Костопільська міська рада
Телеграм-канал Костопільської міської ради
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жеріУкраїна
ТілБасқа
Канал құрылған күніЛют 07, 2025
TGlist-ке қосылған күні
Черв 09, 2023Рекордтар
15.04.202515:02
6.2KЖазылушылар22.10.202323:59
200Дәйексөз индексі23.02.202519:54
3.5K1 жазбаның қамтуы05.09.202423:59
2.6KЖарнамалық жазбаның қамтуы06.02.202523:59
24.59%ER05.07.202323:59
103.43%ERR
16.03.202510:34
Костопільська громада зустріне свого захисника Олександра Молошика
У неділю, 16 березня, воїн з Костопільської громади Олександр Молошик повертається додому – на щиті.
Олександр народився і виріс в Костополі. Навчався у школі №6 та у Костопільському будівельно-технологічному коледжі. Після закінчення навчання працював на будівництві, їздив працювати за кордон. Одружився, у пари народилися донька і син.
Коли почалася війна, сам пішов до військкомату. Сказали чекати, а у березні 2023-го чоловікові прийшла повістка. Спочатку проходив навчання за кордоном, а потім старший солдат Олександр Молошик у складі аеромобільного батальйону десантно-штурмової бригади воював на різних напрямках. Побував у Бучі, під Бахмутом, на Запорізькому напрямку та на Курщині. Кілька разів був поранений, після лікування повертався у стрій.
Олександр Молошик загинув 12 березня 2025 року поблизу населеного пункту Олешня на Курщині унаслідок влучання ворожого дрона.
За час служби наш захисник зарекомендував себе позитивно, як вмотивований до служби та професійного зростання воїн. Мав авторитет серед колег та підлеглих, критично оцінював свою роботу та мужньо ніс тягар воєнної служби.
У Олександра залишилися двоє малолітніх дітей, дружина, мама та сестра.
16 березня о 17:00 похоронний кортеж заїде в Костопіль і рухатиметься вулицями Рівненська-Нова-Коперніка-Заріччя-Гагаріна 21
У понеділок, 17 березня, відбудеться прощання з загиблим.
▪️10:30 — заупокійна літія в його домівці (вул.Гагаріна, 21)
▪️11:00 — чин похорону у соборі святих апостолів Петра і Павла.
Після завершення церемонії кортеж пішою ходою вирушить на майдан Т.Г. Шевченка, де громада попрощається з загиблим. Поховають воїна на кладовищі «Нове» в Костополі.
Вічна пам’ять мужньому українському воїну.
У неділю, 16 березня, воїн з Костопільської громади Олександр Молошик повертається додому – на щиті.
Олександр народився і виріс в Костополі. Навчався у школі №6 та у Костопільському будівельно-технологічному коледжі. Після закінчення навчання працював на будівництві, їздив працювати за кордон. Одружився, у пари народилися донька і син.
Коли почалася війна, сам пішов до військкомату. Сказали чекати, а у березні 2023-го чоловікові прийшла повістка. Спочатку проходив навчання за кордоном, а потім старший солдат Олександр Молошик у складі аеромобільного батальйону десантно-штурмової бригади воював на різних напрямках. Побував у Бучі, під Бахмутом, на Запорізькому напрямку та на Курщині. Кілька разів був поранений, після лікування повертався у стрій.
«Олександр у січні був вдома у відпустці, та не бачив себе тут, у цивільному житті, щоразу хотів чимшвидше повернутися до своїх побратимів. У лютому знову був поранений, але не пройшов навіть курс лікування – поїхав у свій підрозділ на Сумщину. Мама просила його залишитися, долікуватися, пройти реабілітацію, Олександр пообіцяв, що на «нуль» поки не поїде, буде інакше своїм хлопцям допомагати. Але таки поїхав. Він завжди був запальний, коли після відпустки їхав, сказав, що, мабуть, уже не повернеться. Не знали ми тоді, що так і буде», - розповіла тітка Олександра Молошика Наталія.
Олександр Молошик загинув 12 березня 2025 року поблизу населеного пункту Олешня на Курщині унаслідок влучання ворожого дрона.
За час служби наш захисник зарекомендував себе позитивно, як вмотивований до служби та професійного зростання воїн. Мав авторитет серед колег та підлеглих, критично оцінював свою роботу та мужньо ніс тягар воєнної служби.
У Олександра залишилися двоє малолітніх дітей, дружина, мама та сестра.
