
Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

НІНА ЮЖАНІНА
Экономика
Про податки, економіку і не тільки від першої особи
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жеріУкраїна
ТілБасқа
Канал құрылған күніЧерв 25, 2022
TGlist-ке қосылған күні
Черв 13, 2023Рекордтар
28.01.202521:34
14.3KЖазылушылар31.07.202423:59
2000Дәйексөз индексі11.10.202423:59
34.3K1 жазбаның қамтуы08.01.202523:59
14.7KЖарнамалық жазбаның қамтуы30.08.202423:59
212.50%ER11.10.202423:59
267.25%ERR13.04.202514:41
Причини 📣збитковості УкрПОШТИ розкриті
На запитання у депутатському запиті (спецпроцедура оголошення в залі ВРУ) щодо надання інформації з окремих питань діяльності Укрпошти:
❓ЯКИЙ рівень рентабельності фінансових послуг Укрпошти з переказу коштів без відкриття рахунку?
Відповідь гендиректора – облік прибутковості та рентабельності окремих послуг Укрпоштою НЕ ведеться.
Підприємство планує перейти на сегментний аналіз бізнесу орієнтовно з 2026 року.
Навіщо вести прибуткову діяльність? Що буде, те й буде.
А поки що ЗБИТОК Укрпошти ⬇️
❌у 2022 році склав 1 мільярд 258 млн грн,
❌у 2023 році склав 796 млн гривень
(результати 2024 року ще не опубліковані).
І за це керівник Укрпошти отримує величезну заробітну плату.
Після цього Укрпошта претендує ще створити банк фінансової інклюзії та залучати депозити у громадян.
❓Яка гарантія повернення коштів фізичним особам, якщо діяльність засновника збиткова?
❓Невже Національний банк України дозволить збільшити ризики для фінансової стабільності на банківському ринку?
Запитань більше, ніж відповідей.
4/4🎬
На запитання у депутатському запиті (спецпроцедура оголошення в залі ВРУ) щодо надання інформації з окремих питань діяльності Укрпошти:
❓ЯКИЙ рівень рентабельності фінансових послуг Укрпошти з переказу коштів без відкриття рахунку?
Відповідь гендиректора – облік прибутковості та рентабельності окремих послуг Укрпоштою НЕ ведеться.
Підприємство планує перейти на сегментний аналіз бізнесу орієнтовно з 2026 року.
Навіщо вести прибуткову діяльність? Що буде, те й буде.
А поки що ЗБИТОК Укрпошти ⬇️
❌у 2022 році склав 1 мільярд 258 млн грн,
❌у 2023 році склав 796 млн гривень
(результати 2024 року ще не опубліковані).
І за це керівник Укрпошти отримує величезну заробітну плату.
Після цього Укрпошта претендує ще створити банк фінансової інклюзії та залучати депозити у громадян.
❓Яка гарантія повернення коштів фізичним особам, якщо діяльність засновника збиткова?
❓Невже Національний банк України дозволить збільшити ризики для фінансової стабільності на банківському ринку?
Запитань більше, ніж відповідей.
4/4🎬


14.04.202508:19
Влада хоче посилити фіскальну роботу податкової та митниці.
Під модною назвою "запровадження системи оцінювання ефективності діяльності" для податкової та митниці будуть встановлюватися ключові показники ефективності КРІ(англ. key performance indicators).
На цьому тижні ВРУ має розглянути в першому читанні два законопроекти №12359 та №12360, автори яких (першим автором є голова податкового комітету) пропонують оцінювати діяльність податкової, зокрема, за такими показниками:
- кількість податкових перевірок з донарахуваннями понад 100 тис. грн;
- кількість судових рішень на користь контролюючого органу;
- динаміка погашення податкового боргу.
Для митниці показниками ефективності, зокрема,будуть:
- виконання плану надходжень митних платежів;
- нарахування митних платежів за результатами контролю правильності визначення митної вартості;
- стягнення митних платежів, нарахованих за результатами пост-митного контролю.
Уявляєте наслідки встановлення таких показників, коли їх основна мета збільшення сплати податків!!!
А вся робота податківця чи митника буде націлена(доречи як і сьогодні) на виконання ПЛАНУ.
І цього змінювати влада не збирається, що негативно впливає на рівень довіри платників до контролюючих органів.
Під модною назвою "запровадження системи оцінювання ефективності діяльності" для податкової та митниці будуть встановлюватися ключові показники ефективності КРІ(англ. key performance indicators).
