Паша
Нам тебе дуже не вистачає.
Твого сміху, жартів, серйозних порад, втиків за дрібниці, дзвінків із фразами «вперед, вперед» і твого незмінного «шо ви посипались».
Минув рік, як ми посипались, Паш. Рік, як обіцяємо собі: завтра точно перестанемо нити.
Але, чесно кажучи, не завжди виходить. Особливо, сьогодні.
Дякуємо тобі за твою мужність і силу.
За твій приклад щирої любові до своєї країни — приклад, який надихає нас досі.
Нам всім безмежно з тобою пощастило, Паша.
«все буде нормально, победім. Нікого не слухайте».
