Кітаптар
in book we trust
Кітаптар
22.02.202511:12
Вирізала для вас уривок про корупцію з фентезі-поезії
Насправді не про корупцію, але то треба слухати 🙃 Це «Дівулі-повітрулі». Офігенний «трек».
Навіть якщо б я попросила вгадати, що слухаю зранку на YouTube, ви б не вгадали.
А слухаю я «Жаровиння» — альбом фентезі-поезії. Вірші, які обрали на конкурсі від «Аль Мор» озвучили, зокрема в ролях, та написали під них музику в тему.
Є таймкоди.
Там, де вогники — ті вірші та подача мені сподобались найбільше:
• Myrddin Emrys, «immram»;
🔥 Олексій Хмельницький, «Відьма і князь»;
• Катерина Бугера, «Сказання про кельпі»;
🔥 Євдокія Тютюнник, «Дівулі-повітрулі»;
• Тетяна Адаменко, «Маршрут курсує зі зміненою схемою руху»;
🔥 Артем Білюк, «Намаріе, меллон!»;
• Роман Фещак, «Коляда повісився»;
• Андрій Химерний, «Ненаситний»;
• Олена Павленко, «Вальпургієва ніч»;
• Марина Дубовик, «Жаровиння».
Це зокрема вірші, що здобули спеціальну відзнаку від творчого об'єднання «VivArt» і співкураторки конкурсу Ірини Пасько. Це був, до речі, вже четвертий такий конкурс від «Аль Мор». Ну це неочікувано для мене виявилось дуже прикольно.
На обкладинці — робота Андрія Химерного.
Слухати альбом поезій на YouTube.
Слухати на Spotify.
Якщо зайде дуже, то ось альбом з минулого року.
#promo
Насправді не про корупцію, але то треба слухати 🙃 Це «Дівулі-повітрулі». Офігенний «трек».
Навіть якщо б я попросила вгадати, що слухаю зранку на YouTube, ви б не вгадали.
А слухаю я «Жаровиння» — альбом фентезі-поезії. Вірші, які обрали на конкурсі від «Аль Мор» озвучили, зокрема в ролях, та написали під них музику в тему.
Є таймкоди.
Там, де вогники — ті вірші та подача мені сподобались найбільше:
• Myrddin Emrys, «immram»;
🔥 Олексій Хмельницький, «Відьма і князь»;
• Катерина Бугера, «Сказання про кельпі»;
🔥 Євдокія Тютюнник, «Дівулі-повітрулі»;
• Тетяна Адаменко, «Маршрут курсує зі зміненою схемою руху»;
🔥 Артем Білюк, «Намаріе, меллон!»;
• Роман Фещак, «Коляда повісився»;
• Андрій Химерний, «Ненаситний»;
• Олена Павленко, «Вальпургієва ніч»;
• Марина Дубовик, «Жаровиння».
Це зокрема вірші, що здобули спеціальну відзнаку від творчого об'єднання «VivArt» і співкураторки конкурсу Ірини Пасько. Це був, до речі, вже четвертий такий конкурс від «Аль Мор». Ну це неочікувано для мене виявилось дуже прикольно.
На обкладинці — робота Андрія Химерного.
Слухати альбом поезій на YouTube.
Слухати на Spotify.
Якщо зайде дуже, то ось альбом з минулого року.
#promo
20.02.202517:22
«Амок» VS «Тадуш»: який роман Артема Поспєлова краще?
Що ж, моя думка буде непопулярною. Вчора я дочитала «Тадуш» і мені дуже сподобалось. Більше, ніж «Амок». Хоча «Тадуш» — це був дебютний роман.
Однакова культурна матриця
Я розумію про який час і обставини йдеться у тексті, розумію звідки ці цитати типу: «Знаєш, хтось у голові моїй ріже дірку».
Відповідно мені цікаво це читати. У відгуках на Goodreads побачила такий вислів, що з автором «однакова культурна матриця». От так, це влучно дуже. Однакова, хоч у селі в дитинстві я була лиш раз.
«Грубий зошит»
Там же, у відгуках, знайшла, що роман нагадав «Грубий зошит» Аготи Крістоф.
Я читала його дуууже давно, але довго була під враженням. Небагато книжок я можу так пригадати як цю 😅
Навіть вчора відкрила ознайомчий уривок на сайті «Фоліо», і, що цікаво, натрапила на те, що у Крістоф місту немає назви — воно просто «Велике Місто». Як раз була на уривку в «Тадуші», де теж так.
«Дім на Збіччі»
Перед «Тадушем» завершила «Дім на Збіччі» Мітчелла, де головний герой — хлопчик з першої історії не розумів ідіом/переносних значень.
Йому вожатий у таборі сказав, щоб його «не видно було, й не чути» і дитина просиділа так два дні, поки рятувальники не знайшли. Це не спойлер, це герой сам про себе розказує на початку. Тобто він сприймає все буквально, не вміє зчитувати такі штуки. Зоїк у «Тадуші» теж не вміє.
А ще у Поспєлова є теж свій «Будинок на Збіччі». Як і у Мітчелла. Тут не знаю як розкрити, щоб не заспойлерити про що це. Ну хіба пафосно скажу, що хто читав обидва романи — зрозуміють. Навіть не знаю в кого з цих двох авторів жорсткіше вийшло)
Але, давайте, з самого початку, хто читав, як ви зрозуміли, що таке «Тадуш»?
Мені дуже не вистачає сайту, де зібрані розшифровки на сучасних українських авторів. Нема Фостера на них. Хто це — можна почитати тут. Фостер, мені здається, і про цю «особливість» не розуміти ідіоми зміг би пояснити.
То що виходить — знову треба:
«Добрий день, Артеме, вибачте, бумбласка, а що означає Тадуш, де батько, як виглядає Малюк, хто вбив діда?».
Як з «Лунами» і «Димом» про що писала тут.
