верталася вчора домів
і побачила у дворі дівчинку
вона стояла із м’ячиком у руках
стискала його і дивилася перед собою
а її губи безмовно ворушилися
стиха покликала її але вона мовчала
я торкнулася плеча малої
і вона подивилася на мене так
як вміють це робити лише ті
хто дуже близько бачив смерть
вона простягнула мені записку з адресою
мовби просячи, щоб я її відвела
і ми пішли шукати її дім
але за тією адресою нічого не було
лише стояла ще одна дівчинка з лялькою
і теж простягнула мені записку
і вже втрьох ми блукали містом
у пошуках неіснуючої вулиці й будинку
а дорогою знайшли ще двійко дітей із записками
так ми блукали з ними довго
аж поки остання записка
не привела до меморіальної дошки
і ми не прочитали
я Маша втратила дитину їй могло бути вісім років
я Оля втратила дитину їй могло бути три роки
я Валя втратила дитину їй могло бути шість років
я Іра втратила дитину їй міг бути рік
і таких я були сотні і сотні імен
я подивилася на тих дітей
з очима які бачили смерть
і нічого їм не сказала
а на ранок знову побачила у вікні першу дівчинку
яка навряд чи усвідомила що її не існує
а мати її не знає що ненароджена донька її досі шукає
як можливо й інші діти шукають своїх батьків
13.12.2023
