The Voicer
06.05.202516:32
Європа завершує енергетичний розрив із Росією - Politico
Євросоюз готує фінальний крок для відмови від російських енергоносіїв — тепер із допомогою приватного бізнесу. У вівторок Єврокомісія представить план, який дозволить компаніям достроково розривати контракти з РФ і закликатиме уникати нових угод.
Цей план — реакція на застій у санкціях, спроби деяких країн повернутись до дешевого російського палива та невизначеність з боку США. У 2024 році РФ залишалася джерелом 19% газу для ЄС. За словами єврокомісара з енергетики Дан Йоргенсена, це створює загрозу шантажу та залежності.
Однак ринок поки що не поспішає реагувати. Дешеве російське паливо знову стало привабливим на тлі можливого мирного врегулювання. Частка скрапленого газу з Росії в імпорті навіть зросла останніми місяцями. Деякі компанії, як французька TotalEnergies, не виключають поновлення постачань.
План ЄС має показати ринку чіткий сигнал: час російського газу минув. Але без обов'язковості він може не мати достатнього впливу. А поки Угорщина та її комісар вже чинять опір ініціативі.
Новий міністр енергетики Естонії Андрес Сутт каже:
The Voicer | Підтримати
Євросоюз готує фінальний крок для відмови від російських енергоносіїв — тепер із допомогою приватного бізнесу. У вівторок Єврокомісія представить план, який дозволить компаніям достроково розривати контракти з РФ і закликатиме уникати нових угод.
Цей план — реакція на застій у санкціях, спроби деяких країн повернутись до дешевого російського палива та невизначеність з боку США. У 2024 році РФ залишалася джерелом 19% газу для ЄС. За словами єврокомісара з енергетики Дан Йоргенсена, це створює загрозу шантажу та залежності.
Однак ринок поки що не поспішає реагувати. Дешеве російське паливо знову стало привабливим на тлі можливого мирного врегулювання. Частка скрапленого газу з Росії в імпорті навіть зросла останніми місяцями. Деякі компанії, як французька TotalEnergies, не виключають поновлення постачань.
План ЄС має показати ринку чіткий сигнал: час російського газу минув. Але без обов'язковості він може не мати достатнього впливу. А поки Угорщина та її комісар вже чинять опір ініціативі.
Новий міністр енергетики Естонії Андрес Сутт каже:
«Ті, хто проти енергетичних санкцій, — фактично проти миру».
The Voicer | Підтримати
04.05.202510:40
Марко Рубіо залишиться на двох ключових посадах так довго, як це можливо, - Politico
Марко Рубіо наразі виконує обов’язки державного секретаря та радника з національної безпеки — і, за словами чиновників Білого дому, він може залишитися на цих ролях щонайменше на пів року, а можливо — і постійно.
Це значне підвищення для колишнього суперника Дональда Трампа, з яким у 2016 році він публічно конфліктував. Сам Рубіо не просив цих посад — його запросили Трамп і керівниця апарату С’юзі Вайлз.
Його завдання — навести порядок у зовнішній політиці та РНБ, щоб вони чітко втілювали бачення президента. За словами посадовців, Рубіо добре розуміється на дипломатії, процесах і командній роботі.
У Білому домі вважають, що об’єднання двох посад — це не проблема, а перевага: одна формує політику, інша її реалізує. Один з посадовців сказав:
The Voicer | Підтримати
Марко Рубіо наразі виконує обов’язки державного секретаря та радника з національної безпеки — і, за словами чиновників Білого дому, він може залишитися на цих ролях щонайменше на пів року, а можливо — і постійно.
Це значне підвищення для колишнього суперника Дональда Трампа, з яким у 2016 році він публічно конфліктував. Сам Рубіо не просив цих посад — його запросили Трамп і керівниця апарату С’юзі Вайлз.
Його завдання — навести порядок у зовнішній політиці та РНБ, щоб вони чітко втілювали бачення президента. За словами посадовців, Рубіо добре розуміється на дипломатії, процесах і командній роботі.
У Білому домі вважають, що об’єднання двох посад — це не проблема, а перевага: одна формує політику, інша її реалізує. Один з посадовців сказав:
“Не треба шукати інших кандидатів — у нас уже є ідеальний.”
The Voicer | Підтримати
02.05.202506:30
А якщо США реально покинуть Україну? - Foreign Affairs
Дональд Трамп відомий своєю непередбачуваністю. Хоча він пообіцяв швидко завершити війну в Україні й підписав угоду про поділ доходів від українських корисних копалин, він все ж може раптово відмовитися від підтримки Києва, якщо не досягне бажаного миру. Угода не містить гарантій безпеки, а отже, США можуть різко згорнути допомогу Україні.
Проте це не означає, що Україна відразу залишиться наодинці. Хоча жодна країна не зможе повністю замінити США, інші союзники продовжать підтримку. Україна зможе тримати оборону, але їй буде важко без американської розвідки та систем ППО. Росія ж, не здобувши швидкої перемоги, може продовжити стратегію руйнування інфраструктури й терору цивільного населення.
Американське згортання підтримки створить ризики не лише для України, а й для всієї Європи. Якщо Вашингтон перестане бути надійним гарантом безпеки, європейські країни можуть втратити політичну волю чинити опір Росії. Це може призвести до нової хвилі умиротворення Кремля, відновлення енергетичної залежності, а можливо — і до розвалу трансатлантичної єдності.
Без США Європа наразі не здатна самостійно забезпечити оборону — бракує ані коштів, ані техніки, ані політичної рішучості. Якщо США не змінять підхід і не побачать у суверенній Україні ключ до стабільності в регіоні, Європа може скотитися до суперечностей, хаосу й поступок Росії, що загрожує як НАТО, так і самому ЄС.
The Voicer | Підтримати
Дональд Трамп відомий своєю непередбачуваністю. Хоча він пообіцяв швидко завершити війну в Україні й підписав угоду про поділ доходів від українських корисних копалин, він все ж може раптово відмовитися від підтримки Києва, якщо не досягне бажаного миру. Угода не містить гарантій безпеки, а отже, США можуть різко згорнути допомогу Україні.
Проте це не означає, що Україна відразу залишиться наодинці. Хоча жодна країна не зможе повністю замінити США, інші союзники продовжать підтримку. Україна зможе тримати оборону, але їй буде важко без американської розвідки та систем ППО. Росія ж, не здобувши швидкої перемоги, може продовжити стратегію руйнування інфраструктури й терору цивільного населення.
Американське згортання підтримки створить ризики не лише для України, а й для всієї Європи. Якщо Вашингтон перестане бути надійним гарантом безпеки, європейські країни можуть втратити політичну волю чинити опір Росії. Це може призвести до нової хвилі умиротворення Кремля, відновлення енергетичної залежності, а можливо — і до розвалу трансатлантичної єдності.
Без США Європа наразі не здатна самостійно забезпечити оборону — бракує ані коштів, ані техніки, ані політичної рішучості. Якщо США не змінять підхід і не побачать у суверенній Україні ключ до стабільності в регіоні, Європа може скотитися до суперечностей, хаосу й поступок Росії, що загрожує як НАТО, так і самому ЄС.
The Voicer | Підтримати
30.04.202506:39
600 північнокорейських військових загинули в Курській області, - Reuters
Близько 600 північнокорейців загинули у війні Росії проти України з 15 тисяч розгорнутих у країні військовослужбовців.
За словами законодавців, на сьогоднішній день втрати Північної Кореї, включаючи поранення та смерті, становили близько 4700 осіб, хоча її війська за останні шість місяців продемонстрували ознаки покращення бойових можливостей за рахунок використання сучасної зброї, такої як безпілотники.
В обмін на відправку військ та постачання зброї до Росії Пхеньян отримав технічну допомогу у вигляді супутників-шпигунів, а також безпілотників та зенітних ракет.
- заявив журналістам член парламентського комітету з розвідки Південної Кореї.
Безпрецедентне розгортання Північною Кореєю багатотисячного угруповання військ, а також величезної кількості артилерійських боєприпасів і ракет дало Росії вирішальну перевагу на полі бою в західній частині Курської області та зблизило дві економічно та політично ізольовані країни.
The Voicer | Підтримати
Близько 600 північнокорейців загинули у війні Росії проти України з 15 тисяч розгорнутих у країні військовослужбовців.
За словами законодавців, на сьогоднішній день втрати Північної Кореї, включаючи поранення та смерті, становили близько 4700 осіб, хоча її війська за останні шість місяців продемонстрували ознаки покращення бойових можливостей за рахунок використання сучасної зброї, такої як безпілотники.
В обмін на відправку військ та постачання зброї до Росії Пхеньян отримав технічну допомогу у вигляді супутників-шпигунів, а також безпілотників та зенітних ракет.
«Після шести місяців участі у війні північнокорейські військові стали менш некомпетентними, а їхня боєздатність значно зросла, оскільки вони звикли використовувати нову зброю, таку як безпілотники»,
- заявив журналістам член парламентського комітету з розвідки Південної Кореї.
Безпрецедентне розгортання Північною Кореєю багатотисячного угруповання військ, а також величезної кількості артилерійських боєприпасів і ракет дало Росії вирішальну перевагу на полі бою в західній частині Курської області та зблизило дві економічно та політично ізольовані країни.
