Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Қарау
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Қарау
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Қарау
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Қарау
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Қарау
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Қарау
Поетика вимитих вікон avatar

Поетика вимитих вікон

Вірші та трохи більше
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
Расталмаған
Сенімділік
Сенімсіз
Орналасқан жері
ТілБасқа
Канал құрылған күніMar 26, 2023
TGlist-ке қосылған күні
Sep 14, 2023
Мен каналдың иесімін
Өзгерістер тарихы
Қосылған топ
ШІ
ШІ
0

Рекордтар

03.03.202523:59
119Жазылушылар
06.07.202423:59
200Дәйексөз индексі
06.07.202423:59
6151 жазбаның қамтуы
06.04.202515:11
26Жарнамалық жазбаның қамтуы
05.03.202504:15
86.96%ER
12.03.202508:24
131.62%ERR

Өсу

Толығырақ
Жазылушылар
Цитата индексі
1 хабарламаның қаралымы
Жарнамалық хабарлама қаралымы
ER
ERR
OCT '24JAN '25APR '25
Толығырақ

Поетика вимитих вікон танымал жазбалары

Барлық жазбалар
Post media background
Post media
20.04.202523:37
так не тендітний погляд —
бите заточене скло,
шматочки мозаїк, клапті незнаного цілого.
так пелюстками осипане тіло зійшло
й пестить знекровлені губи мого божевілля.

так Тамерлан зводить башти з відтятих голів,
чорним мистецтвом окроплюючи кожен подих.
так проростає корінням пекучим углиб
буря, звиваючи гнізда, клубочеться з рота,

стелеться пухом назовні у м'якість mahou,
згущує тінь до руки і від рику міцніє.
так млосні леза ховає мутне молоко,
стискаючи нутрощі, ніби згортаючи килим.

в ніжних заковах ко-омóте — катівня й тюрма,
хижих зубів тепла близькість, липкий фусі-глянець.
щодня обираючи світло для всіх, я — німа,
та рветься мій голос кричати, пітьму звільняючи.
10.04.202505:21
Ок. Про хлопчика)

хлопчик із сірниками
хотів запалити ту, чиє серце камінь,
гратися у божевільних, коханців, месій...
лиш не безцільно зливатись з самотнім таксі

виклики міста нічного як зміст та тюрма
хлопчик-палій, тихий розумник-прагматик
"я лиш хотів, щоб ти мене вічно любила"
вбити, чи вбитися —
темної сутності сила

хлопчик
зі схильністю здатись кліше-доміно
страх та агресію ллє в епатажний номер
наче бензин
з залежністю саморуйнації:
"дивись, я палаю — наважишся
обійняти?"

виклик.
естетика болі. пристрастний бруд.
хлопчик шукає жіночий гіркий абсолют,
де поцілунку жага така ж хвороблива й густа
як перерізані венами мрії про "статися"

чорні лілеї, гострі як той фіолет —
твіст самогубці, її театральної flat,
де стіни і стеля - суцільного дзеркала лід,
в нім кожен твій дотик вібрує тремтливим don't leave

хлопчик
сильний мов тисяча голосів
прагне віддати/сь в останнє, окурок згасивши.
під її владою боляче й тепло. але ж...
ніж чи отрута — від неї ніщо не залежить.
17.04.202506:08
Щось так сумно, прям край...(
08.04.202517:48
І хто це мені налайкав всі пости?)
06.04.202505:48
не батл-реп, але подібний рефрен
вважай, ремісник, який нулі збирав ревно,
наче яйця посеред поля /грального/
так, ми тут наче про шахмати
/де твої - чорні, бо вийшли з глибокої шахти/

лисими головами до неба - такий от сітком
від коми до коми, фастфуду подвійне комбо
без фрістайлу пляшка не пляшка, — червоне марево
десь на кордоні коміксу й пафосу марвела

хвала аллаху, тінь зникає зі світлом
світчеру вистачить вічності — синім квітла
на ранок розкиданий одяг і постіль зім'ята
так солодко, що не пам'ятаєш [ вирізано модератором]
06.04.202523:02
Сьогодні я не бачила, що діялось за вікнами,
сьогодні я спостерігала за твоїм відображенням.
10.04.202501:22
скоро почну викладати всі мої вірші, які я як критик не пропустила на 2 раунд МТБ)
05.04.202507:04
колихалися риби шуміли всесвіти
на перехрестях зими і подвійного сенсу
тектонічні плити браталися з океанами,
а ти гортав рядки мої п'яні