На цьому тижні ВРУ має розглянути в першому читанні два законопроекти №12359 та №12360, автори яких (першим автором є голова податкового комітету) пропонують оцінювати діяльність податкової, зокрема, за такими показниками:
- кількість податкових перевірок з донарахуваннями понад 100 тис. грн;
- кількість судових рішень на користь контролюючого органу;
- динаміка погашення податкового боргу.
Для митниці показниками ефективності, зокрема,будуть:
- виконання плану надходжень митних платежів;
- нарахування митних платежів за результатами контролю правильності визначення митної вартості;
- стягнення митних платежів, нарахованих за результатами пост-митного контролю.
Уявляєте наслідки встановлення таких показників, коли їх основна мета збільшення сплати податків!!!
А вся робота податківця чи митника буде націлена(доречи як і сьогодні) на виконання ПЛАНУ.
І цього змінювати влада не збирається, що негативно впливає на рівень довіри платників до контролюючих органів.
08.04.202507:49
Банки б'ють на сполох та закликають народних депутатів НЕ ДОПУСТИТИ створення умов для поширення шахрайства на ринку банківських послуг.
Це пов'язано із законопроектом №13018-д (зараз готується до другого читання), який передбачає створення нового виду банків – "банків фінансової інклюзії", які працюватимуть у селах та населених пунктах, де немає відділень інших банків, та які матимуть право надавати банківські послуги ПОЗА МЕЖАМИ відділень – НА ДОМУ, НА ВУЛИЦІ тощо.
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Р.Гриценко наголошує, що "банки вже зараз розуміють, що поза межами відділення банку не існує ефективного способу перевірити, чи дійсно перед вами стоїть уповноважений працівник банку, а легалізація такої форми "обслуговування" буде дуже швидко опанована шахраями, які намагатимуться обдурити найбільш незахищені верстви населення під виглядом приймання на дому від населення коштів за оплату комунальних послуг чи коштів для розміщення на депозит".
Про такий глобальний ризик проекту №13018-д щодо створення шахрайських схем писала ще до прийняття проекту в першому читанні.
Вчора офіційно подала поправки до проекту №13018-д до другого читання – пропоную визначити, що банки фінансової інклюзії зобов'язані обслуговувати клієнтів ВИКЛЮЧНО у приміщеннях банку або у приміщеннях їх комерційного агента (наприклад, у приміщеннях поштових відділень).
Безпека клієнтів банків, зокрема, незахищених верств населення, має бути збережена!!!
Це пов'язано із законопроектом №13018-д (зараз готується до другого читання), який передбачає створення нового виду банків – "банків фінансової інклюзії", які працюватимуть у селах та населених пунктах, де немає відділень інших банків, та які матимуть право надавати банківські послуги ПОЗА МЕЖАМИ відділень – НА ДОМУ, НА ВУЛИЦІ тощо.
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Р.Гриценко наголошує, що "банки вже зараз розуміють, що поза межами відділення банку не існує ефективного способу перевірити, чи дійсно перед вами стоїть уповноважений працівник банку, а легалізація такої форми "обслуговування" буде дуже швидко опанована шахраями, які намагатимуться обдурити найбільш незахищені верстви населення під виглядом приймання на дому від населення коштів за оплату комунальних послуг чи коштів для розміщення на депозит".
Про такий глобальний ризик проекту №13018-д щодо створення шахрайських схем писала ще до прийняття проекту в першому читанні.
Вчора офіційно подала поправки до проекту №13018-д до другого читання – пропоную визначити, що банки фінансової інклюзії зобов'язані обслуговувати клієнтів ВИКЛЮЧНО у приміщеннях банку або у приміщеннях їх комерційного агента (наприклад, у приміщеннях поштових відділень).
Безпека клієнтів банків, зокрема, незахищених верств населення, має бути збережена!!!


19.03.202518:04
А тим часом 🚨ВЛАДА вчергове готує підґрунтя для зниження податків для організаторів азартних ігор.
Тепер вже через «кишенькову» Рахункову палату.
Прочитала, що Рахунковою палатою проводиться аудит діяльності (ефективності) КРАІЛ на тему «Гральний бізнес: очікування та реальність».
Виявляється, в межах цього аудиту Рахунковою палатою проводиться опитування організаторів азартних ігор , метою якого є 🔄збір інформації про функціонування нинішньої системи оподаткування їхньої діяльності, адміністрування податків, зборів та інших платежів у сфері організації та проведення азартних ігор, вплив цієї системи на організаторів азартних ігор та можливі шляхи вдосконалення її роботи.
