Всесвіт у кишені
Тримаємо руку на пульсі Всесвіту і розповідаємо про цікаві астрономічні факти, наукові відкриття та новітні досягнення!
Канал адмініструється товариством популяризаторів астрономії «Шлях до Всесвіту».
Адміни: @Proto_star, @MasalovychNataliia
Канал адмініструється товариством популяризаторів астрономії «Шлях до Всесвіту».
Адміни: @Proto_star, @MasalovychNataliia
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жеріУкраїна
ТілБасқа
Канал құрылған күніВер 06, 2022
TGlist-ке қосылған күні
Черв 25, 2023Қосылған топ
"Всесвіт у кишені" тобындағы соңғы жазбалар
10.04.202517:51
🔥 Астрофізикам вперше вдалося побачити міграцію та злиття ядерних зоряних скупчень в центрах карликових галактик!
✨ Ядерними зоряними скупченнями (nuclear star cluster або NSC) називають щільні яскраві скупчення поблизу центрів галактик. Вони часто спостерігаються у маломасивних карликових галактиках, з масою близько 1 млрд мас Сонця, де немає центральної чорної діри, або її маса незначна. Аби пояснити формування ядерних зоряних скупчень, останні десятиліття пропонувалося 2 сценарії: або "природнє" накопичення газу в центрі галактики (характерно для більш масивних з них - як в галактиці Андромеди), або міграція та злиття зоряних скупчень в єдиний компактний об'єкт.
🔭 І ось нарешті - щасливе відкриття: за допомогою "Хаббла" вченим вдалося роздивитися 5 карликових галактик зі складними ядерними областями, у трьох навіть спостерігаються "припливні хвости", які раніше взагалі ніколи не спостерігалися. Все свідчить про те, що зоряні скупчення в ядрах знаходяться у процесі злиття. Парочку прикладів (MATLAS-138 і MATLAS-987) ви бачите на першому зображенні. На другому показано результат моделювання цього процесу, який триває близько 100 мільйонів років.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
✨ Ядерними зоряними скупченнями (nuclear star cluster або NSC) називають щільні яскраві скупчення поблизу центрів галактик. Вони часто спостерігаються у маломасивних карликових галактиках, з масою близько 1 млрд мас Сонця, де немає центральної чорної діри, або її маса незначна. Аби пояснити формування ядерних зоряних скупчень, останні десятиліття пропонувалося 2 сценарії: або "природнє" накопичення газу в центрі галактики (характерно для більш масивних з них - як в галактиці Андромеди), або міграція та злиття зоряних скупчень в єдиний компактний об'єкт.
🔭 І ось нарешті - щасливе відкриття: за допомогою "Хаббла" вченим вдалося роздивитися 5 карликових галактик зі складними ядерними областями, у трьох навіть спостерігаються "припливні хвости", які раніше взагалі ніколи не спостерігалися. Все свідчить про те, що зоряні скупчення в ядрах знаходяться у процесі злиття. Парочку прикладів (MATLAS-138 і MATLAS-987) ви бачите на першому зображенні. На другому показано результат моделювання цього процесу, який триває близько 100 мільйонів років.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
10.04.202514:10
Оце справді несподівано... Всередині культової планетарної туманності "Кільце" знайшли хмару пилу і, ймовірно, ще одну зорю.
"Кільце" (вона ж - M57 або NGC 6720) знаходиться в сузір'ї Ліри на відстані 2570 світлових років. Вона добре відома астро-аматорам, відносно яскрава, і її доволі легко знайти на небі - для цього достатньо вельми скромного інструменту. В центрі туманності знаходиться гарячий білий карлик (135000 K), маса якого - лише 60% сонячної.
Група вчених дослідила детальні інфрачервоні знімки туманності M57 (NGC 6720), отримані в різних діапазонах космічним телескопом ім. Джеймса Вебба. Виявляється, центральний білий карлик оточений хмарою розміром 2600 астрономічних одиниць, що складається з крихітних силікатних зерен - до 0,01 мікрометри (1 мкм = 0,001 мм). Причому загальна маса пилу оцінюється лише в 0,00000186 маси Землі!
Крім того, науковці виявили невеличку змінність блиску білого карлика. Її вони пов'язують з можливою наявністю зорі-компаньйона. Скоріш за все, це червоний карлик у 10 разів легший за Сонце. Доречі, центральну зорю вже підозрювали у потрійній природі, тобто не виключено що білий карлик має навіть не одного, а двох супутників.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
"Кільце" (вона ж - M57 або NGC 6720) знаходиться в сузір'ї Ліри на відстані 2570 світлових років. Вона добре відома астро-аматорам, відносно яскрава, і її доволі легко знайти на небі - для цього достатньо вельми скромного інструменту. В центрі туманності знаходиться гарячий білий карлик (135000 K), маса якого - лише 60% сонячної.
Група вчених дослідила детальні інфрачервоні знімки туманності M57 (NGC 6720), отримані в різних діапазонах космічним телескопом ім. Джеймса Вебба. Виявляється, центральний білий карлик оточений хмарою розміром 2600 астрономічних одиниць, що складається з крихітних силікатних зерен - до 0,01 мікрометри (1 мкм = 0,001 мм). Причому загальна маса пилу оцінюється лише в 0,00000186 маси Землі!
Крім того, науковці виявили невеличку змінність блиску білого карлика. Її вони пов'язують з можливою наявністю зорі-компаньйона. Скоріш за все, це червоний карлик у 10 разів легший за Сонце. Доречі, центральну зорю вже підозрювали у потрійній природі, тобто не виключено що білий карлик має навіть не одного, а двох супутників.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
10.04.202505:58
😱 Ой-вей, із затишних гравітаційних обіймів скупчення M15 викинуло зіроньку... Винувата чорна діра проміжної маси?
✨ Група вчених розглянула рух майже 1000 високошвидкісних зір та більше 100 кулястих скупчень. Їх увагу привернула зоря J0731+3717, що аномально швидко рухається (майже 550 км/с). Простеживши назад її траєкторію та проаналізувавши хімічний склад, науковці дійшли до висновку, що зоря колись належала щільному кулястому скупченню M15. На небі J0731+3717 та M15 знаходяться доволі далеко, але й з моменту викидання пройшло чимало часу - 21 млн років.
💫 Моделювання показує, що у певний момент зоря знаходилася буквально в 1 астрономічній одиниці від центру скупчення. На думку авторів, такий розгін пояснюється "гравітаційним ефектом рогатки" (він же - механізм Хіллса). Якщо J0731+3717 колись входила до складу подвійної системи, що опинилася занадто близько до масивної чорної діри, то припливні сили могли розірвати пару: одна зоря виявилася захопленою, а інша - вилетіла зі скупчення. Розрахунки показують, що в центрі M15 в цьому випадку має бути (з ймовірністю 98%) рідкісний об'єкт - чорна діра проміжної маси, щонайменше в 100 разів масивніша за Сонце.