так не від себе тікає зламаний,
але від центру вбивчої сили
переспівуй мюзікл на новий лад
пересіюй концепти крізь сито

знаком народжене стає частиною кола,
лиш на дев'ятому очі розплющить воля
так поведеш крізь вогонь безтілесну сутність
щоб спалити паперу пожовклий сум

прихильності моря мало, просто рахуй до ста
все, що тримає — вголос, до злив, до зриву
теорема доведена, правда — трикутник хвоста,
лицедійство риб, "о" мертвих губ,
похибка гри
01.04.202504:19
От скажіть будь ласка, хіба ходити на побачення — тяжко?)
Я запросила хлопця на побачення а він мені "у тебе є подруга?" Кажу "ну, так" а він мені "от і йди з нею".

І знаєте, це взагалі не проблема піти з подругою [на побачення], але вся біда в тому, що у мене зламалося авто, і мені довелося йти до автомеханіка, /бо якщо б я пішла на побачення з тим хлопцем, ми б просто поїхали на його авто/ , а ці автомеханіки такі зверхні, вони завжди змушують тебе почуватися винним — "ой, у вас тут такий жах, так все запущено, масло змішалося з водою, все потекло, залилося, жах, жах...ви не впоралися, ви не можете дати раду своєму авто...Та я міг би все виправити, скажімо, за 2000$" 😱

Ви уявляєте собі, щоб вчитель молодших класів так викладав малювання? От приходить п'ятирічна дитина з малюнком, а він їй "ой, ти знаєш, це жах, тут у тебе зелений змішався з червоним, ти вийшов за контур, пропорції неправильні і взагалі перспектива дезорганізована, ти в дупі, знаєш...але я б міг виправити все , скажімо за 2000$" 🙃😀

...подумала тут, що я б могла бути чудовим автомеханіком, бо кажу приблизно те саме про ваші вірші, юноу)

і я б цілком могла все виправити....😀😀😀

Але подруга мені сказала "я не можу увесь час тебе виручати, знайди собі хлопця" 😶‍🌫️

Коротш,
І remember when, I remember, І remember when I lost my mind...)))

#думкибезгумки
06.04.202506:40
На репіті
https://youtu.be/A1V81Ne6kYw?si=-v6WFtoyIDbBkCTv
06.04.202505:48
Не вірш, але нехай буде тут.
🔽 🔽 🔽
Қайта жіберілді:
minne sänger avatar
minne sänger
04.04.202514:19
28.03.202513:22
давай поговоримо. про політику, про коріння і секс.
коритися ідеалам — без сенсу, для ідей ти транзитний Марсель.
про що писати, коли поле думок всіяне дикими ягодами,
кислішими за обличчя?
їстимеш, не почуваючись ситим, а
красномовним правда не личить.

дві таблетки натще — може, трохи загоїть щем;
ходив навколо, приколов,
розрісся у серці кущем.
метелика тінь знає де вирости й впасти,
а мій ліричний герой — як твої думки скопіпастити.

можливо, всього лише
чийсь воннабі,
якому бог торчить пару бажань /як я — вірш тобі/
тому ріжемо яблука на двох, сухими губами до ножа:
твої торкалися гострого, а на моїх густим застиг жах.

шершавим наче асфальт, язиком.
гáряче,
повний рот маршмеллоу.
ідіоми, як ідеали — цикорій, на каву мелений,
так глибоко, що втрачені ґудзики проростають корінням.

я не почула нічого з того що ти говорив
28.03.202523:51
димком повіяло.
проштовхнулося цвіллю,
зайшло з незнаної сторони,
стало тинятися поміж людьми,

і от йому вже не вистачає приколів
у межах загальновідомого кола,
де монстри поширюють амфетамін,
тицяючи у долоню
суміш причин.

частини незнаної раніше субстанції
просочуються всередину брудними танцями —
ти зрадив мене, як передають ротом до роту
дим сигарет та викладають урок —
м'яко, граючи, підсолоджуючи чари.
так продають мовчати,
так віднімають останні голоси
ділячи світ непорівну і не всім.

в післяобідній, гіркий мов кава, злитий день
не залишається більше ні слів ні гарячих (остиглих) тем,
тільки далеке минуле, видиме в мікроскоп,
щільно й подалі щоб.

в тридцятиденний законом народжений строк
зріжуться шви і в траншеї зростуться брови.
буде і пісня, і шана, і слово, закон і Рим.
і сірий смертенний дим.
29.03.202519:46
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.