Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Ніжинська єпархія УПЦ avatar

Ніжинська єпархія УПЦ

Дін
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
Расталмаған
Сенімділік
Сенімсіз
Орналасқан жеріУкраїна
ТілБасқа
Канал құрылған күніБер 21, 2022
TGlist-ке қосылған күні
Черв 07, 2023

Ніжинська єпархія УПЦ танымал жазбалары

13 квітня – ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ

🌿Весною 30 року від Р. Х. в Єрусалим прибували паломники, щоб зустріти головний релігійний празник – Песах (старозавітня Пасха). Сюди ж прямує і Христос із учнями.

🌿Звістка про воскреслого Лазаря поширилися вулицями Єрусалиму. Первосвященники, озлоблені великій популярності Іісуса, задумали як погубити Його і Лазаря. Однак, доки одні планували вбивство, інші йшли зустрічати Спасителя.

🌿Багато хто надіявся, що Іісус входить в Єрусалим, щоб положити кінець римській владі, що Він займе царський трон і відновить іудейську державу в колишній славі і могутності.

🌿Але яким було здивування народу, коли Господь в’їхав через міські ворота не на бойовому коні, як належало грізному визволителю, а на звичайному ослі. Так Спаситель ще раз показав, що Царство, яке Він хоче встановити, «не від світу цього» (Ін. 18:36).

Таким чином, збулось старозавітнє пророцтво з книги прор. Захарії: "Радій вельми, дочко Сіона, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе іде, справедливий і сповнений спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці" (Зах. 9:9).

🌿Натовпи іудеїв, що вийшли на зустріч Господа як царя і Месії, вигукували: «Осанна! Благословенний, хто йде в ім'я Господнє, Цар Ізраїля!» (Ін. 11:13), дорослі та діти стелили свій одяг і пальмове віття на шляху Христа. Спаситель знав, що не мине і тижня, як ці вигуки зміняться на «Розіпни, розіпни Його!» (Лк. 23:21).

🌿В цей день ми приносимо до церкви вербу в пам'ять про те, як колись єврейські діти принесли зелені пальмові гілки, зустрічаючи Спасителя світу і Бога, котрий урочисто в'їжджає в Єрусалим.
8 квітня — Собор Архангела Гавриїла

☘На другий день після свята Благовіщення, Церква вшановує пам’ять святого Архангела Гавриїла, який є одним із семи головних ангелів.

☘Ім'я Гавриїл з єврейської мови означає «сила Божа». Він декілька разів згадується у Святому Письмі, як Небесний вісник, якого Бог посилає, щоб сповістити людям Свою волю про спасіння роду людського. Так, Архангел Гавриїл ще за часів Старого Завіту являвся пророку Даниїлу і відкривав йому таємниці пришестя Спасителя, гонінь від антихриста і кінця світу. З Євангелія від Луки ми дізнаємось, що перед пришестям Сина Божого у світ Архангел Гавриїл з’явився у храмі старцю Захарії і сповістив про чудесне зачаття Іоанна Предтечі.

☘Через шість місяців по тому він прийшов у місто Назарет до Діви Марії та благовістив Їй про покликання бути Матір’ю Христа Спасителя. За церковним Переданням Архангел Гавриїл був посланий для укріплення Спасителя під час молитви у Гефсиманському саду і згодом для того, щоб сповістити Богородиці день Її Успіння. Ось чому в богослужбових книгах Церква називає Архангела Гавриїла «служителем чудес».

☘На деяких іконах небожитель зображується з білою лілією в руці, яку, як символ чистоти, він приніс Діві Марії у день Благовіщення.

☘Нехай своїм чудесним заступництвом цей Небесний служитель наставляє всіх нас жити по святій Божій волі.
7 квітня – БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

🌿Сьогодні Православна Церква святково згадує євангельські події, коли Ангел Господній з'явився Діві Марії і приніс Їй благу звістку про те, що від Неї народиться Спаситель всього людства — Ісус Христос (Лк. 1:26-38).