📷 Скупчення М15, зняте в Mount Lemmon SkyCenter, обробка Adam Block.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
✨ Група вчених розглянула рух майже 1000 високошвидкісних зір та більше 100 кулястих скупчень. Їх увагу привернула зоря J0731+3717, що аномально швидко рухається (майже 550 км/с). Простеживши назад її траєкторію та проаналізувавши хімічний склад, науковці дійшли до висновку, що зоря колись належала щільному кулястому скупченню M15. На небі J0731+3717 та M15 знаходяться доволі далеко, але й з моменту викидання пройшло чимало часу - 21 млн років.
💫 Моделювання показує, що у певний момент зоря знаходилася буквально в 1 астрономічній одиниці від центру скупчення. На думку авторів, такий розгін пояснюється "гравітаційним ефектом рогатки" (він же - механізм Хіллса). Якщо J0731+3717 колись входила до складу подвійної системи, що опинилася занадто близько до масивної чорної діри, то припливні сили могли розірвати пару: одна зоря виявилася захопленою, а інша - вилетіла зі скупчення. Розрахунки показують, що в центрі M15 в цьому випадку має бути (з ймовірністю 98%) рідкісний об'єкт - чорна діра проміжної маси, щонайменше в 100 разів масивніша за Сонце.
📷 Скупчення М15, зняте в Mount Lemmon SkyCenter, обробка Adam Block.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
09.04.202517:47
💫 Медитативне відео на ніч 🙂 Прикольна візуалізація злиття галактик від NASA.
Явище поглинання більш масивною галактикою меншої відоме як галактичний канібалізм, і таких прикладів насправді є чимало. Зокрема навколо нашої Галактики існують зоряні потоки (їх доволі складно виділити), що вказують на бурхливе минуле Чумацького Шляху.
Злиття галактик відбувається на масштабах сотень мільйонів чи навіть мільярдів років. Але воно є важливим астрофізичним процесом, що сприяє зростанню галактик, "запускає" активність чорних дір та стимулює утворення нових зоряних систем.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Явище поглинання більш масивною галактикою меншої відоме як галактичний канібалізм, і таких прикладів насправді є чимало. Зокрема навколо нашої Галактики існують зоряні потоки (їх доволі складно виділити), що вказують на бурхливе минуле Чумацького Шляху.
Злиття галактик відбувається на масштабах сотень мільйонів чи навіть мільярдів років. Але воно є важливим астрофізичним процесом, що сприяє зростанню галактик, "запускає" активність чорних дір та стимулює утворення нових зоряних систем.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
09.04.202515:36
🤔 Чи існують "повністю темні" гало темної матерії?
Згідно із сучасними космологічними уявленнями, галактики формуються там, де темна матерія досягає найбільшої щільності. Саме вона створює "потенційну яму", що допомагає збирати навколишній газ та запускати утворення зорі. Ключову роль у цьому процесі відіграє охолодження водню, оскільки тільки за цієї умови газ починає стискатися. Молекулярний водень в цьому сенсі виявляється більш ефективним, ніж атомарний - останній потребує значно масивнішого гало темної матерії. Коли ж галактика сформувалася, вона залишається оточеною протяжним гало темної матерії, і про його наявність можна судити з динаміки зір галактик. Але чи існують гало темної матерії без зір?
Ethan O. Nadler з Каліфорнійського університету розрахував яка мінімальна (критична) маса гало необхідна для запуску процесу зореутворення. Детальні космологічні симуляції дали доволі цікавий результат. Гало темної матерії з масами до ~100 млн мас Сонця могли формувати зорі ще до епохи реонізації - за умови ефективного охолодження молекулярним воднем. А от гало у ~10 млн мас Сонця назавжди залишилося би темним, навіть із урахуванням охолодження. Причина криється у надзвичайно тонких ефектах, закладених ще в ранньому Всесвіті, таких як відносний рух темної матерії і баріонів. Тим не менш, завдяки цьому процесу могли утворитися найменші карликові супутники нашої Галактики.
Чи зможуть колись астрономи знайти повністю темне гало? Передбачити складно, але не виключено що "Вебб" або обсерваторія Вери Рубін врешті-решт дадуть підказки.
📷 Галактика NGC1512, Philippe Bernard
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Згідно із сучасними космологічними уявленнями, галактики формуються там, де темна матерія досягає найбільшої щільності. Саме вона створює "потенційну яму", що допомагає збирати навколишній газ та запускати утворення зорі. Ключову роль у цьому процесі відіграє охолодження водню, оскільки тільки за цієї умови газ починає стискатися. Молекулярний водень в цьому сенсі виявляється більш ефективним, ніж атомарний - останній потребує значно масивнішого гало темної матерії. Коли ж галактика сформувалася, вона залишається оточеною протяжним гало темної матерії, і про його наявність можна судити з динаміки зір галактик. Але чи існують гало темної матерії без зір?
Ethan O. Nadler з Каліфорнійського університету розрахував яка мінімальна (критична) маса гало необхідна для запуску процесу зореутворення. Детальні космологічні симуляції дали доволі цікавий результат. Гало темної матерії з масами до ~100 млн мас Сонця могли формувати зорі ще до епохи реонізації - за умови ефективного охолодження молекулярним воднем. А от гало у ~10 млн мас Сонця назавжди залишилося би темним, навіть із урахуванням охолодження. Причина криється у надзвичайно тонких ефектах, закладених ще в ранньому Всесвіті, таких як відносний рух темної матерії і баріонів. Тим не менш, завдяки цьому процесу могли утворитися найменші карликові супутники нашої Галактики.
Чи зможуть колись астрономи знайти повністю темне гало? Передбачити складно, але не виключено що "Вебб" або обсерваторія Вери Рубін врешті-решт дадуть підказки.
📷 Галактика NGC1512, Philippe Bernard
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
09.04.202513:04
☄️ Комета SWAN25F за 3 тижні потенційно може стати доступною для спостережень неозброєним оком! Як завжди, варто зазначити, що комети є доволі непередбачуваними, тож гарантій дати поки що неможливо.