Яке відношення має система оподаткування до ефективності діяльності КРАІЛ?
🚨У Рахункової палати взагалі немає повноважень розглядати систему оподаткування!
За законом – тільки аудит ефективності використання пільг із сплати податків (а їх в цій сфері немає), та адміністрування податків для забезпечення надходжень.
Що ж, тема аудиту заграла новими фарбами і стало зрозумілим, чиїми очікуваннями переймається Рахункова палата.
І це явно НЕ Держава та громадяни.
А те, що Рахункова палата втратила субʼєктивність вже немає сумнівів.
Про їх «старання» ще напишу.
Тепер вже через «кишенькову» Рахункову палату.
Прочитала, що Рахунковою палатою проводиться аудит діяльності (ефективності) КРАІЛ на тему «Гральний бізнес: очікування та реальність».
Виявляється, в межах цього аудиту Рахунковою палатою проводиться опитування організаторів азартних ігор , метою якого є 🔄збір інформації про функціонування нинішньої системи оподаткування їхньої діяльності, адміністрування податків, зборів та інших платежів у сфері організації та проведення азартних ігор, вплив цієї системи на організаторів азартних ігор та можливі шляхи вдосконалення її роботи.
Яке відношення має система оподаткування до ефективності діяльності КРАІЛ?
🚨У Рахункової палати взагалі немає повноважень розглядати систему оподаткування!
За законом – тільки аудит ефективності використання пільг із сплати податків (а їх в цій сфері немає), та адміністрування податків для забезпечення надходжень.
Що ж, тема аудиту заграла новими фарбами і стало зрозумілим, чиїми очікуваннями переймається Рахункова палата.
І це явно НЕ Держава та громадяни.
А те, що Рахункова палата втратила субʼєктивність вже немає сумнівів.
Про їх «старання» ще напишу.
15.03.202507:14
85% українців у Польщі задоволені рівнем своєї заробітної плати, а 70% опитаних зазначили, що їм вдається регулярно відкладати гроші.
Про це повідомляє delo.ua за результатами опитування аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.
Мінімальна заробітна плата в Польщі становить 4 626 злотих брутто (42 600 грн), а з 1 липня вона збільшиться до 4 825 злотих брутто (44 400 грн).
В Україні мінімальна заробітна плата – 8 000 грн.
В Польщі у 2025 році прогнозована середня місячна заробітна плата становить 8 673,00 злотих, що після сплати податків складе 6 938,40 злотих (74 780 грн).
В Україні середня зарплата хоч і зростає вже третій місяць поспіль, однак у лютому 2025 року вона становила 23 500 грн, що майже в три рази менше за зарплату в Польщі.
Очевидно, що навіть у разі усунення безпековихризиків суттєва різниця в доходах може стати бар'єром для повернення українців додому.
Про це повідомляє delo.ua за результатами опитування аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.
Мінімальна заробітна плата в Польщі становить 4 626 злотих брутто (42 600 грн), а з 1 липня вона збільшиться до 4 825 злотих брутто (44 400 грн).
В Україні мінімальна заробітна плата – 8 000 грн.
В Польщі у 2025 році прогнозована середня місячна заробітна плата становить 8 673,00 злотих, що після сплати податків складе 6 938,40 злотих (74 780 грн).
В Україні середня зарплата хоч і зростає вже третій місяць поспіль, однак у лютому 2025 року вона становила 23 500 грн, що майже в три рази менше за зарплату в Польщі.
Очевидно, що навіть у разі усунення безпековихризиків суттєва різниця в доходах може стати бар'єром для повернення українців додому.
18.03.202516:35
🤷♀️Історія з обмеженням податковою та Мінфіном використання спрощеної системи оподаткування інтернет-провайдерами має своє логічне продовження.
За інформацією Інтернет Асоціації України та Асоціації правовласників та постачальників контенту станом на 5 березня 2025 року в адміністративних судах України було відкрито 189 ‼️проваджень за позовами постачальників послуг доступу до мережі Інтернет про скасування рішення податківців про анулювання свідоцтва платника єдиного податку і кількість відкритих справ постійно 📈зростає.
Судами першої інстанції розглянуто 110 справ і в 99,98% випадків 💪🏻прийнято рішення на користь платників єдиного податку.
13 рішень вже набрали законної сили після розгляду апеляційними адміністративними судами.
Платники податків та податківці витрачають час та ресурси на судові процеси, за рахунок держбюджету мають бути відшкодовані на користь платників податків судовий збір та витрати на правничу допомогу, тарифи на послуги доступу до Інтернету виросли – це все наслідки дій податкової «за вказівкою», а не за законом.
