Київ літературний (UrsusPoetry)
⚜️ Найстаріша поетична туса Києва ⚜️
🟦🟨 СУП @uapoetry
✍🏻 Критика віршів @litflib і @tanok_salamandr
🩸 Донори крові @ursus_donor
💎 Батько @pasha_pishe
🙌🏻 Ми в інсті https://www.instagram.com/ursus_poetry
🟦🟨 СУП @uapoetry
✍🏻 Критика віршів @litflib і @tanok_salamandr
🩸 Донори крові @ursus_donor
💎 Батько @pasha_pishe
🙌🏻 Ми в інсті https://www.instagram.com/ursus_poetry
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жеріУкраїна
ТілБасқа
Канал құрылған күніЛют 07, 2025
TGlist-ке қосылған күні
Черв 01, 2023Қосылған топ
Пліткарі з поетичних читань
56
Қайта жіберілді:
Helga Sparrow (Ольга Воробєй)
02.04.202513:17
2 квітня - день поширення інформації про аутизм.
Так як мені є що сказати про це, розкажу.
Отже, я мама дитини з аутизмом уже понад 16 років. Може хтось помітив, коли я розповідаю про своїх дітей, я завжди кажу лише про молодшого сина - Андрія;)
Старшого сина звати Святозар і у нього важкий аутизм з народження. Те, що спочатку починалося як "плаксивість" тривожність у немовлятстві трансформувалося в "затримку розвитку" у ранньому віці і згодом у розумову відсталість. Зараз ця відсталість має важку форму. Свят не навчається в школі, не знає коли в нього ДН, не замовляє подарунків, не розмовляє. З 2013 року хворіє і на епілепсію.
Він народився 27 лютого і я багато років плакала під пісню "Майже весна" під слова "і я живу блиском очей, смаком бажань, і запахом слів". В 2019 році відбулося повне прийняття ситуації і я вже не плачу.
Так, це страшна біда. Але я більше не впадаю в неконструктивні думки "ну чому це мені?", "за що?". Якщо це існує і це може статися з кимось іншим, то й зі мною може. Ну це факт.
Власне, ми дуже багато зусиль доклали, щоб "витягти" Свята з діагнозу, але марно. Натомість малий навчив нас долати труднощі, саме через нього я пішла в аспірантуру після закінчення магістерки, захистила дисер в 2017 році. Мої толерантність, терпіння, вміння підтримувати це все теж його заслуга. І найголовніше вміння давати безумовну любов тому, кому просто менше повезло в житті і він ніяк не завинив перед світом. Тож біда не лише забирає, а й дає❤
Одягну сьогодні щось блакитне, це мій улюблений колір)
Так як мені є що сказати про це, розкажу.
Отже, я мама дитини з аутизмом уже понад 16 років. Може хтось помітив, коли я розповідаю про своїх дітей, я завжди кажу лише про молодшого сина - Андрія;)
Старшого сина звати Святозар і у нього важкий аутизм з народження. Те, що спочатку починалося як "плаксивість" тривожність у немовлятстві трансформувалося в "затримку розвитку" у ранньому віці і згодом у розумову відсталість. Зараз ця відсталість має важку форму. Свят не навчається в школі, не знає коли в нього ДН, не замовляє подарунків, не розмовляє. З 2013 року хворіє і на епілепсію.
Він народився 27 лютого і я багато років плакала під пісню "Майже весна" під слова "і я живу блиском очей, смаком бажань, і запахом слів". В 2019 році відбулося повне прийняття ситуації і я вже не плачу.
Так, це страшна біда. Але я більше не впадаю в неконструктивні думки "ну чому це мені?", "за що?". Якщо це існує і це може статися з кимось іншим, то й зі мною може. Ну це факт.