Сьогодні комета SWAN25F нарешті отримала офіційне позначення - C/2025 F2 (SWAN). До того ж виявилося, що першим у Центральне Бюро Астрономічних Телеграм про її відкриття повідомив український астроном-аматор Володимир Безуглий (Дніпро). Володимир ідентифікував рухомий об'єкт на знімках SWAN від 22-28 березня. Щиро вітаємо! ❤️🔥 Доречі, це не перше подібне відкриття для Володимира: на його рахунку вже щонайменше 5 комет помічених на знімках SWAN, для яких він є або єдиним першовідкривачем або співавтором: C/2011 Q4 (SWAN), C/2012 E2 (SWAN), C/2015 F3 (SWAN), C/2023 A2 (SWAN) та 2025 F2 (SWAN).
Зараз блиск комети 2025 F2 (SWAN) становить приблизно 8m (доступна для середніх телескопів), а її хвостик простягнувся на 2°. Але під час проходження перигелію 1 травня, за оптимістичними оцінками, комета може досягнути 4,1-3,6m та стати видимою неозброєним оком!
Вже є щонайменше одне спостереження з території України! Наприкінці квітня та початку травня, коли комета має досягнути найбільшої яскравості, її можна буде спостерігати відносно низько над горизонтом після заходу Сонця. Комету вже внесено у бази даних деяких планетаріїв, а додаткову інформацію можна знайти на astro.vanbuitenen.nl.
📷 Josh Dury (Великобританія)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Сьогодні комета SWAN25F нарешті отримала офіційне позначення - C/2025 F2 (SWAN). До того ж виявилося, що першим у Центральне Бюро Астрономічних Телеграм про її відкриття повідомив український астроном-аматор Володимир Безуглий (Дніпро). Володимир ідентифікував рухомий об'єкт на знімках SWAN від 22-28 березня. Щиро вітаємо! ❤️🔥 Доречі, це не перше подібне відкриття для Володимира: на його рахунку вже щонайменше 5 комет помічених на знімках SWAN, для яких він є або єдиним першовідкривачем або співавтором: C/2011 Q4 (SWAN), C/2012 E2 (SWAN), C/2015 F3 (SWAN), C/2023 A2 (SWAN) та 2025 F2 (SWAN).
Зараз блиск комети 2025 F2 (SWAN) становить приблизно 8m (доступна для середніх телескопів), а її хвостик простягнувся на 2°. Але під час проходження перигелію 1 травня, за оптимістичними оцінками, комета може досягнути 4,1-3,6m та стати видимою неозброєним оком!
Вже є щонайменше одне спостереження з території України! Наприкінці квітня та початку травня, коли комета має досягнути найбільшої яскравості, її можна буде спостерігати відносно низько над горизонтом після заходу Сонця. Комету вже внесено у бази даних деяких планетаріїв, а додаткову інформацію можна знайти на astro.vanbuitenen.nl.
📷 Josh Dury (Великобританія)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
09.04.202506:10
😍 Дивовижно деталізований знімок оточення зорі Альнілам.
Альнілам - центральна і найяскравіша зоря поясу Оріона - примітної трійки зір зимового сузір'я. Фізично вона являє собою блакитний надгігант, що у 40 разів масивніший за Сонце та в 420000 разів яскравіший за нього.
Барвиста структура навколо зорі - різноманітні пилові, емісійні та відбивні туманності. Сам же Альнілам через мільйон років може стати зорею типу Вольфа-Райє, і згодом закінчити своє життя вражаючим вибухом наднової.
📷 Kevin Morefield
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Альнілам - центральна і найяскравіша зоря поясу Оріона - примітної трійки зір зимового сузір'я. Фізично вона являє собою блакитний надгігант, що у 40 разів масивніший за Сонце та в 420000 разів яскравіший за нього.
Барвиста структура навколо зорі - різноманітні пилові, емісійні та відбивні туманності. Сам же Альнілам через мільйон років може стати зорею типу Вольфа-Райє, і згодом закінчити своє життя вражаючим вибухом наднової.
📷 Kevin Morefield
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
08.04.202518:24
Звідки взялися важкі елементи? Астрофізики пропонують новий механізм, ключовою умовою якого є потужні гамма-спалахи.
Як формуються золото, плутоній та ще купа важких елементів? Фізики вже давно припускають, що для цього необхідна велика кількість вільних нейтронів. Але вільні нейтрони розпадаються менше ніж за 15 хв., тож потрібен певний механізм їх вивільнення. Теоретично, ним можуть бути гамма-спалахи, які іноді виникають під час вибухів наднових.
Гамма-спалахи є найяскравішими електромагнітними подіями у Всесвіті. Відносно вузький пучок потужного гамма-випромінювання може бути результатом коллапсу масивної зорі у чорну діру.
Автори нещодавно опублікованого дослідження вважають, що коли такий струмінь врізається у зовнішню оболонку зорі, він створює гарячий "кокон" матерії, наповнений високоенергетичними фотонами. Розрахунки показують, що фотони можуть вибивати протони з атомних ядер та перетворювати їх на нейтрони. І вуаля! Маємо вільні нейтрони для синтезу важких елементів.
Цей механізм може пояснити наявність певних радіоактивних матеріаоів - наприклад, залізо-60 і плутоній-244, які з’являються разом у глибоководних відкладеннях Землі.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Як формуються золото, плутоній та ще купа важких елементів? Фізики вже давно припускають, що для цього необхідна велика кількість вільних нейтронів. Але вільні нейтрони розпадаються менше ніж за 15 хв., тож потрібен певний механізм їх вивільнення. Теоретично, ним можуть бути гамма-спалахи, які іноді виникають під час вибухів наднових.
Гамма-спалахи є найяскравішими електромагнітними подіями у Всесвіті. Відносно вузький пучок потужного гамма-випромінювання може бути результатом коллапсу масивної зорі у чорну діру.
Автори нещодавно опублікованого дослідження вважають, що коли такий струмінь врізається у зовнішню оболонку зорі, він створює гарячий "кокон" матерії, наповнений високоенергетичними фотонами. Розрахунки показують, що фотони можуть вибивати протони з атомних ядер та перетворювати їх на нейтрони. І вуаля! Маємо вільні нейтрони для синтезу важких елементів.
Цей механізм може пояснити наявність певних радіоактивних матеріаоів - наприклад, залізо-60 і плутоній-244, які з’являються разом у глибоководних відкладеннях Землі.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
08.04.202515:34
🌟 Безкоштовний курс 🔭
Друзі, наші знайомі запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Астрономічний експрес», що триватиме з 12 квітня до 18 травня!
🏆 Вікторини, конкурси та призи
🔭 Цікаві теми:
✨ Астрофотографія
💫 Як зорі закінчують свій життєвий шлях
🌌 Позагалактична астрономія
⚡️ Космічні промені
🌍 Поєднання астрономії й туризму в Україні
🇺🇦 Україна в астрономії
👩🚀 Для кого?
🔹 Цікаво буде кожному, а лекції будуть легкими й захопливими!
