Листи Примарного Автора
Авторський канал молодого автора. Матеріали по фентезі, вархамер, історії, дотичних тем та трохи літературних потуг. Іноді бувають огляди ігор та лори інших світів.
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жері
ТілБасқа
Канал құрылған күніSep 20, 2023
TGlist-ке қосылған күні
Aug 14, 2024Қосылған топ
Говоримо в примарній
18
"Листи Примарного Автора" тобындағы соңғы жазбалар
23.04.202515:39
Заборона арбалетів, або чому бретонці трішки дворфи
Коли Жиля ле Бретона підступно вбили, його Компаньйони були дуже розлючені. Вони проголосили, що дальній бій це презренна річ, якою користуються лиш боягузи, а особливо заборонили арбалет на бретонській землі.
Таким чином, максимумом дальної зброї, якщо не рахувати облогові катапульти та требушети, у бретонців був лук. Він все ще вимагав довгих тренувань, аби стати смертоносною зброєю, що трішки пом'якшувало презирство до нього у лицарів, що цінували воїнську майстерність. До того ж, вони самі використовували його для полювань, того вважали іграшкою, а не знаряддям війни. І навіть так, повноцінно луком користувались лиш селяни, які часто були змушені багато працювати, і тому ефективність їх була сумнівна.
Саме з тих пір ціла нація почала відставати в розвитку, Леді почала захищати своїх обранців від дальньої зброї, а в лицарів-шукачів з'явився фінальний екзаменатор(про це пізніше).
До речі, коли з'явилась порохова зброя, її швидко охрестили різновидом арбалета, і теж швидко заборонили. Але флот помітив, наскільки це ефективна річ, і швидко придумали, як обійти заборону: арбалети заборонені на бретонських землях. А кораблі-то не на землі!
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
Коли Жиля ле Бретона підступно вбили, його Компаньйони були дуже розлючені. Вони проголосили, що дальній бій це презренна річ, якою користуються лиш боягузи, а особливо заборонили арбалет на бретонській землі.
Таким чином, максимумом дальної зброї, якщо не рахувати облогові катапульти та требушети, у бретонців був лук. Він все ще вимагав довгих тренувань, аби стати смертоносною зброєю, що трішки пом'якшувало презирство до нього у лицарів, що цінували воїнську майстерність. До того ж, вони самі використовували його для полювань, того вважали іграшкою, а не знаряддям війни. І навіть так, повноцінно луком користувались лиш селяни, які часто були змушені багато працювати, і тому ефективність їх була сумнівна.
Саме з тих пір ціла нація почала відставати в розвитку, Леді почала захищати своїх обранців від дальньої зброї, а в лицарів-шукачів з'явився фінальний екзаменатор(про це пізніше).
До речі, коли з'явилась порохова зброя, її швидко охрестили різновидом арбалета, і теж швидко заборонили. Але флот помітив, наскільки це ефективна річ, і швидко придумали, як обійти заборону: арбалети заборонені на бретонських землях. А кораблі-то не на землі!
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
23.04.202514:28
Тут нема слави, лише клопи та понос.
#меми #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
#меми #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
23.04.202508:52
Про становлення Бретонії, або як ціла нація стала живим щитом.
Коли після Війни Бороди ельфи стали покидати Старий Світ, не всі з них це зробили. Частина з них вирішила лишитися в дрімучих лісових хащах, і їхнім найбільшим оплотом став величезний ліс Етель Лорен. Там вони заснували своє королівство, і шанували своїх богів. Та Лілеат, одна з їх верховних богинь та дружина верховного бога Азуріана, розуміла, що самі вони не вистоять проти загроз, що бродили тим світом. Постановою чоловіка їй, як і всім іншим, було заборонено втручатися в життя ельфів та допомагати їм. Тож вона звернула свій погляд на людей.
За тисячу років до появи Зіґмара через Гори Кінця Світу на захід перейшли племена людей. Вони були сильні й нестримні, зналися на війні й ковальстві. Вони запекло воювали із зеленошкірими, а також місцевими людьми, що знали лиш крем'яні інструменти та покладались на землеробство.