Власне, ми дуже багато зусиль доклали, щоб "витягти" Свята з діагнозу, але марно. Натомість малий навчив нас долати труднощі, саме через нього я пішла в аспірантуру після закінчення магістерки, захистила дисер в 2017 році. Мої толерантність, терпіння, вміння підтримувати це все теж його заслуга. І найголовніше вміння давати безумовну любов тому, кому просто менше повезло в житті і він ніяк не завинив перед світом. Тож біда не лише забирає, а й дає❤
Одягну сьогодні щось блакитне, це мій улюблений колір)
Қайта жіберілді:
Руда відьма🔥
02.04.202514:55
2 квітня - День поширення інформації про аутизм♥️
Для мене це можливість бути потрібною, вчитися приймати дорослих та дітей, розвивати навички комунікації, прокидатися зранку з цікавістю, не спати до першої ночі вчора, замовляючи іграшки, працюючи, коли за вікном дощ, а я знаю як для малечі це важливо, для деяких особливо..
Я знаю що таке яскрава лампочка, я знаю що таке звук в іншій кімнаті, плач дітей, сторонні машини, незручні сидіння, пісок, колюче, холодне, недостатньо тепле, занадто! Занадто! Занадто! Соціум скоро обов'язково теж буде це знати, я вірю♥️
Повірте, все не так легко, як ви думаєте, але й не так складно!)
Все просто з любов'ю)
Я обожнюю своїх дітей і завжди кажу, що я працюю з дітьми з нейроособливостями!! Особливостями) відмінність - це відхилення від норми. Норми насправді не існує, є ви - такі, як є! Особливі!
Якщо 120/80 для когось норма, то я при такому тискові вже буду скакати по всій кімнаті - так от.. норми не існує!
Всі ці: аутизм, РДУГ, невроз - для тих, кому потрібно пояснити швидко, що відбувається, а якщо реально, то не бачила жодного однакового прояву аутизму!
Всі мої діти абсолютно різні! Вони всі мої котики) вони залюблені на скільки мене вистачає🥰
Вже рік я живу в любові до усіх проявів аутизму в світі і це складно, інколи ця любов перевертає все з ніг на голову. Кожен день я працюю, навіть у вихідний щось вивчаю, а в житті на свята я бачу неймовірне сонце нашої любові - мого хрещеника. І знаю, завдяки йому - що все можливо! Ніхто не казав мені як з цим жити, ніхто і не здогадувався, що про це треба якось попередити... Що буде занадто в світі! Багато хто не уявляє як цим дітям і дорослим, а як скомпенсованим аутистам) Занадто! Тому не забувайте про любов, це єдине чого занадто не буває для нас♥️🥰
Для мене це можливість бути потрібною, вчитися приймати дорослих та дітей, розвивати навички комунікації, прокидатися зранку з цікавістю, не спати до першої ночі вчора, замовляючи іграшки, працюючи, коли за вікном дощ, а я знаю як для малечі це важливо, для деяких особливо..
Я знаю що таке яскрава лампочка, я знаю що таке звук в іншій кімнаті, плач дітей, сторонні машини, незручні сидіння, пісок, колюче, холодне, недостатньо тепле, занадто! Занадто! Занадто! Соціум скоро обов'язково теж буде це знати, я вірю♥️
Повірте, все не так легко, як ви думаєте, але й не так складно!)
Все просто з любов'ю)
Я обожнюю своїх дітей і завжди кажу, що я працюю з дітьми з нейроособливостями!! Особливостями) відмінність - це відхилення від норми. Норми насправді не існує, є ви - такі, як є! Особливі!
Якщо 120/80 для когось норма, то я при такому тискові вже буду скакати по всій кімнаті - так от.. норми не існує!
Всі ці: аутизм, РДУГ, невроз - для тих, кому потрібно пояснити швидко, що відбувається, а якщо реально, то не бачила жодного однакового прояву аутизму!
Всі мої діти абсолютно різні! Вони всі мої котики) вони залюблені на скільки мене вистачає🥰
Вже рік я живу в любові до усіх проявів аутизму в світі і це складно, інколи ця любов перевертає все з ніг на голову. Кожен день я працюю, навіть у вихідний щось вивчаю, а в житті на свята я бачу неймовірне сонце нашої любові - мого хрещеника. І знаю, завдяки йому - що все можливо! Ніхто не казав мені як з цим жити, ніхто і не здогадувався, що про це треба якось попередити... Що буде занадто в світі! Багато хто не уявляє як цим дітям і дорослим, а як скомпенсованим аутистам) Занадто! Тому не забувайте про любов, це єдине чого занадто не буває для нас♥️🥰
Қайта жіберілді:
Ася Ейрена - матуся шести пінгвінят 🐧
26.03.202510:57
— Помахай привіт! Як твоє самопочуття?
