Інсайдер ЗСУ
Новини UA | Україна
Главное новостное. Одесса
Реальна Війна
NOTMEME Agent News
І.ШО? | Новини
Труха⚡️Жесть 18+
Адвокат Права
Україна | Новини
Інсайдер ЗСУ
Новини UA | Україна
Главное новостное. Одесса
Реальна Війна
NOTMEME Agent News
І.ШО? | Новини
Труха⚡️Жесть 18+
Адвокат Права
Україна | Новини
Інсайдер ЗСУ
Новини UA | Україна
Главное новостное. Одесса
Книгодурка
Канал повинен був би називатися книгодрук, але коректор забув внести правку.
Анонімні (і не дуже) історії про українську книговидавничу сферу.
Реклама: @knyhodurko (1000 грн)
Форма для історії закріплена .
Анонімні (і не дуже) історії про українську книговидавничу сферу.
Реклама: @knyhodurko (1000 грн)
Форма для історії закріплена .
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жері
ТілБасқа
Канал құрылған күніMar 19, 2025
TGlist-ке қосылған күні
Mar 19, 2025Қосылған топ
КН
Книгодурка (Чат)
22
Рекордтар
07.04.202523:59
4.6KЖазылушылар18.03.202509:45
400Дәйексөз индексі20.03.202506:56
3.3K1 жазбаның қамтуы20.03.202519:57
2.4KЖарнамалық жазбаның қамтуы23.03.202506:13
9.25%ER14.03.202506:56
2008.59%ERR23.03.202515:24
#нампишуть
Випускова. Доводиться працювати з різними як авторами, так і перекладачами. І нещодавно трапилася перекладачка-сонечко. Вона початківиця, от от має вийти дебютний тайтл. Але такого рівня професійності та якості тексту не зустрічала давно. При чому, текст оригіналу був доволі складним. З редактором не повірили, спочатку, що переклад може бути таким: коли не затинаєшся на слові, і можеш сторінку залишити без втручань. А ще людина ця дуже скромна, і подякує постійно, і заздалегідь повідомить про нюанси. Така знахідка. Немає в неї зарозумілості чи занадто самовпевненості деяких. О, а ще — адекватна реакція на правки, і доречні пояснення й виноски. Освіту має нефахову, зате є чуття тексту. Радію, що ринок відкриє це імʼя. І давно сама з нетерпінням не чекала на вихід книги, як от це зараз. Маємо ще спільні тайтли, головне, щоб не переманили. Чомусь захотілося поділитися цим задля підняття настрою!
Випускова. Доводиться працювати з різними як авторами, так і перекладачами. І нещодавно трапилася перекладачка-сонечко. Вона початківиця, от от має вийти дебютний тайтл. Але такого рівня професійності та якості тексту не зустрічала давно. При чому, текст оригіналу був доволі складним. З редактором не повірили, спочатку, що переклад може бути таким: коли не затинаєшся на слові, і можеш сторінку залишити без втручань. А ще людина ця дуже скромна, і подякує постійно, і заздалегідь повідомить про нюанси. Така знахідка. Немає в неї зарозумілості чи занадто самовпевненості деяких. О, а ще — адекватна реакція на правки, і доречні пояснення й виноски. Освіту має нефахову, зате є чуття тексту. Радію, що ринок відкриє це імʼя. І давно сама з нетерпінням не чекала на вихід книги, як от це зараз. Маємо ще спільні тайтли, головне, щоб не переманили. Чомусь захотілося поділитися цим задля підняття настрою!
23.03.202521:46
#дайте #поспати #ми #пізніше #введемо #теги #поки #не #пізно
23.03.202510:22
#нампишуть
Не про книговидання, а про книжкові покупки. Одного дня зʼясувала, що бажана мною книга зникла з продажів на сайті видавництва, усіх онлайн книгарень, на олх теж не було. Не встигла купити, то тепер страждай — класична історія. І от я вирішила пройтись по фізичним книгарням в надії, що ще знайду останній примірник. Витратила на це цілий день, заходила в різні книгарні, в різних районах. Називала назву, показувала фото книги (неначе шукаю загубленого кота), а не просто вказувала на колір обкладинки. Підготувалась, одним словом.
