корея нелегально постачає росіянам людей, а компанії Сполучених Штатів — технології, то вже час говорити про нову вісь абсурду чи це знов когось образить?
Аліса Юрченко провела експеримент, який мав би стати холодним душем для всіх, хто роками розповідає про «безпрецедентний санкційний контроль». Вона просто створила поштову скриньку, написала від імені російського підприємства, що працює на армію, і запитала, чи можна замовити американські мікросхеми.
Одразу 10 постачальників із Росії відповіли, що все без проблем: привезуть, оформлять, запакують, навіть гарантії нададуть. А деякі ще й чесно вказали, що чіпи – не якісь там залишки з довоєнних складів, а свіженькі, 2022-2024 років випуску.
Тобто ворог роками безперешкодно отримує комплектуючі, без яких не можна було б виробляти ракети, дрони, системи наведення – все те, що вбиває нас і може почати вбивати європейців.
Якщо якось не політкоректно, вибачте, просто нам ваші досягнення падають на голову разом з вибухівкою.
Посилання на розслідування:
Експеримент КІ:
https://kyivindependent.com/investigation-we-tried-to-buy-american-chips-as-a-russian-defense-manufacturer-heres-why-its-possible/
Витік листувань, описаний для OCCRP:
https://www.occrp.org/en/scoop/internal-emails-reveal-russian-reaction-to-us-squeezing-supply-of-microchips-for-missiles
Аліса Юрченко провела експеримент, який мав би стати холодним душем для всіх, хто роками розповідає про «безпрецедентний санкційний контроль». Вона просто створила поштову скриньку, написала від імені російського підприємства, що працює на армію, і запитала, чи можна замовити американські мікросхеми.
Одразу 10 постачальників із Росії відповіли, що все без проблем: привезуть, оформлять, запакують, навіть гарантії нададуть. А деякі ще й чесно вказали, що чіпи – не якісь там залишки з довоєнних складів, а свіженькі, 2022-2024 років випуску.
Тобто ворог роками безперешкодно отримує комплектуючі, без яких не можна було б виробляти ракети, дрони, системи наведення – все те, що вбиває нас і може почати вбивати європейців.
Якщо якось не політкоректно, вибачте, просто нам ваші досягнення падають на голову разом з вибухівкою.
Посилання на розслідування:
Експеримент КІ:
https://kyivindependent.com/investigation-we-tried-to-buy-american-chips-as-a-russian-defense-manufacturer-heres-why-its-possible/
Витік листувань, описаний для OCCRP:
https://www.occrp.org/en/scoop/internal-emails-reveal-russian-reaction-to-us-squeezing-supply-of-microchips-for-missiles
06.03.202513:57
SkyShield: Європейський повітряний щит для України
Група колишніх міністрів оборони, глав МЗС і генералів НАТО виступила з ініціативою створення SkyShield – системи захисту повітряного простору України від ракетних атак Росії. Це не просто ідея, а продуманий план, який може змінити хід війни.
У проєкті беруть участь колишні військові та політики зі США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Польщі та країн Балтії. Серед них – Бен Ходжес і Філіп Брідлав, екскомандувачі армії США в Європі, Пітер Маккей, колишній міністр оборони Канади, а також експрем’єри та депутати Європарламенту.
SkyShield не є офіційною місією НАТО, але формується коаліцією європейських країн, готових надати військові літаки та інфраструктуру. Це дозволить уникнути формального залучення Альянсу, водночас використовуючи його розвідувальні та командні потужності.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮВАТИМЕ
Проєкт передбачає розгортання 120 сучасних винищувачів – F-16, F-16AM/BM, Eurofighter Typhoon, Mirage 2000 і JAS 39 Gripen. Ці літаки злітатимуть із європейських баз, виконуючи бойове патрулювання та забезпечуючи захист України від крилатих ракет і безпілотників.
Для ефективної роботи системи також знадобляться літаки дальнього радіолокаційного виявлення (AEW&C), паливозаправники та розвідувальні дрони. Вони стежитимуть за повітряним простором, оперативно передаючи дані українським ППО.
У документі наголошується, що розгортання 120 літаків – це реалістичне завдання для Європи. У 1999 році в Косові НАТО використовувало понад 1000 бойових машин у значно складніших умовах. У цьому випадку йдеться про операцію набагато меншого масштабу, яка відбуватиметься над безпечною територією України.
ЩО ЦЕ ДАЄ
По-перше, система запобігатиме руйнуванню українських міст та інфраструктури, захищаючи їх від ракетних атак. Це означає, що сотні тисяч життів будуть врятовані, а енергетична система країни зможе працювати без перебоїв.
По-друге, це зменшить навантаження на наші ППО та дозволить українським ВПС зосередитися на східному фронті, що збільшить їхні можливості у стримуванні російської армії.