Шкода, що свого часу текст пройшов повз мене. Але добре, що в нього знайшовся свій амбасадор, який мені і порадив почитати «Тадуш». А я раджу вам. Сподобається не всім. Це гарантую.
in book we trust
Що ж, моя думка буде непопулярною. Вчора я дочитала «Тадуш» і мені дуже сподобалось. Більше, ніж «Амок». Хоча «Тадуш» — це був дебютний роман.
Однакова культурна матриця
Я розумію про який час і обставини йдеться у тексті, розумію звідки ці цитати типу: «Знаєш, хтось у голові моїй ріже дірку».
Відповідно мені цікаво це читати. У відгуках на Goodreads побачила такий вислів, що з автором «однакова культурна матриця». От так, це влучно дуже. Однакова, хоч у селі в дитинстві я була лиш раз.
«Грубий зошит»
Там же, у відгуках, знайшла, що роман нагадав «Грубий зошит» Аготи Крістоф.
Я читала його дуууже давно, але довго була під враженням. Небагато книжок я можу так пригадати як цю 😅
Навіть вчора відкрила ознайомчий уривок на сайті «Фоліо», і, що цікаво, натрапила на те, що у Крістоф місту немає назви — воно просто «Велике Місто». Як раз була на уривку в «Тадуші», де теж так.
«Дім на Збіччі»
Перед «Тадушем» завершила «Дім на Збіччі» Мітчелла, де головний герой — хлопчик з першої історії не розумів ідіом/переносних значень.
Йому вожатий у таборі сказав, щоб його «не видно було, й не чути» і дитина просиділа так два дні, поки рятувальники не знайшли. Це не спойлер, це герой сам про себе розказує на початку. Тобто він сприймає все буквально, не вміє зчитувати такі штуки. Зоїк у «Тадуші» теж не вміє.
А ще у Поспєлова є теж свій «Будинок на Збіччі». Як і у Мітчелла. Тут не знаю як розкрити, щоб не заспойлерити про що це. Ну хіба пафосно скажу, що хто читав обидва романи — зрозуміють. Навіть не знаю в кого з цих двох авторів жорсткіше вийшло)
Але, давайте, з самого початку, хто читав, як ви зрозуміли, що таке «Тадуш»?
Мені дуже не вистачає сайту, де зібрані розшифровки на сучасних українських авторів. Нема Фостера на них. Хто це — можна почитати тут. Фостер, мені здається, і про цю «особливість» не розуміти ідіоми зміг би пояснити.
То що виходить — знову треба:
«Добрий день, Артеме, вибачте, бумбласка, а що означає Тадуш, де батько, як виглядає Малюк, хто вбив діда?».
Як з «Лунами» і «Димом» про що писала тут.
Шкода, що свого часу текст пройшов повз мене. Але добре, що в нього знайшовся свій амбасадор, який мені і порадив почитати «Тадуш». А я раджу вам. Сподобається не всім. Це гарантую.
in book we trust
20.02.202508:07
Вінсент ван Гог, Клод Моне, Гюстав Курбе. Роботами культових художників тепер можна насолоджуватися в одному місці.
На каналі @ArtLigera публікують полотна з Лондонської національної галереї, Лувру, Метрополітен-музею, а також опис і цікаві факти про них.
Радимо відвідати чудовий канал про мистецтво: @ArtLigera
#promo
На каналі @ArtLigera публікують полотна з Лондонської національної галереї, Лувру, Метрополітен-музею, а також опис і цікаві факти про них.
Радимо відвідати чудовий канал про мистецтво: @ArtLigera
#promo
17.02.202517:14
«Наче сніг падаємо» від Айли Дейд вже у продажу ❄️
Зломлена й зневірена Пейслі дає собі слово більше ніколи не прив’язуватися до людей, не мати стосунків, а лише віддавати всю себе спорту і мрії про Олімпіаду.
Та зустріч із Ноксом усе змінює. Нокс – зірка сноубордингу й улюбленець натовпу. Він живе на повну, любить вечірки й не звиклий до серйозних стосунків. Та коли в місті з’являється Пейслі, все стає з ніг на голову.
Краса дівчини заворожує хлопця, однак він зарікся ніколи не закохуватися у фігуристок. Але чи не жалкуватимуть Пейслі й Нокс, якщо все ж таки не спробують?
Замовити: https://bit.ly/4bcc2zL
#promo
Зломлена й зневірена Пейслі дає собі слово більше ніколи не прив’язуватися до людей, не мати стосунків, а лише віддавати всю себе спорту і мрії про Олімпіаду.
Та зустріч із Ноксом усе змінює. Нокс – зірка сноубордингу й улюбленець натовпу. Він живе на повну, любить вечірки й не звиклий до серйозних стосунків. Та коли в місті з’являється Пейслі, все стає з ніг на голову.
Краса дівчини заворожує хлопця, однак він зарікся ніколи не закохуватися у фігуристок. Але чи не жалкуватимуть Пейслі й Нокс, якщо все ж таки не спробують?
Замовити: https://bit.ly/4bcc2zL
#promo
14.02.202518:18
Маємо дуже приємне привітання від АБУК
А до свята ще й знижки. Обрати що послухати можна тут.
in book we trust
А до свята ще й знижки. Обрати що послухати можна тут.
in book we trust
13.02.202521:45
Коротко, чому, на мою думку, срачі та шакалячі експреси небезпечні
Сьогодні на одному з каналів опублікували скріншот зі сторінки сучасного українського письменника.
Він дійсно написав провокативний пост, який, на перший погляд, недоречний в сучасних реаліях війни. Але виявилось, щоб зрозуміти пост — треба бути в контексті, бо все не так, як здається, на перший погляд.
До того ж, автор воював і важко відновлюється, про що відповідно теж пише на своїй сторінці.
Тому перед тим, як постити щось, що може спричинити цькування автора, варто зважати. Що та людина пережила, в якому стані? Це не повчання, а радше чергове нагадування собі, що треба бути дуже обережним, тим паче зараз, тим паче зі своїми.