16 березня о 17:00 похоронний кортеж заїде в Костопіль і рухатиметься вулицями Рівненська-Нова-Коперніка-Заріччя-Гагаріна 21
У понеділок, 17 березня, відбудеться прощання з загиблим.
▪️10:30 — заупокійна літія в його домівці (вул.Гагаріна, 21)
▪️11:00 — чин похорону у соборі святих апостолів Петра і Павла.
Після завершення церемонії кортеж пішою ходою вирушить на майдан Т.Г. Шевченка, де громада попрощається з загиблим. Поховають воїна на кладовищі «Нове» в Костополі.
Вічна пам’ять мужньому українському воїну.
+7
04.04.202510:22
09.04.202513:05
Костопільська громада зустріне Костянтина Козака
У четвер, 10 квітня, Костопільська громада зустріне свого полеглого захисника Костянтина Козака.
Костянтин Козак народився 4 травня 1970 року в Костополі. Навчався у школі №4, потім – у Костопільському профтехучилищі (нинішній будівельно-технологічний коледж). Після закінчення навчання деякий час працював на тодішньому домобудівному комбінаті. Одружився, народилася донька. З часом Костянтин став водієм великовантажних автомобілів, перевозив вантажі на далекі відстані.
У червні 2024 року Костянтина Козака призвали на військову службу. Пройшов півторамісячне навчання на військовому полігоні, а далі водієм стрілецького відділення – на передову. Спочатку була Донеччина, потім Сумщина.
Про свою службу чоловік дружині багато не розповідав. 7 квітня 2025 року солдат Костянтин Козак загинув біля села Рижівка на Сумщині.
10 квітня:
11:40 – жалобний кортеж заїде в Костопіль з боку вул. Рівненська
12:30 - літія в будинку загиблого (вул.Рівненська, 29)
13:00 - чин похорону у храмі Петра і Павла.
Після завершення церемонії кортеж пішою ходою вирушить на майдан Т.Г. Шевченка, де відбудеться прощання громади з військовослужбовцем.
Поховають Костянтина Козака на «Новому» цвинтарі в Костополі.
Вічна пам’ять нашому воїну🕯️
У четвер, 10 квітня, Костопільська громада зустріне свого полеглого захисника Костянтина Козака.
Костянтин Козак народився 4 травня 1970 року в Костополі. Навчався у школі №4, потім – у Костопільському профтехучилищі (нинішній будівельно-технологічний коледж). Після закінчення навчання деякий час працював на тодішньому домобудівному комбінаті. Одружився, народилася донька. З часом Костянтин став водієм великовантажних автомобілів, перевозив вантажі на далекі відстані.
У червні 2024 року Костянтина Козака призвали на військову службу. Пройшов півторамісячне навчання на військовому полігоні, а далі водієм стрілецького відділення – на передову. Спочатку була Донеччина, потім Сумщина.
Про свою службу чоловік дружині багато не розповідав. 7 квітня 2025 року солдат Костянтин Козак загинув біля села Рижівка на Сумщині.
«Мій чоловік був розважливий, чуйний, справжня опора нашої сім’ї. Ми виростили доньку, нашому онуку вже 5 років. Мені дуже важко усвідомити, що його вже немає», - сказала дружина Костянтина Козака Лариса Іванівна.
10 квітня:
11:40 – жалобний кортеж заїде в Костопіль з боку вул. Рівненська
12:30 - літія в будинку загиблого (вул.Рівненська, 29)
13:00 - чин похорону у храмі Петра і Павла.
Після завершення церемонії кортеж пішою ходою вирушить на майдан Т.Г. Шевченка, де відбудеться прощання громади з військовослужбовцем.
Поховають Костянтина Козака на «Новому» цвинтарі в Костополі.
Вічна пам’ять нашому воїну🕯️
30.03.202506:12
Друга річниця смерті Віталія Журавля
З першого дня повномасштабного вторгнення учасник АТО Віталій Журавель став до лав ЗСУ. Був старшим бойовим медиком аеромобільної роти військової частини А4350. 30 березня 2023 року
Віталій Журавель помер унаслідок бойового поранення, спричиненого падінням гвинтокрила. Похований в Костополі.
Вічна слава герою.
З першого дня повномасштабного вторгнення учасник АТО Віталій Журавель став до лав ЗСУ. Був старшим бойовим медиком аеромобільної роти військової частини А4350. 30 березня 2023 року
Віталій Журавель помер унаслідок бойового поранення, спричиненого падінням гвинтокрила. Похований в Костополі.
Вічна слава герою.
