Гай Дмитро народився 23 вересня 1983 року у місті Добропілля.
Здобув середню освіту в місцевій школі №7. У цивільному житті працював на шахті. Вільний час любив проводити з донькою або друзями. Обожнював тварин, часто годував безпритульних собак і котів. І сам мав маленького песика.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік добровільно став до лав 105-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України та вирушив на передову.
«Про свого батька я можу сказати лише найтепліші слова. Завдяки йому я знаю, що таке безмежна любов до своєї близької людини. Всі друзі знають його як люблячого батька, дуже щиру та завжди усміхнену людину, навіть у складних ситуаціях він завжди посміхався та казав: «Ми все владнаємо, тільки не вішай носа». Посмішка крізь складнощі та біль, які він пережив за все своє життя. Але він ніколи не опускав руки. З початку повномасштабного вторгнення він одразу дав зрозуміти, що не буде стояти осторонь, і, нікого не повідомивши, пішов добровольцем. Попри усі благання не йти, він сказав: «Я мушу!». Понад усе він хотів, щоб його рідні та друзі жили під мирним небом, тому дуже хочу, щоб на знак подяки його памʼятали», – розповіла Юлія Гай.
29 листопада 2022 року в районі села Макіївка на Луганщині під час виконання бойового завдання солдат Дмитро Гай, позивний Даф, отримав смертельне кульове поранення.
Посмертно боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Дмитра на кладовищі м.Добропілля.
Вічна пам'ять герою!
О 9:00 - загальнонаціональна хвилина мовчання.