The Voicer | Підтримати
28.04.202506:29
Торговельна війна США і Китаю дає Європі несподіваний шанс на успіх, - Politico
Торговельна війна між США і Китаєм відкриває Європейському Союзу несподіване вікно можливостей. Підвищення тарифів між Вашингтоном і Пекіном понад 100% загрожує обом економікам, тоді як Європа може виграти від цієї сутички — якщо зуміє скористатися шансом.
Хоча економічно Європа ще не оговталась після пандемії та енергетичної кризи, нові американські тарифи ослаблюють довіру до долара та стимулюють попит на євро й європейські облігації. Інвестори шукають стабільності, а Європа поступово починає заповнювати вакуум довіри, що виник.
Паралельно виникають нові можливості для торгівлі: Китай і США, поглинені взаємними санкціями, відкривають Європі шлях до зміцнення позицій у таких сферах, як хімія, транспортне обладнання та промислові товари. Зростає й зацікавленість до укладення угод про вільну торгівлю з країнами Латинської Америки й Індією.
Проте цей шанс може легко втратитися: ЄС мусить зберегти свободу торгівлі й уникнути тиску США на розрив економічних зв’язків із Китаєм. Також сильніше євро може створити нові труднощі для експортерів.
Попри всі ризики, завдяки власним помилкам США і Китаю, Європа має унікальну можливість вийти вперед. І, як у футболі, іноді перемогу приносить не власна сила, а автогол суперника.
The Voicer | Підтримати
Торговельна війна між США і Китаєм відкриває Європейському Союзу несподіване вікно можливостей. Підвищення тарифів між Вашингтоном і Пекіном понад 100% загрожує обом економікам, тоді як Європа може виграти від цієї сутички — якщо зуміє скористатися шансом.
Хоча економічно Європа ще не оговталась після пандемії та енергетичної кризи, нові американські тарифи ослаблюють довіру до долара та стимулюють попит на євро й європейські облігації. Інвестори шукають стабільності, а Європа поступово починає заповнювати вакуум довіри, що виник.
Паралельно виникають нові можливості для торгівлі: Китай і США, поглинені взаємними санкціями, відкривають Європі шлях до зміцнення позицій у таких сферах, як хімія, транспортне обладнання та промислові товари. Зростає й зацікавленість до укладення угод про вільну торгівлю з країнами Латинської Америки й Індією.
Проте цей шанс може легко втратитися: ЄС мусить зберегти свободу торгівлі й уникнути тиску США на розрив економічних зв’язків із Китаєм. Також сильніше євро може створити нові труднощі для експортерів.
Попри всі ризики, завдяки власним помилкам США і Китаю, Європа має унікальну можливість вийти вперед. І, як у футболі, іноді перемогу приносить не власна сила, а автогол суперника.
The Voicer | Підтримати
25.04.202516:31
Як обиратимуть нового Папу Римського?
Колись ми писали статтю про те, що католицька церква переживає велику кризу. Нещодавно помер Папа Римський, і ми подумали, що було б непогано розповісти про те, як це вплине на Ватикан і католицизм зокрема. Однак у процесі написання нам на очі потрапляли ті ж самі факти, описані нами півроку тому.
Якщо комусь цікаво, з якими проблемами зіткнувся Ватикан за останнє десятиліття, радимо прочитати нашу стару статтю. А сьогодні ми вирішили зупинитися на процедурі призначення нового Папи. Все ж таки важливість папського престолу сильно зменшилася, але їх традиції та символізм мають неабияке значення у віруючих. До того ж, це цікаво, тому давайте починати.
Для вивчення матеріалу ми взяли статтю від Politico, яка пояснює процес виборів нового Папи Римського. Звичайно, ми її сильно скоротили і готові розповісти вам найголовніше.
Отже, традиційно смерть Папи підтверджує спеціальна людина на посаді камерленго. Він повинен відвідати тіло Франциска та вигукнути його ім'я, щоб розбудити. Коли той, несподівано, не захоче відгукуватися, його перстень-печатка знищується. Це означає кінець правління Папи Римського. Але, звичайно, прогрес не стоїть на місці, тому до цієї церемонії смерть перевірять лікарі.
Пізніше настає дев'ятиденна жалоба, після якої історично пап часто бальзамували, а у деяких із них витягали органи перед похованням, але ця практика вийшла з моди. Цікаво, що у церкві біля фонтану Треві у Римі все ще зберігаються серця понад 20 пап у мармурових урнах.
Пізніше починається похорон. Там буде багато гостей, а цього разу приїдуть аж 50 глав держав та 10 монархів. За два-три тижні після похорону збирається Колегія кардиналів, щоб провести секретний процес обрання нового папи. Теоретично будь-який хрещений чоловік-католик має право стати папой, але протягом останніх 700 років його завжди обирали з Колегії кардиналів.
На відміну від звичайної політики, кандидати на пост папи не ведуть відкриту кампанію за цю посаду. У день голосування будівля фізично опечатується, а кардинали, які дали клятву зберігати таємницю, замикаються всередині. Вони голосуватимуть таємно за свого кандидата, написавши своє ім'я на бюлетені та помістивши його у чашу.
Якщо жоден із кандидатів не набирає необхідної більшості у дві третини, проводиться ще один тур голосування. На день може бути до чотирьох турів. Конклав, на якому у 2013 році було обрано Папу Франциска, зайняв близько 24 годин та п'ять голосувань, але цей процес може тривати довше. Конклав у XIII столітті тривав близько трьох років, а у XVIII столітті – чотири місяці.
Після церемонії Папа обирає собі нове ім'я на честь святого чи попередника і вдягає білу рясу. Так розпочинається його служба.
#Інше | The Voicer | Підтримати
Колись ми писали статтю про те, що католицька церква переживає велику кризу. Нещодавно помер Папа Римський, і ми подумали, що було б непогано розповісти про те, як це вплине на Ватикан і католицизм зокрема. Однак у процесі написання нам на очі потрапляли ті ж самі факти, описані нами півроку тому.
Якщо комусь цікаво, з якими проблемами зіткнувся Ватикан за останнє десятиліття, радимо прочитати нашу стару статтю. А сьогодні ми вирішили зупинитися на процедурі призначення нового Папи. Все ж таки важливість папського престолу сильно зменшилася, але їх традиції та символізм мають неабияке значення у віруючих. До того ж, це цікаво, тому давайте починати.
Для вивчення матеріалу ми взяли статтю від Politico, яка пояснює процес виборів нового Папи Римського. Звичайно, ми її сильно скоротили і готові розповісти вам найголовніше.
Отже, традиційно смерть Папи підтверджує спеціальна людина на посаді камерленго. Він повинен відвідати тіло Франциска та вигукнути його ім'я, щоб розбудити. Коли той, несподівано, не захоче відгукуватися, його перстень-печатка знищується. Це означає кінець правління Папи Римського. Але, звичайно, прогрес не стоїть на місці, тому до цієї церемонії смерть перевірять лікарі.
Пізніше настає дев'ятиденна жалоба, після якої історично пап часто бальзамували, а у деяких із них витягали органи перед похованням, але ця практика вийшла з моди. Цікаво, що у церкві біля фонтану Треві у Римі все ще зберігаються серця понад 20 пап у мармурових урнах.
Пізніше починається похорон. Там буде багато гостей, а цього разу приїдуть аж 50 глав держав та 10 монархів. За два-три тижні після похорону збирається Колегія кардиналів, щоб провести секретний процес обрання нового папи. Теоретично будь-який хрещений чоловік-католик має право стати папой, але протягом останніх 700 років його завжди обирали з Колегії кардиналів.
На відміну від звичайної політики, кандидати на пост папи не ведуть відкриту кампанію за цю посаду. У день голосування будівля фізично опечатується, а кардинали, які дали клятву зберігати таємницю, замикаються всередині. Вони голосуватимуть таємно за свого кандидата, написавши своє ім'я на бюлетені та помістивши його у чашу.
Якщо жоден із кандидатів не набирає необхідної більшості у дві третини, проводиться ще один тур голосування. На день може бути до чотирьох турів. Конклав, на якому у 2013 році було обрано Папу Франциска, зайняв близько 24 годин та п'ять голосувань, але цей процес може тривати довше. Конклав у XIII столітті тривав близько трьох років, а у XVIII столітті – чотири місяці.
Після церемонії Папа обирає собі нове ім'я на честь святого чи попередника і вдягає білу рясу. Так розпочинається його служба.
#Інше | The Voicer | Підтримати
06.05.202506:31
Україна перетворилась на військову лабораторію, - Newsweek
Попри три роки повномасштабної війни, скорочення підтримки з боку США та постійну агресію Росії, Україна змогла перетворити поле бою на майданчик інновацій. Збройні сили країни зробили величезний прорив у використанні технологій, зокрема дронів, які стали ключовим інструментом у протистоянні перевазі ворога.
Україна створила потужну систему виробництва дронів — нині щомісяця виготовляється близько 200 тисяч апаратів, а за рік — понад 2,5 мільйона. Вони використовуються не лише для атак, а й для евакуації поранених і доставки медикаментів. Інновації також торкнулися підготовки солдатів — активно використовуються VR-технології для навчання операторів дронів та ППО.
Це стало можливим завдяки зусиллям держави, приватного сектору та численних стартапів, які формують нову екосистему оборони. Міноборони вже виділило третину річного бюджету на розвиток високих технологій.
Як зазначає аналітичний центр «Острів Зміїний»:
Україна вже зараз формує майбутнє глобальної безпеки — і ті, хто діє разом із нею, творять нову архітектуру стримування та безпеки.