🌿Після того як святі Іоаким і Анна вручили свою Доньку волі Отця Небесного, залишивши Її на виховання в Єрусалимському храмі, Приснодіва Марія весь час жила і служила при домі Божому, проводила свої дні в молитві, вивчала Священне Писання.

🌿Досягши повноліття, богообрана Отроковиця, згідно із іудейським законом, повинна була залишити храм і або повернутися до рідного будинку, або взяти шлюб. Оскільки Її праведні батьки вже спочили до того часу, то священики вирішили видати Дівчинку заміж, але Марія оголосила їм про свою обітницю Всевишньому — залишитися назавжди Дівою. Тоді вони заручили Її з далеким родичем, вісімдесятирічним старцем Іосифом, щоб він піклувався про Неї і оберігав Її духовну чистоту.

🌿В його будинку Приснодіва вела таке ж благочестиве і подвижницьке життя, як і при храмі. Одного разу, коли Вона читала Слово Боже, перед Нею з’явився Архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; Благословенна Ти між жонами». Він сповістив Марії, що Вона сподобилася найбільшої благодаті у Вседержителя — бути Матір’ю Сина Божого.

🌿Пресвята Владичиця в подиві запитала небожителя, як може народитися син у Тієї, Яка не знала чоловіка? І тоді Архангел відкрив Їй істину, принесену від Творця: «Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим». Збагнувши волю Божу і цілком довірившись їй, Діва Марія смиренно відповіла: «Я – Раба Господня; хай буде Мені по слову твоєму».


🌿«Щоб людина, яка за свої гріхи втратила Рай, не загинула від відчаю і скорботи, Всемилостивий Господь дарував їй надію, що настане той час, коли прийде у світ Месія, і той час настав в день Благовіщення. Звісно, на Різдво Христос втілився та народився, але вже прийшов на землю на Благовіщення» — повчає нас Блаженніший митрополит Онуфрій.

🌿Молитвами Заступниці роду християнського, Яка стала Матір’ю невмістимого Бога, хай Господь благословить всіх нас, подасть втіху у наші серця і довгоочікуваний мир на нашу Українську землю, подасть все необхідне для земного буття і для спасіння у вічності.
5 квітня — Похвала Пресвятої
Богородиці (Субота Акафіста)


🍀Це свято встановлене в IX столітті на знак подяки за заступництво і допомогу Пресвятої Богородиці під час  навали ворогів на Константинопіль.

🍀Засновник Константинополя імператор Костянтин надзвичайно шанував Діву Марію і збудував багато храмів на її честь. У передмісті столиці, що мало назву Влахерни, в одному з таких храмів зберігалися: чудотворна ікона Богородиці (написана святим євангелістом Лукою) та священні предмети  Її земного життя – риза і пояс.

🍀Коли перси та скіфи взяли Константинопіль в облогу, його жителям не залишилося іншої надії на порятунок, окрім Богородиці. Тож патріарх разом із містянами столиці пронесли ікону Пресвятої Діви вулицями міста з молитвою про захист від нападників.

🍀У ніч, коли війська чужоземців і з моря, і з суші рушили на місто, містяни, хто міг, зібралися у Влахернському храмі для молитви. Несподівано здійнялася сильна буря, яка потрощила і потопила кораблі іноземних військ.

🍀Здивований такою  допомогою, вдячний люд Константинополя тієї ночі вперше проспівав Заступниці подячну молитву у вигляді акафісту.

🍀На згадку про дивовижне позбавлення Константинополя від ворогів, Православна Церква в 5-ту суботу Великого Посту встановила свято Похвали Пресвятої Богородиці і благословила співати цього дня на честь Неї акафіст.