✅ Як долучитися?
Заповни реєстраційну форму
А більше інформації та цікавих фактів ви знайдете в Instagram!
Друзі, наші знайомі запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Астрономічний експрес», що триватиме з 12 квітня до 18 травня!
🏆 Вікторини, конкурси та призи
🔭 Цікаві теми:
✨ Астрофотографія
💫 Як зорі закінчують свій життєвий шлях
🌌 Позагалактична астрономія
⚡️ Космічні промені
🌍 Поєднання астрономії й туризму в Україні
🇺🇦 Україна в астрономії
👩🚀 Для кого?
🔹 Цікаво буде кожному, а лекції будуть легкими й захопливими!
✅ Як долучитися?
Заповни реєстраційну форму
А більше інформації та цікавих фактів ви знайдете в Instagram!
08.04.202513:18
З болем повідомляємо, що сьогодні не стало Світлани Іванівни Герасименко - однієї з першовідкривачів відомої комети 67P/Чурюмова-Герасименко. Напевно про цю комету знає кожен, хто цікавиться астрономією і космічними місіями.
Світлана Іванівна народилася 23 лютого 1945 року у Баришівці (Київська обл). Зацікавилася космосом ще в дитинстві, і згодом вивчилася на астронома у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
У 1969 р., вивчаючи на 50-см телескопі в Алма-Аті комету 32P/Комас Сола, вона (ще не знаючи цього) сфотографувала невідому до того часу комету. А вже пізніше, під час аналізу привезених до Києва знімків, нову хвостату виявив Клім Іванович Чурюмов. Відтак комета отримала назву на честь двох вчених: 67P/Чурюмова-Герасименко.
З 1973 року Герасименко переїхала до Таджикістану, де надалі жила і працювала. Незважаючи на це, вона все життя усвідомлювала себе українкою, і частинка її серця завжди була в Україні, зокрема в 2016 р. Світлана Іванівна виступала на конференції TEDxKyiv.
Справжня світова відомість прийшла до вченої тоді, коли комету 67P/Churyumov–Gerasimenko обрали для місії Rosetta. Апарат, запущений у 2004 р., досяг комети в 2014-му, детально вивчав її впродовж 2 років та висадив на її поверхню спусковий модуль Philae.
Герасименко була нагороджена медаллю “За відкриття нових астрономічних об'єктів”, а її ім’ям названо астероїд (3945) Gerasimenko.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Світлана Іванівна народилася 23 лютого 1945 року у Баришівці (Київська обл). Зацікавилася космосом ще в дитинстві, і згодом вивчилася на астронома у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
У 1969 р., вивчаючи на 50-см телескопі в Алма-Аті комету 32P/Комас Сола, вона (ще не знаючи цього) сфотографувала невідому до того часу комету. А вже пізніше, під час аналізу привезених до Києва знімків, нову хвостату виявив Клім Іванович Чурюмов. Відтак комета отримала назву на честь двох вчених: 67P/Чурюмова-Герасименко.
З 1973 року Герасименко переїхала до Таджикістану, де надалі жила і працювала. Незважаючи на це, вона все життя усвідомлювала себе українкою, і частинка її серця завжди була в Україні, зокрема в 2016 р. Світлана Іванівна виступала на конференції TEDxKyiv.
Справжня світова відомість прийшла до вченої тоді, коли комету 67P/Churyumov–Gerasimenko обрали для місії Rosetta. Апарат, запущений у 2004 р., досяг комети в 2014-му, детально вивчав її впродовж 2 років та висадив на її поверхню спусковий модуль Philae.
Герасименко була нагороджена медаллю “За відкриття нових астрономічних об'єктів”, а її ім’ям названо астероїд (3945) Gerasimenko.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
+1
08.04.202510:10
Полярні сяйва Урану допомогли уточнити його період обертання. Тепер він на 28 секунд довший, аніж вважалося раніше.
Не вражає? А виявляється що це важливо!
Визначення періодів осьового обертання газових гігантів - взагалі складна задача. Зокрема тому, що атмосфера демонструє диференційний (зональний) рух. "Канонічним" значенням вважається 17 год 14 хв 24 с, що відповідає періоду обертання внутрішньої (прихованої) частини планети. Хоча на високих широтах видимі особливості атмосфери роблять оберт лише за 14 годин.
Востаннє період визначався у 1986 р. під час прольоту Voyager 2, і був доволі неточним. Але саме за ним була розроблена система довгот, відома як SIII, що й використовується донині. Однак, за минулі роки, через накопичену похибку, орієнтація магнітної осі була втрачена.
Група науковців вивчила ультрафіолетові спостереження Урана "Хабблом" з 2011 до 2022 р. Полярні сяйва дозволили відстежити положення магнітних полюсів та встановити безпрецедентно точне значення періоду обертання: 17.247864 ± 0.000010 год, тобто з похибкою лише 0.036 секунди! Науковці пропонують застосовувати такий підхід для будь-якого об'єкту з магнітосферою та полярними сяйвами - як у Сонячній системі, так і за її межами.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Не вражає? А виявляється що це важливо!
Визначення періодів осьового обертання газових гігантів - взагалі складна задача. Зокрема тому, що атмосфера демонструє диференційний (зональний) рух. "Канонічним" значенням вважається 17 год 14 хв 24 с, що відповідає періоду обертання внутрішньої (прихованої) частини планети. Хоча на високих широтах видимі особливості атмосфери роблять оберт лише за 14 годин.
Востаннє період визначався у 1986 р. під час прольоту Voyager 2, і був доволі неточним. Але саме за ним була розроблена система довгот, відома як SIII, що й використовується донині. Однак, за минулі роки, через накопичену похибку, орієнтація магнітної осі була втрачена.
Група науковців вивчила ультрафіолетові спостереження Урана "Хабблом" з 2011 до 2022 р. Полярні сяйва дозволили відстежити положення магнітних полюсів та встановити безпрецедентно точне значення періоду обертання: 17.247864 ± 0.000010 год, тобто з похибкою лише 0.036 секунди! Науковці пропонують застосовувати такий підхід для будь-якого об'єкту з магнітосферою та полярними сяйвами - як у Сонячній системі, так і за її межами.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
08.04.202505:53
Ай да хвіст! 🥰🤗 Цього разу своїм інвертованим знімком комети SWAN25F нас радує Dan Bartlett.
😊 З гарних новин: комета вже є у віртуальному планетарії Sky Tonight а також на сайті astro.vanbuitenen.nl. Тут можна знайти поточні параметри орбіти, її візуалізацію, прогнозований блиск, координати на найближчі дні та положення на небі, але реальні дані спостережень поки що не підтягуються. 1-го травня комета має пройти перигелій і тоді ж - досягти максимальної яскравості. Орієнтовно (поки що) - +4,6m, тобто буде доступна для біноклів. До того ж до перигелію вона спостерігається саме у північній півкулі.