The Voicer | Підтримати
Попри три роки повномасштабної війни, скорочення підтримки з боку США та постійну агресію Росії, Україна змогла перетворити поле бою на майданчик інновацій. Збройні сили країни зробили величезний прорив у використанні технологій, зокрема дронів, які стали ключовим інструментом у протистоянні перевазі ворога.
Україна створила потужну систему виробництва дронів — нині щомісяця виготовляється близько 200 тисяч апаратів, а за рік — понад 2,5 мільйона. Вони використовуються не лише для атак, а й для евакуації поранених і доставки медикаментів. Інновації також торкнулися підготовки солдатів — активно використовуються VR-технології для навчання операторів дронів та ППО.
Це стало можливим завдяки зусиллям держави, приватного сектору та численних стартапів, які формують нову екосистему оборони. Міноборони вже виділило третину річного бюджету на розвиток високих технологій.
Як зазначає аналітичний центр «Острів Зміїний»:
«Поле бою в Україні стало найдинамічнішим полігоном для оборонних технологій. Інновації тут — не теорія, а необхідність».
Україна вже зараз формує майбутнє глобальної безпеки — і ті, хто діє разом із нею, творять нову архітектуру стримування та безпеки.
The Voicer | Підтримати
03.05.202516:45
Чи побачимо ми нову хвилю ядерного озброєння? - Project Syndicate
Світ уже понад 80 років живе без ядерної війни, і це досить вражає. Хоча ядерні технології стали доступними багатьом країнам, лише дев’ять із них вирішили створити ядерну зброю. Причиною цього є режим нерозповсюдження — міжнародні домовленості, які обмежують поширення ядерної зброї.
Але нині ця система під загрозою через нові геополітичні зміни.
У 1960-х президент США Джон Кеннеді припускав, що до 1970-х років ядерну зброю матимуть близько 25 країн. Але у 1968 році було укладено Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який дозволяв мати таку зброю лише п’яти державам. Інші погодились не створювати її. Також діє Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), яке стежить, щоб ядерні технології використовувались лише в мирних цілях.
У 1970-х президент Джиммі Картер створив Групу ядерних постачальників, яка обмежує експорт технологій, що можуть допомогти зробити бомбу.
Найбільш видима проблема — ядерна програма Ірану. Іран збагачує уран до рівня понад 60%, хоча для енергетики достатньо 3-5%. Директор МАГАТЕ попереджає: Іран може створити бомбу за кілька місяців. Саудівська Аравія вже заявила, що вийде з ДНЯЗ і зробить те саме, якщо Іран отримає ядерну зброю. США та Ізраїль навіть погрожують Ірану військовими ударами.
Але є й інша загроза: глобальне послаблення довіри до гарантій США. Раніше такі країни, як Німеччина чи Японія, не створювали ядерної зброї, бо покладались на захист США. Але через політику Дональда Трампа, який підривав міжнародні союзи, деякі країни почали сумніватися в цих гарантіях. Приклад України — яка віддала ядерну зброю в обмін на обіцянки безпеки, але була пізніше атакована Росією — також змушує інших переглядати свою стратегію.
Деякі експерти вважають, що більше країн із ядерною зброєю — це добре, бо це стримує війни (як це було між США і СРСР). Але це працює лише тоді, коли країни стабільні, мають контроль над військом і не піддаються спокусі ударити першими.
На практиці ж у багатьох регіонах світу такі умови не дотримуються. Навпаки — коли держава тільки здобуває ядерну зброю, вона може стати вразливішою. До того ж навіть локальний ядерний удар — це порушення світового табу, яке тримається вже 80 років.
Ще одна загроза — терористи. Хоч вони і не мають доступу до технологій, але можуть купити чи вкрасти матеріали. Це небезпека для всіх країн, включно з великими державами.
The Voicer | Підтримати
Світ уже понад 80 років живе без ядерної війни, і це досить вражає. Хоча ядерні технології стали доступними багатьом країнам, лише дев’ять із них вирішили створити ядерну зброю. Причиною цього є режим нерозповсюдження — міжнародні домовленості, які обмежують поширення ядерної зброї.
Але нині ця система під загрозою через нові геополітичні зміни.
У 1960-х президент США Джон Кеннеді припускав, що до 1970-х років ядерну зброю матимуть близько 25 країн. Але у 1968 році було укладено Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який дозволяв мати таку зброю лише п’яти державам. Інші погодились не створювати її. Також діє Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), яке стежить, щоб ядерні технології використовувались лише в мирних цілях.
У 1970-х президент Джиммі Картер створив Групу ядерних постачальників, яка обмежує експорт технологій, що можуть допомогти зробити бомбу.
Найбільш видима проблема — ядерна програма Ірану. Іран збагачує уран до рівня понад 60%, хоча для енергетики достатньо 3-5%. Директор МАГАТЕ попереджає: Іран може створити бомбу за кілька місяців. Саудівська Аравія вже заявила, що вийде з ДНЯЗ і зробить те саме, якщо Іран отримає ядерну зброю. США та Ізраїль навіть погрожують Ірану військовими ударами.
Але є й інша загроза: глобальне послаблення довіри до гарантій США. Раніше такі країни, як Німеччина чи Японія, не створювали ядерної зброї, бо покладались на захист США. Але через політику Дональда Трампа, який підривав міжнародні союзи, деякі країни почали сумніватися в цих гарантіях. Приклад України — яка віддала ядерну зброю в обмін на обіцянки безпеки, але була пізніше атакована Росією — також змушує інших переглядати свою стратегію.
Деякі експерти вважають, що більше країн із ядерною зброєю — це добре, бо це стримує війни (як це було між США і СРСР). Але це працює лише тоді, коли країни стабільні, мають контроль над військом і не піддаються спокусі ударити першими.
На практиці ж у багатьох регіонах світу такі умови не дотримуються. Навпаки — коли держава тільки здобуває ядерну зброю, вона може стати вразливішою. До того ж навіть локальний ядерний удар — це порушення світового табу, яке тримається вже 80 років.
Ще одна загроза — терористи. Хоч вони і не мають доступу до технологій, але можуть купити чи вкрасти матеріали. Це небезпека для всіх країн, включно з великими державами.
The Voicer | Підтримати
01.05.202516:34
Угода про копалини - скоріше символічна, але Трампу цього достатньо, - CNN
Україна та США підписали угоду щодо видобутку корисних копалин. Хоч вона здебільшого символічна, документ важливий з політичної точки зору. Перемовини тривали ще з часів адміністрації Байдена, але Зеленський фактично не мав вибору — потрібно було підписати хоч щось, аби не зіпсувати відносини з Трампом.
Для Трампа це спосіб показати, що США щось отримують від Києва. Для України — підтвердження, що стосунки з Білим домом працюють. А для союзників — усунення одного з факторів, який заважав зосередитись на важливішому — військовій допомозі та мирі.
Угода містить два важливі моменти для України. По-перше, прямо вказується, що руйнування спричинені повномасштабним вторгненням Росії — це рідкісна для нинішнього Білого дому пряма заява. По-друге, у документі розписано, як Україна може купувати американську зброю — її вартість зараховуватиметься як внесок США у спеціальний фонд. Це особливо актуально на тлі невизначеності щодо постачання таких систем, як Patriot.
Хоч угода виглядає масштабною, її реальний ефект на економіку та безпеку відчуватиметься не одразу. Її значення більше політичне: як тимчасове рішення у складній ситуації. Враховуючи непрозорість ресурсного сектору в Україні, втілення угоди буде непростим. Але наразі вона виконує свою роль — зберігає діалог і відкриває можливості для подальшої співпраці.
The Voicer | Підтримати
Україна та США підписали угоду щодо видобутку корисних копалин. Хоч вона здебільшого символічна, документ важливий з політичної точки зору. Перемовини тривали ще з часів адміністрації Байдена, але Зеленський фактично не мав вибору — потрібно було підписати хоч щось, аби не зіпсувати відносини з Трампом.
Для Трампа це спосіб показати, що США щось отримують від Києва. Для України — підтвердження, що стосунки з Білим домом працюють. А для союзників — усунення одного з факторів, який заважав зосередитись на важливішому — військовій допомозі та мирі.
Угода містить два важливі моменти для України. По-перше, прямо вказується, що руйнування спричинені повномасштабним вторгненням Росії — це рідкісна для нинішнього Білого дому пряма заява. По-друге, у документі розписано, як Україна може купувати американську зброю — її вартість зараховуватиметься як внесок США у спеціальний фонд. Це особливо актуально на тлі невизначеності щодо постачання таких систем, як Patriot.
Хоч угода виглядає масштабною, її реальний ефект на економіку та безпеку відчуватиметься не одразу. Її значення більше політичне: як тимчасове рішення у складній ситуації. Враховуючи непрозорість ресурсного сектору в Україні, втілення угоди буде непростим. Але наразі вона виконує свою роль — зберігає діалог і відкриває можливості для подальшої співпраці.
The Voicer | Підтримати
29.04.202516:33
Україна вразлива до кібератак Росії, - Bloomberg
Адміністрація Трампа різко скоротила кібердопомогу Україні, послаблюючи її захист від російських хакерів. США роками надавали Україні підтримку — навчання, обладнання, програмне забезпечення, фінансуючи захист урядових установ, енергетики та банків.
Лише USAID виділила понад $200 млн на кібербезпеку. Після інавгурації Трампа в січні 2025 року фінансування призупинено, контракти розірвано, поставки обладнання скасовано.
