Відповідно до ст. 1 Закону України Про інформацію (документ 2657/ХІІ, чинний), введений в дію постановою Верховної Ради (№2658-ХІІ від 02.10.92) (у першій редакції), під інформацією розуміється документовані відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі.
Ст. 2 (у поточній редакції) та ст. 5 (у першій редакції) Закону України Про інформацію закріплено основний принцип інформаційних відносин, яким серед інших гарантовано право на інформацію.
Ст. 3 Закону України Про інформацію (у першій редакції), визначає дію закону у сфері інформаційних відносин які виникають у діяльності суспільства і держави.
Ст. 4 Закону України Про інформацію (у першій редакції) чітко визначає, що закон ґрунтується на Конституції (документ 888-09), в тому числі складається з угод і міжнародних договорів і принципів міжнародного права.
Ст. 5 Закону України Про інформацію (у поточній редакції) визначено, що правом є можливість вільного одержання необхідної інформації для реалізації своїх прав і свобод і законних інтересів.
Ст. 6 Закону України Про інформацію (у першій редакції) стверджує, що головний напрям і спосіб державної інформаційної політики є забезпечення доступу громадян до інформації.
Ст. 10 Закону України Про інформацію (у першій редакції) стверджує, що гарантії права на інформацію забезпечуються серед іншого обов’язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення та встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Ст. 7 Закону України Про інформацію (у поточній редакції) формулює норми за якими всім суб’єктам інформаційних відносин гарантовані рівні права.
Відповідно до абз. 1 ст. 22 Закону України Про інформацію (у першій редакції) юридичні факти - правова інформація. Джерелом правової інформації є Конституція - документ 888-09. Відповідно до ст.17 Закону України Про інформацію (у поточній редакції) джерелом правової інформації є Конституція України, з посиланням на документ 254к/96-ВР.
Ст. 27 Закону України Про інформацію (у першій редакції) визначає документ у матеріальній формі одержаний шляхом фіксації серед іншого на папері.
Ст. 28 Закону України Про інформацію (перша редакція) формулює завдання контролю за режимом доступу до інформації, що полягає у забезпеченні всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями, недопущення необґрунтованого віднесення відомостей до категорії інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до ст. 32 (у першій редакції) під інформаційним запитом визначено звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами.
Ст. 33 Закону України "Про інформацію" (у першій редакції) чітко визначає терміни у задоволенні запиту.
Ст. 44 Закону України "Про інформацію" (у першій редакції) гарантує забезпечення додержання принципів інформаційних відносин, передбачених статтею 5 Закону України "Про інформацію"; компенсацію шкоди, заподіяної при порушенні законодавства про інформацію!!!
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI від 13 січня 2011 року публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (п.1).