У Міли Смолярової у збірці «Дим» є чудове оповідання про вчителя музики, який все ніяк не може знайти свої черевики. Водночас він виявляє в собі «дар» бачити все і про кожного.
Одна з його учениць мало старалась на уроках, чим, грубо кажучи, бісила. Але «дар» показав, що дівчинка не любить музику, бо захоплюється зовсім іншим, за що дома обзивають і принижують, змушуючи до музики. І лише «побачивши» цей булінг — вчитель проявляє до дитини емпатію.
В Depeche Mode є стара, добра пісня «Walking in My Shoes». Про яку я згадала як раз таки під час обговорення «Диму» і оповідання про черевики. Перш ніж робити висновки — пройдіть у туфлях тієї людини.
А збірка Міли Смолярової класна, не гарантую, що зрозуміла правильно суть цього оповідання. Але там наче й немає «правильного» чи «неправильного».
in book we trust
Сьогодні на одному з каналів опублікували скріншот зі сторінки сучасного українського письменника.
Він дійсно написав провокативний пост, який, на перший погляд, недоречний в сучасних реаліях війни. Але виявилось, щоб зрозуміти пост — треба бути в контексті, бо все не так, як здається, на перший погляд.
До того ж, автор воював і важко відновлюється, про що відповідно теж пише на своїй сторінці.
Тому перед тим, як постити щось, що може спричинити цькування автора, варто зважати. Що та людина пережила, в якому стані? Це не повчання, а радше чергове нагадування собі, що треба бути дуже обережним, тим паче зараз, тим паче зі своїми.
У Міли Смолярової у збірці «Дим» є чудове оповідання про вчителя музики, який все ніяк не може знайти свої черевики. Водночас він виявляє в собі «дар» бачити все і про кожного.
Одна з його учениць мало старалась на уроках, чим, грубо кажучи, бісила. Але «дар» показав, що дівчинка не любить музику, бо захоплюється зовсім іншим, за що дома обзивають і принижують, змушуючи до музики. І лише «побачивши» цей булінг — вчитель проявляє до дитини емпатію.
В Depeche Mode є стара, добра пісня «Walking in My Shoes». Про яку я згадала як раз таки під час обговорення «Диму» і оповідання про черевики. Перш ніж робити висновки — пройдіть у туфлях тієї людини.
А збірка Міли Смолярової класна, не гарантую, що зрозуміла правильно суть цього оповідання. Але там наче й немає «правильного» чи «неправильного».
in book we trust
22.02.202509:12
КСД оголосили, що шукають авторів у жанрах: сучасний любовний роман, роментезі, dark romance
Інструкцію як подати текст, ви можете подивитись тут. Але я хочу звернути увагу на дещо інше.
В оголошенні є абзац про те, що видання книжки — це синергія роботи видавництва та автора, тож КСД сподівається на активне залучення авторів у піар-кампанію текстів.
І тут ми повертаємось до питання, що просто віддати рукопис і чекати, що видавництво все зробить за тебе — дарма. Перевага на старті — у тих авторів, які мають активний блог та комʼюніті. Є письменники, які хотіли б написати книгу, здати видавництву і думати про наступну книгу. Що зрозуміло, але успіх залежить від співпраці.
Можна, звісно, щось придумати та навіть містифікувати. Але у скількох випадках це спрацює?
І автору, виходить, потрібно зважати на роботу видавництв у цьому контексті.
Ось тут піарниця Vivat Катерина Ільчук писала, що “«опрацювати» кожну книжку так, як вона цього заслуговує — нереально”. Бо ресурси обмежені, а щомісяця виходять десятки книжок.
Тому треба розуміти, що, йдучи у Vivat до вашої книжки і до вас як авторки/автора може не бути такої уваги, як від маленького чи починаючого видавництва. Де можуть кинути всі сили, ресурси, увагу лише на вас. Але тоді і можливості інші.
Виходить, що авторам слід визначитись зокрема чого вони хочуть зрештою. Більше уваги? Більше можливостей? Нічого не хочуть?
Пилип Білянський, наприклад, казав, що його дебютна і єдина книжка «Луни» стала йому терапевтичною і місію свою виконала, а там далі хай працює сарафанне радіо.
Є автори, до яких заходиш на сторінку, а там взагалі нічого немає, про те, що людина книгу написала.
Є критерій вибору — гроші, так. Але чомусь усі сміються і тільки мріють, щоб письменство стало основним джерелом доходу. Бо наразі це так не працює. І багато заробити навряд вдасться.
Запекла книгожерка на подкасті рахувала, що якщо продасться наклад її книжки, то вона заробить ~2 свої середні заробітні плати на основній роботі. Саша дизайнерка в ІТ, то я не гуглячи припускаю, що це 2-4 тисячі доларів.
А якби ви написали книгу — то пішли б у відоме й велике видавництво чи маленьке, але, яке готове весь свій час і запал витратити лиш на вас?
in book we trust
Інструкцію як подати текст, ви можете подивитись тут. Але я хочу звернути увагу на дещо інше.
В оголошенні є абзац про те, що видання книжки — це синергія роботи видавництва та автора, тож КСД сподівається на активне залучення авторів у піар-кампанію текстів.
І тут ми повертаємось до питання, що просто віддати рукопис і чекати, що видавництво все зробить за тебе — дарма. Перевага на старті — у тих авторів, які мають активний блог та комʼюніті. Є письменники, які хотіли б написати книгу, здати видавництву і думати про наступну книгу. Що зрозуміло, але успіх залежить від співпраці.
Можна, звісно, щось придумати та навіть містифікувати. Але у скількох випадках це спрацює?
І автору, виходить, потрібно зважати на роботу видавництв у цьому контексті.