Експерти попереджають: без американської підтримки Україна стала «легкою мішенню» для кібератак. Російські хакери, які раніше атакували енергосистеми та урядові мережі, можуть посилити удари.
Хоча Канада, Великобританія та Японія намагаються компенсувати втрати, їхньої підтримки недостатньо. Приватні компанії, такі як Mandiant, продовжують допомагати, але без держфінансування Україна втрачає ключові цифрові рубежі.
Дії Трампа, спрямовані на перегляд зовнішньої допомоги, роблять країну вразливою перед російською кіберагресією.
The Voicer | Підтримати
Адміністрація Трампа різко скоротила кібердопомогу Україні, послаблюючи її захист від російських хакерів. США роками надавали Україні підтримку — навчання, обладнання, програмне забезпечення, фінансуючи захист урядових установ, енергетики та банків.
Лише USAID виділила понад $200 млн на кібербезпеку. Після інавгурації Трампа в січні 2025 року фінансування призупинено, контракти розірвано, поставки обладнання скасовано.
Експерти попереджають: без американської підтримки Україна стала «легкою мішенню» для кібератак. Російські хакери, які раніше атакували енергосистеми та урядові мережі, можуть посилити удари.
Хоча Канада, Великобританія та Японія намагаються компенсувати втрати, їхньої підтримки недостатньо. Приватні компанії, такі як Mandiant, продовжують допомагати, але без держфінансування Україна втрачає ключові цифрові рубежі.
Дії Трампа, спрямовані на перегляд зовнішньої допомоги, роблять країну вразливою перед російською кіберагресією.
The Voicer | Підтримати
27.04.202509:03
Європейські країни повертаються до використання протипіхотних мін - The Guardian
Фінляндія, Польща, Естонія, Латвія та Литва заявили про намір вийти з міжнародного договору, який забороняє протипіхотні міни. Вони пояснюють це зростанням загроз із боку Росії. Латвія вже офіційно підтримала вихід із договору 1997 року.
Правозахисники називають це шокуючим кроком назад. Ветеран війни в Боснії Зоран Єшич нагадує: міни калічать переважно цивільних — дітей і мирних жителів, — і можуть роками після війни залишатися смертельною небезпекою. Статистика це підтверджує: від 70% до 85% жертв мін — цивільні.
Організації на кшталт Humanity & Inclusion застерігають: повернення мін може не лише загрожувати життям, а й підірвати міжнародні гуманітарні норми. Використання "розумних мін" не вирішує проблему — навіть сучасні міни не вміють відрізняти цивільних від солдатів.
Червоний Хрест наголошує: навіть обмежена військова користь від мін не виправдовує їхніх довготривалих катастрофічних наслідків для мирного населення. Правозахисники побоюються, що вихід із договору створить небезпечний прецедент: держави можуть почати ігнорувати міжнародні правила під час криз.
Норвегія, попри сусідство з Росією, вирішила залишитися в договорі, нагадуючи, що такі заборони існують саме для найтемніших часів.
Досвід показує: міни не зникають із закінченням війни. Вони продовжують убивати й калічити ще десятки років потому.
The Voicer | Підтримати
Фінляндія, Польща, Естонія, Латвія та Литва заявили про намір вийти з міжнародного договору, який забороняє протипіхотні міни. Вони пояснюють це зростанням загроз із боку Росії. Латвія вже офіційно підтримала вихід із договору 1997 року.
Правозахисники називають це шокуючим кроком назад. Ветеран війни в Боснії Зоран Єшич нагадує: міни калічать переважно цивільних — дітей і мирних жителів, — і можуть роками після війни залишатися смертельною небезпекою. Статистика це підтверджує: від 70% до 85% жертв мін — цивільні.
Організації на кшталт Humanity & Inclusion застерігають: повернення мін може не лише загрожувати життям, а й підірвати міжнародні гуманітарні норми. Використання "розумних мін" не вирішує проблему — навіть сучасні міни не вміють відрізняти цивільних від солдатів.
Червоний Хрест наголошує: навіть обмежена військова користь від мін не виправдовує їхніх довготривалих катастрофічних наслідків для мирного населення. Правозахисники побоюються, що вихід із договору створить небезпечний прецедент: держави можуть почати ігнорувати міжнародні правила під час криз.
Норвегія, попри сусідство з Росією, вирішила залишитися в договорі, нагадуючи, що такі заборони існують саме для найтемніших часів.
Досвід показує: міни не зникають із закінченням війни. Вони продовжують убивати й калічити ще десятки років потому.
The Voicer | Підтримати
25.04.202506:30
Європа готується до світу без американських військ, - Politico
Європейські країни все більше турбуються через можливий вихід американських військ із континенту. Міністр оборони США Пітер Гегсет натякнув, що військова присутність США в Європі не є постійною. Попри офіційні запевнення у вірності НАТО, багато європейців готуються до того, що Америка може скоротити свою участь у безпеці регіону.
Наразі в Європі перебуває близько 70–90 тисяч американських військових — значно менше, ніж під час Холодної війни. Їхнє виведення може послабити стримування Росії та вимагатиме від європейських країн серйозних інвестицій. Генерал Крістофер Каволі закликає зберегти нинішню присутність США як важливу складову оборони.
У ЄС зростає тиск на Вашингтон з вимогою визначеності. Деякі країни, як-от Польща та країни Балтії, особливо залежні від американської допомоги. Водночас інші сподіваються, що після виборів США залишаться в альянсі.
Проте підготовка до «плану Б» вже почалася. Європейцям доведеться зміцнювати власні сили й промисловість, адже навіть якщо США залишаться, гарантій на майбутнє більше ніхто не дає.
The Voicer | Підтримати
Європейські країни все більше турбуються через можливий вихід американських військ із континенту. Міністр оборони США Пітер Гегсет натякнув, що військова присутність США в Європі не є постійною. Попри офіційні запевнення у вірності НАТО, багато європейців готуються до того, що Америка може скоротити свою участь у безпеці регіону.
Наразі в Європі перебуває близько 70–90 тисяч американських військових — значно менше, ніж під час Холодної війни. Їхнє виведення може послабити стримування Росії та вимагатиме від європейських країн серйозних інвестицій. Генерал Крістофер Каволі закликає зберегти нинішню присутність США як важливу складову оборони.
У ЄС зростає тиск на Вашингтон з вимогою визначеності. Деякі країни, як-от Польща та країни Балтії, особливо залежні від американської допомоги. Водночас інші сподіваються, що після виборів США залишаться в альянсі.
Проте підготовка до «плану Б» вже почалася. Європейцям доведеться зміцнювати власні сили й промисловість, адже навіть якщо США залишаться, гарантій на майбутнє більше ніхто не дає.
The Voicer | Підтримати
05.05.202516:31
100 днів Ілона Маска. Історія про те, як нічого не вийшло
Нещодавно ми відзначали перші сто днів президентства Трампа. Багато хто написав статті з оцінюванням його підсумків, проте всі зовсім забули, що сто днів в уряді працює не лише Дональд Трамп, а й Ілон Маск.
Мільярдер поставив амбітну ціль - скоротити федеральний бюджет на $2 трлн. Пізніше сума зменшилась до одного трильйона, проте це також виявилося вкрай складним завданням. Тож давайте проаналізуємо перші 100 днів Ілона Маска в уряді.
Отже, на сьогоднішній день Маск, за його власними словами, зміг заощадити близько $160 млрд. Це набагато менше, ніж планувалося, однак також результат. Щоправда не точний.
Журналісти одразу почали перевіряти звітність по скасованим контрактам та знайшли багато неточностей. Деякі контракти враховувалися по два-три рази, деяких ніколи навіть не існувало, а один із скасованих контрактів взагалі був оцінений у $8 млрд замість $8 млн.
А ще якісь контракти були закінчені без допомоги Ілона. Ще в роки президентства Джо Байдена чи навіть Джорджа Буша-молодшого. Загалом, після перевірки журналістів із сайту зникли тисячі документів, а із залишку можна підтвердити лише економію $12,6 млрд.
Але це ж також економія, так?
#Економіка | The Voicer | Підтримати
Нещодавно ми відзначали перші сто днів президентства Трампа. Багато хто написав статті з оцінюванням його підсумків, проте всі зовсім забули, що сто днів в уряді працює не лише Дональд Трамп, а й Ілон Маск.
Мільярдер поставив амбітну ціль - скоротити федеральний бюджет на $2 трлн. Пізніше сума зменшилась до одного трильйона, проте це також виявилося вкрай складним завданням. Тож давайте проаналізуємо перші 100 днів Ілона Маска в уряді.
Отже, на сьогоднішній день Маск, за його власними словами, зміг заощадити близько $160 млрд. Це набагато менше, ніж планувалося, однак також результат. Щоправда не точний.
Журналісти одразу почали перевіряти звітність по скасованим контрактам та знайшли багато неточностей. Деякі контракти враховувалися по два-три рази, деяких ніколи навіть не існувало, а один із скасованих контрактів взагалі був оцінений у $8 млрд замість $8 млн.
А ще якісь контракти були закінчені без допомоги Ілона. Ще в роки президентства Джо Байдена чи навіть Джорджа Буша-молодшого. Загалом, після перевірки журналістів із сайту зникли тисячі документів, а із залишку можна підтвердити лише економію $12,6 млрд.
Але це ж також економія, так?