😕 З поганих новин: схоже що у SWAN25F таки був спалах (різке зростання яскравості), а це може свідчити про часткову фрагментацію ядра. Як один з варіантів розвитку подій - найближчим часом комета може трохи зменшити блиск. Але ці хвостаті - вельми непередбачувані.
🔭 Із орієнтовним блиском 8.5m, комета вже зараз доступна для середніх телескопів. Ловити її можна перед світанком у сузір'ї Пегаса.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
😊 З гарних новин: комета вже є у віртуальному планетарії Sky Tonight а також на сайті astro.vanbuitenen.nl. Тут можна знайти поточні параметри орбіти, її візуалізацію, прогнозований блиск, координати на найближчі дні та положення на небі, але реальні дані спостережень поки що не підтягуються. 1-го травня комета має пройти перигелій і тоді ж - досягти максимальної яскравості. Орієнтовно (поки що) - +4,6m, тобто буде доступна для біноклів. До того ж до перигелію вона спостерігається саме у північній півкулі.
😕 З поганих новин: схоже що у SWAN25F таки був спалах (різке зростання яскравості), а це може свідчити про часткову фрагментацію ядра. Як один з варіантів розвитку подій - найближчим часом комета може трохи зменшити блиск. Але ці хвостаті - вельми непередбачувані.
🔭 Із орієнтовним блиском 8.5m, комета вже зараз доступна для середніх телескопів. Ловити її можна перед світанком у сузір'ї Пегаса.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
07.04.202518:12
Доволі дивна планетарна туманність Kohoutek 4-55 - на "знімку тижня" від "Хаббла".
Цей об'єкт відкрив відомий чеський астроном Любош Когоутек, та вніс до свого "Каталогу галактичних планетарних туманностей" (1967 р). Розташована туманність за 4600 світлових років у сузір'ї Лебедя.
Kohoutek 4-55 має незвичайну багатошарову будову: яскраве внутрішнє кільце біполярної структури оточене більш слабким світінням газу, і все це разом оповите протяжним ореолом іонізованого азоту.
Кольори на знімку вказують на хімічний склад. Так, червоний та жовтогарячий відповідають азоту, зелений - водню, а синій - кисню.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Цей об'єкт відкрив відомий чеський астроном Любош Когоутек, та вніс до свого "Каталогу галактичних планетарних туманностей" (1967 р). Розташована туманність за 4600 світлових років у сузір'ї Лебедя.
Kohoutek 4-55 має незвичайну багатошарову будову: яскраве внутрішнє кільце біполярної структури оточене більш слабким світінням газу, і все це разом оповите протяжним ореолом іонізованого азоту.
Кольори на знімку вказують на хімічний склад. Так, червоний та жовтогарячий відповідають азоту, зелений - водню, а синій - кисню.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
07.04.202514:27
🪨 Як астрономи дізнаються про форму астероїдів?
Ці об'єкти настільки малі, що навіть найпотужніші наземні оптичні та інфрачервоні телескопи бачать їх просто як цяточку. Якщо ж астероїд підходить до Землі достатньо близько, то його форму можна детально відстежити за допомогою радіотелескопа, і навіть іноді знайти супутник. Ми з вами це бачили на прикладах 2024 JV33 та 2011 UL21.
Найпростіший спосіб грубо оцінити форму космічного камінчика - простежити зміну його яскравості. Усі астероїди обертаються, за рахунок чого можна побачити то більшу освітлену Сонцем площу, то меншу, оскільки відповідним чином змінюється блиск. Приблизно так була оцінена у минулому місяці форма потенційно небезпечного астероїда 2024 YR4 (на 1 зображенні).
Більш точний, але значно складніший метод - спостерігати покриття зорі астероїдом. Він підходить навіть до найбільш віддалених об'єктів. Подібно до сонячного затемнення, таке явище можна побачити не на всій Землі, а тільки у певній вузькій смузі. Спостерігаючи покриття з різних точок, вчені можуть відновити форму астероїда а іноді - ще й відкрити у нього супутник.
Здавалося б, ситуация коли астероїд точнісінько закриє зорю, є виключно рідкісною. Але статистика грає на нашу користь: існує надзвичайно багато астероїдів та безліч зір, завдяки чому такі покриття є вельми частими подіями. Як раз нещодавно з'явилися результати таких спостережень для двох транснептунових астероїдів (тих, що далі ніж Нептун).
Як раз пару тижнів тому були опубліковані результати подібних спостережень карликової планети Хаумеа та її супутника Намака. На 2-й ілюстрації ви бачите як двічі зменшився блиск далекої зорі: спочатку її закрила сама Хаумеа, а потім і її супутник. Це зокрема дозволило оцінити розмір Намака - не менше 83 км.
Ще одне зовсім свіженьке дослідження присвячене астероїду (119951) 2002 KX14 - далекому об'єкту пояса Койпера. І в ньому, між іншим, брали участь і одеські астрономи. В даному випадку вчені відстежили аж 5 епізодів покриттів зір астероїдом, на 3-й ілюстрації наведена мапа смуги одного з покриттів. Тут же ви можете побачити як науковці відновили форму цього тіла. До того ж вперше вдалося (величезна рідкість для транснептунових об'єктів!) визначити його розмір: 482 х 314 км.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Ці об'єкти настільки малі, що навіть найпотужніші наземні оптичні та інфрачервоні телескопи бачать їх просто як цяточку. Якщо ж астероїд підходить до Землі достатньо близько, то його форму можна детально відстежити за допомогою радіотелескопа, і навіть іноді знайти супутник. Ми з вами це бачили на прикладах 2024 JV33 та 2011 UL21.
Найпростіший спосіб грубо оцінити форму космічного камінчика - простежити зміну його яскравості. Усі астероїди обертаються, за рахунок чого можна побачити то більшу освітлену Сонцем площу, то меншу, оскільки відповідним чином змінюється блиск. Приблизно так була оцінена у минулому місяці форма потенційно небезпечного астероїда 2024 YR4 (на 1 зображенні).
Більш точний, але значно складніший метод - спостерігати покриття зорі астероїдом. Він підходить навіть до найбільш віддалених об'єктів. Подібно до сонячного затемнення, таке явище можна побачити не на всій Землі, а тільки у певній вузькій смузі. Спостерігаючи покриття з різних точок, вчені можуть відновити форму астероїда а іноді - ще й відкрити у нього супутник.