Хто відповість за це⁉️
Також асоціації повідомляють, що окремі територіальні органи ДПС НЕ виконують рішення судів щодо відновлення прав інтернет-провайдерів застосовувати спрощену систему оподаткування.
🚨Пане Голово податкової служби, а де ж обіцяне виконання рішення судів одразу після їх вступу в силу?
За інформацією Інтернет Асоціації України та Асоціації правовласників та постачальників контенту станом на 5 березня 2025 року в адміністративних судах України було відкрито 189 ‼️проваджень за позовами постачальників послуг доступу до мережі Інтернет про скасування рішення податківців про анулювання свідоцтва платника єдиного податку і кількість відкритих справ постійно 📈зростає.
Судами першої інстанції розглянуто 110 справ і в 99,98% випадків 💪🏻прийнято рішення на користь платників єдиного податку.
13 рішень вже набрали законної сили після розгляду апеляційними адміністративними судами.
Платники податків та податківці витрачають час та ресурси на судові процеси, за рахунок держбюджету мають бути відшкодовані на користь платників податків судовий збір та витрати на правничу допомогу, тарифи на послуги доступу до Інтернету виросли – це все наслідки дій податкової «за вказівкою», а не за законом.
Хто відповість за це⁉️
Також асоціації повідомляють, що окремі територіальні органи ДПС НЕ виконують рішення судів щодо відновлення прав інтернет-провайдерів застосовувати спрощену систему оподаткування.
🚨Пане Голово податкової служби, а де ж обіцяне виконання рішення судів одразу після їх вступу в силу?
26.03.202517:07
А ось реальні історії від освітян з різних куточків країни:
❗️Працюю в ліцеї Ізюмського району. Проживаю в зоні бойових дій.
З січня 2025 року припинили виплачувати доплату за роботу в зоні бойових дій. А з березня надбавку за престижність праці скоротили з 20% до 5%.
❗️ Вінницька область. Після додавання Тисячі Зеленського, зняли 15 % престижності!Зараз отримуємо лише 5 %. Як результат, заробітня плата менше ніж було.
❗️ Добропільська ТГ. Від початку 2025 року після доплати у 1000 грн, доплату за престижність зменшили до мінімуму. Таким чином вийшло, що 1000 додали, а 1500 забрали. Зрештою вийшло, що після доплат заробітна плата вчителів громади тільки зменшилася.
Освітяни питають: ❓до яких пір з учителів будуть знущатися ?
Уряд в обличчі Шмигаля чи Міносвіти в обличчі Лісового провалює роботу в ключовій сфері❓❗️.
❗️Замість того, щоб боротися за належне фінансування освіти, ви (обидва) продовжуєте обіцяти і насолоджуватися ними.
Президентська більшість у парламенті без проблем ухвалює потрібні Банковій рішення, але на освіту коштів так і не знаходить.
Освіта має бути пріоритетом у країні, яка воює, а не полем для експериментів та маніпуляцій із цифрами.
Україні потрібен уряд, який справді дбає про людей, а не лише про гарні звіти.
…Знущання над освітянами продовжується...
2/2
❗️Працюю в ліцеї Ізюмського району. Проживаю в зоні бойових дій.
З січня 2025 року припинили виплачувати доплату за роботу в зоні бойових дій. А з березня надбавку за престижність праці скоротили з 20% до 5%.
❗️ Вінницька область. Після додавання Тисячі Зеленського, зняли 15 % престижності!Зараз отримуємо лише 5 %. Як результат, заробітня плата менше ніж було.
❗️ Добропільська ТГ. Від початку 2025 року після доплати у 1000 грн, доплату за престижність зменшили до мінімуму. Таким чином вийшло, що 1000 додали, а 1500 забрали. Зрештою вийшло, що після доплат заробітна плата вчителів громади тільки зменшилася.
Освітяни питають: ❓до яких пір з учителів будуть знущатися ?
Уряд в обличчі Шмигаля чи Міносвіти в обличчі Лісового провалює роботу в ключовій сфері❓❗️.
❗️Замість того, щоб боротися за належне фінансування освіти, ви (обидва) продовжуєте обіцяти і насолоджуватися ними.
Президентська більшість у парламенті без проблем ухвалює потрібні Банковій рішення, але на освіту коштів так і не знаходить.
Освіта має бути пріоритетом у країні, яка воює, а не полем для експериментів та маніпуляцій із цифрами.