#Економіка | The Voicer | Підтримати
03.05.202508:01
Чому Україна програє дипломатичну боротьбу за Африку, - The Economist
Україна активно намагається заручитися підтримкою країн Африки у війні проти Росії: відкриває посольства, надсилає делегації, передає гуманітарну допомогу. Але ці зусилля майже не дають результатів. У 2024 році лише 10 африканських країн підтримали українську резолюцію в ООН. Більшість держав Африки, якщо доведеться обирати, радше стануть на бік Росії.
Причини — глибші. По-перше, Росія має історичні зв’язки: у радянські часи вона підтримувала антиколоніальні рухи. По-друге, вона переважає у військовому й інформаційному впливі — постачає зброю, найманців, активно веде пропаганду. Україна ж довго ігнорувала регіон і має обмежені ресурси для дипломатії.
Спроби Києва змінити ситуацію — від дронів до зернової допомоги — поки що дають мало результатів. Багато африканських лідерів сприймають Україну як союзника Заходу, який втрачає довіру через конфлікти на кшталт війни в Газі. І хоча Україна намагається показати свою користь, більшість країн Африки не бачать вигоди в зміні позиції.
The Voicer | Підтримати
Україна активно намагається заручитися підтримкою країн Африки у війні проти Росії: відкриває посольства, надсилає делегації, передає гуманітарну допомогу. Але ці зусилля майже не дають результатів. У 2024 році лише 10 африканських країн підтримали українську резолюцію в ООН. Більшість держав Африки, якщо доведеться обирати, радше стануть на бік Росії.
Причини — глибші. По-перше, Росія має історичні зв’язки: у радянські часи вона підтримувала антиколоніальні рухи. По-друге, вона переважає у військовому й інформаційному впливі — постачає зброю, найманців, активно веде пропаганду. Україна ж довго ігнорувала регіон і має обмежені ресурси для дипломатії.
Спроби Києва змінити ситуацію — від дронів до зернової допомоги — поки що дають мало результатів. Багато африканських лідерів сприймають Україну як союзника Заходу, який втрачає довіру через конфлікти на кшталт війни в Газі. І хоча Україна намагається показати свою користь, більшість країн Африки не бачать вигоди в зміні позиції.
The Voicer | Підтримати
01.05.202506:31
Звільнення українських цивільних полонених мало б стати ключовою умовою мирної угоди, - The Guardian
Громадські організації закликають до безумовного звільнення тисяч українців, яких утримують у російському полоні. На їхню думку, питання звільнення людей має бути центральним у будь-якому мирному процесі, адже нині вся увага зосереджена на територіях і гарантіях безпеки.
Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод (лауреата Нобелівської премії миру 2022 року), наголосила, що без урахування "людського виміру" не буде сталого миру.
Розслідування Guardian та партнерів — про смерть української журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні — засвідчило жахливі умови утримання цивільних: тортури, ізоляція, відсутність медичної допомоги.
Європейська комісія та ОБСЄ засудили дії Росії, які порушують міжнародне гуманітарне право. Ув’язнених часто звинувачують у "тероризмі", а деяких просто затримують без причини — без суду, без зв'язку з родичами.
Рідні понад 380 затриманих не мають жодної інформації про їхню долю вже більше року. Обміни цивільними майже припинилися. Олег Орлов (організація Memorial) заявив, що Росія має звільнити всіх цивільних без умов. Кампанія People First, яку створили близько 50 організацій, закликає зробити це ще до укладання миру.
Попри слова Дональда Трампа про близькість угоди між РФ і Україною, про долю полонених у проекті американського мирного плану не згадується.
Представники України наполягають: усі полонені — військові, цивільні й викрадені діти — повинні бути звільнені.
The Voicer | Підтримати
Громадські організації закликають до безумовного звільнення тисяч українців, яких утримують у російському полоні. На їхню думку, питання звільнення людей має бути центральним у будь-якому мирному процесі, адже нині вся увага зосереджена на територіях і гарантіях безпеки.
Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод (лауреата Нобелівської премії миру 2022 року), наголосила, що без урахування "людського виміру" не буде сталого миру.
Розслідування Guardian та партнерів — про смерть української журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні — засвідчило жахливі умови утримання цивільних: тортури, ізоляція, відсутність медичної допомоги.
Європейська комісія та ОБСЄ засудили дії Росії, які порушують міжнародне гуманітарне право. Ув’язнених часто звинувачують у "тероризмі", а деяких просто затримують без причини — без суду, без зв'язку з родичами.
Рідні понад 380 затриманих не мають жодної інформації про їхню долю вже більше року. Обміни цивільними майже припинилися. Олег Орлов (організація Memorial) заявив, що Росія має звільнити всіх цивільних без умов. Кампанія People First, яку створили близько 50 організацій, закликає зробити це ще до укладання миру.
Попри слова Дональда Трампа про близькість угоди між РФ і Україною, про долю полонених у проекті американського мирного плану не згадується.
Представники України наполягають: усі полонені — військові, цивільні й викрадені діти — повинні бути звільнені.
The Voicer | Підтримати
29.04.202506:32
⚡️Друзі, ми продовжуємо співпрацювати з іншими аналітичними каналами. Вони всі різні, і багато в кого різна думка, але всі ми хочемо розвивати український аналітичний контент. До вашої уваги:
POLITpedia - політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами.
Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії.
Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні.
Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу.
UnRealpolitik - коли реальність не вписується в політичну теорію.
PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!
Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму).
dechat – головні події, політика та суспільні процеси в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Аналітика, меми та упереджені погляди будуть також присутні.
Кваси — підпільний народно-капіталістичний канал. Де актуальні події пишуться під кваском.
Young Diplomat — простими словами про велику політику від студента МВ.
Будда в Конгресі - виважена та спокійна аналітика про обидва береги Атлантики з фльором місцевого гумору.
ADASTRA - досліджуємо міжнародне, щоб творити національне.
Спілка "УкрінСерв" - важливі новини з періодичними авторськими коментарями.
Щоб вам було зручніше, ми зібрали їх в одну папку: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi
Наші пошуки каналів продовжуються, тому папка буде доповнюватися. Давайте створювати аналітику разом!
POLITpedia - політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами.
Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії.
Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні.
Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу.
UnRealpolitik - коли реальність не вписується в політичну теорію.
PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!
Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму).
dechat – головні події, політика та суспільні процеси в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Аналітика, меми та упереджені погляди будуть також присутні.
Кваси — підпільний народно-капіталістичний канал. Де актуальні події пишуться під кваском.
Young Diplomat — простими словами про велику політику від студента МВ.
Будда в Конгресі - виважена та спокійна аналітика про обидва береги Атлантики з фльором місцевого гумору.
ADASTRA - досліджуємо міжнародне, щоб творити національне.
Спілка "УкрінСерв" - важливі новини з періодичними авторськими коментарями.
Щоб вам було зручніше, ми зібрали їх в одну папку: https://t.me/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi
Наші пошуки каналів продовжуються, тому папка буде доповнюватися. Давайте створювати аналітику разом!
26.04.202516:33
Насправді Трамп ніколи не прагнув миру в Україні - UnHerd
Попри заяви про мир, дії США під керівництвом Дональда Трампа свідчать про інше. Нещодавній масований обстріл Києва — 70 ракет і 145 дронів — відбувся на тлі безплідних мирних переговорів, де Трамп більше переймався власною політичною вигодою, ніж реальним врегулюванням війни. Його пропозиції фактично вимагали від України капітуляції: передати Крим Росії, погодитися на втрату 20% території, відмовитися від членства в НАТО і погодитися на скасування санкцій проти Москви.
Коли Київ відкинув цю «угоду», переговори фактично зірвалися. Замість справжньої дипломатії Трамп намагався нав'язати рішення, не враховуючи реальних інтересів України. Водночас Росія, розуміючи слабкість американської позиції, тягнула час і демонструвала удавані поступки лише для вигоди.
Тепер Трамп, втративши надію швидко закінчити війну, прагне нормалізувати відносини з Росією в односторонньому порядку. Після цього Україна ризикує залишитися сам на сам із Кремлем.
Європа також стоїть перед випробуванням. Спроби виробити єдину політику допомоги Україні часто провалювалися через розбіжності між країнами. Плани підтримки урізалися, а ініціативи створити спільний оборонний сектор гальмуються через бюрократію. Хоча є позитивні зрушення, наприклад використання заморожених російських активів для фінансування зброї, вони навряд чи компенсують відхід США.
Ситуація штовхає деякі східноєвропейські країни діяти самостійно, формуючи регіональні союзи, такі як Люблінський трикутник, і навіть готуючись до можливого відступу України для самозахисту. Відхід американських військ із Польщі і загроза скорочення військової присутності США в регіоні лише підсилюють ці настрої.
The Voicer | Підтримати
Попри заяви про мир, дії США під керівництвом Дональда Трампа свідчать про інше. Нещодавній масований обстріл Києва — 70 ракет і 145 дронів — відбувся на тлі безплідних мирних переговорів, де Трамп більше переймався власною політичною вигодою, ніж реальним врегулюванням війни. Його пропозиції фактично вимагали від України капітуляції: передати Крим Росії, погодитися на втрату 20% території, відмовитися від членства в НАТО і погодитися на скасування санкцій проти Москви.
Коли Київ відкинув цю «угоду», переговори фактично зірвалися. Замість справжньої дипломатії Трамп намагався нав'язати рішення, не враховуючи реальних інтересів України. Водночас Росія, розуміючи слабкість американської позиції, тягнула час і демонструвала удавані поступки лише для вигоди.