Здавалося б, ситуация коли астероїд точнісінько закриє зорю, є виключно рідкісною. Але статистика грає на нашу користь: існує надзвичайно багато астероїдів та безліч зір, завдяки чому такі покриття є вельми частими подіями. Як раз нещодавно з'явилися результати таких спостережень для двох транснептунових астероїдів (тих, що далі ніж Нептун).
Як раз пару тижнів тому були опубліковані результати подібних спостережень карликової планети Хаумеа та її супутника Намака. На 2-й ілюстрації ви бачите як двічі зменшився блиск далекої зорі: спочатку її закрила сама Хаумеа, а потім і її супутник. Це зокрема дозволило оцінити розмір Намака - не менше 83 км.
Ще одне зовсім свіженьке дослідження присвячене астероїду (119951) 2002 KX14 - далекому об'єкту пояса Койпера. І в ньому, між іншим, брали участь і одеські астрономи. В даному випадку вчені відстежили аж 5 епізодів покриттів зір астероїдом, на 3-й ілюстрації наведена мапа смуги одного з покриттів. Тут же ви можете побачити як науковці відновили форму цього тіла. До того ж вперше вдалося (величезна рідкість для транснептунових об'єктів!) визначити його розмір: 482 х 314 км.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
07.04.202505:57
🪐 Мабуть, багато хто з вас чув про квазар TON 618. Але навряд чи багато хто бачив як він виглядає. Астрофотограф Pierre Schiback надає нам унікальну можливість подивитися на цю крихітну цяточку (перше зображення). Красива спіральна галактика в кадрі - NGC 4414.
Наскільки TON 618 непримітний в оптичному діапазоні, настільки ж він насправді потужний.
Перш за все, це одна з наймасивніших відомих чорних дір - її маса перевищує 60 мільярдів мас Сонця!
По-друге, відноситься до вельми рідкісного типу квазарів - він є надзвичайно радіогучним. А це означає, що TON 618 має потужні джети (викиди з центральної частини, друге зображення) та інтенсивно випромінює у радіодіапазоні.
По-третє, він виглядає таким непримітним лише тому, що знаходиться від нас на відстані 18,2 мільярди світлових років.
Звідки взялося позначення?
Вперше цей об'єкт був зафіксований в обсерваторії Тонанцинтла (Tonantzintla Observatory) у Мексиці в 1957 році, коли квазари як окремий клас об'єктів ще не виділяли. Астрономи обсерваторії зазначили, що він виглядає "рішуче фіолетовим" та занесли його до каталогу Тонанцинтла під номером 618.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Наскільки TON 618 непримітний в оптичному діапазоні, настільки ж він насправді потужний.
Перш за все, це одна з наймасивніших відомих чорних дір - її маса перевищує 60 мільярдів мас Сонця!
По-друге, відноситься до вельми рідкісного типу квазарів - він є надзвичайно радіогучним. А це означає, що TON 618 має потужні джети (викиди з центральної частини, друге зображення) та інтенсивно випромінює у радіодіапазоні.
По-третє, він виглядає таким непримітним лише тому, що знаходиться від нас на відстані 18,2 мільярди світлових років.
Звідки взялося позначення?
Вперше цей об'єкт був зафіксований в обсерваторії Тонанцинтла (Tonantzintla Observatory) у Мексиці в 1957 році, коли квазари як окремий клас об'єктів ще не виділяли. Астрономи обсерваторії зазначили, що він виглядає "рішуче фіолетовим" та занесли його до каталогу Тонанцинтла під номером 618.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Рекордтар
07.04.202521:49
3.9KЖазылушылар30.09.202423:59
700Дәйексөз индексі28.12.202423:59
36.7K1 жазбаның қамтуы16.03.202511:36
10.2KЖарнамалық жазбаның қамтуы12.02.202523:59
15.60%ER28.12.202423:59
1118.67%ERR+2
08.04.202513:18
З болем повідомляємо, що сьогодні не стало Світлани Іванівни Герасименко - однієї з першовідкривачів відомої комети 67P/Чурюмова-Герасименко. Напевно про цю комету знає кожен, хто цікавиться астрономією і космічними місіями.
Світлана Іванівна народилася 23 лютого 1945 року у Баришівці (Київська обл). Зацікавилася космосом ще в дитинстві, і згодом вивчилася на астронома у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
У 1969 р., вивчаючи на 50-см телескопі в Алма-Аті комету 32P/Комас Сола, вона (ще не знаючи цього) сфотографувала невідому до того часу комету. А вже пізніше, під час аналізу привезених до Києва знімків, нову хвостату виявив Клім Іванович Чурюмов. Відтак комета отримала назву на честь двох вчених: 67P/Чурюмова-Герасименко.
З 1973 року Герасименко переїхала до Таджикістану, де надалі жила і працювала. Незважаючи на це, вона все життя усвідомлювала себе українкою, і частинка її серця завжди була в Україні, зокрема в 2016 р. Світлана Іванівна виступала на конференції TEDxKyiv.
Справжня світова відомість прийшла до вченої тоді, коли комету 67P/Churyumov–Gerasimenko обрали для місії Rosetta. Апарат, запущений у 2004 р., досяг комети в 2014-му, детально вивчав її впродовж 2 років та висадив на її поверхню спусковий модуль Philae.
Герасименко була нагороджена медаллю “За відкриття нових астрономічних об'єктів”, а її ім’ям названо астероїд (3945) Gerasimenko.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Світлана Іванівна народилася 23 лютого 1945 року у Баришівці (Київська обл). Зацікавилася космосом ще в дитинстві, і згодом вивчилася на астронома у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
У 1969 р., вивчаючи на 50-см телескопі в Алма-Аті комету 32P/Комас Сола, вона (ще не знаючи цього) сфотографувала невідому до того часу комету. А вже пізніше, під час аналізу привезених до Києва знімків, нову хвостату виявив Клім Іванович Чурюмов. Відтак комета отримала назву на честь двох вчених: 67P/Чурюмова-Герасименко.
З 1973 року Герасименко переїхала до Таджикістану, де надалі жила і працювала. Незважаючи на це, вона все життя усвідомлювала себе українкою, і частинка її серця завжди була в Україні, зокрема в 2016 р. Світлана Іванівна виступала на конференції TEDxKyiv.
Справжня світова відомість прийшла до вченої тоді, коли комету 67P/Churyumov–Gerasimenko обрали для місії Rosetta. Апарат, запущений у 2004 р., досяг комети в 2014-му, детально вивчав її впродовж 2 років та висадив на її поверхню спусковий модуль Philae.
Герасименко була нагороджена медаллю “За відкриття нових астрономічних об'єктів”, а її ім’ям названо астероїд (3945) Gerasimenko.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
12.03.202523:01
☄️Той самий болід над Києвом - повне відео прольоту з камери Валентина Трещуна.