По-третє, SkyShield відкриє Україні доступ до технічних стандартів НАТО. На нашій території з’являться центри обслуговування та ремонту західної авіації, що спростить інтеграцію до Альянсу.
Нарешті, економічний ефект теж буде значним. Безпечне небо дозволить українським портам працювати без перебоїв, що особливо важливо для експорту зерна та відновлення економіки. Крім того, захист інфраструктури підвищить довіру інвесторів і створить умови для повернення біженців.
А ЩО рф
Автори проєкту вважають, що ризик військової ескалації мінімальний. Росія за останні роки неодноразово демонструвала, що, попри агресивну риторику, уникає прямих зіткнень із Заходом. НАТО вже 21 рік патрулює Балтику, регулярно перехоплюючи російські літаки в міжнародному повітряному просторі, але це жодного разу не призвело до відкритого конфлікту. У Сирії російські ВКС також діяли обережно, намагаючись не вступати в протистояння із західною коаліцією.
Крім того, SkyShield не передбачає вторгнення в російський повітряний простір. Літаки працюватимуть у зоні, де Росія вже давно не ризикує з’являтися. Отже, Кремль, найімовірніше, обмежиться стандартним набором загроз, дипломатичних заяв і кібератак.
Але головне питання не в реакції Москви, а в тому, як довго Європа готова спостерігати за руйнуванням України, не використовуючи очевидні можливості для її захисту.
SkyShield не стане зброєю перемоги, але він змінить саму логіку війни. Якщо Україна отримає повноцінний повітряний щит, Росія опиниться в новій реальності:
- ракетні удари більше не працюватимуть як інструмент тиску;
- російська армія втратить одну з найважливіших тактичних переваг.
SkyShield – це не акт доброї волі, а один з способів закрити одну з найбільш уразливих дір у системі європейської безпеки, доки ще є час. Питання лише не в тому, чи хоче Європа створити цей повітряний щит. Питання в тому, що буде, якщо вона цього не зробить. Без серйозних оборонних рішень ця війна затягнеться на роки, руйнуючи не лише Україну, а й послаблюючи сам Захід.
Група колишніх міністрів оборони, глав МЗС і генералів НАТО виступила з ініціативою створення SkyShield – системи захисту повітряного простору України від ракетних атак Росії. Це не просто ідея, а продуманий план, який може змінити хід війни.
У проєкті беруть участь колишні військові та політики зі США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Польщі та країн Балтії. Серед них – Бен Ходжес і Філіп Брідлав, екскомандувачі армії США в Європі, Пітер Маккей, колишній міністр оборони Канади, а також експрем’єри та депутати Європарламенту.
SkyShield не є офіційною місією НАТО, але формується коаліцією європейських країн, готових надати військові літаки та інфраструктуру. Це дозволить уникнути формального залучення Альянсу, водночас використовуючи його розвідувальні та командні потужності.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮВАТИМЕ
Проєкт передбачає розгортання 120 сучасних винищувачів – F-16, F-16AM/BM, Eurofighter Typhoon, Mirage 2000 і JAS 39 Gripen. Ці літаки злітатимуть із європейських баз, виконуючи бойове патрулювання та забезпечуючи захист України від крилатих ракет і безпілотників.
Для ефективної роботи системи також знадобляться літаки дальнього радіолокаційного виявлення (AEW&C), паливозаправники та розвідувальні дрони. Вони стежитимуть за повітряним простором, оперативно передаючи дані українським ППО.
У документі наголошується, що розгортання 120 літаків – це реалістичне завдання для Європи. У 1999 році в Косові НАТО використовувало понад 1000 бойових машин у значно складніших умовах. У цьому випадку йдеться про операцію набагато меншого масштабу, яка відбуватиметься над безпечною територією України.
ЩО ЦЕ ДАЄ
По-перше, система запобігатиме руйнуванню українських міст та інфраструктури, захищаючи їх від ракетних атак. Це означає, що сотні тисяч життів будуть врятовані, а енергетична система країни зможе працювати без перебоїв.
По-друге, це зменшить навантаження на наші ППО та дозволить українським ВПС зосередитися на східному фронті, що збільшить їхні можливості у стримуванні російської армії.
По-третє, SkyShield відкриє Україні доступ до технічних стандартів НАТО. На нашій території з’являться центри обслуговування та ремонту західної авіації, що спростить інтеграцію до Альянсу.
Нарешті, економічний ефект теж буде значним. Безпечне небо дозволить українським портам працювати без перебоїв, що особливо важливо для експорту зерна та відновлення економіки. Крім того, захист інфраструктури підвищить довіру інвесторів і створить умови для повернення біженців.
