Що ж, в контексті голосування проведеного на каналі щодо президентів України, озвучу кілька тез:
Всі президенти України були випадковими людьми в контексті цивілізаційних змін, тому оцінювати їх варто за критерієм, як окремо кожним з них могли скористатися праві для того, щоб прийти до влади та змінити парадигму розвитку держави.
Отже, Кравчук це брехливий комуно-бюрократ, який скористався моментом аби покласти старт повному розграбуванню України. Знищення Чорноморського пароплавства це одна із найзнаковіших його афер.
Також слід пам'ятати, що рішення щодо ядерного роззброєння були прийняті та затверджені саме при Кравчуку.
Кучма наприкінці 90-х на початку нульових дійсно відзначився спробою обнулити вплив Сороса над Україною, але це привело до інспірованої ворожими розвідками компанії "Україна без Кучми" і зрештою він здавався.
Самим невивченим епізодом правління Кучми, є історія як його донька стала дружиною агента Сороса Пінчука. І саме в цьому потрібно шукати причини катастрофи у якій в майбутньому опинилась Україна.
Так дійсно за Кучми почала зароджуватися українська олігархія і за це він мав би нести відповідальність, як би гасла наступних президентів були щирими.
Але слід віддати належне, під час другої каденції Кучми дійсно почався зріст економіки. На це безпосередньо вплинула його угода з Туркменбаші про постачання дешевого газу для України. Тоді ціни за цим контрактом на газ були нижчими за російський, але Ющенко відмовився продовжувати той контракт заявивши, що треба платити ринкові ціни...
Саме ж головне, за правління Кучми праві мали можливість здобути велику перемогу на парламентських виборах 2002 року, але на заваді цьому стали акції "Україна без Кучми", які привели до переформатування електорального поля, в наслідок чого до влади дорвалися ліволіберали.
Хоча праві, зокрема СНПУ могли все одно зіграти свою гру і зайти у парламент, як би виступили на підтримку Кучми у 2001 та обіграли революційну ситуацію спробою реваншу лівих, коли Мороз в інтересах Кремля та Сороса оприлюднив плівки Мельниченка. От тоді був самий час заявити про декомунізацію і вимагати арешту Мороза за державну зраду.
Що стосується Ющенка, то саме за його президентства були остаточно дорізані на металобрухт заводи середньої ланки, які давали можливість забезпечувати роботою міста та селища України.
На додачу при Ющенко були остаточно знищені КСП, землі яких перейшли латифундистам, паралельно з чим до занепаду прийшла суміжна галузь харчової індустрії.
В контексті актуалізації теми "Голодомору" у ющенківських реформаторів не вистачило розуму ні на що окрім дороговартісного меморіального комплексу, який ще й став корупційно складовою. Замість поширення правди про Голодомор методами 21 століття, через кінематограф та популярну інформаційну складову, саму ідеєю тупо закатали в бетон.
Саме за Ющенка в Україні розквітли проросійські партії типу "Родини" в Одесі та "Руського блоку" у Криму, з якими він нічого не міг зробити.
Проте наступний за Ющенком Янукович всі ці проросійські партії дуже швидко ліквідував, а праві нарешті знайшли у Верховну Раду цілою фракцією з понад 10% голосів.
При, тому що за нібито проукраїнського Ющенка, праві не мали жодних шансів на успіх.
Але як це часто траплялося в історії України, праві виявилися ніякими не правими, а банальними неомарксистами, які власноручно спиляли сук на якому сиділи.
Щодо останніх двох президентів, то на цьому каналі їм дана оцінка в такій кількості, що й не перечитати за добу.