🍀Акафіст - це похвальний піснеспів. Він складається з 24 пісень: 12 кондаків і 12 ікосів. Головна особливість ікосів полягає у дванадцяти різних зверненнях до Богородиці, які починаються зі слова «Радуйся». Ці звернення нагадують нам про вітання, з яким звернувся Архангел Гавриїл до Пресвятої Діви Марії у день Благовіщення: «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою» (Лк. 1:28).

🍀Помолімось, щоб і в наш час Пресвята Богородиця врятувала наш народ від видимих і духовних ворогів та допомагала війську боронити рідну землю.
12 квітня — пам’ять святителя Софронія, єпископа Іркутського

☘️Святитель Софроній народився в місті Березань на тодішній Полтавщині. Отримав освіту в Київській духовній академії, де в той час навчалися два інших майбутніх святителя – Іоасаф, єпископ Білгородський і Павло, митрополит Тобольський.

☘️Монахом він став у Красногірському Покровському монастирі, де згодом 12 років був ігуменом - старшим в цій обителі. Подвижницьке життя, суворе благочестя, мудрість в управлінні монастирем, освіченість Софронія стали відомі далеко за межами Полтавщини. І з часом подвижника перевели в сані архімандрита до Олександро-Невської лаври.

☘️З 1753 р розпочинається єпископське служіння святого Софронія. Він їде в найбільшу в ті часи за територією Іркутську кафедру.

☘️Покликаний на апостольське служіння з любов’ю і рішучістю святитель турбувався за освіту кліру і дітей, тому заснував духовне училище. Подвизаючись на ниві Христовій, владика Софроній приділяв велику увагу просвітництву серед простого люду, і тому в монастирях засновував місіонерські центри.

☘️Сімнадцять років сяяв цей світильник віри на підсвічнику Православної Церкви в єпископському служінні. Весною 1771 року Господу було угодно забрати душу святителя Софронія, щоб його нетлінними мощами явити світу Свою славу.

☘️Відійшов до Господа святий владика на другий день Пасхи Христової. Біля його мощів відбувалося багато дивовижних чудес зцілення недужних.
14.04.202512:21
Священники Ніжинської єпархії передали фінансову допомогу постраждалим від пожежі

З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента голова єпархіального відділу Ніжинської єпархії з благодійності та соціального служіння протоієрей Олександр Гладиш та настоятель Михайлівського храму с. Комарівка Ніжинського району протоієрей Максим Ярошенко відвідали родину жителів с. Комарівки, майно якої постраждало від страшної пожежі.

Священнослужителями Борзнянського благочиння було зібрано 20 тисяч гривень на допомогу родині. Разом з фінансової допомогою, Ніжинською єпархією було передано продукти харчування, засоби особистої гігієни, одяг та інші речі, аби полегшити скрутне становище постраждалих від пожежі.

Ніжинська єпархія УПЦ
4 квітня – пам’ять преподобної Софії Київської - сповідниці віри в часи гонінь на Церкву

☘Софія Гриньова народилася в 1873 році. З дитинства вона полюбляла ходити молитися в Оптину пустинь. Одного разу в обителі стався дивний випадок. Юна Софія стояла серед інших парафіян, збираючись прикластися до хреста після закінчення літургії. Прозорливий старець подав дівчині хрест та сказав: «Яка ігуменя буде!».

☘Йшли роки і доля привела Софію до Києва, де вона вступила на навчання до консерваторії. Вона мала прекрасний голос і викладачі пророкували їй блискучу кар'єру. Але щось незрозуміле та незбагненне часто стискало серце дівчини під час концертів.

☘У 22 роки дівчинка сильно захворіла на ангіну і втратила голос на цілих дев’ять місяців. Лікарі стискали плечима. Тоді запросили священника, щоб причастити недужну. І сталося диво. Наступного ранку після Причастя у Софії повернувся голос та згодом відновилося здоров'я. Після цієї милості Божої вона назавжди залишила мирське життя.