Тепер Трамп, втративши надію швидко закінчити війну, прагне нормалізувати відносини з Росією в односторонньому порядку. Після цього Україна ризикує залишитися сам на сам із Кремлем.
Європа також стоїть перед випробуванням. Спроби виробити єдину політику допомоги Україні часто провалювалися через розбіжності між країнами. Плани підтримки урізалися, а ініціативи створити спільний оборонний сектор гальмуються через бюрократію. Хоча є позитивні зрушення, наприклад використання заморожених російських активів для фінансування зброї, вони навряд чи компенсують відхід США.
Ситуація штовхає деякі східноєвропейські країни діяти самостійно, формуючи регіональні союзи, такі як Люблінський трикутник, і навіть готуючись до можливого відступу України для самозахисту. Відхід американських військ із Польщі і загроза скорочення військової присутності США в регіоні лише підсилюють ці настрої.
The Voicer | Підтримати
24.04.202516:36
Білий дім розглядає зняття санкцій з російських енергетичних активів і Nord Stream - Politico
Адміністрація Трампа обговорює можливість скасування санкцій проти російського газопроводу Nord Stream 2 та інших енергетичних проєктів у Європі, як частину потенційної угоди про завершення війни в Україні. Це стало б різким розворотом у політиці США, яка з 2022 року посилилася після вторгнення Росії.
Головним лобістом скасування санкцій є спецпредставник Білого дому Стів Віткофф, який, за словами джерел, має дружні стосунки з Путіним. Він доручив своїй команді проаналізувати всі чинні енергетичні обмеження проти РФ. Водночас держсекретар Марко Рубіо та сам Віткофф у спільній заяві заперечили факт будь-яких перемовин щодо зняття санкцій, назвавши статтю Politico вигадкою.
Nord Stream 2 залишається частково придатним до роботи, попри вибух 2022 року, і може знову стати джерелом прибутків для Москви — якщо ЄС погодиться знову купувати російський газ. Це малоймовірно, адже Євросоюз активно скорочує залежність від РФ.
Крім того, під санкціями залишаються й інші проєкти, зокрема Arctic LNG 2. Водночас Білий дім розколотий: Рубіо, міністр внутрішніх справ Даг Бергум і прихильники енергетичного домінування США виступають проти ініціатив Віткоффа, вважаючи їх небезпечними для американських експортерів газу, які вже зайняли частину європейського ринку.
Попри всі ініціативи, підтримка ідеї зняття санкцій у Вашингтоні залишається слабкою. Як зазначив один із джерел, «це ще не тісто в духовці, але інгредієнти вже готують».
The Voicer | Підтримати
Адміністрація Трампа обговорює можливість скасування санкцій проти російського газопроводу Nord Stream 2 та інших енергетичних проєктів у Європі, як частину потенційної угоди про завершення війни в Україні. Це стало б різким розворотом у політиці США, яка з 2022 року посилилася після вторгнення Росії.
Головним лобістом скасування санкцій є спецпредставник Білого дому Стів Віткофф, який, за словами джерел, має дружні стосунки з Путіним. Він доручив своїй команді проаналізувати всі чинні енергетичні обмеження проти РФ. Водночас держсекретар Марко Рубіо та сам Віткофф у спільній заяві заперечили факт будь-яких перемовин щодо зняття санкцій, назвавши статтю Politico вигадкою.
Nord Stream 2 залишається частково придатним до роботи, попри вибух 2022 року, і може знову стати джерелом прибутків для Москви — якщо ЄС погодиться знову купувати російський газ. Це малоймовірно, адже Євросоюз активно скорочує залежність від РФ.
Крім того, під санкціями залишаються й інші проєкти, зокрема Arctic LNG 2. Водночас Білий дім розколотий: Рубіо, міністр внутрішніх справ Даг Бергум і прихильники енергетичного домінування США виступають проти ініціатив Віткоффа, вважаючи їх небезпечними для американських експортерів газу, які вже зайняли частину європейського ринку.
Попри всі ініціативи, підтримка ідеї зняття санкцій у Вашингтоні залишається слабкою. Як зазначив один із джерел, «це ще не тісто в духовці, але інгредієнти вже готують».
The Voicer | Підтримати
05.05.202506:30
Путін заявляє, що немає потреби використовувати ядерну зброю в Україні, - SkyNews
В неділю вранці Володимир Путін заявив, що в конфлікті з Україною не було потреби використовувати ядерну зброю — і він сподівається, що такої потреби ніколи не виникне.
Виступаючи в ефірі державного телебачення, Путін сказав, що Росія має силу та засоби, щоб довести конфлікт в Україні до «логічного завершення».
У листопаді Путін підписав оновлену версію ядерної доктрини Росії, яка чітко визначає обставини, за яких він може застосувати найбільший у світі ядерний арсенал. Документ передбачає можливість ядерної війни навіть у відповідь на конвенційну атаку, підтриману ядерною державою.
Заява Путіна про небажання використовувати ядерну зброю суперечить його попереднім погрозам, адже у 2022 році під час звільнення Херсону РФ розглядала ядерний удар. Нова ядерна доктрина 2024 року знижує поріг для таких дій, дозволяючи відповідь на неядерні атаки за підтримки ядерних держав.
Погрози, переміщення зброї до Білорусі та навчання з імітацією ударів були частиною шантажу, щоб змусити Захід і Україну до поступок. Нинішні слова можуть бути спробою деескалації, але не усувають ризиків через агресивну політику Росії.
The Voicer | Підтримати
В неділю вранці Володимир Путін заявив, що в конфлікті з Україною не було потреби використовувати ядерну зброю — і він сподівається, що такої потреби ніколи не виникне.
Виступаючи в ефірі державного телебачення, Путін сказав, що Росія має силу та засоби, щоб довести конфлікт в Україні до «логічного завершення».
У листопаді Путін підписав оновлену версію ядерної доктрини Росії, яка чітко визначає обставини, за яких він може застосувати найбільший у світі ядерний арсенал. Документ передбачає можливість ядерної війни навіть у відповідь на конвенційну атаку, підтриману ядерною державою.
Заява Путіна про небажання використовувати ядерну зброю суперечить його попереднім погрозам, адже у 2022 році під час звільнення Херсону РФ розглядала ядерний удар. Нова ядерна доктрина 2024 року знижує поріг для таких дій, дозволяючи відповідь на неядерні атаки за підтримки ядерних держав.
Погрози, переміщення зброї до Білорусі та навчання з імітацією ударів були частиною шантажу, щоб змусити Захід і Україну до поступок. Нинішні слова можуть бути спробою деескалації, але не усувають ризиків через агресивну політику Росії.
The Voicer | Підтримати
02.05.202516:30
Як люди вбивають і себе, і довкілля?
Війна - це жахлива трагедія для всіх, зокрема й для природи. Із розвитком технологій війни почали завдавати дедалі більшої шкоди довкіллю. Сьогодні пропонуємо заглибитись в історію та проаналізувати, як наймасштабніші війни впливали на екологію. Не завжди ж про Трампа читати, правда?
У доіндустріальну епоху навіть великі конфлікти залишали локальні сліди. Знищувалися ліси для будівництва укріплень, псувалися орні землі, іноді випалювалися цілі поселення. Але зброї масового ураження не існувало, і більшість екосистем могла відновитися відносно швидко. Головну загрозу становила зміна ландшафтів і тиск на природні ресурси, а не довготривалі токсичні забруднення.
Проте Перша світова війна вперше продемонструвала масштабний вплив на довкілля. На Західному фронті артилерія буквально перетворила землю на місячний ландшафт. За оцінками французьких дослідників, унаслідок боїв було зруйновано близько 100 000 гектарів сільгоспугідь і лісів. Хімічна зброя забруднила ґрунти, які досі вважаються «мертвими зонами», особливо в районах Іпру у Бельгії. Однак природа поступово оговталася: сьогодні більшість слідів цих подій зникла у лісах та полях.
Друга ж світова війна, окрім гігантських втрат серед людей, принесла і нові загрози для довкілля. Застосування атомної зброї в Хіросімі та Нагасакі вбило до 200 тисяч людей і спричинило довготривале радіоактивне забруднення. Цікаво, що в бомбі, скинутій на Хіросіму, із 64 кг урану-235 розщепленню піддалися лише 700 грамів. Це означає, що переважна частина матеріалу не вступила в реакцію, але розсіялася в середовищі.
Також паралельно з цим у Тихоокеанському регіоні війська союзників ненавмисно занесли до місцевої екосистеми нові види рослин, бур'янів та навіть шкідників, які сильно вдарили по біорізноманіттю на островах. Крім того, колосальний розвиток транспорту, авіації та кораблів підвищив обсяги спалювання пального та шкідливих викидів у повітря.
Проте однією з найбільших екологічних катастроф стало використання дефоліантів під час В'єтнамської війни. Тут поговоримо докладніше.
Під час конфлікту армії Британії та США застосовували суміш різноманітних гербіцидів та інших речовин під назвою Agent Orange. Ця суміш буквально знищувала тропічні ліси для того, щоб було простіше виявляти північно-в'єтнамську армію та партизанів, які добре ховалися у непрохідних джунглях.
Тоді вилили близько 76 мільйонів літрів речовини, що призвело до знищення 20% джунглів і серйозних екологічних наслідків. Крім того, діоксин, що містився в Agent Orange, залишався токсичним для людей і природи протягом десятиліть.