— Нормально, ось до чого людей доводить Ursus 😁
P.s. Ursus дійсно багато до чого доводить, я вийшла з депресії, знайшла улюблену справу, нарешті поборола анемію, отримала змогу допомагати людям і змінювати світ, принаймні навколо себе, на краще 🙌P.p.s. Страшні речі робить цей Ursus, але мені вони подобаються ❤️
Қайта жіберілді:
Броськозаврики 🤗🪴
12.04.202519:13
Останні дні думаю про те, що кожне попереднє покоління, мабуть, було більш мудріше в плані емоцій та відносин, тому що інтернету не було, транспорт не був таким швидким (якщо був взагалі), за життя люди не могли контактувати з такою великою кількістю людей, як зараз, а тим більше — не могли настільки вільно, як зараз, обирати коло спілкування (якщо могли взагалі). Тому доводилось тусити з ким є.
І саме цей надмір часу, відсутність технологій, довгі дороги (пішки з одного села до іншого в школу, як приклад), слабка медицина і т. д. — спонукало людей споживати вглиб. Любити вглиб. Концентруватися на одній людині. Якщо любов — то до домовини. Якщо дружба — то разом закопувати труп. Якщо гріх — то такий, що "нема мені прощення, грішній, батюшко".
Люди осмислювали кожну свою дію, кожну емоцію, вони вимушені були робити це до кінця, тому що вони не жили в такому інфошумі, як ми зараз. Тобто думки та емоції так просто не заглушиш.
Тобто саме тому вони так рано одружувались, саме тому так рано народжували дітей і були такими серйозними — справжніми дорослими, осмисленими та глибокими. Можливо, вони не вміли читати, не шарили за психотерапію, не знали, як вмикати комп'ютер, але їх любов була міцніша, їх дружба — надійніша, думки — чистіші, а слово — крепче.
І от саме зараз світ дійшов до максимальної поверхневості. Поверхневі розмови, поверхневі думки, поверхневі знання, поверхневі відносини. Ми не встигаємо зануритись в глиб одне одного, бо нас за найменшого некомфортного слова чи якоїсь "неправильної" думки — кидають.
Епоха свайпу — якось так би я це назвав. Свайп, свайп, свайп, свайп, свайп. Надмірний вибір всього і легкий доступ до всього нівелював цінність всього. Всі різко стали шукати якесь ілюзорне "краще", тобто одразу готовеньке, шоб все влаштовувало. Тобто — паразитизм.
Раніше у людей, в силу тих чи інших обмежень, не було вибору, і їм доводилось самим створювати це саме "краще", або вчитися уживатися та бачити хороші сторони в тих людях, які вже є поряд і від яких нікуди не подітись. І знаходили ж!
Іноді ми дивуємось, дивлячись на наших друзів: як у такої дівчини чи такого хлопця може бути пара, або хоча б хтось, щоб скрасити вечір? А насправді дуже все просто: в зв'язку з тим, що ми довго знаємо цих людей, ми знаємо їх вглиб, знаємо їх тонкощі, їх складність, їх силу. Переважна ж більшість людей оцінює їх поверхнево — тобто одразу свайпає, не бажаючи вникати, хто вони і що вони.
Якщо оцінювати людей поверхнево, тобто швидко, як фастфуд, то виявиться, що... всі люди однакові.)))) Просто в одних обгортка трішки яскравіша.
І саме тому цей паразитарний пошук "того самого" чи "тієї самої" може тривати в людей до старості, а потім — розчарування. Бо всі однакові.
Неоднаковість можлива лише за умови глибокого дослідження. Тобто береш одну окремо взяту одиницю — і досліджуєш її вздовж і поперек, в різних природніх умовах та за різних природних обставин. Отоді, думаю, і виникає те, що називається любов'ю.