В кожній наступній книгарні казали «вибачте, немає». Але я не здавалась. Заходила знову і знову. І от зайшла ще в одну книгарню. Те саме: а у є вас така книга *кажу назву*, продавець не розчув і перепитує *показую скрін*. Бачу, що цей продавець починає в телефоні заходити на сайт Якабу і просто шукає потрібну мені книгу. Чекаю. І тут він видає: «а ви в курсі, що наклад закінчився? На Якабу навіть в наявності немає» *тикає свій телефон мені в обличчя*. Відповідаю, що я вже подивилась в онлайн книгарнях і на сайтах, але шукаю у фізичних книгарнях, може, десь залишилось. На що чую у відповідь: «так не витрачайте час і змиріться, що книгу ви не купите. Якщо в інтернеті не знайшли, то чого до нас приходити і питати про книгу. Та ще й якась непопулярна авторка. У нас немає таких книг». Я подякувала і пішла.
Я вже втомлена, але вирішую таки зайти в Книгарню Є. Те саме: питаю чи є книга, показую фото. Дівчина сказала, що зараз подивиться в базі даних. А потім відповіла, що конкретно у них немає, але є в інших магазинах по місту і вона може подзвонити зараз спитати про наявність, і чи можуть вони відкласти для мене книгу. Зрештою, книгу мені відклали, цій продавчині я подякувала, і в той же день купила те, що так відчайдушно шукала. Зраділа, що купила те, що хотіла, зраділа, коли прочитала цю книгу і вона мені дуже сподобалась. Тепер, дивлячись на книгу на поличках, пригадую ту дівчину і її не байдужість. Їй нічого не заважало просто сказати мені «ні, немає».
Ця історія не про те, хто хороший, а хто поганий. Це історія про те, що завдяки працівникам книгарень можна знайти свої книжкові скарби і не похнюпитись. Тому, ще раз хочу сказати ДЯКУЮ всім дотичним до книжкової сфери. Ви робите людей трохи щасливішими.
Не про книговидання, а про книжкові покупки. Одного дня зʼясувала, що бажана мною книга зникла з продажів на сайті видавництва, усіх онлайн книгарень, на олх теж не було. Не встигла купити, то тепер страждай — класична історія. І от я вирішила пройтись по фізичним книгарням в надії, що ще знайду останній примірник. Витратила на це цілий день, заходила в різні книгарні, в різних районах. Називала назву, показувала фото книги (неначе шукаю загубленого кота), а не просто вказувала на колір обкладинки. Підготувалась, одним словом.
В кожній наступній книгарні казали «вибачте, немає». Але я не здавалась. Заходила знову і знову. І от зайшла ще в одну книгарню. Те саме: а у є вас така книга *кажу назву*, продавець не розчув і перепитує *показую скрін*. Бачу, що цей продавець починає в телефоні заходити на сайт Якабу і просто шукає потрібну мені книгу. Чекаю. І тут він видає: «а ви в курсі, що наклад закінчився? На Якабу навіть в наявності немає» *тикає свій телефон мені в обличчя*. Відповідаю, що я вже подивилась в онлайн книгарнях і на сайтах, але шукаю у фізичних книгарнях, може, десь залишилось. На що чую у відповідь: «так не витрачайте час і змиріться, що книгу ви не купите. Якщо в інтернеті не знайшли, то чого до нас приходити і питати про книгу. Та ще й якась непопулярна авторка. У нас немає таких книг». Я подякувала і пішла.
Я вже втомлена, але вирішую таки зайти в Книгарню Є. Те саме: питаю чи є книга, показую фото. Дівчина сказала, що зараз подивиться в базі даних. А потім відповіла, що конкретно у них немає, але є в інших магазинах по місту і вона може подзвонити зараз спитати про наявність, і чи можуть вони відкласти для мене книгу. Зрештою, книгу мені відклали, цій продавчині я подякувала, і в той же день купила те, що так відчайдушно шукала. Зраділа, що купила те, що хотіла, зраділа, коли прочитала цю книгу і вона мені дуже сподобалась. Тепер, дивлячись на книгу на поличках, пригадую ту дівчину і її не байдужість. Їй нічого не заважало просто сказати мені «ні, немає».
Ця історія не про те, хто хороший, а хто поганий. Це історія про те, що завдяки працівникам книгарень можна знайти свої книжкові скарби і не похнюпитись. Тому, ще раз хочу сказати ДЯКУЮ всім дотичним до книжкової сфери. Ви робите людей трохи щасливішими.