Поки що немає однозначності щодо того, чи долетіло щось до поверхні. Наші українськи метеорщики спробують відновити траєкторію польоту та встановити орієнтовне місце падіння, якщо фрагменти таки досягли землі.
Судячи з траєкторії руху, космічне тіло увійшло під малим кутом до поверхні, відтак зона падіння буде знаходитися далеко від Києва, а еліпс розсіювання виявиться доволі великим.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Поки що немає однозначності щодо того, чи долетіло щось до поверхні. Наші українськи метеорщики спробують відновити траєкторію польоту та встановити орієнтовне місце падіння, якщо фрагменти таки досягли землі.
Судячи з траєкторії руху, космічне тіло увійшло під малим кутом до поверхні, відтак зона падіння буде знаходитися далеко від Києва, а еліпс розсіювання виявиться доволі великим.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
24.03.202521:04
Ні, це не НЛО 🙄
Спіраль, яку деякі бачили над Україною та Європою - ніщо інше як другий ступінь ракети Falcon 9, що о 19:48 за Києвом вивів в космос місію NROL-69.
📷 Україна 24/7 - новини
📷 @Evelix, Лодзь, Польща
📷 Ada McVean , London
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Спіраль, яку деякі бачили над Україною та Європою - ніщо інше як другий ступінь ракети Falcon 9, що о 19:48 за Києвом вивів в космос місію NROL-69.
📷 Україна 24/7 - новини
📷 @Evelix, Лодзь, Польща
📷 Ada McVean , London
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
06.04.202508:10
🤯 Отакий неймовірний кадр упіймав AJ Smadi! На денному небі Міжнародна космічна станція пролітає повз Венеру!
МКС виглядає тут меншою за Венеру. На момент зйомки планета знаходилася в 46,5 млн км від Землі, в той час як космічна станція - приблизно в 400 км над поверхнею.
Проліт тривав крихітну частку секунди, тож фотограф мав знати абсолютно точно коли робити знімок. Надзвичайно вражаюче!
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
МКС виглядає тут меншою за Венеру. На момент зйомки планета знаходилася в 46,5 млн км від Землі, в той час як космічна станція - приблизно в 400 км над поверхнею.
Проліт тривав крихітну частку секунди, тож фотограф мав знати абсолютно точно коли робити знімок. Надзвичайно вражаюче!
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
+4
14.03.202512:55
🌑 Добірочка кадрів повного місячного затемнення цієї ночі.
1️⃣ Часткова фаза затемнення (Martin McKenna)
2️⃣ Місяць майже повністю в тіні Землі (Cindy Anne Ford)
3️⃣ "Кривавий Місяць" - Мертл-Біч, Південна Кароліна, США (Ed Piotrowski)
4️⃣ Це, мабуть, найбільш дивовижний кадр: місячне затемнення і полярне сяйво! Vincent Ledvina
5️⃣ Затемнення над пальмою, Південна Кароліна, США (Ed Piotrowski)
6️⃣ Колаж місячного затемнення з Флориди (John Kraus)
7️⃣ Місячне затемнення у насичених кольорах (Andrew McCarthy)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
1️⃣ Часткова фаза затемнення (Martin McKenna)
2️⃣ Місяць майже повністю в тіні Землі (Cindy Anne Ford)
3️⃣ "Кривавий Місяць" - Мертл-Біч, Південна Кароліна, США (Ed Piotrowski)
4️⃣ Це, мабуть, найбільш дивовижний кадр: місячне затемнення і полярне сяйво! Vincent Ledvina
5️⃣ Затемнення над пальмою, Південна Кароліна, США (Ed Piotrowski)
6️⃣ Колаж місячного затемнення з Флориди (John Kraus)
7️⃣ Місячне затемнення у насичених кольорах (Andrew McCarthy)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
28.03.202506:53
🌑 Шо по завтрашньому затемненню?
Якщо коротко, то нас "прокатили", як і з повним місячним затемненням два тижні тому.
Сонячне затемнення відбувається тоді, коли Місяць опиняється строго між Сонцем та нами, тобто сонячне затемнення завжди припадає на молодик. Завтра, 29 березня, відбудеться часткове затемнення - Місяць приховає від землян лише частину сонячного диску.
На відміну від місячного затемнення, яке видно усім, хто в той момент бачить Місяць, сонячне затемнення можна спостерігати виключно у певній смузі (або іншої форми області, залежно від геометрії затемнення). На мапах чим червоніший колір, тим більшу фазу затемнення можливо побачити. На першій видно, що найкращі умови видимості - в північно-східній Канаді, де закрита частина сонячного диску сягатиме 93%.
Щодо України (друга мапа), то у нас практично нічого видно не буде. Крихітний краєчок Сонця виявиться "відкушеним" для північно-західних областей. Та й то, на північному заході Волинської області, де буде видно максимальну в Україні фазу, вона складатиме лише 4,4%, і відбудеться це о 13:31. Щодо, наприклад, Києва, то там фаза лише 0.01%. Коротше кажучи, ніхто нічого не побачить 🤷🏻
Про всяк випадок, ось тут можна уточнити фазу затемнення для своєї локації.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Якщо коротко, то нас "прокатили", як і з повним місячним затемненням два тижні тому.
Сонячне затемнення відбувається тоді, коли Місяць опиняється строго між Сонцем та нами, тобто сонячне затемнення завжди припадає на молодик. Завтра, 29 березня, відбудеться часткове затемнення - Місяць приховає від землян лише частину сонячного диску.
На відміну від місячного затемнення, яке видно усім, хто в той момент бачить Місяць, сонячне затемнення можна спостерігати виключно у певній смузі (або іншої форми області, залежно від геометрії затемнення). На мапах чим червоніший колір, тим більшу фазу затемнення можливо побачити. На першій видно, що найкращі умови видимості - в північно-східній Канаді, де закрита частина сонячного диску сягатиме 93%.
Щодо України (друга мапа), то у нас практично нічого видно не буде. Крихітний краєчок Сонця виявиться "відкушеним" для північно-західних областей. Та й то, на північному заході Волинської області, де буде видно максимальну в Україні фазу, вона складатиме лише 4,4%, і відбудеться це о 13:31. Щодо, наприклад, Києва, то там фаза лише 0.01%. Коротше кажучи, ніхто нічого не побачить 🤷🏻
Про всяк випадок, ось тут можна уточнити фазу затемнення для своєї локації.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
25.03.202519:09
🥰 Епічний схід повного Місяця над обсерваторією, під куполом якої потроху будується найбільший у світі телескоп…
ELT - Надзвичайно Великий Телескоп - матиме діаметр складеного головного дзеркала 39,3 м. Ефективна площа поверхні перевищує цей показник у «Хаббла» в 250 разів. А завдяки системі адаптивної оптики чіткість зображень буде у 16 разів кращою.