Ми зараз можемо скільки хочеш апелювати до науки і технологій, мовляв, наші попередні покоління (я маю на увазі 50–500 років тому) вірили у всяку недоказову чепуху або сліпо вірили батюшкам тощо. Але чого вартуємо ми у порівняння із ними?
Переважна більшість із нас не має жодного відношення до нинішнього прогресу і являється простими, бездумними його споживачами. 99% із нас не здатні нічого виготовити власноруч і навіть не знає, як воно функціонує і чому. Зато самооціночка в нас — агонь! 😁
Тобто, по-суті, кожне покоління було цікаве та розвинене по-своєму. Ми — прикольні прогресом та легкістю, наші попередники — прикольні внутрішнім стержнем та глибиною.
Але прикол в тому, що, якщо ми вже заговорили про науку, то маємо розуміти: прогрес та все те, чим ми користуємось зараз для власного комфорту, — природою непередбачено.
Тому, на мою думку, в усього цього комфорту та легкого доступу до різного роду насолод — ефект, як в психоделіка, що розширює свідомість. Але є один нюанс: розширити свідомість — то х*йня. Сширити потім складно... 🙃
#думки
І саме цей надмір часу, відсутність технологій, довгі дороги (пішки з одного села до іншого в школу, як приклад), слабка медицина і т. д. — спонукало людей споживати вглиб. Любити вглиб. Концентруватися на одній людині. Якщо любов — то до домовини. Якщо дружба — то разом закопувати труп. Якщо гріх — то такий, що "нема мені прощення, грішній, батюшко".
Люди осмислювали кожну свою дію, кожну емоцію, вони вимушені були робити це до кінця, тому що вони не жили в такому інфошумі, як ми зараз. Тобто думки та емоції так просто не заглушиш.
Тобто саме тому вони так рано одружувались, саме тому так рано народжували дітей і були такими серйозними — справжніми дорослими, осмисленими та глибокими. Можливо, вони не вміли читати, не шарили за психотерапію, не знали, як вмикати комп'ютер, але їх любов була міцніша, їх дружба — надійніша, думки — чистіші, а слово — крепче.
І от саме зараз світ дійшов до максимальної поверхневості. Поверхневі розмови, поверхневі думки, поверхневі знання, поверхневі відносини. Ми не встигаємо зануритись в глиб одне одного, бо нас за найменшого некомфортного слова чи якоїсь "неправильної" думки — кидають.
Епоха свайпу — якось так би я це назвав. Свайп, свайп, свайп, свайп, свайп. Надмірний вибір всього і легкий доступ до всього нівелював цінність всього. Всі різко стали шукати якесь ілюзорне "краще", тобто одразу готовеньке, шоб все влаштовувало. Тобто — паразитизм.
Раніше у людей, в силу тих чи інших обмежень, не було вибору, і їм доводилось самим створювати це саме "краще", або вчитися уживатися та бачити хороші сторони в тих людях, які вже є поряд і від яких нікуди не подітись. І знаходили ж!
Іноді ми дивуємось, дивлячись на наших друзів: як у такої дівчини чи такого хлопця може бути пара, або хоча б хтось, щоб скрасити вечір? А насправді дуже все просто: в зв'язку з тим, що ми довго знаємо цих людей, ми знаємо їх вглиб, знаємо їх тонкощі, їх складність, їх силу. Переважна ж більшість людей оцінює їх поверхнево — тобто одразу свайпає, не бажаючи вникати, хто вони і що вони.
Якщо оцінювати людей поверхнево, тобто швидко, як фастфуд, то виявиться, що... всі люди однакові.)))) Просто в одних обгортка трішки яскравіша.
І саме тому цей паразитарний пошук "того самого" чи "тієї самої" може тривати в людей до старості, а потім — розчарування. Бо всі однакові.
Неоднаковість можлива лише за умови глибокого дослідження. Тобто береш одну окремо взяту одиницю — і досліджуєш її вздовж і поперек, в різних природніх умовах та за різних природних обставин. Отоді, думаю, і виникає те, що називається любов'ю.