Ось тут піарниця Vivat Катерина Ільчук писала, що “«опрацювати» кожну книжку так, як вона цього заслуговує — нереально”. Бо ресурси обмежені, а щомісяця виходять десятки книжок.
Тому треба розуміти, що, йдучи у Vivat до вашої книжки і до вас як авторки/автора може не бути такої уваги, як від маленького чи починаючого видавництва. Де можуть кинути всі сили, ресурси, увагу лише на вас. Але тоді і можливості інші.
Виходить, що авторам слід визначитись зокрема чого вони хочуть зрештою. Більше уваги? Більше можливостей? Нічого не хочуть?
Пилип Білянський, наприклад, казав, що його дебютна і єдина книжка «Луни» стала йому терапевтичною і місію свою виконала, а там далі хай працює сарафанне радіо.
Є автори, до яких заходиш на сторінку, а там взагалі нічого немає, про те, що людина книгу написала.
Є критерій вибору — гроші, так. Але чомусь усі сміються і тільки мріють, щоб письменство стало основним джерелом доходу. Бо наразі це так не працює. І багато заробити навряд вдасться.
Запекла книгожерка на подкасті рахувала, що якщо продасться наклад її книжки, то вона заробить ~2 свої середні заробітні плати на основній роботі. Саша дизайнерка в ІТ, то я не гуглячи припускаю, що це 2-4 тисячі доларів.
А якби ви написали книгу — то пішли б у відоме й велике видавництво чи маленьке, але, яке готове весь свій час і запал витратити лиш на вас?
in book we trust
19.02.202518:00
Закрили останню сторінку «Дому між трьох світів»? А друга частина вже тут! 🔥
«Двері у Вирій» — це ще більше міфології, пригод і небезпек, але головне — це історія про кохання. ❤️
Зоряна шукає відповіді, вороги не сплять, а часу майже немає. Чи вистачить їй сил урятувати тих, кого любить? Дізнаємося вже скоро!
📖 На книгу діє програма «єКнига». Час зануритися у цей магічний світ!💜 👉🏼 https://bit.ly/3QpIG7i
#promo
«Двері у Вирій» — це ще більше міфології, пригод і небезпек, але головне — це історія про кохання. ❤️
Зоряна шукає відповіді, вороги не сплять, а часу майже немає. Чи вистачить їй сил урятувати тих, кого любить? Дізнаємося вже скоро!
📖 На книгу діє програма «єКнига». Час зануритися у цей магічний світ!💜 👉🏼 https://bit.ly/3QpIG7i
#promo
17.02.202515:54
«Пісня бризів», «Алхімія свободи», «Місто тіней»: про що ми вчора говорили з українськими авторками-фантастками
Коли готувалось перевидання «Алхімії свободи» було дещо змінено сцену з поцілунком.
Вчора на події авторка — Ярина Каторож розказала, що в попередній редакції було дещо не так. Охоронці в «новій» версії поводяться розважливіше. В іншому суттєвих змін у тексті не було, хоч «Алхімія» написана майже 10 років тому.
Про «секрети» чому історії десятирічної давнини досі актуальні ви можете послухати у повній розмові. А ще про те, як писати, щоб ваші тексти були на часі і через 10 років. А ще про те, що читання фентезі — це екологічний спосіб обміркувати болючі для нас теми.
У «Пісні бризів» Катерини Пекур, наприклад, є про те, що пошук себе, своєї ідентичності може бути нелегким, для когось шокуючим, але докопатися до суті і пізнати себе дасть велику силу.
Так само буває страшно йти назустріч проблемам, дивитись страхам в обличчя, брати на себе відповідальність — про це у Мії Марченко в «Місті тіней». Хто читав, зрозуміє, що це зараз не тільки про головну героїню. А ще варто памʼятати, що в тіні можна знайти і ресурс для боротьби, наприклад, гнів.
Тому говорили і про те, що дає сили «звичайним» людям боротись з загрозою і чому в українців це добре виходить.
Послухати нашу розмову з авторками у записі можна тут.
«Алхімія свободи» — у продажу.
«Місто тіней» та «Пісня бризів» — очікується найближчі тижні. А поки можна передзамовити за зниженою ціною. Тут.
А тут можна почитати уривок з «Пісні бризів», Катерина Пекур раніше була патологоанатомкою, тому медична сфера присутня і в тексті, що особисто мені дуже сподобалось.
Що казати, українське фентезі круте і цікаве. Я тільки за, коли про це більше говорять.
І трохи фото як це було.
in book we trust
Коли готувалось перевидання «Алхімії свободи» було дещо змінено сцену з поцілунком.
Вчора на події авторка — Ярина Каторож розказала, що в попередній редакції було дещо не так. Охоронці в «новій» версії поводяться розважливіше. В іншому суттєвих змін у тексті не було, хоч «Алхімія» написана майже 10 років тому.
Про «секрети» чому історії десятирічної давнини досі актуальні ви можете послухати у повній розмові. А ще про те, як писати, щоб ваші тексти були на часі і через 10 років. А ще про те, що читання фентезі — це екологічний спосіб обміркувати болючі для нас теми.
У «Пісні бризів» Катерини Пекур, наприклад, є про те, що пошук себе, своєї ідентичності може бути нелегким, для когось шокуючим, але докопатися до суті і пізнати себе дасть велику силу.
Так само буває страшно йти назустріч проблемам, дивитись страхам в обличчя, брати на себе відповідальність — про це у Мії Марченко в «Місті тіней». Хто читав, зрозуміє, що це зараз не тільки про головну героїню. А ще варто памʼятати, що в тіні можна знайти і ресурс для боротьби, наприклад, гнів.
Тому говорили і про те, що дає сили «звичайним» людям боротись з загрозою і чому в українців це добре виходить.
Послухати нашу розмову з авторками у записі можна тут.
«Алхімія свободи» — у продажу.
«Місто тіней» та «Пісня бризів» — очікується найближчі тижні. А поки можна передзамовити за зниженою ціною. Тут.