📹 ESO
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
ELT - Надзвичайно Великий Телескоп - матиме діаметр складеного головного дзеркала 39,3 м. Ефективна площа поверхні перевищує цей показник у «Хаббла» в 250 разів. А завдяки системі адаптивної оптики чіткість зображень буде у 16 разів кращою.
📹 ESO
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
+5
21.03.202519:06
🥰 Хвилинка естетики для вечірнього п'ятничного релаксу.
Усі ці зображення включають знімки з рентгенівського космічного телескопу Chandra - у комбінації з іншими телескопами різних діапазонів.
Що ж тут в добірці?
1️⃣ NGC 346 (Chandra + Webb)
2️⃣ Скупчення галактик у Центаврі (Chandra + VLT)
3️⃣ Гігантське скупчення галактик Abell 2744 відоме також як скупчення Пандори (Chandra + Webb). Тут є найвіддаленіший відомий квазар UHZ1!
4️⃣ Пульсар у серці Крабоподібної туманності M1 (Chandra + Hubble + Spitzer)
5️⃣ В глибинах Туманності Оріона (Chandra + Webb)
6️⃣ Bat Shadow всередині Туманності Змії (Chandra + Hubble)
7️⃣ Зоря Вольфа-Райє WR124 та туманність навколо неї (Chandra + Herschel + Spitzer + WISE + Webb)
8️⃣ Галактика NGC 6872 з витягнутими спіральними рукавами, за що була прозвана "Кондором" (Chandra + Hubble)
Знімки відмінно підійдуть як видовищні заставки для телефона. Налітайте-розбирайте!
Ще більше подібних знімків можна знайти ось тут.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Усі ці зображення включають знімки з рентгенівського космічного телескопу Chandra - у комбінації з іншими телескопами різних діапазонів.
Що ж тут в добірці?
1️⃣ NGC 346 (Chandra + Webb)
2️⃣ Скупчення галактик у Центаврі (Chandra + VLT)
3️⃣ Гігантське скупчення галактик Abell 2744 відоме також як скупчення Пандори (Chandra + Webb). Тут є найвіддаленіший відомий квазар UHZ1!
4️⃣ Пульсар у серці Крабоподібної туманності M1 (Chandra + Hubble + Spitzer)
5️⃣ В глибинах Туманності Оріона (Chandra + Webb)
6️⃣ Bat Shadow всередині Туманності Змії (Chandra + Hubble)
7️⃣ Зоря Вольфа-Райє WR124 та туманність навколо неї (Chandra + Herschel + Spitzer + WISE + Webb)
8️⃣ Галактика NGC 6872 з витягнутими спіральними рукавами, за що була прозвана "Кондором" (Chandra + Hubble)
Знімки відмінно підійдуть як видовищні заставки для телефона. Налітайте-розбирайте!
Ще більше подібних знімків можна знайти ось тут.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
19.03.202518:57
Найбільшу у світі камеру отримав телескоп Обсерваторії Вери Рубін, що знаходиться в Чилі, на горі Серро-Пачон в Чилі.
3200-мегапіксельна камера LSST (Legacy Survey of Space and Time) має масу 3000 кілограм. Її встановлення - останній важливий крок у будівництві обсерваторії. За допомогою цієї камери ширококутний оглядовий телескоп буде щоночі сканувати південне небо.
Перше світло телескоп побачить вже влітку цього року, а основна робота має розпочатися до кінця 2025-го. Вчені очікують, що спостереження допоможуть краще зрозуміти еволюцію Всесвіту.
Вера Рубін, на честь якої названа обсерваторія, увійшла в історію астрономії як піонер дослідження швидкостей обертання галактик. Результати її роботи були одним із перших доказів існування темної матерії.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
3200-мегапіксельна камера LSST (Legacy Survey of Space and Time) має масу 3000 кілограм. Її встановлення - останній важливий крок у будівництві обсерваторії. За допомогою цієї камери ширококутний оглядовий телескоп буде щоночі сканувати південне небо.
Перше світло телескоп побачить вже влітку цього року, а основна робота має розпочатися до кінця 2025-го. Вчені очікують, що спостереження допоможуть краще зрозуміти еволюцію Всесвіту.
Вера Рубін, на честь якої названа обсерваторія, увійшла в історію астрономії як піонер дослідження швидкостей обертання галактик. Результати її роботи були одним із перших доказів існування темної матерії.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
12.03.202522:10
☄️ Що пролетіло над Києвом?
Судячи з другого відео, це був болід - яскравий метеор. Майже 100% що він повністю зруйнувався та згорів в атмосфері.
І це абсолютно точно НЕ комета, про що писали деякі канали.
Тіло, яке згоріло в атмосфері, вочевидь було занадто малим, аби астрономи могли його завчасно помітити та попередити.
UPD: Спеціалісти пишуть що деякі фрагменти могли досягнути поверхні землі. Чекаємо на результати обробки базисних спостережень.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Судячи з другого відео, це був болід - яскравий метеор. Майже 100% що він повністю зруйнувався та згорів в атмосфері.
І це абсолютно точно НЕ комета, про що писали деякі канали.
Тіло, яке згоріло в атмосфері, вочевидь було занадто малим, аби астрономи могли його завчасно помітити та попередити.
UPD: Спеціалісти пишуть що деякі фрагменти могли досягнути поверхні землі. Чекаємо на результати обробки базисних спостережень.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
29.03.202514:35
😳 Нам іще тааааких кльових знімків затемнення накидали!!! ❤️
1️⃣ Andrey упіймав розкішний кадр, на якому чітко видима фаза затемнення обрамлена хмарами з райдужним забарвленням.
2️⃣ Наш підписник Deleted account упіймав віконечко між хмарами над Прагою та показав як затемнення виглядало в його телескоп.
3️⃣ Satan Banana порадував драматичним видовищем з малесеньким "відкушеним" краєчком Сонця.
Супер!!!! Дуже дякуємо! 🤗
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
1️⃣ Andrey упіймав розкішний кадр, на якому чітко видима фаза затемнення обрамлена хмарами з райдужним забарвленням.
2️⃣ Наш підписник Deleted account упіймав віконечко між хмарами над Прагою та показав як затемнення виглядало в його телескоп.
3️⃣ Satan Banana порадував драматичним видовищем з малесеньким "відкушеним" краєчком Сонця.
Супер!!!! Дуже дякуємо! 🤗
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.