Україні потрібен уряд, який справді дбає про людей, а не лише про гарні звіти.
…Знущання над освітянами продовжується...
2/2


14.03.202510:31
Захмарні зарплати ТОП-чиновників в пріоритеті🙆♀️
З 79 державних органів, інформацію про зарплати яких публікує Мінфін, керівництво 41 отримало у січні зарплату понад 100 тис. грн.
Найбільші середні зарплати керівництва державних органів за січень 2025 року склали:
• Держфінмоніторинг – 423,5 тис грн.
• Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 232,3 тис грн.
• НАЗК – 230,9 тис грн.
• Державна податкова служба – 211,9 тис грн.
• Державне агентство розвитку туризму – 202,6 тис грн.
• Апарат Верховної Ради – 198,5 тис грн
⬇️
Всього на зарплати 498 керівників держорганів (без врахування сектору безпеки і оборони) у січні було витрачено понад 53 млн. грн.
1/2
З 79 державних органів, інформацію про зарплати яких публікує Мінфін, керівництво 41 отримало у січні зарплату понад 100 тис. грн.
Найбільші середні зарплати керівництва державних органів за січень 2025 року склали:
• Держфінмоніторинг – 423,5 тис грн.
• Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 232,3 тис грн.
• НАЗК – 230,9 тис грн.
• Державна податкова служба – 211,9 тис грн.
• Державне агентство розвитку туризму – 202,6 тис грн.
• Апарат Верховної Ради – 198,5 тис грн
⬇️
Всього на зарплати 498 керівників держорганів (без врахування сектору безпеки і оборони) у січні було витрачено понад 53 млн. грн.
1/2
13.04.202512:06
Чи має право суспільство знати ЯКА заробітна плата керівника підприємства, засновником якого є держава⁉️
Відповідь – ТАК.
Чи є за законом інформація про розмір заробітної плати керівника підприємства, засновником якого є держава,державною ТАЄМНИЦЕЮ чи інформацією з обмеженим доступом⁉️
Відповідь – НІ.
❌Але генеральний директор Укрпошти, єдиним засновником якої є держава, наполегливо ПРИХОВУЄ інформацію про витрати Укрпошти на оплату праці генерального директора і не надає її на законну вимогу❌
Це порушення закону.
На перше звернення відповів, що не розуміє, яким чином ця інформація пов'язана із виконанням депутатських повноважень🙆♀️
Вже на запитання у депутатському запиті (спецпроцедура оголошення в залі ВРУ):
❓ЯКИЙ розмір фактичних річних та середньомісячних витрат на оплату праці генерального директора АТ "Укрпошта" у 2016 - 2024 роках?
Відповідь гендиректора – облік інформації щодо фактичних річних та середньомісячних витрат на оплату праці гендиректора Укрпошти НЕ здійснюється ❌
Рівень ЦИНІЗМУ приголомшливий – Укрпошта відповідає, що не здійснює облік фактичних витрат на оплату праці генерального директора, хоча така інформація окремими рядками зазначається у щорічних фінансових планах Укрпошти.
3/4⬇️
Відповідь – ТАК.
Чи є за законом інформація про розмір заробітної плати керівника підприємства, засновником якого є держава,державною ТАЄМНИЦЕЮ чи інформацією з обмеженим доступом⁉️
Відповідь – НІ.
❌Але генеральний директор Укрпошти, єдиним засновником якої є держава, наполегливо ПРИХОВУЄ інформацію про витрати Укрпошти на оплату праці генерального директора і не надає її на законну вимогу❌
Це порушення закону.
На перше звернення відповів, що не розуміє, яким чином ця інформація пов'язана із виконанням депутатських повноважень🙆♀️
Вже на запитання у депутатському запиті (спецпроцедура оголошення в залі ВРУ):
❓ЯКИЙ розмір фактичних річних та середньомісячних витрат на оплату праці генерального директора АТ "Укрпошта" у 2016 - 2024 роках?
Відповідь гендиректора – облік інформації щодо фактичних річних та середньомісячних витрат на оплату праці гендиректора Укрпошти НЕ здійснюється ❌
Рівень ЦИНІЗМУ приголомшливий – Укрпошта відповідає, що не здійснює облік фактичних витрат на оплату праці генерального директора, хоча така інформація окремими рядками зазначається у щорічних фінансових планах Укрпошти.
3/4⬇️
13.04.202505:47
Благодійність від УкрПОШТИ – вибір без вибору
👀
Велика дискусія у ЗМІ щодо переказу Укрпоштою 1 гривні з кожної посилки до "єдино можливого" благодійного фонду має своє продовження.