А ЩО рф
Автори проєкту вважають, що ризик військової ескалації мінімальний. Росія за останні роки неодноразово демонструвала, що, попри агресивну риторику, уникає прямих зіткнень із Заходом. НАТО вже 21 рік патрулює Балтику, регулярно перехоплюючи російські літаки в міжнародному повітряному просторі, але це жодного разу не призвело до відкритого конфлікту. У Сирії російські ВКС також діяли обережно, намагаючись не вступати в протистояння із західною коаліцією.
Крім того, SkyShield не передбачає вторгнення в російський повітряний простір. Літаки працюватимуть у зоні, де Росія вже давно не ризикує з’являтися. Отже, Кремль, найімовірніше, обмежиться стандартним набором загроз, дипломатичних заяв і кібератак.
Але головне питання не в реакції Москви, а в тому, як довго Європа готова спостерігати за руйнуванням України, не використовуючи очевидні можливості для її захисту.
SkyShield не стане зброєю перемоги, але він змінить саму логіку війни. Якщо Україна отримає повноцінний повітряний щит, Росія опиниться в новій реальності:
- ракетні удари більше не працюватимуть як інструмент тиску;
- російська армія втратить одну з найважливіших тактичних переваг.
SkyShield – це не акт доброї волі, а один з способів закрити одну з найбільш уразливих дір у системі європейської безпеки, доки ще є час. Питання лише не в тому, чи хоче Європа створити цей повітряний щит. Питання в тому, що буде, якщо вона цього не зробить. Без серйозних оборонних рішень ця війна затягнеться на роки, руйнуючи не лише Україну, а й послаблюючи сам Захід.
28.06.202408:27
Кажуть, є правило: якщо хочеш, щоб тебе почули, краще не використовувати негативний наратив, не починати речення з «ні» і поменше використовувати заперечення.
Мені сьогодні можна, в мене день народження і мені сорок три.
Дотримуватися усіх цих «ні» буває важко. Деякі з них — розкіш, а деякі, на жаль, приходять з роками. Але коли вдається, вони дають найвищу цінність — свободу.
Ні — собі, яким не можеш бути.
Ні — речам, які тебе руйнують і спустошують.
Ні — страху розігнатися і стрибнути у невідомість.
Ні — людям, поряд з якими доводиться вдавати, а не бути.
Ні — нездійсненним мріям і страху мріяти про нездійсненне.
Ні — роботі зі слабкими, нещирими людьми та маніпуляторами.
Ні — ілюзіям та хибним очікуванням, які руйнують твою свободу.
Ні — планам, на здійснення яких не готовий віддати себе всього.
Ні - метушні, жлобству, хамству та зухвалості. І ні ні ні собі такому в хвилини слабкості.
Ні — похмурому погляду, паніці і думкам про поразку, навіть коли немає сил і «їх» більше.
Ні — контролю за твоїм життям; воно лише твоє. Ніхто не має права зазіхати на твою свободу. Ти сам встановлюєш рамки і розставляєш кордони, і ти в повному праві не пускати туди тих, хто лізе з ломом.
І ще. Ні — життю без гумору та самоіронії )))
Ну і не втомлююся щороку повторювати слова Хантера Томпсона, який казав, що життя має бути подорожжю до могили не з бажанням прибути в безпеці й красивому тілі, що добре збереглося, а скоріше в'їхати із заносом, у клубах диму, повністю вимотаним і зношеним, голосно проголошуючи — «Оце поїздка!»
Дякую усім, хто поруч.
Мені сьогодні можна, в мене день народження і мені сорок три.
Дотримуватися усіх цих «ні» буває важко. Деякі з них — розкіш, а деякі, на жаль, приходять з роками. Але коли вдається, вони дають найвищу цінність — свободу.
Ні — собі, яким не можеш бути.
Ні — речам, які тебе руйнують і спустошують.
Ні — страху розігнатися і стрибнути у невідомість.
Ні — людям, поряд з якими доводиться вдавати, а не бути.
Ні — нездійсненним мріям і страху мріяти про нездійсненне.
Ні — роботі зі слабкими, нещирими людьми та маніпуляторами.
Ні — ілюзіям та хибним очікуванням, які руйнують твою свободу.
Ні — планам, на здійснення яких не готовий віддати себе всього.
Ні - метушні, жлобству, хамству та зухвалості. І ні ні ні собі такому в хвилини слабкості.
Ні — похмурому погляду, паніці і думкам про поразку, навіть коли немає сил і «їх» більше.
Ні — контролю за твоїм життям; воно лише твоє. Ніхто не має права зазіхати на твою свободу. Ти сам встановлюєш рамки і розставляєш кордони, і ти в повному праві не пускати туди тих, хто лізе з ломом.