17.03.202513:46
Восьма річниця загибелі Олексія Кондратюка
Олексій служив у 501-му окремому батальйоні морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України. З літа 2016 року брав участь в АТО. Вдома на нього чекали батьки, брат, дружина та син..
На жаль, 17 березня 2017 року наш земляк Олексій Кондратюк загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Водяне Волноваського району на Донеччині.
Посмертно Олексія Кондратюка нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Відданість країні та самопожертва захисника назавжди залишаться в наших серцях. Світла пам'ять.
Олексій служив у 501-му окремому батальйоні морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України. З літа 2016 року брав участь в АТО. Вдома на нього чекали батьки, брат, дружина та син..
На жаль, 17 березня 2017 року наш земляк Олексій Кондратюк загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Водяне Волноваського району на Донеччині.
Посмертно Олексія Кондратюка нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Відданість країні та самопожертва захисника назавжди залишаться в наших серцях. Світла пам'ять.
02.04.202512:08
Давид Дідух продовжив опалювальний сезон до 15 квітня ❗️
У зв’язку з похолоданням комунальне підприємство «Костопількомуненергія» Костопільської міської ради продовжить постачати тепло до осель костопільчан.
У зв’язку з похолоданням комунальне підприємство «Костопількомуненергія» Костопільської міської ради продовжить постачати тепло до осель костопільчан.
22.03.202507:00
Роковини світлої пам’яті Ігоря Гаврилюка
Ігор Гаврилюк, маючи досвід строкової служби, приєднався до лав ЗСУ у серпні 2023 року. Обіймав посаду стрільця піхотного взводу. 22 березня 2024 року солдат Ігор Гаврилюк загинув на Донеччині.
🕯️Світла пам’ять нашому захиснику.
Ігор Гаврилюк, маючи досвід строкової служби, приєднався до лав ЗСУ у серпні 2023 року. Обіймав посаду стрільця піхотного взводу. 22 березня 2024 року солдат Ігор Гаврилюк загинув на Донеччині.
🕯️Світла пам’ять нашому захиснику.
21.03.202507:15
У цей день три роки тому загинув Леонід Дельцов
21 березня 2022 року 42-річний Леонід Дельцов, уродженець села Великий Мидськ, загинув на Луганщині під час артилерійського обстрілу.
З 2019 року служив за контрактом у ЗСУ. З початком повномасштабного вторгнення воював у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
🕯️Вічна пам’ять.
21 березня 2022 року 42-річний Леонід Дельцов, уродженець села Великий Мидськ, загинув на Луганщині під час артилерійського обстрілу.
З 2019 року служив за контрактом у ЗСУ. З початком повномасштабного вторгнення воював у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
🕯️Вічна пам’ять.
31.03.202506:15
Цього дня минає два роки від загибелі Василя Шершуна
Василь Шершун став на захист України у серпні 2022 року, був водієм гранатометного відділення вогневої підтримки аеромобільного батальйону. 31 березня 2023 року 40-річний головний сержант Василь Шершун загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання.
Похований в Костополі.
Світла пам’ять нашому захиснику.
Василь Шершун став на захист України у серпні 2022 року, був водієм гранатометного відділення вогневої підтримки аеромобільного батальйону. 31 березня 2023 року 40-річний головний сержант Василь Шершун загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання.
Похований в Костополі.
Світла пам’ять нашому захиснику.
01.04.202506:17
Два роки тому загинув Максим Крук
29-річний десантник Максим Крук загинув 1 квітня 2023 року під час штурмових дій на Донеччині. Коли почалася війна, Максим повернувся з-за кордону і став на захист країни. Служив у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Воював на Луганщині і Донеччині.
Молодший сержант Максим Крук посмертно нагороджений медаллю «За оборону рідної держави» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна слава герою.
29-річний десантник Максим Крук загинув 1 квітня 2023 року під час штурмових дій на Донеччині. Коли почалася війна, Максим повернувся з-за кордону і став на захист країни. Служив у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Воював на Луганщині і Донеччині.
Молодший сержант Максим Крук посмертно нагороджений медаллю «За оборону рідної держави» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна слава герою.
18.03.202508:28
Річниця загибелі
Валерія Потапчука
Два роки тому, 18 березня, під час мінометного обстрілу біля села Білогорівка Бахмутського району, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, загинув Валерій Потапчук.
З перших днів повномасштабного вторгнення він без вагань став на захист Батьківщини, вступивши до лав Збройних Сил України, де служив навідником гірсько-штурмової роти.