26.03.202520:02
#нампишуть
Всі пишуть якісь серйозні речі,а у мене питання де знайти чарівну тумбочку з ґрошима, щоб купити всі свої бажанки😁
Всі пишуть якісь серйозні речі,а у мене питання де знайти чарівну тумбочку з ґрошима, щоб купити всі свої бажанки😁
21.03.202507:22
#нампишуть
О, тут жаліються на цінники від книгарень, можу поділитися, як їх знімати без слідів)
Для цього рецепту вам треба мати:
1) книжку з цінником (бажано не паперова/тканева обкладинка, софтач можна)
2) вологі та сухі серветки
3) ацетон або спирт
Берете книжечку, можна за бажанням спочатку руцями зняти по максимуму паперу цінника. Потім берете вологу серветку, лишню вологу з неї можна віджати. Далі в бій йдуть ацетон/спирт, пропитуємо цим серветочку (маленький кусочок, яким зараз будемо працювати). Беремо оце діло і починаємо протирати книжку там де цінник, коли бачите що вже ялозите клеєм по клеє, або папером, берете іншу частинку серветки, мокаєте в розчин, і знову тремо те місце де був цінник) і так до повного зникнення цінника з обкладинки)
(Не працює з зошитами, розмальовками і тд. Тут можна пробувати марля+праска, але головне не перетримати то усьо)
Не дякуйте 😏
і ще одне #нампишуть , бо аналогічна тема
Лайфхак для віддирання цінників: просушити кілька хвилин феном. Працює не ідеально, але здирається зазвичай без клею)
О, тут жаліються на цінники від книгарень, можу поділитися, як їх знімати без слідів)
Для цього рецепту вам треба мати:
1) книжку з цінником (бажано не паперова/тканева обкладинка, софтач можна)
2) вологі та сухі серветки
3) ацетон або спирт
Берете книжечку, можна за бажанням спочатку руцями зняти по максимуму паперу цінника. Потім берете вологу серветку, лишню вологу з неї можна віджати. Далі в бій йдуть ацетон/спирт, пропитуємо цим серветочку (маленький кусочок, яким зараз будемо працювати). Беремо оце діло і починаємо протирати книжку там де цінник, коли бачите що вже ялозите клеєм по клеє, або папером, берете іншу частинку серветки, мокаєте в розчин, і знову тремо те місце де був цінник) і так до повного зникнення цінника з обкладинки)
(Не працює з зошитами, розмальовками і тд. Тут можна пробувати марля+праска, але головне не перетримати то усьо)
Не дякуйте 😏
і ще одне #нампишуть , бо аналогічна тема
Лайфхак для віддирання цінників: просушити кілька хвилин феном. Працює не ідеально, але здирається зазвичай без клею)
21.03.202507:42
#нампишуть
відповідаю на питання про маленькі книгарні. я книгарка і мене дратує, коли люди сидять по 3+ годині в книгарні просто в ноутбуці втикають. ну я ж теж людина, хочеться піти попісять спокійно або, вибачте, тампон поміняти під час місячних. я одна на зміні працюю. хочете попрацювати за компом — йдіть в коворкінг або кавʼярню, де на зміні декілька людей.
відповідаю на питання про маленькі книгарні. я книгарка і мене дратує, коли люди сидять по 3+ годині в книгарні просто в ноутбуці втикають. ну я ж теж людина, хочеться піти попісять спокійно або, вибачте, тампон поміняти під час місячних. я одна на зміні працюю. хочете попрацювати за компом — йдіть в коворкінг або кавʼярню, де на зміні декілька людей.
22.03.202518:37
#Адмін до попереднього допису про КСД (або, якщо це не КСД, підставте будь-яку назву). Давайте я скажу, як видавець і в колишньому працівник і книгарні, і видавництва.
Я читаю ці всі історії зранку і ставлю на таймери. Можливо через кількість контенту одночасно, в мене припікає. АЛЕ!
Як мене втомили срачі на КСД, ту Таню кожен охочий та й турне, весь хейт проходить через неї. Моя особиста думка: все, що ви розписали, це чиста дойобка. Видавництво може і не надавати вам знижки, ви маєте їхні фінансові звіти, розумієте проблеми видавництва? Чи в чому прикол засуджувати за відсутність знижок? Ну підіть виробника ковбаси запитайте.
