Повагу до людини та її досвіду потрібно завжди ставити на перше місце, коли працюєш з травматичними історіями.
Про це під час онлайн-воркшопу «Як писати про загиблих», організованого НСЖУ у партнерстві з Дарт-центром травми та журналістики, зазначила Патриція Євангеліста – журналістка, авторка, тренерка в сфері медіа та комунікацій, спеціалістка з етики в журналістиці.
🔹 Ніколи не питайте: «Як ви себе почуваєте?». Натомість журналіст має пояснити, хто він і чому звертається до цієї людини.
🔹 Необхідно уточнювати, чи згоден герой на публікацію тих чи інших деталей його історії.
🔹 Важливо давати людині можливість відмовитися від участі або встановити власні межі щодо того, що можна розповідати.
💬 «Ми даємо їм телефони з передплаченими хвилинами, щоб вони могли з нами зв’язатися, коли будуть готові. Часто у маленьких громадах, де люди втратили близьких, їм потрібен час, щоб осмислити пережите», – підкреслила Патриція Євангеліста.