Пам'ятаємо, що багато громадян були обурені тим, що їх благодійні пожертви на підтримку ЗСУ спрямовуються Укрпоштою лише через один благодійний фонд "Київська школа економіки".
Іншого вибору немає. ЧОМУ?
На депутатський запит (спецпроцедура оголошення в залі ВРУ) щодо надання інформації з окремих питань діяльності Укрпошти отримала відповідь від генерального директора Укрпошти.
На питання:
❓ЯКІ документи Укрпошти визначають порядок відбору благодійних організацій для подальшої співпраці?
❓ЯКІ документи Укрпошти визначають порядок публічного збору благодійних пожертв Укрпоштою на користь благодійних організацій?
Відповідь 🗣гендиректора – інформація в Укрпошті ВІДСУТНЯ.
Тобто, обрання того самого "єдино можливого" благодійного фонду "Київська школа економіки" для перерахування 1 гривні з кожної посилки – це виключно суб'єктивний ВИБІР керівництва Укрпошти без права вибору громадянами інших отримувачів їх пожертв.
1/4⬇️
👀
Велика дискусія у ЗМІ щодо переказу Укрпоштою 1 гривні з кожної посилки до "єдино можливого" благодійного фонду має своє продовження.
Пам'ятаємо, що багато громадян були обурені тим, що їх благодійні пожертви на підтримку ЗСУ спрямовуються Укрпоштою лише через один благодійний фонд "Київська школа економіки".
Іншого вибору немає. ЧОМУ?
На депутатський запит (спецпроцедура оголошення в залі ВРУ) щодо надання інформації з окремих питань діяльності Укрпошти отримала відповідь від генерального директора Укрпошти.
На питання:
❓ЯКІ документи Укрпошти визначають порядок відбору благодійних організацій для подальшої співпраці?
❓ЯКІ документи Укрпошти визначають порядок публічного збору благодійних пожертв Укрпоштою на користь благодійних організацій?
Відповідь 🗣гендиректора – інформація в Укрпошті ВІДСУТНЯ.
Тобто, обрання того самого "єдино можливого" благодійного фонду "Київська школа економіки" для перерахування 1 гривні з кожної посилки – це виключно суб'єктивний ВИБІР керівництва Укрпошти без права вибору громадянами інших отримувачів їх пожертв.
1/4⬇️
03.04.202508:47
Проте реальність в тому, що не всякий продаж є підприємницькою діяльністю. Наприклад, продаж фізичною особою своїх вживаних речей.
❓І як податкова буде виокремлювати такі операції від прихованої підприємницької діяльності?
Поки податкова не відзначалась якоюсь складною аналітичною роботою, тому 🤷♀️не здивуюсь, якщо все зведеться до систематичності операцій (а сьогодні систематично – це 🔄 більше трьох разів на рік).
Є проблема ❗️і з оподаткуванням отриманих коштів.
Сьогодні (і на цьому наполягає Мінфін під час різних дискусій) усі суми коштів, отримані від таких продажів («не підприємницьких»), мають включатися в дохід фізичної особи, така фізособа повинна подати річну декларацію і сплатити з цих сум до бюджету 23% (18% ПДФО та 5% військового збору).
Тобто, якщо людина продала туфлі своєї вирослої з них дитини за 200 гривень, то з них має сплатити до бюджету 64 грн та ще і зобов’язана подати річну декларацію про доходи. Навіщо це потрібно⁉️
А якщо така людина продасть чотири речі – то що, має зареєструватись ФОП⁉️
Вважаю, що ці 👆питання необхідно негайно врегулювати та встановлювати певні пороги для таких операцій.
2/2
❓І як податкова буде виокремлювати такі операції від прихованої підприємницької діяльності?
Поки податкова не відзначалась якоюсь складною аналітичною роботою, тому 🤷♀️не здивуюсь, якщо все зведеться до систематичності операцій (а сьогодні систематично – це 🔄 більше трьох разів на рік).
Є проблема ❗️і з оподаткуванням отриманих коштів.
Сьогодні (і на цьому наполягає Мінфін під час різних дискусій) усі суми коштів, отримані від таких продажів («не підприємницьких»), мають включатися в дохід фізичної особи, така фізособа повинна подати річну декларацію і сплатити з цих сум до бюджету 23% (18% ПДФО та 5% військового збору).