☘Чернечий постриг Софія прийняла поблизу батьківщини - у Свято–Троїцькій обителі, де подвизалася до 1912 року. Згодом преподобна вимушена була покинути монастир, щоб Божим промислом заснувати новий.

☘У 1913 році блаженна Софія призначається настоятелькою Київського Покровського монастиря. Проте, шлях на особисту Голгофу почався, коли до влади прийшли більшовики.

☘Святу обитель влада віддала обновленцям-єретикам, а преподобну спіткали тортури, нічні допити, переводи з однієї в'язниці в іншу, безглузді і безпідставні звинувачення. Після жахливих поневірянь більшовики випустили сповідницю на волю.

☘У 1941 році свята Софія  спочила у Господі. Тіло стариці було поховано і огорнуто в схиму, яку вона прийняла за кілька років до блаженної кончини.

🍀Молитвами преподобної Софії нехай Господь допоможе всім нам бачити Його святу волю в нашому житті.
30 березня - преподобного Олексія, Божого чоловіка

☘Угодник Божий народився в ІV столітті і походив із заможної римської сім'ї благочестивих християн. Для свого сина батьки обрали наречену зі знатної родини.

☘У ніч після заручин Олексій, залишився зі своєю нареченою наодинці, віддав їй обручку, вмовивши її залишатися у чистоті дівства. Після цього він полишив рідний дім і відплив на судні на Схід. У Едессі святий роздав нужденним залишки майна, одягнувся в простий одяг і став жити як жебрак.

☘ Упродовж наступних сімнадцяти років праведник жив милостинею, харчувався тільки хлібом і водою, а всі ночі проводив у молитві. Через деякий час чутки про подвижника поширилася по всій Сирії. Збентежений всенародною повагою угодник Божий потай втік із міста і повернувся у свій рідний будинок.

☘ Батьки не впізнали в ньому втраченого сина, бо обличчя блаженного змарніло за роки життя в жебрацтві. Вони дозволили йому залишитися у їхньому домі. Святий Олексій жив у коморі під сходами. Найбільш важким випробуванням для нього було чути ридання своєї матері і нареченої, які продовжували його оплакувати.

☘Так минуло ще багато часу. Одного разу в 417 році на Літургії голос Господній вказав вірянам: «Шукайте чоловіка Божого, щоб він помолився про Рим і про народ його». Наступного четверга той же голос вказав прочанам: «У будинку Евфіміана чоловік Божий, там шукайте». Священики марно розпитували про це Евфіміана (батька святого), однак він нічого не знав про праведника, що живе в його будинку.

☘І лише згодом слуга розповів Евфіміану про подвижництво преподобного Олексія. Чоловік, поспішив повернутись до свого будинку, однак вже не застав святого серед живих. Обличчя покійного сяяло, а в руці у нього був пергамент. З надпису на ньому присутні дізналися про те, ким насправді був чоловік Божий.

☘Благодатне тіло Олексія було поставлене для прощання на площі, і від мощей його звершувалися численні дива зцілення.
14 березня – пам’ять преподобномучениці Євдокії Іліопольської

☘Преподобна за походженням була самарянкою і жила в ІІ столітті у місті Іліополі (сучасна територія Лівану). До свого навернення в християнство вона проводила надзвичайно порочне життя. Однак Вседержитель бажав спасти її безсмертну душу від вічної загибелі.

☘Якось, один чернець повертався через місто до монастиря і зупинився на ніч у свого знайомого, який був сусідом Євдокії. Вночі грішниця почула, як монах читав Святе Писання. Слово Боже справило велике враження на дівчину, яка з трепетом сердечним розмірковувала про безліч своїх гріхів та про Страшний суд.

☘На ранок вона познайомилася із ченцем та дізналася від нього про Єдиного Істинного Бога і про загробне життя. Увірувавши в Христа Спасителя, Євдокія охрестилася, все своє майно роздала нужденним і прийняла чернечий постриг у найближчій обителі.