І ось це проблема корпоративної культури, коли ви знаєте, що вам, як покуплю, працівники повинні жопу вилизувати, а ті працівники в заручниках системи, бо так, книговидавництво – маленьке село. Шкода працівників книгарні Є? А для працівників КСД, чи інших видавництв можна трохи розуміння? Вони ж буквально живуть з вами в одній країні і переживають той самий пиздець. І ні, ні Таня, ні модератори телеграм каналів не вирішують чи будуть знижки на чорну пʼятницю. Вони не вирішують які наклади будуть. Вони не вирішують які обкладинки будуть у книг і з якого паперу то все буде зроблено. Але все це обумовлено великою кількістю факторів.
І якщо, як ви написали, для вас їхня програма лояльності – це, омг, ПРИНИЖЕННЯ, то в мене дуже багато запитань до вас. Нафіга вам їсти кактус?
Я просто дивуюсь цьому постійному і регулярному виливанню помиїв через відсутність реалізації особистих очікувань від видавництва, чи його працівників.
П.С. я не лізу часто та не захищаю своїх колег, але напевно давно було варто. Бо у деяких читачів немає берегів. Це я писав зранку, мені припікало, але зараз, коли цей пост публікується через таймер, я скоріш за все гуляю парком і думаю про вічне та красиве.
Я читаю ці всі історії зранку і ставлю на таймери. Можливо через кількість контенту одночасно, в мене припікає. АЛЕ!
Як мене втомили срачі на КСД, ту Таню кожен охочий та й турне, весь хейт проходить через неї. Моя особиста думка: все, що ви розписали, це чиста дойобка. Видавництво може і не надавати вам знижки, ви маєте їхні фінансові звіти, розумієте проблеми видавництва? Чи в чому прикол засуджувати за відсутність знижок? Ну підіть виробника ковбаси запитайте.
І ось це проблема корпоративної культури, коли ви знаєте, що вам, як покуплю, працівники повинні жопу вилизувати, а ті працівники в заручниках системи, бо так, книговидавництво – маленьке село. Шкода працівників книгарні Є? А для працівників КСД, чи інших видавництв можна трохи розуміння? Вони ж буквально живуть з вами в одній країні і переживають той самий пиздець. І ні, ні Таня, ні модератори телеграм каналів не вирішують чи будуть знижки на чорну пʼятницю. Вони не вирішують які наклади будуть. Вони не вирішують які обкладинки будуть у книг і з якого паперу то все буде зроблено. Але все це обумовлено великою кількістю факторів.
І якщо, як ви написали, для вас їхня програма лояльності – це, омг, ПРИНИЖЕННЯ, то в мене дуже багато запитань до вас. Нафіга вам їсти кактус?
Я просто дивуюсь цьому постійному і регулярному виливанню помиїв через відсутність реалізації особистих очікувань від видавництва, чи його працівників.
П.С. я не лізу часто та не захищаю своїх колег, але напевно давно було варто. Бо у деяких читачів немає берегів. Це я писав зранку, мені припікало, але зараз, коли цей пост публікується через таймер, я скоріш за все гуляю парком і думаю про вічне та красиве.
23.03.202515:08
#нампишуть
Історія про актуальні підходи організації праці в деяких видавництвах, або про те як старі редакції ніяк не покинуть російських джерел.
Минулий рік, ти закінчуєш бакалаврат, шукаєш роботу як верстальник і тут якраз КСД випускає вакансію верстальника. Ти радісно пишеш на пошту, надсилаєш мікро резюме і тобі надсилають резюме. І воно наче виглядає нормально...
ОКРІМ ТОГО ЩО ТЕБЕ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХ ХАРАКТЕРСТИК ВИДАННЯ ТА ВЕРСТКИ ПРОСЯТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ДОВІДНИК ГІЛЕНСОНА.
Для людей не в контексті, довідник Гіленсона це довідник для технічних редакторів, остання редакція якого була видана ще в 1988 і зараз його можна знайти виключно в сканах на російських сайтах і форумах. А сам Гіленсон — радянський академії, що відкинувся в 91-му.
І саме тому ти відмовляєшся від співпраці навіть не виконуючи тестове.
Бо щоб що "сучасному" українському видавництву в році "божому" 2025-му використовувати технічні довідник російською мовою радянських часів? Чому я взагалі працюючи в українському видавництві маю вміти читати російською? Враховуючи, що є українські видання з технічного редагування.
Дуже хочеться аби всі українські видавництва переходили на українські чи західні технічні довідники і не спирали свою роботу на російськомовні джерела.
Історія про актуальні підходи організації праці в деяких видавництвах, або про те як старі редакції ніяк не покинуть російських джерел.