Тобто, якщо людина продала туфлі своєї вирослої з них дитини за 200 гривень, то з них має сплатити до бюджету 64 грн та ще і зобов’язана подати річну декларацію про доходи. Навіщо це потрібно⁉️
А якщо така людина продасть чотири речі – то що, має зареєструватись ФОП⁉️
Вважаю, що ці 👆питання необхідно негайно врегулювати та встановлювати певні пороги для таких операцій.
2/2
02.04.202508:26
Дропи – держава 1:0🔥
1 квітня закінчився строк дії обмежень на карткові перекази фізичних осіб, які були встановлені Нацбанком для боротьби із дропами.
❓Чи побороли такі обмеження дропів?
❗️Звісно, НІ
🚨Кількість активних карток тільки за друге півріччя збільшилось на понад 6 млн.
При цьому продовжила збільшуватись і кількість поточних рахунків фізичних осіб – за рік 📣плюс 12 млн поточних рахунків, що були відкриті більш ніж 80 млн фізичних осіб.
І це при тому, що усе населення України наразі десь 32 млн. громадян.
Найгірше, що це нічого не навчило.
Замість запровадження ризик-орієнтованого підходу зі більш складними критеріями, що враховують інтенсивність операцій, часові рамки, кратність сум і т.п., знову пішли найпростішим шляхом – ще більше обмеження суми операцій(тепер вже в Меморандумі між банками).
Знову Національний банк бореться не з «пухлиною» а з клієнтом.
1 квітня закінчився строк дії обмежень на карткові перекази фізичних осіб, які були встановлені Нацбанком для боротьби із дропами.
❓Чи побороли такі обмеження дропів?
❗️Звісно, НІ
🚨Кількість активних карток тільки за друге півріччя збільшилось на понад 6 млн.
При цьому продовжила збільшуватись і кількість поточних рахунків фізичних осіб – за рік 📣плюс 12 млн поточних рахунків, що були відкриті більш ніж 80 млн фізичних осіб.
І це при тому, що усе населення України наразі десь 32 млн. громадян.
Найгірше, що це нічого не навчило.
Замість запровадження ризик-орієнтованого підходу зі більш складними критеріями, що враховують інтенсивність операцій, часові рамки, кратність сум і т.п., знову пішли найпростішим шляхом – ще більше обмеження суми операцій(тепер вже в Меморандумі між банками).
Знову Національний банк бореться не з «пухлиною» а з клієнтом.


12.04.202505:36
Не чекали🤔, а представники влади фонтанують новими ідеями.
За 🗣 керівництва податкового комітету урядом ГОТУЮТЬСЯ НОВІ ЗАХОДИ для ПОСИЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ, які включатимуть фіскалізацію для усіх ФОП, жорсткіший контроль за галузями таксі та доставки, а також активну боротьбу з зарплатами "в конвертах".
І якщо щодо контролю в галузях таксі та доставки все більш-менш ясно – це славнозвісний законопроект Мінфіну щодо цифрових платформ (де не тільки таксі, а і OLX, і Prom і т.д), то щодо іншого – суцільні питання.
❓Кого там ще фіскалізувати збираються – 1 групу спрощенців?
❓Що це дасть крім додаткових витрат для ФОП?
Та навчіться спочатку працювати з тією інформацією, що вже маєте❗
Аналітика ж в податковій на рівні початкової школи - на кшталт «усе скласти та поділити».
🚫Місяця не минуло, як Мінфін заявляв, що в цьому році не планує вносити зміни до щодо елементів спрощеної системи оподаткування.
Та ще і обіцяв публічний процес обговорення. Чергова БРЕХНЯ.
За 🗣 керівництва податкового комітету урядом ГОТУЮТЬСЯ НОВІ ЗАХОДИ для ПОСИЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ, які включатимуть фіскалізацію для усіх ФОП, жорсткіший контроль за галузями таксі та доставки, а також активну боротьбу з зарплатами "в конвертах".
І якщо щодо контролю в галузях таксі та доставки все більш-менш ясно – це славнозвісний законопроект Мінфіну щодо цифрових платформ (де не тільки таксі, а і OLX, і Prom і т.д), то щодо іншого – суцільні питання.
❓Кого там ще фіскалізувати збираються – 1 групу спрощенців?
❓Що це дасть крім додаткових витрат для ФОП?
Та навчіться спочатку працювати з тією інформацією, що вже маєте❗
Аналітика ж в податковій на рівні початкової школи - на кшталт «усе скласти та поділити».
🚫Місяця не минуло, як Мінфін заявляв, що в цьому році не планує вносити зміни до щодо елементів спрощеної системи оподаткування.