А тут можна почитати уривок з «Пісні бризів», Катерина Пекур раніше була патологоанатомкою, тому медична сфера присутня і в тексті, що особисто мені дуже сподобалось.
Що казати, українське фентезі круте і цікаве. Я тільки за, коли про це більше говорять.
І трохи фото як це було.
in book we trust
14.02.202516:49
Вже завтра починається фентезі фестиваль «Аль Мор»
Квитки тут. Квиток на 2 дні — 800 гривень, якщо брати конкретно на один із днів, то 500 гривень/день. Частина коштів іде на благодійність.
Сьогодні квитки ще по такій, зниженій ціні, бо в дні подій — буде дорожче.
Я модерую подію в неділю. Приходьте ті, хто розуміється у фентезі і хто ні. Відкриєте для себе багато нового.
В той же день хочу попасти на розмову з актором Вʼячеславом Хостікоєвим, який озвучував Пола Атріда в «Дюні», модерує — перекладач тексту Роман Гардашук. Писала тут. Початок о 12:00.
13:10 — розмова з перекладачкою творів Дж. Р.Р. Толкіна — Оленою ОʼЛір.
15:15 — модерую дискусію на тему «Загрожені світи» з авторками-фантастками: Яриною Каторож, Мією Марченко, Катериною Пекур.
16:40 — піду на вечір дарк-фентезі.
Потім маю реєстрацію на 18:00 на танці (мінібал) під мелодії з екранізованих фентезі історій типу «Відьмака» та «Гри престолів». Подивилась як було минулого разу, то виглядає весело і класно.
Сукня на фестиваль купована з рук, тому я не знаю хто я. Чат GPT по фото накидав декілька версій, але самі розумієте. Каже, що широкий рукав «летюча миша», то щось від чаклунів. Ну хай.
Повністю програма Літблоку тут.
in book we trust
Квитки тут. Квиток на 2 дні — 800 гривень, якщо брати конкретно на один із днів, то 500 гривень/день. Частина коштів іде на благодійність.
Сьогодні квитки ще по такій, зниженій ціні, бо в дні подій — буде дорожче.
Я модерую подію в неділю. Приходьте ті, хто розуміється у фентезі і хто ні. Відкриєте для себе багато нового.
В той же день хочу попасти на розмову з актором Вʼячеславом Хостікоєвим, який озвучував Пола Атріда в «Дюні», модерує — перекладач тексту Роман Гардашук. Писала тут. Початок о 12:00.
13:10 — розмова з перекладачкою творів Дж. Р.Р. Толкіна — Оленою ОʼЛір.
15:15 — модерую дискусію на тему «Загрожені світи» з авторками-фантастками: Яриною Каторож, Мією Марченко, Катериною Пекур.
16:40 — піду на вечір дарк-фентезі.
Потім маю реєстрацію на 18:00 на танці (мінібал) під мелодії з екранізованих фентезі історій типу «Відьмака» та «Гри престолів». Подивилась як було минулого разу, то виглядає весело і класно.
Сукня на фестиваль купована з рук, тому я не знаю хто я. Чат GPT по фото накидав декілька версій, але самі розумієте. Каже, що широкий рукав «летюча миша», то щось від чаклунів. Ну хай.
Повністю програма Літблоку тут.
in book we trust
13.02.202518:24
Колись на презентації «Мемуарів лісу» говорили про те, що французька дитяча література, за нашими мірками, є досить жорсткою
В «мемуарах», які маркуються у Франції нижчою віковою категорією — деменція, інсульт, розлучення, смерті, питання гендерної ідентичності. Так, то все ще милі лісові звірята, але питання там підіймаються ого-го.
Готуюсь до модерації події на «Аль Морі», читаю «Місто тіней» Мії Марченко, яка, до речі, перекладає «Мемуари лісу». Там історія теж не з легких: дванадцятирічна Марта вимушена переїхати жити до батька, який давно пішов з сімʼї і має нову дівчину. Це мʼяко кажучи. А «фентезійна» лінія взагалі про окупацію.
В нашому Тік-тоці (посилання не дам) є уривок розмови з Запеклою книгожеркою, де вона розказує, що її діти-підлітки знали, що вона пише книжку про реальні вбивства і що з дітьми варто говорити на подібні теми. Про те, що жорстокість існує. До того ж вони бачать її щодня, несправедливі смерті, війну тощо. Маю там коментар, що з позицією не згодні, але ще зʼясовую, що то малось на увазі. Бо я теж цієї думки, що складні теми варто проговорювати.
До речі, бачили ви чи ні — відкрите передзамовлення на третій том «Мемуарів лісу». Після другої частини боюсь і уявити, що там 😅
Ось сайт видавництва. Наразі ціна 310 гривень, буде 380.
«Місто тіней» зараз теж за хорошою ціною — 312 гривень, буде 390. Замовити можна через інста видавництва. Ось тут.
Книга «Вбивчі письменники» Запеклої книгожерки тут. До речі, у видавництві вже попередили, що залишилось не так багато примірників, а додрук найближчим часом не планується.
Послухати мій подкаст про трукрайм можна тут.
А в неділю на «Аль Морі» буду говорити з авторками-фантастками, Мією Марченко зокрема. Деталі в цьому пості і на фото.
in book we trust
В «мемуарах», які маркуються у Франції нижчою віковою категорією — деменція, інсульт, розлучення, смерті, питання гендерної ідентичності. Так, то все ще милі лісові звірята, але питання там підіймаються ого-го.
Готуюсь до модерації події на «Аль Морі», читаю «Місто тіней» Мії Марченко, яка, до речі, перекладає «Мемуари лісу». Там історія теж не з легких: дванадцятирічна Марта вимушена переїхати жити до батька, який давно пішов з сімʼї і має нову дівчину. Це мʼяко кажучи. А «фентезійна» лінія взагалі про окупацію.