Минулий рік, ти закінчуєш бакалаврат, шукаєш роботу як верстальник і тут якраз КСД випускає вакансію верстальника. Ти радісно пишеш на пошту, надсилаєш мікро резюме і тобі надсилають резюме. І воно наче виглядає нормально...
ОКРІМ ТОГО ЩО ТЕБЕ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХ ХАРАКТЕРСТИК ВИДАННЯ ТА ВЕРСТКИ ПРОСЯТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ДОВІДНИК ГІЛЕНСОНА.
Для людей не в контексті, довідник Гіленсона це довідник для технічних редакторів, остання редакція якого була видана ще в 1988 і зараз його можна знайти виключно в сканах на російських сайтах і форумах. А сам Гіленсон — радянський академії, що відкинувся в 91-му.
І саме тому ти відмовляєшся від співпраці навіть не виконуючи тестове.
Бо щоб що "сучасному" українському видавництву в році "божому" 2025-му використовувати технічні довідник російською мовою радянських часів? Чому я взагалі працюючи в українському видавництві маю вміти читати російською? Враховуючи, що є українські видання з технічного редагування.
Дуже хочеться аби всі українські видавництва переходили на українські чи західні технічні довідники і не спирали свою роботу на російськомовні джерела.
23.03.202513:06
#нампишуть
привіт всім!
хочу поділитись наболілим, як звичайний читач)
мене заєбали кольорові зрізи!!!! від них вже хочеться ригати. розумію, що це тянеться з закордону, але чому не беруть до уваги те, що там же є безліч варіантів однієї і тієї ж книжки: мʼяка обкладинка, тверда обкладинка, тверда обкладинка зі зрізом, якесь супер класне подарункове видання. у нас ось тільки один, і роби шо хочеш. навіщо мені детектив з обмальованим зрізом, чи той самий ромком. деякі видавництва почали пропонувати звичайний і кольоровий, але не на всі книжки. чому я маю переплачувати за зріз?
до того ж вони бувають супернеякісні, приклад той самий Зайчик, чи книжки в КСД, чи Арбукс.
в Артбукс наприклад дуже не подобається те, що зріз розмитий трохи по сторінці, якщо ви придивитесь, ви побачите. плюс завжди купа клею зверху, та і книжки нормально не відкриваються.
і саме обідне те, що вибору то нема! я хочу прочитати книжку, але маю купити в тридорога і в хуйовій якості. та навіть якщо і якісні зрізи, такі як у Віват, РМ, все рівно я не завжди хочу ці зрізи.
я хочу звичайний білий зріз, ну будь ласка!!
привіт всім!
хочу поділитись наболілим, як звичайний читач)
мене заєбали кольорові зрізи!!!! від них вже хочеться ригати. розумію, що це тянеться з закордону, але чому не беруть до уваги те, що там же є безліч варіантів однієї і тієї ж книжки: мʼяка обкладинка, тверда обкладинка, тверда обкладинка зі зрізом, якесь супер класне подарункове видання. у нас ось тільки один, і роби шо хочеш. навіщо мені детектив з обмальованим зрізом, чи той самий ромком. деякі видавництва почали пропонувати звичайний і кольоровий, але не на всі книжки. чому я маю переплачувати за зріз?
до того ж вони бувають супернеякісні, приклад той самий Зайчик, чи книжки в КСД, чи Арбукс.
в Артбукс наприклад дуже не подобається те, що зріз розмитий трохи по сторінці, якщо ви придивитесь, ви побачите. плюс завжди купа клею зверху, та і книжки нормально не відкриваються.
і саме обідне те, що вибору то нема! я хочу прочитати книжку, але маю купити в тридорога і в хуйовій якості. та навіть якщо і якісні зрізи, такі як у Віват, РМ, все рівно я не завжди хочу ці зрізи.
я хочу звичайний білий зріз, ну будь ласка!!
03.04.202516:36
#нампишуть
Привіт, спільното. Мої погляди можуть здатися вам нетиповими, але вірю, що я такий не один, просто всі бояться висказуватися (власне і я ось наважуюся тільки анонімно, бо інакше заклюють же).