Майже всі з цих племен осіли там, де потім постала Імперія, та одне з них пішло далі. Перетнувши Сірі Гори, плем' я Бретонів знайшло для себе нові землі, і назвали їх у свою честь.
Коли Зіґмар об'єднував племена в Імперію, то запросив до себе і їх. Та до того часу надто вже іншими стали Бретони до інших, і відкинули пропозицію, не бажаючи бачити над собою чужинця. Тож поки Імперія проходила через болюче перше тисячоліття розвитку, ті землі лишались роздроблені. Та не можна сказати, що вони не розвивались.
Від дворфів вони перейняли мистецтво обробки металу й каменю. Від ельфів їм дісталися могутні коні, в чиїх жилах текла кров ельфійських скакунів. І з часом у них з'явилась своя традиція. Серед молодиків поселення вибирався найсильніший та найзавзятіший, що мав бути завжди озброєний та готовий обороняти поселення від ворогів. Усі інші мали працювати не тільки на своє проживання, а й щоб годувати й оснащати цього воїна та його коня. Ці воїни жили з вершків землі, їли найкраще м'ясо пили найкраще вино, і брали в дружини найкращих дівчат. Це, вкупі з постійними тренуваннями та виправами, вирізнило їх з інших. Вони були сильнішими, вправнішими і стійкішими за решту, вивищуючись над ними більше ніж на голову.
Взамін за все це воїн клявся честю захищати поселення від будь-якого ворога, неважливо наскільки жахливого. За потреби він виходив сам проти цілих зграй орків. Він селився у дерев'яній башті, яку згодом замінив кам'яний замок. Звідти він стежив за безпекою та добробутом поселення. Згодом цих воїнів почали звати "лицарями". Згодом найбільші лорди й воєводи стали перейменовуватись у герцогів, змагатися між собою, і з часом на тих землях постало 16 герцогств.
Та Зеленошкірі постійно множились, і в один момент їх стало критично багато. Цілою навалою вони кинулись плюндрувати ці землі. Немов змовившись із ними, норсканські рейдери та немертве військо Сеттри теж почали шарпати ці землі. Роздроблені герцогства не могли зібрати достатньо військ в об'єднану силу, аби відбитись, а розрізнених груп лицарів не вистачало. Так було повністю втрачено два герцогства.
Однією з таких груп були Жиль ле Бретон зі своїми компаньйонами, Тірульфом де Ліонес та Ландуїном де Монфорт. Побиті й виснажені від минулих, вони отаборились на березі озера на ніч разом зі своїми військами. Бойові барабани та кличі орків не давали їм заснути, і на ранок вони були готові піти в останній бій. Та коли Жиль схилився до води озера, щоб напитись і хоч трішки надати собі сил, з тих вод до нього явилась прекрасна Леді. В її руках була прекрасна чаша. Вона дала йому та його двом Компаньйонам напитися з неї, і тим наділила їх неймовірною могутністю, зробивши їх першими Лицарями Грааля, а також благословила їх військо. Із новою наснагою Жиль ле Бретон переміг орків, норсканців та немертвих, і об'єднав чотирнадцять герцогств у єдину Бретонію.
А потім його вбили з арбалета.
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
Коли після Війни Бороди ельфи стали покидати Старий Світ, не всі з них це зробили. Частина з них вирішила лишитися в дрімучих лісових хащах, і їхнім найбільшим оплотом став величезний ліс Етель Лорен. Там вони заснували своє королівство, і шанували своїх богів. Та Лілеат, одна з їх верховних богинь та дружина верховного бога Азуріана, розуміла, що самі вони не вистоять проти загроз, що бродили тим світом. Постановою чоловіка їй, як і всім іншим, було заборонено втручатися в життя ельфів та допомагати їм. Тож вона звернула свій погляд на людей.