Та ще і обіцяв публічний процес обговорення. Чергова БРЕХНЯ.


15.03.202510:55
Обов’язкові платежі та базові потреби займають більшу частину місячного бюджету українців🤷♀️
За результати дослідження, що було проведено DeloitteUkraine, як і минулого року, найбільшу частку бюджету (77%) українці витрачають на 👀обов’язкові платежі, продукти харчування, охорону здоров’я та транспорт:⬇️
📍обов’язкові платежі (комунальні платежі, орендна плата, платежі за боргами/кредитами/іпотекою тощо) - 30% ;
📍продукти харчування - 34%;
📍охорона здоров’я - 8%;
📍транспортні витрати (громадський транспорт, таксі, пальне для автомобіля, залізничний транспорт тощо) - 5% .
Для порівняння👀
Середньосвітовий показник майже вдвічі нижчий і становить 42%, а середній показник уєвропейських країнах – менш ніж половина загальних витрат🫢
При цьому в Україні частка витрат на продуктихарчування перевищує 1/3 загальних витрат громадянина 🤔, що у понад 2 рази перевищує середній світовий показник, та майже вдвічі більше за показник у низці європейських країн (Польща, Португалія, Іспанія, Франція).
1/2
За результати дослідження, що було проведено DeloitteUkraine, як і минулого року, найбільшу частку бюджету (77%) українці витрачають на 👀обов’язкові платежі, продукти харчування, охорону здоров’я та транспорт:⬇️
📍обов’язкові платежі (комунальні платежі, орендна плата, платежі за боргами/кредитами/іпотекою тощо) - 30% ;
📍продукти харчування - 34%;
📍охорона здоров’я - 8%;
📍транспортні витрати (громадський транспорт, таксі, пальне для автомобіля, залізничний транспорт тощо) - 5% .
Для порівняння👀
Середньосвітовий показник майже вдвічі нижчий і становить 42%, а середній показник уєвропейських країнах – менш ніж половина загальних витрат🫢
При цьому в Україні частка витрат на продуктихарчування перевищує 1/3 загальних витрат громадянина 🤔, що у понад 2 рази перевищує середній світовий показник, та майже вдвічі більше за показник у низці європейських країн (Польща, Португалія, Іспанія, Франція).
1/2


01.04.202517:51
Ринок азартних ігор 🔄залишився без контролю
Відсьогодні формуванням політики у сфері азартних ігор займається Мінцифри, а реалізовувати цю політику і, відповідно здійснювати контроль за діяльністю учасників цього ринку, має нове Державне агентство України ПлейСіті .
От тільки Державного агентства України ПлейСіті поки не існує. 🤷♀️
Воно не пройшло державну реєстрацію, Положення про агентство Кабміном не затверджене, про призначення керівника також не повідомлялось.
Зрозуміло, що і працівників немає.
КРАІЛ же на сайті повідомив, що припиняє свою діяльність з 1 квітня 2025 року і усі звернення, повідомлення та запити тепер треба направляти до нових органів.
Уряд бездарно витратив понад 3 місяці на те, аби визначитись з Міністерством та назвою нового ЦОВВ, і не зробив нічого для реального запуску нових правил регулювання ринку азартних ігор.
І що тепер? ⛔Повна безконтрольність на ринку?
❌Чи КРІАЛ все ж таки має виконувати відповідні функції до їх реальної передачі органу, який вже буде готовий їх виконувати?
Відсьогодні формуванням політики у сфері азартних ігор займається Мінцифри, а реалізовувати цю політику і, відповідно здійснювати контроль за діяльністю учасників цього ринку, має нове Державне агентство України ПлейСіті .
От тільки Державного агентства України ПлейСіті поки не існує. 🤷♀️
Воно не пройшло державну реєстрацію, Положення про агентство Кабміном не затверджене, про призначення керівника також не повідомлялось.
Зрозуміло, що і працівників немає.
КРАІЛ же на сайті повідомив, що припиняє свою діяльність з 1 квітня 2025 року і усі звернення, повідомлення та запити тепер треба направляти до нових органів.
Уряд бездарно витратив понад 3 місяці на те, аби визначитись з Міністерством та назвою нового ЦОВВ, і не зробив нічого для реального запуску нових правил регулювання ринку азартних ігор.
І що тепер? ⛔Повна безконтрольність на ринку?
❌Чи КРІАЛ все ж таки має виконувати відповідні функції до їх реальної передачі органу, який вже буде готовий їх виконувати?
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.