Ну і під кінець статті неможливо не згадати Ірак, який під час війни в Персидській затоці підпалив близько 600 нафтових свердловин, що спричинило величезне забруднення навколишнього середовища. Дим і токсичні пари погіршили якість повітря, а нафтова пляма, що потрапила в море, вбила тисячі птахів та тварин.
Там, де війна, завжди руйнування та смерть. І не лише людські..
#Війна | The Voicer | Підтримати
Війна - це жахлива трагедія для всіх, зокрема й для природи. Із розвитком технологій війни почали завдавати дедалі більшої шкоди довкіллю. Сьогодні пропонуємо заглибитись в історію та проаналізувати, як наймасштабніші війни впливали на екологію. Не завжди ж про Трампа читати, правда?
У доіндустріальну епоху навіть великі конфлікти залишали локальні сліди. Знищувалися ліси для будівництва укріплень, псувалися орні землі, іноді випалювалися цілі поселення. Але зброї масового ураження не існувало, і більшість екосистем могла відновитися відносно швидко. Головну загрозу становила зміна ландшафтів і тиск на природні ресурси, а не довготривалі токсичні забруднення.
Проте Перша світова війна вперше продемонструвала масштабний вплив на довкілля. На Західному фронті артилерія буквально перетворила землю на місячний ландшафт. За оцінками французьких дослідників, унаслідок боїв було зруйновано близько 100 000 гектарів сільгоспугідь і лісів. Хімічна зброя забруднила ґрунти, які досі вважаються «мертвими зонами», особливо в районах Іпру у Бельгії. Однак природа поступово оговталася: сьогодні більшість слідів цих подій зникла у лісах та полях.
Друга ж світова війна, окрім гігантських втрат серед людей, принесла і нові загрози для довкілля. Застосування атомної зброї в Хіросімі та Нагасакі вбило до 200 тисяч людей і спричинило довготривале радіоактивне забруднення. Цікаво, що в бомбі, скинутій на Хіросіму, із 64 кг урану-235 розщепленню піддалися лише 700 грамів. Це означає, що переважна частина матеріалу не вступила в реакцію, але розсіялася в середовищі.
Також паралельно з цим у Тихоокеанському регіоні війська союзників ненавмисно занесли до місцевої екосистеми нові види рослин, бур'янів та навіть шкідників, які сильно вдарили по біорізноманіттю на островах. Крім того, колосальний розвиток транспорту, авіації та кораблів підвищив обсяги спалювання пального та шкідливих викидів у повітря.
Проте однією з найбільших екологічних катастроф стало використання дефоліантів під час В'єтнамської війни. Тут поговоримо докладніше.
Під час конфлікту армії Британії та США застосовували суміш різноманітних гербіцидів та інших речовин під назвою Agent Orange. Ця суміш буквально знищувала тропічні ліси для того, щоб було простіше виявляти північно-в'єтнамську армію та партизанів, які добре ховалися у непрохідних джунглях.
Тоді вилили близько 76 мільйонів літрів речовини, що призвело до знищення 20% джунглів і серйозних екологічних наслідків. Крім того, діоксин, що містився в Agent Orange, залишався токсичним для людей і природи протягом десятиліть.
Ну і під кінець статті неможливо не згадати Ірак, який під час війни в Персидській затоці підпалив близько 600 нафтових свердловин, що спричинило величезне забруднення навколишнього середовища. Дим і токсичні пари погіршили якість повітря, а нафтова пляма, що потрапила в море, вбила тисячі птахів та тварин.
Там, де війна, завжди руйнування та смерть. І не лише людські..
#Війна | The Voicer | Підтримати
30.04.202516:30
Чи вдасться США з Ізраїлем перемогти Іран?
США незабаром проведуть вже третій етап переговорів з Іраном щодо ядерної угоди. Трамп з одного боку дає Тегерану 60 днів на укладання угоди, а з іншого - привселюдно заявляє, що готовий розпочати військову операцію в країні з метою знищення ядерної програми.
Ми відразу скажемо, що ймовірність військового сценарію поки що залишається невисокою. У команді Трампа виник розкол з приводу методів вирішення проблеми, і поки що Трамп дає зрозуміти, що готовий вирішувати питання дипломатично. Проте сам план нападу таки існує, про що пише The New York Times. Давайте його проаналізуємо.
Операція передбачає поєднання американських повітряних ударів із наземними рейдами ізраїльського спецназу. Так, Ізраїль теж хоче брати участь. Більше того, саме він лобіює військове втручання та намагається переконати Трампа зробити це.
Операція вимагає тривалого часу на підготовку – орієнтовно, до жовтня 2025 року. Але навіть у такому разі успіх операції залишається під сумнівом. Головна проблема – велика кількість об'єктів, які потрібно знищити. Причому у різних частинах країни.
І щоб це реалізувати, потрібно спочатку провести потужну підготовчу кампанію проти іранських збройних сил, порушити і дезорганізувати управління військами, а також, ймовірно, завдати ударів по політичних центрах прийняття рішень. А йдеться, нагадаємо, про Іран. Це досить потужна країна за мірками Близького Сходу.
З повітряними атаками буде трохи простіше. Ізраїль вже двічі завдав ударів по Ірану, продемонструвавши, що іранська ППО погано справляється. Однак у випадку ядерних об'єктів ситуація ускладнюється тим, що більшість таких об'єктів знаходяться глибоко під землею.
Для глибоких ударів потрібні спеціальні протибункерні бомби. За експертними оцінками, лише GBU-57 підходять для такої атаки, а Ізраїль їх не має. Та й навіть у разі американських постачань, в Ізраїлі немає літаків-носіїв під них. Але основна проблема навіть не в бомбах, а в ресурсах. За розрахунками, потрібно кілька сотень літаків протягом як мінімум кількох днів із дозаправкою в повітрі.
Операція проти ядерних об'єктів здається складною і тому, що діяти доведеться з баз та авіаносців на віддаленні в тисячі кілометрів від цілей, а самі цілі розкидані на величезній площині, в тому числі у важкодоступних гірських районах або під землею.
Іран – надто велика країна для такої атаки. Та й адміністрації Трампа навряд чи потрібна нова причина витрачати величезну кількість ресурсів на нову війну.
#Війна | The Voicer | Підтримати
США незабаром проведуть вже третій етап переговорів з Іраном щодо ядерної угоди. Трамп з одного боку дає Тегерану 60 днів на укладання угоди, а з іншого - привселюдно заявляє, що готовий розпочати військову операцію в країні з метою знищення ядерної програми.
Ми відразу скажемо, що ймовірність військового сценарію поки що залишається невисокою. У команді Трампа виник розкол з приводу методів вирішення проблеми, і поки що Трамп дає зрозуміти, що готовий вирішувати питання дипломатично. Проте сам план нападу таки існує, про що пише The New York Times. Давайте його проаналізуємо.
Операція передбачає поєднання американських повітряних ударів із наземними рейдами ізраїльського спецназу. Так, Ізраїль теж хоче брати участь. Більше того, саме він лобіює військове втручання та намагається переконати Трампа зробити це.
Операція вимагає тривалого часу на підготовку – орієнтовно, до жовтня 2025 року. Але навіть у такому разі успіх операції залишається під сумнівом. Головна проблема – велика кількість об'єктів, які потрібно знищити. Причому у різних частинах країни.
І щоб це реалізувати, потрібно спочатку провести потужну підготовчу кампанію проти іранських збройних сил, порушити і дезорганізувати управління військами, а також, ймовірно, завдати ударів по політичних центрах прийняття рішень. А йдеться, нагадаємо, про Іран. Це досить потужна країна за мірками Близького Сходу.
З повітряними атаками буде трохи простіше. Ізраїль вже двічі завдав ударів по Ірану, продемонструвавши, що іранська ППО погано справляється. Однак у випадку ядерних об'єктів ситуація ускладнюється тим, що більшість таких об'єктів знаходяться глибоко під землею.
Для глибоких ударів потрібні спеціальні протибункерні бомби. За експертними оцінками, лише GBU-57 підходять для такої атаки, а Ізраїль їх не має. Та й навіть у разі американських постачань, в Ізраїлі немає літаків-носіїв під них. Але основна проблема навіть не в бомбах, а в ресурсах. За розрахунками, потрібно кілька сотень літаків протягом як мінімум кількох днів із дозаправкою в повітрі.
Операція проти ядерних об'єктів здається складною і тому, що діяти доведеться з баз та авіаносців на віддаленні в тисячі кілометрів від цілей, а самі цілі розкидані на величезній площині, в тому числі у важкодоступних гірських районах або під землею.
Іран – надто велика країна для такої атаки. Та й адміністрації Трампа навряд чи потрібна нова причина витрачати величезну кількість ресурсів на нову війну.
#Війна | The Voicer | Підтримати
28.04.202516:30
Мегав'язниця Сальвадора пропонує США свої послуги у розміщенні мігрантів
Однією з передвиборчих обіцянок Трампа були масові депортації нелегальних мігрантів. Ця ідея сподобалась, зокрема, його прихильнику президенту Сальвадора Найібу Букеле, який з радістю розміщає депортованих зі США у своїх в'язницях.
Президент Сальвадора зміг перетворити свою країну на країну мегав'язниць, яка посідає перше місце за кількістю ув'язнених на душу населення у світі. І це з порівняно невеликим населенням в 6 мільйонів громадян.
Але давайте по порядку. Найіб Букеле прийшов до влади у 2019 році з обіцянкою перемогти кримінальні угруповання, які на той момент поглинули весь Сальвадор. Наприклад, у 2015 році на кожні 100 тисяч жителів припадали 103 навмисні вбивства. У 2019 році 30 вбивств на добу були для Сальвадора нормою.