Ми зараз можемо скільки хочеш апелювати до науки і технологій, мовляв, наші попередні покоління (я маю на увазі 50–500 років тому) вірили у всяку недоказову чепуху або сліпо вірили батюшкам тощо. Але чого вартуємо ми у порівняння із ними?
Переважна більшість із нас не має жодного відношення до нинішнього прогресу і являється простими, бездумними його споживачами. 99% із нас не здатні нічого виготовити власноруч і навіть не знає, як воно функціонує і чому. Зато самооціночка в нас — агонь! 😁
Тобто, по-суті, кожне покоління було цікаве та розвинене по-своєму. Ми — прикольні прогресом та легкістю, наші попередники — прикольні внутрішнім стержнем та глибиною.
Але прикол в тому, що, якщо ми вже заговорили про науку, то маємо розуміти: прогрес та все те, чим ми користуємось зараз для власного комфорту, — природою непередбачено.
Тому, на мою думку, в усього цього комфорту та легкого доступу до різного роду насолод — ефект, як в психоделіка, що розширює свідомість. Але є один нюанс: розширити свідомість — то х*йня. Сширити потім складно... 🙃
#думки
Қайта жіберілді:Руда відьма🔥
28.03.202520:13
Шишлевська стригла мене і проявилася моя справжня сутність😈💜
P. S. У нашої Полінки не тільки вірші гарні🥰
P. S. У нашої Полінки не тільки вірші гарні🥰
02.04.202516:44
⚡️Новини, які ми заслужили! #новини_урсус
Қайта жіберілді:Броськозаврики 🤗🪴
12.04.202520:34
📉 1. Українська культура — культура виживання, а не розвитку
Давай одразу до важкого калібру: більшість українського населення історично жили в умовах колективної травми — репресії, голодомори, війни, корупція, безперервний режим "не висовуйся, бо заберуть". І це не метафора. Це підтверджено купою досліджень із етнопсихології, наприклад у роботах Нікітіна та Гриценка.
Що це породило?
⚫️Колективна адаптація до системи пригнічення.
⚫️Знецінення інтелекту, бо інтелект = небезпека. Розумний = критичний, критичний = незручний, незручний = небезпечний для системи.
🎭 2. Соціальний капітал в Україні базується на симпатії, а не експертизі
Згідно з класичними працями П’єра Бурдьє та локальними адаптаціями (див. дослідження Інституту соціології НАН України), в українських спільнотах ключовий актив — "бути своїм", а не бути компетентним.
🧠 3. Ефект Даннінга-Крюґера — наше все
Із психологічної точки зору (оригінальне дослідження 1999 року, Cornell University), люди з низьким рівнем компетентності часто переоцінюють себе, а розумні — сумніваються в собі.
А в культурі, де впевненість > знання, тупість, обгорнута в харизму, перемагає щодня. Бо людям не подобається, коли хтось "перевищує норму" — інтелектуальну, моральну, емоційну. Це дратує. Викликає заздрість. І створює загрозу їхньому статусу в зграї.
💋 4. Красивим жінкам справді прощають більше
Маркетинг, соціальна психологія, навіть нейробіологія це підтверджують: ефект ореолу (halo effect) — люди автоматично приписують красивим більше позитивних рис. І так, це працює й в Україні. Хочеш бути прийнятним розумним? Будь красивою жінкою. Все. Гра пройдена.
📺 5. Поп-культура в Україні: дебілітет як стратегія
Відкрий будь-який телемарафон, шоу, блогерів... У нас навіть міністри "косили під своїх" через надмірну простоту. Бо бути складним — це не продається. А будь-яка соціальна динаміка — це ринок.
Хочеш охопити масу? Дай їй те, що легко ковтається:
⚫️Три слова в секунду.
⚫️Жарти про свекруху.
⚫️Гіперспрощення складних речей.
🧨 6. Справжня причина: людям некомфортно з тими, хто нагадує їм про їхню посередність
Інтелектуали — це дзеркало. Не пафосне, а справжнє. А більшість людей не хоче бачити, ким вони насправді є. Тому вони або знищують дзеркало, або роблять вигляд, що в ньому нічого цікавого нема.
