Привіт, Інно! Побачив у Фейсбуці у Антона Глумакова. Здається, це саме те, про що ти говориш, або принаймні дотичне.
ПРО ПІДЛІТКІВ…
Колись я чекав дружину з магазину і бачив 8 підлітків 15-17 років, які стояли колом біля входу в ТРЦ, і курили, і плювали (калюжа під ними з тих смаркачок), і кричали і так матюкалися, що вуха заверталися.
Я дивився і бачив, як всі їх шарахаються, чоловіки дивляться вороже, мами з дітьми боялись і обходили стороною, хапаючи своїх дітей за руку, щоб відвести в сторону.
Я підійшов до усіх. Всім по колу подав руку.
Кажу:
-Привіт, пацани! Що, відпочиваєте? Як звати тебе? А тебе? А тебе?
Кожен представився. Я у відповідь.
Була пауза, діти завмерли і не розуміли, хто я і чого хочу.
-Пацани, стою і здалеку спостерігаю за вами і в мене ком в горлі…
-Чому?- питає один.
-Тому, що ви всі так охайно вдягнуті, такі молоді і всі класно виглядаєте, але натянули на себе маски «крутих» хлопців на «чілі» (це «чілі» таке дурне, але модне слово серед молоді) і збоку виглядаєте, як урки.
Знову тиша… Споглядають за мною і мовчать.
Перехожі з зацікавленістю сповільнюють кроки і намагаються вслухатися в нашу розмову. Ніхто з людей не розумів, що один чоловік стоїть і спокійно пояснює дітям.
Кажу їм:
-Хлопці, а у кого є брат чи сестра?
-У мене сестра молодша!
-У мене братик 3 роки!
-І у мене…
Зауважу, що стояли вони на місці, де стояв літній майданчик (столики просто зі стільцями вже занесли). Під ними калюжа з їх смарчків.
-Хлопці, давайте запросим ваших мам з вашими сестричками і братами на це місце, де стояли столики, де відпочивали такі самі сімʼї, як ваші? Давайте прямо на це місце?
Дивлюсь троє опустили очі, щоб подивитись, як вони обплювали під собою все.
-Як твоя сестра буде тут грати, їсти картоплю фрі, пити сік, якщо ти тут таке наробив?
Тиша… Я без агресії, я з погляду батька дивився на них, адже в мене точно такі самі сини, які можуть на публіці вести себе приблизно так само і я цього знати не буду. Хоч я щодня проводжу роботу з своїми синами.
-Ви всі гарні! Всі класно вдягнуті, у кожного напевно класні, успішні батьки! Я думаю для них було б розчаруванням побачити вас в такому вигляді: у вигляді хамів, у вигляді свинськоі поведінки, у вигляді зеків. А виглядаєте з боку ви саме так.
Люди вас бояться і відчувають огиду, коли проходять. Але ж ви нормальні, ви круті, тільки по-іншому треба проявляти свою крутизну. Робіть так, щоб вами надихались, щоб ваші батьки вами пишались!
Нас три роки намагаються знищити ті, в кого немає ні честі, ні совісті, ні культури, ні моралі, ні жалю! Ми, як нація, маємо вистояти і це можна зробити тільки разом, поважаючи одне одного, підтримуючи одне одного.
Поважайте себе, і проявляйте себе такими, щоб за вами хотілось йти. Поважайте свій дім, ви тут живете. Ви майбутнє цієї країни. І я дуже вірю в кожного з вас! Тільки не будьте, як вони - орки!
Я замовк, і протягом десь 5 сек була тиша. Я дивився і побачив, як двоє з хлопців почервоніли.
І один глянув на мене і сказав:
-Ви праві. Пробачте нас…
В цю мить в мене мурахи по шкірі пішли… Я зрозумів - я достукався до їх сердець. Хоча б до декількох.
Тепер, частина з них, хто запамʼятав мене, вітаються зі мною на вулиці.
Я відчув, що я посіяв щось добре! В когось воно проросте чудовими плодами, хай не у всіх, але проросте!
На цей допис мене наштовхнув допис Юля Смірнова, яка розділяє мою думку - агресія породжує агресію! І я хотів би дуже підтримати Юлю в цьому!
Дбайте про наших дітей! Про усіх! Якщо не хочете, щоб про них подбав наш в0р0г!
І взагалі - це має бути всеукраїнський флеш-моб під назвою «Борися за українських підлітків!»
Суспільство напружене і вороже ставиться до наших нових поколінь, бо вони іноді здаються агресивними, невихованими і не завжди мають чітку позицію на боці світла вони чи темряви. Але вони так само переживають ці страхи війни і проявляють це так, як вміють. Напруга у всіх своя.
Памʼятаймо - це наші нові покоління! Це наші українські діти, і якими вони стануть залежить не тільки від їх батьків, а й від нашого суспільства!