Однак із новим президентом ситуація змінилася, і за п'ять років його правління кількість убивств знизилася у 19 разів. Як він це зробив? Досить радикальним чином. Він збудував величезні в'язниці і почав масово заповнювати їх людьми. Зараз за ґратами у Сальвадорі сидить аж 2,6% дорослого населення країни, чого немає в жодній іншій країні світу.
І у в'язницях все ще є місця. Тому підприємливий політик вирішив пропонувати свої послуги іншим країнам, чим і зацікавився Трамп. Нещодавно було випробувано першу ітерацію, в результаті якої зі США перевезли 278 венесуельців прямо у в'язниці Сальвадора. За кожного в'язня Сальвадор отримує 20 тисяч доларів щороку. І, судячи з заяв Трампа, така практика продовжиться.
Головним чином, наявність великої кількості вільних місць пояснюється величезною в'язницею СЕСОТ. Це не просто в'язниця, а скоріш особистий проект та гордість президента Букеле. Вона вважається найбільшою в'язницею Латинської Америки.
На її території розташовано 8 павільйонів та 19 веж охорони. Усі паркани та стіни знаходяться під напругою. Охорону CECOT забезпечують спеціально треновані поліцейські та військові. Звідки вся ця інформація? З офіційного півгодинного відео від президента Сальвадора, в якому він хизується своїм проектом.
#Інше | The Voicer | Підтримати
Однією з передвиборчих обіцянок Трампа були масові депортації нелегальних мігрантів. Ця ідея сподобалась, зокрема, його прихильнику президенту Сальвадора Найібу Букеле, який з радістю розміщає депортованих зі США у своїх в'язницях.
Президент Сальвадора зміг перетворити свою країну на країну мегав'язниць, яка посідає перше місце за кількістю ув'язнених на душу населення у світі. І це з порівняно невеликим населенням в 6 мільйонів громадян.
Але давайте по порядку. Найіб Букеле прийшов до влади у 2019 році з обіцянкою перемогти кримінальні угруповання, які на той момент поглинули весь Сальвадор. Наприклад, у 2015 році на кожні 100 тисяч жителів припадали 103 навмисні вбивства. У 2019 році 30 вбивств на добу були для Сальвадора нормою.
Однак із новим президентом ситуація змінилася, і за п'ять років його правління кількість убивств знизилася у 19 разів. Як він це зробив? Досить радикальним чином. Він збудував величезні в'язниці і почав масово заповнювати їх людьми. Зараз за ґратами у Сальвадорі сидить аж 2,6% дорослого населення країни, чого немає в жодній іншій країні світу.
І у в'язницях все ще є місця. Тому підприємливий політик вирішив пропонувати свої послуги іншим країнам, чим і зацікавився Трамп. Нещодавно було випробувано першу ітерацію, в результаті якої зі США перевезли 278 венесуельців прямо у в'язниці Сальвадора. За кожного в'язня Сальвадор отримує 20 тисяч доларів щороку. І, судячи з заяв Трампа, така практика продовжиться.
Головним чином, наявність великої кількості вільних місць пояснюється величезною в'язницею СЕСОТ. Це не просто в'язниця, а скоріш особистий проект та гордість президента Букеле. Вона вважається найбільшою в'язницею Латинської Америки.
На її території розташовано 8 павільйонів та 19 веж охорони. Усі паркани та стіни знаходяться під напругою. Охорону CECOT забезпечують спеціально треновані поліцейські та військові. Звідки вся ця інформація? З офіційного півгодинного відео від президента Сальвадора, в якому він хизується своїм проектом.
#Інше | The Voicer | Підтримати
26.04.202509:02
Доля війни в Україні може залежати саме від Криму - Newsweek
Крим стає ключовою темою в перемовинах про мир між Росією та Україною. Президент України Володимир Зеленський наполягає, що не прийме жодної угоди, яка визнає Крим російським. Натомість Дональд Трамп, який веде переговори, заявив, що «Крим залишиться з Росією» та розглядає можливість передачі Росії до 20% української території.
Зеленський під час візиту до Південної Африки підкреслив, що Україна готова до всіх мирних ініціатив, які не суперечать її Конституції, де Крим чітко визначено як невід’ємна частина країни. У відповідь Трамп написав, що Крим був «переданий Росії без жодного пострілу» ще 11 років тому, і дивується, чому тоді не боролися.
Крим має величезне стратегічне значення — саме звідти Росія завдає ракетних ударів, утримує Чорноморський флот у Севастополі та контролює логістику на півдні України. Також він має символічне значення для Путіна як частина його політичної спадщини.
Однак експерти вважають, що Крим також є слабким місцем режиму — якщо Україна покаже, що здатна його відвоювати, це може підірвати авторитет Путіна.
The Voicer | Підтримати
Крим стає ключовою темою в перемовинах про мир між Росією та Україною. Президент України Володимир Зеленський наполягає, що не прийме жодної угоди, яка визнає Крим російським. Натомість Дональд Трамп, який веде переговори, заявив, що «Крим залишиться з Росією» та розглядає можливість передачі Росії до 20% української території.
Зеленський під час візиту до Південної Африки підкреслив, що Україна готова до всіх мирних ініціатив, які не суперечать її Конституції, де Крим чітко визначено як невід’ємна частина країни. У відповідь Трамп написав, що Крим був «переданий Росії без жодного пострілу» ще 11 років тому, і дивується, чому тоді не боролися.
Крим має величезне стратегічне значення — саме звідти Росія завдає ракетних ударів, утримує Чорноморський флот у Севастополі та контролює логістику на півдні України. Також він має символічне значення для Путіна як частина його політичної спадщини.
Однак експерти вважають, що Крим також є слабким місцем режиму — якщо Україна покаже, що здатна його відвоювати, це може підірвати авторитет Путіна.
The Voicer | Підтримати
24.04.202506:32
"Мистецтво вкладати угоди" Трампа стикається з геополітичною реальністю, - CNN
На початку книги “Мистецтво укладати угоди” Дональд Трамп описував себе як людину, яка постійно укладає вигідні домовленості. Та у другому президентському терміні його підхід дає збої.
Йому не вдалося завершити війну в Україні, як обіцяв — за 24 години. Торговельна війна з Китаєм зайшла в глухий кут. Трамп поступово відходить від жорсткої риторики, змушений скасовувати тарифи й втрачає політичні очки через нестабільність на ринках.
Його підхід "виграй або програй" працює в бізнесі, але не в геополітиці. Він тисне на партнерів: юристам погрожує закриттям доступу до держтаємниць, університетам — обрізанням фінансування. У переговорах із CEO Apple Тімом Куком Трамп відступив від 145% тарифу на iPhone. Але у відносинах із державами такий стиль викликає опір.
Китай відмовився від особистих переговорів і не піддається на тиск. Сі Цзіньпін не хоче “домовлятись по-трампівськи”, Пекін відповідає дзеркально.
В Україні ситуація ще складніша. Зеленський відкидає “мирну угоду”, яка фактично передбачає поступки Росії. Найбільше Трампа дратує, що Київ не визнає Крим російським. Але зробити це юридично неможливо: потрібен референдум, рішення парламенту та Конституційного суду. Народ також такого миру не підтримає.
Попри це, адміністрація Трампа домагається доступу до українських рідкісноземельних металів — що викликає критику як ознака неоколоніалізму. Трамп переконаний, що Путін хоче миру, хоч Москва не демонструє жодних поступок.
Його улюблене “мистецтво угоди” стикається з жорсткою реальністю: світ більше не грає за бізнес-правилами Трампа.
The Voicer | Підтримати
На початку книги “Мистецтво укладати угоди” Дональд Трамп описував себе як людину, яка постійно укладає вигідні домовленості. Та у другому президентському терміні його підхід дає збої.
Йому не вдалося завершити війну в Україні, як обіцяв — за 24 години. Торговельна війна з Китаєм зайшла в глухий кут. Трамп поступово відходить від жорсткої риторики, змушений скасовувати тарифи й втрачає політичні очки через нестабільність на ринках.
Його підхід "виграй або програй" працює в бізнесі, але не в геополітиці. Він тисне на партнерів: юристам погрожує закриттям доступу до держтаємниць, університетам — обрізанням фінансування. У переговорах із CEO Apple Тімом Куком Трамп відступив від 145% тарифу на iPhone. Але у відносинах із державами такий стиль викликає опір.
Китай відмовився від особистих переговорів і не піддається на тиск. Сі Цзіньпін не хоче “домовлятись по-трампівськи”, Пекін відповідає дзеркально.
В Україні ситуація ще складніша. Зеленський відкидає “мирну угоду”, яка фактично передбачає поступки Росії. Найбільше Трампа дратує, що Київ не визнає Крим російським. Але зробити це юридично неможливо: потрібен референдум, рішення парламенту та Конституційного суду. Народ також такого миру не підтримає.
Попри це, адміністрація Трампа домагається доступу до українських рідкісноземельних металів — що викликає критику як ознака неоколоніалізму. Трамп переконаний, що Путін хоче миру, хоч Москва не демонструє жодних поступок.
Його улюблене “мистецтво угоди” стикається з жорсткою реальністю: світ більше не грає за бізнес-правилами Трампа.
The Voicer | Підтримати
Көрсетілген 1 - 24 арасынан 287
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.