Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
філософські хащі avatar

філософські хащі

філософські срачі, філософія інвалідності та соціальна епістемологія.
дзеркало: https://whatsapp.com/channel/0029VaK16cd4Y9ljzQkEfv3w
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
Расталмаған
Сенімділік
Сенімсіз
Орналасқан жері
ТілБасқа
Канал құрылған күніЛип 03, 2023
TGlist-ке қосылған күні
Лист 19, 2024
Қосылған топ

Рекордтар

23.04.202523:59
218Жазылушылар
11.09.202423:59
0Дәйексөз индексі
01.03.202508:23
2341 жазбаның қамтуы
10.04.202518:43
85Жарнамалық жазбаның қамтуы
20.03.202520:45
42.86%ER
01.03.202510:02
124.47%ERR

філософські хащі танымал жазбалары

і трохи кримської філософії на ніч
приходьте у п'ятницю в Сенс на Арсенальній на презентацію «Філософинь»

разом з упорядницею збірки Веронікою Пугач згадаємо, як сварилися про переклад термінології та слюрів, подискутуємо про конфлікт між вірністю авторському слову та доступністю тексту і зрештою обговоримо, як ми взагалі визначаємо, хто є філософинями.

реєстрація (нуль грн)
19.04.202513:24
Донна Гарвей отримає Золотого лева за життєві досягнення... в архітектурі

ви запитаєте, яким чином ця — беззаперечно чудова — філософиня пов'язана з архітектурою?

куратор Венеційської архітектурної бієнале Карло Ратті (МІТ) елегантно тикає фак американським олігархам реагує на антигуманні порухи в геополітиці. він зразу заявив, що цьогорічне бієнале "точно не буде бієнале для технобро". його темою стала Intelligens*: природна, штучна, колективна. в час, коли всі сфокусовані на ШІ, Ратті пропонує повернутися до людського (і кліматичного). для нього бути архітектором сьогодні — це обрати бути "архітектором майбутнього", а не "жертвою майбутнього". тож будувати сенси означає займатися архітектурою.

тут у гру й вступає Донна Гарвей, яка вже десятки років досліджує та сплітає технології і біологію, знання і середовище, людське і позалюдське. людина для Гарвей — це кіборг, наша епоха — ктулхуцен, а шлях до порятунку — співіснування з іншими видами. саме так Ратті й пропонує будувати світ: поставити в центр архітектури багатоголосся, зробити архітектуру міждисциплінарною й будувати так, щоб адаптуватися.

Гарвей отримала нагороду, бо вплинула на розвиток теоретизувань про архітектуру й мистецтво. хтось навіть сказав, що її праці стали ДНК мистецького світу. що ж, якщо на її словах будується мистецтво, це однозначно робить Гарвей частиною архітектури.

*саме intelligens, щоб підкреслити лат. gens у значенні "людство", "рід".

оригінальна новина, джерело №2

п.с. а ще Ратті написав у співавторстві дуже цікаву книжку Open Source Architecture. про неймовірні і-дуже-важливі роботи Гарвей я взагалі мовчу (покличте мене перекладати/редагувати переклади Ратті або Гарвей!)
07.04.202513:31
трохи спойлерів

я працюю над перекладом автоетнографічної розвідки Олі Бурлюк про боротьбу з потрійним комплексом меншовартості, який українські дослідни_ці набувають у західному науковому середовищі.

Оля закінчила Могилянку (право), але останні 15 років працює дослідницею в Бельгії-Нідерландах. я нещодавно писала, чим мене зачепили її праці:

Епістемічне пригнічення з боку західної академії може ставати помітним уже під час навчання в українських університетах. Зокрема, Ольга Бурлюк (Burlyuk, 2019) зазначає, як, ставши студенткою Києво-Могилянської академії, почула, що мусить забути те, як писала раніше, бо в англомовному світі думають, аргументують та пишуть інакше, — і дотримання правил англійського академічного письма є запорукою успіху. Вона відчула, що йдеться не тільки про інший порядок слів, а про інший порядок думок, і була змушена відмовитися від будь-якого іншого письма, крім письма за правилами англомовної академічної спільноти. У сучасній світовій науці це все ще залишається необхідним: місцеві голоси мають шанс бути почутими лише за умови прийняття західної епістемологічної парадигми (Buchowski, 2012). У формі щоденника О. Бурлюк описує доброзичливу зневагу до українок та української науки, як від західних колеґ, так і від росіян. Зрештою вона порівнює себе з китайською маґістранткою, яка поруч із західними нау-ковцями «почувається усталено неповноцінною, попри те, чи до неї так ставляться, ще до того, як до неї поставляться взагалі» (Burlyuk, 2019, p. 41). О. Бурлюк намагається вийти за межі стандартизованого на Заході стилю міркування та письма, проте все одно змушена дотримуватися конвенцій західної академії, як-от писати про «конфлікт» в Україні (у 2017 р.), витрачаючи значну частину свого інтелектуального ресурсу на «відсторонення» та збереження «професіоналізму». Вона діагностує потрійний комплекс меншовартості у себе — і в українців загалом, але демонструє, що його становлення спричинене поведінкою більш привілейованих знавців.


я дуже хочу побачити цей текст українською: відсутність Оліних статей українською — це, канєшно, чудовий приклад заходоцентричності науки та панування англійської мови, але знаєте, таких прикладів безліч. хоч одну прикрість можна виправити.

так от, я вже маю попередню домовленість з Контуром, і сподіваюся, що невдовзі ви зможете її почитати закінчу перекладати))
11.04.202512:43
як Климент Смолятич (1110–1164), майбутній митрополит Київський, ображається, що його назвали філософом:

Ти кажеш: «Славиш себе писанням, за філософа себе маючи», але тут же й сам себе викриваєш: коли я так писав? Не писав і писати не думав! Кажеш мені: «Філософію викладаєш», – і це зовсім не справедливо ти пишеш, нібито облишивши Святе Письмо, викладав я Гомера, і Арістотеля, й Платона, які серед грецьких стовпів найславетнішими були; якщо ж і писав, то не тобі, а князю, та й то нечасто.

(з книжки «Українські митці про красне письменство» Ольги Петренко-Цеунової)
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.