Так от. Боже, як же курвить оця повальна демонізація ШІ. Я не говорю зараз навіть про обкладинки книг, я більше про письменництво, редактуру (вичитку), переклад. Десь хоч слово скажеш, що юзаєш ШІ як допоміжний інструмент, і все - одразу осуд та відміна. Хоча за допомогою того ж чату джипіті можна робити купу всього, що поліпшує та прискорює роботу. Можна швидко знаходити всі можливі синоніми потрібних слів, українські аналоги приказок, які ми раніше чули тільки руснявою мовою, можна робити швидкий факт-чекінг, знаходити інфо, перевіряти себе на помилки, проводити аналіз написаного, просити його намалювати референси для персонажів чи місцевості, щоб побачити, чи складається опис в адекватну картинку, і купа всього іншого.
Звісно ж ніякої мови нема про те, щоб ШІ писало, редагувало чи перекладало за людину. Я й не вірю, що таке взагалі на сьогодні можливо, технології ще далекі до подібного. І всюди потрібне людське бачення, на яке машина не здатна.
Але не користуватися її можливостями для того, щоб покращити свою роботу чи пришвидшити пошук інформації, що в інших умовах зайняв би півдня - тупо.
І якщо все ж зачепити тему обкладинок, то я не вірю, що ШІ у когось відбирає роботу. Якби це було так, то ця проблема стала б сильно помітною за останні роки (бо ШІ ж не вчора зʼявився), але ж ні - видавництва та інші бізнеси досі активно залучають ілюстраторів та дизайнерів до роботи над книгами та іншими проєктами. З розширенням ринку почали залучати навіть більше, як мені здається. І знаю особисто, що багатьом ілюстраторам ШІ теж виступає як допоміжний інструмент для референсів і тд. Це ж круто, коли зʼявляються технології, які поліпшують твою роботу.
А ті рідкі люди, які жмотятьтся замовляти арти у ілюстраторів та дизайнерів, жмотилися б робити це і без ШІ. Просто раніше вони пи*дили картинки з інтернету, а тепер можуть написати промпт чату. Але платити комусь вони не стали б що так що так. Хоча знову ж, в індустрії я особисто таких ще не зустрічав.
Тож отаке. Чорно-біле та радикальне бачення в цілому притаманно нашим людям, але як же я від нього втомився. Ні в чому не розібравшись одразу знайшли собі ворога і сіли на шакалячий експрес. Це невігластво.
Привіт, спільното. Мої погляди можуть здатися вам нетиповими, але вірю, що я такий не один, просто всі бояться висказуватися (власне і я ось наважуюся тільки анонімно, бо інакше заклюють же).
Так от. Боже, як же курвить оця повальна демонізація ШІ. Я не говорю зараз навіть про обкладинки книг, я більше про письменництво, редактуру (вичитку), переклад. Десь хоч слово скажеш, що юзаєш ШІ як допоміжний інструмент, і все - одразу осуд та відміна. Хоча за допомогою того ж чату джипіті можна робити купу всього, що поліпшує та прискорює роботу. Можна швидко знаходити всі можливі синоніми потрібних слів, українські аналоги приказок, які ми раніше чули тільки руснявою мовою, можна робити швидкий факт-чекінг, знаходити інфо, перевіряти себе на помилки, проводити аналіз написаного, просити його намалювати референси для персонажів чи місцевості, щоб побачити, чи складається опис в адекватну картинку, і купа всього іншого.
Звісно ж ніякої мови нема про те, щоб ШІ писало, редагувало чи перекладало за людину. Я й не вірю, що таке взагалі на сьогодні можливо, технології ще далекі до подібного. І всюди потрібне людське бачення, на яке машина не здатна.
Але не користуватися її можливостями для того, щоб покращити свою роботу чи пришвидшити пошук інформації, що в інших умовах зайняв би півдня - тупо.
І якщо все ж зачепити тему обкладинок, то я не вірю, що ШІ у когось відбирає роботу. Якби це було так, то ця проблема стала б сильно помітною за останні роки (бо ШІ ж не вчора зʼявився), але ж ні - видавництва та інші бізнеси досі активно залучають ілюстраторів та дизайнерів до роботи над книгами та іншими проєктами. З розширенням ринку почали залучати навіть більше, як мені здається. І знаю особисто, що багатьом ілюстраторам ШІ теж виступає як допоміжний інструмент для референсів і тд. Це ж круто, коли зʼявляються технології, які поліпшують твою роботу.
А ті рідкі люди, які жмотятьтся замовляти арти у ілюстраторів та дизайнерів, жмотилися б робити це і без ШІ. Просто раніше вони пи*дили картинки з інтернету, а тепер можуть написати промпт чату. Але платити комусь вони не стали б що так що так. Хоча знову ж, в індустрії я особисто таких ще не зустрічав.