І ще. Ні — життю без гумору та самоіронії )))
Ну і не втомлююся щороку повторювати слова Хантера Томпсона, який казав, що життя має бути подорожжю до могили не з бажанням прибути в безпеці й красивому тілі, що добре збереглося, а скоріше в'їхати із заносом, у клубах диму, повністю вимотаним і зношеним, голосно проголошуючи — «Оце поїздка!»
Дякую усім, хто поруч.
Медиа контентке
қол жеткізе алмадық
қол жеткізе алмадық
22.05.202407:04
Державне агентство відновлення запустило спільний митний та прикордонний контроль України та Молдови на КПП “Рені - Джюрджюлешть”.
Тепер на ньому разом працюватимуть контрольні служби обох країн. Для цього Служба відновлення в Одеській області провела ремонтні роботи.
Тепер на ньому разом працюватимуть контрольні служби обох країн. Для цього Служба відновлення в Одеській області провела ремонтні роботи.
07.01.202419:14
05.01.202415:23
Друзі, починаючи з неділі в Україні очікуються великі опади, різке зниження температури та ускладнення руху на автомобільних дорогах. І якщо наприкінці минулого року це стосувалося лише декількох областей, цього разу нас очікують негоди протягом майже місяця по всій країні.
Вже з неділі в Агентстві відновлення працюватиме цілодобовий штаб щодо ліквідації наслідків негоди. Ми готові і точно зробимо свою роботу. Але без вашої допомоги, обережності та свідомості нам буде важко.
Ще раз: ЦЕ НЕ ЗНЕНАЦЬКА, не коли-небудь, не ймовірність, а вже через декілька днів точно. Щоб ви не наражали себе на небезпеку та не заважали техніці розчищати автошляхи, ВІД УСІЄЇ НАШОЇ КОМАНДИ ДО ВАС Є ПРОХАННЯ:
👉 Не виїжджати на власному транспорті, якщо немає критичної потреби. У разі, якщо ви все ж виїжджаєте на дороги, беріть із собою ланцюги протиковзання на колеса та додаткове пальне. Бажано також мати термос із гарячим чаєм або кавою.
👉 Бізнесу варто уважно планувати логістику. Водіям великогабаритного транспорту бажано користуватися майданчиками для відстою, які є вздовж державних доріг.
👉 В Агентстві відновлення працюватиме цілодобова гаряча лінія. Звертайтеся із запитанням щодо стану проїзду автомобільними дорогами державного значення: +38 067 400 60 80.
👉У разі виникнення надзвичайних ситуацій звертайтесь за номерами: 101, 102 та 103.
ЩО ОЧІКУЄМО НА АВТОШЛЯХАХ
Негода може призвести до ускладнень руху на дорогах та необхідності їх перекриття або часткового обмеження руху для того, щоб розчистити сніг.
Такі обмеження можуть бути введені на наступних основних дорогах, а саме:
✅ М-05 Київ-Одеса
✅ М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине
✅ М-13 Кропивницький-Платонове
✅ М-22 Полтава-Олександрія
✅ Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь
✅ Н-11 Дніпро-Миколаїв
✅ Н-24 Благовіщенське-Миколаїв
✅ Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка та на інших основних маршрутах, зважаючи на ситуацію.
Будь ласка, зважайте на це, плануючи свій маршрут.
ЩО ОЧІКУЄМО З ПОГОДОЮ
✅ Як інформує Укргідрометцентр, 7-9 січня в країні будуть складні погодні умови. Причина – арктичне повітря з півночі Європи та утворення активного циклону на півдні країни.
✅ Вдень 7 січня та протягом доби 8 січня в Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській областях очікується значний сніг – до 10-20см. У Кіровоградській та Дніпропетровській областях – до 30 см.
✅ В Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях синоптики прогнозують значні опади – дощ, який переходитиме у сніг. Тут також буде ожеледь і налипання мокрого снігу.
✅ Сильні пориви вітру очікуються в східних і південних областях – до 15-20 м/с, будуть хуртовини, снігові замети. На більшості доріг – ожеледиця.
✅ Упродовж 7-9 січня з півночі на південь очікується значне зниження нічної температури до 13-20° морозу (на Чернігівщині та Сумщині до 19-25° морозу), у південній частині до 7-15° морозу.
Слідкуйте за офіційною інформацією, будьте обачні та бережіть себе.
03.01.202405:00
03.01.202405:00
02.01.202409:34
30.12.202308:46
30.12.202308:46
Рекордтар
15.06.202323:59
14.6KЖазылушылар03.04.202323:59
200Дәйексөз индексі06.07.202323:59
22.8K1 жазбаның қамтуы11.03.202523:59
2.3KЖарнамалық жазбаның қамтуы26.03.202523:59
9.11%ER06.07.202323:59
158.98%ERRКөбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.
