Те, що відділення в новий витвір "верхівка паски" від самого витвору "паска" суперечить самій ідеї цілісності великоднього хліба як символу достатку і воскресіння – це ми вже поговорили. Це як "продавати" Україну без Криму, Україну без Донбасу.
Але от найрадісніша частина Великодня – це не обрізана верхівка Паски.
Це актуальні і вчасні, людяні комунікації про те, що сенси, в які ми віримо, не зникли. Що не втрачає сенсу та паска, яку нам робили бабусі, навіть якщо вона була менш смачною, бо в умовах коли нам намагаються відрізати нашу культуру, ми відрізаємо паски. Міняємо те єдине, шо не мінялось.
Так от, мені не треба паски по частинах.
Мені треба цілі сенси.
Давайте зробимо так, аби таких кейсів "стрибання по верхівках" в українському дизайні не було.