За тисячу років до появи Зіґмара через Гори Кінця Світу на захід перейшли племена людей. Вони були сильні й нестримні, зналися на війні й ковальстві. Вони запекло воювали із зеленошкірими, а також місцевими людьми, що знали лиш крем'яні інструменти та покладались на землеробство.
Майже всі з цих племен осіли там, де потім постала Імперія, та одне з них пішло далі. Перетнувши Сірі Гори, плем' я Бретонів знайшло для себе нові землі, і назвали їх у свою честь.
Коли Зіґмар об'єднував племена в Імперію, то запросив до себе і їх. Та до того часу надто вже іншими стали Бретони до інших, і відкинули пропозицію, не бажаючи бачити над собою чужинця. Тож поки Імперія проходила через болюче перше тисячоліття розвитку, ті землі лишались роздроблені. Та не можна сказати, що вони не розвивались.
Від дворфів вони перейняли мистецтво обробки металу й каменю. Від ельфів їм дісталися могутні коні, в чиїх жилах текла кров ельфійських скакунів. І з часом у них з'явилась своя традиція. Серед молодиків поселення вибирався найсильніший та найзавзятіший, що мав бути завжди озброєний та готовий обороняти поселення від ворогів. Усі інші мали працювати не тільки на своє проживання, а й щоб годувати й оснащати цього воїна та його коня. Ці воїни жили з вершків землі, їли найкраще м'ясо пили найкраще вино, і брали в дружини найкращих дівчат. Це, вкупі з постійними тренуваннями та виправами, вирізнило їх з інших. Вони були сильнішими, вправнішими і стійкішими за решту, вивищуючись над ними більше ніж на голову.
Взамін за все це воїн клявся честю захищати поселення від будь-якого ворога, неважливо наскільки жахливого. За потреби він виходив сам проти цілих зграй орків. Він селився у дерев'яній башті, яку згодом замінив кам'яний замок. Звідти він стежив за безпекою та добробутом поселення. Згодом цих воїнів почали звати "лицарями". Згодом найбільші лорди й воєводи стали перейменовуватись у герцогів, змагатися між собою, і з часом на тих землях постало 16 герцогств.
Та Зеленошкірі постійно множились, і в один момент їх стало критично багато. Цілою навалою вони кинулись плюндрувати ці землі. Немов змовившись із ними, норсканські рейдери та немертве військо Сеттри теж почали шарпати ці землі. Роздроблені герцогства не могли зібрати достатньо військ в об'єднану силу, аби відбитись, а розрізнених груп лицарів не вистачало. Так було повністю втрачено два герцогства.
Однією з таких груп були Жиль ле Бретон зі своїми компаньйонами, Тірульфом де Ліонес та Ландуїном де Монфорт. Побиті й виснажені від минулих, вони отаборились на березі озера на ніч разом зі своїми військами. Бойові барабани та кличі орків не давали їм заснути, і на ранок вони були готові піти в останній бій. Та коли Жиль схилився до води озера, щоб напитись і хоч трішки надати собі сил, з тих вод до нього явилась прекрасна Леді. В її руках була прекрасна чаша. Вона дала йому та його двом Компаньйонам напитися з неї, і тим наділила їх неймовірною могутністю, зробивши їх першими Лицарями Грааля, а також благословила їх військо. Із новою наснагою Жиль ле Бретон переміг орків, норсканців та немертвих, і об'єднав чотирнадцять герцогств у єдину Бретонію.
А потім його вбили з арбалета.
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
23.04.202505:45
Ранку всім. Пам’ятайте, життя це жахозавр, а ви в ньому бретоніський селюк.
#меми #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
#меми #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
22.04.202519:44
Всім надобраніч, праведні пани та дами.
#арт #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy #фапхамер
@widluda
#арт #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy #фапхамер
@widluda
22.04.202517:59
Ти тут на каналі підтримуємо версію кінця часів стосовно того, ким є леді. Так смішніше.