В нашому Тік-тоці (посилання не дам) є уривок розмови з Запеклою книгожеркою, де вона розказує, що її діти-підлітки знали, що вона пише книжку про реальні вбивства і що з дітьми варто говорити на подібні теми. Про те, що жорстокість існує. До того ж вони бачать її щодня, несправедливі смерті, війну тощо. Маю там коментар, що з позицією не згодні, але ще зʼясовую, що то малось на увазі. Бо я теж цієї думки, що складні теми варто проговорювати.
До речі, бачили ви чи ні — відкрите передзамовлення на третій том «Мемуарів лісу». Після другої частини боюсь і уявити, що там 😅
Ось сайт видавництва. Наразі ціна 310 гривень, буде 380.
«Місто тіней» зараз теж за хорошою ціною — 312 гривень, буде 390. Замовити можна через інста видавництва. Ось тут.
Книга «Вбивчі письменники» Запеклої книгожерки тут. До речі, у видавництві вже попередили, що залишилось не так багато примірників, а додрук найближчим часом не планується.
Послухати мій подкаст про трукрайм можна тут.
А в неділю на «Аль Морі» буду говорити з авторками-фантастками, Мією Марченко зокрема. Деталі в цьому пості і на фото.
in book we trust
21.02.202511:38
Можливо хтось хоче разом з нами читати короткий список Премії «Своя полиця»?
Є 3,5 тижні, щоб визначитись, яка з пʼяти запропонованих книжок найкраща. Нагадаю, що читати та обирати потрібно між:
«Там, де заходить сонце», Олена Пшенична, «Лабораторія», 349 гривень.
«Оринин. Роман про стелепного чоловіка», Сашко Столовий, «Лабораторія», 349 гривень.
«Усі мої тривожні дзвіночки», Євгенія Бабенко, Vivat, на сайті є лише в електронці за 190 гривень.
«Битись не можна відступити», Павло Белянський, Vivat, 420 гривень.
«Вроцлавіта», Анна Дьоміна, «Видавництво Старого Лева», 300 гривень.
Зверніть увагу, там -50% на кожну другу книгу українського автора/авторки ВСЛ.
Читаєте, обираєте свого фаворита і публікуєте в будь-якій соцмережі відгук-підтримку на книжку, за яку вболіваєте. Тегаєте у пості нас або даєте посилання на наш канал. Кидаєте скріншот під цей пост. Дедлайн 18 березня.
Серед тих, хто вгадав переможця і виконав умови (відгук і тег чи посилання на нас) ми розіграємо 20 березня сертифікат Книгарні Є на 1000 гривень.
in book we trust
Є 3,5 тижні, щоб визначитись, яка з пʼяти запропонованих книжок найкраща. Нагадаю, що читати та обирати потрібно між:
«Там, де заходить сонце», Олена Пшенична, «Лабораторія», 349 гривень.
«Оринин. Роман про стелепного чоловіка», Сашко Столовий, «Лабораторія», 349 гривень.
«Усі мої тривожні дзвіночки», Євгенія Бабенко, Vivat, на сайті є лише в електронці за 190 гривень.
«Битись не можна відступити», Павло Белянський, Vivat, 420 гривень.
«Вроцлавіта», Анна Дьоміна, «Видавництво Старого Лева», 300 гривень.
Зверніть увагу, там -50% на кожну другу книгу українського автора/авторки ВСЛ.
Читаєте, обираєте свого фаворита і публікуєте в будь-якій соцмережі відгук-підтримку на книжку, за яку вболіваєте. Тегаєте у пості нас або даєте посилання на наш канал. Кидаєте скріншот під цей пост. Дедлайн 18 березня.
Серед тих, хто вгадав переможця і виконав умови (відгук і тег чи посилання на нас) ми розіграємо 20 березня сертифікат Книгарні Є на 1000 гривень.
in book we trust
20.02.202512:20
У Forbes порахували виторг Vivat під час акції «Книги на вагу»
Ви ймовірно бачили, що з 27 січня по 2 лютого у фізичних книгарнях Vivat ціна на певні книги залежала від їхньої ваги. І з кожним днем ціна за 100 грамів зменшувалась.
То ось цікаві цифри, які наводить Forbes:
• Vivat продали понад 10 000 книг.
• Це понад 3000 фіскальних чеків. Тобто в середньому купували по 3 книги.
• За тиждень акції охоплення книгарень зросло на 18 %.
• Середня вага книги під час акції становила близько 240 г.
• Найбільше книг купили в останні три дні, коли ціна була найнижча.
Видавництво не розкрило виторгу від акції, але Forbes Ukraine порахували, що книжок могли продати на суму від 840 000 грн до 1 560 000 грн.
У статті також навели приклад, що на Книжковому Арсеналі у 2024 році Vivat продали понад 3300 книжок. Тобто у 3 рази менше, ніж за період акції. Не знаю наскільки релевантне це порівняння, але хай буде.
За словами представників видавництва, ця акція допомагає швидко обернути товар у гроші, які потрібні на додрук топових позицій та на видання новинок.
А ви щось придбали на вагу?
Стаття повністю за посиланням.
Фото — Forbes.
in book we trust
Ви ймовірно бачили, що з 27 січня по 2 лютого у фізичних книгарнях Vivat ціна на певні книги залежала від їхньої ваги. І з кожним днем ціна за 100 грамів зменшувалась.
То ось цікаві цифри, які наводить Forbes:
• Vivat продали понад 10 000 книг.
• Це понад 3000 фіскальних чеків. Тобто в середньому купували по 3 книги.
• За тиждень акції охоплення книгарень зросло на 18 %.
• Середня вага книги під час акції становила близько 240 г.
• Найбільше книг купили в останні три дні, коли ціна була найнижча.
Видавництво не розкрило виторгу від акції, але Forbes Ukraine порахували, що книжок могли продати на суму від 840 000 грн до 1 560 000 грн.