☘Багато років блаженна провела у невпинному покаянні, цілком присвятивши себе подвигам смирення, молитви та суворого посту. Удосконалюючись в євангельських чеснотах вона досягла духовної зрілості і була обрана настоятелькою обителі.
За праведне життя Всевишній наділив її дарами чудотворіння.

☘Перебуваючи на цій посаді, преподобна Євдокія спрямувала свої сили на допомогу ближнім: годувала і одягала мандрівників, що відвідували її обитель, зцілювала недужних своїми молитвами.

☘Впродовж 56 років праведниця трудилася в справах милосердя на благо Церкви Господньої. У 165 році, коли почалися чергові гоніння на сповідників Христових, вона здобула переможний вінець мучеництва. Безбожний правитель наказав усікти мечем благодатну старицю за поширення християнської віри.
6 квітня — в п'яту неділю Великого посту вшановується пам’ять преподобної Марії Єгипетської

☘️Преподобна Марія жила в VІ ст. і була родом із Єгипту. Коли їй виповнилося 12 років, вона полишила батьків і відправилася в Олександрію, де 17 років проводила надзвичайно порочне життя. Марія продавала своє тіло гріху, і не заради прожитку, а щоб втамувати свою тілесну похіть.

☘️Одного разу, бажаючи потрапити до Єрусалиму, вона послідувала за паломниками на човен, де всіляко спокушала їх. До Святого Міста вона дібралася в день Воздвиження Хреста Господнього. Слідуючи за подорожуючими християнами, вона прийшла до храму Воскресіння Господнього. Проте, коли ступила на поріг церкви, Божа сила не пускала її всередину.

☘️Лишившись поза храмом, Марія зрозуміла, що саме плотська нечистота завадила їй прийти і поклонитися Животворящому Хресту. Побачивши ікону Богоматері, грішниця усердно каялася, гірко плакала і била себе в груди. Марія звернулася із молитвою до Богородиці: «Пресвята Богородице, знаю, що я недостойна очі підвести на Твій образ святий, оскільки Ти чиста духовно і тілесно, а я вся порочна і викликаю в Тебе відразу. Але Господь, що народився від Тебе, втілився, щоб призвати грішників до покаяння. Дозволь мені увійти в храм, щоб поклонитися Хресту Господню. Обіцяю, що зречуся світу та його задоволень і буду слідувати шляхом спасіння, який Ти мені вкажеш».

☘️Раптом блудниця відчула себе вільною від невидимої сили, що не впускала її в середину храму, і змогла поклонитися святиням. Згодом вона почула голос: «Якщо відправишся за Йордан, то отримаєш блаженний спокій».

☘️Вийшовши із церкви, Марія за милостиню купила три хлібці і відправилася за Йордан. За річкою була церква Іоанна Хрестителя, де вона вперше причастилася святих Христових Тайн. З того часу вона жила в пустелі не зустрічаючи там жодної живої істоти. Єдиного кого вона зустріла, був ієромонах Зосима, котрий під час Великого посту відправився за Йордан у пустелю. Вона розповіла йому про своє життя.

☘️Марія Єгипетська прожила в пустелі 47 років, з яких 17 років пройшли в боротьбі з помислами і спогадами про молодість, проведену у гріхах. Преподобна попросила Зосиму прийти через рік і причастити її Святих Христових Тайн. Під час цієї зустрічі, перехрестивши Йордан, свята пройшла по воді. Після Причастя знову попросила Зосиму прийти за рік. Старець Зосима виконав прохання подвижниці і прийшовши, знайшов її мертвою.

☘️Преподобна Марія на собі показала, якої святості можна досягти з Божою допомогою: Господь їй дав дар прозорливості, бо вона, не знаючи імені преп. Зосими, сказала, як його звати і що він священик; ніколи не читаючи Святого Письма, вона цитувала його по благодаті Духа Святого напам'ять, стоячи на молитві, піднімалася в повітрі і творила багато інших чудес.

