З 2008 року пан Олександр працює водієм підйомника у транспортній групі одного з будівельно-ремонтних центрів НЕК «Укренерго». Коли бригада лінійників працює з вишки на висоті 28 метрів — саме він несе за них відповідальність. Зокрема, і реагуючи на сигнали тривоги та обстріли.
«Звісно, з початком повномасштабного вторгнення робота енергетиків значно змінилася. Доводилось бачити вирви від ракет глибиною шість метрів та до п’ятнадцяти метрів у діаметрі. Було й таке, що ремонтна бригада працювала у полі на відстані лише півтора кілометра від ворожих окопів», — згадує наш колега.
Був випадок, коли Олександр із колегами потрапив під обстріл, що тривав дві години. Та попри всі виклики й небезпеки — енергетики працюють щоденно і цілодобово. Огляди ліній електропередачі, ремонтні роботи, кронування дерев, обслуговування та відновлення мереж... Ці завдання виконуються і під час війни, бо стабільній роботі мереж загрожують не лише ворожі обстріли. А світло потрібне всім і завжди.
Дякуємо Олександрові та всім його колегам за справжню незламність і сумлінну працю!