У статті також навели приклад, що на Книжковому Арсеналі у 2024 році Vivat продали понад 3300 книжок. Тобто у 3 рази менше, ніж за період акції. Не знаю наскільки релевантне це порівняння, але хай буде.
За словами представників видавництва, ця акція допомагає швидко обернути товар у гроші, які потрібні на додрук топових позицій та на видання новинок.
А ви щось придбали на вагу?
Стаття повністю за посиланням.
Фото — Forbes.
in book we trust
19.02.202516:54
Як повʼязані «Дім на Збіччі» та «Кістяні годинники» Девіда Мітчелла
Історія не нова, але може вам буде цікаво, що «Дім на Збіччі» зʼявився в якості експерименту у на той час ще твітері.
The Right Sort
Девід Мітчелл як раз передав рукопис «Кістяних годинників». Залишились не використаними багато цікавих моментів, тож виникла ідея зробити з цього «запасного» матеріалу — історію про привидів під назвою «Вищий клас» (The Right Sort)*.
Так у твітері зʼявились серії твітів, що публікувались протягом кількох тижнів до виходу «Кістяних годинників». 280 твітів розказували про хлопчика, який «користується» маминим валіумом. Побачити як це виглядало можна тут.
«Дім на Збіччі»
Формат «зайшов». Про таємничий будинок і його власників хотіли знати більше, та й автор хотів. Так зрештою зʼявився роман «Дім на Збіччі».
Тобто ці дві книги, які обидві є українською у «Жоржі», ще й як повʼязані. Тому відповідно читатиму і «Кістяні годинники».
Що стосується, «Дому на Збіччі» — мені дуже сподобалось.
Щоразу я попадалась на гачок. Прочитала, що перехитрити читача й було в автора на меті. Ну що ж, знімаю капелюх — Мітчеллу зі мною це вдалось. У всіх історіях 😅
Побачимо, що скажуть інші, бо вже цієї суботи ми зустрічаємось обговорювати книгу на Клубі. А ще — на учасників чекає дуже приємний сюрприз 😉
* «Вищий клас» — якщо звернете увагу, то так відповідно називається перша історія в «Домі на Збіччі».
in book we trust
Історія не нова, але може вам буде цікаво, що «Дім на Збіччі» зʼявився в якості експерименту у на той час ще твітері.
The Right Sort
Девід Мітчелл як раз передав рукопис «Кістяних годинників». Залишились не використаними багато цікавих моментів, тож виникла ідея зробити з цього «запасного» матеріалу — історію про привидів під назвою «Вищий клас» (The Right Sort)*.
Так у твітері зʼявились серії твітів, що публікувались протягом кількох тижнів до виходу «Кістяних годинників». 280 твітів розказували про хлопчика, який «користується» маминим валіумом. Побачити як це виглядало можна тут.
«Дім на Збіччі»
Формат «зайшов». Про таємничий будинок і його власників хотіли знати більше, та й автор хотів. Так зрештою зʼявився роман «Дім на Збіччі».
Тобто ці дві книги, які обидві є українською у «Жоржі», ще й як повʼязані. Тому відповідно читатиму і «Кістяні годинники».
Що стосується, «Дому на Збіччі» — мені дуже сподобалось.
Щоразу я попадалась на гачок. Прочитала, що перехитрити читача й було в автора на меті. Ну що ж, знімаю капелюх — Мітчеллу зі мною це вдалось. У всіх історіях 😅
Побачимо, що скажуть інші, бо вже цієї суботи ми зустрічаємось обговорювати книгу на Клубі. А ще — на учасників чекає дуже приємний сюрприз 😉
* «Вищий клас» — якщо звернете увагу, то так відповідно називається перша історія в «Домі на Збіччі».
in book we trust
16.02.202512:44
Я вже на місці, поки був час накупила собі різних прикольних штук. Це точно заслуговує на окремий пост.
А поки нагадую, що вже скоро на фестивалі подія за моєї модерації. Буду говорити з авторками-фантастками про загрожені світи.
in book we trust
А поки нагадую, що вже скоро на фестивалі подія за моєї модерації. Буду говорити з авторками-фантастками про загрожені світи.
in book we trust
14.02.202515:31
ChatGPT має мрію — спробувати каву ☕️
Запропонував йому наш промокод на 25 Coffee Roasters. Пропоную і вам:
Використовуйте TRUST20 і буде вам знижка 15% на всю зернову каву.
Вибрати каву можна ось тут.
in book we trust
Запропонував йому наш промокод на 25 Coffee Roasters. Пропоную і вам:
Використовуйте TRUST20 і буде вам знижка 15% на всю зернову каву.
Вибрати каву можна ось тут.
in book we trust
13.02.202513:45
Всі, хто мають книжкові канали, зібрались в одну добірку-папку
Можливо знайдете для себе улюблених блогерів серед нових імен.
Приєднатись можна за посиланням — https://t.me/addlist/yXmeBZUm10I3MGUy
in book we trust
Можливо знайдете для себе улюблених блогерів серед нових імен.
Приєднатись можна за посиланням — https://t.me/addlist/yXmeBZUm10I3MGUy
in book we trust
21.02.202508:39
Вже можна передзамовити третій том «Мемуарів лісу»
Хто читав перші два, розуміють, що ці дитячі історії можуть дуууже здивувати і дорослого. Приходьте на презентацію про це зокрема й поговоримо.
Книжка очікується вже в березні, а поки можна замовити зі знижкою. Сайт ось.
Побачимось.
Спойлерити не будемо.
in book we trust
Хто читав перші два, розуміють, що ці дитячі історії можуть дуууже здивувати і дорослого. Приходьте на презентацію про це зокрема й поговоримо.
Книжка очікується вже в березні, а поки можна замовити зі знижкою. Сайт ось.
Побачимось.
Спойлерити не будемо.
in book we trust
20.02.202510:35
«Команда скелетів» Кінга, на честь екранізації оповідання «Мавпа», матиме таку суперку
🍿 Плануєте дивитись?