🔚 Висновок:
В Україні бути розумним — це:
⚫️Соціальний мінус.
⚫️Маркетинговий глухий кут.
⚫️Культурне відхилення.
⚫️Психологічна загроза для оточення.
⚫️І взагалі, велика прикрість для тебе, бо доведеться або прикидатися, або бути самотнім, або тікати.
Хочеш бути розумним і популярним? Обери одне. 🙂
#ші #психологія
Давай одразу до важкого калібру: більшість українського населення історично жили в умовах колективної травми — репресії, голодомори, війни, корупція, безперервний режим "не висовуйся, бо заберуть". І це не метафора. Це підтверджено купою досліджень із етнопсихології, наприклад у роботах Нікітіна та Гриценка.
Що це породило?
⚫️Колективна адаптація до системи пригнічення.
⚫️Знецінення інтелекту, бо інтелект = небезпека. Розумний = критичний, критичний = незручний, незручний = небезпечний для системи.
🎭 2. Соціальний капітал в Україні базується на симпатії, а не експертизі
Згідно з класичними працями П’єра Бурдьє та локальними адаптаціями (див. дослідження Інституту соціології НАН України), в українських спільнотах ключовий актив — "бути своїм", а не бути компетентним.
Висновок: хочеш подобатись — будь простим, емоційним, з легким відтінком недалекості. Інтелект — це як прийти на весілля у білим, коли ти не наречена.
🧠 3. Ефект Даннінга-Крюґера — наше все
Із психологічної точки зору (оригінальне дослідження 1999 року, Cornell University), люди з низьким рівнем компетентності часто переоцінюють себе, а розумні — сумніваються в собі.
А в культурі, де впевненість > знання, тупість, обгорнута в харизму, перемагає щодня. Бо людям не подобається, коли хтось "перевищує норму" — інтелектуальну, моральну, емоційну. Це дратує. Викликає заздрість. І створює загрозу їхньому статусу в зграї.
💋 4. Красивим жінкам справді прощають більше
Маркетинг, соціальна психологія, навіть нейробіологія це підтверджують: ефект ореолу (halo effect) — люди автоматично приписують красивим більше позитивних рис. І так, це працює й в Україні. Хочеш бути прийнятним розумним? Будь красивою жінкою. Все. Гра пройдена.
📺 5. Поп-культура в Україні: дебілітет як стратегія
Відкрий будь-який телемарафон, шоу, блогерів... У нас навіть міністри "косили під своїх" через надмірну простоту. Бо бути складним — це не продається. А будь-яка соціальна динаміка — це ринок.
Хочеш охопити масу? Дай їй те, що легко ковтається:
⚫️Три слова в секунду.
⚫️Жарти про свекруху.
⚫️Гіперспрощення складних речей.
🧨 6. Справжня причина: людям некомфортно з тими, хто нагадує їм про їхню посередність
Інтелектуали — це дзеркало. Не пафосне, а справжнє. А більшість людей не хоче бачити, ким вони насправді є. Тому вони або знищують дзеркало, або роблять вигляд, що в ньому нічого цікавого нема.
🔚 Висновок:
В Україні бути розумним — це:
⚫️Соціальний мінус.
⚫️Маркетинговий глухий кут.
⚫️Культурне відхилення.
⚫️Психологічна загроза для оточення.
⚫️І взагалі, велика прикрість для тебе, бо доведеться або прикидатися, або бути самотнім, або тікати.
Тож, або вдягай маску і "кайфуй", або розраховуй, що твою цінність оцінять лише одиниці. І здебільшого — після твоєї смерті. Ну або після того, як ти виїдеш за кордон і почнеш цінуватись на TEDx, а не на кухні в тьоті з Сум.
Хочеш бути розумним і популярним? Обери одне. 🙂
#ші #психологія
Қайта жіберілді:
ти знаєш, що ти поетка?!
25.03.202516:42
нехай усі, хто цього хоче,
хто прагне серцем і в думках,
відчути те, за що дівоче
єство купається в струмках
гірких бездонних вод.