Тож отаке. Чорно-біле та радикальне бачення в цілому притаманно нашим людям, але як же я від нього втомився. Ні в чому не розібравшись одразу знайшли собі ворога і сіли на шакалячий експрес. Це невігластво.
25.03.202516:03
#нампишуть
Хелоу! Чи приймаються тут пости про бук-комʼюніті і букблогерів?
Мене обурює факт того, що в нашому книжковому просторі існує книжковий клуб(зараз до речі один з найпопулярніших), який буквально наживається на людях.
З самого початку цей клуб задумувався як благодійний, але останній рік взагалі ніякої згадки про благодійність немає. Вони беруть, як на мене, доволі великі гроші. Просто для розуміння. Вечірка, вхід на яку коштує 500 грн, туди йде приблизно 85 людей і це вже 42к. Оренда приміщення, їжа(а це зазвичай газовані напої і дешеві снеки), фотограф(в більшості це походу якісь їх знайомі, які є початківцями, бо фото мʼяко кажучи виходять не дуже) і подарунки за вікторину(які, як я розумію йдуть бартером) - це все вкладається ну десь в ~10к. А куди йде ще 32? Цікаво.
А дівчата організаторши то їздять кожні 2-3 місяці за кордон відпочивати.
Мало того я б не назвала їх клуб комфортний. Часто там просто не приймають нових людей, але ж бляха, це комерція, яка розрахована на закликання нових людей.
Мене обурює факт того, що зараз починають зʼявлятись нові книжкові клуби, які потенційно класні, але їх затьмарюють ось такі дівчата, які зловили якось зірку.
Хелоу! Чи приймаються тут пости про бук-комʼюніті і букблогерів?
Мене обурює факт того, що в нашому книжковому просторі існує книжковий клуб(зараз до речі один з найпопулярніших), який буквально наживається на людях.
З самого початку цей клуб задумувався як благодійний, але останній рік взагалі ніякої згадки про благодійність немає. Вони беруть, як на мене, доволі великі гроші. Просто для розуміння. Вечірка, вхід на яку коштує 500 грн, туди йде приблизно 85 людей і це вже 42к. Оренда приміщення, їжа(а це зазвичай газовані напої і дешеві снеки), фотограф(в більшості це походу якісь їх знайомі, які є початківцями, бо фото мʼяко кажучи виходять не дуже) і подарунки за вікторину(які, як я розумію йдуть бартером) - це все вкладається ну десь в ~10к. А куди йде ще 32? Цікаво.
А дівчата організаторши то їздять кожні 2-3 місяці за кордон відпочивати.
Мало того я б не назвала їх клуб комфортний. Часто там просто не приймають нових людей, але ж бляха, це комерція, яка розрахована на закликання нових людей.
Мене обурює факт того, що зараз починають зʼявлятись нові книжкові клуби, які потенційно класні, але їх затьмарюють ось такі дівчата, які зловили якось зірку.
23.03.202515:44
#нампишуть
Ситуація, 5 хвилин назад
Чувак прийшов з пакетиком з цілою скумбрією, вирішив шо дуже гарною ідеєю буде покласти його на книгу)
Тепер наша "Гуцульщина" мокра і добре смакуватиме до пива)
От шоб шо?
Ситуація, 5 хвилин назад
Чувак прийшов з пакетиком з цілою скумбрією, вирішив шо дуже гарною ідеєю буде покласти його на книгу)
Тепер наша "Гуцульщина" мокра і добре смакуватиме до пива)
От шоб шо?
25.03.202517:38
#нампишуть
Бісить, коли російськомовні-до-22-року читачі починають коментувати, що в книжці ужиті слова, які вони вважають "неправильними". Не все те, що ви побачили вперше, є діалектизмом (це ж ВИ його вперше побачили). Не все те, що ви побачили вперше і воно вам здалося схожим на польську, є полонізмом. І не все те, що звучить схоже на російську, русизм.
Читайте більше української класики з різних часів і регіонів, збагачуйте словниковий запас, бо це ганьба і сором.
Бісить, коли російськомовні-до-22-року читачі починають коментувати, що в книжці ужиті слова, які вони вважають "неправильними". Не все те, що ви побачили вперше, є діалектизмом (це ж ВИ його вперше побачили). Не все те, що ви побачили вперше і воно вам здалося схожим на польську, є полонізмом. І не все те, що звучить схоже на російську, русизм.