Днями в КСД показали як одну з ролей дублює Ілларіон Павлюк.
in book we trust
🍿 Плануєте дивитись?
Днями в КСД показали як одну з ролей дублює Ілларіон Павлюк.
in book we trust
18.02.202516:18
Визначний текст світової наукової літератури, який понад 20 років входить до ТОП100 найвпливовіших книжок. Відзначений Пулітцерівською премією та Національною книжковою премією США в галузі науки. І він вже вийшов українською 🔥
Це «ҐЕБ» або «Ґедель, Ешер, Бах. Вічне золоте плетиво» Дуґласа Р. Гофстедтера від видавництва BookChef.
Протягом чверті століття ця праця залишається еталоном міждисциплінарного дослідження та надихає як пересічних читачів, так і технічних спеціалістів до роздумів про природу мислення та майбутнє штучного інтелекту.
Книга доводить: свідомість — це самореференція, дивна петля і цьому є купа підтверджень в різних видах мистецтва, як ось:
▫️оптична рекурсія та алюзія Мауріца Корнеліса Ешера,
▫️тональність, що перетікає на початок Йоганна Себастьяна Баха,
▫️теорія про математичну неповноту Курта Ґеделя.
Що є в книзі?
Дотепні діалоги на засновках відомих парадоксів про простір і час, а також вона віднаходить паралелі між картинами Ешера, музикою Баха й такими відмінними дисциплінами, як фізика, математика, логіка, біологія, нейрофізіологія, психологія та дзен-буддизм.
Це ЛІТЕРАТУРНЕ ДИВО є глибоким і цікавим роздумом про людську думку та творчість, розглядає дивовижні спільні риси та тенденції між музикою Баха, мистецтвом Ешера та математикою Ґеделя.
ПРИДБАТИ КНИГУ МОЖНА ОСЬ ТУТ.
#promo
Це «ҐЕБ» або «Ґедель, Ешер, Бах. Вічне золоте плетиво» Дуґласа Р. Гофстедтера від видавництва BookChef.
Протягом чверті століття ця праця залишається еталоном міждисциплінарного дослідження та надихає як пересічних читачів, так і технічних спеціалістів до роздумів про природу мислення та майбутнє штучного інтелекту.
Книга доводить: свідомість — це самореференція, дивна петля і цьому є купа підтверджень в різних видах мистецтва, як ось:
▫️оптична рекурсія та алюзія Мауріца Корнеліса Ешера,
▫️тональність, що перетікає на початок Йоганна Себастьяна Баха,
▫️теорія про математичну неповноту Курта Ґеделя.
Що є в книзі?
Дотепні діалоги на засновках відомих парадоксів про простір і час, а також вона віднаходить паралелі між картинами Ешера, музикою Баха й такими відмінними дисциплінами, як фізика, математика, логіка, біологія, нейрофізіологія, психологія та дзен-буддизм.
Це ЛІТЕРАТУРНЕ ДИВО є глибоким і цікавим роздумом про людську думку та творчість, розглядає дивовижні спільні риси та тенденції між музикою Баха, мистецтвом Ешера та математикою Ґеделя.
ПРИДБАТИ КНИГУ МОЖНА ОСЬ ТУТ.
#promo
15.02.202511:02
Хоч я і гуманітарій, але вирахувала, що якщо кожен, хто побачить скине по 2 гривні, то збір закриється
Тож у якості експерименту може хай сюди летять ваші двушки?
Якщо хочете взяти участь в лотереї, то по 50 🙃
Банка — https://send.monobank.ua/jar/5QqpS2svWx?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaaLdYqRUgKQB5OKRZTiOZAWaBb9FbsLzyaShG9tx51WO2R0d18BuWpmUU4_aem_q9cXseja_7wYgNOGBcFypQ
in book we trust
Тож у якості експерименту може хай сюди летять ваші двушки?
Якщо хочете взяти участь в лотереї, то по 50 🙃
Банка — https://send.monobank.ua/jar/5QqpS2svWx?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaaLdYqRUgKQB5OKRZTiOZAWaBb9FbsLzyaShG9tx51WO2R0d18BuWpmUU4_aem_q9cXseja_7wYgNOGBcFypQ
in book we trust
14.02.202514:27
Покажіть, що купили собі до свята?
Поки в книгарнях «Є» -14%, то я вигідно собі взяла «Тарантула», який, на щастя, в житті виявився маленьким.
І «Книгу для дітей», яка велика 👀
Про обидва тексти неодноразово згадувала на каналі. Вірю, що прочитаю. Нехай це будуть такі подарунки собі на День книгодарування.
А ще зрозуміла, що досі не зʼявилась людина, яка виграла «Часосховище» за донат. Ось тут деталі.
На фото — книгарня «Є», що найближча до мене, прикрашена до свята. Сміюсь, по-хорошому, що тут вельми різноманітний вибір від «Амока» до Евріпіда, але виглядає ефектно.
in book we trust
Поки в книгарнях «Є» -14%, то я вигідно собі взяла «Тарантула», який, на щастя, в житті виявився маленьким.
І «Книгу для дітей», яка велика 👀
Про обидва тексти неодноразово згадувала на каналі. Вірю, що прочитаю. Нехай це будуть такі подарунки собі на День книгодарування.
А ще зрозуміла, що досі не зʼявилась людина, яка виграла «Часосховище» за донат. Ось тут деталі.
На фото — книгарня «Є», що найближча до мене, прикрашена до свята. Сміюсь, по-хорошому, що тут вельми різноманітний вибір від «Амока» до Евріпіда, але виглядає ефектно.
in book we trust
13.02.202509:05
«Часосховище» відтепер в електронці
Знаю, багато хто хотів.
Сайт видавництва ось.
in book we trust
Знаю, багато хто хотів.
Сайт видавництва ось.
in book we trust
Көрсетілген 1 - 24 арасынан 721
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.