Для контексту: в кінці часів виявились що Леді озера це Ліліад, ельфійська богиня. Вона казала, що давала сили лицарям грааля для захисту азраів. Звучить як ельфійський найоб, але в кінці вона врятувала саме бретонців а не ельфів.
#меми #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
Для контексту: в кінці часів виявились що Леді озера це Ліліад, ельфійська богиня. Вона казала, що давала сили лицарям грааля для захисту азраів. Звучить як ельфійський найоб, але в кінці вона врятувала саме бретонців а не ельфів.
#меми #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
22.04.202516:28
Бійка за гаражами чи воєнні навчання.
Ранні лицарські турніри не мали ані трибун, ані чіткого регламенту, крім побажання брати усіх у полон для викупу. А так то головне було мати коня, обладунок та знати куди прийти.
Усе починалося з того, що лицарі сходилися та домовилися де буде проводитися «турнір». Зазвичай це були великі поля, де можна було легко гасати на конях великій кількості людей. Після чого усі ділилися на команди, які могли бути будь якого розміру, і по сигналу починали атакувати одне одного з метою захоплення в полон із подальшим викупом.
Часто на тих територіях, де товклися лицарі, були села, які могли і не попередити про турнір. Можна лише уявити емоції селян, які собі мирно зерно збирали і застали таке.
То чому ж ранні турніри були такими?
Перш за все це була така собі здибанка для своїх. Крім цього на турнірах можна було підзаробити на викупах, показати себе, відточити навики бою і так далі. То вже
То вже потім появились трибуни, правила, дисципліни та інша нецікава туфта.
#історія #творчість
@widluda
Ранні лицарські турніри не мали ані трибун, ані чіткого регламенту, крім побажання брати усіх у полон для викупу. А так то головне було мати коня, обладунок та знати куди прийти.
Усе починалося з того, що лицарі сходилися та домовилися де буде проводитися «турнір». Зазвичай це були великі поля, де можна було легко гасати на конях великій кількості людей. Після чого усі ділилися на команди, які могли бути будь якого розміру, і по сигналу починали атакувати одне одного з метою захоплення в полон із подальшим викупом.
Часто на тих територіях, де товклися лицарі, були села, які могли і не попередити про турнір. Можна лише уявити емоції селян, які собі мирно зерно збирали і застали таке.
То чому ж ранні турніри були такими?
Перш за все це була така собі здибанка для своїх. Крім цього на турнірах можна було підзаробити на викупах, показати себе, відточити навики бою і так далі. То вже
То вже потім появились трибуни, правила, дисципліни та інша нецікава туфта.
#історія #творчість
@widluda
22.04.202514:59
Типова паті Вархамер фрп
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
22.04.202511:42
За жопу леді та Леді, панове.
#арт #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy #фапхамер
@widluda
#арт #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy #фапхамер
@widluda
Қайта жіберілді:
Бібліарій Укромару ✙ Warhammer 40 000 ✙
22.04.202508:04
Це мій друг, якого я знайшов через місяць після слів: «Вона та єдина мого життя» 😬😬😬
#міньки #Warhammer @bibliaris_ukromaris
#міньки #Warhammer @bibliaris_ukromaris
22.04.202506:51
Довбані косплеєри.
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
22.04.202505:12
Ранку всім роботягам.
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
21.04.202519:18
Всім надобраніч, лицарі та дами, а селюки най далі працюють.
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
#Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
21.04.202518:43
Десь так все і є.
#арт #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
#арт #Гісторія #fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
Рекордтар
23.04.202523:59
184Жазылушылар02.02.202510:11
1100Дәйексөз индексі19.11.202423:59
3971 жазбаның қамтуы19.04.202517:43
363Жарнамалық жазбаның қамтуы18.01.202523:59
37.50%ER30.11.202423:59
425.71%ERR
11.04.202504:56
Ранку, останній крок до вихідних.
#fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
#fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
Қайта жіберілді:
Стратегічний куточок
19.04.202509:41
"Пам’ятаєш, Феліксе, ту химеру в Тілеї?" — буркнув Готрек, підкидаючи хмизу у вогонь. — "У неї було три голови, дві душі й жодної честі... Я вбив її шоломом."
#арт #warhammer
#арт #warhammer
17.04.202505:40
07.04.202519:13
Пані, що носить на собі місяць, каже надобраніч.
#арт #girl #girl_at_arms
#fantasy #фентезі
@widluda
#арт #girl #girl_at_arms
#fantasy #фентезі
@widluda
08.04.202515:12
Усі звірі при дворі. (ура нас тут вже 150)
#fantasy #фентезі
@widluda
#fantasy #фентезі
@widluda
Қайта жіберілді:
△adeptus memaSUS△
20.04.202505:28
Ель'Джонсон
Христос Воскрес!
мемасус.підписаця
17.04.202519:10
Ну все, тепер на бокову. Зла темна ельфійка нині задоволена.
#арт #Гісторія #fantasy #фентезі #elf
#Warhammer #Warhammer_fantasy #фапхамер
@widluda
#арт #Гісторія #fantasy #фентезі #elf
#Warhammer #Warhammer_fantasy #фапхамер
@widluda
17.04.202514:56
Рим пав, центуріоне. Тепер все руїна.
#fantasy #історія #фентезі #Гісторія
@widluda
#fantasy #історія #фентезі #Гісторія
@widluda
18.04.202519:56
Всім надобраніч.
#арт #Гісторія #fantasy #фентезі #elf
#Warhammer #Warhammer_fantasy #фапхамер
@widluda
#арт #Гісторія #fantasy #фентезі #elf
#Warhammer #Warhammer_fantasy #фапхамер
@widluda
29.03.202519:59
Слухаємо вечірню казочку і лягаємо спати.
#fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
#fantasy #фентезі
#Warhammer #Warhammer_fantasy
@widluda
16.04.202512:48
Середовічні жаби
07.04.202510:27
Свій на чужій землі
Однією із неочевидних фіч релігії, про яку часто забувають це те, що люди менш підозріліше ставляться до одновірців. Умовний франк міг зробити паломництво до Риму та не чекати, що його спалять на вогнищі бо він такий же християнин, а паломники постійно кудись ідуть. Так ти міг бути трохи своїм на чужій землі.
От образом паломників активно користувалися цигани. Свій яскравий вигляд вони набули відносно недавно, а до цього вони одягалися в місцевий одяг. А для більшої переконливості вони казали, що паломники із сусіднього графства і так далі. Так вони втиралися у довіру до місцевих. А коли вони щось натворили, то йшли в інше місце і все повторювалося.
Кінець середньовіччя було характерне великою кількістю релігійних воєн. В таких обставинах просто замаскуватися під паломника вже не виходило. В силу своєї закритості від решти цигани легко видавали свою лукавість, бо навіть не знали хто такі протестанти.
#історія
@widluda
Однією із неочевидних фіч релігії, про яку часто забувають це те, що люди менш підозріліше ставляться до одновірців. Умовний франк міг зробити паломництво до Риму та не чекати, що його спалять на вогнищі бо він такий же християнин, а паломники постійно кудись ідуть. Так ти міг бути трохи своїм на чужій землі.
От образом паломників активно користувалися цигани. Свій яскравий вигляд вони набули відносно недавно, а до цього вони одягалися в місцевий одяг. А для більшої переконливості вони казали, що паломники із сусіднього графства і так далі. Так вони втиралися у довіру до місцевих. А коли вони щось натворили, то йшли в інше місце і все повторювалося.
Кінець середньовіччя було характерне великою кількістю релігійних воєн. В таких обставинах просто замаскуватися під паломника вже не виходило. В силу своєї закритості від решти цигани легко видавали свою лукавість, бо навіть не знали хто такі протестанти.
#історія
@widluda
02.04.202513:14
#fantesy #фентезі #арт
@widluda
@widluda
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.