Читайте більше української класики з різних часів і регіонів, збагачуйте словниковий запас, бо це ганьба і сором.
29.03.202520:02
#нампишуть
Працюю в книгарні. В мене є одна з улюблених історій з автором.
Це був вечір. Я сиділа одна, моя напарниця вже пішла додому. Заходить в книгарню чоловік. Загалом в мене погана пам'ять на обличчя, адже за день я їх бачу сотні, думаю багатьом людям в сфері обслуговування під кінець дня всі однакові на обличчя 😅
Запитує мене за книгу "З нами житиме еласмотерій". Я на нього кліп-кліп, кажу зараз подивлюсь в базі. Бачу в базі, що в нас цієї книги примірників 10! Я аж зневірилась в собі, адже поняття не маю, що це таке 😅 Почала гуглити - бачу обкладинку і така "АГА!"
Біжу до промостола української літератури і урочисто вручаю її чоловікові. Він каже, шось типу "Не знаєте, що це?" Я така "Чесно, це новинка, ще не ознайомилася. Лише запам'ятала обкладинку - дуже впізнавана". Пан каже "Я автор, хочете я вам розповім про книгу і кому можна її радити?" В мене очі звичайно по п'ять копійок. Я бігом діставати ручку давати на підпис примірник. І слухала, що пан Роман розказує про свою книгу, досі використовую його слова, коли раджу книгу і зазвичай людей це підкупає.
Завершальному актом цієї історії є "Можна з вами сфотографуватися?" Питає мене автор книги. Я знову 😯 Голова не першої свіжості, макіяжу немає, але шо робить - погоджуюсь. Ось так я ознайомилась з виданням "З нами житиме еласмотерій" і якщо я ви мене питали за якусь книгу з української сучасної літератури - скоріш всього я вам радила її як один з варіантів ❤️🩹
Працюю в книгарні. В мене є одна з улюблених історій з автором.
Це був вечір. Я сиділа одна, моя напарниця вже пішла додому. Заходить в книгарню чоловік. Загалом в мене погана пам'ять на обличчя, адже за день я їх бачу сотні, думаю багатьом людям в сфері обслуговування під кінець дня всі однакові на обличчя 😅
Запитує мене за книгу "З нами житиме еласмотерій". Я на нього кліп-кліп, кажу зараз подивлюсь в базі. Бачу в базі, що в нас цієї книги примірників 10! Я аж зневірилась в собі, адже поняття не маю, що це таке 😅 Почала гуглити - бачу обкладинку і така "АГА!"
Біжу до промостола української літератури і урочисто вручаю її чоловікові. Він каже, шось типу "Не знаєте, що це?" Я така "Чесно, це новинка, ще не ознайомилася. Лише запам'ятала обкладинку - дуже впізнавана". Пан каже "Я автор, хочете я вам розповім про книгу і кому можна її радити?" В мене очі звичайно по п'ять копійок. Я бігом діставати ручку давати на підпис примірник. І слухала, що пан Роман розказує про свою книгу, досі використовую його слова, коли раджу книгу і зазвичай людей це підкупає.
Завершальному актом цієї історії є "Можна з вами сфотографуватися?" Питає мене автор книги. Я знову 😯 Голова не першої свіжості, макіяжу немає, але шо робить - погоджуюсь. Ось так я ознайомилась з виданням "З нами житиме еласмотерій" і якщо я ви мене питали за якусь книгу з української сучасної літератури - скоріш всього я вам радила її як один з варіантів ❤️🩹
07.04.202507:32
#нампишуть
Блогери з великими каналами, ви трохи задовбали зі своєю "текою книжкових блогів". Десь 1-1.5 місяців тому її всі тягали, так тепер знову. Ми і так вас усіх знаємо. Ви, бляха, популярні. Ні, щоб дійсно когось нового і цікавого репостнути, а ви сидите в своїй бульбашці і рекламуєте один одного по колу. Можливо хоча б рідше це робіть?
Блогери з великими каналами, ви трохи задовбали зі своєю "текою книжкових блогів". Десь 1-1.5 місяців тому її всі тягали, так тепер знову. Ми і так вас усіх знаємо. Ви, бляха, популярні. Ні, щоб дійсно когось нового і цікавого репостнути, а ви сидите в своїй бульбашці і рекламуєте один одного по колу. Можливо хоча б рідше це робіть?
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.