Валерій народився в Березнівському районі. Навчався у школі та професійно-технічному училищі в місті Костопіль, де жив і працював. Трудолюбивий, добрий, завжди готовий підтримати ближніх – таким його пам’ятають рідні, друзі та побратими.
У Валерія Потапчука залишилися батьки та брат.
🕯️Вічна слава
Валерія Потапчука
Два роки тому, 18 березня, під час мінометного обстрілу біля села Білогорівка Бахмутського району, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, загинув Валерій Потапчук.
З перших днів повномасштабного вторгнення він без вагань став на захист Батьківщини, вступивши до лав Збройних Сил України, де служив навідником гірсько-штурмової роти.
Валерій народився в Березнівському районі. Навчався у школі та професійно-технічному училищі в місті Костопіль, де жив і працював. Трудолюбивий, добрий, завжди готовий підтримати ближніх – таким його пам’ятають рідні, друзі та побратими.
У Валерія Потапчука залишилися батьки та брат.
🕯️Вічна слава
+3
11.04.202516:10
У міському бюджеті передбачено 16 мільйонів гривень для лікарні
В.о. міського голови Лілія Шульжук зустрілася з керівництвом лікарні, щоб обговорити взаємодію з волонтерами та дізнатися про потреби пацієнтів, зокрема тих, хто проходить реабілітацію. Поспілкувалася також із самими пацієнтами — про якість медичної допомоги, ставлення персоналу та харчування.
Щоб покращити співпрацю з охочими допомагати, волонтери та медики планують створити громадську організацію. А більші витрати — на ремонти, обладнання, енергоносії — продовжить покривати міська рада. Цього року на підтримку лікарні вже передбачено 16 мільйонів гривень.
Також в.о. міського голови оглянула нове відділення, яке відкрили на початку року. Роботи вже завершені, але керівництво закладу планує розширення — міська рада виділила кошти на закупівлю додаткового обладнання для реабілітаційного відділення.
В.о. міського голови Лілія Шульжук зустрілася з керівництвом лікарні, щоб обговорити взаємодію з волонтерами та дізнатися про потреби пацієнтів, зокрема тих, хто проходить реабілітацію. Поспілкувалася також із самими пацієнтами — про якість медичної допомоги, ставлення персоналу та харчування.
«За словами пацієнтів, лікарі дійсно створюють гідні умови для лікування, розвивають напрям реабілітації, дбають про збалансоване гаряче харчування. Жодного поганого відгуку не почула. Місцевих часто навідують рідні, а за тими, хто приїхав з інших регіонів, третій рік поспіль постійно доглядають волонтерки. Наші захисники в надійних руках», — зазначає Лілія Шульжук.
Щоб покращити співпрацю з охочими допомагати, волонтери та медики планують створити громадську організацію. А більші витрати — на ремонти, обладнання, енергоносії — продовжить покривати міська рада. Цього року на підтримку лікарні вже передбачено 16 мільйонів гривень.
Також в.о. міського голови оглянула нове відділення, яке відкрили на початку року. Роботи вже завершені, але керівництво закладу планує розширення — міська рада виділила кошти на закупівлю додаткового обладнання для реабілітаційного відділення.
«У 2025 році плануємо розширити реабілітаційне відділення та відкрити центр психічного здоров’я. Це два важливі проєкти, які реалізуємо за підтримки міського бюджету та міжнародних партнерів. Окремо хочу подякувати волонтерам, які постійно перебувають у нашому закладі. Вони самостійно збирають потреби пацієнтів і організовують забезпечення побутовими речами, які варто мати при потраплянні до медзакладу. Наразі, певно, жодна комунальна лікарня країни не забезпечує пацієнтів білизною, одягом чи речами особистої гігієни. Натомість свої прямі функції — лікування, забезпечення медикаментами та харчуванням — ми виконуємо в повному обсязі», — каже генеральна директорка лікарні Наталія Кондратюк.
21.03.202507:00
Сьогодні минає три роки від загибелі Олександра Новака
Коли почалася війна, Олександр Новак, маючи бойовий досвід, одразу став на захист рідної країни. 21 березня 2022 року серце люблячого сина, чоловіка та батька двох доньок перестало битися. Олександр Новак загинув, захищаючи Україну.
🕯️Світла пам’ять герою.
Коли почалася війна, Олександр Новак, маючи бойовий досвід, одразу став на захист рідної країни. 21 березня 2022 року серце люблячого сина, чоловіка та батька двох доньок перестало битися. Олександр Новак загинув, захищаючи Україну.
🕯️Світла пам’ять герою.
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.
