Тиждень був такий, що хочеться на шезлонг, але то треба пояснити😁
Дорога коліжаночка (як по роботі, так і по книжкам) змотивувала на спільночит "Зачарованої гори" Томаса Манна. Взяти цеглину класики в 900 сторінок, коли тут постійно жалієшся, що не читається? Пфф, легко!
А книжка дійсно досить легко пішла, а з нею і свої "фішки". Герой Манна приїздить до брата у санаторій в горах — суто відвідати. Та серед розмов про високе (і не дуже) знайомиться з "побутом" санаторію, зокрема з процедурою, яка нам дуже припала до душі. Щодня пані та панове мають дві години лежати на шезлонгах, це обов'язково і пропускати таке лікування не можна. Просто лежати дві години — непогано, та?
Що там далі відбуватиметься — поки для мене загадка, тому йду на свій "шезлонг" підніматися на цю 900-сторінкову гору далі.
А ви з якою книжкою на шезлонг вихідні йдете?
