Не знаю чи буду домальовувати тому ось його маленький опис
Гарік "Шишка"
Маленький, та вдалий. Справжній темщик Зони.
Зріст — 160 см, вік — за 30, але виглядає, як той, хто вже пережив трьох “бригадирів” і одну тюрму. Жилестий, з легким пузиком, ніби кожен день тренується на бутилці. Голова виголена під нуль, а спереду два зуби — в декількох хазяївах (читай: вибиті). Усмішка — як у кота, що щойно вкрав сметану й вже шукає наступну.
Одяг:
Верх — стара, протерта камуфляжна куртка, ще з радянських часів. Місцями пахне маслом, місцями — багаттям, а подекуди і свободою.
Низ — штани Adidas (три смужки, ясна річ), вже не білі, але ще тримаються.
Важкі армійські берці, стоптані так, що здаються частиною ноги.
Зверху — довгий, подертий, чорний шкіряний плащ, який колись був “модний”, але тепер — просто “його”. Виглядає так, ніби пережив перестрілку і кілометрів 300 по болоту.
Автомат Калашникова за плечем, ще з часів, коли Гарік "охороняв" склад, який сам і обікрав.
За вухом — цигарка, іноді мокра, іноді палаюча, але завжди на місці.
Характер:
Борзий до безсмертя. Хоч і невисокий, але своєю наглістю може зупинити мутанта або змусити банду звалити.
Обмане кого хочеш, поки той не встиг обернутись. Каже: “Якщо щось стоїть — вкраду. Якщо приклеєно — відклею і вкраду”.
Гумор темний, завжди жартує, навіть під час обстрілу. Один з тих, хто сміється перший, а думає потім (якщо взагалі).
Завжди на розслабоні — навіть коли лізе в саме пекло.
Кіпіш — його стихія. Де шум, сварка чи перестрілка — Гарік уже там. Часто сам заварює кашу, а потім стоїть з боку, покурює і чекає, поки “старші” розрулять.
Темщик, “підхід” знайде до будь-кого — від сталкера до контролера.
Зону знає як облуплену, каже: “Я тут, як удома. А вдома я не буваю”.
Улюблена фраза:
“За барабанів гору зверну… але якщо що — то без мене.”