нехай вони крізь час буремний
не втратять віри, що колись
таки знайдуть між душ таємних
своїй під стать, щоби злились
в одне щасливе і єдине.
нехай усіх, хто зачекався
дива,
хто втратив все, на що втрачав свій час,
одного ранку вмить накриє злива
і в ній удвох вони станцюють вальс.
так вправно і до сліз красиво.
2023
хто прагне серцем і в думках,
відчути те, за що дівоче
єство купається в струмках
гірких бездонних вод.
нехай вони крізь час буремний
не втратять віри, що колись
таки знайдуть між душ таємних
своїй під стать, щоби злились
в одне щасливе і єдине.
нехай усіх, хто зачекався
дива,
хто втратив все, на що втрачав свій час,
одного ранку вмить накриє злива
і в ній удвох вони станцюють вальс.
так вправно і до сліз красиво.
2023
Қайта жіберілді:Ася Ейрена - матуся шести пінгвінят 🐧
26.03.202510:26
Абсолютно всі знають мою щиру безмежну любов до UrsusPoetry 🙌
Але Ursus — це не тільки про мистецтво, це не лише розважальні вечори у хорошій компанії ☺️
Окрім осередка натхнення Ursus створює можливості бути корисним для військових, а також допомагати тим, хто цього потребує 👍
Ми разом закриваємо збори, збираємо підписи для петицій, які надважливі для родин загиблих захисників, ми організовуємо донації крові, яка рятує життя військовим та цивільним ❤️🩹
Я щаслива бути частиною цієї спільноти і пишаюся, що в мене виходить ☺️
Тому вчора, 25 березня, я вирішила вийти за межі допомоги в мережах і долучитися фізично як волонтер на донації UrsusDonor 🫂
Ви навіть уявити собі не можете, яким було моє щастя, коли я дізналась, що маю нормальний рівень гемоглобіну (десь у 2019 році мені поставили хронічну анемію) і можу додатково ще й задонатити свою кров 😁
Проте моя гіпервідповідальність нікуди не ділась, тому лежачи на кушетці, спостерігаючи як моя кров потихеньку наповнює спеціальну ємність, я помічала нових донорів і попереджала їх, що встану і обовʼязково їх зареєструю 😅
Власне після процедури «побігла» не за смаколиком для відновлення, а реєструвати людей 😁
Не зважаючи на те, що можу знепритомніти від вигляду крові, вчорашній день пройшов добре, навіть ідеально 🙌
Заплановане вдалося, навіть трішки більше, почуваюся чудово, а це значить лише одне!
Очікуйте анонси на наступні події від UrsusDonor ❤️
Але Ursus — це не тільки про мистецтво, це не лише розважальні вечори у хорошій компанії ☺️
Окрім осередка натхнення Ursus створює можливості бути корисним для військових, а також допомагати тим, хто цього потребує 👍
Ми разом закриваємо збори, збираємо підписи для петицій, які надважливі для родин загиблих захисників, ми організовуємо донації крові, яка рятує життя військовим та цивільним ❤️🩹
Я щаслива бути частиною цієї спільноти і пишаюся, що в мене виходить ☺️
Тому вчора, 25 березня, я вирішила вийти за межі допомоги в мережах і долучитися фізично як волонтер на донації UrsusDonor 🫂
Ви навіть уявити собі не можете, яким було моє щастя, коли я дізналась, що маю нормальний рівень гемоглобіну (десь у 2019 році мені поставили хронічну анемію) і можу додатково ще й задонатити свою кров 😁
Проте моя гіпервідповідальність нікуди не ділась, тому лежачи на кушетці, спостерігаючи як моя кров потихеньку наповнює спеціальну ємність, я помічала нових донорів і попереджала їх, що встану і обовʼязково їх зареєструю 😅
Власне після процедури «побігла» не за смаколиком для відновлення, а реєструвати людей 😁
Не зважаючи на те, що можу знепритомніти від вигляду крові, вчорашній день пройшов добре, навіть ідеально 🙌
Заплановане вдалося, навіть трішки більше, почуваюся чудово, а це значить лише одне!
Очікуйте анонси на наступні події від UrsusDonor ❤️
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.