☘️Молитвами преподобної Марії Господь нехай відкриє і нам дар щирого покаяння в своїх гріхах у славу Божу.
6 квітня – пам’ять преподобного Захарії, посника Печерського

☘️Угодник Божий подвизався у благодатній Київській лаврі наприкінці XIII століття. Якось два жителі міста, молячись перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці, побачили, що від неї виходить неземне сяйво і вирішили укласти між собою духовне братство. Один із чоловіків перед смертю доручив своєму другові опіку над власним сином Захарієм, а також спадок, який він мав передати дитині після досягнення повноліття.

☘️Коли юнаку виповнилося 15 років хлопець попросив у опікуна свою спадщину, але той відповів, що його батько не залишив йому нічого. Тоді праведний Захарія попросив сріблолюбця засвідчити ці слова в Печерській церкві перед образом Богоматері. Не зупиняючись перед любим обманом, він став перед ликом Заступниці роду християнського і заприсягся, що нічого не брав із того, що лишив сину спочилий батько.

☘️Однак невидима сила Господня не дозволила поцілувати йому ікону Приснодіви Марії. Вийшовши із храму грішник почав голосити: «Преподобні отці Антоніє і Феодосіє, не допустіть погубити мою безсмертну душу, моліться до Цариці Небесної, хай віджене від мене багатьох бісів, яким я відданий». Зізнавшись у злодіянні, чоловік покаявся і віддав прихований спадок блаженному Захарії.

☘️Після цього преподобний прийняв чернечий постриг і пожертвував усі свої статки на благоустрій Печерського монастиря. Святий узяв собі за правило до кінця земних днів не споживати нічого печеного або вареного, а харчуватися після заходу сонця лише малою кількістю трав.

☘️Молитва подвижника була така страшна для нечистих духів, що вони боялися навіть його імені. Великий посник часто бачив Ангелів, з якими по смерті сподобився жити на Небі вічно. Нині його чудодійні мощі спочивають у Дальніх печерах Свято-Успенської Лаври і подають зцілення всім вірним Церкві Христовій.
02.04.202506:44
🇺🇦 Єпископ Феодосій передав медикаменти захисникам України

З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента вікарій Ніжинської єпархії єпископ Феодосій спільно з братією Благовіщенського чоловічого монастиря та парафіянами храму Різдва Іоанна Хрестителя м. Прилуки передали медикаментозну гуманітарну допомогу військовим у м. Ніжин.

Ліки було придбано за підтримки Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД МОЛОДІЖНОЇ ІНІЦІАТИВИ НАДІЯ".

Ніжинська єпархія УПЦ
Захисники України висловили подяку митрополиту Клименту та Ніжинській єпархії за постійну допомогу та молитви

https://youtu.be/FNUxp4jl1ZI?feature=shared
02.04.202506:43
14.04.202512:40
Священники Борзнянського благочиння звершили чин поховання воїна Михайла Журавльова

6 квітня 2025 р. з благословення Високопреосвященнішого митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента благочинний Борзнянського округу протоієрей Іоанн Олинчук у співслужінні духовенства благочиння звершив чин поховання загиблого захисника Батьківщини воїна Михайла Журавльова в м. Борзні Ніжинського району.

Михайло Михайлович Журавльов народився 24 серпня 1983 р., закінчив Борзнянську середню школу, проходив строкову службу, працював у різних сферах.
Під час повномасштабного вторгнення, 23 липня 2024 р., був мобілізований до лав Збройних сил України. До останнього подиху виконував свій обов’язок, захищаючи Батьківщину.
5 вересня 2024 р., виконуючи бойове завдання, Михайло Журавльов загинув на Запорізькому напрямку.

Поховали воїна на місцевому кладовищі.

Вічна пам'ять герою!

Пресслужба
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.